Відділ освіти Городищенської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Городищенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Городищенської районної ради

Черкаської області

Диференційоване навчання як умова і засіб індивідуалізації

Матеріали до участі в обласному

інтернет – семінарі
з теми

«Особливості диференціації в умовах

профільного навчання»

Підготувала

Зобенько Лариса
Вікторівна,

учитель математики Городищенської

ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Городище 2009

А н о т а ц і я

Подані матеріали з питання: «Диференційоване навчання як умова і
засіб індивідуалізації» можуть використовуватися на уроках математики у
класах з профільним та поглибленим вивчення даного предмету з метою
реалізації розвитку особистості, забезпечення індивідуалізації навчання.

Життя – це постійна напружена діяльність, а в сучасному суспільстві це
ще й постійне навчання.

Життя вимагає від особистості самостійного й відповідального пошуку його
сенсу через індивідуальні способи існування, і освіта в цьому плані
відіграє досить важливу роль.

Найважливішим завданням школи є навчити дитину мислити. Адже більшість
проблем, що виникають у науці, техніці, культурі, мають відкритий
характер і тому не мають однозначного і простого вирішення.

Сьогодні важливим стає не тільки те, що випускник знає, а й те, як він
володіє прийомами пізнання світу, здібностями і вміннями здобувати нові
знання та використовувати їх як засіб існування в суспільстві.

Для того, щоб учні вчились із захопленням, кожен урок, як цікавий
спектакль, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність
матеріалу, що вивчається, відкриє їм нові знання про життя або таємниці
буття природи, людини, суспільства. Важливою є позитивна установка на
урок, мотивація діяльності учнів.

Це можна зробити кількома реченнями, від яких у кожного потеплішає на
душі, або створити проблемну ситуацію, заінтригувати учнів так, що їм
захочеться знайти під час роботи відповіді на питання вчителя.

Наприклад, свій урок я можу розпочати словами Анатоля Франса: «Вчитись
можна тільки весело. Щоб перетравити знання, треба поглинати їх з
апетитом». Цей вислів задасть тон роботи класу під час уроку.

Або створити проблемну ситуацію : під час вивчення теореми Вієта
запропонувати учням кілька квадратних рівнянь і з легкістю вказати їх
корені, не розв’язуючи рівняння. Пообіцяти учням, що до кінця уроку
кожен з них так само усно зможе знаходити корені квадратних рівнянь, не
розв’язуючи їх. Учні з нетерпінням візьмуться до роботи, тому що
розуміють, що вивчення теореми Вієта зробить розв’язання рівнянь
набагато простішим.

Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного, на
багатьох своїх уроках я використовую групову форму роботи. За словами
А.Маслоу, в людині переважає дві потреби – потреба в постійному рості та
потреба бути в безпеці, причому переважає саме друга.

Об’єднуючи учнів у групи змінного складу, я забезпечую їм почуття
власної безпеки, адже тепер не учень особисто відповідає за результати
роботи, а вся група. Тому сильні учні ще краще розкривають свої
можливості щодо розв’язання різнорівневих завдань, організаторські
здібності. Поряд з цим, слабкі учні вже не пригнічені «комплексом
неуспішності», вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і
впевненіше почуваються, включаються в роботу своєї групи.

Учні всієї групи об’єднані спільною метою і знають, що успіх роботи
залежить від праці кожного – тільки тоді можна досягти особистої мети,
коли товариші по групі також досягнуть успіху.

Групи працюють за такою схемою :

одержують від учителя чітку інструкцію щодо виконання певного завдання;

виконують своє завдання доти, доки всі учні групи не готові дати
відповідь на поставлене запитання;

обмінюються інформацією з членами іншої групи, створюючи нові групи з
представниками, що мали інше завдання, тобто вчаться, навчаючи один
одного;

об’єднуються в коло однодумців з метою перевірки виконання завдань,
поставлених учителем.

Під час перевірки виконання завдань груп відбувається як індивідуальна,
так і групова звітність, коли учні делегують представника для захисту
своїх результатів і за його виступом оцінюється робота групи або вчитель
вибирає сам учня, який буде знайомити з роботою своєї групи.

Групова форма роботи може бути застосована на уроках різних типів.

Уроки вивчення нового матеріалу

Геометрія, 8 клас «Прямокутник. Ромб. Властивості прямокутника, ромба»

Учні класу об’еднуються в групи у такий спосіб: учні, які сидять за
партами з непарними номерами (1, 3, 5), — I група, учні за партами з
парними номерами (2,4, 6) — II група.

Завдання для учнів I групи: дати означения прямокутника та довести
властивість його діагоналей (теорема 6.4).

Завдання для учнів II групи: дати означения ромба і довести властивість
його діагоналей (теорема 6.5).

Як результат роботи груп — створення опорного конспекту в зошитах, що
включає в себе також план доведення відповідних теорем.

Під час роботи груп учитель консультує учнів, відповідає на запитання,
що

виникають.

Така робота триває протягом 10—15 хвилин. Після чого учні 1іII груп
(парти 1 і 2, 3 і 4, 5 і 6) об’єднуються в нові групи, де є 2
представники від групи, що вивчала прямокутник, і 2 — від групи, що
вивчала ромб, учні обмінюються інформацією. Результатом роботи нових
груп є також створений у зошиті опорний конспект.

Під час перевірки виконання завдань до дошки викликаються кращі з учнів
(створення «зразкових відповідей»), причому учень, який вивчав
властивості прямокутника, розповідає про властивості ромба і навпаки.
Потім ще раз учні всього класу разом з учителем повторюють основні
пункти доведення теорем.

Алгебра, 10 клас «Корінь п-го степеня. Дії над коренями»

На початку уроку учні повторюють відомості про квадратний корінь
(технологія «Асоціативний кущ»).

Вчитель пропонує учням указати слова (словосполучення), які асоціюються
зі словами «квадратний корінь з числа а», а далі більш детально
повторюються всі відомості, згадані учнями.

Далі вчитель оголошує тему і мету уроку, пропонує учням, об’єднавшись у
групи, вивчити самостійно означення кореня п-го степеня та властивості.

1 група (парти 1, 3, 5) одержує завдання: скласти «юридичну шпаргалку»
(коротку наочну таблицю-схему), в якій відобразити всі відомості про
корінь п-го степеня з числа а, умови його існування, арифметичний корінь
п-го степеня та властивості коренів. Учні працюють самостійно з
підручником.

II група (парти 2, 4, 6) працюють з текстом підручника в тому ж обсязі,
однак завдання у них таке: скласти запитання до означення та
властивостей кореня п-го степеня, тобто створити так званий
«опитувальник».

Через певний час учні I і II груп об’єднуються в новостворені групи і
демонструють один одному свої схеми та «опитувальники», разом знаходячи
відповіді на всі запитання.

Далі вчитель пропонує представникам груп відповісти на запитання вчителя
з теми біля дошки.

Учні створили таку «юридичну шпаргалку» :

На етапі рефлексії вчитель разом з учнями ще раз наголошують на основних
етапах, частинах вивченого матеріалу. Учиі дають відповіді на запитання
та наводять приклади.

Що нового ви дізнались на уроці?

Що називається коренем п -го степеня з числа а?

Який знак має корінь непарного степеня з додатного числа? 3 від’ємного
числа?

За якої умови існує корінь парного степеня з числа?

Що називається арифметичним коренем п -го степеня з числа?

Уроки закрілення та застосування знань, умінь і навичок

J

n ?

&

&

Gня виконувати його на високому рівні. Вчитель повинен бути впевненим у
знаннях та вміннях консультанта.

Після етапу актуалізації знань, консультанти працюють індивідуально і
розв’язують завдання підвищеного рівня складності, решта учнів
розв’язують задачі усно або письмово на дошці або коментують їх з місця
під керівництвом учителя.

Далі клас об’єднується в групи, і консультанти, які розв’язали свої
завдання, здають зошити вчителю на перевірку і працюють на чолі груп з
розв’язування задач з теми для закріплення знань, умінь, навичок.
Учитель має змогу перевірити виконання завдань сильними учнями, після
чого може про-контролювати і проконсулътувати роботу в групах.

На етапі рефлексії вчитель вибірково перевіряє зошити учнів або збирає
зошити всіх учнів класу після уроку.

Урок узагальнення та систематизації знань

Дидактичні завдання:

1) Перевірити і встановити рівень оволодіння учнями основами знань і
способами пізнавальної діяльності;

2) повторити, глибоко осмислити навчальний матеріал, відкорегувати
вміння та навички учнів.

Робота в групах змінного складу на таких уроках має на меті перевірити
вміння та навички учнів у нестандартних ситуаціях, творчістъ учнів у
завданнях найвищого рівня.

Алгебра,8 клас.

Урок узагальнення та систематизації знань учнів

з теми «Теорема Вієта»

На такому уроці учні виконують вправи підвищеного рівня складності,
наприклад, не розв’язуючи квадратного рівняння х2-10х+12=0, корені якого
х1,хг, знайти суму квадратів коренів цього рівняння.

Учні знаходять спосіб розв’язання такої вправи за допомогою теореми
Вієта, подавши суму квадратів у вигляді

х12 +хг2 =(х1 +хг) — 2х,х2.

Далі пропонується вправа: при яких значеннях параметра а сума квадратів
коренів рівняння х2-ах+4а=0 дорівнює 9? Учні пропонують різні способи
розв’язання і доходять думки, що за допомогою теореми Вієта розв’язання
буде найбільш раціоналъним з використанням способу розв’язання
попередньої вправи.

Підбиваючи підсумки (етап рефлексії), вчитель пропонує учням попрацювати
в группах і спробувати скласти завдання для квадратних рівнянь з
параметрами, які можна було б розв’язати за теоремою Вієта.

Кожній групі вчитель пропонуе пам’ятку, за якою працюють учні,
наприклад:

1. Пов’язати корені рівняння певною умовою (відношення коренів рівняння
дорівнює п).

2. За коренями скласти квадратне рівняння.

3. Замінити другий коефіцієнт або вільний член рівняння параметром.

4. Згідно з умовою, якою пов’язані корені, поставити запитання до
квадратного рівняння і значення параметра в ньому.

Пам’ятки для інших груп відрізняються лише першим пунктом (тобто умовою,
що пов’язуе корені). Це може бути: різниця коренів дорівнює п; один з
коренів рівняння в п разів більше за другий; 2х{ +3х2 = п та інші.

Та група учнів, яка першою виконає завдання, пропонує його для розгляду
всьому класу.

Наприклад, знайти значення параметра а, при якому один з коренів
рівняння х2 +(а-1)х+12 =0 в 3 рази більше від другого кореня?

Ще один відомий спосіб роботи учнів у групах — «Ажурна пилка» (Пометун
О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К.:
А. С. К., 2004) дозволяе вивчити значну кількість інформації за короткий
термін, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Доцільність використання групової форми роботи підтверджена
результатами. Це, перш за все, підвищення якості знань учнів, а
по-друге, підвищення інтересу учнів до вивчення математики, ствердження
кожного учня як повноправної особистості, здатної до самореалізації.

Зрозуміло, що така форма роботи має і свої недоліки. Не завжди вчитель
може на 100 % проконтролювати роботу всіх груп, іноді виникають проблеми
щодо адекватного оцінювання групою та вчителем своєї роботи. Однак вдале
поєднання пасивної, активної та інтерактивної форм роботи учнів на
уроках математики дають свої результати, а недоліки кожної з таких форм
стають незначними.

Розробка і впровадження в освітній процес різного роду інновацій мають
за мету оптимізувати якість роботи. І тут аж ніяк не можна обійтися без
диференційованого навчання та створених при цьому сприятливих умов для
творчого розвитку, успіхів дітей, залучення до творчості тих, хто колись
не мав яскраво виявлених нахилів і потреб до діяльності.

Щоб організувати диференційовану самостійну навчальну діяльність, я
залучила учнів 7-го класу до створення навчального проекту «Многочлени –
це просто і цікаво».

Учні об’єдналися в групи по 5 осіб. Створено 5 груп, кожна з яких
одержала завдання по вивченню і дослідженню окремої підтеми :

одночлени ;

многочлени ;

додавання і віднімання многочленів ;

множення многочлена на одночлен ;

множення многочлена на многочлен.

Мета навчального проекту : Домогтися засвоєння учнями означень
одночлена, многочлена, стандартного запису многочленна, правил
додавання, віднімання та множення многочленів, застосування цих правил
при спрощенні виразів і розв’язуванні рівнянь. Стимулювати пізнавальну
особисту активність учнів за допомогою спостережень при опрацюванні
довідкової літератури, за допомогою навчальних програм та комп’ютерних
технологій. Розвивати творчу активність учнів, створювати умови для
вияву ініціативи учнів під час вибору завдань. Виховувати прагнення до
самовдосконалення, уміння працювати з різними життєвими проблемами
самостійно і в колективі. Показати учням важливість вивченої теми для
інших предметів при демонстрації проектів та інформаційних листів.

Методи та форми навчання. Проектно-орієнтовне навчання,
інтерактивні форми навчання (робота в групах, презентація, конкурси,
задачі-загадки, кросворди, інформаційні листки, публікації), комп’ютерні
технології Power Point і Publisher.

Засоби навчання

Для вчителя :

план навчального проекту;

оцінювання мультимедійної презентації;

оцінювання інформаційних листків;

програмне забезпечення : видавничі системи (Publisher), текстовий
редактор Microsoft Word, мультимедіа (Microsoft Power Point).

Для учнів :

список групи і функції кожного учня;

індивідуальний зошит «Мій журнал спостережень і досліджень»;

задачі-загадки, кросворди, вірші;

презентації учнів кожної групи в Microsoft Power Point;

інформаційні листки учнів кожної групи в Publisher.

Опис роботи учнів

Виконуючи цей проект протягом десяти уроків, учні продемонструють свої
знання про многочлен. Вони будуть виконувати різні види робіт :

створювати й обговорювати мультимедійні презентації;

вести журнали спостережень і досліджень многочленів під час уроків, при
виконанні домашніх та індивідуальних завдань;

писати реферати і повідомлення з історії, що пов’язані з поняттям
многочлена;

складати тести, кросворди, загадки, казки, вірші.

Результати даного проекту будуть представлені на святі проекту для учнів
інших класів під час проведення тижня математики в школі.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів –
індивідуальну, парну, групову, — яку вони здійснюють упродовж певного
часу.

Метод проектів припускає можливість розв’язання деякої
проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, необхідність
використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого –
інтегрування знань, умінь з різних галузей науки.

Отже, диференційоване навчання створює оптимальні умови для здобуття
учнями освітнього рівня, який відповідає їх особистим потребам і
можливостям, здібностям і талантам. Використання інтерактивних методик
(групова форма навчання, метод проектів) дає можливість реалізувати
розвиток особистості, тобто забезпечує індивідуалізацію навчання.

Л і т е р а т у р а

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса.- М.:
Просвещение, 1982.- 192 с.

2. Журнал «Математика в школі», 2009, № 3, № 5.

3. Інтерактивні технології на уроках математики.-Х.: Вид.група «Основа»,
2007.- 128 с.

4. Біда Д.Д. Інтерактивні уроки фізики.- Х.: Вид.група «Основа», 2005.-
96с.

5. Капіносов А.М. Основи технології навчання. Проектуємо урок
математики.- Х.: Вид.група «Основа», 2006.- 144 с.

Похожие записи