Заступник директора з НВР

Ярошенко Ірина Миколаївна

Проблеми соціально-економічного становища українського суспільства на
сучасному етапі, зниження рівня життя більшості населення, його
розшарування, знецінення традиційних моральних норм і цінностей,
пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства, невизначеність в
оцінці подій історичного минулого українського народу негативно вплинули
на моральні цінності підростаючого покоління. Загрозливого поширення
серед молоді набули такі соціально небезпечні хвороби, як туберкульоз,
СНІД, наркоманія, хвороби, що передаються статевим шляхом . На наших
очах виростає покоління молодих людей позбавлених почуття національної
гідності, гордості, якому насаджується безкультур’я, нівелюється
совість, деградується мораль, честь, справедливість та меркантилізм, У
цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні
найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формування
національної свідомості населення України як основи консолідації
суспільства і зміцнення держави. Метою національно-патріотичного
виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної
свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних
історичних діячів, готовності до виконання громадянських і
конституційних обов’язків. одне  з  чільних  місць у   вихованні учнів
посідає любов і пошана до  державної  символіки,  ритуалів суверенної  
України.

Державна символіка?1? покликана формувати громадянську гідність,
патріотичні почуття  і  впевненість  молоді  у  майбутньому  своєї
держави.

Метою використання державних символів  у  навчально-виховному процесі  
є  формування  почуття  свідомого  громадянина  України, здатного 
захищати  її  незалежність,  готового  взяти   на   себе
відповідальність за добробут і безпеку своєї родини, народу.

Навчальний рік в нашій школі розпочинається з першого уроку на якому
вчителі проводять роз’яснювальну роботу щодо ідейної суті  державних 
символів  і  правил  їх  використання,  ритуалів,традицій,  виховуються
почуття  поваги  до  них,  формуються  стійкі навички  свідомого 
дотримання  почестей  та правил поведінки щодо державних символів в
повсякденному  житті та  під  час  урочистих  і офіційних заходів.

Державна символіка в обов’язковому порядку застосовується при
проведенні  урочистих  заходів  (свято першого дзвоника,  врученні
атестатів,  свідоцтв тощо),  державних  і  національних свят, при
виконанні відповідних розпоряджень органів влади. Церемоніал внесення 
Державного  Прапора України з місця його постійного   зберігання  
здійснюється    групою    прапороносців. На території  навчального 
закладу   обладнаний спеціальний майданчик, на якому встановлена щогла
для підняття Державного Прапора.  Державний   Прапор піднімається  на 
щоглі в супроводі Державного Гімну України. 

Вірність Україні є невід’ємною ознакою національно свідомого
громадянина. ?2? Формування патріотичних почуттів означає вироблення і
зміцнення почуття обов’язку до трудового подвигу в ім’я процвітання
своєї держави, прагнення бачити її незалежною.

У зміцненні патріотичних почуттів велику роль відіграє патріотичне
виховання, покликане формувати бойовий, морально-психологічний дух,
спонукати до фізичного вдосконалення громадянина-патріота, виробляти
глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовність у будь-який час
стати на захист Батьківщини?3? . Патріотизм учнівської молоді
ґрунтується на знанні історико-культурних традиціях народу, героїзмі
його захисників — воїнів Київської Русі, українського козацтва, борців
із німецьким фашизмом і сталінським тоталітаризмом. Важливим для
здійснення патріотичного виховання є міжпредметні зв’язки в процесі
навчання, коли закладається фундамент глибоких знань учнів, формується
їх світогляд, національна самосвідомість.

Уже в молодших класах учні усвідомлюють такі поняття, як «Батьківщина»,
«подвиг», «патріот», вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій
родовід.

Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу.

На уроках історії України вчителі озброюють учнів знаннями законів
суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну
та армію.

Школярі вивчають героїчні, бойові та трудові традиції українського
народу і його Збройних Сил.

На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах
позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв’язок далекого
минулого з сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину,
свій народ.

На уроках математики, фізики, хімії, біології учні засвоюють основи
знань, без яких неможливо оволодіти сучасною технікою і зброєю, основами
цивільного захисту.

Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби відіграють
уроки фізкультури, у процесі яких формуються якості, що необхідні
захиснику Вітчизни.

Велике значення має виховна робота в позаурочний час. Вибір форм,
методів та заходів здійснюється з урахуванням інтересів та
підготовленості учнів.

Із різноманітних форм позакласної роботи в ХЗОШ № 60 найбільш
ефективними є:

Лекції, доповіді, бесіди, конференції — являються найбільш доступними і
поширеними формами патріотичного виховання;

Уроки мужності — відіграють значну роль у військово-патріотичному
вихованні учнівської молоді. Вони покликані сприяти вихованню учнів,
готових захищати свою Вітчизну. Уроки мужності допомагають учням на
основі подій із життя реальних людей пізнати зв’язок минулого з
сучасним, переконати їх у необхідності серйозно готуватись до захисту
Вітчизни.

3.Тематичні вечори з історико-патріотичної тематики, присвячені
історичним та пам’ятним датам, державним та всенародним святам, є
дієвими засобами патріотичного виховання учнів, їх приваблива сила — у
великій емоційності, глибині впливу на серця наших учнів. Основним у цій
роботі слід вважати заходи щодо підготовки та проведення таких свят:

День проголошення незалежності України (24.08.1991 р.);

День Перемоги у Великій Вітчизняній війні (09.05);

День Збройних Сил України (06.12.);

День народження X Г. Шевченка (09.03.);

День захисників Вітчизни (23.02.);

День визволення України від німецько-фашистських загарбників ( 28.10)

h°^ @?

sg@?

?Т?????????

(22 09)

День визволення міста Харкова від німецько-фашистських загарбників

( 23.08.1943)

4.Місячник оборонно-масової роботи проводиться двічі на рік та
присвячується річницям Збройних Сил України і Перемоги у Великій
Вітчизняній війні. Протягом місячника учні знайомляться з героїчним
минулим українського народу, історією розвитку Збройних Сил України,
проводять зустрічі з ветеранами ВВВ, організовуються масові спортивні
заходи військово-прикладного напрямку.

5.Шкільний музей Бойової Слави «96-ї Шуменської танкової бригади ім..
Челябінського комсомолу» був створений у 1977 році. В ньому зібрані
матеріали , які простежують шлях створення челябінськими робітниками і
молоддю танкової колони, що засвідчується альбомами – звітами пошукових
загонів під час зустрічей з ветеранами — танкістами. У музеї
представлені матеріали, що були надані ветеранами — листи, фотографії,
альбоми, деякі особисті речі: планшети, танкістські шоломи, листи –
подяки.

Музей є центром військово-патріотичної та історико-краєзнавчої роботи
учнів. В музеї проводиться значна виховна робота: організовуються
екскурсії, лекції, семінари, зустрічі. Всю роботу музею організовує
керівник , вчитель історії Гасан В.П.. До пошукової роботи залучаються
батьки, представники громадськості,підтримується тісний зв’язок з Радою
ветеранів Комінтернівського району. У 2009 році шкільний музей було
нагороджено Дипломом управління освіти департаменту з гуманітарних
питань Харківської міської ради в номінації «За організацію пошукової
роботи та науково-дослідницької діяльності» у конкурсі – огляді шкільних
музеїв Бойової та Трудової слави, присвяченому 65 річниці Перемоги у
Великій Вітчизняній війни 1941-1945 р.р.

Конкурси на кращий твір, оповідання, нарис, малюнок, фотографію з
патріотичної тематики викликають великий інтерес учнів. Роботи наших
учнів , які приймають участь в обласній військово-патріотичній акції
учнівської молоді , надруковані у збірнику «Слобожанські Дзвони
Перемоги»- 2009,2010, 2011 роки, «Славетні земляки – у світовій культурі
та у пам’яті нащадків» — 2010 рік, «Мій біль — Чорнобиль».

Вахта пам’яті. Проходить вона, як правило, напередодні видатних дат, у
формі операції «Згадаємо всіх поіменно», «Свічка пам’яті», коли
учасникам Великої Вітчизняної війни та їх сім’ям, що мешкають у
мікрорайоні школи , вручаються яскраво оформлені поздоровлення,
подарунки виготовлені учнями. У ці дні упорядковуються пам’ятники,
обеліски, меморіальні дошки, братські могили.

Військово-спортивні ігри та змагання з військово-прикладних видів
спорту

мають військово-прикладну направленість, їх значення у
військово-патріотичному вихованні учнів неоціниме, бо вони, перш за все,
є цікавим і серйозним видом практичної діяльності. Ігри створюють
ситуації, які вимагають виявити вольові якості, знання, уміння і
навички, необхідні майбутньому воїну, захиснику своєї Батьківщини,
розвивають почуття відповідальності, колективізму, дружби і
товариськості. Учні нашої школи беруть участь у Всеукраїнській військово
— спортивній грі «Патріот»?4?, Всеукраїнській військово-спортивній грі «
Зірниця» ?5?.

9.Робота оборонно-спортивних гуртків. В школі організовано два гуртка:
«Захисник Батьківщини» для учнів 10-х класів та «Юний командир» для
учнів 11-х класів. Під час занять в гуртках учні знайомляться зі
специфікою військової праці, готуються до виконання обов’язків солдата,
дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують у
собі якості, необхідні майбутньому воїну. Програма гуртків дозволяє при
вивченні кожної теми використовувати матеріали про життя воїнів у мирний
час, про виконання миротворчих місій, про героїчне минуле українського
народу та його Збройних Сил.

Навчально-польові заняття служать перевіркою практичних навичок і
дозволяють учням об’єктивно оцінити свою підготовку до захисту Вітчизни.

Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні,
організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного
виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється
в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через
передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення
української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування
історичної пам’яті.

В Україні патріотизм повинен бути введений в ранг національно значимої і
об’єктивно необхідної цінності, тому що він являє собою одне з найбільш
глобальних людських почуттів, закріплених віками і тисячоліттями.
Патріотизм являє собою свого роду моральний фундамент суспільної і
державної будівлі, опору його життєспроможності.

Література:

Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних
закладах України, схвалені рішенням колегії Міністерства освіти і науки
України

від 17.08.2000 р. та затверджені наказом Міністерства освіти і науки
України

№439 від 07.09.2000 р. (Інформаційний збірник МОНУ. -2001. — №5. —
С.28-32)

Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні,
схвалена Президією Академії педагогічних наук України України (
протокол № 1-7/6-98 від 01 липня 2004 року)та колегією Міністерства
освіти і науки (протокол № 8/1-2 від 18 серпня 2005 року)

Указ Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948/2002 «Про
Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання
молоді»

Наказ Міністерства освіти і науки України,Міністерства оборони України,
Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді від 05.04.2004
№274/112/10«Про затвердження Положення про Всеукраїнську
військово-спортивну гру «Патріот»

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України,
Міністерства оборони України, Товариства сприяння обороні України(
ДТСААФ) від 23.03.2011 № 252/157/32.

Похожие записи