Реферат на тему:

Вплив занять у спортивних секціях на моральну вихованість студентської
молоді

Актуальність проблеми виховання студентської молоді визначається
насамперед новими завданнями, поставленими державою перед українським
народом, – готувати підростаюче покоління до активної участі в
управлінні господарськими, політичними й суспільними справами своєї
країни.

Вихованість як властивість особистості, що характеризується сукупністю
сформованих соціально значущих якостей, в узагальненій формі відносин
людини до суспільства й колективу, до праці, до людей, до самої себе
становить великий інтерес. Будучи складною властивістю особистості,
вихованість інтегрує культуру поведінки, що характеризує повсякденні
форми вчинків, етикет, дотримання правил поведінки в регламентованій
формі й манери поводження. Це показник ефективності навчально-виховного
процесу. Вихованість молоді виявляється постійно в повсякденному
поводженні, в конкретних вчинках і справах, у висловлюваннях.
Характеризується вихованість показниками (набором суспільно значущих
якостей особистості), що відображають якісний бік вихованості. Кожний
такий показник слугує узагальненим критерієм оцінки наявності в молоді
відповідної якості. Метою наших досліджень було вивчення впливу занять у
спортивних секціях на моральну вихованість студентської молоді. Адже
моральна вихованість є важливим напрямком роботи, спрямованої на
всебічний і гармонійний розвиток особистості. Вона обіймає всі види
виховання, визначаючи людину як суспільного суб’єкта, що
характеризується активною позицією в засвоєнні й прояві соціальних
вимог, тому підвищення ефективності морального виховання в сучасних
умовах є важливою передумовою успішного здійснення виховання в цілому.

Виділення моральної вихованості у спеціальний об’єкт дослідження
пояснюється глибоким взаємозв’язком соціальних, психологічних та
педагогічних закономірностей розвитку особистості. З педагогічної точки
зору необхідність виділення моральної вихованості обумовлена тим, що
наукова організація виховного процесу вимагає постійного зворотного
зв’язку – інформації про реальні результати педагогічного впливу, про
тенденції в темпах розвитку молоді.

Виявлення моральної вихованості студентської молоді в реальному
виховному процесі вимагає розв’язання цілої низки завдань: виділення
конкретних показників морального розвитку студентської молоді, пошук
шляхів найбільш ефективної й доступної оцінки морального світу
особистості, отримання інформації про особливості й результати
морального формування на певному етапі розвитку особистості, планування
на цій основі виховної роботи з коригування того чи іншого показника
моральності в конкретної людини, систематичний облік досягнутих
результатів, аналіз ефективності проведеної роботи й науково
обґрунтоване планування виховної діяльності.

Враховуючи, що головним завданням незалежної правової держави є
формування всебічно підготовлених людей, а однією з провідних передумов
успішного виховання є суспільне середовище, нами для вирішення
поставленої мети застосовано комплексний підхід, продиктований новими
завданнями ідеологічної та виховної роботи серед студентської молоді.
Але комплексний підхід до виховання вимагає не лише загальних умов
соціального життя суспільства в цілому, але й особливостей конкретного
мікросередовища, що оточує студентів. Ним є спортивні секції – потужний
засіб морального виховання. Будучи складовою рисою особистості,
вихованість інтегрує культуру поведінки, що характеризує повсякденні
форми вчинків, етикет, дотримання правил поведінки в регламентованій
формі.

Враховуючи, що спортивні секції мають не лише навчати та розвивати
фізичні якості молоді, а й виховувати [1], викладачі кафедри фізичного
виховання Бердянського державного педагогічного університету, керівники
спортивних секцій планують свою роботу в поєднанні з вихованням високих
моральних якостей студентів, що так необхідно майбутнім учителям, аби
вони в подальшому були готові до морального виховання підростаючого
покоління.

Ефективність такої роботи вивчена під час проведення природного
тривалого перетворюючого педагогічного експерименту з використанням
методів експериментально-теоретичного рівня [2, с.5]: спостереження
(безпосереднє, опосередковане, дискретне, монографічне), що мають чітко
сформульовану мету, проводились за попередньо розробленими планами й
спирались на відповідну науково-методичну документацію (схеми протоколів
спостереження тощо). Відомості оцінювались на основі єдиних критеріїв;
вивчення та узагальнення педагогічного досвіду шляхом спостереження,
вивчення документації, бесід за попередньо складеними програмами;
соціологічні методи [2] – масове опитування за чітко визначеним колом
питань, бесіди та інтерв’ю; соціометричні, що базувались на опитуванні
піддослідних з метою встановлення соціально-психологічних
взаємовідносин.

Моральна вихованість студентської молоді в наших дослідженнях
оцінювалась за окресленим колом якостей особистості (патріотизм,
старанність, працьовитість, дбайливе ставлення до суспільного майна,
природи, дисциплінованість, колективізм, суспільна активність).

Вивчення моральної вихованості студентської молоді включало в себе облік
найрізноманітніших проявів особистості (усні, письмові висловлення,
емоційні реакції, ставлення до довкілля, загальний характер поводження
конкретних студентів), що проводився постійно впродовж усього
навчального року. При цьому дослідники керувалися положеннями,
сформульованими М.Монаховим та І.Мар’єнко, про те, що виявлення рівня
вихованості – це не короткочасна кампанія, а повсякденна, копітка
робота, що є складовою частиною всього виховного процесу. Методологічну
основу цих показників складає точка зору педагогів про те, що
особистість слід оцінювати за її діями. Враховуючи, що вихованість
студентської молоді постійно проявляється в повсякденній поведінці,
конкретних вчинках та справах, висловлюваннях, ставленні до оточення,
про неї ми судили за набором суспільно значущих якостей особистості
(бережливе ставлення до суспільного майна, природи, колективізм,
суспільна активність, дружба та товариськість, любов до навчання,
праці), які відображають якісний бік вихованості.

Почуття патріотизму багатогранне. Будучи синтезом найрізноманітніших
почуттів, що виявляють ставлення людини до Батьківщини, свого народу,
воно в кожному конкретному випадку виявляється специфічно. Так, виїзди
спортсменів на змагання в інші міста викликають шляхетні переживання
краси та гідності рідного краю, рівня спортивного руху, що кожен
спортсмен так цінує. Патріотизм як риса особистості містить у собі не
тільки моральні почуття, але й певну спрямованість.

???????¤??????O?ровільними нормами життя людей нового суспільства.

З колективістських відносин випливає така важлива риса патріота, як
гуманізм, що виявляється в повазі до людини, чуйному ставленні й
товариській турботі про неї. У гуманізмі органічно поєднуються любов і
повага до людини з високою вимогливістю до неї. Почуття патріотизму
виявляється в складній єдності рис суспільної моралі та є основою
формування суспільної активності.

Проблема виховання суспільної активності молоді в наші дні знаходиться в
центрі уваги держави, усіх соціальних інститутів, що визначають напрямки
виховання поколінь людей [1; 2; 7]. Суспільна активність припускає
усвідомлену діяльність людини, колективу на користь суспільства,
свідоме, добровільне й творче виконання особистістю соціальних функцій,
що виявляється у відповідальному ставленні до праці й навчання,
перетворення принципів суспільної моралі в глибокі особисті переконання,
керівництво до дії.

Суспільна активність являє собою специфічний синтез проявів
фізіологічних і фізичних функцій організму людини як найвищої
біологічної системи. Ця специфіка обумовлена насамперед свідомістю і
цілеспрямованою волею людини, що суб’єктивно визначає суспільну
активність, регулює її зміст і форму прояву. Здійснення завдань розвитку
суспільної активності студентської молоді забезпечується змістом різних
видів її діяльності, що організуються у ВНЗ та за його межами.

Навчально-тренувальна діяльність студентської молоді являє собою один із
видів суспільної діяльності. Суспільна спрямованість тренувальної
діяльності в спортивних секціях визначається тим, що в ній кожна молода
людина постійно збагачує свої знання, підвищує культурний рівень,
морально й фізично вдосконалюється. У навчально-тренувальній діяльності
студентської молоді реалізуються вимоги суспільства до виховання її
суспільної активності, поступово зростаючого всебічного розвитку.

Таблиця № 1

Динаміка показників моральної вихованості студентської молоді під
упливом занять у спортивних секціях

№ п/п Показники Час

обстеження

п М + м Різниця

абсол. вел. %

1 2 3 4 5 6 7

1. Суспільна

активність 1Х 1-го н.р.

У1 1-го н.р.

У1 2-го н.р

У1 3-го н.р.

У1 4-го н.р. 23

23

20

19

19 3,04 + 0,16

3,28 + 0,12

3,69 + 0,14

4,22 + 0,21

3,82 + 0,12

0,24

0,65

1,18

0,43

7,9

21,4

38,8

25,5

2. Ставлення до

навчання 1Х 1-го н.р.

У1 1-го н.р.

У1 2-го н.р

У1 3-го н.р.

У1 4-го н.р 23

23

20

19

19 3,05 + 0,11

3,45 + 0,13

3,67 + 0,32

3,67 + 0,31

3,61 + 0,21

0,40

0,62

0,71

0,56

13,1

20,3

23,3

18,4

3. Колективізм 1Х 1-го н.р.

У1 1-го н.р.

У1 2-го н.р

У1 3-го н.р.

У1 4-го н.р 23

23

20

19

19 3,16 + 0,23

3,29 + 0,21

3,36 + 0,19

3,81 + 0,24

3,81 + 0,24

0,13

0,20

0,65

1,04

4,1

6,3

16,8

26,4

4. Дружба

й товариськість 1Х 1-го н.р.

У1 1-го н.р.

У1 2-го н.р

У1 3-го н.р.

У1 4-го н.р 23

23

20

19

19 3,11 + 0,26

3,21 + 0,18

3,32 + 0,23

3,68 + 0,19

4,01 + 0,20

0,10

0,21

0,57

0,90

3,2

6,7

14,6

28,9

5. Ставлення

до природи 1Х 1-го н.р.

У1 1-го н.р.

У1 2-го н.р

У1 3-го н.р.

У1 4-го н.р 23

23

20

19

19 3,11 + 0,12

3,31 + 0,09

3,31 + 0,09

3,51 + 0,16

3,52 + 0,13

0,20

0,38

0,40

0,41

6,4

12,3

12,9

13,2

6. Ставлення до

суспільної власності 1Х 1-го н.р.

У1 1-го н.р.

У1 2-го н.р

У1 3-го н.р.

У1 4-го н.р 23

23

20

19

19 3,21 + 0,17

3,42 + 0,14

3,69 + 0,17

3,84 + 0,18

4,10 + 0,27

0,21

0,38

0,63

0,89

6,5

11,2

19,6

27,7

Для кожної моральної якості ми визначили ознаки, притаманні рівням
моральної вихованості, й оцінювали їх за п’ятибальною системою, яка
передбачає високий, середній, низький, нестійкий негативний та стійкий
негативний рівні [5; 7]. Результати педагогічного експерименту оброблено
математично й представлено в таблиці №1.

Як бачимо з представлених матеріалів, упродовж чотирьох років динаміка
показників моральної вихованості студентів мала позитивну тенденцію. З
року в рік зростала їх суспільна активність, покращувалося ставлення до
навчання, праці, природи, суспільної власності, зростало почуття
колективізму, дружби та товариськості. Так, по відношенню до показників
початку першого року навчання суспільна активність студентів після
першого курсу була вищою на 7,2%, другого – на 21,4%, третього – на
38,8% і четвертого – на 25,6%. Показники ставлення до навчання зросли
відповідно на 13,1%, 20,3% та 18,4%; показники ставлення до суспільної
власності зросли відповідно на 6,4%, 12,3%, 12,9% та на 13,2%.

Помітнішою виявилась динаміка показників колективізму, дружби та
товариськості. Так, показники колективізму першокурсників на кінець
першого навчального року зросли на 4,1%, на кінець другого навчального
року – на 6,3%, на кінець третього курсу – на 16,8% і на кінець
четвертого курсу – на 26,3%. Показники дружби й товариськості зросли
відповідно на 3,2%, 6,7%, 14,6% та на 28,9%. Показники ставлення до
природи зросли відповідно на 6,4%, 12,3%, 12,9%, та на 13,2%.

Таким чином, регулярна робота в спортивних секціях позитивно вплинула на
показники моральної вихованості студентської молоді за період її
навчання в Бердянському державному педагогічному університеті. Тож
викладачі кафедри фізичного виховання бачать своїм завданням розширення
мережі спортивних секцій з метою залучення до них якомога більшої
кількості студентів, аби вони мали можливість не тільки навчатись, але й
виховувати в собі кращі моральні якості майбутнього вчителя-вихователя,
які так необхідні в роботі з підростаючим поколінням.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабанский Ю.Н. Оптимизация процесса обучения. М.: Педагогика, 1987 –
98 с.

2. Гурова Р.Г. Применение социологических методов в педагогических
исследованиях // Проблемы методологии педагогики и методики исследований
/ Под ред. А.М.Данилова, Н.И.Болдырева. – М.: Просвещение, 1983. – С.
87-92.

3. Зубалій М.Д. Пішохідний туризм. – К.: Здоров’я, 1987. – 98 с.

4. Коцан І.Я. Пішохідний туризм як засіб покращення показників
кардіо-респіраторної системи // Матеріали науково-практичної
конференції. – Одеса, 1998. – С. 56-58.

5. Критерии и методика определения нравственного воспитания школьников:
Методические рекомендации для руководителей школ. – К.: Освіта, 1984. –
19 с.

6. Курилова В.И. Организация и проведение студенческих туристических
походов: Метод. рекоменд. – К.: Высшая школа, 1992. – 32 с.

7. Марьенко И.С. Критерии нравственного воспитания и основы методики
выявления уровней ее развития у школьников // Измерения в исследовании
проблем воспитания. – Тарту, 1973. – С. 35-42.

8. Методы педагогических исследований / Под ред. А.И.Пискунова,
Г.В.Воробьева. – М.: Просвещение, 1981. – 61с.

Похожие записи