Реферат на тему:

Використання системи проблемно-символічних сигналів під час вивчення
програмування

 

Вектор шкільної та вузівської освіти, спрямовуючись у площину цінностей
особистісного розвитку, варіативності і відкритості школи та вузу,
зумовлює принципову необхідність переосмислення всіх факторів, від
яких залежить якість навчально-виховного процесу, — змісту, методів,
форм навчання і виховання, системи контролю й оцінювання (3,8).

Курс основ інформатики та обчислювальної техніки не є виключенням, адже
й досі не існує загальноприйнятого уявлення його зміст, мету та
завдання, місця в базовій та варіативній частинах навчального плану.

На сьогодні багатьма вже визнана неспроможність ідеї суто
“користувацького” напрямку. Удосконалювання автоматизованих
інформаційних систем, баз знань, систем штучного інтелекту не знімає
проблеми глибини фундаментальних знань (2,31-32). Використання даного
підходу не дозволяє в повній мірі реалізувати всі задачі, що були
поставлені перед інформатикою. Адже відомо, що одне з головних завдань
курсу інформатики, як і будь-якого шкільного курсу, — це визначеного
стилю мислення, озброєння сукупністю систематизованих знань, а також
формування визначених умінь і навичок.

Розділ “Основи алгоритмізації та програмування” дозволяє розкрити
творчий потенціал учня, його інтелектуальні вміння, сприяє формуванню
культури мислення як свідомого, цілеспрямованого та керованого процесу з
урахуванням індивідуальної особистості (5,225).

Все ж таки, чому один з головних розділів загального курсу інформатики,
доцільність якого не викликає сумніву, поступово втрачає свою
актуальність, значимість (адже саме такі висновки можна зробити,
проаналізувавши програми курсу), інтерес до вивчення?

Багато вчителів-практиків пояснюють такий стан речей невідповідністю
навчального програмного забезпечення, що використовується при вивченні
алгоритмізації та програмування, загальнодидактичним вимогам і, в той же
час, відмовляються від застосування професійних систем з причини їх
складності для учнів.

На нашу думку, причина спаду зацікавленості до курсу алгоритмізації та
програмування не в засобах навчання, а саме в його методах. Звісно
існує багато методик викладання курсу інформатики, але, в більшості
випадків, це розробки окремих тем та обгрунтування використання
обчислювальної техніки під час вивчення певних розділів.

Даною публікацією спробуємо зосередити увагу на питанні підвищення рівня
знань, ефективності навчання, розвитку логічного мислення під час
вивчення програмування.

Запропонований нами підхід у вирішенні питання мотивації вивчення
розділу “Основи алгоритмізації та програмування” полягає у підвищенні
рівня наочності, залучення учнів та студентів до творчої роботи, добору
відповідних завдань. На нашу думку, однією з можливостей досягнення
поставленої мети є використання системи проблемно-символічних сигналів
(ПСС) під час вивчення алгоритмізації та програмування.

Система ПСС, запропонована П.О. Барабохою (1), застосовується для
вирішення проблеми вміння учнів та студентів логічно мислити під час
формування головних понять та закономірностей. А це вкрай важливий
фактор, який обумовлює якісні зміни у всьому навчально-виховному
процесі. Ці позитивні зміни можливі тільки під час системного
застосування проблемного навчання як головної передумови системного
мислення учнів та студентів.

Дана методика ПСС працює на всіх 3 рівнях навчання: інформативному,
репродуктивному і творчому, може використовуватися під час вивчення
будь-якого курсу, дозволяє поєднати проблемне навчання і графічну форму.
Загально відомо, що людський мозок в основному орієнтований на
візуальне сприйняття і люди отримують інформацію під час розгляду
графічних образів швидше, ніж під час читання тексту (4,25). Результати
досліджень показують, що понад 80% інформації людина сприймає зором і
лише 11%-на слух, при цьому вона запам’ятовує 10% прочитаного матеріалу,
приблизно 20% почутого і приблизно 30% побаченого і більше 50%
інформації, поданої у комбінованій формі. Глибоке розуміння навчального
матеріалу неможливе без наочно-образного осмислення фактів. Психологами
доведено, що між наочно-образними та понятійними процесами існує
безпосередній зв’язок, який не можна ігнорувати в теорії, а тим більше в
практиці шкільного навчання. У забезпеченні такого зв’язку велику роль
відіграє правильне розв’язання проблеми наочності, адже
наочність – невід’ємна риса наукового пізнання (6,102).

Особливістю даної методики є використання так званого “конструктора”, що
складається з трьох блоків: набору опорних пар, набору символів і блока
“моделі” ПСС(1,9).

.

????$???????S?ного аналізу. Іншими словами, цей блок є своєрідної
“точкою” інтенсивного росту (розширення масштабу) проблемно-символічного
програмування різноманітних рівнів. У такий спосіб реалізується перший
“крок” алгоритму застосування ПСС — добір опорної пари. Для прикладу
можна навести використання таких пар як “мова програмування-середовище
програмування”, “алгоритм-програма” “процедура-функція”, “умовний
оператор вибору if-оператор передачі керування goto” і т.п. Ми ж
скористаємося опорною парою операторів циклу repeat та while мови
Pascal, що на сьогодні є найпоширенішою в школі та вузі.

Другий блок “конструктора” — набір символів, що в асоціативно-графічній
формі відображає основні розумові вміння (операції), які необхідно
застосувати для роботи з опорною парою. До вказаних символів належать
символи проблеми (звичайна асоціація з питанням, що зупиняє,
перешкоджає, утрудняє що-небудь), доказу (усування проблеми шляхом
доказу міркування), порівняння (розумова операція, що працює в “режимі”
почергового зіставлення) і т.д.

Таким чином, набір символів, відображуючи в асоціативно-графічній формі
основні розумові уміння, реалізує (у різноманітних поєднаннях) другий
“крок” алгоритму — добір символу (символів), що і визначають сенс
проблемно-диференційованого завдання (рис. 1).

Символіка, у залежності від мети, може застосовуватися як у
локально-одиничному, так і в множинному — комбінованому режимі(1,12).

Третій “крок” алгоритму — побудова “моделі” ПСС, що, незважаючи на
множину варіантів застосування, носить абсолютно уніфікований характер
“конструювання”.

самостійно заповнити (рис. 2).

Безпосереднє виконання завдання (четвертий “крок” алгоритму) повинно
обов’язково супроводжуватися аналізом (п’ятий “крок”) разом з учнями чи
студентами або окремо викладачем.

Слід пам’ятати, що на першому етапі використання системи ПСС необхідно
якомога краще реалізувати принцип наочності. Для цього потрібно
виготовити “конструктор” та підготувати прості приклади виконання
проблемно-символічних завдань та варіантів підбирання узагальнюючого
слова(1,45). Аргументація використання даної системи учням та студентам
проводиться з акцентуванням уваги на важливість вміння проведення
елементарного аналізу в повсякденному житті.

Звичайно, систему ПСС можна використовувати не тільки в структурі питань
дидактичних карток, індивідуальних домашніх завдань при перевірці знань,
але й при вивченні нового матеріал, працюючи на “випередження”,
поєднувати і з роботою над текстом підручника.

Система проблемно-символічних сигналів успішно проходить апробацію в
курсі “Основи візуального програмування” на кафедрі інформатики та
обчислювальної техніки в Мелітопольському державному педагогічному
університеті, що ще раз підтверджує її уніфікованість та
багатоплановість. З використанням проблемної символіки вирішується
питання розвитку логічного мислення під час вивчення загальних
принципів візуального програмування. Це, в свою чергу, спричинило
усвідомлення того, що вивчення технології візуального програмування не
повинно зводитися до маніпулювання кнопками та ознайомлення з
властивостями окремих компонентів.

Сподіваємося, що поступова робота в площині проблемної символіки під час
вивчення розділу основ алгоритмізації та програмування буде реально
сприяти реалізації загальнодидактичних принципів навчання, розвитку
логічного та діалектичного мислення, що являється основою процесу
навчання в цілому.

Література:

Барабоха П.А. Программа системного применения проблемно-символических
сигналов (ПСС) в преподавании географии. Учебно-методическое пособие. –
К.: Реформа, 1998. — 48 с.

Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационной
технологии в учебном процессе: Автореф. дис… д-ра пед. наук:13.00.02/М.,
1989.-48 с.

Концепція розвитку загальної середньої освіти (проект)//Освіта
України.-№33 від 16 серпня 2000р. – С.8-11.

Копаєв О.В. Вплив сучасних інформаційних технологій на вивчення основ
алгоритмізації в середній школі // Комп’ютер в школі та
сім’ї.-2000.-№2.-С. 24-27.

Непомняща Т.В. Алгоритмічний підхід у викладанні курсу “Основи
інформатики та обчислювальної техніки”//Педагогічні науки. Збірник
наукових праць. Випуск 9.-Херсон: Айлант, 1999. — С.223-225

Яценко Т.М. Проблема наочності у процесі навчання фізики//Проблеми
методики викладання фізики на сучасному етапі.- Зб.
статей/Редколегія:С.П.Величко(наук.ред) та ін.-Кіровоград:РВЦ КДПУ
ім.В.Винниченка, 2000. –С. 102-104.

Рис.1 . Приклади використання набору символів

Рис.2 . Приклад використання проблемно-символічного сигналу

Похожие записи