.

Уварова О.А. Хто такий Учитель? 

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
0 3722
Скачать документ

Матеріали до інтернет-семінару

«Істина школи у щирості стосунків з дітьми»

Хто такий Учитель?

Вчителя початкових класів

Золотоніської гімназії

їм. С. Д. Скляренка

Уварової О. А.

Золотоноша – 2010

Ви для дитини, а не вона для вас; ви повинні пристосовуватись до її

природи, до її духовного стану.

М.Добролюбов

Вчитель – святе слово. І цим добрим словом ви завжди згадуєте вчителів,

які допомогли вам стати людиною. Сіячі розумного, доброго та вічного

говорять про вчителів. Від них – все найкраще в людині. Про
авторитетну

людину (спеціаліста) завжди говорять, що в неї були хороші вчителі і
звідси

пішло прислів’я “дерево та вчитель пізнаються по плоду”.

Провідне місце в професії вчителя посідає спрямованість його

особистості. Спрямованість особистості педагога – це
мотиваційна

зумовленість його дій, вчинків, усієї поведінки конкретними
життєвими

цілями, джерелом яких є потреби, суспільні вимоги і події.
Педагогічна спрямованість особистості – це стійка мотивація
формування особистості учня, її всебічного гармонійного розвитку. Саме
ця спрямованість вважається гуманістичною.

Гуманістична спрямованість особистості вчителя означає ставлення до
дитини як до найвищої цінності, визнання її права на свободу і
щастя, вільний розвиток і прояв своїх здібностей. Вільно
реалізувати свої творчі можливості задля себе і оточення людина
може лише за наявності віри у саму себе. Остання зміцнюється тоді,
коли сприймаються і оцінюються не тільки її позитивні якості, а вся
особистість у цілому, тобто коли її люблять, поважають її
гідність, виявляють гуманність. Водночас гуманізм не є
абсолютизованим усепрощенням і покірність стосовно недосконалості
людини.

Педагог повинен ставити перед вихованцем посильні і розумно
сформульовані вимоги з метою його подальшого розвитку, тобто
здійснювати педагогічний вплив гуманістичного, а не авторитарного
характеру. Виявляючи в діалозі, співпраці, партнерстві повагу до
учня, і толерантність і справедливість, учитель тим самим захищає
свободу особистості, продовжує культурну

спадщину, творить нові вартості, виступає співучасником
зміцнення

демократичного ладу.

Одна з найбільш домінантних якостей вчителя:

Гуманність – любов до дітей, вміння поважати їхню людську гідність,

потреба і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу в
їхньому

особистісному розвитку. Найбільш важлива якість, яка повинна
бути

притаманна вчителю – любов до дітей. Любов до дитини – це, за
словами

В.Сухомлинського, “плоть і кров вихователя, як сили, здатної впливати
на

духовний світ іншої людини. Педагог без любові до дитини – це все одно,
що співак без голосу, музикант без слуху, живописець без відчуття
кольору”.

Йдеться про мудру, добру й вимогливу любов, що вчить жити. Роздумуючи
над компонентами педагогічного таланту, Іван Франко писав:

Усяким людям всякі дари:

Одному ясний, сильний ум,

Що не знаходить в світі пари;

Другому рій крилатих дум,

Що, мов орли, летять за хмари.

Для інших руки золоті:

Що очі бачуть, руки вдіють.

Який же дар дістали ті,

Що так дітей учити вміють?

Мені здається, в скарбі тім

Любві найбільш дісталось їм.

Працю справжнього педагога живить віра в людину. Він повинен
бути

оптимістом, глибоко вірити в силу й можливості дітей, бачити на сам
перед

усе краще, що їм притаманне, “проектувати хороше” (А.Макаренко).
Учитель має підходити до кожної дитини з оптимістичною налаштованістю,
навіть, якщо ризикує помилитися. Водночас він не повинен ідеалізувати їх
позитивних рис, ігноруючи їх недоліки. Завдання вчителя – “не загубити”
жодної дитини, дати кожній можливість розкрити все краще, закладене
природою, сім’єю, школою.

Для цього вчитель повинен цікавитись кожним учнем як особистістю,
важливо бачити в дітях типове і особливе та використовувати
систематично індивідуальне навчання. Вчитель має пам’ятати, що до кожної
дитини в класі треба виявляти чуйність, щирість, не виділяти надмірною
увагою обдарованих і не принижувати моралізаторством слабших.
Правильно організована робота допоможе кожному учневі відчути себе
здібним, потрібним, цікавим для вчителя і своїх товаришів. Саме це –
надійний стимул подальшої навчальної роботи учнів із захопленням, з
відчуттям власної гідності. Кожен школяр для вчителя – безцінний дар, це
найдорожча і найцінніша істота на землі, за яку вчитель відповідає перед
своєю совістю і суспільством.

Здатність до міжособового спілкування, ведення діалогу, переговорів;

наявність педагогічного такту, що визначає стиль поведінки
учителя,

спричиняє упевненість учнів у доброзичливості вчителя, його
чуйності,

доброті, толерантності. Відчуття учителем учня, усвідомлення своєї ролі
у

педагогічному процесі і мети своїх виховних дій зумовлює педагогічний
такт, сутність якого полягає у творчому вмінні обирати в кожному
конкретному випадку таку лінію поведінки, такий підхід (з допомогою
слова, вчинків, погляду, тону, жестів, міміки тощо), які оберігають
честь і гідність учнівського колективу, кожного учня, не принижуючи і
не возвеличуючи його честі та гідності. Обов’язкова передумова
педагогічного такту – знання індивідуальних особливостей психічного
стану, настрою і переживань учнів.

Один і той же засіб виховного впливу може дати різні результати,
залежно

щодо кого, коли, за яких умов і як його застосовують. У цій справі
немає

стандартних рецептів. Педагогічний такт, за словами
В.Сухомлинського,

передбачає здатність учителя поставити себе на місце учня, бачити себе
в

учневі та учня в собі.

То, хто ж такий учитель?

Учитель — це лікар, лікар — психолог, лікар діагност — зцілитель дитячих
душ.

Учитель — це священнослужитель, бо він уселяє віру в життя, торжество
людського добра та милосердя і жаль, віру в неповторність і особливе
призначення кожної людини.

Учитель — це дослідник. Він постійно експериментує, аналізує, вносить
виправлення у свою діяльність.

Учитель — це громадянин, патріот, небайдужий до всіх подій, що
відбуваються в житті.

Учитель — це філософ, що намагається зрозуміти сенс життя і розмірковує
над її секретами.

Учитель — артист? Ні. Хіба ж він грає роль учителя? Ні, це його життя…

Учитель — режисер? Так! Причім, тонкий за своїм підходом.

Учитель — керівник? Так, найвищого рангу — генератор ідей, прогнозист,
плановик, організатор.

Учитель — інтелігент! Він мусить бути інтелектуалом.

Учитель — це людина, яка володіє ґрунтовними знаннями не лише в галузі
свого предмета.

Учитель — це чорнороб, який не соромиться виконувати з дітьми будь-яку
роботу — фарбувати, лагодити…

Учитель — це і батько, і мати для багатьох. Нехай не щомиті, а в одну
секунду, лише один раз під час нетривалої бесіди, він зможе дати те, що
шукає маленька підростаюча людина…

Учитель — це образ, створений століттями і тому шанований усіма. Усі
чекають від людини цієї професії саме вчителювання!

Учитель — це Майстер. Майстер слова, Майстер звуку. Майстер думки,
Майстер емоцій і настроїв. Майстер створення — констатації знань…

Тому, для того щоб стати Вчителем, кожен має збагнути, що урок — це не
45 хвилин спілкування з учнями, а все життя, прожите до цього даною
людиною. І залежно від того, як вона його прожила, 45 хвилин уроку в
кожного вчителя пройдуть по-різному…

В.О.Сухомлинський писав: «Ми, педагоги, виховуємо людину перш за все
тим, що в нашій душі,— своїми переконаннями і почуттями. Наше слово,
звернене до дітей і юнацтва, повинно бути таким, щоб слухали його
затамувавши подих, щоб відчували в ньому вищу правду буття, щоб вірили
нам, як вірять сонячному сяйву. Щоб кожне наше повчання було воістину
заповітом».

Особистість вчителя тоді впливає на розум і почуття учня , коли
між ним і учнем склалися добрі, сердечні стосунки.  

Швейцарський педагог І.Г.Песталлоці наголошував: «Найважливе  тим для
мене було б те, щоб всі мої діти могли б від ранку до пізнього вечора
читати по моїх губах, по моєму обличчю, що моє серце належить їм, що їх
щастя є моїм щастям, а їх приємності моїми приємностями»

Очевидно, що життя вчителя — це обов’язок бути світочем, стверджувати
ідеали правди, краси, добра. Вчитель — це той, хто сіє добре зерно.
Щастя для нього — гідні учні, які сяють, як сонце, наслідуючи його
чесноти та продовжуючи його доброчинність. Учитель — рятівник світу. Він
повинен направити тих, що помилились; навчити й допомогти пізнати правду
нерозумним; усім дати добру пораду; засмучених утішити; особисту кривду
терпляче зносити; заподіяну кривду щиросердно простити.

  У своїй роботі я намагаюся дотримуватись принципів диференціації та
індивідуалізації навчання на інтегративно-гуманістичних засадах;
модифікувати наявні базові дидактичні матеріали та методики з
урахуванням індивідуальних здібностей, можливостей та інтересів своїх
учнів.

     На моє переконання, позитивних результатів у втіленні ідеї
гуманізації навчання і виховання на основі особистісно-зорієнтованого
підходу можна досягти лише за наступних умов:

     * застосування інновацій у навчально-виховному процесі;

     * постійний психолого-педагогічний моніторинг з метою вивчення
інтересів, потреб та стану здоров’я дітей;

     * індивідуальний вибір оптимального об’єму розумового і фізичного
навантаження;

     * комплексне використання індивідуальних і групових форм впливу на
особистість учня.

     Важливим фактором і досить дієвим засобом у забезпеченні
сприятливого психологічного середовища для оптимізації
навчально-виховного процесу є практика безбального навчання в перші роки
навчання і перебування дитини в школі.

     По-перше, навчання без оцінок сприяє поступовому переходу від
дошкільної форми навчання до шкільної, знімає психологічний стрес,
робить відвідування школи бажаним, посилює індивідуальний вплив на учнів
і урізноманітнює спілкування з їхніми батьками. В.О.Сухомлинський писав,
що діти приходять до школи з відкритою душею, із щирим бажанням вчитися.
Малюка лякає навіть думка про те, що на нього можуть дивитися як на
ледаря чи невдаху. Він ще не здатний мислити абстраговано і його
сприйняття оточуючої дійсності є емоційно-конкретизованим. І вогник його
бажання добре вчитися дуже легко загасити необережним дотиком до
дитячого серця – критикою, негативною оцінкою „у цифровому вираженні”.
Натомість, словесна оцінка для дитини вагоміша і важливіша, бо вона їй
зрозуміліша, оскільки базується на власному життєвому досвіді. Крім
того, через словесне оцінювання є можливість детальніше виявити
ставлення до особистості кожного конкретного учня.

     В.О.Сухомлинський писав: „Оцінка – це наше ставлення до учнів.
Учень іде до школи не за знаннями, а для того, щоб отримати задоволення.
А задоволення дитина отримує від того, що вона пізнає на уроках”. Отже,
у молодших класах на перших етапах навчання має домінувати оцінка у
вигляді вмотивованого оціночного судження, що дає учневі змогу
усвідомити, як саме він впорався із роботою, що вийшло добре, в чому
помилка, як краще її виправити. Таку оцінку треба висловити таким чином,
щоб дитина не втратила стимул до праці.

     Схвалення, погодження, підбадьорювання я виражаю у різних формах –
словесно, мімікою, жестом, інтонаційно: „Справився”, „Вже краще”,
„Чудово”, „Видно, що старався”, „Задоволена твоєю роботою” та ін. Таким
же чином я висловлюю зауваження, заперечення, осуд: „Спробуй не
поспішати”, „Обведи зразок і напиши так само”, „Як ти думаєш, що саме в
тебе вийшло не так, як на зразку?” тощо. Словесне оцінювання може бути
розгорнутим (аналізую роботу учня, коментую спосіб виконання, вказую на
те, що варте уваги, показую найраціональніші способи роботи, пояснюю
можливість сказати ясніше, точніше). За необхідності роз’яснюю, за яких
умов учень в перспективі може одержати найвище схвалення.

В процесі духовно-морального виховання своїх учнів я використовую
різні форми і методи. Тут на допомогу приходять «Казки школи під голубим
небом» із спадщини В.О. Сухомлинського. На «Хвилинках доброти й
радості», які ми проводимо на будь-якому уроці чи його етапі,
обговорюємо сюжети казок, що вчать дітей не тільки розуміти ті чи інші
явища природи, а й розуміти доброту і красу.

Яблуко в осінньому саду

Пізньої осені маленькі близнята Оля й Ніна гуляли в яблуневому
саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і
шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле
листячко.

Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч з жовтим листочком вони
побачили на гілці велике рожеве яблуко.

Оля й Ніна аж скрикнули від радості.

Як воно тут збереглося? – з подивом запитала Оля.

Зараз ми його зірвемо, – сказала Ніна й зірвала яблуко.

Кожній хотілося потримати його в руках.

Олі хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилася висловити це
бажання, а тому сказала сестрі:

Хай тобі буде яблуко, Ніно…

Ніні хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилася зізнатися в
цьому. Ніна сказала:

Хай тобі буде яблуко, Олю…

Яблуко переходило з рук у руки, дівчатка не могли дійти згоди.

Та ось їм обом сяйнула одна й та ж думка: вони прибігли до мами радісні,
схвильовані.

Віддали їй яблуко. В маминих очах сяяла радість.

Мама розрізала яблуко й дала дітям по половинці.

Запитання до дітей

Про яку пору року йдеться в оповіданні?

Де гуляли сестрички?

Що вони побачили на гілці?

Хто хотів мати це яблуко?

Чому яблуко переходило з одних рук у другі?

Кому вирішили сестрички віддати яблуко?

Чому у маминих очах засяяла радість?

Чи з’їла вона подароване дочками яблуко?

А ти поділишся з мамою і рідними отриманими дарунками?

Проблемні запитання

Яких людей називають гостинними?

Як би ти вчинив у такому випадку: тобі подарували мандаринку. Вдома у
тебе є менша сестричка, яка завжди ділиться з тобою ласощами. Щоб ти
зробив з мандаринкою?

Сиві волосинки

Два тижні маленька Оленка тяжко хворіла. Їй було так тяжко, що
кожної хвилини дівчинка могла померти.

Від її постелі ні на мить не відходила мама.

Коли небезпека минула і Олесі стало легше, мама й заснула.

Прокинулась мама, Олеся й запитує її:

Мамо, чому це в косах твоїх багато срібних волосинок?

Горе посріблило, – відповіла мама.

Матусю, – сказала Олеся, – яку ж тобі радість принести, щоб не стало цих
срібних волосинок?

Запитання до дітей

Що сталося з Олесею?

Як довго вона тяжко хворіла?

hk

hk

hk

gdk

gdk

X

i

†-

gdO8?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020