.

Ткаченко О.М. Соціально-психологічна підтримка дітей з особливостями розвитку.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
130 1987
Скачать документ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА

ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ РОЗВИТКУ

В УМОВАХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТАЛЬНІВСЬКОГО РАЙОНУ

Ткаченко О.М.,

методист Тальнівського РМК

Головною метою соціально-педагогічної реабілітації дітей з особливими
потребами є формування у них позитивної думки включення цих дітей в
активне суспільне життя, розвиток у них почуття реальних перспектив до
подальшого життя, вміння жити зі своїми особливостями, будуючи при цьому
активні стосунки з оточуючими.

У школах діти з особливими потребами включаються у посильну позакласну,
позашкільну роботу, що сприяє їх самореалізації та самоствердженню.

Одним з напрямків роботи соціального педагога та психолога є робота з
дітьми з різними фізичними та психічними відхиленнями.
Соціально-педагогічна підтримка цих дітей здійснюється в умовах
навчально-виховного закладу в таких рамках:

соціальна паспортизація даних дітей тобто своєчасне виявлення даної
категорії дітей, фіксації їх анкетних даних;

відвідування даних дітей на дому і складання акту обстеження
житлово-побутових та моральних умов проживання в сім(ї;

застосування до цієї категорії дітей психокорекційних методів роботи;

виявлення творчих обдарувань, нахилів, реклама творчих здобутків дітей з
різними фізичними та психічними відхиленнями на рівні села, міста, в
яких вони проживають. Ствердження їхнього особистісного «я»;

виховання в соціумі гуманного відношення до дітей з обмеженою
дієздатністю;

організація дозвілля, зайнятості в гуртках, клубах, секціях тощо;

здійснення матеріальної допомоги сім(ям, в яких проживають такі діти,
тобто здійснення соціального захисту;

проведення просвітницької роботи для батьків цих дітей, педагогів,
вихователів;

пошуки спонсорів для здійснення соціального захисту даної категорії
дітей.

Наведені вище особистісні проблеми можна вирішувати за допомогою різних
психологічних методів – консультування, бесіди, гри, різних видів
групової роботи, тренінгів. Так, зокрема, нам хотілося б зупинитися на
тренінгових методах, які є дуже ефективним засобом роботи з групами,
оскільки сприяють підвищенню активності і розкриттю учасників, отриманню
зворотного зв(язку від членів групи, створенню атмосфери довіри щирості
і конфіденційності того, що відбувається в групі. А також дають змогу
зрозуміти інших і свою власну особистість. Розроблюючи програми
тренінгів для дітей з особливими потребами, доцільно врахувати такі
характеристики:

– час настання інвалідності;

– характер реакції на інвалідність (емоційна, когнітивна, поведінкова);

– важкість порушень (діапазон обмежень, спричинених захворюванням або
дефектам);

– рівень інтелектуального та емоційного розвитку;

– дотримання логічної послідовності тренінгових занять.

Всі тренінги, які проводяться з дітьми з особливими потребами, нехай це
буде навчання інструментальним навичкам або корекція емоційних і
поведінкових шаблонів, мають основну спільну особливість – це можливість
інтеграції в суспільство, можливість не почувати себе одиноким,
можливість взаємодіяти з іншими і відчути себе корисним.

Тематика тренінгу для дітей з особливими потребами може суттєво
відрізнятися в залежності від стану здоров(я учасників групи. Так, для
розумово відсталих дітей можна проводити тренінги, спрямовані на
вироблення життєвих умінь, під якими мається на увазі оволодіння
вміннями самообслуговування, навичками елементарної гігієни,
елементарних дій і спілкування з оточуючими.

Загалом тренінгова програма базується на 5 кроках для вирішення проблем,
таких як: вміння розслабитися, глибоко вдихнути, використати позитивне
самопідкріплення (сказати собі що-небудь приємне); ідентифікувати
проблему; подумати про рішення; обрати і використати рішення.

Іншим прикладом можуть слугувати тренінги, які побудовані у
відповідності з використанням певного терапевтичного методу впливу у
психології.

Як приклад можна навести терапію музикою і мистецтвом, яка розглядається
в біхевіористичному напрямку як засіб набуття компенсаторних навичок.
Останні стимулюють доступні для формування фізичні і психічні функції,
розвиваючи через них і ті, що недоступні для безпосереднього впливу.
Процес творчості дає змогу:

побудувати адекватну Я – функцію;

усвідомити особистісні переживання;

розвивати творчі сили, виявити оригінальність, сформувати здатність
розкриватися духовно. Виробити гнучкість психічних функцій;

набути соціальних навичок і вмінь;

адаптуватися до соціального та професійного життя.

Позитив тренінгу, побудованого на основі образотворчого мистецтва,
полягає в тому, що уражені відчуття (психологічні, сенсорні, слухові,
кінестетичні) підсилюються розвиненими, які, завдяки своїй
енергетичності, поширюють свій позитивний вплив. Завдання цього тренінгу
зводяться до таких:

вивільнення негативних станів;

реконструювання та закріплення особистісного «Я» – через процес
образотворчого саморегулювання, самопізнання і самопозбавлення від
деструктивних станів;

формування позитивної самооцінки;

встановлення позитивних емоційних стосунків з оточуючими.

Музикотерапія – це засіб підвищення соціальної активності,
комунікативних здібностей особистості, її адекватної соціалізації у
суспільстві. Окрім цього, це засіб корекції функціональних, рухових,
психогенних або соціальних відхилень, джерело активізуючої творчості.
Виділяють такі механізми лікувальної дії музики:

катарсис;

вплив на емоційний стан;

підвищення доступності для свідомого переживання психо- і
соціально-динамічних процесів.

Основні аспекти застосування музикотерапії: блокування процесу
комунікацій із соціальним оточенням; підготовка і підтримка при
релаксації; аутогенне тренування, подолання тривожних станів, корекція
астенії, внутрішньої напруги, стресових станів.

Таким чином, терапія образотворчим мистецтвом та музикою
використовується як засіб реставрації почуттів, гідності, набуття
стресотолерантності, як засіб реабілітації та реадаптації.

Психодіагностичні дослідження, проведені у дітей з особливими потребами
показали, що багато з них мають психологічні проблеми, які потребують
заходів корекції. Серед них можна назвати:

– підвищена потреба у захисті;

спрямованість переживань у минуле;

невпевненість у собі;

відповідальність за прийняття рішення найчастіше перекладається на
оточуючих;

низька осмисленість життя (методика смисложиттєвих орієнтацій);

у міжособових стосунках спостерігаються підлеглі відношення;

низький рівень емпатії;

конфліктність поведінки.

Запропонований тренінг має таку програму:

Тренінги особистісного зростання та подолання внутрішньоособистісних
проблем:

а) Адекватний Я – образ:

аутотренінг на адекватне самовідношення;

тренінг «Я, моє минуле, теперішнє, майбутнє»;

б) Формування особистісних навичок:

тренінг на розвиток емоційно-вольової сфери;

тренінг «Ігри-релаксації»;

тренінг «Впевненість у собі»;

тренінг на розвиток емпатійного співпереживання;

в) Саморегуляція соціальної поведінки:

тренінг ”Батько. Дорослий. Дитина».

Тренінги комунікативної культури.

тренінг оформлення зворотнього зв’язку;

тренінг на розвиток активного слухання;

тренінг на розвиток знання невербальних засобів спілкування;

Рольовий тренінг:

тренінг «Спілкування в різних ситуаціях;

тренінг «Вирішення конфліктів».

Це були лише декілька прикладів психокорекційнї роботи, яка сприяє
інтеграції людини з особливими потребам в суспільство. Насправді ж видів
терапії і заходів психокорекційної роботи є незліченна кількість,
оскільки кожен тренінг, кожна програма, кожен метод, що застосовується,
розрахований на певний тип аудиторії. Єдине, що нам хотілося
підкреслити, це те, що групова психокорекційна робота є надзвичайно
ефективним засобом інтеграції у суспільство.

Висновки

Проблема соціально-педагогічної підтримки дітей з різними фізичними та
психологічними вадами є актуальною, так як успішне її розв’язання
характеризує рівень гуманності суспільства, в якому живуть ці діти.
Наявність байдужості і пасивності по відношенню до дітей з особливими
потребами свідчить про те, що ми власноручно перекреслюємо в собі
людину.

Робота з дітьми з особливими потребами в умовах навчально-виховного
комплексу, загальноосвітньої школи, дошкільного закладу вимагає великих
зусиль від соціального педагога, психолога, учителя: емоційних,
фізичних, психологічних, духовних. Духовних – в першу чергу. Педагог
водночас повинен проводити велику виховну роботу серед оточення, в якому
живуть діти з особливими потребами.

Додаток

Корекція пізнавального і емоційного

розвитку дітей із ЗПР

ЗПР необхідно виявити до 3-4 років дитини, поки не виявилися вторинні
відхилення. Коректувально-педагогічну роботу з такими дітьми можна
розділити на два етапи. На першому – пропонується допомога дітям
раннього віку групи ризику з метою профілактики появи вторинних
порушень.

> @ °

?

?

1/4

3/4

A

AE

E

I

O

Oe

O

a

a

ae

i

@ ?

?

1/4

A

E

?

O

O

a

ae

e

e

i

&

&

F

&

&

F

k>kdk†k m?aaaOOOAEaaaAEOaaaaaaaaaa

Ранній вік є найбільш сприятливим для проведення діагностики і надання
ранньої допомоги дітям групи ризику. На дошкільному етапі ми маємо
найбільш сприятливі умови для корекції вторинних порушень і
цілеспрямованої підготовки дітей із ЗПР в контексті вирішення освітніх
завдань. Психолого-педагогічна корекція здійснюється з урахуванням
психологічних особливостей дітей із ЗПР відповідно до вікової групи. При
роботі з цими дітьми враховують високу стомлюваність і низьку
працездатність, недостатню сформованість логічного запам’ятовування,
просторового сприйняття, логічного мислення і активної функції уваги;
незрілість емоційно-вольової сфери. Корекційно-розвиваюча програма
включає корекцію пізнавального та емоційного розвитку дітей, розвиток
довільності у будь-якому вигляді діяльності. Запропонована корекційна
програма для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку із
ЗПР.

Мета цієї роботи – корекція і розвиток пошкоджених психологічних
механізмів, формування складних процесів на базі простих повноцінних
психічних функцій. Тривалість занять на 30-40 хвилин. Заняття
проводяться двічі в тиждень.

Заняття 1

Мета: розвиток довільності і основних властивостей уваги.

Завдання: корекція стійкості і довільності уваги, формування
самоконтролю, розвиток здатності визначати емоції.

Зміст заняття. Вправу «Запам’ятай порядок». 5-6 чоловік шикуються в ряд.
Ведучий на 30 секунд повертається в їх сторону, потім, відвернувшись,
перераховує, хто за ким стоїть. Потім водить інший.

Вправа «Хто швидший». Пропонуються колонки з геометричними фігурами.
Дітям треба щонайшвидше викреслити геометричну фігуру, що часто
зустрічається, наприклад, квадрат. Завдання змінюють: пропонується одну
фігуру закреслювати, а в іншій – поставити певний знак.

Вправа «Політ літака». Уявімо: летить літак, з нього виплигує людина,
розкривається парашут і опускається на землю. Дітям пропонується
показати чотири моменти:

летить літак;

відокремилася людина;

розкрився парашут;

людина на землі.

Вправа «Квіти». Дітям роздають квіти, вирізані з кольорового паперу, в
центрі яких схематично зображені емоції. Пропонується розглянути їх і
розповісти, що вони відчувають, вибрати найпривабливішу квітку.

Заняття 2

Мета: розвиток основних властивостей уваги і пам’яті.

Завдання: корекція зорової пам’яті, тренування розподілу уваги, контроль
емоційного стану.

Зміст заняття: Вправа «Дзеркало». Ведучий зображає різні емоційні стани,
а діти повторюють. Коли діти запам’ятають зображення емоційних станів,
то на зображення емоційного стану, показаного ведучим, діти повинні
показати протилежне.

Вправа «Піктограма». Я називатиму слова і цілі вирази, які необхідно
запам’ятати. Для того, щоб легко було запам’ятовувати, на кожне слово
потрібно намалювати такий малюнок, щоб він допоміг пригадати. Якість
малюнка не має значення. Слова і букви писати не можна. Після виконання
завдання діти за допомогою малюнків згадують слова.

Вправу «Запам’ятай узор». Дитині пропонується зразок з узором, що
складається з геометричних фігур. Просять уважно розглянути всі деталі
узору і замалювати.

Вправа «Плями». Малювання руками, використовуючи фарби з метою емоційної
розрядки.

Заняття 3

Мета: розвиток смислового запам’ятовування.

Завдання: корекція логічного запам’ятовування, розвиток зв’язної мови,
розвиток уяви.

Зміст заняття: Вправа «Піктограми». Дитині пропонують закодувати за
допомогою знаків казку. Пропонують зразок. Дитина слухає казку і робить
схематичні замальовки. Після виконання завдання дитини просять
розповісти про казку.

Гра «Листоноша». Листоноша приносить зашифровану термінову телеграму, де
по 2-3 графічно зображені емоції. Дитині треба здогадатися про зміст
подій.

Вправа «Сприйняття кольорів». Дітям пропонується зафарбувати лист паперу
фарбами залежно від настрою і скласти розповідь по цьому малюнку.

Заняття 4

Мета: розвиток образно-логічного мислення.

Завдання: розвиток просторового сприйняття, формування словесно-логічних
операцій.

Зміст заняття: Гра «Знайди схованку». Дитині показується план кімнати,
де відмічено місце схованку. Дитина за планом шукає схованку в реальній
кімнаті.

Вправа «Відгадай предмет». Відгадати треба предмет по опису його
істотних ознак. Дитина ставить питання, намагаючись відгадати, який
предмет загаданий.

Вправа «Лото». У лото використовуються два кольори: зелений – позначає
рослини, червоний – позначає тварин. На ігровому полі – різні рослини і
тварини. Виграє той, хто швидше закриє кольоровими фішками ігрове поле.

Вправа на вибір емоцій. Дитині пропонують картинки із зображенням різних
емоційних станів і пропонують вибрати ту, яка більше підходить настрою.

Заняття 5

Мета: розвиток словесно-логічних операцій.

Завдання: формування здібності до узагальнення і класифікації, розвиток
уміння порівняння, розвиток уяви.

Зміст заняття: розфарбувати картинку за зразком, вільна класифікація.

Пропонується 16 карток розділити на групи, які можна буде назвати одним
словом.

Пошук схожих предметів. Дається предмет, і серед інших предметів треба
знайти, схожі з ним. Наприклад: метелик — птах, хмара, комар, літак.

Гра «Маски». На одну дитину надягають маску тварини, але вона не знає
якої. Щоб відгадати, чия це маска, решта дітей зображає цю тварину.

Гра «Хмари». Дітям пропонуються різноколірні хмари різної форми і умовні
позначення квітів. Кожна дитина вибирає собі хмаринку по настрою.

Заняття 6

Мета: розвиток звукових і смислових компонентів мови.

Завдання: збагачення словарного запасу, розвиток зв’язної мови.

Зміст заняття: скласти розповідь по сюжетній картинці, придумайте
частину розповіді, якої не вистачає.

Дитині показують чотири картинки, які зв’язані між собою, пропонують
розкласти їх по порядку і придумати розповідь. Потім демонструється
п’ята картинка, і дитина разом з дорослим аналізує, наскільки правильно
вона зв’язала всі картинки єдиним сюжетом.

Гра «Подаруй нам веселку». Дитина малює і розфарбовує веселку по
наступних зонах: гра, заняття, друзі, вихователь, сім’я, дитячий сад,
школа, використовуючи умовне позначення кольору.

Заняття 7

Мета: розвиток зв’язної мови.

Завдання: розвиток монологічного мовлення, розвиток уяви.

Зміст заняття: Гра «Казкові звірі». Вихователь пропонує дітям пригадати
казки, в яких є різні тварини. Одні розповідають про казкового звіра,
останні вгадують звіра і казку.

Гра «Складаємо казку». Дітям пропонуємо фішки різного кольору. Вибираємо
фішку і придумуємо, хто це буде в казці і так далі. Складаємо казку з
використанням вибраних фішок.

Заняття 8

Мета: розвиток уяви.

Завдання: розвиток творчих здібностей, корекція емоційної сфери дитини.

Зміст заняття: Вправа «Малюнок емоції». Дітям пропонують пригадати і
замалювати ситуацію, коли вони відчували інтерес, радість, страх,
здивування, задоволення.

Вправа «Завершення малюнків». Треба завершити незавершений малюнок.

Вправа «Незвичайна тварина». Придумай і намалюй незвичайне. Після
малювання просимо дітей описати тварину і назвати її.

Гра «Пелюстки». Дітям пропонують пелюстки різного кольору. Дитина
вибирає вподобану пелюстку і розповідає, що відбудеться з нею у
майбутньому.

Далі заняття проводяться аналогічно, де мета:

1) корекція і подальший розвиток компонентів інтелектуального розвитку;

2) корекція емоційно-вольової сфери;

3) формування елементів контролю і оцінки.

Корекційно-розвиваюча робота з дітьми із ЗПР допомагає понизити рівень
тривожності, формує емоційно-позитивний настрій, активізує пізнавальний
розвиток, удосконалює навики учбової діяльності: довільності,
самоконтролю і самооцінки.

Література

Айшервуд М.М. Полноценная жизнь инвалидов. – М., 1991.

Батищева Г.О Музикотерапія як метод корекції // Профілактика і терапія
засобами мистецтва.- К., 1996.

Братусь И. Социальная работа в организациях охраны здоровья. – Эссе по
курсу социальная работа в здравохранении. М.: Московская школа
социальных и економических наук, 2000. – 22 с.

Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического
консультирования: Проблемный подход. К., Наук. думка, 1995.

Іванова І.Є. Соціально-психологічні проблеми дітей – інвалідів. – К.,
2000.

Кравченко Р.І. Соціальна робота з розумово відсталими людьми: Навч.
посіб. – К., 2001.

Пилипенко О.І. Образотворча терапія як метод соціально-профілактичної
роботи. // Профілактика і терапія засобами мистецтва. К., 1996.

Стандартні правила щодо урівнення можливостей інвалідів. Прийняті
Генерал. Асамблеєю ООН на 48 сес. 20.12.1993 (резолюція 48/96) – Л.,
1998.

Соціальна реабілітація молоді з обмеженою дієздатністю, К., 2000.

Участь у районних та обласних конкурсах дитячої творчості

Відвідування позашкільних закладів

Участь у шкільних святах, виставках, конкурсах

Участь у групових заняттях з психологічної корекції

Дитина з особливими потребами

Участь у гуртках, секціях школи

Співпраця учнів-волонтерів з дітьми з особливими потребами

Підготовка до професійного самовизначення

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020