Реферат на тему:

Сучасний учитель

Діяльність кожної людини має бути цілеспрямованою.

Кожна людина ставить у житті перед собою певну мету і планує свою
діяльність так, щоб досягти цієї мети. Діяльність вчителя це особливий
вид діяльності, тому що учителю потрібно ставити не тільки загальну мету
майбутнього, а й щоденну, поурочну мету. Т. т. кожен день вчитель має
ставити і досягти мети. Діяльність вчителя – урок.

Проблема цілеспрямованої діяльності людини не нова. Вона зводиться до
твердження: без мети немає діяльності, без мети – немає результату. Ціль
виступає як чинник, що обумовлює спосіб і характер діяльності, вона
визначає відповідні засоби її досягнення, вона є не тільки спроектованим
кінцевим результатом, а й вихідним побудником діяльності. Чіткість мети
допомагає знайти в роботі «головну ланку» та зосередити на ній зусилля
начального процесу. Функціонуванням освітньої системи є урок.

Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою
вчитель, у рамках точно встановленого розкладом вирішує певні
навчально-виховні завдання.

Урок є частиною навчально-виховного процесу і на нього, як і на
навчально-виховний процес, впливають:

1) зміни, що відбуваються в суспільстві, які обумовлюють соціокультурні,
економічні умови для розвитку всіх його сфер, у тому числі і освітньої;

2) державне замовлення школі на підготовку майбутніх громадян, здатних
задовольнити актуальні потреби суспільства;

3) державні стандарти і програми з їх цілями і предметним змістом;

4) сучасні педагогічні концепції з їх цілями, принципами, технологіями
навчання.

Крім зазначених чинників на структуру і результативність уроку мають
вплив особистість учителя, його стиль спілкування з учнями, рівень
фахової підготовки, ступінь володіння методичними прийомами та вміння
враховувати, під час управління навчальною діяльністю, психологічні
особливості кожного учня.

Сьогодні вітчизняні та зарубіжні вчені поряд з традиційним уроком
виділяють ще й такі форми організації навчального процесу, як:
інтегрований урок, лекційно-семінарські або лекційно-практичні заняття,
проектні заняття, творчі майстерні, автономне навчання та вільна робота
учнів. Кожен із цих типів занять має особливості в організації та
змістовному наповненні.

Сучасний учитель спрямовує свою діяльність на пошук та застосування
нових типів уроків і нових форм організації навчальної діяльності учнів
з метою розв’язання основних проблем уроку. А саме:

проблему, пов’язану з колективним способом організації навчання й
індивідуальним характером сприймання кожного учня;

проблему, пов’язану з організацією прямого та зворотного зв’язку між
учителем та учнем. Її сутність полягає у тому, що прямий зв’язок
(учитель-учень) є регулярним, а зворотній –епізодичний.

Це призводить до зниження здатності учителя управляти навчальним
процесом.

проблему, що виникає внаслідок протиріччя між вербальним характером
навчання, під час якого учні слухають, читають, спостерігають,
розв’язують запропоновані вчителем завдання, і завданнями різнобічного
розвитку молоді, здатної до творчого мислення, перетворюючої діяльності
учнів, яка має власну громадянську позицію;

проблему, пов’язану з реальним обсягом конкретного навчального
матеріалу, який необхідно засвоїти в межах програми, часом, необхідним
для його вивчення, та тривалістю уроку. Наслідком її існування є:
перевантаження учнів, яке призводить до погіршення стану їх здоров’я;
спарення уроків; застосування методик «занурення» в навчальний предмет
та інше.

Ступінь розуміння та розв’язання цих проблем суттєво впливає на
ефективність уроку.

Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а
разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

Z

???У підготовці та проведенні уроку вчитель виконує функції сценариста,
режисера, постановника та водночас є виконавцем головної ролі в
написаному ним творі. У процесі виконання цих ролей у діяльності вчителя
вчені (Н.Кузьміна. В.Сластьонін, А.Щербаков) виділяють конструктивну,
організаційну, комунікативну та гностичну функції.

Конструктивна реалізується у двох напрямках: конструюванні змісту, що
передбачає відбір навчальної інформації до уроку, і конструюванні
процесу її засвоєння, що включає добір методичних прийомів і засобів
навчання, необхідних для успішного перебігу цієї діяльності.

Організаційна функція полягає в залученні учнів до виконання
запланованих видів навчальної діяльності, стимулюванні та цінуванні, під
яким розуміють вираження вчителем своєї радості з приводу досягнень
учнів.

Призначення комунікативної функції вчителя полягає в установленні таких
взаємовідносин між учнями на уроці, які б сприяли підвищенню
ефективності навчальної праці.

Гностична функція передбачає забезпечення наукового підходу до
організації навчального процесу, який базується на врахуванні доробку
сучасної науки та практики з питань організації навчально-пізнавальної
діяльності, особливостей психічного розвитку учнів даного класу,
власного досвіду.

Поряд із зазначеними функціями вчителя, зорієнтованими на управління
навчальним процесом, А.Щербаков виділяє ще й такі, які, на його думку,
пов’язані з навчанням і які неможливо відокремити від діяльності
вчителя. До їх складу вчений відносить інформаційну,
розвивально-виховну, орієнтаційну, мобілізаційну, дослідницьку. Із
позицій сучасної термінології їх доцільніше визначити як:

когнітивну, пов’язану з організацією процесу набуття знань;

розвивальну, що передбачає запланований вплив на розвиток перцептивних,
розумових, емоційно-вольових процесів тих, хто навчається;

аксіологічну – покликану допомогти учню зорієнтуватися у світі
загальнолюдських цінностей і сформувати в собі ідейно-моральні й
естетичні якості;

мобілізаційну, яка передбачає актуалізацію знань і життєвого досвіду
школярів, мобілізацію їх пізнавальних процесів, розвиток активності та
громадянської свідомості;

дослідницьку, пов’язану з аналізом результатів власної практичної
діяльності, вивчення особливостей психічного розвитку учнів і
можливостей учителя в урахуванні його перебігу, пошуком шляхів
підвищення результативності навчально-виховного впливу на учнівський
колектив і кожного учня.

Реалізація цих функцій має забезпечити вчителю кваліфікований та
компетентний підхід до планування навчально-виховного процесу з предмета
та кожного уроку.

Творчий підхід до конструювання уроків, майстерність учителів та їх
прагнення підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності учнів
є запорукою того, що в майбутньому урок набуватиме нових оригінальних
модифікацій і за умов появи новітніх організаційних форм навчання він не
втратить своєї значущості в розв’язанні виховних, розвивальних і
освітніх завдань одержить право на життя поряд з ними.

Використана література

Кращі позакласні заходи. Учитель року.- Харків: Основа, 2006.-

Коротаева Евгения Владиславовна Директор-учитель-ученик: Пути
взаимодействия.- М.: Сентябрь, 2000.- 143с.

Лисенко С. Учитель Силенко: його родовід, життя і Віра в Дажбога..- К.:
Обереги, 1996.- 544с.

Учитель, перед именем твоим…: Из сокровищницы педагогического опыта
г.Харькова. Вып. 4./ Сост. Астахова-Хохлова Е.В.,Башкатова Л.М.,Божко
О.И. и др.- Харьков: Изд-во НУА, 2004.- 204с.- (Народ. укр. академ.).-
18.00

Похожие записи