Структурний аналіз уроку

У статті пропонуються для розгляду етапи структурного, психологічного та
системного аналізу уроку

I етап: організаційний

Задача етапу: підготувати учнів до роботи на уроці.

Результати: короткочасність оргмомента, повна готовність класу до
роботи. Швидке включення учнів у діловий ритм і організації уваги у всіх
учнів.

Рекомендації: систематичність оргмомента, послідовність прояву вимог,
зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя.

II етап: перевірка домашнього завдання

Задача: установити правильність і усвідомленість виконання домашнього
завдання всіма учнями.

Результати: можливість учителя за 5-7 хв. установити рівень знань у
більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання
скорегувати опорні поняття та ліквідувати виявлені недоліки.

Рекомендації: використання системи прийомів, що дозволяють опитати
можливість виконання домашнього завдання більшістю учнів, оперативність
учителя.

III етап: усебічна перевірка навчальних досягнень учнів

Задачі: глибоко перевірити навчальні досягнення окремих учнів.
Стимулювати опитуваних і весь клас до оволодіння раціональними прийомами
навчання та самоосвіти.

Результат: перевірка вчителем не тільки обсягу та відповідності рівня
навчальних досягнень, але й їхньої глибини, усвідомленості. Уміння
використовувати їх на практиці, резензування відповідей учнів,
спрямованих на виявлення позитивних і негативних сторін у навчальних
компетентностях. Активна діяльність усього класу в ході перевірки рівня
навчальних досягнень окремих учнів.

Рекомендації: використання всіляких методів оцінювання навчальних
досягнень (фронтальна бесіда, тестова перевірка й ін.) постановка
додаткових запитань, що перевіряли б міцність навчальних досягнень,
створення під час опитування нестандартних ситуацій (нехай звучить
запитання «Чому?»).

IV етап: підготовка учнів до активного та свідомому засвоєння нового
матеріалу

Задача: організувати та націлити пізнавальну діяльність учнів.

Результат: активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.

Рекомендації: оцінка значущості для учнів нового матеріалу, уміння
показати чому учнів мусять навчитись у ході уроку, уміння чітко й
однозначно визначити образ. Цілі та задачі уроку, фіксація їх у
поурочному плані.

V етап: засвоєння нової навчальної інформації та способів навчальної
діяльності

Задачі: дати учням конкретне уявлення про основні ідеї досліджуваного
питання, домогтись від них його усвідомлення. Первинне узагальнення та
систематизація нової навчальної інформації, засвоєння способів
навчальної діяльності учнів, шляхів і засобів, що привели до певного
узагальнення. На основі здобутої навчальної інформації виробляти
відповідні практичні вміння та навички.

Результат: при використанні методу евристичної бесіди, самостійної
роботи учнів у сполученні з бесідою, використання комп’ютерної техніки.
Показником ефективності засвоєння учням нової навчальної інформації та
способів дій є правильність відповідей у процесі бесіди, активна участь
усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якісний рівень
навчальних компетентностей учнів на останніх етапах навчання.

Рекомендації: використання прийомів, що підсилюють сприйняття істотних
сторін досліджуваного матеріалу, сприйняття характерних ознак;
вичленовування в досліджуваному найбільш істотних ознак і фіксація на
них уваги учнів, запис у зошитах формулювань опорних пунктів плану, тез
конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з книгою,
використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування,
узагальнення, конкретизації; постановка перед учнів навчальної проблеми,
створення проблемної ситуації; постановка евристичних запитань,
складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація
особистого досвіду й опорних знань учнів, словникова робота.

VI етап: перевірка розуміння учнями нового матеріалу

Задачі: установити, чи засвоїли всі учні зв’язок між фактами, зміст
нових понять, усунути виявлені прогалини.

Результат: основний критерій результативності — рівень усвідомленості
нового матеріалу більшістю середніх і слабких учнів.

Рекомендації: постановки запитань, що вимагають активної розумової
діяльності учнів, створення нестандартних ситуація, звертання вчителя до
класу з вимогою доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення.
Облік додаткових запитань з боку учнів для з’ясування прогалин у
навчальних досягненнях.

VII етап: закріплення нового матеріалу

Задача: закріпити ті знання й уміння, що необхідні для самостійної
роботи з новим матеріалом.

Результат: уміння учнів співвідносити між собою факти, виділяти істотні
ознаки, провідних понять, конкретизувати їх, активність учнів.

Рекомендації: оволодіння раціональними методами та прийомами оцінювання
навчальних досягнень учнів.

VIII етап: інформація про домашнє завдання, інструктаж з його виконання

Задачі: повідомити про домашнє завдання, роз’яснити методику його
виконання та підбити підсумки уроку.

Результат: правильне виконання домашнього завдання всіма учнями.

Рекомендації: проводити етап у межах уроку, уключати до складу
домашнього завдання пізнавальні задачі, запитання; диференціювати підхід
до добору матеріалу для домашнього завдання.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

Психологічна мета уроку:

1) проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального
предмета й конкретного уроку;

2) облік у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми
та результатів, досягнутих у попередній роботі;

3) передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу,
методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.

Стиль уроку

1). Визначення змісту та структури уроку відповідно до принципів
розвиваючого навчання:

співвідношення навантаження на пам’ять учнів і їхнє мислення;

визначення обсягу відтворюючої та творчої діяльності учнів;

планування засвоєння навчальної інформації в готовому виді (зі слів
учителя, із підручника, посібника тощо) та у процесі самостійного
пошуку;

використання вчителем і учнями вимог проблемно-евристичного навчання,
хто ставить проблему, хто формулює її, хто вирішує);

облік контролю, аналізу й оцінювання діяльності школярів, здійснюваних
учителем, взаємна критична оцінка, самоконтроль і самоаналіз учнів;

співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, зухвалі
позитивні почуття у зв’язку з виконаною роботою, установки, що
стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів і т д.) і
примуса (нагадування про оцінювання рівня навчальних досягнень, різкі
зауваження, нотації і т. п.).

2). Особливості самоорганізації вчителі:

підготовленість до уроку та головне — усвідомлення психологічної мети та
внутрішня готовність до її здійснення;

робоче самопочуття на початку уроку й у ході його проведення
(зібраність, взаємна настроєність із темою та психологічною метою уроку,
енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети,
оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна
спритність і ін.);

¦

?

o

oe

?

oe

??’?педагогічний такт (випадки, прояви);

психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого
спілкування, діловий контакт і ін.).

Організація пізнавальної діяльності учнів

1). Визначення мір для забезпечення умов продуктивної роботи мислення й
уяви учнів:

планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ,
їхнього осмислення;

використання установок у формі переконання, уселяння;

планування умов стійкої уваги та зосередженості учнів;

використання різних форм роботи для актуалізації в пам’яті учнів раніше
засвоєної навчальної інформації та способі дій, необхідних для
сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи з повторення
тощо).

2). Організація діяльності мислення й уяви учнів у процесі формування
нової інформації та дій:

визначення рівня сформованості навчальних компетентностей учнів (на
рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи
«відкриттів», формулювання висновків);

опора на психологічні закономірності формування уявлень і понять, рівнів
розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності й
уяви учнів;

планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і
самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних
ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного рішення задач, використання
задач із відсутніми та зайвими даними, організація пошукової та
дослідницької роботи учнів на уроці, створення переборних
інтелектуальних утруднень у ході самостійних робіт, ускладнення завдань
із метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного,
пояснювального до узагальнюючому, оцінного, проблемного) та формуванням
умінь міркувати та робити умозаключення;

використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи,
умов її виконання, навчання добору та систематизації матеріалу, а також
обробці результатів і оформленню роботи).

3). Закріплення результатів роботи:

формування навичок шляхом вправ,

навчання переносу раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи,
попередження механічного переносу.

Організованість учнів:

1) ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація та рівень
розумового розвитку;

2) можливі групи учнів за рівнем навченості, облік цих обставин при
визначенні сполучення індивідуальної, групової та фронтальної форм
роботи учнів на уроці.

Облік вікових особливостей учнів:

1) планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей
учнів;

2) проведення уроку з обліком учнів, які мають високий і низький рівень
навчальних досягнень;

3) диференційований підхід до таких учнів.

Зразок схеми комплексного аналізу уроку:

готовність учителя й учнів до уроку (зовнішня);

внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку;

організаційні дії вчителя (за необхідністю);

планування вчителем та повідомлення учням освітніх, виховних і
розвиваючих задач уроку;

актуалізація знань і способів діяльності учнів;

які методи проблемного навчання використовувалися вчителем (пошукові,
дослідницькі, проблемне виклад);

застосування проблемних методів у навчанні школярів;

співвідношення діяльності вчителі і діяльності учнів;

обсяг і характер самостійних робіт учнів і співвідношення репродуктивних
і продуктивних самостійних робіт;

облік учителем рівнів актуального розвитку учнів і зони їхнього
найближчого розвитку;

підходи до підвищення в учнів позитивної мотивації навчання;

постановка вчителем проблемних запитань, створення проблемних ситуацій,
демонстрація їхнього розв’язання;

володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій;

дотримання правил постановки навчальної проблеми;

використання підручника, співвідношення репродуктивної та частково
пошукової роботи з ним;

відповідність підбора наочного приладдя вимогам проблемного навчання;

формування спеціальних і загальних навчальних умінь учнів,

наявність пізнавальних умінь учнів: формулювання проблеми, висування й
обґрунтування гіпотези, аналіз шляхів доказів (спростування) гіпотези,
перевірка правильності її рішення;

уміння учнів здійснювати логічні операції;

розвиток пізнавальних здібностей учнів на кожнім етапі уроку (що це
доводить);

утруднення, що виникли в учнів усього класу, в окремих школярів, їхні
причини та як вони були усунуті;

дотримання вимог проблемно-розвиваючого навчання до домашньої роботи
учнів. Які завдання були запропоновані (на продовження дослідження,
початого на уроці, рішення нової, нетипової задачі, на актуалізацію
опорних знань і умінь, на застосування знань і умінь у новій ситуації,
на самостійне теоретичне осмислення);

облік учителем індивідуальних особливостей, здібностей і підготовленості
учнів і пропозицію диференційованих завдань;

що дав урок для розвитку в учнів волі, інтелекту, емоцій, пізнавальних
інтересів, мови, пам’яті, самостійності мислення;

загальна результативність уроку.

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

Оцінка основних особистісних якостей учителя:

Знання предмета й загальна ерудиція вчителя.

Рівень педагогічної та методичної майстерності.

Культура мови, темп, дикція. Інтенсивність, образність, емоційність,
загальна та специфічна грамотність.

Ступінь тактовності та демократичності взаємин з учнями.

Зовнішній вид, культура, міміка, жести.

Оцінка основних характеристик учнів на уроці:

Ступінь пізнавальної активності, творчості та самостійності.

Рівень розвитку загальних навчальних і спеціальних умінь і навичок.

Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на
уроці.

Ступінь дисциплінованості, організованості та зацікавленості в даному
навчальному предметі взагалі й в уроці зокрема.

Оцінка змісту діяльності вчителя й учнів:

Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу.

Актуальність і зв’язок із життям.

Ступінь новизни, проблемності та привабливості навчальної інформації.

Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність
темпу, а також чергування та зміни видів навчальної діяльності учнів у
ході уроку.

Ступінь доцільності й ефективності використання наочності та ТЗН на
уроці.

Ступінь раціональності й ефективності використання методів і
організаційних форм роботи.

Рівень зворотного зв’язку з всіма учнями в ході уроку.

Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому
проводилася оцінювання їхніх навчальних досягнень.

Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.

Ступінь дотримання правил охорони праці та техніки безпеки вчителем і
учнями в ході уроку.

Оцінка мети та результатів проведеного уроку:

Ступінь конкретності, чіткості та лаконічності формулювання мети уроку.

Реальність, доцільність, складність і одночасно досяжність поставленої
мети.

Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів.

Ступінь виховного впливу (що й у якому ступені сприяє вихованню учнів у
ході уроку)

Ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що й у якому ступені сприяло
їхньому розвитку).

Похожие записи