Северин Любов Василівна,

вихователь групи продовженого дня,

Келебердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Використання інформаційно – комунікаційних технологій

у групі продовженого дня

Якщо ви не думаєте про своє майбутнє, у вас його не буде.

Бертран Рассел.

Нинішні учні, що переступають поріг школи, абсолютно не такі,
якими ми були в їх віці, або більш старше покоління. Формування
молодого покоління відбувається сьогодні в умовах швидкого змінного
світу. Разом з наново вибудовуваною культурою нових соціальних відносин
важливою частиною сьогоднішньої освіти людини стає інформаційна
культура, що будується на сучасних інноваційних процесах.

Мета сучасної школи – підготовка дітей до життя. До життя в
світі, повному величезного об’єму інформації. Інформація для школярів і
педагогів на нинішньому етапі все більш усвідомлюється як важливий
педагогічний ресурс. Все більш очевидними стають вимоги сучасної
дійсності уміти користуватися освітньою інформацією, здобувати її,
сприймати, аналізувати, транслювати. Безумовно, кожній освіченій людині
сьогодні вже не достатньо книг і підручників, йому необхідні комп’ютерна
письменність і досвід практичного використання комп’ютерів.

Саме тому з метою підвищення ефективності педагогічної діяльності
повсюдно здійснюється розширення можливостей використання і педагогами і
школярами сучасних інформаційних технологій. У освітніх установах
відбувається активне використання комп’ютерів, аудіо і відеотехніки, як
сучасних і ефективних засобів навчання. Стрімко рухається
науково-технічний прогрес, стрімко ростуть інформаційні потреби
педагогів і що вчаться. Комп’ютер є вже майже в кожній сім’ї. З його
допомогою можна працювати і вивчати мови, грати в розважальні ігри,
тренувати свою пам’ять і реакцію, подорожувати по містах і музеях, не
виходячи з будинку.

На що ж впливає використання комп’ютерних технологій?

1.  Змінюється стиль спілкування між вчителем і учнем.

2.  Відбувається підвищення активізації мислення учнів.

3.  Розвиваються творчі здібності особи.

Цілі курси комп’ютерної письменності молодших школярів:

1. Формування в свідомості школяра єдиної інформаційної картини світу
(разом з природними науками: фізикою, хімією, біологією)

2. Формування комп’ютерної інтуїції: знання можливостей і обмежень
використання ПК, як інструменту для діяльності; уміння використовувати
ПК на практиці в тих випадках, коли це ефективно, і відмова від
комп’ютеризації там, де це безглуздо.

3. Формування операційного стилю мислення: уміння формалізувати
завдання; виділити в ній логічно самостійні частини; спроектувати
рішення за допомогою низхідної і висхідної технологій.

4. Формування конструкторських і дослідницьких навичок активної
творчості з використанням сучасних технологій, які забезпечує комп’ютер.

Основні організаційні моделі використання ІКТ в навчальному процесі:

1.  ГПД в класі з ПК.

2.  ГПД в класі з використанням мультимедіапроектора.

3.  ГПД в читальному залі з використанням інтерактивної дошки.

4.  ГПД в комп’ютерному класі.

Всі навчальні предмети початкової школи зв’язані між собою ниточками
міжпредметних зв’язків, тому у ГПД з використанням ІКТ учні початкової
школи не просто засвоюють навчальний матеріал, який активно сприяє їх
розвитку, але цей навчальний матеріал «працює і на інші дисципліни
навчального плану», оскільки багато тем носять розвиваючий і
узагальнюючий характер.

ІКТ – це ще одне джерело додаткової інформації по предмету. При цьому
збільшується швидкість подачі якісного матеріалу в рамках одного уроку.

Форми подачі матеріалу у ГПД:

1.  Презентація

2.  Інформаційно – повчальні програми

1.  3.Тести

3.  Інтерактиви

4.  Анімації

5.  Відеосюжети

У презентації можуть бути показані найкращі моменти теми, ефектні і
наочні матеріали, електронні географічні і історичні карти, портрети,
цитати, схеми завдань.

Вимоги до презентації:

1.  Тезисність

2.  Інформативність

3.  Наочність

Уміння, пов’язані з навчанням читанню.

Ці уміння можна розвивати за допомогою спеціального підготовленого
дидактичного засобу – «Каса букв». Цей засіб забезпечує матеріалом для
формування у молодших школярів навику читання в період навчання грамоті,
зокрема, для попередження найбільш поширених помилок. З цією метою можна
використовувати такі прийоми, як:

·  усікання букви (кулі – куля) або нарощування букви (стіл – стовп);

·  заміна букви в середині або на кінці слова (ріг – рот);

·  вставка букви (кому – корм);

·  заміна останніх букв (співає – співають, мої – мій)

·  читання слів справа наліво і зліва направо).

Уміння, пов’язані з навчанням дітей каліграфії

З цією метою в медіатеку включений спеціальний анімаційний сюжет, який
дозволяє формувати динамічний образ букв, що вивчаються. Використання
такого сюжету дає можливість зосередитися на коментуванні зображення
букви. Вчитель може при показі букви стояти лицем до учнів (цієї
можливості немає, якщо він сам зображає букву на дошці), а також
контролювати зображення учнями букв в повітрі услід за зразком на
екрані. Крім того, робота з даним сюжетом дозволяє удосконалювати
власний каліграфічний навик вчителя.

Виходячи з того, що головне завдання української освітньої політики –
забезпечення сучасної якості освіти на основі збереження його
фундаментальності і відповідності актуальним і перспективним потребам
особи, суспільства і держави. Вважаю за необхідне застосування в
навчальному процесі різноманітних, зокрема інноваційних, педагогічних
методик і технологій:

·  навчання в співпраці

·  метод проектів

·  різнорівневе навчання

·  «портфоліо» учня

·  інтерактивні методи навчання.

Час йде вперед, сучасний вчитель повинен відповідати сучасним вимогам,
на мій погляд, це в першу чергу застосування інформаційних технологій,
тільки в цьому випадку він спілкуватиметься на одній мові з дитиною.

Враховуючи вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, їх
образне мислення, я весь навчальний рік будую навчання на використанні
якісного ілюстрованого матеріалу.

Важливо і те, що впровадження інформаційних технологій в початковій
школі у ГПД дозволяє реалізувати принцип розвиваючого навчання,
перетворює освіту в середу освоєння способів мислення, сприяє
активізації пізнавальної діяльності, підвищенню якості освіти що
вчаться, формуванню інформаційно-комунікативної компетенції, формується
вищий рівень самообразовательных навиків.

Підводячи підсумки, відзначу, що інформаційні технології – це могутнє
знаряддя, за допомогою якого можна підвищити не тільки пізнавальну
активність молодших школярів, але і розвинути інтелект учня. Досвід
роботи показує, що у учнів, які активно працюють з комп’ютером,
розвивається здатність розбиратися в потоці інформації, сприймати її,
запам’ятовувати, застосовувати в новій ситуації. ІКТ виступають як
допоміжний елемент учбового процесу, тому зловживати комп’ютером в
молодшому шкільному віці не варто, робота повинна бути чітко продумана і
дозована.

Важливо і те, що використання комп’ютерних технологій в процесі
навчання впливає не тільки на результат навчання, але і на професійне
зростання педагога.

Процес інформатизації нашого суспільства стрімко рухається вперед, тому
застосування комп’ютера в навчально-виховному процесі впливає на
мотивацію учнів, розкриваючи практичну значущість матеріалу, що
вивчається, надаючи їм, можливість проявити оригінальність
індивідуальної думки, фантазію і творчі здібності не тільки на уроках,
але і в позакласній і позашкільній діяльності.

Для себе визначила коло завдань, які необхідно вирішити у ГПД, і
вибрала шляхи реалізації:

·  створити навчально-методичний банк комп’ютерних програм;

:

8

:

J

?

?

h.

  створити умови для подолання психологічного бар’єру перед
використанням комп’ютера у учнів;

·  навчити самостійно витягувати і представляти знання, обробляти,
зберігати і транслювати учбову інформацію;

·  надати можливість освоєння комп’ютера на різних рівнях, навчити
працювати з різними інформаційними ресурсами (інтернет);

Шляхи реалізації:

·  інтенсифікувати навчально-виховний процес;

·  максимально використовувати можливості уроку для розвитку розумових
здібностей;

·  залучати що вчаться в інтелектуальну і творчу діяльність;

Розроблені матеріали сприяють розвитку у дітей уміння самостійно
критично мислити, бачити проблеми, що виникають в реальній дійсності, і
шукати шляхи їх раціонального рішення. Також направляють учнів на
усвідомлення необхідності їх самостійної роботи над розвитком власного
інтелекту, культурного рівня і інформаційної компетентності.

Форми використання комп’ютера як повчальний засіб різні. Це і робота
всіх класів, і групами, і індивідуальна робота.

Рефлексія, що проводиться у ГПД, показує зацікавленість учнів
матеріалом, практичною діяльністю, колективною роботою, особистими
досягненнями на уроках із застосуванням ІКТ.

Значним результатом стало підвищення успішності дітей в навчальній і
соціальній діяльності. Дослідницькі і соціальні проекти учнів дали
хороший старт для формування навиків презентації, технічних умінь,
вчиться стало не тільки легко спілкуватися з іншими людьми, але і легко
представити результати своєї діяльності, підвищилася самооцінка і
упевненість в собі.

Необхідність застосування нових технологій в системі освіти з кожним
днем стає все більш актуальною. У зв’язку з розвитком комп’ютерної
техніки, стає доступним застосування Інтернету в навчанні. Розширюється
можливість застосування різних методів інноваційної діяльності.

Сьогодні можливості нових комп’ютерних технологій безмежні. У нашому
розпорядженні і колір, і звук, і рух, і тривимірне зображення. Завдяки
цьому уроки стають живими, більш цікавими, наочними.

Інформаційно-комунікаційні технології полегшують організацію діалогової
форми спілкування вчителя з учнями. Також допомагають швидко міняти
схеми, опорні слова, які такі необхідні в спілкуванні.

Я, як і всі вчителі нашої школи, активно запроваджую в навчальний процес
інформаційно — комунікаційні технології. Активне застосування ІКТ у ГПД
привело до розвитку інтересу дітей до навчання. Перед очима дітей
оживають різні тварини, віртуальні подорожі перетворюються на цікаві
походи до минулого. Діти віртуально переносяться в світ природи .

ГПД стають яскравими, насиченими. Кожен слайд — це нове слово.
Ознайомлення із словом сприяє закріпленню зорового образу слова,
буквено-складового складу слова. Розвиває уміння проводити звукобуквений
аналіз слова. Також розвиває мислення за допомогою загадки про предмет і
поповнює словниковий запас дітей, оскільки поряд тлумачення слова згідно
словнику Ожогова С.І.

При розв’язанні домашнього завдання з математики, у ГПД застосування ІКТ
виправдано допомагає закріпити пройдений матеріал. Вживані раніше
різного вигляду картки для індивідуальної роботи, в даний час замінені
використанням ІКТ. Це скорочує час на організаційні моменти і збільшує
навики більшої кількості дітей.

Застосування інформаційних технологій у ГПД дозволяє мені зробити
заняття наочними, такими, що запам’ятовуються, сформувати позитивну
мотивацію до навчальної діяльності.

Використовуючи сучасні інформаційні комунікаційні технології в
навчальному процесі, я створюю необхідні умови, потрібні для
комплексного розвитку сучасної дитини.

Використання ІКТ в навчанні, і дають високі результати:

·  підвищується активність дітей на уроках;

·  підвищується рівень позитивної мотивації за рахунок підвищення
інтересу до процесу навчання;

·  ІКТ на уроках сприяє підвищенню успішності дитини;

·  при нижчих витратах часу ІКТ на уроках дозволяє отримати високий
результат, який сприяє полегшенню процесу сприйняття і запам’ятовування
матеріалу.

Діти початкових класів відрізняються допитливістю, бажанням дізнаватися
нове, інтересом до сучасної техніки. Проте в основному вони володіють
навиками комп’ютерного користувача на рівні ігор і розважальних програм,
не сприймаючи інформаційні технології як засіб освіти.

Впровадження ІКТ в роботу вихователя групи продовженого дня сприяє
досягненню основної мети модернізації освіти – поліпшенню якості
навчання, збільшенню доступності освіти, забезпеченню гармонійного
розвитку особи, що орієнтується в інформаційному просторі, залученої до
інформаційно-комунікаційних можливостей сучасних технологій.
Використання інформаційних технологій в навчальному процесі початкової
школи дозволяє не тільки модернізувати його, підвищити ефективність,
мотивувати що вчаться, але і диференціювати процес з урахуванням
індивідуальних особливостей кожного учня.

У своїй педагогічній діяльності ми виділяємо п’ять напрямів використання
ІКТ:

·  ведення робочої документації в електронному форматі;

·  використання Інтернет-ресурсів;

·  створення власних мультимедійних презентацій;

·  використання ІКТ в позаурочній роботі;

·  виступи з опорою на мультимедіапрезентацію.

1.Інтернет та потужне програмне забезпечення змінюють наші можливості
отримання знань. Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють долати
перепони між учнями та вчителями в усьому світі. Нові методики
викладання та навчання по-новому визначають роботу на заняттях. Від
учнів ми очікуємо набагато більше, ніж раніше. Окрім основних навичок їм
потрібно розвивати вміння співпрацювати, спілкуватися та керувати
інформацією, а також отримувати доступ до інструментів навчання, які
розвивають подібні вміння. Це вимоги ХХІ століття.

2.Мережа Інтернет в процесі навчання є:

·  величезним інформаційним ресурсом, який щодня поповнюється;

·  засобом отримання і передачі електронної пошти;

·  інструментом створення професійного корпоративного середовища;

·  інформаційним простором, що містить численні освітні сайти і портали,
форуми, мережеві співтовариства вчителів і учнів, мережеві освітні
журнали, мережеві ресурси по різних предметах.

·  базою для самоосвіти і саморозвитку.

3. У наший методичній скарбничці зібрано багато мультимедійних
матеріалів по різних предметах, що вивчаються в початковій школі,
створених за допомогою програми Microsoft Power Point. Для ефективності
педагогічного процесу у ГПД бажано використовувати мультимедійну дошку.
Практика показує, що, завдяки мультимедійному супроводу занять вчитель
економить до 30% навчального часу в порівнянні з традиційною роботою у
крейдяної дошки.

Знімається і інша проблема. Коли вчитель відвертається до дошки, він
мимоволі втрачає контакт з класом. У режимі мультимедійного супроводу
вчитель має можливість бачити реакцію учнів, вчасно реагувати на
ситуацію, що змінюється.

Таким чином, праця, витрачена на управління пізнавальною діяльністю за
допомогою засобів мультимедіа, виправдовує себе в усіх відношеннях. Він
підвищує якість знань, просуває дитину в загальному розвитку, допомагає
долати труднощі, дозволяє вести навчання в зоні найближчого розвитку,
створює сприятливі умови для кращого взаєморозуміння вчителя і що
вчаться, їх співпраці в навчальному процесі.

Дитина стає невтомною, творчою, наполегливою і працелюбною.

Література

1. Колеченко А.К. Енциклопедія  педагогічних технологій.
Санкт-Петербург, Каро, 2004 р.

2. Сельовко Г.К. Сучасні освітні технології. М., Народна освіта, 1998 р.

3. Ярулов А.А. Про побудову навчальних занять на основі
індивідуально-орієнтованого підходу. // Завуч, 2000 р. №3.

4. Каштанова Т.В.   Азбука спілкування // Початкова школа №№ 4, 6, 8,
12.

5. Федорович Г.М. Зміст і форми організації мовної діяльності
першокласників // Початкова школа № 5.

Похожие записи