Посвячення в школярі
Увага! Розпочинаємо наше свято – свято «Посвячення у школярі».
День сьогодні такий незвичайний,
Сонце встало у мите в росі,
І лунає дзвінок закличний,
Щоб зібрались на свято усі.
Свято – це завжди цікаво і радісно. А сьогодні воно особливе – ми
приймаємо в сім’ю наймолодших школярів – першокласників. До залу
запрошуємо і іменинників. Привітайте їх оплесками!
Слово наймолодшим.
Промайнуло тепле літо,
Осінь. Курличуть журавлі…
Ми уже не просто діти –
Ми – найменші школярі.
Мами вперше нас до школи
Привели у добрий час.
Не забуть цього ніколи –
Першу вчительку і клас!
Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки.
Сам вдягаюся в сорочку.
Сам лице і руки мию,
Сам розчісуватись вмію.
І не плачу я ніколи
Бо ходжу уже до школи.
На початок не лякайтесь,
Що ми жваві і верткі.
Любі наші, пригадайте,
Що ви теж були такі.
У дівчаток банти пишні,
Та ще й лялечки в руках.
Губки наче стиглі вишні,
Ще й цікавість у очах.
Хлопчаки усі швиденькі.
І рухливі і меткі!
В дитсадку були дрібненькі –
За літо виросли – он які!
(До залу заходить учень «Пиши-читай»)
«Пиши-читай»:
– Добрий день!
Учитель:
– Добрий день! Ти хто такий?
«Пиши-читай»:
– Я Пиши-читай.
Учитель:
Це чудово! Ти не мовчи
Як читати і писати першокласників навчи.
Розкажи, чому дощик іде?
А вночі ясне сонечко, де?
Як звуться країни, гори, моря?
Що таке космос і що це – зоря?
«Пиши-читай»:
Ой, не можна так, малята,
Все про все одразу знати.
Щоб всьому навчитися,
Треба добре потрудитися.
Всі готові?
Діти: Так.
«Пиши-читай»:
– Але стривайте! Спершу загадки відгадайте.
• Невеликий гострий птах ходить дзьобом по грядках. (Ручка)
• Білий зайчик стрибає по білому полю. (Крейда по дошці)
• Стоїть дім: увійшли в нього сліпими, а вийшли зрячими. (Школа)
– Молодці! Я бачу, що дійсно ви гарно підготувалися стати школярами. А
може ви мені ще щось цікаве розкажете про школу.
Наче вулик наша школа,
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та лиш дзвоник задзвенить –
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли всі.
«Пиши-читай»:
– А про що ви мрієте?
– Які у вас плани на майбутнє?
Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив за мету:
Скоро стану інженером,
Тільки трохи підросту.
Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Стану може футболістом,
Може – зіркою кіно.
Скоро я навчусь писати,
Буду так багато знати!
Потім стану я студентом,
А тоді вже президентом.
Буду вчитися як слід.
Виросту побачу світ.
Хочу капітаном стати,
Пароплавом управляти.
Я банкіром хочу стати:
Полюбляю рахувати!
Я в лікарні після школи
Всім робитиму уколи!
А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати.
Поки ще казати рано,
Може в бізнес я піду,
Чи фотомоделлю стану
Як за зростом підійду.
Стюардесою я стану
Хмаринку з неба я дістану.
Я в письменники подамся
Або краще в моряки.
Кухарем у школі буду,
Школу рідну не забуду!
«Пиши-читай»:
Мрійте! Мріяти не рано!
Роки швидко-швидко мчать.
Якщо будете старанні
В школі вас всього навчать.
– А ось побачимо, як ви навчились уважно слухати на уроці вчителя і
відповідати на запитання Цариці наук.
(Входить Цариця – Математика)
Цариця Математика.
І сувора, й солов’їна Математики країна.
Праця тут іде завзята –
Вмій лиш спритно рахувати.
Вмій кмітливо все збагнути,
Першим у відповіді бути.
Ледарів у нас немає.
Хто руки на піднімає?
Учитель:
– Увага! Усний математичний диктант.
Ой, грибочки у гайочку
В капел юшечках стоять.
Два грибочки, три грибочки.
Скільки разом буде?
Мчать на санчатах
Четверо малят.
Троє з них дівчата.
Скільки ж тут хлоп’ят?
Сім цукерок Толя мав.
Дві цукерки мамі дав.
Дві – малій сестричці Олі.
А зосталось скільки в Толі?
Учитель:
– Діти, давайте покажемо Пиши-читайкові і Цариці Математиці, що вчились
ви старанно і багато чого навчилися. Згодні?
– Порахуйте від 1 до 10.
– Порахуйте від 10 до 1.
– Назвіть сусідів числа 5.
– Яке число передує числу 7?
– Назвіть голосні звуки.
– Складіть речення про учнів.
– Скільки складів в слові школа?
– Відгадайте загадки:
Сама мочить, а розуму вчить.
Малі значки стали в рядки. Хто читати вміє, той їх розуміє.
Учитель:
– Молодці! А може вірш напам’ять хтось розкаже.
Це не вигадка, не казка,
Що віднині я – школярик.
Ось портфелик мій, будь-ласка.
А в портфелику – букварик.
І в портфелі акварелі,
Та ще й зошитів з десяток.
Та дві книжечки веселі
Про птахів та про звіряток.
Є і ручка, рахівниця
Із кружальцями легкими
І щоденник, як годиться
Примостився поряд з ними.
В школу любим ми ходити, –
І не хочемо хворіти
Та в житті буває всяк,
Може бути і отак:
Засмутилось кошеня –
Треба в школу йти щодня
І прикинулося вмить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І промовив, як мудрець:
«Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста».
.
0
2
`
b
l
–
?
E
E
o
u
AAou$
&
P
R
‚
„
®
°
a
a
0
2
b
?
E
u
Au&
R
„
°
a
?Кошеня кричить «Ніколи!
Краще я піду до школи!
Хай дивуються усі,
Я вже знаю голосні».
А-а-а котика нема,
О-о-о його ми знайдемо,
У-у-у он він у кутку,
Е-е-е мишку нам несе.
І-і-і, він вже на печі.
И-и-и розглядає сни.
Заходить Бабуся-Веселуся.
Добрий день вам, школярата,
Любі хлопчики й дівчата!
Я почула – у вас свято,
Можу вас порозважати.
Учитель:
А що ти вмієш?
Вмію казку розказати, небилицю повідати. Розкажу вам казочку про синій
камінець. Слухайте уважненько, бо казочці кінець.
Про дідуся й дідуся, ось і казочка уся.
– А ще я вам принесла гру «Розумна хвилинка». Ось візьміть конверт, там
для вас запитання.
Учитель:
Ой, тут речення, у яких погубились закінчення. Нам потрібно буде
продовжити ці речення. Ну як, діти, спробуємо?
1 конверт.
У лісі Червона Шапочка зустріла ….
Мишенят у казці «Колосок» звали ….
Лисиця пригощала журавля ….
Івасика-Телесика вкрала …
Вовк сидів біля ополонки, зануривши в ополонку … , і приказував …..
2 конверт
Усі діти вчаться в …
А комбайн працює в …
Ми лікуємось в …
А стрижемось в …
Луки беремо в …
А книжки в …
Учитель:
– Молодці діти! А хто вам складає портфелики до школи?. Чи зможете ви
зараз показати всім, як саме це потрібно робити?
Конкурс «Збери свій ранець»
Всі ми дуже хвилювались,
Наче в справжній інститут
Готувались і старались,
Щоб сьогодні бути тут.
Маю я прохання невеличке –
Не судіть суворо первачків,
Хоча б доти поки звикнем
Ми до своїх вчителів.
Хочемо ми знать багато,
Щоб в житті не заблукать,
І до школи ми прийшли,
Щоб на ноги твердо стать.
Мила школа, люба школа,
Перша вчителька і клас –
Все нове, усе казкове
Відкривається для нас.
Щоб цвіла Україна моя,
Ми даємо обіцянку їй:
Вчитись так, щоб набуті знання
Знадобились Вітчизні моїй!
Учитель:
Учися, дитино, учися,
То й успіх до тебе прийде.
Уважно до Бога молися,
Уміло сприймай добре все.
Учися, щоб бути щасливим,
Учися, щоб край розквітав,
Щоб в хаті був образ і книги,
Щоб ти українцем зростав.
Інсценівка «Хто кого питає»
Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають.
Смішно і сказать комусь!
Бо щодня мене питають
Лиш одне «Чому й чому?»
Мама – Ти чому образив Віту?
Тато – А чому отримав двійку?
Мама – А чому прийшов так пізно?
Тато – А чому в шкарпетках різних?
Мама – Ти чому такий непослух?
Тато – А чому не стелиш постіль?
Мама – Ти чому це вірш не учиш?
Тато – А чому такий синець?
Ох! Настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи,
Хоч би дуже захотів.
Треба їх віддать до школи –
Хай питають вчителів.
Мама – найкраща людина на світі,
Знають це всі: і дорослі , і діти.
Морок не ляже на рідний поріг,
Мама не пустить – вона оберіг.
Я і до тата умію звертатись
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись
І щоб в душі його сонце цвіло.
Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:
Бабцю, бабуню, бабусю моя.
І до бабусиних рук притуляюсь,
Бо відчуваю в них лагідність я.
І до дідуся іду по науку:
Діду, дідусю, навчи в світі жить
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястий струмочком дзвенить.
Як нема бабусі, як нема матусі
Татуся і дідуся, є ще вчителька моя.
Дружня, велика, весела сім’я!
Мій оберіг, родина моя.
Учитель:
– Діти сьогодні прийшли вас привітати ваші старші друзі, вони часто
будуть з вами грати ігри, виконувати цікаві завдання.
5-тикласники.
Милі наші малюки!
Ми прийшли до вас на свято,
Хочемо ми вам сказати:
Вчительку нашу ви дуже любіть,
І уроки завжди вчіть.
Будьте чемними завжди,
Щоб хвалили вас батьки.
Ми бажаєм вам щоранку
Прокидатись спозаранку.
Добре вчитись і трудитись,
І ніколи не сваритись.
Не скупіться на теплі слова.
Бо у світі так мало тепла.
Хай Бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб були ви щасливі і здорові
На многії і многії літа.
Тож будьмо друзями від нині.
Живімо в любові, злагоді і мирі.
Що ніколи не сваритись,
Щоб назавжди помиритись.
Дружно парами ставаймо
І лічилку починаймо.
(Учні 5 класу беруть учнів 1 класу за руки)
Візьмемось за руки, підемо на луки.
Сплетемо з ромашок віночок,
Станем у таночок.
Ой, котився віночок по лугу –
Здоров’я бажаємо другу.
Ой котився віночок по полю –
Бажаєм щасливої долі.
Учитель: Стрітенська свічка і свята вода охороняє від біди і нещастя. Я
запалюю свічку хай вона захистить всіх нас, і наш край і рідну землю від
біди і нещастя.
Я молюся за вас,
Щоб було у вас все гаразд,
Щедра земле, матіночко мила,
Дай моїм дітям здоров’я і силу.
Щедра земле, сестрице водо,
Дай моїм дітям багатство і вроду,
Дай розум глибокий, а долю щасливу,
Щоб все їм вдавалось, жилося грайливо.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
