Посвячення в школярі

Увага! Розпочинаємо наше свято – свято «Посвячення у школярі».

День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало у мите в росі,

І лунає дзвінок закличний,

Щоб зібрались на свято усі.

Свято – це завжди цікаво і радісно. А сьогодні воно особливе – ми
приймаємо в сім’ю наймолодших школярів – першокласників. До залу
запрошуємо і іменинників. Привітайте їх оплесками!

Слово наймолодшим.

Промайнуло тепле літо,

Осінь. Курличуть журавлі…

Ми уже не просто діти –

Ми – найменші школярі.

Мами вперше нас до школи

Привели у добрий час.

Не забуть цього ніколи –

Першу вчительку і клас!

Правда ж, мамо, я великий?

Сам взуваю черевики,

Зашнуровую шнурочки.

Сам вдягаюся в сорочку.

Сам лице і руки мию,

Сам розчісуватись вмію.

І не плачу я ніколи

Бо ходжу уже до школи.

На початок не лякайтесь,

Що ми жваві і верткі.

Любі наші, пригадайте,

Що ви теж були такі.

У дівчаток банти пишні,

Та ще й лялечки в руках.

Губки наче стиглі вишні,

Ще й цікавість у очах.

Хлопчаки усі швиденькі.

І рухливі і меткі!

В дитсадку були дрібненькі –

За літо виросли – он які!

(До залу заходить учень «Пиши-читай»)

«Пиши-читай»:

— Добрий день!

Учитель:

— Добрий день! Ти хто такий?

«Пиши-читай»:

— Я Пиши-читай.

Учитель:

Це чудово! Ти не мовчи

Як читати і писати першокласників навчи.

Розкажи, чому дощик іде?

А вночі ясне сонечко, де?

Як звуться країни, гори, моря?

Що таке космос і що це – зоря?

«Пиши-читай»:

Ой, не можна так, малята,

Все про все одразу знати.

Щоб всьому навчитися,

Треба добре потрудитися.

Всі готові?

Діти: Так.

«Пиши-читай»:

— Але стривайте! Спершу загадки відгадайте.

• Невеликий гострий птах ходить дзьобом по грядках. (Ручка)

• Білий зайчик стрибає по білому полю. (Крейда по дошці)

• Стоїть дім: увійшли в нього сліпими, а вийшли зрячими. (Школа)

— Молодці! Я бачу, що дійсно ви гарно підготувалися стати школярами. А
може ви мені ще щось цікаве розкажете про школу.

Наче вулик наша школа,

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти,

Та лиш дзвоник задзвенить –

Стане тихо, ніби в квіти

Поховались бджоли всі.

«Пиши-читай»:

— А про що ви мрієте?

— Які у вас плани на майбутнє?

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану інженером,

Тільки трохи підросту.

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Стану може футболістом,

Може – зіркою кіно.

Скоро я навчусь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже президентом.

Буду вчитися як слід.

Виросту побачу світ.

Хочу капітаном стати,

Пароплавом управляти.

Я банкіром хочу стати:

Полюбляю рахувати!

Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи!

А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

Поки ще казати рано,

Може в бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану

Як за зростом підійду.

Стюардесою я стану

Хмаринку з неба я дістану.

Я в письменники подамся

Або краще в моряки.

Кухарем у школі буду,

Школу рідну не забуду!

«Пиши-читай»:

Мрійте! Мріяти не рано!

Роки швидко-швидко мчать.

Якщо будете старанні

В школі вас всього навчать.

— А ось побачимо, як ви навчились уважно слухати на уроці вчителя і
відповідати на запитання Цариці наук.

(Входить Цариця — Математика)

Цариця Математика.

І сувора, й солов’їна Математики країна.

Праця тут іде завзята –

Вмій лиш спритно рахувати.

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим у відповіді бути.

Ледарів у нас немає.

Хто руки на піднімає?

Учитель:

— Увага! Усний математичний диктант.

Ой, грибочки у гайочку

В капел юшечках стоять.

Два грибочки, три грибочки.

Скільки разом буде?

Мчать на санчатах

Четверо малят.

Троє з них дівчата.

Скільки ж тут хлоп’ят?

Сім цукерок Толя мав.

Дві цукерки мамі дав.

Дві – малій сестричці Олі.

А зосталось скільки в Толі?

Учитель:

— Діти, давайте покажемо Пиши-читайкові і Цариці Математиці, що вчились
ви старанно і багато чого навчилися. Згодні?

— Порахуйте від 1 до 10.

— Порахуйте від 10 до 1.

— Назвіть сусідів числа 5.

— Яке число передує числу 7?

— Назвіть голосні звуки.

— Складіть речення про учнів.

— Скільки складів в слові школа?

— Відгадайте загадки:

Сама мочить, а розуму вчить.

Малі значки стали в рядки. Хто читати вміє, той їх розуміє.

Учитель:

— Молодці! А може вірш напам’ять хтось розкаже.

Це не вигадка, не казка,

Що віднині я – школярик.

Ось портфелик мій, будь-ласка.

А в портфелику — букварик.

І в портфелі акварелі,

Та ще й зошитів з десяток.

Та дві книжечки веселі

Про птахів та про звіряток.

Є і ручка, рахівниця

Із кружальцями легкими

І щоденник, як годиться

Примостився поряд з ними.

В школу любим ми ходити, —

І не хочемо хворіти

Та в житті буває всяк,

Може бути і отак:

Засмутилось кошеня –

Треба в школу йти щодня

І прикинулося вмить,

Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець:

«Це хвороба не проста,

Треба різати хвоста».

.

0

2

`

b

l

?

E

E

o

u

A A o u $

&

P

R

®

°

a

a

0

2

b

?

E

u

A u &

R

°

a

?Кошеня кричить «Ніколи!

Краще я піду до школи!

Хай дивуються усі,

Я вже знаю голосні».

А-а-а котика нема,

О-о-о його ми знайдемо,

У-у-у он він у кутку,

Е-е-е мишку нам несе.

І-і-і, він вже на печі.

И-и-и розглядає сни.

Заходить Бабуся-Веселуся.

Добрий день вам, школярата,

Любі хлопчики й дівчата!

Я почула – у вас свято,

Можу вас порозважати.

Учитель:

А що ти вмієш?

Вмію казку розказати, небилицю повідати. Розкажу вам казочку про синій
камінець. Слухайте уважненько, бо казочці кінець.

Про дідуся й дідуся, ось і казочка уся.

— А ще я вам принесла гру «Розумна хвилинка». Ось візьміть конверт, там
для вас запитання.

Учитель:

Ой, тут речення, у яких погубились закінчення. Нам потрібно буде
продовжити ці речення. Ну як, діти, спробуємо?

1 конверт.

У лісі Червона Шапочка зустріла ….

Мишенят у казці «Колосок» звали ….

Лисиця пригощала журавля ….

Івасика-Телесика вкрала …

Вовк сидів біля ополонки, зануривши в ополонку … , і приказував …..

2 конверт

Усі діти вчаться в …

А комбайн працює в …

Ми лікуємось в …

А стрижемось в …

Луки беремо в …

А книжки в …

Учитель:

— Молодці діти! А хто вам складає портфелики до школи?. Чи зможете ви
зараз показати всім, як саме це потрібно робити?

Конкурс «Збери свій ранець»

Всі ми дуже хвилювались,

Наче в справжній інститут

Готувались і старались,

Щоб сьогодні бути тут.

Маю я прохання невеличке –

Не судіть суворо первачків,

Хоча б доти поки звикнем

Ми до своїх вчителів.

Хочемо ми знать багато,

Щоб в житті не заблукать,

І до школи ми прийшли,

Щоб на ноги твердо стать.

Мила школа, люба школа,

Перша вчителька і клас –

Все нове, усе казкове

Відкривається для нас.

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку їй:

Вчитись так, щоб набуті знання

Знадобились Вітчизні моїй!

Учитель:

Учися, дитино, учися,

То й успіх до тебе прийде.

Уважно до Бога молися,

Уміло сприймай добре все.

Учися, щоб бути щасливим,

Учися, щоб край розквітав,

Щоб в хаті був образ і книги,

Щоб ти українцем зростав.

Інсценівка «Хто кого питає»

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають.

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне «Чому й чому?»

Мама – Ти чому образив Віту?

Тато – А чому отримав двійку?

Мама – А чому прийшов так пізно?

Тато – А чому в шкарпетках різних?

Мама – Ти чому такий непослух?

Тато – А чому не стелиш постіль?

Мама – Ти чому це вірш не учиш?

Тато – А чому такий синець?

Ох! Настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би дуже захотів.

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

Мама – найкраща людина на світі,

Знають це всі: і дорослі , і діти.

Морок не ляже на рідний поріг,

Мама не пустить – вона оберіг.

Я і до тата умію звертатись

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись

І щоб в душі його сонце цвіло.

Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя.

І до бабусиних рук притуляюсь,

Бо відчуваю в них лагідність я.

І до дідуся іду по науку:

Діду, дідусю, навчи в світі жить

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястий струмочком дзвенить.

Як нема бабусі, як нема матусі

Татуся і дідуся, є ще вчителька моя.

Дружня, велика, весела сім’я!

Мій оберіг, родина моя.

Учитель:

— Діти сьогодні прийшли вас привітати ваші старші друзі, вони часто
будуть з вами грати ігри, виконувати цікаві завдання.

5-тикласники.

Милі наші малюки!

Ми прийшли до вас на свято,

Хочемо ми вам сказати:

Вчительку нашу ви дуже любіть,

І уроки завжди вчіть.

Будьте чемними завжди,

Щоб хвалили вас батьки.

Ми бажаєм вам щоранку

Прокидатись спозаранку.

Добре вчитись і трудитись,

І ніколи не сваритись.

Не скупіться на теплі слова.

Бо у світі так мало тепла.

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа.

Тож будьмо друзями від нині.

Живімо в любові, злагоді і мирі.

Що ніколи не сваритись,

Щоб назавжди помиритись.

Дружно парами ставаймо

І лічилку починаймо.

(Учні 5 класу беруть учнів 1 класу за руки)

Візьмемось за руки, підемо на луки.

Сплетемо з ромашок віночок,

Станем у таночок.

Ой, котився віночок по лугу –

Здоров’я бажаємо другу.

Ой котився віночок по полю –

Бажаєм щасливої долі.

Учитель: Стрітенська свічка і свята вода охороняє від біди і нещастя. Я
запалюю свічку хай вона захистить всіх нас, і наш край і рідну землю від
біди і нещастя.

Я молюся за вас,

Щоб було у вас все гаразд,

Щедра земле, матіночко мила,

Дай моїм дітям здоров’я і силу.

Щедра земле, сестрице водо,

Дай моїм дітям багатство і вроду,

Дай розум глибокий, а долю щасливу,

Щоб все їм вдавалось, жилося грайливо.

Похожие записи