ПЕРШЕ ВРАЖЕННЯ СТУДЕНТА ПРО ВИКЛАДАЧА – ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ЇX ВЗАЄМОДІЇ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Розробка актуальних питань вузівської підготовки і психології, які розглядають шляхи підготовки спеціаліста вищої кваліфікації, багато де в чому залежить від вивчення проблеми взаємостосунків між викладачами і студентами в навчально-виховній діяльності. Пояснюєть¬ся це надзвичайно високими, навіть в порівнянні з старшими класами середньої школи, взаємними вимогами тих, хто навчається і тих, хто навчає. У вищій школі, як ні в якій іншій ланці системи освіти, особливо активно протікає взаємодія між студентами і викладачами в будь-яких формах навчального процесу. На жаль, такі складні і важли¬ві проблеми як взаємостосунки викладачів і студентів в навчальній діяльності і їх динаміка майже не вивчаються в педагогічній науці, хоча для Їх дослідження є сприятливі умови, ми маємо на увазі праці видатних психологів – Б.Ананьева, О.Бодальова., В.Мясіщева і ін., в яких висловлені основні положення з питань психології взаємостосун¬ків людей і можливості пізнання людини людиною в різноманітних ви¬дах діяльності.
Ми розпочали вивчення цієї важливої проблеми з вияснення труд¬нощів навчання студентів у вузі, з характеристики головним чином їх стосунків з викладачами на заняттях. Зібрані матеріали говорять за те що значна частина, студентів із великими труднощами звикають до ново¬го для себе життя і не завжди легко встановлюють необхідні стосунки з своїми викладачами.
Наші дослідження, які проводилися на факультеті соціології і психології Волинського державного університету, де ми самі проводимо викладацьку роботу, показують, що студенти в першу чергу виділяють і сприймають в особі викладача те, що має відношення до його викладацької діяльності і що забезпечує йому успіх у ній. Всі інші дані, зокрема, фізичний розвиток, вікові ознаки, національні особливості, стать в абсолютній більшості випадків для студентів не мають зна¬чення. Вони на них не звертають уваги і не фіксують в своїй свідо¬мості при спілкуванні з викладачами.
Якщо загальну кількість всіх ознак, якими характеризує біль¬шість студентів своїх викладачів при першому ознайомлені з ними, рахувати за ІСС%, то пі ознаки за групами можна виразити слідуючим чином (див. таблицю).
Перше враження про викладача у студентів, як правило, носить стійкий характер, а у значної їх частини воно зовсім не змінюється. За нашими даними, одержаними на основі аналізу великої кількості відгуків студентів, перше враження не змінилось у 34% обстежуваних.
Студенти, торкаючись особистості викладача, характеризують йо¬го, як лектора, як керівника семінару, курсової або дипломної робо¬ти, як людину, яка спілкується і взаємодіє з ними в навчальній ді¬яльності, в щоденному житті. У цьому живому, творчому процесі сту¬денти пізнають своїх викладачів, створюють про них свої уявлення і поняття, від яких в свою чергу залежить їх ставлення до викладачів, предметів, які вони викладають, до самої навчальної діяльності і до різних її форм. Весь ефект і результат навчальної і виховної роботи, всієї підготовки студентів у вищому учбовому закладі детермінується характером їх взаємостосунків із викладачами. Наведемо у цьому від¬ношенні деякі дані, якими студенти характеризують своїх викладачів. Висловлювання студентів надзвичайно різноманітні. Так, наприклад, студентка 3. говорить: “Моє перше враження про викладача складаєть¬ся після його першої лекції: наскільки розумно і цікаво він зміг розповісти, наскільки він зумів захопити мене своїм предметом, на¬скільки він сам захоплений (бо це ж видно завжди, навіть якщо мова викладача, невиразна, неемоційна)”. Ніби продовжуючи думку своєї по¬передньої колеги, студентка К. говорить про конкретні риси лекції, які захоплюють студентів, – це “ясність, чіткість викладу, рівень ерудиції, дикція, жести викладача і в останню чергу зовнішність”. А студент Р. на цей рахунок висловлюється ще більш визначено. Він категорично стверджує, що зовнішній вигляд не створює глибокого враження. “Голос, манера викладу, мова, інтервали між реченнями да¬ють значно більше”. Ряд студентів звертають увагу і на те, щоб ясно і чітко була сформульована мета і тема лекції і щоб вона викладала¬ся добре поставленим голосом, щоб викладач завжди зумів тримати контакт із слухачами і, “помітив у аудиторії бажання “відпочити”, зміг зробити відступ для цього”.
Студенти високо цінять уміння викладача з першої хвилини заво¬лодіти аудиторією і з самого початку показати їм, що “перед ними знаходиться людина, яка захоплена своїм предметом, знаюча, яка хоче, щоб і вони оволоділи хоч би часткою тих знань, якими володіє він”. Байдуже ставляться студенти до тих викладачів, які не володіють умі¬нням читати лекції і відразу виявляють недостатні знання своєї дис¬ципліни. “Буває і так, – пише студентка С., – Що навіть предмет, яким я дуже цікавлюсь пропускала на лекціях мимо вух, а все від то¬го, що викладач сухо, нецікаво його викладав, та й нового я мало взяла з лекції. З першої лекції вже стало в основному зрозуміло який він викладач”.
Значний вплив на студентів має і те, як читає викладач лекцію – по конспекту або вільно, без записів, “дивлячись на аудиторію”. Ці моменти носять сигнальний характер, завжди сприймають студенти при першому ознайомленні з викладачем. Вони хочуть, щоб лекція чи¬талась на високому науковому рівні, щоб у ній мали місце найновіші проблеми науки, про які не завжди можна прочитати в підручниках, і щоб подавались вони в вільному викладі викладача. В цьому зв’язку студент Д. підкреслюй в своєму виступі як манеру викладу, так і зміст його. Він говорить про максимум смислу в судженнях викладача.
Студентка К. звертає увагу на те, що викладача, прикрашає ерудиція, знання того, що важко знайти в книгах; особливо захоплює в ньому знання іноземної літератури. Багато студентів говорять про гумор в лекції і про те, щоб викладачі були акуратні, підтягнуті, внутріш¬ньо зібрані. Нами підмічено, що ці критерії більше висловлювались юнаками як у відношенні викладачів-чоловіків, так і особливо викла¬дачів-жінок. Проте це вже наступна ознака, за якою значна частина студентів складає свою думку про викладачів.
По зовнішньому вигляду і такими його функційними ознаками, як жести, міміка, уміння триматися в аудиторії, голос, дотримання так¬ту, чистота і охайність одягу у багатьох студентів створюється пер¬ше враження про викладача. Студент Г. відмічає, що зовнішній вигляд – один із факторів по якому складається перше враження про виклада¬ча. Важливо, як викладач зайшов у аудиторію, представився студентам чи ні і чи зміг він з перших слів лекції захопити їх. Студент С., конкретизуючи думку свого товариша, вказує на певні компоненти, від яких залежить перше судження про викладача і ставлення до нього. “Коли викладач заходить в аудиторію і я його бачу вперше, – продов¬жує студент С., – то стараюсь скласти про нього враження. Буває так, що викладач входить повільно в кімнату, по дорозі про щось розмов¬ляє із своїм співбесідником і закриває за собою двері перед самим його носом. Я кажу собі, що це людина надто зайнята і разом із тим підкреслює свою перевагу. А є і такі випадки, що викладач чуть не стрімголов влітає в аудиторію, кладе на кафедру папку і починає чи¬тати лекцію. Я суджу, що викладач, мабуть, надзвичайно зайнятий, звідси у нього поспішка. Мені здається, що він забуває, що робив пе¬ред цим. Якщо ж викладач зайшов в аудиторію, закрив за собою двері, привітався з студентами, попередньо старається уявити контингент слу¬хачів, підійшов до столу і підготувався до читання лекції, то в ці хвилини завжди сидиш і терпеливо чекаєш початку лекції. Дивлячись на викладача, я стараюсь прочитати, по виражають його очі. Я завж¬ди звертаю увагу на те, як викладач одягнений. Мені дуже подобається охайність викладача”.
Вперше сприймаючи викладача, студенти звертають увагу на різ¬ні елементи його зовнішнього вигляду і поведінки. Так студентка К. розповідає: “Перше враження про нового викладача складається з пер¬ших хвилин його перебування в аудиторії: манера тримати себе, мова, реакція на поведінку слухачів, а головне те, як він приступає до першої лекції: прямо переходить до справи або прагне переконати в значимості свого предмету, підкреслюючи при цьому необхідність від¬відування його лекцій”. Про різні деталі зовнішнього вигляду викла¬дача говорять студенти в своїх відгуках. Наприклад, студент Г. під¬креслює і охайність одягу, і чистоту сорочки, і манеру говорити, і тембр голосу. Говорячи про значення поведінки викладача в педаго¬гічній діяльності, він заявляє: “Не люблю невідповідності зовнішньо¬го вигляду і поведінки. Якщо, наприклад, викладач лисий, то повинен поводити себе солідно”. Говорячи про різні ознаки викладача, які викликають позитивні враження у слухачів, цей студент виділяє із них головні, суттєві і такі, які менш значимі. Саме в цьому плані він зауважує: “Хорошому викладачу “прощаєш” недоліки, незвичність його зовнішності, поганому – ніколи”. Інший студент цю думку висловлює так: “Якщо лекція цікава, то особливої уваги на зовнішність не звертаєш. Але якщо вона не цікава, то все приймається до уваги. Я маю на увазі саме зовнішність, але не охайність. Безумовно, така якість, як акуратність необхідна викладачу”.
Значна частина студентів заявляють, що зовнішній вигляд викла¬дача має значення, але це не головне. Проте при першому ознайомлен¬ні вони, як ніколи, звертають увагу на зовнішній вигляд викладача в цілому. Тут береться до уваги і костюм, і зачіска, і вік (перевага надається викладачам середнього віку), і вираз обличчя, які за свідченням студентів, є відбитком інтелекту і культури спілкування з ними. Коментуючи ці судження своїх товаришів, студентка М. пише: “Коли до нас в аудиторію прийшов новий викладач, то було видно, що він не дуже слідкує за собою: старомодний костюм, широченний галс¬тук, волосся не причесане. Але коли він почав говорити, всі перера¬ховані деталі зникли самі по собі. Його уміння тримати аудиторію бу¬ли безподібні. Були і інші випадки: зовнішнє враження хороше, а в кінці лекції стає зрозуміло, що нічого нового, цікавого цей викладач не скаже. Чому? Тому що він не зацікавив першою лекцією студентів, тому, що він і сам не зацікавлений нею. І якщо такий викладач ще до¬пустить помилки у викладі матеріалу, то його з першої лекції зовсім не будуть слухати”.
Зовнішній вигляд викладача для деяких студентів відіграє роль лише в перші декілька хвилин зустрічі, коли вони у нього бачать прос¬то людину. В цей час студенти сприймають викладачів так, як це роблять інші люди при новому знайомстві. “Зовні приємна людина, – пише студентка Д., – завжди до себе наближує. Це цілком відноситься і до викладача. На кінцеву об’єктивну оцінку викладача його зовнішній вигляд не впливає”. Така ж думка, правда в своєрідній формі, вираже¬на студентом Н.: “Коли я зустрічаю викладача, вперше, то відразу зга¬дую, де міг бачити подібне. Якщо згадую, то намагаюсь деталізувати минулий досвід. Якщо ні – ніякого враження”. Перше враження про ви¬кладача залежить і від досвіду студента, від його зв’язків і відно¬син з людьми, які зустрічалися з ним до зустрічі з викладачем. В цьому перш за все виявляється індивідуальна своєрідність в сприйман¬ні і оцінці викладачів студентами. Кожний із студентів схильний ви¬діляти одні елементи зовнішності викладача частіше, ніж інші, та й бачити його в цілому по-своєму. Ці індивідуальні відмінності в сприйманні зовнішнього вигляду однієї і тієї ж людини різними людь¬ми можна пояснити явищем установки. Установка, за визначенням О.Бодальова, є стан, зумовлений певною організацією досвіду людини, який створює диференційоване ставлення до людей.
Для створення першого враження студентів про викладача мають розповіді про нього студентів старших курсів. Так студентка Р. гово¬рить: “Велике значення в першій оцінці викладача мас попереднє вра¬ження, що склалося на основі розповідей студентів старших курсів”. Студент А. цю ж думку висловлює так: “Часто в створенні першого враження про викладача відіграє роль вже встановленої думки, про яку ми довідуємося від інших студентів”. Деякі студенти передають детально ті відомості про викладачів, які вони одержали від своїх товаришів. Цікаво привести одне із таких суджень: “В умовах вузу, – пише сту¬дентка В., – де підтримуються стосунки між студентами різних курсів перші відомості про викладача, одержуєш ще до безпосереднього зна¬йомства з ним. Студенти, які прослухали курс, дають “цілком деталь¬ні” характеристики… Ці думки викликають у студентів певний емоційний настрой. Вирішальним є перший контакт – або підтвердиться раніше дана характеристика, або вона буде заперечена – і ти починаєш пригля¬датися до викладача. Характерною що раніше створений настрой змушує всю увагу зосередити на головній рисі відгуку (“читає блискуче”). І саме перша лекція служить критерієм оцінки. А вона значима, бо перше враження про викладача досить стійке”.
Приведений матеріал говорить про ті важливі моменти, які впли¬вають на взаємостосунки викладачів і студентів у навчальній діяльності.
Таблиця.
№№ Групи ознак, за якими скла-дається перше враження про викладача Кількість тих або інших ознак за групами
абсолютні цифри %
1. За зовнішніми даними (манера, трима¬ти себе, представився студентам або ні, як зай-шов у аудиторію, чи є поспішка, суєтливість в діях, вираз¬ність обличчя). 73 37,7
2. По першій лекції (мова, емоційність, захоп-леність, переконаність, уміння викладати матеріал і по такій ознаці, як “відразу переходить викладач до справи або прагне переконати в значимості відвідування своїх лекцій”). 66 34,0
3. По характеру ставлення до студентів (вимогливий до студентів, слідкує за їх поведінкою на лекції, чи має з ни¬ми контакт, виявляє увагу до студен¬тів, справедливість в оцінці їх по¬ведінки). 32 17,0
4. По виявленню ерудиції (інтелекту), по тому, чи читає лекцію по конспекту або без нього. 16 8,5
5. По враженнях, які передаються про викладача, студентами старших курсів. 5 2,5
6. По статі (якщо жінка – її фігура, обличчя, голос, якщо чоловік – рухливість, похилий вік, уявна байду¬жість. 1 0,3
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
