Реферат на тему:

Особливості ціннісної сфери художньо обдарованих студентів

Проблема ціннісного становлення художньо обдарованої особистості є
багатоаспектною, включає багато питань, зокрема щодо впливу
етнокультурних, гендерних і професійних чинників на цей процес. Система
особистісних цінностей художника або його аксіологічне “Я” має складну
структуру, в основі якої лежить концепція власної індивідуальності та
смислу життя, що визначає спрямованість діяльності художника, його
світобачення, завдання та пріоритети творчості. При цьому все, що
втягується в поле художньо-образного осмислення світу,
суб’єктивізується, тобто зображується в ціннісному вимірі: художник
виступає “живою шкалою цінностей”. Студентський вік – період
інтенсивного самовизначення особистості, зокрема у сфері цінностей. За
К.Абульхановою-Славською, починаючи з юнацького віку найважливішою
справою особистості є визначення, вибір цінностей і реалізація їх у
життєву стратегію, провідну життєву лінію. Цим зумовлюється інтерес до
досліджень процесу ціннісного становлення обдарованої особистості в
цьому віці, його динаміки та індивідуальних відмінностей. Метою даної
статті є вивчення ціннісної сфери художньо обдарованої особистості.

При загальнопсихологічному підході цінності розглядаються в контексті
проблем самосвідомості, самоактуалізації та духовного становлення
особистості (К.Абульханова-Славська, І.Бех, Б.Братусь, Ф.Василюк,
З.Карпенко, Д.Леонтьєв, О.Леонтьєв, А.Маслоу, С.Рубінштейн, В.Франкл,
Е.Фромм, Е.Шпрангер та ін.). Особистісні цінності як особливі смислові
утворення мають свою специфіку й етапи розвитку, в ході чого набувають
стійкості та відносної автономності щодо початкових умов їх формування.
У процесі свого становлення цінності змінюються за своїм змістом,
мотиваційним статусом, роллю в житті людини. На нашу думку, ціннісний
розвиток особистості передбачає як соціалізацію індивіда (залучення до
існуючих у певній культурі цінностей), так і індивідуалізацію (критичне
осмислення існуючих цінностей, формування власної ієрархії цінностей) і
універсалізацію (вихід за межі цінностей певної культури, наближення до
загальнолюдських універсалій).

Індивідуалізація полягає в русі від цінностей навіяних, наслідуваних,
запозичених до внутрішньо детермінованих та індивідуалізованих. Ця лінія
в еволюції цінностей пов’язана з розвитком самоусвідомлення та волі.
Особистість на певному етапі розвитку стверджує свою свободу, автономію,
формуючи власну систему цінностей. У негативній свободі, яка виражає
можливість свавілля, ще немає свободи позитивної, але позитивна свобода
(свобода прийнятого рішення) містить у собі та зберігає негативну: в
прийнятому рішенні зберігається вся сила альтернативи, всі відкинуті
можливості, оскільки здійснив вибір тільки той, хто пройшов крізь
альтернативу, хто мав перед собою всі ці можливості (міг зрадити – та не
зрадив, міг втекти – та не втік). Творчість життя полягає в
розв’язуванні конфліктів цінностей; людина завжди стоїть перед
альтернативою протилежних рішень. Але “альтернатива” має сенс лише як
звертання до свободи, до автономії особистості [2].

Універсалізація – це рух від нарцисично-егоцентричних цінностей через
різні форми групоцентричних (малих та широких угрупувань) до
універсальних цінностей. Розвиток у цьому напрямку залежить від
здатності до глибоких переживань. Згідно з концепцією Ф.Василюка, спершу
цінності виявляються лише як емоційні наслідки їх порушення або
утвердження в поведінці (почуття провини або морального задоволення).
Пізніше вони набувають форму “знаних” мотивів, потім смислоутворюючих і,
нарешті, мотивів, одночасно смислоутворюючих та реально діючих. На нашу
думку, перетворення “знаної” цінності на реально діючу відбувається
завдяки відкриттю каналу, що з’єднує цінність як зміст свідомості із
відповідною їй внутрішньою глибиною переживань. Здатність інтегрувати та
виражати найглибші прошарки внутрішньої реальності є важливою
характеристикою людини, можливо, мірою її “просвітленості” або мудрості.
Свідомість такої особистості повною мірою здійснює функцію “творчої
трансформації світу внутрішнього у зовнішнє” [5, с.208]. Власне, зв’язок
із трансіндивідуальною глибиною є джерелом потужної енергії для
універсальних гуманістичних цінностей, а внутрішньо сплощена структура
особистості виявляється в перевазі ситуативних та егоцентричних
мотивацій, які дістають енергію саме в неглибоких прошарках психіки.

Формування цінностей має віковий та гендерний аспекти. Дитина освоює
цінності значущих дорослих і переважно наслідує їх. Підліток ревізує та
деконструює освоєні в дитинстві цінності, але часто некритично наслідує
цінності своєї референтної групи, авторитетних ровесників та старших
приятелів-наставників. Юнак на основі освоєних цінностей та досвіду
деконструкції намагається побудувати власну систему цінностей. Ціннісна
система дорослої людини випробовується життєвою практикою, утверджується
або переглядається, еволюціонує або деградує.

Що стосується гендерного аспекту, то в так званих “традиційних
суспільствах” саме статево специфічні обряди ініціації сприяли
формуванню відмінних цінностей чоловіків та жінок. Обряди ініціації
хлопчиків стимулювали деконструкцію цінностей дитячого й жіночого світу
та сприйняття цінностей дорослих чоловіків. Обряди ініціації дівчат
стимулювали самоототожнення із жіночою репродуктивною роллю, відповідно
обмежуючи та спрямовуючи їх ціннісне самовизначення.

На думку сучасного французького філософа Е.Морена, кожна дитина
чоловічої статі формується шляхом проходження спочатку через жіночу
культуру (у взаєминах з матір’ю), потім – через молодіжну, і зрештою –
через чоловічу дорослу культуру. Отже, системою через дитинство і юність
забезпечується відтворення соціокультурної моделі – повне для чоловіка й
неповне для жінки, яка залишається підпорядкованою культурним
обмеженням. Досягаючи дорослого віку, чоловік “витісняє” прожиті ним
етапи жіночої і молодіжної культури, проте це витіснення не обов’язково
має бути повним і постійним. Тому, починаючи, мабуть, від самої появи
людського суспільства, а в сучасних еволюційно розвинутих суспільствах і
поготів, ми все більше помічаємо виявлення жіночих та юнацьких рис. На
думку Е.Морена, людина гуманізується за рахунок розвитку в чоловікові
генетичної та культурної жіночності, так само як і за рахунок розвитку
юнацьких рис, які проявляються в його дорослому житті. Зрозуміло, що ця
гуманізація в наші дні далека від завершення [4, с.64].

Певні аналоги ініціацій існують і в сучасному суспільстві. Хоча з
розширенням сфери індивідуальної свободи ці процеси стають менш
жорсткими, проте на формування ціннісної сфери юних людей упливають
гендерні стереотипи, тиск соціальних очікувань, інформаційний тиск тощо.
Відомо, що людина багато чого засвоює на несвідомому рівні, але вже й
тоді виявляються значні індивідуальні відмінності. А в процесі свідомого
вибору зростає свобода людини: одні норми мислення, поведінки вона
приймає, щодо інших виявляє стійкість, не піддаючись тискові соціальних
очікувань (факти з біографії видатних людей демонструють нам таку
стійкість). У свою чергу, некритична конформна орієнтація на норми та
цінності соціального оточення, зокрема жорсткі гендерні схеми, гальмує
розвиток особистості.

Теоретичний аналіз ціннісного аспекту психології художньо обдарованої
особистості торкається широкого кола питань. У нашому емпіричному
дослідженні ми зосередили увагу лише на одному з них, а саме:
особливостях ціннісної сфери художньо обдарованих осіб у порівнянні з
ровесниками. Також увагу було приділено гендерному аспекту.
Досліджувались студенти київських ВНЗ (Національної академії
образотворчого мистецтва та архітектури, Національного технічного
університету “КПІ”). Причому групи досліджуваних формувалися не за
належністю до певного факультету, а за виявом образотворчої
обдарованості, що оцінювалось експертами. Основну групу (ОГ) склали
художньо обдаровані студенти – згідно з експертними оцінками, а
контрольну групу (КГ) – студенти, що не виявили особливих художніх
схильностей і здібностей. Використовувалися шкала цінностей методики
САМОАО (Е.Шострем), методика М.Рокича, розроблені нами методики
“Альтернативний вибір” та “Моральнісні судження”. Дані, отримані в
дослідженні, порівнювалися в чотирьох підгрупах: жінки ОГ, чоловіки ОГ,
жінки КГ, чоловіки КГ.

Шкала цінностей методики САМОАО виявляє значущість буттєвих цінностей
(істини, добра, краси, цілісності, унікальності, гри, творчості та ін.,
що сприяють гармонійному буттю). За цією шкалою значущість буттєвих
цінностей вища в студентів ОГ, порівняно з КГ, і у жінок, порівняно з
чоловіками (жінки КГ – 0,54, жінки ОГ – 0,78, чоловіки ОГ – 0,7,
чоловіки КГ – 0,52).

Методика М.Рокича пропонувалася в стандартному варіанті, окрім однієї
зміни – інструментальна цінність “чуйність” була подана як “доброта
(чуйність)”, оскільки дуже значуща для нашої культури цінність доброти у
М.Рокича не представлена.

Отримані дані показали, що на перший план (перші 5 місць) у жінок КГ
виходять такі термінальні цінності (цінності-цілі) – здоров’я, кохання,
наявність добрих та вірних друзів, щасливе сімейне життя, цікава робота;
у жінок ОГ – кохання, наявність хороших та вірних друзів, творчість,
здоров’я, свобода; у чоловіків ОГ – кохання, творчість, наявність
хороших та вірних друзів, свобода, здоров’я; у чоловіків КГ – здоров’я,
наявність добрих та вірних друзів, цікава робота, життєва мудрість,
свобода; і такі інструментальні цінності: у жінок КГ – чесність,
доброта, життєрадісність, терпимість, відповідальність; у жінок ОГ –
чесність, доброта, життєрадісність, відповідальність, освіченість; у
чоловіків ОГ – життєрадісність, тверда воля, чесність, доброта,
відповідальність; у чоловіків КГ – відповідальність, незалежність,
тверда воля, самоконтроль, вихованість.

Неважливими цінностями (останні п’ять місць) для жінок КГ виявились такі
термінальні та інструментальні цінності – розваги, громадське визнання,
краса природи та мистецтва, творчість, щастя інших та непримиренність до
недоліків, ефективність у справах, високі запити, широта поглядів,
раціоналізм; для чоловіків КГ – щастя інших, громадське визнання, краса
природи та мистецтва, розваги, творчість та непримиренність до вад,
високі запити, терпимість, акуратність, широта поглядів; для жінок ОГ –
розваги, громадське визнання, щастя інших, матеріально забезпечене
життя, впевненість у собі та непримиренність до вад, раціоналізм,
акуратність, терпимість, ефективність у справах; для чоловіків ОГ –
розваги, громадське визнання, щастя інших, матеріально забезпечене
життя, впевненість у собі та непримиренність до вад, ефективність у
справах, терпимість, раціоналізм, вихованість.

Аналіз даних дозволяє виокремити такі цінності-лідери та аутсайдери.
Спільні (загальні) для всіх груп цінності-лідери (що входять до числа
перших п’яти термінальних і п’яти інструментальних цінностей) –
здоров’я, друзі, відповідальність (3 цінності); для жіночих підгруп –
3 загальні + любов, чесність, доброта, життєрадісність (7); для
чоловічих підгруп – 3 загальні + свобода, тверда воля (5); для жіночої і
чоловічої підгруп ОГ (художньо обдарованих студентів) – 3 загальні +
любов, творчість, свобода, чесність, життєрадісність, доброта,
відповідальність (10); для жіночої і чоловічої підгруп КГ – загальні +
цікава робота (4).

Спільні (загальні) для всіх груп цінності-аутсайдери (що входять до
числа останніх п’яти термінальних і п’яти інструментальних цінностей) –
розваги, суспільне визнання, щастя інших, непримиренність до недоліків
(5); для жіночих підгруп – загальні + раціоналізм, ефективність у
справах (7); для чоловічих підгруп – загальні + терпимість (6); для
жіночої і чоловічої підгруп ОГ – загальні + матеріально забезпечене
життя, раціоналізм, терпимість, упевненість у собі (10); для жіночої і
чоловічої підгруп КГ – загальні + високі життєві запити, краса природи
та мистецтва, широта поглядів (9). Отже, найбільше спільного як щодо
цінностей-лідерів, так і цінностей-аутсайдерів виявилось у жіночій та
чоловічій підгрупах ОГ.

Найбільші відмінності між жінками та чоловіками КГ в показниках
термінальних цінностей-лідерів: 1) кохання, 2) щасливого сімейного
життя, 3) життєвої мудрості, 4) свободи (1, 2 – вища значущість для
жінок; 3, 4 – для чоловіків); в показниках інструментальних
цінностей-лідерів: 1) доброти, 2) терпимості, 3) чесності, 4) твердої
волі, 5) самоконтролю, (1–3 – вища значущість для жінок; 4, 5 – для
чоловіків); у показниках термінальних цінностей-аутсайдерів –
відмінності незначні, у показниках інструментальних цінностей
аутсайдерів виражені відмінності: терпимість, акуратність менш значущі
для чоловіків; раціоналізм менш значущий для жінок.

Відмінності між жінками та чоловіками ОГ щодо цінностей-лідерів у цілому
незначні, крім цінності життєрадісності (більш значущі для чоловіків); а
в показниках цінностей аутсайдерів – відмінності виявились щодо цінності
вихованості (менш значущі для чоловіків).

Отже, ці дані показують, що відмінності в цінностях чоловіків та жінок
КГ більші, ніж у цінностях чоловіків та жінок ОГ, для яких високу
значущість, незалежно від статі, мають термінальні цінності кохання,
творчості, свободи, інструментальні – чесності, відповідальності,
життєрадісності, доброти.

Методику “альтернативний вибір” ми розробили для визначення відносної
значущості – 6 цінностей (милосердя, творчість, незалежність, обов’язок,
могутність, внутрішній спокій), які, на наш погляд, є ключовими для
низки ціннісних систем (напр., милосердя для християнської системи
цінностей). Ситуація альтернативного вибору моделює життєві ситуації,
коли людина мусить вибирати між привабливими для неї цінностями, заради
однієї жертвувати іншою: наприклад, милосердям заради незалежності або
навпаки. Респонденту треба було вибрати одну з альтернатив, які
пропонувались попарно: 1) обов’язок або незалежність, 2) милосердя або
творчість і т. д.

Дані вивчення цінностей студентів методом альтернативного вибору
показали, що цінність творчості вища для чоловіків та жінок ОГ,
порівняно з КГ; цінність милосердя більш значуща для жінок КГ та ОГ і
чоловіків ОГ порівняно з чоловіками КГ; цінність незалежності більш
значуща для жінок та чоловіків ОГ і чоловіків КГ, порівняно з жінками
КГ; цінність обов’язку вища для КГ, порівняно з ОГ; цінність
внутрішнього спокою висока в усіх групах; цінність могутності вища в
чоловіків, порівняно з жінками, а в одностатевих групах – вища в КГ, ніж
у ОГ.

Методику “моральнісні судження” розроблено з метою дослідження
моральнісних суджень, тісно пов’язаних з системою цінностей людини.
Студентам пропонувалось подумати й аргументовано відповісти на такі
питання: “В якій ситуації, заради чого (або в жодному разі) Ви вважаєте
морально виправданим: 1) крадіжку, 2) тілесні покарання, 3) вбивство, 4)
наклеп, 5) брехню, 6) застосування тортур, 7) самогубство, 8) публічну
страту? Аргументуйте, чому”.

Дослідження показало, що моральнісні судження жінок, як ОГ, так і КГ,
характеризуються вираженою гуманністю, милосердністю (тобто гуманне
ставлення поширюється не лише на “своїх”, а й на “чужих”, порушників
закону тощо); але жінки ОГ менш залежні в своїх судженнях від
морально-релігійних авторитетів (наприклад, християнських заповідей) і
вони більш рішуче допускають у своїх судженнях порушення певних
моральних норм (“не вкради”, “не вбий”) заради більш важливих, на їх
погляд, цінностей (самозахист, спасіння життя близьких людей тощо).
Чоловіки КГ виявляють меншу гуманність у своїх судженнях, у низці
випадків за межі милосердного (гуманного) ставлення виносяться порушники
закону; тобто вважається морально допустимим застосовувати щодо них
тілесні покарання, тортури і т.п. “в інтересах правосуддя”. У деяких
випадках вважаються припустимими порушення моральних норм не заради
гуманних цінностей (спасіння життя людини тощо), а заради “соціальної
доцільності”, закону, тобто тих чи інших групоцентричних цінностей. В
окремих випадках на І рівень значущості виходять відверто егоцентричні
цінності (стверджується моральна допустимість та виправданість порушення
норм заради власних цілей). Такі вияви моральнісного релятивізму, а
також немилосердного “законництва” менш поширені в судженнях чоловіків
ОГ, які за рівнем гуманності наближаються до жіночих суджень.

Як типові можна навести такі приклади моральнісних суджень жінок: К.Л.
(КГ) уважає морально припустимою брехню як “святу” у випадках
невиліковної хвороби, щоб не травмувати хворого; інші дії вважає
морально невиправдовуваними; І.Д. (ОГ) уважає морально припустимим з
метою спасіння життя брехню, крадіжку, вбивство з метою самозахисту,
захисту дітей; самогубство – у безвихідному стані, в ситуації сильних
душевних страждань, невиліковної хвороби. Інші дії вважає морально
неприйнятними: наклеп викликає в неї моральну відразу; тілесні
покарання, застосування тортур, публічна страта, на її думку, посилюють
жорстокість у суспільстві.

У чоловіків частіше бувають такі судження: І.О. (КГ) вважає морально
припустимими тортури в інтересах правосуддя, щоб виявити важливу
інформацію; смертну кару – у випадках важких злочинів та з метою
застрашення потенційних злочинців; брехню, наклеп, крадіжки, убивство –
з метою рятування життя, самозахисту; самогубство засуджує принципово,
оскільки це вибір слабких людей; Я.К. (ОГ) вважає морально припустимим з
метою спасіння життя брехню, крадіжку в ситуації голоду, рятування
людського життя; убивство – захист родини, самозахист; убивство-страту
кривавого тирана, коли його не можна усунути від влади та ізолювати;
заради безпеки та спасіння життя людей; публічну страту, застосування
тортур та тілесних покарань уважає “середньовіччям”, які не можуть бути
морально виправданими, так само, як і наклеп.

Отже, за результатами дослідження можна зробити такі висновки:

1. Значущі спільні цінності чоловіків та жінок ОГ та КГ – здоров’я,
наявність добрих та вірних друзів, відповідальність.

2. Значні відмінності виявилися в цінностях чоловіків і жінок КГ. Для
жінок, порівняно з чоловіками, більш значущими є цінності любові,
щасливого сімейного життя, чесності, доброти, акуратності й терпимості;
для чоловіків відносно більш значущі цінності життєвої мудрості,
свободи, матеріально забезпеченого життя, твердої волі, сміливості в
обстоюванні своєї позиції. При альтернативному виборі чоловіки частіше
обирають незалежність, а жінки – милосердя.

Чоловіки в своїх моральнісних судженнях, у порівнянні з жінками,
проявляють менше милосердя, їх позиція частіше буває групоцентричною або
соціоцентричною (за межі гуманного відношення виводяться порушники
закону, вороги). Жінки в своїх судженнях більш схильні до універсального
загальнолюдського милосердя, але частіше виявляють залежність від
морально-релігійних авторитетів, нерішучість у питаннях, пов’язаних з
порушенням моральних норм.

3. У цінностях художньо обдарованих чоловіків і жінок (ОГ) набагато
більше спільного, а відмінності менш виражені: чоловіки більше, ніж
жінки, цінують життєрадісність і менше – вихованість.

4. Для жінок ОГ більше, ніж для жінок КГ, значать цінності творчості,
свободи, краси природи й мистецтва, доброти, життєрадісності, високих
життєвих запитів і менше – цінності здоров’я, щасливого сімейного життя,
акуратності, чесності, терпимості, в них більше виражена орієнтація на
буттєві цінності, при альтернативному виборі вони частіше обирають
творчість, а в їх моральнісних судженнях частіше виявляється
самостійність, непідпорядкованість морально-релігійним авторитетам.

5. Для чоловіків ОГ більше, ніж для чоловіків КГ, значать цінності
творчості, любові, краси природи й мистецтва, життєрадісності, доброти,
високих життєвих запитів і менше – цінності матеріально забезпеченого
життя, здоров’я, розваг, вихованості й самоконтролю, в них більше
виражена орієнтація на буттєві цінності, при альтернативному виборі вони
частіше обирають творчість і милосердя, а в їх моральнісних судженнях
більше виявляється універсальна гуманність.

6. Загалом у художньо обдарованих осіб (ОГ) порівняно з ровесниками
більше виражено значущість буттєвих цінностей; більша спільність у
ціннісних орієнтаціях чоловіків та жінок, зокрема, незалежно від статі,
для них важливими є цінності творчості, кохання, свободи, милосердя,
доброти, чесності, життєрадісності, відповідальності.

Згідно з нашим підходом, у характеристиці особистісних цінностей важливо
враховувати 2 виміри – індивідуалізації та універсалізації. З цих
позицій, проведене дослідження свідчить про відносно високий рівень
ціннісного розвитку художньо обдарованих осіб, при цьому особистісні
цінності художньо обдарованих жінок, порівняно з ровесницями, більш
індивідуалізовані; а цінності художньо обдарованих чоловіків, порівняно
з ровесниками, більш універсалізовані.

ЛІТЕРАТУРА

1. Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М., 1984. – 120 c.

2. Вышеславский Б.П. Этика преображенного эроса. – М., 1994. – 240 c.

3. Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт
многомерной реконструкции // Вопросы философии. – 1996. – №4. – С.15-26.

4. Морен Е. Втрачена парадигма: природа людини. – К., 1995. – 68 c.

5. Юнг К.Г. Структура души // Предмет и метод психологии: антология. –
М., 2005. – С.187-208.

Похожие записи