.

Особливості роботи педагогічного колективу громадсько активної школи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
194 2395
Скачать документ

Особливості роботи педагогічного колективу громадсько активної школи

Вагомим критерієм оцінки діяльності педагогічного колективу є сприйняття
його учнями, а через них – і батьками. Рівень розвитку педагогічного
колективу завжди має бути вищим за рівень розвитку учнівського
колективу. Якщо це не так, то обов’язково відбуватиметься гальмування
навчально-виховного процесу

Учні приходять, виростають і йдуть зі школи, а вчителі залишаються. Тому
обов’язком директора школи є регулювання темпів розвитку цих двох
колективів, розумного поєднання життєвого досвіду і професійної мудрості
одних з юним поривом і природним прагненням до нового інших.

Роль адміністрації школи в організації ефективної взаємодії з
батьківською та учнівською громадськістю. Найпоширенішою формою
шкільного самоврядування виступає шкільна рада, яка об’єднує директора,
учителів, батьків, представників муніципальних органів управління
освітою. До складу ради можуть входити також лідери учнівського
самоврядування. На рівні кожної школи відтворюються елементи
громадянського суспільства, притаманні сучасній європейській
державності.

Нормативно-правова база співробітництва. Основні шкільні документи, які
регламентують співробітництво ГАШ, батьків, громади, учнів:

Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад.

Статут закладу освіти.

Положення про батьківський комітет закладу освіти.

План роботи закладу освіти на навчальний рік.

Типова угода між закладом освіти та батьками учнів про спільну освітню
діяльність і надання додаткових послуг.

Правила внутрішнього розпорядку співробітників закладу освіти.

Посібник для батьків і учнів закладу освіти.

Календар основних справ закладу освіти.

Рішення батьківського комітету та спільні рішення адміністрації та
батьківського комітету.

Організаційно-функціональна структура закладу освіти.

Положення про учнівську раду закладу освіти.

Структура учнівського самоврядування.

Кодекс честі учня закладу освіти.

Правила внутрішнього розпорядку учнів і учнівського етикету.

Положення про помічників кураторів навчальних груп (класних керівників).

Наявність таких регламентуючих документів не лише суттєво спрощує
взаємодію керівництва ГАШ з батьками та учнями, а й сприяє
демократизації шкільних стосунків: учасники навчально-виховного процесу
добре усвідомлюють свої права й обов’язки, рівень своїх повноважень.

Основні форми співробітництва адміністрації ГАШ з учнівською
громадськістю:

збори учнів класу за участю адміністрації або загальні збори закладу
освіти, які організовуються кілька разів на рік: під час проведення
свят, після перерви в навчанні;

зустрічі адміністрації з учнівськими лідерами за «круглим столом»
(наприклад, дорадче спілкування відносно шкільних справ, що плануються)
або проведення щотижневих нарад з учнями-заступниками класних керівників
(кураторів);

консультативна або технічна допомога учням під час виборів членів
учнівського самоврядування, випуску чергового номера шкільної газети;

письмове погодження з представниками органів учнівського самоврядування
окремих нормативних або розпорядчих документів (наприклад, положення про
загальний рейтинг учнів або наказу про проведення Дня учнівського
самоврядування);

анкетування учнів з метою з’ясування загальношкільних проблем або
організація учнівського референдуму;

неформальна участь адміністрації у позакласних виховних справах
(проведення спортивних змагань, ігрових програм, засідань предметних
клубів, свят тощо);

делегування деяких повноважень адміністрації учнівським лідерам
(наприклад, контроль за дисциплінованим початком навчального дня,
проведення окремих уроків під час Дня учнівського самоврядування тощо).

Орієнтовні форми співробітництва адміністрації школи з батьками та
батьківським комітетом

Батьківські збори класів або курсів. Вони, як правило, проводяться у
формі «тет-а-тет». За підсумками зборів складається протокол пропозицій
і зауважень. Його підписує класний керівник і представник батьківського
комітету класу.

Засідання батьківського комітету за участю адміністрації або спільне
засідання адміністрації та батьківського комітету. Вибір форми
проведення залежить від тактики взаємодії та вибору рівня
відповідальності за прийняті й зафіксовані протоколом рішення.

Прийом директором батьків, який формально регламентується двома годинами
одного з днів тижня; робочі зустрічі директора з головою батьківського
комітету.

Участь батьків у засіданнях педагогічних рад, інших методичних або
виховних справах, участь у роботі журі конкурсів, щорічної конференції,
учнівського наукового товариства, організація родинних свят, випускного
вечора тощо).

Закріплення учнів, які закінчили 10-й клас за підприємствами,
організаціями, в яких працюють їхні батьки, для проходження обов’язкової
навчальної практики з основ підприємництва.

Проведення щорічного Дня відкритих уроків для батьків.

Анкетування батьків з метою з’ясування актуальних питань шкільної освіти
або рівня роботи вчителів, кураторів).

Щорічний брифінг батьків із представниками вищих навчальних закладів.

Письмові повідомлення батькам про важливі шкільні події наприклад,
Уведення або відміна режиму карантину).

Підписання між закладом освіти в особі директора та кожним із батьків
угоди про спільну освітню діяльність та надання додаткових послуг.

Роль батьківського комітету (за умови загального супроводу з боку
адміністрації): вирішення економічних питань діяльності закладу освіти:
визначення статей видаткової частини планового бюджету спецфонду,
прийняття щорічних рішень про систему матеріального стимулювання учнів,
проведення ремонтних робіт або введення до розкладу другої половини дня
додаткових факультативів, предметних консультацій, спортивних секцій
тощо.

Зміст взаємодії школи й громади

Вивчення потреб громади та вимог суспільства щодо освітньої діяльності
школи.

Знаходження соціально активних громадян та використання їх допомоги у
школі.

Розвиток школи як територіального соціокультурного центру.

Способи взаємодії школи, громади та місцевих установ:

розробка, обговорення та презентація соціальних проектів;

спільні культурні заходи;

створення матеріально-технічної бази для проведення спільних
соціокультурних акцій, у т. ч. на території будівель і споруд, що
належать школі, громаді, місцевим установам;

визначення та використання можливостей розширення інтерактивної
взаємодії для освіти й виховання всіх її учасників;

поєднання зусиль школярів, учителів, громади й органів місцевого
самоврядування в ході реалізації соціальних проектів, спрямованих на
підвищення життєвого рівня людей;

створення у школі громадської приймальні.

Орієнтовний зміст анкети для працівників школи

Із метою з’ясування співпраці членів громади та колективу школи
пропонуємо дати відповіді на запропоновані запитання.

Чи знаєте Ви потреби громади? Чого вона очікує від школи? Чи розмовляли
Ви з членами громади та батьками учнів відверто про те, як вони оцінюють
ситуацію щодо стосунків школи та громади?

З якими інституціями школа може продуктивно контактувати?

Чи вироблена у шкільному колективі спільна думка щодо залучення батьків,
членів громади, волонтерів до співпраці зі школою? Якими є цілі та
засоби їх досягнення?

Чи збільшується кількість волонтерів, які хочуть співпрацювати?

Як батьків і членів громади знайомлять зі школою та вчителями? Як школа
дізнається про їхні погляди, потреби та інтереси?

Як школа створює для членів громади можливості вчитись або розвивати
нові вміння?

Яким чином школа допомагає членам громади отримувати інформацію про інші
організації з питань, які їх цікавлять?

Яким чином волонтери можуть брати участь у шкільному житті (ставити
вистави, випускати інформаційний бюлетень, проводити заняття з учнями
тощо)?

В якій формі організовується спільна робота школи та громади? Чи мають
змогу дорослі члени громади організовувати масові колективні заходи?

Чи радяться вчителі й адміністрація з членами громади щодо рішень, які
приймаються?

Основні шляхи та форми виховання громадянськості в умовах ГАШ:

уключення проблематики громадянського виховання до плану
науково-методичної та навчально-методичної роботи;

проведення науково-теоретичних конференцій і семінарів,
практично-методичних нарад з актуальних проблем громадянського виховання
та громадянської освіти;

створення на базі школи експериментального центру для опрацювання та
впровадження виховних інновацій, поширення ідей передового досвіду
педагогічних працівників, вихователів;

коригування й узгодження змісту освіти, навчальних планів і програм
дисциплін соціально-гуманітарного циклу, розробка й запровадження нових
курсів та програм виховної роботи, які сприятимуть формуванню політичної
та правової культури особистості, рис громадянськості;

науково-методичне забезпечення процесу організації громадянського
виховання;

організація та забезпечення ефективності роботи з підвищення
педагогічної культури батьків, ролі родинного виховання;

використання засобів масової інформації з метою висвітлення кращого
досвіду громадянського виховання в умовах ГАШ;

розробка та впровадження навчально-виховних програм із громадянської
освіти та виховання;

вивчення світового педагогічного досвіду, адаптація кращих прикладів
громадянського виховання й освіти в ГАШ;

налагодження контактів з міжнародними організаціями, проведення спільних
міжнародних заходів і проектів із проблем громадянського виховання й
освіти.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020