Реферат на тему:

Особистісно орієнтовані технології підготовки майбутніх учителів до
самостійної творчої діяльності

Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, швидка зміна техніки і
технології в усьому світі, інтелектуалізація праці, гуманізація та
демократизація суспільства зумовлюють зростання соціальної творчої
особистості з високим рівнем духовності й загальної культури, творця
нових цінностей, нових моральних якостей в складному сучасному соціумі.
У зв`язку з цим змінюється підхід до неперервної освіти, який передбачає
суттєві новації у царині загальноосвітньої школи.

Стратегію сучасної педагогічної освіти складають суб`єктивний розвиток
та саморозвиток особистості вчителя, здатного не тільки обслуговувати
педагогічні й соціальні технології, які є, але й виходити за межі
нормативної діяльності, здійснювати інноваційні процеси творчості в
широкому розумінні. Ця стратегія повинна втілюватися в принциповій
спрямованості змісту й форм навчального процесу вищої педагогічної школи
на пріоритет особистісно орієнтованих технологій педагогічної освіти при
формуванні в майбутніх учителів готовності до творчої діяльності.

Вирішення цих складних завдань об`єктивно необхідне для розв`язання
реально існуючих суперечностей, що накопичились за останні роки в
освітній практиці та суспільстві в цілому між: об`єктивною і
суб`єктивною необхідністю створення оптимальних педагогічних умов для
найбільш повного розкриття творчих якостей і можливостей учнів та
відсутністю відповідної науково обгрунтованої технології педагогічного
процесу в навчально-виховних закладах; потребою держави у
високоосвічених творчих особистостях, здатних працювати й діяти в
нестандартних ситуаціях, та падінням престижу позакласної і
позашкільної виховної діяльності, небажанням молоді самостійно
залучатись до серйозних творчих пошуків, що зумовлює потребу
виховання духовно зрілої, високоморальної , соціально активної творчої
особистості.

Усунення зазначених суперечностей значною мірою залежить від наукового
обгрунтуввання педагогічних технологій підготовки майбутніх учителів до
самостійної творчої діяльності, що базуються на врахування сучасних
вітчизняних і світових педагогічних концепцій і теорій, духовній
взаємодії суб`єктів педагогічного процесу в освітніх закладах,
пріоритеті виховання духовного компонента в процесі становлення
майбутнього громадянина України.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що
дослідженню проблеми підготовки вчителя до творчої діяльності
приділяється належна увага, зокрема змісту педагогічної освіти
(А.М.Алексюк, Є.У.Гончаренко, М.Б.Євтух, І.А.Зязюн, І.П.Підласий та
ін.), вдосконаленню технологій навчання майбутніх учителів (В.Г.Бондар,
О.Г.Мороз, О.М.Пєхота, О.Я.Савченко та ін.), оптимізації методів і
прийомів їх професійної підготовки (Д.Н.Кавторадзхе, М.М.Поташник,
Т.С.Яценко та ін.), орієнтації студентів вищих педагогічних навчальних
закладів на творчість (І.М.Гуткіна, В.А.Кан-Калик, Н.В.Кичук,
Л.М.Лузіна, М.В.Нікандров, С.О.Сисоєва, П.М.Щербапнь, Р.Х.Шакуров та
ін.), процесу розвитку творчого потенціалу студентів під час
навчально-пізнавальної діяльності (С.С. Гасанов, П.Ф.Кравчук,
В.А.Лисовська, О.Ф.Приходько та інші), формуванню готовності майбутнього
вчителя до педагогічної творчості (Н.М.Брутусова, З.С.Левчук,
А.Ф.Линенко).

Шляхи інтенсифікації професійної підготовки майбутніх вчителів до
творчої педагогічної діяльності вивчали В.І.Андрєєв, Н.В.Гузій,
Ю.А.Карпова та інші.

Психологічні, етичні та технологічні аспекти проблеми знайшли
відображення у працях (Г.О.Балла, Г.С.Костюка, О.І.Кульчицької,
П.С.Перепелиці, А.С. Прангішвілі, О.В.Проскури, О.К.Тихомірова,
Л.В.Кондрашової, Н.В.Кузьміної, В.О.Моляко, В.А.Сластьоніна).

Виходячи з того, що творчість – це продуктивна людська діяльність,
здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності
суспільного значення [1], ми, за С.О.Сисоєвою,яка наголошує, що
особистісні якості найбільш яскраво виявляються у творчості, яка
забезпечує особистості її сутнісну й цілісну самореалізацію [4],
виділяємо як пріоритетні “базові” творчі якості особистості:

1. Підсистема спрямованості: позитивне уявлення про себе (адекватна
оцінка), бажання пізнати себе; творчий інтерес, допитливість; потяг до
пошуку нової інформації, фактів; мотивація досягнення.

2. Підсистема характерологічних особистостей особистості: сміливість;
готовність до ризику; самостійність; ініціативність; упевненість у
своїх силах та здібностях; цілеспрямованість; наполегливість; уміння
довести почату справу до кінця; працелюбність; емоційна активність.

3. Підсистема творчих умінь: проблемне бачення; здатність до висування
гіпотез, оригінальних ідей; здатність до дослідницької діяльності;
розвинута уява , фантазія; здатність до виявлення протиріч; здатність
до подолання інерції мислення; уміння аналізувати; інтегрувати та
синтезувати інформацію; здатність до міжособистісного спілкування.

4. Підсистема індивідуальних особливостей психічних процесів:
альтернативність мислення; дивергентність мислення; точність мислення;
готовність пам`яті; асоціативність пам`яті; цілісність, синтетичність,
свіжість, самостійкість сприйняття; пошуково-перетворюючий стиль
мислення (6, 233(

З метою виявлення розуміння студентами поняття “педагогічна творчість”
та її реалізації у майбутній професійної діяльності нами було проведено
опитування студентів 1 та 5 курсів фізико-математичного та
соціально-гуманітарного факультетів Бердянського державного
педагогічного університету у кількості 200 чоловік.

Результати опитування наведені у таблиці:

№№

пп Тлумачененя поняття педагогічна творчість I курс V курс

1 Не змогли відповісти — —

2 Розроблення та впровадження нових ідей та методів 30% 44%

3 Самовдосконалення особистості вчителя 18% 4%

4 Удосконалення професійних навичок %

(найвищий 20% — вміння спілкуватися з учнями; найменший 3% —
індивідуальний підхід до учнів) 52%

(найвищий 32% — вміння спілкуватися з учнями)

Реалізація педагогічної творчості

1 Не змогли відповісти 34% 55%

2 Розробка та впровадження нових ідей та методів 10% 15%

3 Самовдосконалення особистості вчителя 7% 5%

4 Нестандартні уроки 9% —

5 Удосконалення професійних навичок 40%

(найвищі показники 9% — спільна мова з учнями, 9% — індивідуальний
підхід) 20%

(найбільш виразних немає)

Як видно з таблиці, студенти не мають чіткої уяви про педагогічну
творчість, оскільки вони не впорались з тлумаченням цього поняття. Крім
того, 34% студентів першого курсу та 55% студентів п’ятого курсу зовсім
не мають уяви про вдосконалення умінь та навичок організації творчої
діяльності.

Вирішенню проблеми творчості майбутніх учителів у будь-якому закладі
освіти можливо лише на основі застосування педагогічних технологій. Його
проблеми і , що особливо важливо, його можливості та здатності до
навчання.

На нашу думку, у зв`язку з цим слушним є зауваження І.А.Зязюна, що
технологічність і творчість у педагогічній діяльності мають бути в
розумному поєднанні. “Педагогічний досвід виключає копіювання чужого
досвіду, лише та його частина, яка піддається відтворенню, може стати
надбанням учителя. Ця частина повинна чітко окреслитись, технологічно
відокремитись у вигляді прийомів, операцій, процедур, які піддаються
численному повторенню. Педагогічна технологія відтворюється в режимі
взаємодії конкретного вчителя і конкретного учня, а отже, неповторна, і,
отже, творчо переосмислена”. (2, 10(

Педагогічні технології, орієнтовані на творчий розвиток особистості є
невід`ємною складовою особистісно – орієнтованої освіти, тобто такого
процесу освіти, при якому особистість учня, студента знаходяться у
центрі навчального процесу, у якому навчально-пізнавальна діяльність, а
не викладання, є провідною у тандемі вчитель – учень і у якій
традиційна парадигма освіти вчитель – підручник – учень замінюється на
нову: учень – підручник – вчитель.

Наведена вище думка І.А.Зязюна відображає сутність різних підходів до
реалізації у педагогіці ідей особистісно орієнтованого навчання.

4iiiaaaaa

4F4J4N4gYKYY

N4P4T4?4A4E4gYKYY

5″5(5gYKYY

7?7gYKYY

?7?7?7e7?7oe7gYKYY

oe7o7ue7″8(8,8gYKYY

9 9V9eWWWIWI

ваного навчання є: розвиток особистості учня, його неповторної
індивідуальності, творчих можливостей, мислення, загальної освіченості,
яка виявляється у широті поглядів, формування здатності до самостійної,
активної діяльності щодо конструювання власної життєдіяльності, до
свідомого професійного вибору, взаємодії із сучасним динамічним світом
праці; формування і розвиток особистості учня можливі лише через
активну творчу діяльність у спеціально організованому розвивальному
навчальному середовищі, яке сприяє розвитку творчого мислення ,
інтелекту і емоційно вольових якостей особистості; особистісно
оірєнтоване навчання повинно спиратися на врахування суб`єктивного
досвіду учня, який є основою організації індивідуального і
диференційованого навчання, тобто створює умови для реального врахування
індивідуального темпу засвоєння навчального матеріалу; впровадження
особистісно орієнтованого навчання передбачає таку професійну підготовку
учителя, яка включає фундаментальну підготовку з відповідного предмета,
грунтовну психолого-педагогічну підготовку, спрямовану на формування
умінь майбутнього вчителя щодо організації особистісно орієнтованого
навчального процесу, формування гуманістичного мислення, здатності до
суб`єкт-суб`єктивної взаємодії з учнями у педагогічному процесі. [5,
159]

Практична реалізація особистісно орієнтованого навчання можлива за умов
створення такого розвивального навчального середовища (зміст,
організаційні форми, методи, засоби, суб`єкт –суб`єктивний характер
педагогічної взаємодії), у якому учень набуває статусу найвищої цінності
навчального процесу і яке б сприяло розвитку інтелектуального, творчого
і духовного потенціалу учня, його індивідуальності, емоційно-вольових
якостей, творчих можливостей, мислення і загальної культури, формуванню
здатності до самостійної, активної діяльності, професійного
самовизначення, навичок взаємодії із сучасним динамічним світом праці.
Іншими словами, метою і результатом особистісно орієнтованого навчання
повинна бути молода людина, яка є компетентною особистістю, а відтак,
здатна не тільки адаптуватися до вимог сучасного суспільства і ринку
праці, а й особистісно й професійно реалізуватися впродовж життя. (5,
159(

Орієнтація на професійно творчу підготовку фахівця, розробка і
впровадження нових педагогічних технологій у навчальний процес
загальноосвітньої і професійної школи дозволить, на наш погляд, значною
мірою подолати основний недолік технологічного підходу – орієнтацію на
репродуктивний тип навчання.

Сучасні науковці вважають, що важливими технологіями підготовки
майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності є наступні:

1 Технологія модульного навчання. Порівняно з традиційною
лекційно-семінарською системою навчання відрізняється тим, що сама
професійна діяльність викладача, як і навчальна діяльність студента,
набувають принципово іншого характеру: центральною фігурою навчального
процесу реально стає студент.

Нова система організації навчально-пізнавальної діяльності принципово
змінює психологію студента: самі нові обставини переконують студента в
тому, що він має працювати самостійно, ініціативно, систематично.

Технологія групової роботи. Включає студентів у змістовне
співробітництво, де вони виступають суб’єктами спільної навчальної
діяльності, а значить змінюється їх мотиваційна сфера у напрямі
навчання. Така робота є особливо цінною при проблемному навчанні.
Групова форма навчальної роботи, яка раціонально включена в навчальний
процес, дає позитивні результати, робить очевидними зусилля і здібності
кожного, що є природним стимулом здорового творчого змагання.

3 Технологія проблемного навчання. У проблемному навчанні відкрито
втілюються пізнавальні протиріччя, які реалізуються при створенні і
загостренні проблемної ситуації, що викликає потребу в опануванні знань
та вмінь для вирішення пізнавальних задач. М.Імбраєв, М.Махмутов,
Р.Нізанов визначають проблемне навчання як дидактичну систему, що
заснована на закономірностях творчого засвоєння знань і способів
діяльності і включає специфічне поєднання прийомів і методів викладання
і навчання з рисами наукового пошуку. І.О.Погорєлов, В.П.Самофалов під
проблемним навчанням вбачають процес, що моделює мислення і носить
пошуковий, дослідницький характер, при якому втілюються пізнавальні
протиріччя, які реалізуються при створенні та загостренні викладачем
проблемної ситуації та організації ним необхідних умов для її вирішення.
Проблемне навчання підсилює ступінь досягнення цілей навчання, підвищує
якість і міцність отриманих знань та умінь, надає навчальному процесу
більшої емоційності та жвавості, посилює пізнавальну активність
студентів, уповільнює зниження показників функціонального та
психологічного стану, поліпшує самопочуття та настрій студентів, сприяє
настанові на вдосконалення та бажання вчитись, має ефект емоційного
підкріплення, яке сприяє становленню психічних новоутворень, що лежать в
основі процесу набуття нових знань, умінь, навичок [4, 130]

4 Технології творчого розвитку особистості у процесі професійної
підготовки. До цих технологій будемо відносити: навчання у
співробітництві, метод проектів, різнорівневе навчання, індивідуальний і
диференціованний підхід, де вчитель виступає як компетентний
консультант, помічник, організатор педагогічної взаємодії з учнем у
пізнавальній діяльності. Широко буде використовуватись творча ситуація,
яка стимулює пошукову діяльність, розвиває творчі можливості, але не
завжди приводить до оволодіння новими знаннями, вміннями і навичками на
відміну від проблемної ситуації. Творча ситуація створюється в процесі:
розв’язання творчих задач, вирішенні навчальних проблем , дискусій,
критичного аналізу прочитаного, навчальної експериментальної і
дослідницької діяльності, ігрових ситуацій. [ 3 ]

Технологія формування стимулів до педагогічної творчості. Формування
стимулів до педагогічної творчості доцільно розглядати як процес
створення психолого-педагогічної системи, компоненти якої (зміст, форми,
методи, засоби професійної підготовки, характер комунікативних зв’язків
між суб’єктами навчального процесу) забезпечують умови для творчої
навчальної діяльності студентів з метою формування у них стійкої сфери
щодо майбутньої творчої професійної діяльності. Смисл цього процесу
полягає в тому, щоб перевести студентів з пасивного рівня ставлення до
оволодіння основами творчості до зрілих форм позитивного ставлення щодо
творчої складової майбутньої професійної діяльності, сприяти
перетворенню у студентів нестійкого, імпульсивного, неусвідомленого
збудження власних творчих можливостей у навчальному процесі у стійку
мотиваційну сферу особистості щодо творчості взагалі, педагогічної
творчості зокрема.

Проектна технологія. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на
самостійну діяльність студентів — індивідуальну, парну або групову.
Передбачає розв’язання певної проблеми, яка передбачає, з одного боку,
використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого –
інтегрування знань і умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.
Технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких,
пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів [3, 151].

На основі теоретичного аналізу визначень педагогічної творчості у
психолого-педагогічній літературі ми дійшли висновку, що педагогічна
творчість є цілісний процес професійної реалізації та самореалізації.
Ланкою педагогічної творчості є особистісно орієнтована розвивальна
взаємодія суб`єктів навчально-виховного процесу, зумовлена специфікою
психолого-педагогічних відносин між ними і спрямована на розвиток
творчого потенціалу.

ЛІТЕРАТУРА

Гончаренко С. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997
–376 с.

2. Зязюн І. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального
процесу // Рідна школа, 2000. – № 8. – С. 8 –13. – С.10

3. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота,
А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін. За ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К.,
2003 – 256 с.

4. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія
/С.О.Сисоєва, А.М.Алексюк, П.М.Воловик, О.І.Кульчицька, Л.Є.Сігаєва,
Я.В.Цехмістер та ін.; За ред. С.О.Сисоєвої – К.: ВІПОЛ, 2001 – 502 с.

5. Сисоєва С.О. Особистісно орієнтовані технології: сутність, специфіка,
вимоги до проектування. Професійна освіта: педагогіка і психологія, IV
ч., 2003 . – 567 с.

6. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості
учня – К.: Поліграфкнига, 1996 – 403 с.

Похожие записи