Реферат на тему:

Опорні конспекти і опорні сигнали на уроці історії

План

1. Ідея кодування знань і методична система В.Ф.Шаталова.

2. Система роботи з опорними сигналами Е.І.Пометуна і Г.А.Фреймана.

3. Іконічні моделі або піктограми на уроках історії.

1. Ідея кодування знань і методична система В.Ф.Шаталова

Ідея кодування знань з`явилась в 60-і роки. У 1965 році в Німеччині
вийшов методичний посібник з історії, в якому кожна тема подавалась у
вигляді умовних символів та письмових пояснень до них. У підручниках в
кінці розділів розташовується умовна “класна дошка” із схемами,
кресленнями і записами, які при поясненні повинен відтворити вчитель.
Так поступово почала розвиватися ідея навчання учнів на підставі
компактних опорних сигналів, які є не що інше як умовні
зображення-символи історичних подій, фактів, явищ.

Отже, умовне зображення-символ є схематичним відображенням змісту
чогось. У ході наукових експериментів було переконливо доведено, що
сутність історичних подій і явищ, зображених схематично, краще
засвоюється учнями на уроках, вони стають опорою для учня в його
інтелектуальній діяльності. Умовні знаки ніби фіксують образи, що
виникають у нашій уяві.

Як відомо, добре продумана графічна схема дає можливість подати складне
питання у вигляді кількох детальних пунктів, зобразити їх в умовній
формі, з тим, щоб сконцентрувати увагу учнів на сутності проблеми,
допомогти охопити всі виділені моменти в цілісності. Значно допомагає
учням глядацька опора в засвоєнні базових знань. Головні факти у вигляді
опорних сигналів скомпоновані у блоки, у них виділено найосновніше.
Такий опорний конспект являє собою умовно-графічні знакові зображення
учбового матеріалу, що дозволяє звертати увагу на логіку його викладу,
на головні деталі, сутність історичного факту, події, явища і краще
запам`ятовувати та розуміти їх.

Як відбувається підготовка опорних конспектів? Насамперед починаючому
вчителю слід добре вивчити зміст шкільного підручника. У процесі цієї
роботи вчитель паралельно проводить його структурно-функціональний
аналіз, а також визначає, які параграфи можна об`єднанти для вивчення на
одному уроці. Потім вчитель переходить до створення листків з опорними
сигналами. Розкриваючи тему, на одному листку він може розмістити від 1
до 4 підтем (блоків). Кількість підтем або блоків залежить від
складності учбового матеріалу. На цьому ж листку слід вказати домашнє
завдання, дешифровку сигналів.

Розробивши опорні сигнали вчитель знімає з них копії – перетворює на
роздатковий матеріал. Листки з опорними сигналами по темі уроку повинні
бути однакові за змістом. Якщо цієї умови не буде дотримано, то з ними
неможливо буде організувати спільну роботу учнів у класі.

Найбільш дидактично опрацьованою вважається методична система
вчителя-новатора В.Ф.Шаталова. Вона заснована на семи принципах:

1. Прискорений рух вперед.

2. Навчання на високому рівні складності у поєднанні з посильністю.

3. Провідна роль теоретичних знань.

4. Безконфліктність ситуацій.

5. Принцип відкритих перспектив.

6. Багатократне варіативне повторення матеріалу.

7. Принцип гласності.

Методична система В.Ф.Шаталова включає в себе: розгорнуте пояснення
вчителя; стислий виклад учбового матеріалу по плакату з опорними
сигналами; вивчення опорних сигналів кожним учнем по роздатковому
матеріалу; робота з підручником і листком з опорними сигналами вдома;
письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці; відповіді за
опорними сигналами; постійне повторення і поглиблення знань.

Опорні сигнали – це основні елементи методики В.Ф.Шаталова. Він
підготував спеціальну пам`ятку по написанню листків з опорними
сигналами:

1. Уважно читайте тему або розділ підручника; виділяючи при цьому
основні взаємозв`язки і взаємозалежності частин тексту.

2. Коротко викладіть головні думки в тому порядку, за яким вони йдуть в
тексті.

3. Зробіть чорновий накид скорочених записів на листку паперу.

4. Трансформуйте ці записи в графічні, буквенні, символічні сигнали.

5. Об’єднайте сигнали в блоки.

6. Трансформуйте блоки в контури і графічно відобразіть зв`язки між
ними.

7. Виділіть важливі елементи кольором.

Робота з опорними сигналами вимагає особливої організації уроків.
Насамперед проводяться чотири варіанти опитування учнів: 1) письмове
відтворення по пам`яті опорних сигналів з попередньої теми; 2) усне
опитування біля дошки по одному із листків з опорними сигналами; 3)
поступово вводиться опитування біля столу вчителя і магнітофоннє
опитування. Це дозволяє у повній мірі перевірити знання учнів з
попередньої теми, інтенсифікувати учбовий процес. Зазначена система
роботи передбачає і взаємоконтроль, коли учні розподіляються попарно і
спільно працюють відтворюючи опорні сигнали та оцінюючи їх, тобто
здійснюючи самооцінку.

Новий матеріал вчитель також пояснює в кілька етапів. Спочатку це
розповідь по опорному плакату або по малюнку крейдою на дошці, після
цього запис в зошит опорних сигналів. Потім учні їх вивчають. Наступний
етап — їхнє відтворення по пам`яті. Поступово сигнали зростають в
об`ємі, їхній зміст стає більш розгорнутим. Схематично це можна уявити
при вивченні теми: “Виникнення ісламу в арабів”. Перш ніж приступити до
створення опорних сигналів по цій темі визначають три загальних питання:
1) Природа і заняття жителів. 2) Передумови виникнення ісламу. 3)
Мухаммед – засновник ісламу і основні особливості нового віровчення.

Приведемо короткий зміст розповіді по опорним сигналам.

1. Араби з найдавніших часів жили на Аравійському півострові. Більшу
частину його займають пустелі і степи, і лише в окремих його частинах
зустрічаються оазиси. У пустелях і степах кочували бедуїни, які
займались скотарством. Вони розводили верблюдів, овець, коней.
Періодично вони збирались на ярмарки в головне місто — Мекку. В оазисах
вони розводили фініки, виноград, вирощували пшеницю і бавовну.

2. Аравійські племена мали спільні пасовища, але серед них поступово
формується нерівність: знать захоплює в приватну власній головне
багатство бедуїнів – худобу. Кожне плем’я мало власних богів. Спільним
місцем поклоніння їм був храм Кааба у Меккі. Племена ворогували між
собою. Необхідно було знайти фактор який би об`єднав арабів і припинив
їхню ворожнечу. Таким чинником став іслам.

3. Засновником ісламу став Мухаммед. Він став пророком нового бога –
Аллаха. Священною книгою всіх мусульман став Коран. Іслам визнавав
справедливим існування багатих, але накладав на них особливий податок на
користь бідних.

Іслам проголосив справедливою і необхідною війну з невірними – джихад.
Об`єднані постулатами нової релігії араби розпочали загарбницькі походи
проти сусідніх народів.

2. Система роботи з опорними сигналами Е.І.Пометуна і Г.А.Фреймана

Увагу вчителі і методистів привертає до себе і система роботи з опорними
сигналами (блок-схемами) Е.І.Пометуна і Г.А.Фреймана. Створюючи власну
систему з опорними сигналами (блок-схемами) вони ставили перед собою
завдання при допомозі певних символів і знаків виявити сутність і
взаємозв`язки історичних процесів і явищ, їхню відповідність певному
образу. Наприклад, торгівля – це кораблик, який пливе по морю;
землеробство – мотика; монархія – корона. Сукупність таких символів
утворює блок-схему.

Символи Е.І.Пометун і Г.А.Фрейман поділили на дві групи – інформативні і
наскрізні. До першої групи відносяться ті умовні знаки, які позначають
явища, конкретно-історичні поняття, несуть в собі інформацію про якусь
частину, фрагмент історичного процесу. До другої групи відносяться
символи, які позначають загальні історичні поняття, закономірності,
процеси.

Як вважають зазначені методисти, роботу слід починати із створення
системи загальних наскрізних та інформативних символів по курсу історії.
Потім починається розробка блок-схеми до конкретного уроку, визначення
найголовнішого символу. Останній повинен позначати головне поняття,
сутність уроку, повинен бути яскравим, образним і легко
запам`ятовуватися. Так в темі “Господарство і життя стародавніх греків у
ХІ-ІХ ст. до н.е.” таким наскрізним символом господарства виступає віз.
В темі “Поеми Гомера Іліада і Одісея” символом культури є розкрита
книжка.

У відповідності з планом зміст уроку поділяється на смислові частини.
Кожна з них позначається наскрізним символом, його доповнюють
інформативні символи, які відображають головні факти, явища, процеси. З
допомогою стрілок і відповідного порядку їхнього розміщення
розкривається взаємозв`язок історичних явищ і процесів.

Зазначені схеми можна використовувати по різному. Застосовуються вони
при вивченні нового матеріалу багатократно. Перший раз вчитель викладає
матеріал використовуючи різні прийоми розповіді або проводячи еврістичну
бесіду, при цьому застосовуються різноманітне унаочнення, технічні
засоби навчання. У цей час схема, намальована на дошці, прихована від
учнів. Після пояснення учні переносять схеми в зошит. Потім проводиться
бесіда, в процесі якої учні словесно відтворюють основні положення
схеми, дають відповіді на питання, проводять співставлення елементів
схеми з текстом підручника, документами.

Таке ж завдання вони отримують додому. Крім цього їм необхідно
запам`ятати символи, вміти відтворити їх письмово і дешифрувати усно.
Учням також пропонується розфарбувати окремі частини схеми у певні
кольори: явища, процеси розвитку господарства – зеленим; явища
суспільного життя – блакитним; прояви соціальної боротьби – рожевим.
Оскільки такі схеми дозволяють вивчати історію стисло, охоплюючи відразу
зміст двох-трьох параграфів, то застосовуються вони не на кожному уроці.
У цьому випадку учні виконують традиційні завдання: заповнюють контурні
карти, вирішують поставлені перед ними завдання, відповідають на питання
підручника.

На початку наступного уроку школярі по пам`яті відтворюють опорні
сигнали в зошиті (10 хв.). Для цього схема розбивається на смислові
частини і учні отримують завдання за якоюсь з них. Завдання по варіантах
включають самостійну постановку питань по схемі і передбачають відповіді
на них. Перевірка робіт ведеться відразу на уроці. При необхідності
такий варіант перевірки знань замінюється елементним відтворенням схеми
кількома учнями біля дошки, в той час як з класом проводиться вікторина,
диктант понять, хронологічний диктант тощо.

Використання схем на уроках дає бажаний ефект лише в системі, тобто
тоді, коли цей вид унаочнення використовується з уроку в урок; від
вступного до повторювально-узагальнюючого.

Досвід викладання із застосуванням блок-схем на уроках на протязі ряду
років засвідчив, що цей вид навчання має важливі переваги. Застосування
схем значно підвищило рівень розуміння учнями основного питання учбового
змісту, складного матеріалу. Вони більш вільно оперують знаннями, краще
розуміють причинно-наслідкові зв`язки.

3. Іконічні моделі або піктограми на уроках історії

Іконічні моделі або піктограми – це схеми або малюнки, які умовно
позначають основні поняття або явища учбового матеріалу. Процес
створення моделей і робота з ними полягає в наступному. 1) Пояснення
вчителя паралельно супроводжується зображенням на дошці піктограм.
Школярі слухають, а тоді, по ходу появи піктограм на дошці
перемальовують собі їх у зошит.2) Стислому повторному поясненню вчителя
по наявних іконічних моделях. 3) Домашня робота учнів з піктограмами і
підручником. 4) На наступному уроці відповідь учнів біля дошки з
допомогою опорного конспекту.

Вчитель-методист В.О.Мискін будує урок з піктограмами за такими етапами:
1) Початкове пояснення нового матеріалу при закритих піктограмах. 2)
Стисле пояснення по піктограмах. 3) Індивідуальне опитування по
матеріалах попереднього уроку (по піктограмах зображених в зошиті). 4)
Перенесення учнями зображення нових піктограм в зошити. 5) Робота з
блоками піктограм по їхньому закріпленню.

Література:

Берельковский И.С., Павлов Л.С. История. Методика преподавания. – М.,
2001.

Бестужев-Лада И.В. Творческая лаборатория школьника на уроке истории //
Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2000. — №10. —
С.39-44.

Древс У., Фурманн Э. Организация урока. – М., 1984.

Дроздовская И.С. Развитие творческих способностей учащихся в процессе
групповой работы // Преподавание истории в школе. — 2001. — №6. –
С.34-38.

Короткова М.В. Рабочие тетради на уроках мстории // Преподавание истории
и обществоведения в школе. – 2002. — №2. – С.26-30.

Короткова М.В., Студёнкин М.Т. Методика обучения истории в схемах,
таблицах, описаниях. – М., 1999.

Оберман В.Я. Опорные конспекты и схемы на уроках истории // Преподавание
истории и обществоведения в школе. – 1996. — №3. – С.24-32.

Тоболін В. Піктограми на уроці історії // Історія в школах України. –
2000. — №2. – С.36-39.

Похожие записи