Реферат на тему:

Навчання історії за комбінованою системою М.Гузика

План

1. Мета і принципи навчання за комбінованою системою.

2. Зміст навчання історії за комбінованою системою.

3. Технологія навчання за комбінованою системою.

4. Етапи комбінованої системи.

1. Мета і принципи навчання за комбінованою системою

Комбіновану систему організації навчально-виховного процесу було
розроблено вчителем хімії М.Гузиком у 1972-1988 роках. На початку вона
складалася з п`яти типів уроків, які при вивченні будь-якої теми
чергувались у певній послідовності. Це урок вивчення нового матеріалу,
комбінований урок, семінарське заняття, урок систематизації та
узагальнення матеріалу та урок міжпредметного узагальнення і
систематизації знань. У даний час на підставі ідеї та напрацювань
М.Гузика і його послідовників створена нова, інноваційна за своїм
характером система викладання історії, яка вже довела свою ефективність.

Отже, мета комбінованої системи полягає в забезпеченні найкращих умов
для розвитку тих якостей дитини, що становлять її талант. Тому
організація навчання спрямована на розкриття, розвиток і реалізацію
провідних здібностей учня.

Першочерговими завданнями навчання за комбінованою системою є:

— формування та розвиток індивідуальних пізнавальних здібностей
(засвоєння найбільшого блоку наукової інформації, технології розумової
діяльності, прийомів і способів застосування наукових знань, умінь і
навичок дивергентного, конвергентного та оцінювального стилення);

— виявлення природних особливостей, творчих здібностей учнів та
створення умов для їх реалізації і розвитку (формування самостійності
мислення, гнучкого кмітливого та креативного інтелекту, а також його
прогностичних якостей, виваженості, сміливості щодо прийняття
ризикованих рішень;

— забезпечення необхідних умов для розвитку емоційної сфери учня
(розвиток механізмів тонкого, емоційного сприйняття життя,
толерантності, емпатичності у стосунках, засвоєння моральних законів та
принципів поведінки. виховання почуття самоповаги, незалежності
мислення).

Принципи навчання. Принципи навчання за комбінованою системою
відбивають загальні системотворчі принципи авторської моделі:

— принцип творчості означає, що будь-який педагогічний вплив на учня має
бути спрямований на пробудження в ній творчих сил і можливостей, на їхні
актуалізацію і активацію;

— принцип природодоцільності передбачає побудову навчання у
відповідності з природними особливостями учня. За цим принципом у
навчанні створюється відповідне змістове поле, в межах якого
відбувається диференціація, індивідуалізація та персоналізація
навчально-виховного процесу;

— принцип саморегуляції забезпечує таке керування навчальним процесом,
яке регулює індивідуальний старт у шкільному навчанні, індивідуальне
тематичне проходження шкільної програми та відповідний рівень її
складності.

2. Зміст навчання історії за комбінованою системою

Процес вивчення історії за цією системою має дещо іншу структуру, ніж у
звичай ній школі. Завдяки тому, що пропедавтичний курс “Вступ до історії
України” вивчається в авторській школі Н.Гузика в початкових класах у
межах предмета “Людина, суспільство і світ”, викладання історії за
лінійним принципом починається уже в 5 класі. Зміст матеріалу, що
вивчається, визначається діючою програмою для загальноосвітніх
навчальних закладів. На підставі її вчителі розробляють індивідуальні
програми для учнів.

Суть комбінованої системи полягає в гармонійному поєднанні фронтальної
(колективної), групової та індивідуальної форм організації навчання з
різнорівневою диференціацією, яка здійснюється за рахунок гнучкого
моделювання навчального процесу у вигляді послідовного ланцюжка уроків
семи типів. Логіка побудови комбінованої системи передбачає засвоєння
основного теоретичного матеріалу, удосконалення знань і умінь,
узагальнення і систематизацію, контроль і корекцію знань. Кожному етапу
відповідає певний тип уроку.

На першому етапі навчання відбувається переважно за фронтальною
(колективною) формою; далі (2-4 етапи) домінуючою є індивідуальна і
групова робота.

На другому етапі комбінована система передбачає глибоку диференціацію
всіх компонентів процесу навчання (мети, змісту, технології), за умов,
коли навчально-виховний процес відбувається у межах конкретного класу.

Для забезпечення диференціації створюються три індивідуальні навчальні
програми. Програма “С” розрахована на учнів, які ще неспроможні творчо
використовувати знання, уміння та навички внаслідок слабкості їх
теоретичної бази, несформованості практичних навичок. Ця програма
базується на матеріалі, що опрацьовується на уроках вивчення нового
матеріалу і має забезпечити засвоєння основних понять, подій і фактів на
репродуктивному рівні, оволодіння учнями алгоритмів виконання
стандартних навчальних завдань. За правильне виконання цієї програми
учень може отримати до 4 балів (при 12 бальній системі оцінювання).

Програма ”В” призначена для учнів, які успішно виконали завдання
програми “С” при вивченні попередніх тем, мають добрі знання матеріалу
та достатньо розвинуті уміння мислити самостійно, застосовувати знання і
навички для вирішення більш складних (ніж у варіанті “С”) завдань.
Програма “В” містить основні моменти програми “С”, але з перспективою їх
розвитку на творчому рівні. Максимальна оцінка 8 балів.

Програма “А” передбачає наявність в учнів відмінних знань,
нестандартного мислення, уміння самостійно здобувати знання та
застосовувати їх для розв`язання складних проблем і має забезпечити
реалізацію самостійної творчої діяльності учнів. Виконання цієї програми
оцінюється від 9 до 12 балів.

Усі три програми базуються на однакових принципах: комплексності –
залучення матеріалу, що дає змогу в єдності реалізувати освітню, виховну
і розвивальну цілі уроку; наступності між програмами “С”, “В” і “А”;
диференціації та індивідуалізації.

Одним з ключових положень комбінованої системи є гнучкий підхід до
визначення кількості уроків певних типів: їх проводиться стільки,
скільки, на думку вчителя, необхідно для засвоєння теми. Просування в
навчанні відбувається лише за умов успішного подолання учнями
попереднього етапу. Тому комбінована система має чітку систему контролю:
залік за темами, залік за чверть, за рік.

3. Технологія навчання за комбінованою системою

Першою складовою технології комбінованого навчання є урок вивчення
нового матеріалу. Його мета – засвоєння учнями формальних знань (теорій,
термінів, понять) на репродуктивному рівні.

Для цього уроку вчитель готує блок навчальної інформації – своєрідний
друкований посібник, виконаний на окремих аркушах, які роздаються учням,
а після роботи з ними вклеюються (або переписуються) в зошити. Блок
містить назву теми, перелік проблем, які слід розібрати і репродуктивно
засвоїти, список основної і допоміжної літератури, розгорнутий зміст
блоку навчальної інформації. Як правило, зміст блоку базується на уже
засвоєних учнями знаннях і є максимально лаконічним викладом матеріалу.
Наприклад, блок інформації з теми “Стародавній Єгипет – перша
цивілізація Стародавнього Сходу”. Тривалість уроку — дві академічні
години. На протязі цих годин учні опрацьовують матеріал за таким планом:
1) Природа й населення Стародавнього Єгипту. 2) Виникнення держави. 3)
Єгипет за доби Середнього царства. 4) Культура Стародавнього Єгипту.

Наступним уроком є урок фронтального опрацювання навчального матеріалу
має на меті осмислення учнями навчального матеріалу і формування умінь і
навичок. Структура його така: 1) повторення учнями блоку навчальної
інформації; 2) фронтальне виконання завдань, визначених спеціальною
програмою; 3) фіксація по пам`яті відповідей на основі запитань у
зошиті; 4) контрольне опитування.

Повторення блоку навчальної інформації може здійснюватись шляхом
проекції блоку на екран за допомогою кодоскопа або за збільшеним його
варіантом на плакаті. Вчитель розповідає або зачитує зміст блоку. Потім
учні відповідають на запитання, визначені у розданій перед уроком для
попереднього ознайомлення програмі. Після успішного виконання всіх
завдань відповіді фіксуються в зошитах. Зошит з історії в учня
складається з двох частин: у першій записується або вклеюється блок
інформації, а в другій – відображується наслідок фронтального її
опрацювання.

4. Етапи комбінованої системи

Етап перший – робота над поняттями.

Етап другий – робота над осмисленням матеріалу, формуванням практичних
умінь і навичок.

Етап третій – закріплення, узагальнення і систематизація знань.

На другому етапі використовують урок індивідуального опрацювання
навчального матеріалу. Зазначений урок має дати учням можливість
виявити, реалізувати і удосконалити свої досягнення в навчанні. Він
побудований на диференційованій основі і має таку структуру: 1)
ознайомлення і вибір проблеми для індивідуальної роботи; 2) виконання
індивідуальної програми; 3) перевірка результатів виконання програми.

При виконанні обраної програми учням дозволяється користуватися наявними
в кабінеті історії джерелами інформації. Вони можуть вільно пересуватися
по класу і звертатися за консультацією до вчителя.

На третьому етапі використовується урок внутрішньопредметного
узагальнення і систематизації навчального матеріалу. Урок зазначеного
типу дає можливість об’єднати різнорідний матеріал за певними ознаками,
проаналізувати його, синтезувати та класифікувати за структурою. Цей
урок нагадує попередній, але індивідуальні програми, над якими працюють
учні, містять завдання, що передбачають розумові операції, відповідні до
мети уроку. Для урізноманітнення діяльності учнів, створення
нестандартних ситуацій вчителі часто використовують на уроках
внутрішньопредметні узагальнювальні лабораторно-практичні роботи,
конкурси, дискусії, ігри, конференції тощо.

Крім зазначених уроків ще проводяться уроки міжпредметного узагальнення
та систематизації навчального матеріалу та уроки контролю і корекції
формальних знань, умінь і навичок, а також уроки корекції творчих умінь
і навичок. Урок міжпредметного узагальнення та систематизації
навчального матеріалу за цілевою установкою повністю відповідає своїй
назві. Він проводиться рідко – два-три рази на рік у вигляді захисту
проектів, семінарів, конференцій.

Уроки контролю і корекції формальних знань, умінь і навичок та урок
корекції творчих умінь і навичок учнів за своєю суттю є
уроками-заліками, де перший є обов`язковим для всіх учнів, а другий –
довільним. В останньому беруть участь лише ті учні, які виявили бажання
реалізувати та продемонструвати свій “академічний талант”. Такі уроки
складаються з: 1) вступної частини; 2) співбесіди вчителя з учнями (або
контрольної роботи); 3) підбиття підсумків та узагальнення.

Під час співбесіди учні відповідають на запитання вчителя. Запитання на
залік добираються так, щоб у них були відображені: 1) поняття, терміни,
імена історичних осіб та головні дати теми; 2) класи інформаційних
одиниць (узагальнюючі поняття); 3) система знань, умінь та навичок з
певної теми; 4) трансформовані знання.

Таким чином, технологія інноваційної комбінованої системи навчання є
гнучкою і відкритою для використання різних форм і методів навчання.
Вона добре розроблена у викладанні хімії та біології. Вивчення історії
за цією системою має значно менший досвід. Матеріали навчальних блоків
ще перебувають у стадії розробки, що й перетворює зазначену систему на
інноваційну.

Література:

Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії
в школі. – Запоріжжя, 2000.

Баханов К.О. В пошуках інноваційних технологій викладання історії //
Історія в школах України. – 1996. — №1. – С.20-25.

Баханов К.О. Інтерактивне навчання // Історія в школах України. – 1998.
— №2. – С.31-35.

Баханов К.О. Шляхом інноваційного навчання // Історія в школах України.
– 1999. – №4. – С.19-26.

Степанищев А.Т. Методика преподавания и изучения истории. – М., 2002.

Фідря О Інформаційно-розвиваючі блоки як один із засобів
індивідуалізації навчання історії // Історія в школах України. – 1997. —
№2. – С.31-35.

Похожие записи