Модель організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ

Модернізація сучасної вищої освіти, пов’язана із залученням України до
Болонського процесу, передбачає принципово новий підхід до підготовки
майбутніх фахівців, особливо вчителів, які в подальшому повинні вміти
сформувати в учнів такі компетенції, як інформативність і
технологічність, зокрема навчити школярів використовувати
інформаційно-комунікаційні технології під час здійснення пошуку,
аналізу, редагування, представлення, зберігання інформації тощо.
Очевидно, що для виконання такої роботи учитель також повинен мати
відповідні здатності, творчо мислити і займатися науково-дослідницькою
діяльністю. Залучатися до такої діяльності майбутній учитель повинен ще
під час навчання у вищому навчальному закладі: саме це дозволить йому
ввійти у професійну діяльність з оптимальними вміннями до
самовдосконалення, сприятиме оптимальній професійній адаптації.

Отже, розглянемо сутність поняття науково-дослідницької діяльності,
зокрема – і з використанням засобів ІКТ. Питання наукового дослідження
було предметом розгляду В.І.Андрєєва, А.М.Воробйова, О.А.Іващенко,
В.Н.Попова, Ф.А.Орєхова, І.І.Ільясова, В.І.Стрельської, І.В.Усачова та
інших. Інформаційно-комунікаційні технології вивчали А.А.Андрєєв,
І.М.Богданова, В.М.Галузяк, Р.С.Гурін, М.І.Жалдак, Т.І.Койчева,
А.С.Нісімчук, О.С.Падалка, І.П.Підласий, М.І.Сметанський, О.Т.Шпак,
В.І.Шахов та інші.

Варто зазначити, що поняття «пошуково-дослідницька діяльність» – досить
нове; воно розглядалося незначною кількістю науковців, зокрема
І.Б.Карнауховою та О.П.Павленко.

Аналіз наукових праць, пов’язаних з досліджуваною проблемою, дозволив
виявити низку наявних суперечностей між таким:

– підвищенням вимог до вчителя як до дослідника, який творчо виконує
свої обов’язки, і недостатньою його підготовкою до такої діяльності;

– відсутністю спеціальних досліджень, недостатністю теоретичних і
методичних розробок із зазначеної проблеми і водночас необхідністю
забезпечення високого рівня підготовки майбутніх учителів;

– необхідністю залучення студентів до такої роботи і недостатнім рівнем
володіння студентами гуманітарного профілю вміннями використовувати
інформаційно-комунікаційні технології, що зумовило вибір теми статті.

Метою статті є розкриття змісту моделі організації
пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного
профілю з використанням інформаційно-комунікаційних засобів, а саме –
студентів гуманітарних спеціальностей, – оскільки вони мають менше годин
на засвоєння інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання,
однак у професійній діяльності майбутнім фахівцям гуманітарних
спеціальностей такі вміння будуть необхідні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій сприяв визначенню сутності
поняття «пошуково-дослідницька діяльність», яке в межах нашого
дослідження розглядаємо як діяльність, що забезпечує формування
наукового світогляду у студентів, розвиток творчого мислення та
індивідуальних здібностей (активність у самостійному пошуку,
ініціативність тощо), формування навичок самостійної дослідницької
діяльності, застосування теоретичних знань у своїй практичній
діяльності, розширення наукової ерудиції, формування в них процедур
творчого пізнавального пошуку – нових форм, методів, засобів пізнання
дійсності.

Організацію пошуково-дослідницької діяльності розуміємо як процес
залучення студентів гуманітарного профілю до засвоєння ними методів і
засобів наукового дослідження; планування дослідження (висунення
гіпотез, розроблення плану дослідження визначення його об’єкта і
предмета); використання теоретичних та емпіричних методів, вивчення та
здійснення різноманітних варіантів пошуку інформації, коли всі дії
спрямовані на розроблення дидактичних матеріалів, які можуть
застосовуватися у майбутній професійні діяльності [3; 4].

Варто відзначити також дидактичний потенціал інформаційно-комунікаційних
технологій, що необхідно реалізувати в навчально-виховному процесі, який
полягає в емоційній привабливості застосування можливостей
аудіовізуалізації, мультимедійних програмних засобів, спрямованих на
підвищення ефекту наочності, що робить її привабливою і зрозумілою та
підвищує інтерес до матеріалу, який вивчається.

Нові інформаційно-комунікаційні технології, засновані на використанні
комп’ютерних технологій і телекомунікаційних засобів, передбачають
одержання нової інформації, нового знання; саме тому їх використання у
пошуково-дослідницькій діяльності є необхідним. Пошуково-дослідницька
діяльність спрямована на роботу з інформацією, її пошук, аналіз,
структурування, трансформування у дидактичний продукт. Саме
інформаційно-комунікаційні технології автоматизують більшість із цих
процесів, полегшують і збільшують ефективність пошуково-дослідницької
діяльності, можуть допомогти наочно і яскраво представити результати
дослідження, втілити їх у безліч навчально-дидактичних програм тощо [1;
2].

Вивчивши реальний стан організації пошуково-дослідницької діяльності та
застосування інформаційно-комунікаційних технології у цьому процесі
студентами гуманітарного профілю, нами було створено модель організації
пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного
профілю з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (рис. 1).

Рис. 1. Модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх
учителів гуманітарного профілю з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій

У моделі відображено процес формування готовності майбутніх учителів до
пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ. Готовність
майбутніх учителів гуманітарного профілю до пошуково-дослідницької
діяльності з використанням ІКТ розуміємо як їхню здатність формулювати
цілі, обирати способи їх досягнення, здійснювати самоконтроль за
виконанням власних дій і прогнозувати способи підвищення продуктивності
своєї пошуково-дослідницької діяльності, а також наявність у студентів
таких особистих якостей, як бажання займатися такою діяльністю,
позитивне ставлення до дослідницької діяльності і використання ІКТ у
процесі її здійснення, саморегуляція дій, дисциплінованість,
самостійність. Водночас така здатність студента передбачає володіння ним
знаннями, вміннями і навичками, необхідними для здійснення дослідницької
діяльності та роботи з ІКТ.

Складовими організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням
ІКТ є такі:

– теоретичне навчання, у процесі якого засвоюються теоретичні знання про
структуру пошуково-дослідницької діяльності та
інформаційно-комунікаційні технології як засіб, що дозволяє підвищити
ефективність дослідження;

– лабораторно-практичне навчання, у ході якого студенти набувають
навичок практичного застосування знань під час створення дидактичного
матеріалу;

– самостійна пошуково-дослідницька діяльність, під час якої студенти
формують уміння пошуку, аналізу, редагування, подавання інформації, а
також використання ІКТ для роботи з нею.

На основі аналізу наукової літератури з проблеми організації
пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ у студентів
гуманітарного профілю визначаємо педагогічні умови, які оптимально
забезпечують якість організації розглядуваного процесу, а саме:

– створення емоційної привабливості пошуково-дослідницької діяльності за
допомогою проблемного методу та інтерактивних технологій навчання;

– залучення майбутніх учителів до використання
інформаційно-комунікаційних технології у пошуково-дослідницькій
діяльності у процесі розвитку творчого мислення;

– забезпечення розвитку рефлексії діяльності майбутнього вчителя на
основі аналізу власних здобутків під час дослідницької діяльності.

Для ефективного формування вмінь пошуково-дослідницької діяльності і
використання ІКТ у цій діяльності, що сприяє підвищенню її якості, було
розроблено спецкурс «Організація пошуково-дослідницької діяльності з
використанням ІКТ», який складався з такого:

– лекційних занять, на яких студенти здобували знання, необхідні для
здійснення пошуково-дослідницької діяльності і роботи з ІКТ;

– семінарських занять, на яких перевірялося засвоєння теоретичних знань;

– лабораторно-практичні заняття, на яких набувалися вміння і навички
пошуково-дослідницької діяльності, використання ІКТ під час її
здійснення. Це досягалося завдяки розробленню дидактичних матеріалів, в
яких використовувалися самостійно віднайдені, проаналізовані,
структуровані матеріали засобами ІКТ;

– самостійна робота, що дозволяло сформувати необхідні вміння
пошуково-дослідницької діяльності на основі отриманих знань і набутих
навичок.

Мета навчального курсу полягала в підвищенні готовності майбутніх
учителів до ефективного здійснення пошуково-дослідницької діяльності з
використанням ІКТ. Для досягнення мети вирішувалися такі завдання:
сформувати у студентів поняття про пошуково-дослідницьку діяльність,
сформувати поняття про інформаційно-комунікаційні технології, ознайомити
з можливостями збільшення ефективності від застосування ІКТ у
дослідницькій діяльності, розвинути пошуково-дослідницькі навички та
навички роботи з ІКТ за допомогою індивідуальних творчих завдань,
дидактичних ігор та інтерактивних технологій навчання.

Студенти повинні були знати таке: сутність, зміст, завдання і структуру
наукової та пошуково-дослідницької діяльності; сутність, напрями,
класифікацію, можливості, основні завдання інформаційно-комунікаційних
технологій, які необхідні для досягнення найбільш ефективного здійснення
пошуково-дослідницької діяльності, методи поєднання ІКТ із
пошуково-дослідницькою діяльністю.

Студенти повинні були вміти: здійснювати пошуково-дослідницьку
діяльність із використанням ІКТ у професійній діяльності; самостійно
знаходити інформацію у мережі Інтернет, здійснювати її оброблення;
розробляти навчально-дидактичні матеріали на основі власних досліджень
із використанням ІКТ.

Процес навчання у будь-якому навчальному закладі має таку складову, як
семінарські та лабораторно-практичні заняття, спрямовані на поглиблення
вивчення матеріалу. Саме у ході таких занять студенти набували
практичних вмінь і навичок, які їм будуть необхідні в майбутній
професійній діяльності. Тому після здобуття необхідних знань майбутніми
педагогами на лекційних заняттях, практичні вміння у них формувалися на
семінарських і лабораторно-практичних заняттях за визначених
педагогічних умов. Варто зазначити, що реалізація всіх педагогічних умов
у нашому спецкурсі взаємопов’язана. Семінари були більшою мірою
спрямовані на підготовку майбутніх учителів до використання
інформаційно-комунікаційних технологій у пошуково-дослідницькій
діяльності у процесі розвитку творчого мислення, але під час їх
проведення реалізувалися елементи, що сприяли забезпеченню емоційної
привабливості дослідження. Впровадження було поетапним: спочатку
студенти займалися пошуково-дослідницькою діяльністю. Це передбачало
повільне входження у процес досліджень з метою уникнення емоційного
перевантаження, що, у свою чергу, зумовило виникнення більш стійкого
інтересу до пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ. Потім
незначною мірою використовувалися ІКТ у здійснені дослідження. Після
цього пошуково-дослідницька діяльність вже повністю поєднувалася із
застосуванням ІКТ.

Наступна умова, яка впроваджувалася упродовж усіх семінарських і
лабораторно-практичних занять, це – формування емоційної привабливості
пошуково-дослідницької діяльності за допомогою застосування проблемного
методу та інтерактивних технологій навчання, оскільки емоційна складова
є досить важливим елементом мотивування і самого процесу дослідження. На
кожному занятті використовувалися такі завдання, які збуджували інтерес
до пошуково-дослідницької діяльності, а також інтерактивні технології,
що викликало емоційне піднесення. Особливо це помітно на
лабораторно-практичних заняттях, у ході яких студенти повинні були
створювати нові продукти, які потім розміщалися в мережі Інтернет, тобто
ставали частиною всесвітньої мережі.

Педагогічна умова – забезпечення розвитку рефлексії діяльності
майбутнього вчителя на основі аналізу власних здобутків під час
дослідницької діяльності – впроваджувалася більшою мірою у процесі
лабораторно-практичних занять. Студенти мали можливість оцінити свою
працю: це відбувалося під час ігор, конкурсів, ділових ігор,
рецензування тощо, але поточна рефлексія мала місце і під час
семінарських занять. Також наприкінці кожного заняття студенти
презентували свої розробки, і кожен міг бачити власні недоліки і
досягнення, що давало можливість самовдосконалюватися. Переглядалися і
аналогічні проекти в Інтернет-мережі, тому кожен зі студентів мав над
чим працювати завдяки широкому обговоренню розробок, постійному пошуку
нових можливостей для їх покращення.

Висновки. Вважаємо, що реалізація представленої моделі організації
пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ дозволить
студентам здобути необхідні знання, набути вмінь і навичок для
здійснення повноцінної науково-дослідницької діяльності.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у розробленні
навчально-методичного посібника для підтримки розробленої моделі.

Список використаної літератури

1. Андреев А.А. Дистанционное обучение: сущность, технология,
организация / А.А.Андреев, В.И.Солдаткин. – М. : Издательство МЭСИ,
1999. – 196 с.

2. Богданова І.М. Прикладана педагогіка: дидактичні можливості
інформаційно-модульної технології : методичні рекомендації /
І.М.Богданова. – Одеса, 2001. – 79 с.

3. Карнаухова И.Б. Поисково-исследовательская деятельность как средство
развития творческой самостоятельности студентов в процессе
профессиональной подготовки : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Ирина
Борисовна Карнаухова. – М., 2003 – 158 c.

4. Павленко О.П. Формування творчої особистості гімназиста у
пошуково-дослідницькій діяльності : автореф. дис. … на здобуття наук.
ступеня канд. пед. наук : 13.00.09 «Теорія навчання» / О.П. Павленко. –
Луцьк, 2005. – 21 с.

Похожие записи