Реферат на тему:

Методика краєзнавчої роботи в школі

План

1. Науково-методичне обґрунтування необхідності краєзнавчої роботи в
школі.

2. Система методичної роботи з краєзнавства.

3. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи.

1. Науково-методичне обґрунтування необхідності краєзнавчої роботи в
школі

Важливою ділянкою краєзнавчої роботи в школі є факультативні заняття.
Досвід підтверджує, що вони хоча й належать до категорії навчальних,
однак в основному передбачають широку позакласну і позашкільну
діяльність. Головними особливостями факультативів є: поглиблене
теоретичне вивчення матеріалу, різноманітність форм і методів роботи. В
їх основі лежить добровільний та глибокий інтерес учнів до краєзнавства,
а також самостійна діяльність. Краєзнавчі факультативи організовують тих
школярів, які прагнуть самостійно отримати знання про рідний край,
поглиблено вивчають документальні матеріали місцевих архівів, музеїв,
наукову краєзнавчу літературу, беруть участь в експедиціях.

Аналіз науково-методичної літератури засвідчує, що за змістом
факультативні курси поділяються на ті, які повністю ґрунтуються на
краєзнавчому матеріалі, та на загальноісторичні, з використанням
місцевого матеріалу. Перші дають учням можливість отримати систематичні
знання з історії рідного краю, в других – краєзнавчий матеріал
включається тільки на основі логічних зв`язків. Вибір факультативу з
історії краю обумовлюється підготовкою вчителя до його проведення,
інтересом учнів до вивчення свого краю, наявністю навчальної бази.
Дослідницька спрямованість у роботі факультативу з історії краю є
необхідною умовою його успішної діяльності. Тому в роботі краєзнавчого
факультативу особлива увага приділяється самостійній дослідницькій
діяльності його слухачів. Факультативні заняття вимагають
диференційованого підходу до учнів, врахування їхніх інтересів, умінь і
пізнавальних можливостей.

2. Система методичної роботи з краєзнавства

На основі вивчення досвіду організації і проведення краєзнавчої роботи
була розроблена система методичної роботи з краєзнавства. Вона
передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнів; поглиблення
історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню
любові до нього.

Розроблені програма і методичні рекомендації проведення факультативних
занять з краєзнавства включають в себе різноманітні форми і методи
навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об`єктів
учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації
вивчення краєзнавчих об`єктів; екскурсії до краєзнавчого музею;
тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу;
навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними
матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни,
національно-визвольного руху українського народу; практикуми в місцевому
архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю;
організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю;
робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства; ярмарки
народних пісень, приказок, предметів побуту.

Для вчителя, який організовує вивчення історії рідного села (міста)
рекомендуємо таку послідовність цієї роботи:

Розповідь про першу історичну згадку про село (місто).

Розпочати збір матеріалів про історію села (міста) або якщо вони
зібрані, то їх підготовку(або вивчення) здійснити у такій послідовності:

— історичні відомості про заснування і назву села (міста);

— як здійснювалась його забудова;

— перші поселенці і їхні заняття;

— як зростала чисельність жителів;

— умови життя, національний і соціальний склад населення;

— вулиці і площі населеного пункту, їх назви та історія;

— які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі (місті);

— формування архітектурного обличчя села (міста);

— визначні особистості – вихідці з рідного села (міста).

В процесі виконання цієї роботи періодично з учнями проводяться бесіди
на тему: ”Історія села (міста) – історія нашої Батьківщини”, “Роль і
місце вивчення історії села(міста) в нашому житті”, “Історія села
(міста) в народних піснях, переказах, легендах, віршах, оповіданнях”.

Поглиблюється вивчення певного краєзнавчого об`єкту з учнями і під час
тематичних екскурсій до краєзнавчого музею села (міста). Підсумком
роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання
яких ставляться певні вимоги: різноманітність тем, відображення в них
всієї специфіки краєзнавчої роботи, самостійність у роботі над
рефератом, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і
захист реферату.

Для поглиблення і деталізації краєзнавчої роботи можна запропонувати
учням написання рефератів про історію вулиці села(міста), де вони
проживають у відповідно обраний період. Схема підготовки матеріалів до
написання реферату з історії вулиці буде мати такий вигляд: історія
назви вулиці; події, що відбулися на цій вулиці; історія її забудови,
перспективи розвитку; історія побудови та розвитку промислових
підприємств, установ та закладів, що розташовані на цій вулиці; історія
окремих будинків і споруд; бібліографії цікавих людей. які жили або
проживають на вулиці; пам`ятники історії, культури на вулиці. Крім цього
учням, які бажають вивчати історію конкретної вулиці, можна
запропонувати підготувати реферат на одну з таких тем: “Рідна вулиця”,
“Історія вулиці, на якій ти живеш”, “Роль вулиці у твоєму житті”.
“Меморіальна дошка – візитна картка історії вулиці”.

Важливим об`єктом для вивчення може стати історія якогось підприємства,
процесу колективізації або створення першого фермерського господарства.
Зазначений вид краєзнавчої роботи крім суто історичного аспекту має
виховне значення. Адже в процесі дослідження конкретного господарського
об`єкту чи соціально-історичного явища учні отримують безцінний досвід
сприйняття соціальної інформації з перших рук, у всіх її проявах.

3. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи

У сучасній методиці викладання історії в школі розроблено систему, що
включає ряд етапів та різноманітні форми і методи її реалізації.

Перший етап (підготовчий) передбачає орієнтовні поради щодо вибору
школярами теми дослідження історії рідного краю. Вона повинна:

— мати важливе освітньо-виховне значення;

— бути тісно пов`язана з програмою з історії України;

— сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей історичного
процесу й особливостей історичного розвитку краю;

— мати новизну і актуальність;

— відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її
дослідженні;

— враховувати диференційований підхід до учнів.

Другий етап (освітньо-пізнавальний) передбачає рекомендації щодо
організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності:

— вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;

— розроблення загального плану роботи;

— підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів;

— розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків
виконання;

— визначення форм, методів і прийомів роботи;

— встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;

— вивчення різноманітних джерел з теми дослідження;

— виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в
місцевих архівах, музеях;

— пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до
проблеми дослідження;

— збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх
достовірності;

— науково-методичне оформлення зібраного матеріалу;

— використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого
матеріалу в навчально-виховному процесі школи.

Синхронно другий етап роботи з учнями передбачає формування практичних
умінь і навичок роботи з першоджерелами на факультативному занятті, в
місцевому архіві, музеї, бібліотеці, участь у походах, тематичних
екскурсіях.

Певна частина учнів об`єктом дослідження вибирає усну народну творчість
на території краю. Їм можна запропонувати таку схему роботи, порядок
вивчення:

— вид творчості (дума, легенда, переказ, прислів`я, пісня);

— місце запису (населений пункт, район, область);

— дата запису (рік, місяць, число);

— автор твору (певна особа, колектив);

— події, що могли лягти в основу твору;

— відомості про осіб. які згадуються в творі;

— ступінь поширеності твору в даній місцевості;

— популяризація твору гуртами художньої самодіяльності.

Для поглибленого вивчення учнями усної народної творчості
використовуються різні форми і методи діяльності: стаціонарну й
експедиційну. До стаціонарної належить заняття в гуртку “Юний
фольклорист”. До другої – експедиції по рідному краю.

Схожу роботу можна проводити з тими учнями, які прагнуть вивчати
етнографію. Робота по організації етнографічних досліджень учнями може
мати таку сутність і послідовність:

— вид і назва етнографічного твору;

— давність виявленого твору, предмета та його місцезнаходження,
реєстрація (село, район, область);

— дата запису (рік, місяць, число);

— автор твору (певна особа, колектив);

— наявність регіональної специфіки;

— ступінь поширення етнографічного твору в даній місцевості.

Поглиблювати знання з етнографії учні можуть в гуртку “Юний етнограф”.
Тематика занять може мати такий вигляд: “Суть етнографії та її методи”,
“Етнографія нашого краю”, “Традиційні народні ремесла краю”. Важливо
провести з учнями екскурсії в музеї етнографії з подальшою підготовкою
повідомлень, виступів на такі теми: “Українське житло та його
особливості”, “Особливості побуту гуцулів”, “Особливості одягу бойків”,
“Старовинні знаряддя праці селян на території краю”. З метою
систематизації і закріплення знань з етнографії можна з учнями провести
вікторини: “Чи знаєте ви народні ремесла краю?”, “Традиційний одяг
етнічних груп краю та його елементи”.

Важливим краєзнавчим об`єктом для вивчення може стати вивчення історія
свого роду. Можна запропонувати такі рекомендації щодо вивчення історії
родоводу:

Мої батьки, їхнє походження, національність.

Мої предки: дідусі, бабусі, прадіди, прабаби. Їхнє походження, заняття.
Про які важливі факти з життя краю ви дізналися від них?

Що мені відомо про життя інших родичів? Чи знають вони український
фольклор? Які з народних пісень їм найбільше до вподоби? За що ви любите
і поважаєте своїх родичів? Як ви доглядаєте за могилами померлих?
Запишіть до свого родоводу пісні, легенди, приказки, колядки і гаївки,
які знають ваші рідні. Яким є походження вашого прізвища?

З метою поглиблення цієї роботи можна організувати і провести цикл бесід
на тему: “Пам`ять родоводу”. “Історія роду – історія нашого народу”;
експедицію: “Визначні діячі краю та їхні родичі”.

Зацікавленість певної частини учнів школи історією родоводу і родинними
традиціями може сприяти створенню секції “Пам`ять родоводу”. Підсумки
цієї важливої роботи можна підвести на загальношкільному святі “Родина,
родина – від батька до сина… Родина. Родина – це вся Україна”, де у
різних формах звітують всі, хто займався дослідженням проблем родоводу.
Можна також провести конференцію, на яку винести захист таких
науково-дослідницьких робіт: “Славетні галицькі родини”, “Історія роду –
історія України і краю”.

Особливе місце займає вивчення героїчних і трагічних сторінок з історії
рідного краю. Ця робота проводиться в тісному поєднанні з вивченням
всієї історії України. Можна організувати і провести експедиції по
рідному краю з метою ознайомлення з її героїчним минулим, зокрема, з
історією “Українських січових стрільців”. Привести в порядок їхні могили
та вшанувати їхню пам`ять, організувати тематичний вечір “Наші земляки –
українські січові стрільці”.

Література:

Белов А.В. Новые подходы к изучению местной истории и использование
краеведческого материала в школе // Преподавание истории и
обществоведения в школе. – 2000. — №10. – С.47-50.

Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1968.

Герасимов Т.А. Кабинет истории в школе. – М., 1974.

Дайри Н.Г. Обучение истории в старших классах средней школы. – М., 1966.

Методика историко-краеведческой работы в школе / Сост. Н.С.Борисов. –
М., 1982.

Трефяк Я. Методика краєзнавчої роботи в школі // Історія в школах
України. – 2002. — №1. – С.33-37.

Похожие записи