Метод проектів

Сутність, вимоги до використання, етапи роботи

Сутність проектної технологи та її значення

Останнім часом зростає популярність методу проектів у різних країнах.
Через це збільшується кількість підходів до тлумачення його сутності.
Саме тому, крім загального визначення сутності проектної технології, і
було запропоновано обов’язкові критеріальні вимоги до її сучасного
тлумачення:

• наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої
відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів;

• дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання проблеми;

• структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;

• моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;

• постановка проблеми, дослідження; пошук шляхів розв’язання, експертиза
й апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист,
коригування і впровадження;

• самодіяльний характер творчої активності учнів;

• практичне або теоретичне значення результату діяльності (проекту) і
готовність до застосування (впровадження);

• педагогічна цінність діяльності (учні здобувають знання, розвивають
особистісні якості, опановують необхідні способи мислення і дії).

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту: її може бути
сформульовано фахівцями, висунуто вчителями з урахуванням навчальної
ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику
проекту можуть запропонувати і самі учні.

В основу методу проектів покладено ідею, що виявляє сутність поняття
«проект», його прагматичну спрямованість на результат, який можна
отримати за умови розв’язання тієї чи іншої практично або теоретично
значущої проблеми. Результат можна побачити, продумати, використати в
реальній практичній діяльності. Тому необхідно навчити дітей самостійно
мислити, знаходити та розв’язувати проблеми, використовуючи знання з
різних галузей, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки
різних варіантів розв’язку, уміння встановлювати причиново-наслідкові
зв’язки.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка
реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності,
що завжди передбачає розв’язання проблеми: з одного боку — використання
сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого —
необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних
галузей науки, техніки тощо. Результати виконання проектів мають бути,
що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то
конкретне її розв’язання (якщо практична — конкретний результат) готове
до використання (на уроці, в школі, у реальному житті). Метод проектів
передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів,
творчих по своїй суті.

Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно
оформленими — відеофільм, альбом, бортжурнал, комп’ютерна газета,
альманах тощо.

Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не
втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в
групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням,
здібностям, мисленню тощо. Це позначається на загальному формуванні
індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються,
співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають
соціальні, розумові та комунікативні навички.

Цей вид діяльності сприяє здійсненню індивідуального підходу в класах з
різним рівнем підготовки під час вивчення та засвоєння нового матеріалу.

Вимоги до використання методу

Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче
отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними (знаннями)
для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють
комунікативні вміння, працюючи в різних групах; розвивають дослідницькі
вміння та аналітичне мислення. Виконання проекту передбачає зв’язок з
реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення,
створення матеріалів, що по суті є різними формами документування:
анотація, рецензія, анкета, таблиця, опис, фото-, аудіо- або ві-деозвіт,
колаж, комікс, сценарій, щоденник, журнал, довідник, резюме, каталог,
брошура, альбом, словник, стаття, стінгазета, виставка. Матеріал може
подаватися в різних формах: дискусія, огляд, виставка, демонстрування,
обговорення, рольова гра, диспут, повідомлення, доповідь, конференція,
репортаж, драматизація.

Під час використання проектного методу всі учасники навчально-виховного
процесу розв’язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і
розви-вальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів,
формуванню вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в
інформаційному просторі тощо.

Таким чином, основними вимогами до використання методу проектів є:
наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання),
розв’язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку;
практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних
результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність
учнів; структурування змістової частини проекту (із зазначенням
поетапних результатів); використання дослідницьких методів: визначення
проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези
їх розв’язання, обговорення методів дослідження; обговорення способів
оформлення кінцевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів);
збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків,
оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових
проблем дослідження.

Загальні поради до структури проекту

1.Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2. Обмірковування вчителем можливих варіантів проблем, які важливо
дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми впроваджуються
учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації), можлива «мозкова
атака» з наступним колективним обговоренням.

3. Розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження,
пошук інформації, творчих рішень.

4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи
груповими дослідженнями, творчими завданнями.

5. Обговорення отриманих даних у групах (на уроках чи на заняттях у
наукових спілках, у груповій роботі в бібліотеці).

6. Захист проектів.

7. Колективне обговорення, експертиза, результати зовнішнього
оцінювання, висновки.

Етапи роботи над проектом

I етап

Вибір напряму і формування назви проекту: узагальнена назва проблеми,
визначення кола питань; виділення загального напряму або пріоритетних
(окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу — і
педагоги, й учні.

II етап

Розділи проекту.

1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме
цей).

2. Мета і завдання проекту:

а) довготривалі:

* створення чогось нового (за структурою, підходами, концепцією
навчально-виховного процесу);

* нові технології, методики;

* можлива розробка дослідження за проектом;

* визначення очікуваних результатів;

* планування «продукту» в результаті виконання програми (посібника,
сценарію, технології, плану, нової програми);

б) короткотривалі — визначення конкретної мети, завдань на певний
період.

3. Визначення етапів реалізації проекту:

а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;

б) закінчення проекту визначається етапністю його реалізації;

в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу,
II етапу тощо.

4. Механізм реалізації проекту.

Пояснення: «Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано
проект?» Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з
визначеними етапами.

5. Обов’язки та відповідальність учасників реалізації проекту:

а) хто відповідає за проект?

б) хто і за що відповідає всередині проекту?

в) хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати: які конкретні результати очікуєте одержати на
кожному етапі і після завершення проекту?

7. Оцінка й самооцінка проекту: коли та з якою періодичністю буде
оцінюватися виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік); хто
візьме участь в оцінюванні — самі учасники, експерти, управлінські
структури; які форми контролю (самоконтролю) й оцінювання
(самооцінювання); у якій формі буде подано інформацію про хід проекту
(звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?

8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи всі види
витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).

III етап

h!

h!

??

??

??

?Презентація.

Вона може бути представлена:

• у вигляді постера (плаката), на якому автори в оригінальній формі
подають добірки матеріалів;

• у формі щоденника, буклета, міні-підручника;

• як усна презентація, що поєднується з оформленням постера.

IV етап

Цей етап охоплює дискусії, обговорення результатів проекту після його
захисту, поради та коментарі вчителя, груповий аналіз роботи та
самоконтроль учасників.

Планування у розробці стратегії реалізації проекту має двоетапний
характер.

Перший етап — це загальне планування спільно з учителем і всіма
учасниками проекту. Воно стосується таких питань, як визначення окремих
етапів роботи і встановлення послідовності їх виконання, визначення
кількості учасників у мікрогрупах і типу завдань для кожної мікрогрупи,
а також термінів виконання і форми подачі проміжних і кінцевих
результатів роботи.

Другий етап — самоорганізація роботи партнерства, тобто планування
роботи без участі вчителя, наприклад, розподіл обов’язків між членами
однієї групи, встановлення термінів виконання того чи іншого виду
завдань, форм і послідовності звітності.

Для успішного виконання проекту велике значення має рівень виявлення
особистої відповідальності окремими його учасниками. Практика
використання проектів показує, що чим вищий рівень особистої
відповідальності учасників, тим вища якість кінцевого підсумкового
продукту. За самоорганізації роботи в групі найбільш відповідальні
завдання доручаються тим учням, які мають найбільш розвинене почуття
відповідальності.

Типи проектів

З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній
літературі, пропонуємо розрізняти їх за цілою низкою параметрів:

• складом учасників проектної діяльності: індивідуальні, колективні
(парні, групові);

• характером партнерських взаємодій між учасниками проектної
діяльності: кооперативні, змагальні, конкурсні;

• рівнем реалізації міжпредметних зв’язків: моно-предметні,
міжпредметні, надпредметні;

• характером координації проекту: безпосередній (твердий чи гнучкий),
прихований;

• тривалістю: короткі, середньої тривалості, тривалі;

• метою і характером проектної діяльності: інформаційні,
ознайомлювальні, пригодницькі, мистецькі, науково-пошукові,
конструкційні тощо.

Розглянемо деякі з цих проектів детальніше.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної
мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної
значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів
обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і
мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її
актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів,
визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв’язання
проблеми і накреслення шляхів її розв’язання.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної
діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому
результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам
учасників проекту. Учні заздалегідь домовляються про заплановані
результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний
колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму,
програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти — учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені
характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі,
так і реально існуючі особистості. Імітуються їх соціальні і ділові
стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь
творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є
гра.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про якийсь
об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її
аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої
структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом.
Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його
актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової
інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв’ю, анкетування
тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з
відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат,
доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в
електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть
бути органічною частиною дослідницьких проектів, їх модулем.

Практично-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко
визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси
учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, проект
шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності
його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є
гарна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень
та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження
в практику.

Навчально-телекомунікаційні проекти — це спільна навчально-пізнавальна
творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі
комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету дослідження певної
проблеми, узгоджені методи, способи діяльності й спрямована на
досягнення спільного результату діяльності.

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони
за своєю суттю завжди міжпредметні.

Розв’язання проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди потребує
інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо
міжнародному, потрібна, як правило, більш глибока інтеграція знань, що
передбачає не тільки знання власне предмета досліджуваної проблеми, а й
особливостей національної культури партнера, його світовідчуття.

Тематика і зміст телекомунікаційних проектів мають бути такими, щоб їх
виконання цілком природно залежало від властивостей комп’ютерних
телекомуні-кацій. Інакше кажучи, не кожен проект, яким би цікавим та
практично значущим вій не здавався, може відповідати характеру
телекомунікаційних. Телекомунікаційні проекти педагогічно виправдані в
тих випадках, коли в ході їх виконання передбачено численні,
систематичні, разові або тривалі спостереження за тим чи іншим
природним, фізичним, соціальним та іншими явищами, які потребують
збирання даних у різних регіонах для розв’язання поставленої проблеми;
передбачено порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища,
факту, події, яка відбулася або має місце в різних місцевостях для
виявлення певної тенденції чи прийняття рішення, розробки пропозицій
тощо; передбачено порівняльне вивчення ефективності використання одного
й того самого або різних (альтернативних) способів розв’язування однієї
проблеми, одного завдання для виявлення найбільш ефективного,
прийнятного для будь-яких ситуацій рішення, тобто для отримання даних
про об’єктивну ефективність способу розв’язання запропонованої проблеми;
запропоновано спільну розробку певної теми, чи то практична робота
(виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах), чи творча
(створення журналу, газети, веб-сторінки, п’єси, книги, музичного твору,
пропозицій щодо вдосконалення навчального курсу, спортивних, культурних
спільних заходів, народних свят тощо); передбачено провести захопливу
пригодницьку спільну комп’ютерну гру, змагання.

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Окремо треба сказати про необхідність організації зовнішнього оцінювання
проектів, оскільки тільки таким чином можна простежити їх ефективність,
збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цього оцінювання
залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов
проведення. Якщо це дослідницький проект, то він має етапність
проведення, причому успіх усього проекту багато в чому залежить від
правильно організованої роботи на окремих етапах.

Параметри зовнішнього оцінювання проекту: значимість і актуальність
висунутих проблем, адекватність їх навчальної тематики; коректність
використаних методів дослідження і методів обробки отриманих
результатів; активність кожного учасника проекту відповідно до його
індивідуальних можливостей; колективний характер прийнятих рішень (за
групового проекту); характер спілкування і взаємодопомоги,
взаємодоповненості учасників проекту.

Похожие записи