Мешкова Світлана Спиридонівна,

вихователь групи продовженого дня,

Уманська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів № 1 імені О.С. Пушкіна

Уманської міської ради

Втілення ідей педагогіки соціалізації у виховний простір групи
продовженого дня

У статті висвітлено особливості втілення ідей педагогіки соціалізації у
виховний простір групи продовженого дня. Охарактеризовано три етапи
(адаптаційний, перехідний та діяльнісний) соціалізації молодших школярів
групи продовженого дня. У цьому контексті показано вагому роль залучення
молодших школярів в організацію і проведення виховних заходів, що є
однією з умов їх успішної соціалізації.

Становлення України як незалежної держави, її входження в світовий
цивілізований простір, відмова від тоталітаризму, як форми державного
управління, орієнтує на побудову громадянського суспільства, яке
забезпечує пріоритет людини перед особистістю, духовної культури,
національних цінностей. Така стратегія суспільного розвитку вимагає
реформування освітянської галузі; формування високо освічених і
національно свідомих громадян.

Національна доктрина розвитку освіти передбачає зростання соціальної
ролі особистості, активізацію на цій основі її інтелектуального і
творчого потенціалу [1, с. 4-6]. Тому основним завданням сучасної
педагогіки є соціалізація особистості – надання допомоги дитині у
процесі засвоєння соціального досвіду шляхом входження у суспільне
середовище, систему соціальних зв’язків, а також оволодіння вмінням
відтворювати соціальні зв’язки у процесі активної діяльності [1, с. 2].
Це передбачає якісно, як змістовне, так і організаційне поліпшення
навчання у школі, зокрема на групі продовженого дня.

Мета статті полягає у висвітленні втілення ідей педагогіки соціалізації
у виховний простір групи продовженого дня.

Окремі аспекти проблеми соціалізації молодших школярів досліджують
Г. Андрєєва, Р. Гурова, Н. Лавриненко, А. Мудрик, І. Рогальська, Н.
Сайко, С. Савченко, Ю. Смородська.

У шкільному періоді виокремлюють три послідовних етапи групи
продовженого дня – адаптаційний (1 клас), перехідний (2 клас) та
діяльнісний (3–4 класи).

На першому етапі, який є адаптаційним, діти зазвичай ще не можуть
будувати взаємини з учителем та однолітками. Першокласники, за винятком
окремих ініціативних дітей з яскравими лідерськими проявами, не можуть
самостійно організовувати змістовну колективну гру, особистісні
передбачення дуже мінливі.

Але адаптаційний етап соціалізації молодших школярів групи продовженого
дня відіграє велику роль у становленні особистості маленького школяра –
це етап соціального учнівства, набуття, насамперед, соціальних уявлень,
а також формування соціальної позиції, соціального інтересу, розвитку
навичок і соціального досвіду взаємодії.

Проте після першого класу діти автоматично не переходять до самостійної
побудови взаємодії з учителями та однолітками. Дещо поширюється коло
їхньої соціальної ініціативи. Вони апробовують різні соціальні ролі, не
завжди успішно намагаються визначитися з власним місцем в класі,
мінливих об’єднаннях, які формуються на основі різних потреб та
інтересів (гри, спорту, комп’ютерних програм та інше), тобто в другому
класі паралельно з формуванням соціальних уявлень дитини повинно
відбуватися ствердження її соціальної позиції в дитячому товаристві та
головне набуття соціального досвіду, взаємодія дитини в різних
соціальних ситуаціях, не лише в навчально-виховному процесі, коли діти
набувають навички роботи в парах, трійках при виконанні навчальних
завдань, а й у позаурочній діяльності.

У 3–4 класах молодші школярі будують свої взаємини, спираючись на той
досвід, ті цінності, які вони мають.

З вищесказаного можна зробити висновок, що на кожному з послідовних
етапів виникає об’єктивна потреба педагогічної підтримки, активної
соціальної практики, широкої палітри засобів для успішної соціалізації
молодших школярів на групи продовженого дня.

У сучасній психологічній і педагогічній науці існують два підходи до
перевірки ефективності теоретичних ідей, перша повинна вирішувати
практика, зокрема потрібно розробити педагогічну систему групи
продовженого дня, перевірити її в кількох освітніх закладах, порівняти з
результатами навчання за старою системою і, якщо нова система дає за
виділеними параметрами кращі результати, то вона є ефективнішою, її слід
розробляти далі [2, с. 196]. Інші вважають таке уявлення неправильним.
Воно виявляється насамперед через змішування педагогічної науки з
педагогічним мистецтвом. Критерії, які справедливі для мистецтва і
виправдали себе, переносяться на науку, а в ній діють інші закони і
потрібні інші критерії. Якщо мова йде, наприклад, про окремий методичний
прийом, то його ефективність досить легко перевірити практично, а це
важко зробити, якщо мова йде про побудову педагогічної системи і методи
її застосування [4, с. 72].

Відомий дослідник Г. Щедровський стверджує, що оцінювати ефективність і
правильність нових ідей, методів і прийомів треба насамперед теоретично.
З цією метою людство виробило цілий ряд спеціальних критеріїв. Одні з
них – логічні принципи побудови знань, інші – загальні уявлення.
Порушення цих критеріїв призводить до помилок і хибних результатів [4,
с. 70]. Тому при розробці системи підготовки педагогів групи
продовженого дня до соціалізації дітей молодшого шкільного віку
необхідно з’ясувати: чи належить вона загальним та логічним уявлення про
зміст та організацію педагогічного процесу у школі, зокрема на групі
продовженого дня.

На сьогодні ситуація навколо соціалізації й виховання молодших школярів
групи продовженого дня, у віці 6-10 років, ґрунтується на баченні
проблеми, багатомірному просторі ідей, їх педагогічній інтерпретації й
енергійному впровадженні у практику роботи школи. Педагогічний аспект
при цьому зумовлений системою педагогічної підтримки соціалізації учнів
з боку вчителів.

Головна ідея полягає в тому, що соціалізацію у виховному просторі групи
продовженого дня розглядають як об’єктивний педагогічний феномен, який
органічно вбудований у навчально-виховний процес школи. Його особливість
у тому, що він у кінцевому підсумку породжує систему педагогічної
підтримки, яка покликана зробити його керованим, соціально-значущим,
ефективним.

Наступною ідеєю педагогіки соціалізації є визначення й педагогічна
інтерпретація цілей соціалізації учнів групи продовженого дня й завдань
педагогічного впливу на конкретну особистість.

Третя ідея полягає в тому, що соціалізацію розглядають як процес або
цілеспрямований вплив. Якщо є процес, то в ньому виявляються певні
закономірності, виражені в часових, інституціональних, стадійних,
змістовних, критеріальних характеристиках. Вплив на них становить суть
педагогічного «втручання» з метою надання їм позитивного соціального
результату.

Найважливішою з відзначених характеристик є стадії соціалізації.

Перебування у групі продовженого дня розглядається як особлива
«дотрудова» стадія загально-соціалізаційного процесу. У сучасних
трактуваннях соціалізації традиційно виділяються кілька відносно
самостійних стадій. Найбільш поширеною точкою зору є виділення в якості
стадій соціалізації трьох основних: дотрудової, трудової й
післятрудової.

Оскільки мова йде про учнів молодших класів, то розкриємо першу стадію.

Дотрудова стадія соціалізації охоплює весь період життя людини до
початку самостійної трудової діяльності. У свою чергу, ця стадія
складається з двох самостійних періодів:

рання соціалізація, яка охоплює час від народження дитини до вступу її в
школу;

період навчання в середній загальноосвітній школі.

Наступна ідея стосується інститутів соціалізації. Навчальний заклад є
провідним інститутом соціалізації особистості, який формує її світогляд,
світосприймання, закладає основи виховання, коректує морально-етичні
установки на подальше життя.

Найбільш відомими і визнаними інститутами соціалізації є сім’я, система
дошкільних закладів, школа, група однолітків, друзів. Кожен із
зазначених інститутів має особливий вплив на соціалізацію молодших
школярів.

Вік і особливості учня роблять період навчання у школі сенситивним для
формування в нього моральних і соціальних якостей, які характеризують
сучасну українську культуру. Успішність формування цих якостей залежить
від того, якою буде рівнодіюча всіх соціально-педагогічних сил,
представлених, з одного боку нормами, цінностями, звичаями, традиціями,
звичками, способом життя, з іншого – системою педагогічних впливів, яким
учень піддається в процесі навчання та виховання у групі продовженого
дня.

.ідей педагогіки соціалізації у виховний простір групи продовженого дня
відбувається за такими етапами:

перший – адаптаційно-ознайомлювальний, який охоплює молодших школярів в
перший рік навчання. Його головне завдання – створення комфортної
психоемоційної атмосфери, яка сприяє швидкій адаптації вчорашніх
дошкільників до нового для них учнівського життя. На цьому етапі
розв’язується завдання вивчення особливостей учнів, їх схильностей,
індивідуальних особливостей. Головна увага приділяється організації
різних видів діяльності за допомогою яких можна повніше розкрити
індивідуальність молодшого школяра. Тому на групі продовженого дня
функціонують різні гуртки, секції. Організовуються ігри, свята, розваги,
конкурси, олімпіади.

другий – основний виховний етап, який охоплює молодших школярів 2–4-х
класів. Тут основні зусилля сконцентровано на подальшому розвитку
особистості молодшого школяра, а у випадку необхідності – на корекції її
окремих якостей. Особливістю цього етапу є організація виховної роботи
на максимально високому рівні із залученням учнів у різноманітні виховні
структури, при цьому особлива увага приділяється взаємодії учня з групою
ровесників.

Таким чином, педагогічний супровід процесу соціалізації повинен
будуватися на забезпеченні формування розвитку та збагачення
ровесницьких стосунків безпосередньо в навчально-виховному процесі.
Ураховуючи їх значення, учитель повинен сприяти успішній соціалізації
молодших школярів, діючи в трьох основних напрямках.

По-перше, цілеспрямований педагогічний вплив повинен сприяти розвитку
інтересу до суспільного життя, пропонувати молодшим школярам готові
моделі поведінки, формувати уявлення про закони соціуму. Ураховуючи
вікові особливості молодших школярів найбільш доцільним є застосування
літературних творів (казок, дитячих оповідань) з їх наступним аналізом,
розв’язання проблемних ситуацій.

По-друге, педагогу групи продовженого дня необхідно забезпечити
становлення дитини як соціальної особистості в процесі активних
соціальних контактів, передусім у взаєминах з однолітками. Для цього
необхідне використання організованої спільної діяльності, логічних
завдань, обговорень, різноманітних вправ. Тобто необхідно забезпечити
проблематизований простір безпосередньо в навчально-виховному процесі,
який дозволить набути дитині молодшого шкільного віку соціальної позиції
серед однолітків і опанувати різні групові форми взаємодії у різних
формах діяльності.

По-третє, учителеві групи продовженого дня необхідно забезпечити набуття
молодшими школярами досвіду соціальних стосунків, опанування соціальних
ролей. З огляду на психологічні особливості дітей молодшого шкільного
віку, найбільш природнім буде використання спільної ігрової діяльності
та продуктивної діяльності, завдяки якій буде відбуватись формування
корпоративних навичок, навчання способам узгодження власних та
колективних інтересів.

Тому для успішного втілення ідей педагогіки соціалізації у виховний
простір групи продовженого дня необхідно використовувати адекватні форми
виховної роботи, постійного оновлення її змісту, організації на
стимулювання емоційної сфери учасників виховного процесу. Найважливішою
умовою успішної реалізації вказаного типу є творче включення молодших
школярів в організацію й проведення виховних заходів. Це сприяє
формуванню учнівського колективу, який ґрунтується на взаємній повазі,
товариськості, почутті гордості за приналежність до колективу класу,
школи в цілому.

Список використаних джерел

Закон України «Про освіту» // Освіта. – 1998. – 25 червня.

Ланад Л. Н. Алгоритмческий подход к анализу процессов обучения
правомерен // Вопросы психологии. – 1963. – № 4. – С. 196.

Національна доктрина розвитку освіти. Затверджена указом президента
України від 17 квітня 2002 року № 347 // Освіта України. – 2002. – № 33.
– С. 4–6.

Щедровицкий Т., Розин В., Алексеев Н. Педагогика и логика. – М.:
Касталь, 1993. – 415 с.

Додаток

Виховний захід на тему:

«ЗДОРОВИМ БУДЬ!»

Мета: переконати учнів у важливості здорового способу життя; надати
елементарні знання з фізичної культури та гігієни; виховувати потребу й
інтерес до занять фізичними вправами.

Обладнання: аудіозапис веселої музики та «Танцю веселих каченят»
повітряні кульки, штучні квіти, виставка учнівських малюнків на тему
«Бережи здоров’я змолоду».

Коментар: для проведення заходу вчитель заздалегідь пропонує учням
підготувати малюнки на тему: «Бережи здоров’я змолоду».

ДІЙОВІ ОСОБИ

Ведуча Учні-читці (три особи)

Василько Каченя

Поросятко Цуценя

Кіт Мурчик Мавпеня

Айболить Бармалей

Танцювальний гурт учнів

Виховний захід відбувається в актовому залі школи. Приміщення святково
прикрашене штучними квітами, повітряними кульками. На центральній стіні
прилаштовано плакат із назвою свята. Біля однієї стіни влаштована
виставка учнівських малюнків. Звучить весела музика. До залу входять
учні-читці та

ВЕДУЧА.

Ведуча. Добрий день, друзі! Вітаємо вас на нашому веселому святі
здоров’я! Наперед виходять учні-читці.

1 -й учень

В кожній родині, В кожній сім’ї Зростають веселі Малі школярі.

2-й учень

А щоб добре нам навчатись, Треба спортом всім займатись.

3-й учень

Оголошуємо свято! І у цю чарівну мить Ми покажемо вам казку, А ви
висновки робіть! Звучить музика. До залу назустріч одне одному виходять
Василько та кіт Мурчик, Василько несе подушку.

Василько

Щось нездужаю сьогодні… Тож до школи не піду. І не буду умиватись —
Краще трішки полежу. Ще й зарядкою займатись! Е, ні! Краще дома, на
дивані З рудим котиком погратись! До Василька підходить Мурчик.

Мурчик (докірливо)

Я щоранку умиваюсь, Чищу свої зубки І розчісую старанно Руду свою шубку.
Плигаю щоранку вліво, Плигаю щоранку вправо. З задоволенням роблю
Фізкультурні вправи! Якби спортом не займався, Якби цього не робив, Як
тоді б я так завзято, Вправно так мишей ловив?

Василько

Сам чим хочеш, тим займайся,

То усе твої турботи.

А до мене не чіпляйся!

Що я роблю — то мій клопіт!

Я не буду умиватись

І не буду мити вуха!

Мурчик

От покличу Айболитя -Будеш знати, як не слухать!

Мурчик тікає. До залу входить Айболить разом із Мурчиком.

Айболить (звертається до Василька)

Хто мене запрошував?

Що в тебе болить?

Хлопче, не турбуйся —

Вилікую вмить!

Ану ж бо, асистенти,

Виносьте інструменти!

Василько (дуже злякано)

Ой, лікарю! Ой, лікарю!

Нікого не зовіть!

У мене, Айболитику, Нічого не болить!

Айболить

Ми тебе, Васильку, Зараз полікуємо! І разом від лінощів Швидко
порятуємо!

Василько

Не болить нічого в мене! Згоден бути я спортсменом!

Айболить

Що ж, це добре! Молодчага! Гей! Сюди, моя ватаго! Звучить весела музика.
До залу вбігають Каченя, Поросятко, Цуценя і Мавпеня.

Каченя

Той, хто робить процедури Водні, прохолодні, Той не зна температури!

Усі звірята (разом)

Ми з тобою згодні!

Поросятко

Я – маленька свинка! В мене гарна спинка! Гарний вигляд завжди маю, Бо
вітаміни я вживаю!

Цуценя

Можна довго сперечатись, Можна довго говорити, Я скажу вам, мої друзі,

Щоби не хворіти,

Треба зранку всім зарядку

Весело робити!

Мавпеня

Нумо дружно, Нумо разом Станемо у коло І танок веселий, жвавий Поведем
чудовий!

Звучить музика з пісні «Танець маленьких каченят». Василько, Айболить
звірята стають у коло, танцюють.

Василько

Світло сьогодні у нашому залі! Свято у гості до нас завітало! Треба
невтомно щодня працювати! І про здоров’я своє добре дбати! І тоді усі
малята Будуть справжні здоров’ята! Раптом до залу входить Бармалей.

Бармалей

Не вмивайтеся, малята! Не чистіть свої зубки! Хай не знає ваша шкіра Ні
мила, ні губки! Тільки їжте! Тільки спіть! І нічого не робіть!

Хай вмиваються щоранку сірі зайченята, А з вас виростуть, з лінивих,
Бармалейченята! Наперед виходить ведуча.

Ведуча

Геть звідсіля, розбійнику, Брудний, неохайний. Від присутності своєї Зал
звільни негайно!

Бармалей тікає. А я скажу на прощання Наші щирі побажання: Виростайте
всі здорові, Сильні, спритні, а не кволі. А наша ненька Україна Всіх вас
запевняє, Про здоров’я школярів Вона завжди подбає! Звучить музика. До
глядачів виходять усі учасники заходу,

дякують за увагу.

Виховний захід закінчується.

(Використана література: Виховні заходи. Сценарії / Упоряд. О. В.
Гноінська. – X.: Ранок-НТ, 2007. – 320 с.)

PAGE 2

PAGE 10

Похожие записи