Медяник Клавдія Василівна,

вихователь Литвинецького

дошкільного навчального закладу

«Сонечко» Канівського району

Диференційований підхід у здійсненні креативного розвитку
дошкільників: досвід, проблеми, перспективи розвитку

За останній період змінилося багато чого й навколо, і в нас самих.
Колись несміливі перші паростки нових теорій сьогодні вже активно
впроваджуються в життя: авторитарна педагогіка уступає місце
гуманістичній, особистісно орієнтованій – дитина стає не об’єктом, а
суб’єктом, повноправним учасником освітньо-виховного процесу. Життя
пришвидшує темпи, вимагає від людини вищої компетентності. Зростає потік
інформації, що «виливається» на дитину. Як педагоги, так і батьки
прагнуть вкласти в неї все більше і більше. Все це змушує до переходу
освіти, в тому числі й дошкільної, до нових – креативних технологій
виховання і навчання. Такі зміни зумовлюють необхідність
самовдосконалення вихователя, як фахівці та особистості – його
відкритість інноваціям, уміння застосовувати сучасні методи й засоби
освіти дошкільника, здатності розмірковувати, аналізувати свої
досягнення і прорахунки, дивитися на себе очима своїх вихованців, їхніх
батьків, колег.

Маємо вчитися активно «задіювати» особистісний потенціал дітей,
формувати в них творче ставлення до життя, розвивати зачатки творчого
мислення.

Серед багатьох педагогічних проблем завжди існували й існуватимуть свого
роду вершинні, такі, що пронизують усе життя дошкільника. До них,
зокрема, належить і проблема творчості, креативності, життя як творчого
сходження до свого найвищого «Я».

Першорядними компонентами творчого процесу є прояви дошкільником
оригінального, інтуїтивного, непередбаченого, мимовільного,
неусвідомлюваного, імпульсивного; другорядними – прояви логічного
рефлексивного, довільного, вмотивованого, усвідомленого. Єдність
закладеного природою та прижиттєво набутого дитиною – база для розвитку
та збагачення її творчого потенціалу. Якщо дошкільник творчо ставиться
до всіх сторін життя, він наповнює кожний його момент вчинковим змістом.
Вчинок – основна особистісна форма, одиниця поведінки дитини, акт її
морального самовизначення. Він пов’язаний з творчим вибором юною
особистістю, цілей та засобів своєї поведінки, планів дій, свідомих
намірів, прогнозом результатів, їх соціальною прийнятністю. Творчість і
вчинок – саме ті виміри, які засвідчують поступ дитини на шляху
особистісного зростання. У новій Базові програмі розвитку дошкільного
віку «Я у Світі» як одну з пріоритетних ліній розвитку заявлено
креативність. Сьогодні розвиток креативності як здатності до творчості
набуває особливої значущості бо вона є базовою якістю особистості, її
ядром, центральною характеристикою. На даний час варто повернутися до
природної здібності дитини творити, підтримати її , створивши для неї
прояву сприятливі умови, стимулювати прагнення дошкільника робити
по-своєму, виявляти оригінальність. Нажаль, безліч шаблонів, зразків,
готових орієнтирів, запропонованих дорослими дитині для відтворення,
притлумлюють її прагнення проявляти творчість. Тому часто воно
залишається незатребуваним, тобто гальмується. Щоб дитина виявляла
творчу активність, слід насамперед з довірою поставитися до її природної
схильності діяти на власний розсуд. Сприймати життєві враження,
покладаючись на власний розум.

Творча активність дошкільника має ніби два тісно пов’язані між собою
джерела – вплив людей, що оточують, та особистий досвіт. Технологія
засвоєння знань має включати досвід творчості самого виконавця.
Реалізація творчості передбачає створення різноманітних умов, що
поєднують принципи індивідуальності і варіативності. Чим різноманітнішим
буде середовище дошкільного закладу, тим легше дитині буде проявити
самостійність, критичність, творчу активність. Урахування індивідуальних
інтересів і переваг, довірчі форми спілкування з дошкільниками, надання
йому можливості вільного вибору сприяють розвитку креативності, як
базової якості особистості. Якщо ж характеризувати особистість, її
здатність до творчої діяльності, варто вживати поняття креативність.
Креативність сьогодні стала поширена у колі вихователів-дошкільників.
Креативність і творчість – це поняття, яке допоможе диференціювати зміст
цього процесу.

Творчість – це особливий вид активності нерегламентованого,
перетворювального характеру. Креативність – загальна здібність дитини,
її здатність до творчості. Одна з базових якостей особистості. Комплекс
інтелектуальних та особистісних особливостей, який сприяє становленню і
прояву творчості.

Отже, характеризуючи активність дошкільника в усіх видах діяльності
(ігровій, предметно-практичній, спілкуванні) та формах активності
(фізичній, соціальній. Моральній, пізнавальній, мовленевій, художній),
слід кваліфікувати їх більш або менш творчій. Творчість є активністю
дитини, спрямованою на створення нового продукту в нерегламентованій
жорсткими умовами ситуації.

Аналізуючи та оцінюючи особистісні якості, здібності дошкільника педагог
вживає поняття креативність.

Під час роботи в дитячому садку ми дотримуємось показників
сформованості креативності у дошкільнят:

чутливість до проблем, готовність їх розв’язувати власними силами;
відкритість новим ідеям, інтерес до невідомого;

схильність руйнувати чи змінювати стереотипи, відмовлятися від шаблонів,
відходити від зразків; спроможність виходити за рамки заданої іншими
ситуації;

швидкість аналогій, протиставлень, асоціацій;

загострення сприйняття неточностей, недоліків, відхилень, незвичності,
складності;

уміння підійти до проблеми з різних точок зору;

уміння вносити щось нове, висувати оригінальні ідеї, розв’язувати нові
завдання, досягати незвичні результатів;

пошуково-перетворювальне ставлення до дійсності; висока пізнавальна
активність; допитливість;

уміння швидко переходити від одного способу розв’язання до іншого;
переключатися; переконструйовувати елементи нових комбінацій;

дотепність, почуття гумору, інтерес до парадоксів;

сміливість і незалежність суджень;

здатність до постановки власної мети;

об’єктивність суджень, неупередженість оцінок;

самокритичність, здатність посміятися над собою;

використання різних форм доказів;

уміння помічати зв’язки між ознаками, формально між собою не
пов’язаними;

здатність сприймати об’єкти комплексно, цілісно; виділяти в них головне,
істотне, відкривати потенційне;

розвинена уява, метафоричність(створення фантастичних ідей);

уміння дивуватися;

здатність прогнозувати; передбачати, формувати гіпотези, робити
припущення;

орієнтація на високі стандарти якості, ідеальні еталони;

&

7E

&

Розвиток у вихованців креативних здібностей важливе педагогічне
завдання. Креативним має бути як процес діяльності дошкільників, так і
її результат; Як процес виховання. Так і навчання.

Важливо, щоб сучасний педагог-дошкільник збагатив поняттям креативність
свій активний словник, використовував при написанні планів та
використанні педагогічних заходів.

Поняття «творчість» та «креативність» традиційно вживаються коли йдеться
про художню діяльність дошкільника – музичну, образотворчу, літературну,
театралізовану і вкрай рідко стосовно інших видів діяльності –
пізнавальної, моральної і комунікативної. Педагогам на даний час
потрібно характеризувати своїх вихованців як таких, що творчо (не
творчо) ставитися до життя в цілому. Нова Базова програма орієнтує нас
освітян на формування в дошкільнят креативності, як загальної
здібності, творчості як здатності до конструктивної. Перетворювальної
активності.

Тому, нам вихователям варто поступово розширювати ореол використання
понять творчість і креативність. Щоб дитина старшого дошкільного віку
проявляла творчу активність, необхідно забезпечити їй розвивальне
середовище. Творчість не формують, а стимулюють. Щоб вона виявлялася і
розвивалася у дитячому садку належить створити сприятливі умови. Для
цього треба вміти допомагати дітям проявляти природне прагнення до
креативності, використовуючи для цього розвивальні завдання; правильно
оцінювати досягнення дітей у творчій діяльності; не переривати творчий
процес; не гальмувати прояви творчої активності дитини критичними
зауваженнями, негативними оцінками; Створювати ситуації вільного
спілкування, обміну думками.

Вихователям важливо усвідомити. Що феномен креативності пов’язаний,
насамперед, з уявою дошкільника. Дитина на основі попереднього досвіду
створює образи побаченого, почутого. У своїй уяві дитина виходить за
межі безпосередньо даного, може відходити від реальної дійсності,
фантазувати, мріяти.

Педагогові, який прагне виховати креативність допоможуть:
нерегламентоване середовище, демократичні відносини з дітьми, наявність
у вихованців можливості наслідувати творчу особистість.

Під час роботи вихователеві необхідно дотримуватися принципів
креативності:

уникати чіткого формування проблеми, творчого завдання;

обговорювати з дітьми не саме творче завдання, а аналізувати деякі
загальні моменти, які вводять їх у проблему;

пропонувати вихованцям не зупинятися на досягнутому, висувати нові ідеї,
навіть якщо їм здається, що питання розв’язане;

якщо дитині не вдається розв’язати творче завдання, розбити його на під
проблеми;

спонукати дітей частіше вдаватися до аналогій;

бути тактовним, винахідливим;

стимулювати творчу уяву, прояви дотепності, фантазії;

вдосконалювати своє вміння ставити запитання, робити часткові підказки,
вносити уточнення, роз’яснення, вставляти репліки, які спонукають до
пошуку;

зважено аналізувати і відбирати найбільш оригінальні дитячі ідеї;

учити дітей не обмежуватися найбільш очевидним способом розв’язання
завдання, пропонувати їм нові напрямки в пошуку рішення;

спонукати вихованців знаходити у творчому завданні суперечності,
обходити перешкоди, діяти у незвичній манері, використовувати знайоме
по-новому;

час від часу пропонувати дітям уявити щось у вигляді елементарної схеми;

У нашому садочку ми застосовуємо під час роботи такі завдання творчого
характеру:

дібрати синоніми, антоніми;

запропонувати нові варіанти використання речей;

винайти нові способи досягнення мети;

внести зміни в зроблене; змінити речі за кольором, розміром, матеріалом,
формою;

висунути якомога більше людей для розв’язання конкретної проблеми;

використати фантазію, жарти, вдатися до дискусії;

дібрати аргументи, докази;

провести нескладне дослідження(порівняй, склади оповідання, практично
застосуй…)

самостійно обрати тему, зміст, форму, ролі, з власної ініціативи зібрати
інформацію, проаналізувати й оцінити її;

помінятися з однолітками ігровими ролями;

уявити (ліс, море…), відчути смак; поставити якомога більше запитань;

оживити слово (намалювати словесний портрет);

полагодити зламані речі, іграшки, відремонтувати книжки, дати речам нове
життя;

намалювати поняття (краса, віра, правда, свобода, життя…);

уявити себе об’єктом природи, предметом; уявно перетворити людину на
будь-який предмет;

розповісти про улюблену тварину, рослину, гру, заняття, страву, уявити
себе чарівником;

завершити розпочаті речення;

розповісти про свої враження;

змінити зовнішність, придумати нового звіра, рослинку, прилад, тощо…

продовжити життя літературного персонажа;

змінити звичні взаємини між персонажами казки;

придумати нову назву казці, картині, віршу, оповіданню;

створити фантастичну тварину;

придумати нове свято, гру, конкурс;

На власному досвіді ми переконалися, що діти з задоволенням виконують
такі завдання творчого характеру:

намалюй якомога більше предметів на основі прямих ліній (кругів);

наклей на аркуш паперу фігуру неправильної форми, яку ти вирізав з
кольорового паперу, на її основі створи оригінальну картину;

знайди якомога більше можливостей, цікавого та незвичного використання
відомого побутового предмета (пластикової пляшки, сірникової коробки,
кришечок від пластикових пляшок).

Плануючи роботу в дошкільному закладі, слід частіше вдаватися до
експериментування, дослідництва, надавати дитині право самостійно
приймати рішення, виробляти елементарні гіпотези, доводити,
обґрунтовувати власну точку зору. Ми рекомендуємо батькам прийоми та
способи розвитку в дитини допитливості, здатності до креативності. Під
час роботи з батьками ми звертаємо їх увагу на подвійний характер
творчої уяви, з одного боку вона є основою творчості, з другого може
відійти від реальності, мати надмірне фантазування, тобто творча дитина
може характеризуватися дорогоцінною здатністю реалізовувати свої
фантазії і мрії, досягти високих результатів в різних видах діяльності.
А може відрізнятися замкненістю, заглибленням у себе, відмовою від
розв’язання реальних життєвих завдань, особливо складних для неї. Тому
важливо допомагати батькам збалансувати схильність дітей до творчої уяви
із здатністю використовувати її в реальному житті. Креативність має
стати постійним супутником дитячої життєдіяльності як у дитсадку так і в
родині.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи