Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічної роботи та використання
електронних інформаційних ресурсів

МАКОВЕЙ Катерина Олександрівна,

бібліотекар Христинівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Реформування освіти викликало необхідність перетворення бібліотеки на
куль-турно-освітній центр пропаганди творів літератури, мистецтва;
задоволення націо-нально-культурних запитів учнів-читачів у книзі та
бібліографічній інформації; оновлення змісту її роботи, пошуку активних
форм і видів діяльності.

Згідно з “Положенням про бібліотеку ЗНЗ”, основні завдання бібліотеки
поля-гають у формуванні в учнів умінь та навичок бібліотечного
користувача, розкритті перед ними головних (модельних, базових) функцій
бібліотеки, ознайомленні з пра-вами і обов’язками користувача, вихованні
поваги до правил бібліотеки, популяри-зації ББЗ учнів шляхом проведення
бесід, організації бібліотечних виставок, огля-дів, лекцій, бібліотечних
уроків, надання індивідуальних та групових консультацій тощо. Динамічний
розвиток суспільства, а також комп’ютерних технологій потребує від усіх
постійного та активного впровадження інновацій у свою діяльність. Роль
бібліотекаря сьогодні набуває нових рис – він не тільки виконує свої
безпосередні функції, а й здійснює постійний пошук активних форм роботи
з учнями щодо ви-роблення вміння орієнтуватись у зростаючому потоці
інформації. Такий підхід до організації роботи ШБ потребує від
бібліотекаря впровадження в практику нових інноваційних технологій.
Головна мета всіх новацій – це високоефективне, якісне та комфортне
обслуговування користувачів.

У рамках найбільш уживаної в сучасній школі форми організації навчання –
класно-урочної в нашій школі використовуються різні методи та форми
інтерак-тивного навчання. Інтерактивне навчання – спеціальна форма
організації пізнава-льної діяльності, яка має конкретну, передбачувану
мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень
відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть
інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбу-вається за
умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Організація такого
навчан-ня передбачає моделювання рольових ігор, спільне вирішення
проблеми на основі аналізу обставин та відповідних ситуацій. Воно
ефективно сприяє формуванню на-вичок і вмінь, виробленню життєвих
цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, допомагає
сформувати вміння та навички навчатись самостійно, кори-стуючись
доступною інформацією. Інтерактивні методи навчання допоможуть уч-ням
оволодіти загальними знаннями про бібліотеку, виховувати в собі культуру
ро-боти з книгою, вміння користуватись абонементом і читальним залом
бібліотеки, довідковою літературою, періодикою, рекомендованою
бібліографією, ДБА бібліо-теки, правильно використовувати бібліографічні
описи книг.

Серед багатьох форм та методів роботи окрему увагу варто звернути на
метод проектів за якого учні набувають знань і навичок у процесі
планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово
ускладнюються. На сьогодні метод проектів один з найбільш розповсюджених
видів дослідницької роботи школярів. Особливість проекту полягає в тому,
що він базується на взаємодії всіх учасників навчально-виховного
процесу. Це співпраця, в якій і наставник, і учні, і батьки є
суб’єктами. Наставник виступає лише в ролі організатора процесу,
координатора роботи груп. Метод проекту надає можливість школярам
спільно досягати загальних цілей, набувати навичок колективної
співпраці, розвивати організаторські вміння та збагачувати досвід
самоорганізації і самоуправління.

Організація позакласної та позашкільної діяльності Христинівської ЗОШ
під час реалізації завдань краєзнавчого проекту “Сповідь солдатських
сердець”, присвяченого 65-річчю Перемоги.

Паспорт проектної краєзнавчої роботи.

Діяльність складалася з ІІІ етапів:

І етап. Підготовчий. Визначення проблеми, теми, формулювання мети і
завдання майбутньої діяльності, планування роботи над виконанням.

Тема: Мої земляки в період Великої Вітчизняної війни, їй вклад в
здобуття Перемоги.

Тип проекту: інформаційно-дослідницький; за кількістю учасників –
колектив-ний; за тривалістю виконання – короткотривалий.

Учасники проекту: учні 5-11 класів, класні керівники, заст. директора з
вихов-ної роботи, бібліотекар.

Мета: Вивчення історичних подій Великої Вітчизняної війни.

Визначення ролі наших земляків у здобутті Перемоги.

Висвітлення невідомих сторінок війни.

Дослідження долі воїна-переможця.

Завдання: Провести пошукову роботу щодо обліку ветеранів – жителів села.

Зібрати та узагальнити матеріали про життя наших земляків та їх участь у
Вели-кій Вітчизняній війні.

Оформити книгу слави з узагальненням фактів життя, особистих документів,
інтерв’ю з ветеранами та ін.

Матеріали використовувати для уроків історії, класних виховних годин,
спіль-них заходів з ветеранами.

План роботи: 1. Збір інформації.

2. Аналіз інформації.

3. Представлення результатів.

4. Оцінка результативності роботи.

ІІ етап. Практично-виконавчий. Основний вид діяльності – пошукова
робота. Керівник – заст. директора з виховної роботи.

І група – класні пошукові бригади (куратори – класні керівники);

ІІ група – архівна робота (документи та матеріали, що стосувались теми
про-екту; куратор – бібліотекар);

ІІІ група – випуск книги слави (куратор – учитель фізики).

ІІІ етап. Заключний. Представлення результатів виконання мети:

матеріал про ветеранів (книга слави);

сценарії виховних годин;

матеріали для куточку бойової слави.

Інформаційний простір нині пропонує читачеві надзвичайну кількість
літерату-ри на різноманітних носіях (папір, мікрофільми, аудіо-, відео-
та електронні матеріа-ли). У цьому інформаційному просторі
зорієнтуватись дуже важко. А як почувається в такій ситуації читач?
Потік різноманітної інформації перетворюється для читача на небезпечне
явище. В такій ситуації бібліотекар повинен стати провідником, який
кожному допоможе не заблукати у лабіринтах інформаційного простору,
піднятися над собою. У зв’язку з цим варто звернути увагу на проведення
у школах бібліотеч-них уроків, які не лише розширюють знання учнів, а й
формують їх як духовно розвинених людей.

Програма бібліотечних уроків має складатися з урахуванням вікових
особли-востей учнів та вимог шкільної програми з позакласного читання.
Нею передбача-ється поступове набуття і поглиблення учнями знань: від
загального ознайомлення з бібліотекою – до знання змісту окремих
розділів книжкового фонду, використання ДБА бібліотеки тощо. Знання
школярів поступово поглиблюються, тому кожне наступне заняття має
будуватись на більш складному матеріалі.

Під час проведення уроків доцільно використовувати різні методи: бесіди,
лек-ції, практичні заняття, доповіді та повідомлення учнів, різні види
змагань, ігри, вік-торини та ін. Варто пам’ятати, що найгірше
засвоюються знання, подані в готовому вигляді, а найефективнішою є
робота, що організує школяра до самостійних дослід-жень, спонукає
здобувати знання, здійснювати відкриття.

< b d f Ae d f Ae ???ня з новим матеріалом; урок поглибленого вивчення матеріалу; урок контролю знань (систематизації, узага-льнення). Кожен з цих типів уроків в свою чергу може мати багато варіантів. Наприклад, урок поглибленого вивчення теми може мати такі варіанти: урок-семінар, урок-дис-пут, інтегрований урок, урок-вікторина, урок-конференція, урок-практикум та ін. Пропоную детальніше зупинитись на деяких з них. Урок-інтелектуальна розвага. Завдання таких уроків: Перевірка кмітливості, ерудиції учнів; Активізація розумової та пізнавальної діяльності школярів; Задоволення і радість від інтелектуальної розваги. В більшості випадків використовуються різні малюнки, схеми, таблиці та інший ілюстративний матеріал. Бажання досягти перемоги стимулює активність, доведення розпочатої справи до кінця, пошуку виходу зі скрутного становища. У розвагах повинні бути присутні хитрість, загадковість, видумка, забава, які вимагають зосередженості, зіставлення мети з кінцевим результатом. За таким принципом проводяться “Турнір ерудитів”, ”Бібліотека. Що? Де? Куди?”, ”Поле чудес”, ”Брейн-ринг” тощо. Наприклад, при проведенні літературних турнірів використовуються ігри (тести), які одночасно з’являються на екрані та озвучуються. В правильності відпо-відей можна впевнитись за мить (на екрані з’являється картинка-відповідь). Урок-гра. Граючись, діти із задоволенням вчаться, легко запам’ятовують те, на що марно витрачається багато годин зубріння, не відчувають труднощів при озна-йомленні зі складними абстрактними поняттями. Дидактичні ігри будуються по-різному. В деяких з них можуть бути всі елемен-ти рольової гри: сюжет, роль, дія, ігрове правило, а в інших тільки правило тощо. Перед проведенням гри треба скласти сюжет, розподілити ролі, готують дидактичні матеріали, необхідне обладнання. В більшості ігор включаються елементи змагання. Наприклад, при проведенні уроку позакласного читання в 3 класі “Подорож-змагання у цікавий світ читання” можна включити таке завдання: На картках, які роздаються дітям, написані дитячі вірші (тільки приголосні букви). Потрібно вставити букви, що позначають голосні звуки, і прочитати вірш. Урок-екскурсія. Навчальне заняття проводиться зазвичай поза класом, поза школою, в природі, в музеї, на виробництві. Основний метод навчання – спостере-ження предметів, явищ, процесів. Він поєднується з поясненням, бесідою, збиран-ням колекцій, з виконанням практичних робіт. Етапи уроку: Підготовка бібліотекаря до екскурсії; Підготовка учнів до екскурсії; Проведення екскурсії; Підсумки екскурсії. Та крім стандартних в нашій школі проводяться ще й заочні (віртуальні) уроки-екскурсії. Наприклад, на уроці “Подорож морем Преси” для учнів 2-4 демонструється слайд-шоу, розроблена в програмі Microsoft Power Point, в якій показані послідовно всі процеси виробництва паперу, друку, тиражування газет та розповіді про професії людей, які причетні до виходу періодичних видань в світ. Урок-подорож. За основу уроку можна взяти факти з біографії відомого діяча, що подорожував певними місцями; учні немовби подорожують з ним і слухають твори (відомості), пов’язані з митцем або визначними місцями. Вимоги до організації: Чітке формулювання виховної мети подорожі та підпорядкування її змісту діяльності на всіх етапах проведення; Розробка маршруту і складення карти подорожі; Попередній підбір і виготовлення необхідних атрибутів; Використання бесід, конкурсів, поезій для оптимізації виховного впливу в цілому; Залучення до підготовки та проведення абсолютно всіх учнів класу. Так, при проведенні заочної краєзнавчої подорожі “Стежками ”Софіївки” для учнів 5-6 класів була підготовлена озвучена презентація (в т. ч. з показом відео-ролика). Урок-дискусія. Диспут, дискусія, розгляд дослідження – це обговорення спільного питання. Дискусія включає такі компоненти: Пізнавальний (знання про предмет та проблемну ситуацію); Операційно-комунікативний (вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної ситуації); Емоційно-оціночний (емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви). Вимоги до дискусії: Проблема повинна відповідати вікові та набутому досвідові; Учням необхідно володіти темою, яка ґрунтується на знаннях, умінні, досвіді; Повинна розвиватися з основних питань і нести в собі суть протиріччя. Дискусія – один з методів розвитку мислення із застосуванням теоретичних знань. В процесі дискусії учні вчаться переконливо викладати свої думки, а також володіти собою, спілкуватись з товаришами. Бібліотекар не повинен спішити сам виправляти помилки, а краще запросити до цього учасників дискусії, запропонувавши висловити свою думку з певного пи-тання. Для підтримки дискусії бібліотекар повинен проявити такт і не засуджувати учня за неправильно висловлену думку; слід зупиняти й бажаючих посміятись над однокласником. Так при проведенні інтегрованого бібліотечного уроку “Бібліотека ХХІ століт-тя” для учнів 9-х класів була запланована та проведена дискусія на тему “Чи є місце традиційним паперовим виданням у бібліотеці майбутнього?”. В цій дискусії при-ймали участь як учні, так і вчителі української літератури, історії та інформатики. В кінці кожного уроку (заняття), крім екскурсії до бібліотеки, доцільно закін-чувати закріпленням набутих знань. Закріплення може проводитись в таких формах – кросворди, ребуси, вікторини, “словесні розсипи” (скласти вислови з роз’єднаних частинок) та ін. У кінці кожного навчального року слід проводити підсумкові заняття – масові заходи, де учні матимуть можливість застосувати і продемонструвати свої бібліогра-фічні знання. Форми підсумкового заняття можуть бути різноманітними: відповіді на запитання вікторини, конкурси, читацькі конференції, написання рефератів тощо. Головним завданням у проведенні бібліотечних уроків повинно бути форму-вання ставлення до бібліотеки як до джерела інформації, культурного центру та духовного осередку, де можна не лише поповнити свої знання, а й відпочити, по-спілкуватись із однодумцями та опонентами, знайти нових друзів. Нині у світі силу має той, хто володіє інформацією, тільки в такому разі людина зможе впевнено реалізуватися в житті. Список використаної літератури: Гаркуша, О. А. Учнівський проект як одна з форм реалізації задач громадянського виховання / О. А. Гаркуша // Виховна робота в школі. – 2009. - № 4. – С. 17 – 20.; Давидова, Л. Л. Автоматизовані інформаційні послуги в бібліотеці: електронне життя бібліотеки / Л. Л. Давидова // Шкіл. б-ка. – 2010. - № 3. – С. 75 – 78.; Дем’янюк, Т. Д. Роль бібліотеки у здійсненні виховного процесу // Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: наук.-метод. посіб. / Т. Д. Дем’янюк. – Суми : ТОВ Вид-во “Антей”, 2006. – С. 141 – 162.; Одинець, А. Подорож-змагання у цікавий світ читання : урок позакл. чит. / А. Одинець // Розкажіть онуку. – 2008. - № 4. – С. 96 – 97.; Руденко, Т. Бібліотечний урок для старшокласників: зміст, методи, форми // Сучасний бібліотечний урок. – К.: Шкіл. світ, 2008. – С. 52 – 55.

Похожие записи