Кружіліна Л.Ю.,

методист з виховної роботи

Шполянського РМК

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК

СТАНУ ПРАВООСВІТНЬОЇ ТА ПРАВОВИХОВНОЇ РОБОТИ

В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

( до скарбнички методиста )

Поняття «правоосвітня діяльність» та «правовиховна діяльність».
Безперечно, ці два поняття тісно пов’язані між собою, і нерідко
застосовуються системно, в сукупності. А чи існує між ними різниця?

Правоосвітня діяльність полягає у викладанні правознавчих дисциплін, що
є частиною загального освітнього процесу; залученні учнів до
різноманітних освітніх заходів, спрямованих на підвищення, поглиблення
знань з правознавчих навчальних дисциплін; наданні учням інформації
правового характеру; здійсненні контролю за станом засвоєння
правознавчих дисциплін тощо.

Поняттям «правовиховна діяльність» охоплюються заходи, акцент в яких
ставиться не стільки на освітній, скільки на суто виховній меті. А саме:

на використанні правових знань щодо моделювання схеми поведінки дітей та
підлітків;

на формуванні в них уяви про право як регулятор суспільних відносин;

на інформуванні їх про основні права та обов‘язки.

Реалізація таких заходів здійснюється для різних вікових категорій (
дошкільнят, учнів молодших та середніх класів ), тобто тих, що не
вивчають основи правознавства.

Перевірка стану правоосвітньої та правовиховної роботи в навчальному
закладі починається з ознайомлення з рішеннями педагогічної ради та
наказами директора. Під час ознайомлення з рішеннями педагогічної ради
та наказами директора слід чітко відстежувати, на вирішення яких проблем
спрямовані ці акти, адже саме ними має регламентуватися як правоосвітній
процес, так і комплекс правовиховних заходів.

Шкільна документація, яка відображає стан правовиховної та
правоосвітньої роботи вивчається:

на предмет відповідності чинному законодавству ( на які
нормативно-правові акти посилаються рішення, накази; на підставі яких
нормативно-правових актів вони складені; чи не порушують норм чинного
законодавства в галузі освіти та прав дітей );

на предмет стану навчального та виховного процесів ( чи всі аспекти
правоосвітньої та правовиховної роботи враховано в рішеннях, наказах;
наскільки детально );

на предмет актуальності ( як часто вносяться зміни у відповідну
документацію; чи враховуються новітні досягнення педагогічної науки; чи
передбачаються співпраця та взаємодія ).

Також слід з’ясувати, чи своєчасно видаються накази з питань обліку
дітей та підлітків шкільного віку, призначення громадського інспектора з
охорони прав дитинства, профілактики підліткової злочинності; чи
розглядаються питання профілактичної роботи на нарадах при директорі,
заступнику директора з навчально-виховної роботи, на батьківських
зборах, конференціях, тощо.

Особлива увага під час перевірки має приділятися ознайомленню зі станом
планування правоосвітньої та правовиховної роботи. Слід визначити, чи
складено окремі плани такої роботи, наскільки вони чіткі та детальні, чи
зазначені в планах строки виконання та відповідальні виконавці, як
здійснюється контроль за виконанням запланованих заходів. Доцільним може
бути ознайомлення з документацією, яка свідчить про виконання
передбачених планами заходів ( якщо заходи за своєю сутністю
передбачають наявність таких документів). До переліку цих документів
входять: протоколи нарад, матеріали лекцій, бесід, відкритих уроків,
результати тестування, анкетування тощо.

Окремо слід вивчити стан профілактичної роботи. Здійснити ознайомлення з
перспективним планом, планом заходів з профілактики правопорушень та
окремими планами класних керівників, план роботи заступника директора з
виховної роботи. Проаналізувати стан виконання запланованих заходів та
систематичність у відслідковуванні конкретних результатів роботи. При
цьому, у разі виявлення певних недоліків в плануванні чи виконанні
запланованих заходів з боку навчального закладу, рекомендації не повинні
обмежуватися лише посиланням на необхідність планування та здійснення
такої роботи.

В процесі ознайомлення з формами роботи по підвищенню рівня правових
знань педагогічних працівників з’ясовується:

чи передбачена така робота наказами;

чи здійснюється планування такої роботи;

які конкретні форми застосовуються (семінари, лекції, практикуми,
бесіди, наради, самостійне навчання, інше);

яка періодичність проведення таких заходів;

спеціалісти яких органів, установ залучаються до такої роботи;

яка теоретична, методична, нормативна база використовується;

які питання виносяться на розгляд.

Перевірка стану викладання правових дисциплін полягає в ознайомленні з
інформацією про:

програми, за якими здійснюється викладання предмету;

обсяги вивчення предмету ( кількість годин тижневого навантаження та
сукупного);

літературу ( теоретичну, методичну, нормативно-правову ), яку
використовує вчитель, та якою забезпечені учні ( назва, стан
забезпеченості );

власні методичні розробки вчителя правознавства.

Відомості про вчителя включають в себе інформацію про рівень його освіти
(назва вищого навчального закладу, рік закінчення,
освітньо-кваліфікаційний рівень), профіль фахівця, проходження курсів
перепідготовки чи підвищення кваліфікації, результати атестації,
загальний стаж педагогічної роботи та стаж роботи в даному навчальному
закладі.

Завдання спеціаліста, що перевіряє стан роботи, полягає в:

узагальнені інформації про форми правової освіти та виховання ( вся
сукупність заходів систематизується за визначеними критеріями; при цьому
можливе зазначення окремих конкретних прикладів);

визначенні системності та комплексності в застосуванні форм правового
навчання та виховання.

???????t h?

E E I V

???????¤??????’?ра з виховної роботи. Нерідко довідки переповнені зайвою
інформацією про всі проведені навчальним закладом заходи із зазначенням
назв таких заходів та класів, в яких вони проводилися. До того ж довідки
часто містять інформацію про заходи, які дуже опосередковано або взагалі
не стосуються питань правової освіти та виховання.

При ознайомленні із правоосвітньою та правовиховною діяльністю, а також
з питаннями профілактики негативних явищ з’ясовується:

стан відвідування учнями занять;

чи передбачено ведення внутрішньошкільного обліку ( чи внесено в
облікові картки учнів, які стоять на внутрішньошкільному обліку, дані
про причину та дату постановки на облік, відомості про батьків,
психолого-педагогічні характеристики);

чи ведеться облік профілактичних бесід;

чи створена в навчальному закладі рада з правової пропаганди та
профілактики правопорушень, який стан активності її роботи ( чи
ведеться книга протоколів засідань ради; наскільки систематично
проходять засідання ради; чи обґрунтовані приймаються рішення);

чи перебувають учні навчального закладу на обліку в службі у справах
дітей та (чи) в кримінальній міліції у справах дітей;

чи складено план профілактичної та корекційної роботи, наскільки
успішною є його реалізація;

чи виносяться рекомендації психолога щодо корекції поведінки учнів з
девіантною поведінкою;

яким чином здійснюється контроль за відвідуванням навчальних занять, чи
заповнюється книга обліку відвідування, де вона зберігається;

чи здійснюється взаємодія навчального закладу з батьками щодо їх впливу
на поведінку дітей.

Відсутність в навчальному закладі спеціалізованого кабінету права не
може вважається порушенням. Разом з тим відсутність куточка чи стенду
правової інформації є недоліком. Таких стендів може бути декілька – для
учнів, батьків та для педагогічного колективу. Під час перевірки
аналізуються інформативний зміст стенду та періодичність його оновлення.
Серед рекомендацій за наслідками такого аналізу можуть бути такі:

«розмістити на стенді інформацію про органи і установи, які опікуються
правами неповнолітніх ( адреси, телефони )»;

«розмістити витяги з нормативно-правових актів, що регламентують права
та обов‘язки учнів в навчально-виховному процесі»;

«розмістити витяги з нормативно-правових актів в галузі адміністративної
та кримінальної відповідальності неповнолітніх».

Також доцільно рекомендувати оформлення тематичних стендів правової
інформації, присвячених проведенню Тижнів та декад правових знань,
знаменних дат, пов’язаних з прийняттям основних міжнародно-правових
документів тощо.

Під час ознайомлення з роботою бібліотеки з питань правового
інформування вчителів та учнів з’ясовується стан забезпеченості фонду
бібліотеки сучасною правовою літературою та періодичними виданнями
юридичного спрямування; визначаються форми роботи бібліотеки в розрізі
правової освіти та виховання (які заходи проводяться на базі бібліотеки,
наскільки активно учні залучаються до роботи з виданнями правового
характеру, тощо). У разі виявлення в ході перевірки правової літератури,
що є морально застарілою, можливо виносити рекомендації щодо її заміни
чи оновлення.

При ознайомленні з формами роботи з батьками по підвищенню рівня їх
правових знань вивчаються такі питання:

чи здійснюється планування такої роботи; кого визначеного відповідальним
за її проведення;

які конкретні форми використовуються ( батьківські лекторії, бесіди,
семінари тощо ), які питання розглядаються;

наскільки систематичною є така робота;

які органи, установи залучені до роботи щодо підвищення рівня правових
знань батьків, в чому конкретно полягає участь таких органів та установ.

Під час вивчення питань співпраці навчального закладу з правоохоронними,
іншими державними органами та установами, правозахисними громадськими
організаціями недостатньо лише перелічити назви таких органів та
установ. Слід з’ясовувати ( для кожного органу, установи окремо ):

наявність спільних планів роботи, договорів про співпрацю;

конкретні форми такої співпраці ( з наведенням прикладів ) та її
тривалість;

систематичність роботи.

Після завершення перевірки попередні висновки і наслідки аналізу
(вивчення) правоосвітньої діяльності доводяться до відома керівника
навчального закладу ( або у разі відсутності до його заступника).
Спільно з ним необхідно обговорити й усунути можливі розбіжності та
неточності у висновках і оцінках.

За підсумками перевірки складається письмова довідка, яка підписується
і направляється керівнику перевіреного навчального закладу. За
матеріалами проведеного аналізу до навчального закладу, який
перевірявся, направляються письмові рекомендації для врахування у
подальшій роботі з зазначенням терміну усунення недоліків.

Рекомендації, що виносяться за наслідками перевірки, повинні бути
чіткими, конкретними та направленими на реальне покращення стану
правоосвітньої та правовиховної роботи; рекомендації не можуть виходити
за рамки компетенції навчального закладу та мають співпадати з
конкретними недоліками в роботі навчального закладу.

В залежності від виявлених недоліків, їх характеру можливе прийняти
рішення про проведення контрольної перевірки, про що повідомляється
керівництво навчального закладу.

Важливим аспектом роботи щодо перевірок стану правової освіти в
навчальних закладах є здійснення контролю за своєчасним надходженням від
навчальних закладів відповідей про усунення недоліків та врахування
рекомендацій.

Для зберігання документації щодо проведення перевірок стану
правоосвітньої та правовиховної роботи в навчальних закладах має бути
заведена окрема папка, де повинні зберігатися примірники таких
документів:

план перевірки;

довідка про проведення перевірки;

відповідь навчального закладу щодо врахування рекомендацій;

інша документація допоміжного і довідкового характеру.

Похожие записи