Криворучко Мар’яна Володимирівна, вчитель біології та географії.
Смілянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад
— загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15» Смілянської міської ради

Анотація

Стаття містить методичне обґрунтування принципу індивідуалізації в
організації профільного навчання. Представлений алгоритм організації
навчального процесу в профільній старшій школі загальноосвітнього
закладу. Визначається домінуюча роль суб’єктного учіння, акцентуються
принципи роботи вчителів для реалізації індивідуальних освітніх програм
учнів.

Профільне навчання як можливість створення індивідуальної траєкторії
розвитку учнів і вчителів

Стаття містить методичне обґрунтування принципу індивідуалізації в
організації профільного навчання. Представлений алгоритм організації
навчального процесу в профільній старшій школі загальноосвітнього
закладу. Визначається домінуюча роль суб’єктного учіння, акцентуються
принципи роботи вчителів для реалізації індивідуальних освітніх програм
учнів.

Серед найважливіших інновацій, здійснюваних у системі вітчизняної
освіти, є її орієнтація на нові стосунки між учнем та тим змістом
навчання, який йому пропонує держава. Якщо раніше учень мав чітко
виконувати програми, нав’язані йому ззовні традиційними підручниками,
вчителями, та в умовах профілізації навчально-виховного процесу в
старшій школі дитина може особисто втручатися в царину традиційної
педагогіки – мету, зміст, методи, прийоми і кінцевий результат своєї
освіти.

Якщо в минулі роки учня «програмували» на засвоєння освітнього
стандарту, який часто не відповідав ні можливостям, ні внутрішнім
запитам конкретної дитини, то з впровадженням профілізації вона може
вільно і самостійно обирати свою освітню траєкторію.

Ця нова ситуація наділяє як учня так і вчителя бажаною свободою. Дитина
отримує можливість самостійно розвиватися відповідно до природних
схильностей, мотиваційних ресурсів своєї особистості. Вчитель з сурового
наставника перетворюється на помічника, куратора та союзника. Учень сам
може розпоряджатися своїми можливостями і талантом, стає замовником
освіти і виконавцем свого замовлення. Роль педагога – стимулювати,
ініціювати, створювати найкращі педагогічні умови для якнайповнішої
реалізації освітнього очікування учня. В цій ситуації дитина реалізує
себе як неповторна особистість та відповідальний член суспільства [1].

Впровадження профільного навчання ставлять перед собою мету формування
людини не за єдиним зразком. Цільовий вектор профільного навчання
спрямований на досить складне завдання: створити умови для реалізації
індивідуальної лінії освітнього розвитку як учнів так і вчителів. За цих
умов дитина отримує невичерпні можливості для повної самореалізації
закладених в ній покликань, здібностей та неповторного таланту. Кінцевим
продуктом успішного функціонування такої системи навчання має стати
компетентна, конкурентноспроможна молода людина, здатна до усвідомлення
вибору професії зокрема, так і життєвої траєкторії взагалі.

Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі
забезпечує виконання Закону України «Про загальну середню освіту»,
ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти
і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти.

Наш навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад –
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15» реалізує концепцію профільного
навчання з врахуванням індивідуальних особливостей, інтересів і потреб
учнів, що сприяє формуванню у школяра орієнтації на той чи інший вид
майбутньої професійної діяльності.

Вчителі природничо-математичних дисциплін ставлять мету найповніше
реалізувати принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно
розширює можливості учня у створенні власної освітньої траєкторії.

Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи в нашому закладі
є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність,
багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти [2].

Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок
самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності,
розвиток їх інтелектуальних, психологічних, творчих, моральних,
фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

флуктуації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами,
потребами, здібностями і нахилами);

варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання
і навчально-методичного забезпечення);

наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою та профільним
навчанням)

діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів для
їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Наш НВК створює профілі навчання з рахунок комбінації базових,
профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим забезпечується
гнучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику
індивідуальну освітню програму.

За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання в нашому
навчальному закладі організоване внутрішньо шкільне профільне навчання –
працюють класи технологічного, природничо-математичного профілю.

Необхідною умовою для впровадження профільного навчання старшої школи є
до профільна підготовка, яка здійснюється в 8- 9 класах та сприяє у
виборі ними напрямку профільного навчання у старшій школі.

Пропоную розглянути методологічні засади організації профільного
навчання в 10-х класах загальноосвітнього закладу, що сприяють
формуванню та реалізації індивідуальних освітніх програм учнів та
вчителів.

Алгоритм організації навчального процесу в профільній школі НВК
«Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№15» м.Сміла Черкаської області:

Організація соцопитування, яка допомагає визначити тенденції попиту на
певний профіль навчання.

Аналіз і цілеспрямоване формування кадрових, навчально-методичних,
матеріально-технічних, фінансових ресурсів. Особлива увага приділяється
кваліфікації педагогів та комплектуванню шкільної бібліотеки довідковою,
науковою, науково-популярною літературою, періодикою.

Організація блоку додаткової освіти в основній школі з метою
попередження випадковості вибору старшокласниками профілю навчання. В
нашому закладі організовано математичний клуб «Кристал», біологічний
гурток «Бумеранг», екологічно-волонтерський загін «ШТАМ».

Врахування вікових особливостей старшокласників. Відповідно до
психологічних особливостей учнів 15-17 років педагоги посилюють
мотивації пізнавальної діяльності шляхом збільшення частини самостійної
діяльності учнів, використання активних методів навчання,
лекційно-семінарських форм проведення занять, практичній діяльності
учнів, участі в проектній діяльності.

Організація діагностичних досліджень, надання учням
психолого-педагогічної консультаційної допомоги, анкетування, що
спрямовані насамперед на самопізнання школярів, виявлення істинних
мотивів їх вибору, їх реальних освітніх можливостей. Особливу увагу
приділяємо роз’яснювальним бесідам з батьками.

Реалізація профільного навчання в старшій школі на основі проведеної
роботи.

Особливості суб’єктного учіння в профільній старшій школі

І. Збільшення обсягів і значення самоосвіти освітньому процесі.
Педагоги актуалізують на формуванні навичок самостійної пізнавальної і
практичної діяльності учнів. Це досягається не лише самоосвітою учнів в
позаурочний час, але й збільшенням об’єму самостійної роботи дитини на
уроці. В цих умовах особливого значення ми надаємо засобам дистанційного
навчання, інформаційних та телекомунікативних технологій навчання.
Фактично ми намагаємось створити нова інформаційно-освітнє середовище
навчання, орієнтоване на самостійну навчальну діяльність, розвиток
творчих здібностей учнів.

В практиці роботи я широко використовую для цієї мети створення власних
освітніх продуктів дитини:

створення портфоліо учня (яке включає само презентацію, всі виконувані
протягом навчального року види робіт по навчальній програмі, самостійна
робота по власній обраній темі тощо).

створення мініпідручника (у вигляді комплекту структурно-логічних схем,
малюнків, опорних сигналів тощо);

проекти учнів (індивідуальна або групова роботи);

курсові роботи (які захищають індивідуально в кінці навчального року).

ІІ. Вибір тих методів, засобів навчання, що забезпечують формування
функціональної грамотності і ключових компетенцій учнів – здатності
самостійно вирішувати соціальні та особисті проблеми в різних сферах
життєдіяльності.

Ця позиція реалізується в нашому закладі за допомогою наступних методів.

Інтерактивна складова методики організації навчально-виховного процесу.
Хочу відмітити, що випереджальні завдання та проблемно-пошукова форма
роботи краще виконується учнями математичних класів, а захист проектів і
рольові ігри більше до вподоби природничому профілю. У учнів 10-х класів
особлива пошана до лекційно-семінарської форми навчання. Учні добре
підготовлені до самостійної роботи із джерелами інформації, вміють вести
полеміку, комунікативні.

Інтеграційний підхід до навчання. Це творчий процес, який залежить у
першу чергу від сформованості освітнього середовища, його пріоритетів,
завдань та комфортності для діючих осіб [6].

У межах певної теми, певного розділу обов’язкова інтеграція з
попередніми знаннями є основою сприйняття нового. Високу
результативність дає одночасне застосування інтеграційних елементів,
новітніх інтерактивних технологій із евристичним методом навчання.

Інтеграційний підхід до навчання сприяє також реалізації політехнічної
освіти, підготовці старшокласників до трудової діяльності та здобуванню
подальшої освіти. Біологічні науки містять обґрунтування заходів у
сільському господарстві, охороні природи, знайомлять з новітніми
технологіями (біотехнологією, біонікою), формують практичні вміння щодо
збереження здоров’я та інше.

Трансформація знань учнів. За допомогою специфічних формулювань завдань
на уроці досягається не просто осмислення учнями інформації, але й
перетворення її на користувацькому рівні. Зокрема використовую наступні
формулювання завдань:

Перетворіть це правило так, щоб воно було придатним для …..

Пов’яжіть це з …..

Що є зайвим в цьому явищі?

Найдіть споріднені галузі застосування.

Об’єднайте ці правила в єдиний закон.

Складіть словник наукових термінів на понять з …

Перекладіть на іноземну мову.

Поставте дослід, що ілюструє….[1].

Впровадження принципів особистісно орієнтованого навчання:

  ¤ ¶ t v o 2

4

6

3/4

???????????ue

???????????ue

??&??????ue

??&???????????????????A

???????????ue

h

??&? ?????????????A

?????ue?ринцип «розвивальної допомоги» — не робити за учня, не вказувати
йому, що робити, допомагати пробувати власні сили і власну активність,
щоб учень сам обирав рішення і відповідав за них; навчання повинно бути
дослідницьким – це час, протягом якого діти вчаться самостійно діяти,
дискутувати і приймати рішення.

принцип «свобода вміння» — учні вільно обговорюють проблеми,
співпрацюють один з одним, а вчитель виступає в ролі старшого члена
колективу, т’ютора, консультанта, джерела досвіду. Засвоєння знань
відбувається лише тоді, коли сприйняття, переробка та виконання
забезпечені активною психологічною діяльністю.

Профільне навчання покладає на педагогів велику відповідальність не лише
за якість знань учнів, але й за майбутню професійну долю дитини. Тому з
метою раціональної і ефективної організації профільного навчання шкільне
методичне об’єднання вчителів природничо-математичних дисциплін нашого
закладу створює індивідуальні освітні лінії розвитку педагога, які
включають наступні види робіт:

Вчителі приймають участь в експертизі навчальних планів, програм по
профільному навчанню.

Розробляють програмно-методичне забезпечення профільного навчання.

Вивчають, узагальнюють передовий педагогічний досвід, напрацювання інших
навчальних закладів і окремих вчителів по організації профільного
навчання.

Апробують технології, забезпечують ефективність профільного навчання на
основі індивідуальних освітніх програм учнів;

Розробляють систему моніторингу результативності профільного навчання;

Приймають участь в оцінці професіоналізму педагогічних кадрів по
здійсненню профільного навчання;

Готують науково-методичні розробки, необхідні для реалізації профільного
навчання;

Організовують систему змагань (рейтингів, конкурсів, олімпіад тощо)
серед учнів старших класів;

Інформують батьків і учнів про організацію і результати профільного
навчання.

З досвіду роботи в профільній старшій школі я виокремлюю наступні засоби
досягнення вчителем індивідуалізації освітніх цілей навчальних занять:

створення атмосфери зацікавленості кожного учня в результатах роботи;

стимуляція учнів до висловлювань, використання різних способів виконання
завдань без побоювання помилитися;

оцінювання досягнень учня протягом усього процесу його діяльності, а не
лише за кінцевим результатом;

заохочення прагнень учня знаходити свій спосіб роботи, аналізувати
протягом уроку роботи інших учнів;

створення на уроці педагогічних ситуацій спілкування, які б дозволяли
кожному учню виявляти ініціативу, створювати обстановку для природного
самовираження учня [6].

Освітня траєкторія вчителя профільного класу повинна базуватися на
педагогічних технологіях, які об’єднують індивідуальну майстерність
вчителя та нові наукові підходи до викладання предмету. Тому я
використовую наступні прийоми при підготовці до уроку:

Створення технологічних карт навчальних занять – цілісної системи
уроків, які пов’язані за етапами процесу навчання: цільовим, змістовим,
операційно-діяльністним, контрольно-регулюючим та рефлексивним [4].

Створення опорних карт для конструювання навчального заняття – я роблю
навчальний процес відкритим і можу пояснювати учням, чому на уроці
використовую саме ці форми навчання, які вони мають переваги. Тоді учень
буде свідомо ставитись до своєї навчальної діяльності. Важливо, щоб
учень оволодів уміннями здійснювати рефлексію і міг управляти процесом
навчання.

Конструювання теми з використанням доцільних методів на різних етапах
уроку.

На основі вище викладеного матеріалу можна виділити наступний
орієнтовний перелік базових знань і вмінь учнів, які формуються протягом
вивчення біології у профільних класах старшої школи.

10 клас

1. Широко застосовувати сформовані уміння емпіричного, теоретичного,
морфологічного, функціонального і структурно-генетичного аналізу в
класній, домашній .і позакласній роботі різного характеру.
Удосконалювати уміння аналізувати інформацію міжпредметного характеру,
виділяти і аналізувати міжпредметні зв’язки. Вчитися аналізувати складні
методи навчально-пізнавальної діяльності: моделювання,
системно-структурний підхід, сходження від абстрактного до конкретного
та ін.

Розуміти залежність результатів виділення головного від мети і точки
зору. «Згортати» інформацію у вигляді опорних конспектів, тези, складних
планів і т.д. Творчо користуватися правилом-орієнтиром виділення
головного, вчитися складати правила самостійно.

2. Активно застосовувати в різних видах діяльності всі види і форми
порівняння. Вміти виконувати завдання порівняльно-узагальнюючого
характеру, складати системно-структурні характеристики природних
об’єктів. Продовжувати вчитися порівнювати навчально-пізнавальну,
практичну, організаційну, суспільну діяльність різних осіб, груп,
колективів. Робити із порівняння теоретичні, практичні висновки,
закінчувати його узагальненням, застосовувати в творчій діяльності.

3. Розрізняти природні і штучні класифікації природних елементів. На
основі теоретичних знань і правил-орієнтирів виконувати завдання
проблемно-узагальнюючого характеру, встановлювати міжпредметні зв’язки в
розповіді вчителя, відповіді товариша, узагальнювати хід дискусії,
ділової гри, підсумки конкурсу, телепередачі, спектаклю. Узагальнювати
різну діяльність осіб, груп, колективів, методи пізнавальної і
практичної робіт.

4. Удосконалювати вміння визначати поняття.

5. Застосовуючи методи системно-структурного аналізу, порівняння і
узагальнення, декомпозиції, вчитися висловлювати результати
конкретизації в розгорнутій системі суджень.

6. Активно застосовувати сформовані уміння доведення і спростування,
вчитися способам дедуктивного і проблемного доведення, новим способам
спростування. Усвідомлено володіти сутністю, структурою і
правилом-орієнтиром доведення у зв’язних відповідях, звітах, доповідях.
Вміти відстоювати свій тезис, наводити ґрунтовні аргументи, робити
висновки, спростовувати аргументацію у дискусіях. Вміти знайти необхідну
і достатню аргументацію при вирішенні пізнавальних задач, в самостійних
дослідженнях (наприклад брати участь в захисті наукових робіт МАН).
Вчитися новим методам: «мозкового штурму».

7. Застосовувати відомі процедури творчої діяльності для розуміння
проблем і проблемних ситуацій, удосконалювати всі процедури, необхідні
для вирішення проблем. Використовувати прийоми проблемного викладу,
вміти активно включатися в евристичну бесіду, розв’язувати різні
пізнавальні задачі, виконувати навчальні дослідження. Комбінувати і
перетворювати відомі засоби для розв’язання нових проблем.

11 клас

1. Широко і усвідомлено застосовувати сформовані у 1-10 класах
різноманітні види емпіричного і теоретичного (в т.ч. системного)
аналізів в залежності від мети і характеру навчального завдання. Вміти
розкривати тенденції, закономірності, переносити сформовані уміння
аналізу з одного виду діяльності на інший. Удосконалити різні види
аналізу за допомогою ТЗН і нових інформаційних технологій. Ввести уміння
виділяти головне в загальну систему умінь.

Користуватися сформованими уміннями аналізу різних способів навчальної
діяльності в репродуктивних, конструктивних і творчих задачах. Вчитися
аналізувати хід дискусії, утримувати «в полі зору» основну тему.
Розвивати уміння аналізувати ділові, імітаційні ігри. Аналізувати дані і
самостійно складати опорні конспекти-моделі виділення головного, тези,
складні плани, самостійно розробляти правила-орієнтири виділення
головного.

2. Творчо застосовувати сформовані за роки навчання різні види і форми
порівняння. Вміти виконувати проблемні завдання
порівняльно-узагальнюючого характеру, продовжувати вчитися методу
системно-структурного підходу, здійснювати історико-генетичне
порівняння.

Виконувати пізнавальні завдання різного ступеня складності, в основі
яких лежить порівняння. Творчо застосовувати основні правила-орієнтири і
моделі порівняння. вчитися фіксувати результати порівняння самостійно в
різній знаковій формі.

3. Застосовувати сформовані уміння узагальнювати різноманітну за
джерелом, обсягом, характером, складністю інформацію. Фіксувати
узагальнення в оптимальній формі.

Широко переносити вміння узагальнювати на інші види діяльності
(практичну. організаторську, суспільну та ін.), узагальнювати методи і
прийоми інтелектуальної і практичної діяльності.

4. Застосовувати уміння будувати емпіричне і теоретичне визначення при
освоєнні, застосуванні і узагальненні різноманітної навчальної
інформації класного і позакласного характеру.

Удосконалювати оцінні судження школярів за заданими критеріями, вчити
встановлювати такі критерії самостійно.

5. Творчо застосовувати сформовані уміння конкретизувати для
дослідження, розшифровки і застосування різноманітної інформації. Вміти
розшифровувати міжпредметні зв’язки в різній інформації.

Продовжувати вчитися найбільш складним видам конкретизації: сходження
від абстрактного до конкретного, на основі системно-структурного
аналізу, моделей.

6. Володіти всіма видами спростування. Брати участь в доповідях,
диспутах, дискусіях, конференціях; вміти відстоювати свої погляди,
ставити запитання. Володіти всіма методами доведення і спростування.

7. Користуватися в навчанні деякими методами наукового пізнання.
Застосовувати принципи теорії пізнання в навчанні. Вміти проблемно
викладати знання, брати участь в евристичній бесіді і проводити її в
молодших класах, розв’язувати різні пізнавальні задачі, виконувати
навчальні дослідницькі завдання.

Ввести сформовані мислительні уміння і навички навчання і самоосвіти в
загальну систему загально навчальних умінь (систематизувати перелік
умінь, критично оцінювати будь-яку інформацію на основі засвоєних умінь
і навичок, користуватися прийомами взаємо рецензування, взаємо навчання
[3].

Отже, профільне навчання в старшій школі реалізовує один з пріоритетних
векторів системи навчання – формування індивідуальної освітньої
траєкторії розвитку дитини, яка переростає в індивідуальну життєву
концепцію особистості.

Список опрацьованих джерел

Концепція профільного навчання в старшій школі.

Гузик М. Профільне навчання: як організувати, не зруйнувавши школу. Ч.1.
– К.: Ред..загальнопед.газ., 2005. – 112с. (Б-ка «Шк..світу»).

Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала. – Тернопіль: Навчальна книга
«Богдан», 2000. – 152с.

Педагогічна академія пані Софії / — Х.: Вид. група «Основа», Вереснь
2006. – 48с. – (Б-ка журн. «Біологія»).

Педагогічні знахідки на уроках біології / Упоряд. К.М.Задорожний. – Х.:
Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 144с. – (Б-ка журн. «Біологія»);
Ви.8 (56))

Технології навчання біології / Упоряд. К.М.Задорожний. – Х.:Вид.група
«Основа», 2007. – 160с. – (Б-ка журн. «Біологія»), Вип..2. (50))

Похожие записи