ВИКОРИСТАННЯ ПІСКОВОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІГОР І ЗАНЯТЬ ДІТЕЙ З
ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Козидра С.В.,

практичний психолог

д/з «Золота рибка» м. Монастирища

«Сама найкраща іграшка для дитини та, — писав К.Д.Ушинський, — яку він
може по-різному змінювати, для дітей сама найкраща іграшка – куча
піску». Дійсно, гра на піску – одна із форм природної діяльності дитини.

Пісок і вода – найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Перші
контакти малюків один із одним відбуваються в пісочниці. Перші іграшки,
які батьки купують своїй дитині – це відерце, совок та формочки. Малюків
дуже приваблює можливість активно й по-різному взаємодіяти з піском:
копати, пересипати, будувати. Ігри з піском і водою підводять дитину до
опредмечування думки, реалізації її в матеріалі.

У книзі «Чудеса на песке. Песочная игротерапия» описана система ігор із
піском, спрямованих на навчання і розвиток особистості в цілому. Принцип
«Терапії піском» був запропонований ще Карлом Юнгом, психотерапевтом,
засновником аналітичної терапії. Можливо, природна потреба людини
«бавитися» з піском і сама його структура і підказали К. Юнгу цю ідею.
Гра з піском, як консультативна методика була описана англійським
педіатром Маргарет Ловенфельд в 1939 році. В ігровій кімнаті вона
поставила 2 цинкових підноси, один наполовину заповнений піском, другий
— водою, і підготувала формочки для гри з піском. Іграшки «жили» в
коробці. Маленькі пацієнти використовували іграшки в грі з піском, а
коробки з піском вона називала «світом». Тому М. Ловенфельд назвала свій
ігровий метод «світовою методикою». Формуванням концепції «піскової
терапії» (sand-play) займались, в основному, представники юнгіанскої
школи. Наприклад, швейцарський аналітик Дора Калфф. Хоча для навчання
дітей унікальну можливість піску практично не використовував.

Яким же повинен бути фахівець, що працює з піском? Насамперед, він має
бути дитиною… І нехай дивуються люди, які забули про те, що малюк
повинен пустувати, гратися, іноді трохи грубіянити, ставити безглузді
запитання, говорити нісенітниці, у які він, іноді, й сам не вірить, а
іноді вірить так запекло й щиро, що з цих «нісенітниць» виростають
геніальні ідеї і творчі прозріння. І нехай дехто дивується: «Невже це й
є духовний шлях, адже ця людина незріла!». Як писав Паоло Коельо «… і
через свої безневинні веселощі, не забуваючи про своє призначення,
продовжує підтримувати зв’язок зі світом». Бути спострежливим, уважним
до дрібниць, адже саме вони можуть змінити звичайний розвиток подій.
Бачити й помічати все, намагатися запам’ятати й мовчати до того часу,
поки маленький творець світу не захоче залучити його увагу до себе і
своєї картини на піску.

Для гри з піском необхідний такий матеріал:

• ящик відповідного розміру (50x70x8 см);

• чистий просіяний пісок;

• лійка з водою;

• колекція мініатюрних фігурок – іграшок (фігурки з «Кіндер-сюрпризу»,
деталі конструкторів, фігурки-з «ластику, паперу, пластиліну). коли все
це є, можна сміливо відправитись разом з дитиною в подорож по країні
пісочних ігор, де є : повчальні ігри (вони навчають дитину читанню,
письму, лічбі, грамоті); пізнавальні ігри (з їх допомогою дитина пізнає,
який багатогранний наш світ, знайомляться з історією свого міста, села;
проективні ігри (де відкриваються потенційні можливості дитини, її
творчий політ фантазії, де дорослий разом з дитиною придумує і
розповідає казки).

Ігри-заняття та ігри-казки з піском, спрямовані на корекцію відхилень в
особистісному розвитку дітей. Вони включають в себе:

• ігри на розвиток дрібної моторики пальців рук та
тактильно-кінестетичної чутливості: «Пальчики, долоньки, кулачки – друзі
ви мої й помічники»;

• ігри на корекцію взаємин між дітьми, дітьми та дорослими (поведінка та
спілкування), корекцію відхилень в емоційному розвитку: «Дружба зло
перемагає – настрій всім нам піднімає»;

• світ чудес на піску: ігри на формування позитивних рис характеру,
навичок партнерської комунікації, розвиток емоцій у дітей. Пізнавальні
ігри на піску: «На піску подорожуємо – радість, щастя всім даруємо»

Під час проведення таких ігор починають знайомити дітей з піском. Для
цього використовують ігри для розвитку тактильно-кінестетичної
чутливості і дрібної моторики рук: «Пальчики, долоньки, кулачки – друзі
ви мої й помічники». Тактильна форма відчуттів – це відчуття, які ми
отримуємо через шкіру: гаряче – холодне; сухе – мокре тощо.
Тактильно-кінестетичні відчуття тісно пов’язані з розумовими операціями,
з їх допомогою пізнається світ. На рівній поверхні піску по черзі (діти
й дорослий) роблять відбитки кисті рук внутрішньою й зовнішньою
стороною, затримують руки на піску, злегка притиснувши їх, і
прислухаються до своїх відчуттів. Дорослий починає гру, розповідаючи про
свої відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я рухаю
руками, то мої пальчики й долоні відчувають кожну піщинку. А що
відчуваєш ти?» Діти розповідають про свої відчуття: Далі дітям можна
запропонувати:

— «походити» долоньками по піску, залишаючи свої «сліди»;

— «поїздити» долоньками і ребром, виконуючи зигзагоподібні та колові
рухи;

????????$???????? ????????$???????? ????????$????????? склавши пальці,
відобразити загадкові сліди птахів, звірів, тварин, яких не існує
(фантазуємо);

— створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки (квіти,
дерева, травичка, сонечко, дощ);

— здувати пісок із долонь, квіточок.

Для порівняння відчуттів пропонується дітям виконати такі самі вправи в
повітрі, на столі.

Прості вправи в піску мають величезне значення для розвитку психіки
дитини:

— взаємодія з піском стабілізує емоційний стан дітей;

— поряд із розвитком тактильно-кінестетичної чутливості й дрібної
моторики діти навчаються прислухатися до себе і проговорювати свої
відчуття;

— у дітей розвивається довільна увага, пам’ять, мовлення;

— дитина навчається розуміти себе й інших;

— закладається база для подальшого формування навичок позитивної
комунікації.

Досвід показує, що діти більше люблять, щоб інструкції до ігор були
віршованими. Але головне, щоб вони були захоплюючими і близькими дітям.
Позитивний вплив на дітей мають ігри-заняття та ігри-казки, які
проводяться під музичний супровід. Основним принципом роботи з дітьми є
те, що вони безпосередньо, повно проживають процес. Вони є справжніми
героями тієї чи іншої казки, оповідання, вірша.

Граючись із піском, діти краще розуміють свої бажання, реально бачать
вихід зі складної ситуації, творчо змінюють негативну ситуацію чи стан.

Через гру-казку чи гру-заняття в дітей формуються навички культури
спілкування:

— вміння без крику і сварок миритися між собою;

— ввічливо звертатися з проханням;

— поступатися й чекати;

— коли треба, ділитися тим, що потрібно самому;

— спокійно розмовляти, не порушуючи гри недоречним втручанням.

Граючись у піску, діти не створюють навколо себе зайвого галасу,
безладдя, зважають на думку товаришів, у них формуються почуття:
делікатності, ввічливості, люб’язності, скромності, товариськості. Діти
з задоволенням підтримують спілкування з дорослими. У замкнених дітей
зникає підозрілість та недовіра до оточуючих, поліпшується настрій. Вони
з задоволенням взаємодіють із однолітками, реагують на зміни.
Сором’язливі діти вчаться спілкуватися з однолітками та дорослими,
активно діють у різних ситуаціях, самостійно та разом із товаришами
вирішують завдання. Агресивні діти уникають конфліктів, поступаються,
діляться з товаришами, набувають навичок культури спілкування. В них
хороший настрій. Позитивні емоції переважають у усіх видах діяльності в
усіх дітей.

Ігри на піску є пізнавальними. Лише на піску ми можемо створювати різні
світи: подорожувати по різних країнах та планетах. При цьому не тільки
уявляємо, фантазуємо, але реально створюємо картини життя. Наприклад,
використовуючи фігурки доісторичних тварин і людей, знайомимо дитину з
життям Давньої Землі. Викладаючи в пісочниці красиві мушлі, фігурки
морських мешканців разом з дитиною потрапляємо в «Підводну Одісею», як
Жак Ів Кусто.

Можна виділити декілька видів пізнавальних ігор:

1. Ігри для ознайомлення з оточенням: через них діти пізнають те, що їх
оточує: тварини, ріки, міста тощо.

2. Географічні ігри: діти дізнаються, як живуть люди в різних куточках
планети, їх стосунки, взаємини.

3. Фантастичні ігри: діти імітують життя на інших планетах. Одержують
інформацію про космос, кораблі, дослідження. Розігрують ситуації життя
інопланетян. Знаходять вихід із конфліктних ситуацій, звільняючись від
внутрішнього напруження.

4. Історичні ігри: ставши учасниками історичних подій, діти обігрують їх
у пісочниці, будують, руйнують, вивчають стратегію «бойових дій» і знову
відбудовують.

5. Ігри-екскурсїї містом: знайомство дітей з рідним містом, його
історією. Історія міста, як і життя людей у ньому, має свої радісні й
сумні події. їх із задоволенням розігрують діти на піску.

Отже, під час ігор з піском у дітей розвивається довільна увага,
пам’ять, мислення. Але найголовніше, дитина набуває успішного досвіду в
розв’язанні проблемних ситуацій, а це робить її впевненішою, здатною й
надалі долати життєві труднощі. Ігри на піску сприяють розвитку
ініціативності, незалежності в спілкуванні, критичності та
морально-вольових рис.

Література

1. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д., Нисневич Л. А. „Как помочь „особому»
ребенку». Книга для педагогов и родителей. СПб, „Детство-пресс», 2001.

2. Грабенко Т.М. , Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. „Практикум по песочной
терапии», СПб, „Речь», 2002.

3. Катаева А.А., Стребелева Е.А.,»Дидактические игры и упражнения в
обучении умственно отсталых дошкольников», Книга для учителя, М., 1993.

4. Родина А. М. Работа с песочницей // Кораблина Е.П., Акиндинова И.А.,
Баканова А.А., Родина А. М. Искусство исцеления души: Этюды о
психологической помощи: Пособие для практических психологов. — СПб.,
2001.

5. Матеріали сайту: http://festival.1september.ru.

Похожие записи