.

Коваль Вікторія Іванівна ‘Організаційно-методичний супровід професійного саморозвитку педагогічного працівника дошкільного навчального закладу’ 

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
0 5533
Скачать документ

Управління адміністрації

Фрунзенського району Харківської міської ради

Харківський навчально-виховний комплекс № 74

Харківської міської ради Харківської області

м. Харків

2011

ЗМІСТ

Вступ
………………………………………………………………
……………………………………..

Розділ І . Координація роботи сім?ї та школи у вихованні патріота
України

Розділ ІІ. Чарівна технологія колективного творчого виховання

Розділ ІІІ З досвіду роботи вчителя вищої категорії Коваль О.М.,
класного керівника 8-А класу.

Розробки годин спілкування за методикою КТС
…………………………

Література
………………………………………………………………
………………………….

Вступ.

«Ми відповідальні за тих, кого приручаємо» – так сказав відомий
французький письменника Антуан де Сент-Екзюпері. Ці слова є основним
девізом в роботі кожного вчителя, кожного класного керівника.

Демократизація й гуманізація суспільства зумовили відповідні зміни в
методиці виховної роботи. У ній починає домінувати акцент на взаємодію
дорослих і дітей, які, об’єднуючись задля загальної мети, формують
стосунки між собою на принципах співробітництва й співтворчості.
Вихователь орієнтується на позитивні якості учня, вірить у його творчі
сили, намагаючись активізувати й розвинути їх. Цьому сприяють творчий
підхід до школярів, гнучкість форм впливу на них, урізноманітнення
змісту діяльності дитячого колективу.

За умов трансформації українського суспільства особливо значущості
набувають питання формування молодою людиною нових життєвих стратегій,
компетентності, конкурентноспроможності, посилення гнучкості та
мобільності соціальної поведінки. Чим потужніший життєвий ресурс людини,
чим ширші її соціальні можливості, тим легше здолати кризові настрої,
оволодіти конструктивно-перетворювальною позицією.

Спираючись на концептуальні засади Основних орієнтирів виховання учнів
1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів та завдання
експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина –
Україна», сучасний класний керівник повинен виховувати в учнівської
молоді почуття патріотизму, любові до України, поваги до народних
звичаїв, традицій, духовних і культурних цінностей усіх націй і народів,
які живуть в Україні; формувати активну громадянську позицію;залучувати
молодь до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та
довкілля, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ
соціального життя, а також до природоохоронної та дослідницької роботи.

Входження молодих поколінь у глобалізований динамічний світ, у відкрите
суспільство актуалізує роль життєвої компетентності вихованців.

Допомагає нам на шляху до здобуття життєвої компетентності методика
колективної творчої справи І.П. Іванова

Ми разом з учнями робимо велику справу – створюємо дружну класну
сім’ю, щоб у ній було тепло й затишно кожному, щоб кожен міг займатися
цікавою справою, розкривати секрети, відкривати таємниці свого «я»,
вчитися в інших і приносити користь людям.

У наших класних колективах відбувається велика кількість
нестандартних заходів. Це великі й маленькі КТС, навколосвітні подорожі,
екскурсії, конкурси малюнків, виставки поробок, фестивалі, турніри, КВК,
спортивні свята тощо. Усі заходи організовуються як творчі й колективні,
дотримуючись правил: „Кожна справа творча, а інакше навіщо? Кожна справа
– людям, інакше – навіщо? Кожна справа – творчо, інакше – навіщо? Наша
мета – щастя людей!

Ми переможемо – інакше бути не може!” Кожна група в класі отримує цікаве
творче завдання. Починає „кипіти” робота. В результаті кожна група
приходить на свято з „сюрпризом” для всіх. Активна участь у творчості
допомагає згуртувати учнів у самих класних колективах.

Ми за активну творчість. Така творчість корисна й необхідна кожній
дитині для того, щоб вона могла перевірити себе, випробувати, показати
всім, відчути, побачити, як виходить у інших , спробувати й собі,
навчитися, знайти цікаве заняття для себе, розвинути свої здібності.

У дітях живе романтика, і це чудово! І нехай вона супроводжує їх усе
життя, нехай радісне сприймання життя супроводжує наших учнів!

О.М.Коваль

Розділ І . Координація роботи сім?ї та школи у вихованні патріота
України

Рідний, рідна, рідне – корінь слів рід і народ. Рідні мати, батько,
рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа.

Ці святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між
якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої
України. І першочерговим завданням педагогічного колективу Харківського
НВК № 74 вважаємо зробити все можливе, щоб із нашої школи у життя
вступали справжні люди: чесні, демократичні громадяни України.

Протягом багатьох років виховуємо у своїх учнів відчуття громадянина
незалежної держави, почуття національної самосвідомості, громадянської
позиції, розуміння того, що кожна людина повинна мати свою позицію при
всіх владах і не ждати, що красиве і багатогранне життя настане з чиєїсь
волі. Кожен сам господар своєї долі. Як досягти цієї мети? Як зробити
життя у школі цікавим? Як згуртувати учнівський і педагогічний колектив?
Такі питання задавали і задають собі майже всі педагоги НВК.

Виходячи із концептуальних засад Основних орієнтирів виховання, ціннісне
ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у
патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній
культурі та культурі міжетнічних відносин.

Ми вважаємо, що серед культурно-національних чинників
виховання найбільш ефективним є виховання на прикладах життєдіяльності
батьків (історії роду, що органічно контактує з історією народу),
навколишньої природи, розкриття секретів і величі національно-державної
мови, культури, міжнародної ролі і місії Батьківщини, видатних здобутків
її славних синів і дочок у всіх сферах світового поступу, зокрема —
педагогіки, починаючи від авторів літописів, Ярослава Мудрого,
Митрополита Іларіона і Володимира Мономаха, П. Сагайдачного і Б.
Хмельницького, Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Максимовича і В. Каразіна,
І. Франка і М. Грушевського, К. Ушинського і В. Сухомлинського, бо
першими вчителями дітей є їхні батьки (члени роду). Тому й виховний
процес починається класними керівниками із роботи з батьками; з
роз’яснення батькам та усвідомлення ними сутності й ролі матері та
батька, природи і прав дитини; розуміння того, яку роль відіграє в житті
немовляти (дитини) особистий приклад батьків: і в сімейно-родових
стосунках, і в ставленні до їхніх батьків, до історії народу, до рідної
природи, мови, культури, нації і держави; до принципів і норм поведінки,
праці та побуту; зрештою — до процесу власного навчання й
громадянсько-культурного зростання, бажання й уміння виховувати дітей.

Виховання дітей у сім”ї органічно поєднується з виховною роботою школи.
“Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти – це
майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть
історію. Наші діти – це майбутні батьки і матері, вони теж будуть
вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними
громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти –
це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане
виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед
іншими людьми, перед усією країною”, – писав А.С.Макаренко в “Книзі для
батьків”. Сім”я, родина – найвища цінність на землі. Щоб батьки повністю
усвідомили, що вони виконують і важливу соціальну роль знайомимо їх зі
ст. 59 Закону України “Про освіту” , у якій зазначено, що виховання у
сім”ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з
батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і
розвиток дитини.

Сімейне виховання полягає у формуванні особистості дитини, розвитку
її здібностей, інтересу, світогляду, духовної культури, передачі
дорослими членами сім”ї соціального досвіду.

Родина формує ставлення до праці, до іншої людини, до суспільства, до
самої себе. Вона допомагає подолати життєві випробування, дає реальну
підтримку, вселяє віру у власні сили і краще майбутнє.

Та визначальною постаттю навчальних закладів був, є і буде ВЧИТЕЛЬ.

Педагоги НВК№ 74 розуміють, що ефективність виховання великою мірою
залежить не тільки від соціальних відносин, що склалися в суспільстві, а
також від технологій, як і використовуються учителями для формування
громадянської самосвідомості учнівської молоді. Пошук шляхів і засобів
громадянського виховання учнів є однією з найактуальніших проблем
шкільної освіти, усвідомлення того, що школа повинна стати середовищем,
яке забезпечує емоційно-психологічну захищеність і душевний комфорт
особистості, формування в неї громадянської освіти та свідомості,
соціальної відповідальності за національно-культурне відродження
України, а також емоційно-вольовому, психічну сфери, спонукало
педагогічний колектив нашої школи вийти у своїй роботі на новий якісний
рівень, переосмислюючи свою роль у вищезазначених процесах.

Однією з таких технологій є технологія колективного творчого виховання
(КТВ) за І.П. Івановим

Розділ ІІ. Чарівна технологія колективного творчого виховання

Колективне творче виховання: головне — “жити заради усмішки іншого”

Саме такі слова самі вже характеризують цю прогресивну технологію.
Колективна творча діяльність стає сьогодні не тільки традиційною, а й
необхідною для виховного процесу. Нетрадиційні методики цієї технології
сприяють відродженню гуманістичних ідеалів і цінностей, творчого духу
народу. Сучасна дитина особливо потребує піднесеного сприйняття світу,
пошуків себе та справжнього сенсу життя, мобілізації віри в свої
можливості, тобто пошукової активності та життєвої самостійності.

Одна з таких виховних технологій – технологія колективного
творчого виховання ( за І.П. Івановим), бо без теплоти, радості, добра
в відносинах між учнями та вчителями, між учнями один з одним важко
засвоїти величезну кількість інформації базових предметів.

Методика КТС допомагає кожній дитині сприймати себе як
особистість, яка може і буде реалізовувати свій навчальний та виховний
потенціал, отриманий в школі, а класний керівник при використанні даної
технології виступає в ролі фасилітатора.

Сутність технології колективного творчого виховання — формування
особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації
певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах
моральності та соціальної творчості.

Технологія колективного творчого виховання дасть можливість
удосконалювати пізнавально – світоглядну, емоційно-вольову та дієву
сфери особистості учня й педагога.

Ця технологія — особистісно орієнтована, бо кожній дитині
знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще,
ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими
такими ж зацікавленими людьми. Завтра він же з такою самою
зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже
в ролі виконавця. Ця технологія об’єднує ділову та міжособистісну сфери
діяльності людини.

Особливість технології полягає в тому, що між вихователями та
вихованцями складаються в процесі діяльності суб’єкт-суб’єктні взаємини,
в силу яких і вчитель, і учень рівною мірою почуваються відповідальними
за якісне виконання поставлених завдань.

Одна з головних ідей методики колективного творчого виховання —
формування особистості через єдиний виховний колектив, з однаковими
вимогами до старших і молодших. Творчий підхід до процесу виховання
забезпечується як групою засобів дружньої виховної турботи (збудження,
переконання, привчання, дружньої поваги, довіри, схвалення, “секретного
договору”), співдружності старших та молодших колективів, роботи з
рідними вихованців, співдружності педагогів, так і основними виховними
засобами (колективна організаторська діяльність, колективні творчі
справи, творчі ігри, творчі свята).

Колективні творчі справи — це, передусім, прояв життєво-практичної
громадської турботи про поліпшення спільного життя, це сукупність певних
дій на загальну користь та радість. Це справа колективна, тому що
планується, готується, здійснюється і обговорюється всіма учасниками.
Вона — творча, тому що на кожній стадії її здійснення і учні, і педагоги
ведуть пошук найкращих шляхів вирішення спільного завдання; бо справа не
робиться по шаблону, завжди розкриває нові можливості її учасників.

Колективні творчі справи розрізняються за напрямками виховання:
громадські, трудові, пізнавальні, спортивні, оздоровчі,
художньо-естетичної творчості тощо.

Технологія колективного творчого виховання припускає: — створення
колективу на основі прагнення до високих ідеалів, привабливих для
дітей, які формуються життєвою позицією педагога та справами,
скерованими на громадську, турботу про поліпшення навколишнього життя.

Мета технології — забезпечувати соціальне замовлення на людину нового,
демократичного суспільства, якій притаманна активна життєва позиція.

Здійснення життєво-практичної сторони кожної колективної творчої справи
визначає реалізацію таких виховних завдань:

виховні завдання, які ставлять вихователі в процесі організації
колективної творчої діяльності, вирішуються непомітно для вихованців, їх
відкривають вихованці — в тій чи іншій мірі — при обговоренні
результатів колективної творчої справи, і вони стають їхніми вимогами до
себе;

у процесі колективної творчої діяльності здійснюються в тісній єдності
завдання різноманітних частин виховання: громадського, морального ,
трудового, розумового, фізичного , естетичного;

у процесі колективної творчої діяльності розвиваються в єдності всі три
сторони особистості: пізнавально-світоглядна ( знання , погляди,
переконання, ідеали), емоційно – вольова ( почуття , прагнення,
інтереси, потреби), діяльнісна (уміння , навички, звички, здібності,
риси характеру);

у процесі колективної творчої діяльності реалізуються різні функції
виховної діяльності: вихователі передають готовий суспільно цінний
досвід вихованцям, ті оволодівають цим досвідом і створюють новий досвід
разом з вихователями та під ії керівництвом; відбувається поєднання
цього досвіду з попереднім, обмін поєднаним досвідом, його закріплення
та нагромадження у вигляді позитивних традицій , подальший їхній
розвиток;

у процесі колективної творчої діяльності взаємопов’язано здійснюються
різні ланки спрямованого виховання: виховання та самовиховання учнів і
педагогів як особистісне так і взаємне.

До основи організації колективного творчого виховання покладено
такі структурні компоненти технології:

1. Колективна організаторська діяльність.

2. Колективна творчість.

3. Колективна постановка мети.

4. Ситуації-взірці.

5. Емоційне насичення колективного життя.

6. Суспільне спрямування діяльності колективу.

Базовим компонентом технології є колективна організація діяльності,
тобто такий спосіб її організації, за якого всі члени колективу
залучаються до процесу планування, підготовки, виконання та аналізу
спільних справ. Така методика роботи формує в учнів навички побудови
ефективних міжособистісних відносин у колективі, вміння вирішувати
завдання, враховуючи інтереси і кожного члена колективу, і справи в
цілому.

Показником рівня розвитку колективного мислення є колективна творчість,
що дає можливість спілкуватися у колективі не за шаблоном, не за заданим
сценарієм, а з вигадкою, фантазією, імпровізацією, грою, відкриває нове
саме для цих дітей, для цього колективу.

Будь-яка діяльність повинна починатися з попереднього цілепокладання. У
цій технології — це колективна постановка мети. Діти та дорослі спільно
виробляють мету колективного життя.

Колективне цілепокладання має два напрямки: вироблення загальної
довгострокової мети та визначення конкретних дій на певний період часу.

Обов’язковим компонентом технології є ситуації-взірці. Це обмежений у
часі (від декількох годин до місяця) відрізок колективного життя, в
якому діти та дорослі живуть підвищено інтенсивним, напруженим
колективним життям згідно з принципами демократизації, гуманізму,
творчості.

Особливе значення надається емоційній насиченості колективного життя,
тобто набору засобів, спеціально спрямованих на збільшення емоційної
напруги, збудження почуттів єднання, довіри, душевного підйому. Ці
засоби поділяються на дві групи — символи та обряди. Символами є значки
й

емблеми, форма і девізи, символічні жести. Обряди, як прийнята форма
поведінки у конкретних ситуаціях, тісно пов’язані з емоційним життям
колективу та сприяють духовному єднанню учасників діяльності.

Характерним компонентом технології називають суспільне спрямування
діяльності колективу. Важливо, щоб діти у процесі діяльності,
здійснюваної на користь людям, розуміли стан цих людей і хотіти
допомогти їм. Необхідно, щоб у роботі поряд з формуванням в учнів таких
якостей, як творчість, відповідальність, діловитість, комунікативність,
розвивався і гуманістичний, моральний сенс діяльності.

Докладніше розглянемо стадії (етапи) організації колективної творчої
діяльності.

Етап І. Попередня робота колективу або колективне ціле покладання:
визначення теми, мети, завдань майбутньої діяльності, висування
перспектив перед учнями, вироблення у них переконання в суспільній
значущості та необхідності майбутньої діяльності, захоплення всіх
загальною справою. Починається будь-яка колективна творча справа з
попередньої роботи вихователів: класних керівників, педагогів, батьків,
шефів. Вони визначають виховні завдання наступної КТС, намічають вихідні
дії для розробки спільними зусиллями дорослих і дітей оптимального
проекту майбутньої КТС. У ході стартової бесіди старші розповідають, які
колективні творчі справи можна здійснити, відповідають на запитання
дітей. Іде обговорення: що можна зробити? Для кого? Де? Коли? Хто
братиме участь? З ким разом? Кому бути організатором?

Етап II. Колективне планування справи: обговорення різноманітних
пропозицій, варіантів плану, конкурс на кращу розробку плану, визначення
оптимального для даних умов варіанту, підбір матеріалу, складання
запитань-завдань, вибір ради справи. На цьому етапі головна роль
відводиться дітям. Відповідь на поставлені запитання-завдання учні
шукають спочатку в мікроколективах. Після цього збирається весь колектив
і уважно слухає

представника кожного мікроколективу. Це обговорення можна назвати
“збором-стартом”.

Етап IIІ. Колективна підготовка справи: розподіл доручень між
учасниками, визначення завдань мікроколективам, вибори відповідальних,
проведення анкети, організація контролю за виконанням завдань. Створений
спільно проект колективної творчої справи уточнюється та конкретизується
спочатку радою справи, яку спрямовує керівник колективу, після цього — у
мікроколективах, які самі планують виконання справи і починають роботу
зі втілення окремих частин загального задуму, враховуючи пропозиції,
висловлені й обговорені на загальному зборі-старті. При цьому вихованці
застосовують не тільки досвід, здобутий під час колективного планування,
а й ті знання, вміння і навички, що набули в навчальному процесі або в
позаурочний час.

Етап IV. Проведення справи: зміст і методика проведення справи залежать
від її форми, мети і завдань: збір, ділова гра, конференція, диспут,
ярмарок тощо.

Етап У. Колективний аналіз: чи була користь, радість від діяльності
навколишнім людям? Чи був колектив дружнім, організованим,
доброзичливим? Чи була колективна справа проведена з фантазією та
витівкою? Хто показав себе з кращого боку і в чому? Кому можна висловити
загальну подяку? Що треба врахувати в майбутній роботі? Головне, щоб
кожний брав участь в аналізі досвіду (і свого власного, і своїх
товаришів) проведеної КТС, навчався оцінювати, аналізувати, брати уроки
на майбутнє. Спираючись на той позитивний досвід, який учасники КТС
набули в організації колективної творчої справи, враховуючи уроки з
помилок, дорослий по-дружньому переконує вихованців в необхідності
подальшої роботи по поліпшенню навколишнього життя. Слово дорослого — це
роздум вголос, це нова ідея, нове завдання, нова пропозиція.

Етап VI. Найближча післядія: виконання рішень, прийнятих після аналізу
справи. Тут керівник спрямовує на використання вихованцями в навчальній
роботі, в позанавчальному житті і діяльності колективу досвіду, набутого
при плануванні, підготовці, проведенні КТС і обговоренні результатів.
Відразу ж після підбиття підсумків слід докласти максимум зусиль до
колективного втілення пропозицій, висловлених на підсумковому зборі,
колективно накреслити програму наступних дій.

РОЗДІЛ II З досвіду роботи вчителя вищої категорії Коваль О.М.,
класного керівника 8-А класу.

1. ПЕРІОДИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ТА ПЛАНУВАННЯ КТС В КЛАСНОМУ
КОЛЕКТИВІ

На початку навчального року перед колективом кожної школи постає
питання, як організувати навчально-виховну роботу, щоб усім було цікаво
й корисно: учням, учителям, батькам. Кожен планує різноманітні заходи,
намагається використати щось нове, експериментує. Але не завжди виходить
бажаний результат. Як зробити так, щоб, по-перше, все було не дуже
складно, по-друге, щоб усі були активними учасниками справ, по-третє,
щоб потім хотілося працювати разом? А як ініціювати самостійну творчість
учнів? Вирішити ці питання допомагає методика колективного творчого
виховання. Саме вона сприяє розвитку учнівського самоврядування та
забезпечення всебічного розвитку учнів.

Класні керівники НВК разом з членами шкільного парламенту планують
виховну роботу класу за тематичними періодами плану виховної роботи НВК.
На початку та наприкінці року проводиться великий загальний урочистий
збір, де висловлюється подяка учням за активну роботу, нагороджуються
кращі учні кращі класи, кращі класні керівники, батьки. В 2010-2011
навчальному році це такі періоди:

І період (вересень-жовтень) – «Світ дитинства».

ІІ період (листопад-грудень) – «Українцями ми народилися».

ІІІ період (січень-лютий-березень) – «Веселі, дружні, кмітливі та
спритні».

IV період (квітень-травень)- « Шануймо природу усюди й завжди ».

Відповідно до цих періодів було сплановано проведення КТС у
колективі

8-А класу.

І період (вересень-жовтень) – «Не споглядати й говорити, а вершити і
творити»:

КТС – пізнавальна гра «Дарунки осіннього поля».

КТС – пізнавальна справа-огляд «Україна – славний край козацький »

КТС- конкурс „Алло, ми шукаємо таланти!”

КТС- свято „День Учителя”

ІІ період (листопад-грудень) – «Моя найкраща в світі сторона

чарівна, неповторна Україна»:

КТС – акція „Від бабусиної скриньки –до етнографічного шкільного музею”

КТС- пізнавальна справа –огляд «Духовно-культурна спадщина мого роду »

КТС- пізнавальна рухлива гра «Заповідними стежками рідного краю»

КТС- літопис класу „Щоденник добрих справ”

КТС – конкурс „Нумо, хлопці!”

КТС- аукціон знань „Прислів’я та приказки мого народу” .

КТС- ярмарок „З Новим роком”

ІІІ період (січень-лютий-березень) – «Я- українець, я – харків’янин, я –
учень НВК № 74»:

КТС – спортивно- розважальний конкурс „Святкуємо День захисника
Вітчизни”

КТС – свято „ Славні імена земляків ”

КТС- КВК- „Найрозумніші”.

КТС – свято «Рідного слова краса і співучість»

IV період – квітень-травень « Ми – частка природи»:

КТС- конкурс малюнків „Найчарівніший куточок рідної природи”

КТС – усний журнал „”Чорнобиль-біль України” .

КТС – акція „Хай мир крокує планетою”

КТС – конкурс „Озеленення території школи”

КТС- конкурс юних фотографів « Весна іде» .

2. РОЗРОБКИ ГОДИН СПІЛКУВАННЯ ЗА МЕТОДИКОЮ КТС

Година спілкування у 5-А класі

Класний керівник Коваль О.М.

Тема: « Щоб яблучко від яблуньки не котилося »

Вид: пізнавальна справа-огляд

Форма: турнір знавців з народознавства

Підготовчий етап. Спільна праця старших та молодших друзів з
використанням шкільних традицій щодо впровадження методики колективної
творчої справи.

Колективне планування.

– Попередньо, шляхом анкетування серед учнів, було вибрано тему:
“Український фольклор”

Тема “Український фольклор” дуже велика, отже нам треба обрати якісь
конкретні теми. Тож, я слухаю ваші пропозиції. (Діти пропонують теми –
колискові, потішки, щедрівки, загадки, ігри).

Ми маємо теми: 1. Мамина колискова; 2. Забавки та потішки; 3. Рухливі
ігри.(Запис тем на дошці);

А тепер ми розіб’ємось на мікроколективи – групи (за кольорами: на
столі лежать фішки з різними кольорами, учні обирають свій і таким
чином розподіляються на мікроколективи);

Групи повинні обрати керівника, назву колективу (через 30 сек.
оголошують свій вибір)

Початок роботи

Колективна підготовка справи.

– Пропонуємо керівникам груп підійти до столу і , шляхом жеребкування,
обрати тему своїх повідомлень та оголосити її. (На столі лежать три
листівки з назвами тем).

– Добре, теми повідомлень вам уже відомі. Можна починати працювати. Ми
маємо на столі матеріали з усної народної творчості. Ваша задача –
обрати потрібний для виконання вашого завдання матеріал.

– Тож ви готові до роботи. На опрацювання матеріалу вам відводиться 10
хвилин. Час пішов

Опрацювання матеріалу. Підготовка відповідей

Проведення КТД.

Організатор. – Діти, подивіться, у нас на дошці є яблунька. Вона
велика,

ошатна, але чогось на ній не вистачає. Як ви думаєте, чого? (Відповідь
– яблук)

Так, правильно. Немає плодів на нашій яблуньці. Але ми можемо це
виправити. Ми сьогодні будемо багато працювати, дізнаємося чимало нового
для нас, а результати нашої роботи – наші знання, знайдуть місце на

соковитих плодах-яблучках. Вам потрібно буде написати найголовнішу
інформацію на яблучках і розвісити на гілочках яблуньки. Тож починаємо
наше змагання. Слово першій групі.

1 група. ( відповіді учнів – орієнтовані)

Учень 1. Колискова – це пісня материнської душі, безмежної любові і
ласки, неповторної ніжності. І почнемо нашу уявну подорож у світ
колискових пісень разом із учнями першої групи.

Учень 2. Ми розповімо про мамину пісню.

В колисковій переплелись радість і біль, тривога і надія. Перші
поняття про щастя, добро і ласку пов’язані з образом найдорожчої для
нас людини-мами. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і
тоді, коли ми самі станемо дорослими.

Учень 3. Нами з?ясовано, що «колискова» походить від слова колисати,
колиска.

-А чи знаєте ви, з чого робили колиски?

Колиски робили з дерева калини, ясеня, клена або плели з лози, щоб
діти були дужими та співочими. Про це співалося, навіть у самих
колискових:

Колисочка яворова,

Колисочка з горішка.

Нехай на ній потішиться

Народна потішка.

Учень 4. А ще колись дуже давно колиски підвішували до сволока. Ще й
тепер в хатах можна побачити скоблики , до яких їх підвішували.

А ще в народі існував звичай: колиску, якою вже не користувалися,
ніколи не викидали. Її берегли доти, доки жили люди в хаті. Ми навіть

знайшли загадку про колиску.

У лісі росло, і листя мало, а тепер носить живе тіло.

Як ви думаєте, що це? Правильно, колиска

Учень 5. А я хочу зачитати такий віршик про колискову.

Колискова пісня, колискова.

То прекрасна материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом

Чебрецем і суничним літом

Пахне молоком і споришами

Скільки в ній ласкавості і шани

Скільки в ній тривожності людської

І надії й сивини гіркої

Колискова пісня, колискова.

Учень 6: Зовсім недавно на уроці музики ми вивчили колискову і хочемо
її заспівати. (Колискова «Котику сіренький»)

Виступ 1-ої групи.

Учень 10.

А ще ми хочемо пограти з вами в гру. Треба пригадати навести приклади
прислів’їв та приказок про маму та її колискову. Приклади не повинні
повторюватись. На підготовку відповідей відводимо 3 хвилини. Час пішов.

Три хвилини сплинуло. Керівників груп просимо підійти до столу і витягти
номерки, за якими визначиться послідовність відповідей груп.

(“Кольцовка” прислів’їв та приказок про маму та її колискову)

1.Любо й ненці, коли дитина в славі.

2.Материнська любов і кінця не знає.

3. При сонечку тепло, при матері добре.

4.Як Батьківщина й сонечко над нами, отак і мама на
землі одна.

5.Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

6. Найдорожча пісня, з якою мати колисала.

Організатор : – Молодці, кожен з вас добре попрацював і отримав великий
урожай яблук. А подивіться на нашу яблуньку. Що на ній не вистачає?
(Яблук) Правильно. Тож давайте прикрасимо її яскравими плодами нашої
праці.

– Прийшла черга виступу другої групи. Тема виступу: «Забавки та
потішки» Будь ласка, ми надаємо вам слово.

Група 2.

Ми дуже любимо грати словами. Недаремно ж словесні каламбури,
нісенітниці, та інші веселинки використовуються багатьох іграх. З
деякими пустощами та утішками–забавками ми хочемо вас познайомити.

Учень 1. Кожна мама, спілкуючись зі своєю дитиною, використовувала
потішки – забавки, які з перших днів життя поєднували дитину з мамою та
цілим світом.

Учень 2. Коли дитинка прокинеться і потягується, їй приказують:

Ото тушки – тутушки!

На котика потягушки,

А на (ім’я дитини) ростушки!

Ой тошки, тошки,

Щоб підрости ще трошки.

Учень 3. Також заохочують плескати в долоні:

Ладки, ладки,

Посварились бабки.

За що?

За кисіль,

Що наївся Василь.

Туги, туги, ту – ги!

Потягують ручки дитини, піднімають вгору і кладуть їй на голівку.

Учень 4. Також дуже популярними були і є скоромовки. Вони дуже корисні,
бо вчать красиво, без недоліків , говорити.

Наприклад: Курличі курличуть

Курличаток кличуть.

Наша перепеличка,

Мала , невеличка

Під полукіпком

Розпідпадьомкалась

Ряба курка крупи клює.

Не
клюй, курко, крупку,

Не
кури, турку, люльку.

А спробуйте й ви. (пропонує присутнім проговорити скоромовку)

Учень 5. Нам, дітям, властиво придумувати кумедні прозивалки, або
посміятись та дошкулити своїм товаришам, підмічаючи в них недоліки. Ці
прозивалки добрі і незлобливі, такі, якими вони були за часів дитинства
наших прабабусь та прадідусів.

Іван-барабан

Коники пасе,

А Антошка – барабошка

Йому їсти несе.

Юрко – бурко

Розлив молоко,

Його мати ложкою,

А він дрига ніжкою.

Федька – редька

Побив мухи

Побив мухи

На пампухи.

Учень 6 Часто після таких прозивалок діти сварилися , тоді інші діти їх
мирять і співають:

Мир миром, пироги з сиром,

Вареники в маслі.

Ми дружечки красні –

Поцілуймося

«Мирилки» всіх помирять!

Посварені подумають, подумають, а далі поцілуються та вже й добрі друзі.

Організатор. – Дякуємо вам, тож прикрасьте і ви своїми яблучками наше
деревце. (діти чіпляють яблука)

– А що ж нам підготувала третя група. Їх тема – «Рухливі ігри». Давайте
послухаємо.

Група 3.

Учень 1. Рухливі ігри завжди поєднувались з танком, піснею, розвивали
уяву , тренували увагу, пам’ять. Пропонуємо до вашої уваги гру
“Перстень”

Гра «Перстень».

Діти сідають рядком або колом. Беруть якусь маленьку річ, частіше
перстень. Цей перстень кладуть у руки так, щоб відгадуючий не знав, у
кого цей

R

e

e

f h

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019