Управління адміністрації

Фрунзенського району Харківської міської ради

Харківський навчально-виховний комплекс № 74

Харківської міської ради Харківської області

м. Харків

2011

ЗМІСТ

Вступ
………………………………………………………………
……………………………………..

Розділ І . Координація роботи сім?ї та школи у вихованні патріота
України

Розділ ІІ. Чарівна технологія колективного творчого виховання

Розділ ІІІ З досвіду роботи вчителя вищої категорії Коваль О.М.,
класного керівника 8-А класу.

Розробки годин спілкування за методикою КТС
…………………………

Література
………………………………………………………………
………………………….

Вступ.

«Ми відповідальні за тих, кого приручаємо» — так сказав відомий
французький письменника Антуан де Сент-Екзюпері. Ці слова є основним
девізом в роботі кожного вчителя, кожного класного керівника.

Демократизація й гуманізація суспільства зумовили відповідні зміни в
методиці виховної роботи. У ній починає домінувати акцент на взаємодію
дорослих і дітей, які, об’єднуючись задля загальної мети, формують
стосунки між собою на принципах співробітництва й співтворчості.
Вихователь орієнтується на позитивні якості учня, вірить у його творчі
сили, намагаючись активізувати й розвинути їх. Цьому сприяють творчий
підхід до школярів, гнучкість форм впливу на них, урізноманітнення
змісту діяльності дитячого колективу.

За умов трансформації українського суспільства особливо значущості
набувають питання формування молодою людиною нових життєвих стратегій,
компетентності, конкурентноспроможності, посилення гнучкості та
мобільності соціальної поведінки. Чим потужніший життєвий ресурс людини,
чим ширші її соціальні можливості, тим легше здолати кризові настрої,
оволодіти конструктивно-перетворювальною позицією.

Спираючись на концептуальні засади Основних орієнтирів виховання учнів
1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів та завдання
експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина –
Україна», сучасний класний керівник повинен виховувати в учнівської
молоді почуття патріотизму, любові до України, поваги до народних
звичаїв, традицій, духовних і культурних цінностей усіх націй і народів,
які живуть в Україні; формувати активну громадянську позицію;залучувати
молодь до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та
довкілля, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ
соціального життя, а також до природоохоронної та дослідницької роботи.

Входження молодих поколінь у глобалізований динамічний світ, у відкрите
суспільство актуалізує роль життєвої компетентності вихованців.

Допомагає нам на шляху до здобуття життєвої компетентності методика
колективної творчої справи І.П. Іванова

Ми разом з учнями робимо велику справу — створюємо дружну класну
сім’ю, щоб у ній було тепло й затишно кожному, щоб кожен міг займатися
цікавою справою, розкривати секрети, відкривати таємниці свого «я»,
вчитися в інших і приносити користь людям.

У наших класних колективах відбувається велика кількість
нестандартних заходів. Це великі й маленькі КТС, навколосвітні подорожі,
екскурсії, конкурси малюнків, виставки поробок, фестивалі, турніри, КВК,
спортивні свята тощо. Усі заходи організовуються як творчі й колективні,
дотримуючись правил: „Кожна справа творча, а інакше навіщо? Кожна справа
– людям, інакше – навіщо? Кожна справа – творчо, інакше – навіщо? Наша
мета – щастя людей!

Ми переможемо – інакше бути не може!” Кожна група в класі отримує цікаве
творче завдання. Починає „кипіти” робота. В результаті кожна група
приходить на свято з „сюрпризом” для всіх. Активна участь у творчості
допомагає згуртувати учнів у самих класних колективах.

Ми за активну творчість. Така творчість корисна й необхідна кожній
дитині для того, щоб вона могла перевірити себе, випробувати, показати
всім, відчути, побачити, як виходить у інших , спробувати й собі,
навчитися, знайти цікаве заняття для себе, розвинути свої здібності.

У дітях живе романтика, і це чудово! І нехай вона супроводжує їх усе
життя, нехай радісне сприймання життя супроводжує наших учнів!

О.М.Коваль

Розділ І . Координація роботи сім?ї та школи у вихованні патріота
України

Рідний, рідна, рідне – корінь слів рід і народ. Рідні мати, батько,
рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа.

Ці святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між
якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої
України. І першочерговим завданням педагогічного колективу Харківського
НВК № 74 вважаємо зробити все можливе, щоб із нашої школи у життя
вступали справжні люди: чесні, демократичні громадяни України.

Протягом багатьох років виховуємо у своїх учнів відчуття громадянина
незалежної держави, почуття національної самосвідомості, громадянської
позиції, розуміння того, що кожна людина повинна мати свою позицію при
всіх владах і не ждати, що красиве і багатогранне життя настане з чиєїсь
волі. Кожен сам господар своєї долі. Як досягти цієї мети? Як зробити
життя у школі цікавим? Як згуртувати учнівський і педагогічний колектив?
Такі питання задавали і задають собі майже всі педагоги НВК.

Виходячи із концептуальних засад Основних орієнтирів виховання, ціннісне
ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у
патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній
культурі та культурі міжетнічних відносин.

Ми вважаємо, що серед культурно-національних чинників
виховання найбільш ефективним є виховання на прикладах життєдіяльності
батьків (історії роду, що органічно контактує з історією народу),
навколишньої природи, розкриття секретів і величі національно-державної
мови, культури, міжнародної ролі і місії Батьківщини, видатних здобутків
її славних синів і дочок у всіх сферах світового поступу, зокрема —
педагогіки, починаючи від авторів літописів, Ярослава Мудрого,
Митрополита Іларіона і Володимира Мономаха, П. Сагайдачного і Б.
Хмельницького, Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Максимовича і В. Каразіна,
І. Франка і М. Грушевського, К. Ушинського і В. Сухомлинського, бо
першими вчителями дітей є їхні батьки (члени роду). Тому й виховний
процес починається класними керівниками із роботи з батьками; з
роз’яснення батькам та усвідомлення ними сутності й ролі матері та
батька, природи і прав дитини; розуміння того, яку роль відіграє в житті
немовляти (дитини) особистий приклад батьків: і в сімейно-родових
стосунках, і в ставленні до їхніх батьків, до історії народу, до рідної
природи, мови, культури, нації і держави; до принципів і норм поведінки,
праці та побуту; зрештою — до процесу власного навчання й
громадянсько-культурного зростання, бажання й уміння виховувати дітей.

Виховання дітей у сім»ї органічно поєднується з виховною роботою школи.
«Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти – це
майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть
історію. Наші діти – це майбутні батьки і матері, вони теж будуть
вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними
громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти –
це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане
виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед
іншими людьми, перед усією країною», – писав А.С.Макаренко в «Книзі для
батьків». Сім»я, родина – найвища цінність на землі. Щоб батьки повністю
усвідомили, що вони виконують і важливу соціальну роль знайомимо їх зі
ст. 59 Закону України «Про освіту» , у якій зазначено, що виховання у
сім»ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з
батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і
розвиток дитини.

Сімейне виховання полягає у формуванні особистості дитини, розвитку
її здібностей, інтересу, світогляду, духовної культури, передачі
дорослими членами сім»ї соціального досвіду.

Родина формує ставлення до праці, до іншої людини, до суспільства, до
самої себе. Вона допомагає подолати життєві випробування, дає реальну
підтримку, вселяє віру у власні сили і краще майбутнє.

Та визначальною постаттю навчальних закладів був, є і буде ВЧИТЕЛЬ.

Педагоги НВК№ 74 розуміють, що ефективність виховання великою мірою
залежить не тільки від соціальних відносин, що склалися в суспільстві, а
також від технологій, як і використовуються учителями для формування
громадянської самосвідомості учнівської молоді. Пошук шляхів і засобів
громадянського виховання учнів є однією з найактуальніших проблем
шкільної освіти, усвідомлення того, що школа повинна стати середовищем,
яке забезпечує емоційно-психологічну захищеність і душевний комфорт
особистості, формування в неї громадянської освіти та свідомості,
соціальної відповідальності за національно-культурне відродження
України, а також емоційно-вольовому, психічну сфери, спонукало
педагогічний колектив нашої школи вийти у своїй роботі на новий якісний
рівень, переосмислюючи свою роль у вищезазначених процесах.

Однією з таких технологій є технологія колективного творчого виховання
(КТВ) за І.П. Івановим

Розділ ІІ. Чарівна технологія колективного творчого виховання

Колективне творче виховання: головне — «жити заради усмішки іншого»

Саме такі слова самі вже характеризують цю прогресивну технологію.
Колективна творча діяльність стає сьогодні не тільки традиційною, а й
необхідною для виховного процесу. Нетрадиційні методики цієї технології
сприяють відродженню гуманістичних ідеалів і цінностей, творчого духу
народу. Сучасна дитина особливо потребує піднесеного сприйняття світу,
пошуків себе та справжнього сенсу життя, мобілізації віри в свої
можливості, тобто пошукової активності та життєвої самостійності.

Одна з таких виховних технологій – технологія колективного
творчого виховання ( за І.П. Івановим), бо без теплоти, радості, добра
в відносинах між учнями та вчителями, між учнями один з одним важко
засвоїти величезну кількість інформації базових предметів.

Методика КТС допомагає кожній дитині сприймати себе як
особистість, яка може і буде реалізовувати свій навчальний та виховний
потенціал, отриманий в школі, а класний керівник при використанні даної
технології виступає в ролі фасилітатора.

Сутність технології колективного творчого виховання — формування
особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації
певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах
моральності та соціальної творчості.

Технологія колективного творчого виховання дасть можливість
удосконалювати пізнавально — світоглядну, емоційно-вольову та дієву
сфери особистості учня й педагога.

Ця технологія — особистісно орієнтована, бо кожній дитині
знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще,
ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими
такими ж зацікавленими людьми. Завтра він же з такою самою
зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже
в ролі виконавця. Ця технологія об’єднує ділову та міжособистісну сфери
діяльності людини.

Особливість технології полягає в тому, що між вихователями та
вихованцями складаються в процесі діяльності суб’єкт-суб’єктні взаємини,
в силу яких і вчитель, і учень рівною мірою почуваються відповідальними
за якісне виконання поставлених завдань.

Одна з головних ідей методики колективного творчого виховання —
формування особистості через єдиний виховний колектив, з однаковими
вимогами до старших і молодших. Творчий підхід до процесу виховання
забезпечується як групою засобів дружньої виховної турботи (збудження,
переконання, привчання, дружньої поваги, довіри, схвалення, «секретного
договору»), співдружності старших та молодших колективів, роботи з
рідними вихованців, співдружності педагогів, так і основними виховними
засобами (колективна організаторська діяльність, колективні творчі
справи, творчі ігри, творчі свята).

Колективні творчі справи — це, передусім, прояв життєво-практичної
громадської турботи про поліпшення спільного життя, це сукупність певних
дій на загальну користь та радість. Це справа колективна, тому що
планується, готується, здійснюється і обговорюється всіма учасниками.
Вона — творча, тому що на кожній стадії її здійснення і учні, і педагоги
ведуть пошук найкращих шляхів вирішення спільного завдання; бо справа не
робиться по шаблону, завжди розкриває нові можливості її учасників.

Колективні творчі справи розрізняються за напрямками виховання:
громадські, трудові, пізнавальні, спортивні, оздоровчі,
художньо-естетичної творчості тощо.

Технологія колективного творчого виховання припускає: — створення
колективу на основі прагнення до високих ідеалів, привабливих для
дітей, які формуються життєвою позицією педагога та справами,
скерованими на громадську, турботу про поліпшення навколишнього життя.

Мета технології — забезпечувати соціальне замовлення на людину нового,
демократичного суспільства, якій притаманна активна життєва позиція.

Здійснення життєво-практичної сторони кожної колективної творчої справи
визначає реалізацію таких виховних завдань:

виховні завдання, які ставлять вихователі в процесі організації
колективної творчої діяльності, вирішуються непомітно для вихованців, їх
відкривають вихованці — в тій чи іншій мірі — при обговоренні
результатів колективної творчої справи, і вони стають їхніми вимогами до
себе;

у процесі колективної творчої діяльності здійснюються в тісній єдності
завдання різноманітних частин виховання: громадського, морального ,
трудового, розумового, фізичного , естетичного;

у процесі колективної творчої діяльності розвиваються в єдності всі три
сторони особистості: пізнавально-світоглядна ( знання , погляди,
переконання, ідеали), емоційно – вольова ( почуття , прагнення,
інтереси, потреби), діяльнісна (уміння , навички, звички, здібності,
риси характеру);

у процесі колективної творчої діяльності реалізуються різні функції
виховної діяльності: вихователі передають готовий суспільно цінний
досвід вихованцям, ті оволодівають цим досвідом і створюють новий досвід
разом з вихователями та під ії керівництвом; відбувається поєднання
цього досвіду з попереднім, обмін поєднаним досвідом, його закріплення
та нагромадження у вигляді позитивних традицій , подальший їхній
розвиток;

у процесі колективної творчої діяльності взаємопов’язано здійснюються
різні ланки спрямованого виховання: виховання та самовиховання учнів і
педагогів як особистісне так і взаємне.

До основи організації колективного творчого виховання покладено
такі структурні компоненти технології:

1. Колективна організаторська діяльність.

2. Колективна творчість.

3. Колективна постановка мети.

4. Ситуації-взірці.

5. Емоційне насичення колективного життя.

6. Суспільне спрямування діяльності колективу.

Базовим компонентом технології є колективна організація діяльності,
тобто такий спосіб її організації, за якого всі члени колективу
залучаються до процесу планування, підготовки, виконання та аналізу
спільних справ. Така методика роботи формує в учнів навички побудови
ефективних міжособистісних відносин у колективі, вміння вирішувати
завдання, враховуючи інтереси і кожного члена колективу, і справи в
цілому.

Показником рівня розвитку колективного мислення є колективна творчість,
що дає можливість спілкуватися у колективі не за шаблоном, не за заданим
сценарієм, а з вигадкою, фантазією, імпровізацією, грою, відкриває нове
саме для цих дітей, для цього колективу.

Будь-яка діяльність повинна починатися з попереднього цілепокладання. У
цій технології — це колективна постановка мети. Діти та дорослі спільно
виробляють мету колективного життя.

Колективне цілепокладання має два напрямки: вироблення загальної
довгострокової мети та визначення конкретних дій на певний період часу.

Обов’язковим компонентом технології є ситуації-взірці. Це обмежений у
часі (від декількох годин до місяця) відрізок колективного життя, в
якому діти та дорослі живуть підвищено інтенсивним, напруженим
колективним життям згідно з принципами демократизації, гуманізму,
творчості.

Особливе значення надається емоційній насиченості колективного життя,
тобто набору засобів, спеціально спрямованих на збільшення емоційної
напруги, збудження почуттів єднання, довіри, душевного підйому. Ці
засоби поділяються на дві групи — символи та обряди. Символами є значки
й

емблеми, форма і девізи, символічні жести. Обряди, як прийнята форма
поведінки у конкретних ситуаціях, тісно пов’язані з емоційним життям
колективу та сприяють духовному єднанню учасників діяльності.

Характерним компонентом технології називають суспільне спрямування
діяльності колективу. Важливо, щоб діти у процесі діяльності,
здійснюваної на користь людям, розуміли стан цих людей і хотіти
допомогти їм. Необхідно, щоб у роботі поряд з формуванням в учнів таких
якостей, як творчість, відповідальність, діловитість, комунікативність,
розвивався і гуманістичний, моральний сенс діяльності.

Докладніше розглянемо стадії (етапи) організації колективної творчої
діяльності.

Етап І. Попередня робота колективу або колективне ціле покладання:
визначення теми, мети, завдань майбутньої діяльності, висування
перспектив перед учнями, вироблення у них переконання в суспільній
значущості та необхідності майбутньої діяльності, захоплення всіх
загальною справою. Починається будь-яка колективна творча справа з
попередньої роботи вихователів: класних керівників, педагогів, батьків,
шефів. Вони визначають виховні завдання наступної КТС, намічають вихідні
дії для розробки спільними зусиллями дорослих і дітей оптимального
проекту майбутньої КТС. У ході стартової бесіди старші розповідають, які
колективні творчі справи можна здійснити, відповідають на запитання
дітей. Іде обговорення: що можна зробити? Для кого? Де? Коли? Хто
братиме участь? З ким разом? Кому бути організатором?

Етап II. Колективне планування справи: обговорення різноманітних
пропозицій, варіантів плану, конкурс на кращу розробку плану, визначення
оптимального для даних умов варіанту, підбір матеріалу, складання
запитань-завдань, вибір ради справи. На цьому етапі головна роль
відводиться дітям. Відповідь на поставлені запитання-завдання учні
шукають спочатку в мікроколективах. Після цього збирається весь колектив
і уважно слухає

представника кожного мікроколективу. Це обговорення можна назвати
«збором-стартом».

Етап IIІ. Колективна підготовка справи: розподіл доручень між
учасниками, визначення завдань мікроколективам, вибори відповідальних,
проведення анкети, організація контролю за виконанням завдань. Створений
спільно проект колективної творчої справи уточнюється та конкретизується
спочатку радою справи, яку спрямовує керівник колективу, після цього — у
мікроколективах, які самі планують виконання справи і починають роботу
зі втілення окремих частин загального задуму, враховуючи пропозиції,
висловлені й обговорені на загальному зборі-старті. При цьому вихованці
застосовують не тільки досвід, здобутий під час колективного планування,
а й ті знання, вміння і навички, що набули в навчальному процесі або в
позаурочний час.

Етап IV. Проведення справи: зміст і методика проведення справи залежать
від її форми, мети і завдань: збір, ділова гра, конференція, диспут,
ярмарок тощо.

Етап У. Колективний аналіз: чи була користь, радість від діяльності
навколишнім людям? Чи був колектив дружнім, організованим,
доброзичливим? Чи була колективна справа проведена з фантазією та
витівкою? Хто показав себе з кращого боку і в чому? Кому можна висловити
загальну подяку? Що треба врахувати в майбутній роботі? Головне, щоб
кожний брав участь в аналізі досвіду (і свого власного, і своїх
товаришів) проведеної КТС, навчався оцінювати, аналізувати, брати уроки
на майбутнє. Спираючись на той позитивний досвід, який учасники КТС
набули в організації колективної творчої справи, враховуючи уроки з
помилок, дорослий по-дружньому переконує вихованців в необхідності
подальшої роботи по поліпшенню навколишнього життя. Слово дорослого — це
роздум вголос, це нова ідея, нове завдання, нова пропозиція.

Етап VI. Найближча післядія: виконання рішень, прийнятих після аналізу
справи. Тут керівник спрямовує на використання вихованцями в навчальній
роботі, в позанавчальному житті і діяльності колективу досвіду, набутого
при плануванні, підготовці, проведенні КТС і обговоренні результатів.
Відразу ж після підбиття підсумків слід докласти максимум зусиль до
колективного втілення пропозицій, висловлених на підсумковому зборі,
колективно накреслити програму наступних дій.

РОЗДІЛ II З досвіду роботи вчителя вищої категорії Коваль О.М.,
класного керівника 8-А класу.

1. ПЕРІОДИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ТА ПЛАНУВАННЯ КТС В КЛАСНОМУ
КОЛЕКТИВІ

На початку навчального року перед колективом кожної школи постає
питання, як організувати навчально-виховну роботу, щоб усім було цікаво
й корисно: учням, учителям, батькам. Кожен планує різноманітні заходи,
намагається використати щось нове, експериментує. Але не завжди виходить
бажаний результат. Як зробити так, щоб, по-перше, все було не дуже
складно, по-друге, щоб усі були активними учасниками справ, по-третє,
щоб потім хотілося працювати разом? А як ініціювати самостійну творчість
учнів? Вирішити ці питання допомагає методика колективного творчого
виховання. Саме вона сприяє розвитку учнівського самоврядування та
забезпечення всебічного розвитку учнів.

Класні керівники НВК разом з членами шкільного парламенту планують
виховну роботу класу за тематичними періодами плану виховної роботи НВК.
На початку та наприкінці року проводиться великий загальний урочистий
збір, де висловлюється подяка учням за активну роботу, нагороджуються
кращі учні кращі класи, кращі класні керівники, батьки. В 2010-2011
навчальному році це такі періоди:

І період (вересень-жовтень) — «Світ дитинства».

ІІ період (листопад-грудень) — «Українцями ми народилися».

ІІІ період (січень-лютий-березень) — «Веселі, дружні, кмітливі та
спритні».

IV період (квітень-травень)- « Шануймо природу усюди й завжди ».

Відповідно до цих періодів було сплановано проведення КТС у
колективі

8-А класу.

І період (вересень-жовтень) — «Не споглядати й говорити, а вершити і
творити»:

КТС – пізнавальна гра «Дарунки осіннього поля».

КТС – пізнавальна справа-огляд «Україна – славний край козацький »

КТС- конкурс „Алло, ми шукаємо таланти!”

КТС- свято „День Учителя”

ІІ період (листопад-грудень) — «Моя найкраща в світі сторона

чарівна, неповторна Україна»:

КТС – акція „Від бабусиної скриньки –до етнографічного шкільного музею”

КТС- пізнавальна справа –огляд «Духовно-культурна спадщина мого роду »

КТС- пізнавальна рухлива гра «Заповідними стежками рідного краю»

КТС- літопис класу „Щоденник добрих справ”

КТС – конкурс „Нумо, хлопці!”

КТС- аукціон знань „Прислів’я та приказки мого народу” .

КТС- ярмарок „З Новим роком”

ІІІ період (січень-лютий-березень) — «Я- українець, я – харків’янин, я –
учень НВК № 74»:

КТС – спортивно- розважальний конкурс „Святкуємо День захисника
Вітчизни”

КТС — свято „ Славні імена земляків ”

КТС- КВК- „Найрозумніші”.

КТС – свято «Рідного слова краса і співучість»

IV період — квітень-травень « Ми – частка природи»:

КТС- конкурс малюнків „Найчарівніший куточок рідної природи”

КТС – усний журнал „”Чорнобиль-біль України” .

КТС — акція „Хай мир крокує планетою”

КТС – конкурс „Озеленення території школи”

КТС- конкурс юних фотографів « Весна іде» .

2. РОЗРОБКИ ГОДИН СПІЛКУВАННЯ ЗА МЕТОДИКОЮ КТС

Година спілкування у 5-А класі

Класний керівник Коваль О.М.

Тема: « Щоб яблучко від яблуньки не котилося »

Вид: пізнавальна справа-огляд

Форма: турнір знавців з народознавства

Підготовчий етап. Спільна праця старших та молодших друзів з
використанням шкільних традицій щодо впровадження методики колективної
творчої справи.

Колективне планування.

— Попередньо, шляхом анкетування серед учнів, було вибрано тему:
«Український фольклор»

Тема «Український фольклор» дуже велика, отже нам треба обрати якісь
конкретні теми. Тож, я слухаю ваші пропозиції. (Діти пропонують теми —
колискові, потішки, щедрівки, загадки, ігри).

Ми маємо теми: 1. Мамина колискова; 2. Забавки та потішки; 3. Рухливі
ігри.(Запис тем на дошці);

А тепер ми розіб’ємось на мікроколективи — групи (за кольорами: на
столі лежать фішки з різними кольорами, учні обирають свій і таким
чином розподіляються на мікроколективи);

Групи повинні обрати керівника, назву колективу (через 30 сек.
оголошують свій вибір)

Початок роботи

Колективна підготовка справи.

— Пропонуємо керівникам груп підійти до столу і , шляхом жеребкування,
обрати тему своїх повідомлень та оголосити її. (На столі лежать три
листівки з назвами тем).

— Добре, теми повідомлень вам уже відомі. Можна починати працювати. Ми
маємо на столі матеріали з усної народної творчості. Ваша задача —
обрати потрібний для виконання вашого завдання матеріал.

— Тож ви готові до роботи. На опрацювання матеріалу вам відводиться 10
хвилин. Час пішов

Опрацювання матеріалу. Підготовка відповідей

Проведення КТД.

Організатор. — Діти, подивіться, у нас на дошці є яблунька. Вона
велика,

ошатна, але чогось на ній не вистачає. Як ви думаєте, чого? (Відповідь
– яблук)

Так, правильно. Немає плодів на нашій яблуньці. Але ми можемо це
виправити. Ми сьогодні будемо багато працювати, дізнаємося чимало нового
для нас, а результати нашої роботи – наші знання, знайдуть місце на

соковитих плодах-яблучках. Вам потрібно буде написати найголовнішу
інформацію на яблучках і розвісити на гілочках яблуньки. Тож починаємо
наше змагання. Слово першій групі.

1 група. ( відповіді учнів — орієнтовані)

Учень 1. Колискова – це пісня материнської душі, безмежної любові і
ласки, неповторної ніжності. І почнемо нашу уявну подорож у світ
колискових пісень разом із учнями першої групи.

Учень 2. Ми розповімо про мамину пісню.

В колисковій переплелись радість і біль, тривога і надія. Перші
поняття про щастя, добро і ласку пов’язані з образом найдорожчої для
нас людини-мами. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і
тоді, коли ми самі станемо дорослими.

Учень 3. Нами з?ясовано, що «колискова» походить від слова колисати,
колиска.

-А чи знаєте ви, з чого робили колиски?

Колиски робили з дерева калини, ясеня, клена або плели з лози, щоб
діти були дужими та співочими. Про це співалося, навіть у самих
колискових:

Колисочка яворова,

Колисочка з горішка.

Нехай на ній потішиться

Народна потішка.

Учень 4. А ще колись дуже давно колиски підвішували до сволока. Ще й
тепер в хатах можна побачити скоблики , до яких їх підвішували.

А ще в народі існував звичай: колиску, якою вже не користувалися,
ніколи не викидали. Її берегли доти, доки жили люди в хаті. Ми навіть

знайшли загадку про колиску.

У лісі росло, і листя мало, а тепер носить живе тіло.

Як ви думаєте, що це? Правильно, колиска

Учень 5. А я хочу зачитати такий віршик про колискову.

Колискова пісня, колискова.

То прекрасна материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом

Чебрецем і суничним літом

Пахне молоком і споришами

Скільки в ній ласкавості і шани

Скільки в ній тривожності людської

І надії й сивини гіркої

Колискова пісня, колискова.

Учень 6: Зовсім недавно на уроці музики ми вивчили колискову і хочемо
її заспівати. (Колискова «Котику сіренький»)

Виступ 1-ої групи.

Учень 10.

А ще ми хочемо пограти з вами в гру. Треба пригадати навести приклади
прислів’їв та приказок про маму та її колискову. Приклади не повинні
повторюватись. На підготовку відповідей відводимо 3 хвилини. Час пішов.

Три хвилини сплинуло. Керівників груп просимо підійти до столу і витягти
номерки, за якими визначиться послідовність відповідей груп.

(«Кольцовка» прислів’їв та приказок про маму та її колискову)

1.Любо й ненці, коли дитина в славі.

2.Материнська любов і кінця не знає.

3. При сонечку тепло, при матері добре.

4.Як Батьківщина й сонечко над нами, отак і мама на
землі одна.

5.Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

6. Найдорожча пісня, з якою мати колисала.

Організатор : — Молодці, кожен з вас добре попрацював і отримав великий
урожай яблук. А подивіться на нашу яблуньку. Що на ній не вистачає?
(Яблук) Правильно. Тож давайте прикрасимо її яскравими плодами нашої
праці.

— Прийшла черга виступу другої групи. Тема виступу: «Забавки та
потішки» Будь ласка, ми надаємо вам слово.

Група 2.

Ми дуже любимо грати словами. Недаремно ж словесні каламбури,
нісенітниці, та інші веселинки використовуються багатьох іграх. З
деякими пустощами та утішками–забавками ми хочемо вас познайомити.

Учень 1. Кожна мама, спілкуючись зі своєю дитиною, використовувала
потішки — забавки, які з перших днів життя поєднували дитину з мамою та
цілим світом.

Учень 2. Коли дитинка прокинеться і потягується, їй приказують:

Ото тушки — тутушки!

На котика потягушки,

А на (ім’я дитини) ростушки!

Ой тошки, тошки,

Щоб підрости ще трошки.

Учень 3. Також заохочують плескати в долоні:

Ладки, ладки,

Посварились бабки.

За що?

За кисіль,

Що наївся Василь.

Туги, туги, ту — ги!

Потягують ручки дитини, піднімають вгору і кладуть їй на голівку.

Учень 4. Також дуже популярними були і є скоромовки. Вони дуже корисні,
бо вчать красиво, без недоліків , говорити.

Наприклад: Курличі курличуть

Курличаток кличуть.

Наша перепеличка,

Мала , невеличка

Під полукіпком

Розпідпадьомкалась

Ряба курка крупи клює.

Не
клюй, курко, крупку,

Не
кури, турку, люльку.

А спробуйте й ви. (пропонує присутнім проговорити скоромовку)

Учень 5. Нам, дітям, властиво придумувати кумедні прозивалки, або
посміятись та дошкулити своїм товаришам, підмічаючи в них недоліки. Ці
прозивалки добрі і незлобливі, такі, якими вони були за часів дитинства
наших прабабусь та прадідусів.

Іван-барабан

Коники пасе,

А Антошка — барабошка

Йому їсти несе.

Юрко — бурко

Розлив молоко,

Його мати ложкою,

А він дрига ніжкою.

Федька – редька

Побив мухи

Побив мухи

На пампухи.

Учень 6 Часто після таких прозивалок діти сварилися , тоді інші діти їх
мирять і співають:

Мир миром, пироги з сиром,

Вареники в маслі.

Ми дружечки красні –

Поцілуймося

«Мирилки» всіх помирять!

Посварені подумають, подумають, а далі поцілуються та вже й добрі друзі.

Організатор. — Дякуємо вам, тож прикрасьте і ви своїми яблучками наше
деревце. (діти чіпляють яблука)

— А що ж нам підготувала третя група. Їх тема – «Рухливі ігри». Давайте
послухаємо.

Група 3.

Учень 1. Рухливі ігри завжди поєднувались з танком, піснею, розвивали
уяву , тренували увагу, пам’ять. Пропонуємо до вашої уваги гру
«Перстень»

Гра «Перстень».

Діти сідають рядком або колом. Беруть якусь маленьку річ, частіше
перстень. Цей перстень кладуть у руки так, щоб відгадуючий не знав, у
кого цей

R

e

e

f h < O O R f h ? – ? ae e e u e $ 2 4 < ’ ? O O e hR hR gd"u . h ??$??$??A?ставляють руки, а той , що роздає перстень, кладе свої руки з перстнем в інші руки і, кому забажає, тому й опустить перстень. Це залишається таємницею, щоб відгадуючий не побачив перстня. Коли перстень розгадано, той, хто відгадує, підходить до сидячих і говорить: Гадало, гадало По полю гуляло, Дай, Боже, вгадать І перстеньок взять. Він підходить до кого-небудь з дітей, які, на його думку, мають перстень. Коли відгадає – сідає на його місце, а той стає відгадуючим. Коли відгадуючий не вгадає, все повторюється знову, аж поки не вгадає. Учень з. Пропонуємо до вашої уваги іншу гру - "У грушки" Дівчата беруться за руки і утворюють коло, а всередині дівчинка чи хлопчик, та й співають: Як послала мати Грушки садити. Моя грушка отака, отака, Бийте , дівки гопака, гопака. Як послала мати Грушки поливати. Моя грушка отака, отака, Бийте , дівки гопака, гопака. Як послала мати Грушки наглядати. Моя грушка отака, отака, Бийте , дівки гопака, гопака. Як послала мати Грушки трусити. Моя грушка отака, отака, Бийте , дівки гопака, гопака. Тоді піднімають вгору дитину й трусять. Як трусять, то інша стає в коло. Організатор.- Дякуємо вам, поспішайте до яблуньки й прикрасьте її віти своїми яблучками. - Зверніть увагу на нашу яблуньку, якою вона стала? ( Багатою на плоди, родючою ) Так, звичайно, і все це завдяки вашій роботі. Сьогодні ви познайомились з колисковими піснями, традиційними потішками, забавками, рухливими іграми. Та це лише невеличкий пласт українського дитячого фольклору. Саме традиційні , наближені до природи, а не надумані ігри, невимушено вводять вас, діток, у світ дорослих, у стихію непередбачуваних ситуацій, обрядів. І коли ви виростите, в вашій душі назавжди залишиться це зоряне віконце в Пам’ять, обернений у небо колодязь з чистою живильною водою. Бо саме народні ігри ріднять нас з нашими пращурами, рідною землею, ще раз нам нагадають, хто ми і якого роду, щоб не котилися яблучка від яблуньки. Колективне підведення підсумків. Що ж, ми маємо результат. Кожен з вас повинен проаналізувати свою роботу і відповісти на питання: Що було добре? Що вдалось з наміченого? Завдяки чому? Що можна зробити краще? А зараз прийшов час підвести підсумки. Нам потрібно визначити переможців у трьох номінаціях: « Золоті голоси класу», « Кумедники» та «Спритніші за всіх». Визначення переможців буде проходити шляхом аплодування. Хто отримає найгучніші оплески – той і переможець. (Проходить визначення переможців та їх нагородження) Вітаємо переможців! Так тримати! Найближча післядія КТС. - Що ж, справа завершена, а що далі? Де ми можемо застосувати наші знання? С ким ми зможемо ними поділитися? (Н-д: розповісти друзям, сусідам; пограти в ігри з молодшими школярами і т.д.) - Діти, а вам сподобалась наша година спілкування? А чи хочете ви ще провести подібні години спілкування? Коли? Добре, якщо у вас є бажання, то справа буде доброю! Година спілкування у 8-А класі Комплексна гра „ Україна – славний край козацький” Класний керівник Коваль О.М. Вид: пізнавальна рухлива гра Форма: подорож за станціями-куренями, змагання знавців козацької кухні, пісенної творчості, образотворчого мистецтва, народних ремесел. Підготовчий етап. Спільна праця старших та молодших друзів з використанням шкільних традицій щодо впровадження методики колективної творчої справи. Колективне планування. Попередньо, шляхом анкетування серед учнів, було вибрано тему: " Козацька слава" З цієї теми ми обрали менші, більш конкретні, що і стали назвами станцій - куренів у нашій уявній подорожі. Ми маємо курені: 1.Історія українського козацтва (ерудит – тест) ; 2.Курінь народної мудрості; 3. Козацькі мистецтвознавці; 4. Пісенний курінь; 5.Козацька їжа . А тепер ми розіб’ємось на команди (за кольорами: на столі лежать фішки з різними кольорами, учні обирають свій і таким чином розподіляються на команди), Групи повинні обрати керівника, назву колективу, девіз - все повинно бути пов’язане з Україною, козацтвом (через 30 сек. оголошують свій вибір) Колективна підготовка справи. - Пропонуємо керівникам груп підійти до столу і, шляхом жеребкування, обрати станцію, яка буде відправною для даної команди та заліковий лист. На кожній станції є диспетчер, який буде оцінювати ваші відповіді і заносити бали у ваш заліковий лист. - Добре, назви відправних станцій вам уже відомі. Можна починати подорож . Команда може затримуватись на одній станції тільки 4 хвилини, по закінченні часу команда повинна звільнити станцію для наступної команди (навіть якщо не відповіла) – 1 хвилина По закінченні проходження маршруту, команди шикуються для проведення підсумків. Проведення КТС. Організатор. - Тож , починаємо нашу подорож. Хай вам щастить. 3,2,1 Старт! Курінь 1. «Козацька їжа» Завдання 1 Бліц-анкета. - Улюблена козацька страва? - Із чого козаки починають ранок? - Улюблений спиртний напій? - Дієти козаки визнають? - Що беруть з їжі в походи? 2. Роздивіться рецепт. Яка це страва? Чи готували її у вас вдома? Розпалити вогнище і поставити на нього казан. Порізати шматочками сало, м'ясо та цибулю. У розігрітий казан кинути сало та цибулю і дочекатися, поки цибуля набуде золотавого кольору. Кинути телятину і смажити до готовності. Нарізати квадратиками перець, помідори та моркву і додати в казан. Промити пшоно (1,5 кілограма на п'ятдесят порцій) і варити до готовності. Додати спеції та зелень за смаком. Курінь 2. „ Історія українського козацтва ” Завдання (ерудит-тести) Кого називали в Україні козаком? а) розбійника, волоцюгу; б) кріпосного селянина; в) безстрашного воїна; г) багатого вельможу. Хто був першим козацьким гетьманом? а) Б.Хмельницький; б) Д. Байда-Вишневецький; в) І.Мазепа; г) П. Сагайдачний. Що таке «козацькі маяки»? а) кращі козацькі лицарі; б) грамота; в) світловий телеграф; г) козацький роз’їзд. Як називались козацькі судна? а) галери; б) чайки; в) пироги; г) фрегати. Якого кольору був стяг у Запорізькій Січі? а) жовто-блакитний; б) червоний ; в) малиновий; г) білий. Курінь 3 „ Курінь народної мудрості” Завдання 1. Що означає козацьке слово? - Булава - писар - жупан - китайка - оселедець - курінь 2. Назвати якнайбільше прислів’їв та приказок про Покрову, українських козаків. Курінь 4. „ Козацькі мистецтвознавці ” Завдання Розглянути картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1 хв.) й запам’ятати якнайбільше предметів, зображених на ній. Вписати назви цих предметів на аркуші. Курінь 5. « Пісенний курінь» Завдання Які козацькі пісні ви знаєте? Назвіть їх ( якомога більше). Заспівати 1 куплет козацької пісні. Слово організатора . Сьогодні ви добре попрацювали і показали свої знання з історії козацтва, козацьких звичаїв? Колективне підведення підсумків. Ось і добігає кінця наша година спілкування. Кожен з вас повинен проаналізувати свою роботу і відповісти на питання: Що було добре? Що вдалось з наміченого? Завдяки чому? Що можна зробити краще? А зараз прийшов час підвести підсумки. Нам потрібно визначити переможців. Слово надається журі. (Проходить визначення переможців за номінаціями-назвами куренів та їх нагородження) Вітаємо переможців! Так тримати! Найближча післядія КТС. - Що ж, справа завершена, а що далі? Де ми можемо застосувати наші знання? С ким ми зможемо ними поділитися? (Н-д: розповісти друзям, сусідам; пограти в ігри з молодшими школярами і т.д.) - Діти, а вам сподобалась наша година спілкування? А чи хочете ви ще провести подібні години спілкування? Коли? Добре, якщо у вас є бажання, то справа буде доброю! Година спілкування у 7-А класі Тема: «Будьте здорові, як вода, а багаті, як земля» Класний керівник Коваль О.М Вид: пізнавальна справа-огляд Форма: турнір знавців з народознавства Підготовчий етап. Спільна праця старших та молодших друзів з використанням шкільних традицій щодо впровадження методики колективної творчої справи. Колективне планування. - Попередньо, шляхом анкетування серед учнів, було вибрано тему: "Народні традиції". Так як ця тема велика, її було розбито на мікротеми. Отже, ми отримали теми: 1.Вербна неділя; 2.Великодня паска; 3 Писанка мальована.(Запис тем на дошці); - Для роботи над цими темами ми розбились на мікроколективи - групи за геометричними фігурами (коло, квадрат, трикутник). Утворені групи обрали керівника, назву колективу, як результат - новоутворені колективи: 1. « Вербиченька», 2.« Веснянка» , 3. « Козачата». Колективна підготовка справи. - Шляхом жеребкування, керівники груп обрали тему своїх повідомлень . та оголосили їх.. Після оголошення тем повідомлень, групи починають колективну творчу справу Проведення КТС. Організатор. - Діти, подивіться, у нас біля дошці стоїть ось такий чудовий великодній кошик. Він великий, виплетений із лози, але чогось він порожній Як ви думаєте, чого в ньому не вистачає? ( Великодніх наїдків – писанок, пасок, ковбас) Так, правильно. Але ми можемо це виправити. Ми сьогодні будемо багато працювати, дізнаємося чимало нового для нас, а результати нашої роботи – наші знання, знайдуть місце в цьому кошику Тож починаємо наше змагання. Слово першій групі. 1 група. ( відповіді учнів - орієнтовні) Учень 1. Неділя перед Великоднем називають Цвітною, Бечковою або Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими гілками (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди,що відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки. Учень 2. Традиційно в суботу хлопчики заготовляли вербові гілочки й приносили до церкви. В неділю священик святив їх, а люди потім брали їх додому. Повернувшись з відправи, батьки символічно 2били дітей», рідних, близьких і знайомих свяченими прутиками, приказуючи6 Не я б’ю – верба б’є, Через тиждень – Великдень, Будь дужий, як вода, А багатий, як земля! Учень 3. Люди вірили в те, що посвячена верба приховує в собі чародійну силу. Торкаючись нею до своїх рідних і близьких, кожний вірив, що в такий спосіб відганяє від людини будь-яке зло, що може спіткати протягом цілого року. Учень 4 Посвячену вербу батьки зберігали цілий рік у надійному місці, на покутті за іконою, щоб відганяти все зло і лихо. А влітку, коли збиралося на бурю чи град, вербу виносили на подвір’я, щоб відвернути негоду. Учень 5 Били цими галузками худобу,щоб ніякі хвороби не чіплялись. Також існує така приказка:»Прийде Вербиця,зима назад не вернеться!» А вдаряючи галузкою верби когось, примовляли:» Будь великий, як верба, а багатий, як земля». Віншували в народі і таке, що коли на вербну неділю – мороз, то буде урожайний рік. Учень 6. Раніше люди вірили в чарівну силу свяченої верби, і вважали, що вона виліковує багато недуг, що очищає воду. Дивувалися силі живучості верби, адже навіть маленька вербова гілочка, застромлена у землю, вкорінюється, і з неї виростає дерево. Маленькі діти навіть ковтали «котики» верби – «щоб горло не боліло» Учень 7. Освячену гілку верби клали у воду, коли купали хвору дитину. А тільки й потрібно, що три гілочки верби, аби від дому нечисту силу відігнати. З точки зору науки, верба дезінфікує стіни нашої домівки. Біль наш, піт і поганий віддих минулих недуг – усе це вбирає в себе вербова жива кора. А коли ще вербовими гілочками обметете стіни, виметете підлогу, то неабияк здивуєтесь: скільки сміття набралось! Необхідно лиш зібрати зметене сміття ввечері й спалити його поза подвір’ям, аби на всі чотири боки попіл вітром котило. Учень 8. І наша група покладе у кошик гілочку вербички. Бо саме Вербна неділя розпочинала двотижневі Великодні святки: «За тиждень – Великдень, уже недалечко червоне яєчко!» Виступ групи «Вербичка» Організатор : - Молодці, кожен з вас добре попрацював. - Прийшла черга виступу другої групи. Тема виступу: «Великодня паска» Будь ласка, ми надаємо вам слово. Група 2. Учень 1 У Великодню п’ятницю нічого не робили, дозволялося тільки пекти паски. На цей день замовкали церковні дзвони. Ґаздині з найбілішої пшеничної муки починали випікати паски, оздоблюючи їх вишуканими хрестиками з крученого тіста. Серед пасок – одна розміром із решето, призначалась для освячення. Були й менші, що називались перепічками, які роздавались на простимі. Учень 2 Кожна паска по-своєму гарна. Але найкращою була та велика, пухкенька. Посередині - злегка зарум’янілий хрестик, а по краях викладена кіскою обідочка. Тоненьким валочком викладено букви ХВ, що означало «Христос Воскрес!» Учень 3. Гордістю господині були «баби» до тіста, до яких додавали копу (60 яєць). Випікали їх у спеціальній металевій формі. І коли в печі випікалась «баба», то дозволялось ходити по хаті дуже тихенько,легко відчиняти двері,бо «баба» приготовлена з легкого тіста. А як витягали «бабу» з печі, то потрібно було її носити і колисати в рушнику, на руках, доки не охолоне. А печену гарячу що «бабу» посипали цукровою пудрою з ваніліну або поливали білою помадою, приготовленою з цукрової пудри та білків і посипали кольоровим маком. Учень 4. Також, ми хочемо вас познайомити із рецептами святкових пасок, бо у кожної господині він був свій – найкращий. Учень 5. Також випікали у спеціальних формочках «баранчиків», перев’язували їх паперовими стрічками. Таких «баранчиків» можна купити і в магазині, їх випікають кондитери з білої маси, але домашні смачніші. У Карпатах гуцули виготовляють «баранчиків» із сиру. Вони цінуються не стільки як пожива, а як витвір мистецтва. Учень 6 Традиційними були різні вироби із м’яса – ковбаси, шинки та печене порося з хроном, більшість страв готували з яєць – яйце з хроном, яйця, залиті холодцем. Учень 7 Байдужих до Великодніх традицій не було, в родині їх дотримуються дуже суворо. Рано-вранці, що до сходу сонця, піднявшись з ліжка, господар, господиня та їх діти по черзі ставали ногами на сокиру, «аби ноги були дужі, як залізо». Потім умивались по черзі водою, в яку господиня клала писанку і монету, «аби були красні та багаті». Перед тим, як йти святити паску, одягали найкращий одяг. Група «Козачата» з розповіддю про великодню паску Організатор. Дякуємо вам, тож покладіть і свою пасочку до великоднього кошика. - А що ж нам підготувала третя група. Їх тема – «Писанка мальована.». Давайте послухаємо. Група 3. Учень 1 Рано-вранці, освятивши паски, люди поспішали додому, щоб сповістити про велику радість, і тільки ранкові вітання порушують ранкову тишу. Вітали одне одного словами:»Христос воскрес.» Їм відповідали: «Воістину воскрес». І тричі цілувалися та дарували одне одному писанки чи крашанки - свої добрі побажання, гарні думки, красиві мрії. Учень 2. Ще існувало таке повір’я, що на Великдень під час сходу сонце «грає». Тому ранком до сходу всі люди відчиняли вікна, щоб чародійне проміння великоднього сонця принесло в хату щастя і здоров’я. Учень 3. Відгадайте загадки: В одній бочечці два тіста У фарбах купається, до церкви збирається. Так, це яйце, або крашанка. Яйце, як і дерево, у слов’ян було не тільки символом пробудження природи, а й символом перемоги життя над смертю. Тому й дотепер живуть перекази, що з писанки почався світ. Учень 4. Більшість візерунків українських писанок ми отримали з прадавніх часів, і всі вони мали конкретний зміст, були знаками різних природних сил:Сонця, Знак Великої Богині (землі), дерево життя. Тепер писанки – справжній витвір мистецтва. У їх розписах переважають натуралістичні мотиви – квіти, листочки. Учень 5. Залежно від техніки оздоблення яйця в Україні поділяють на : писанки (розписані воском), крашанки ( одноколірні), дряпалки, крапанки, мальованки (розмальовані пензлем) Кожен колір має своє значення: червоний – радість, жовтий – Місяць і зорі, урожай в господарстві, блакитний – небо і повітря, здоров’я, зелений – весна, воскресіння природи. Сполучення кількох кольорів символізує родинне благополуччя, мир, любов, успіх. Учень 6. А зараз ми пропонуємо кожній групі розмалювати писанку з побажаннями нашому класу, присутнім гостям. У вас на столах лежать схемки із символікою розпису писанок. (Виступ кожної групи із поясненням малюнку на писанці) Учень 7. Українська писанка перемагає зло. Вона є вічною, як сам народ. Тож даруйте одне одному писанки – На щастя, на долю, на добро! Організатор. - Дякуємо вам, поспішайте до нашого кошика. Він уже готовий вирушити до церкви на великодню службу. Ось такий він – наш великодній кошик! - Сьогодні ви познайомились з народними традиціями щодо святкування світлого Воскресіння, або Великодня. Я маю надію, що ви запам’ятаєте їх, розповісте вдома батькам і самі, коли виростите, будете притримуватись великодніх традицій. І завжди будуть: ваша паска – найсмачніша, ваші писанки – найяскравіші, ваш великодній стіл – найбагатший. Колективне підведення підсумків. Що ж, ми маємо результат. Кожен з вас повинен проаналізувати свою роботу і відповісти на питання: Що було добре? Що вдалось з наміченого? Завдяки чому? Що можна зробити краще? А зараз прийшов час підвести підсумки. Нам потрібно визначити переможців у трьох номінаціях: «Найкращі господарі», «Писанкарі» та «Знавці народних традицій». Визначення переможців буде проходити шляхом аплодування. Хто отримає найгучніші оплески – той і переможець. (Проходить визначення переможців та їх нагородження) Вітаємо переможців! Так тримати! Найближча післядія КТС. - Що ж, справа завершена, а що далі? Де ми можемо застосувати наші знання? С ким ми зможемо ними поділитися? (Н-д: розповісти друзям, сусідам; молодшими школярами і т.д.) - Діти, а вам сподобалась наша година спілкування? А чи хочете ви ще провести подібні години спілкування? Коли? Ми обов’язково продовжимо нашу роботу з вивчення народних традицій не тільки нашого краю, а й всієї України. Година спілкування у 7-А класі Тема: «Збережемо сімейні традиції » Вид: пізнавальна справа-огляд Форма: пізнавальна справа-огляд Підготовчий етап. Спільна праця старших та молодших друзів з використанням шкільних традицій щодо впровадження методики колективної творчої справи. Колективне планування. - Шляхом анкетування серед учнів, було вибрано тему: " Збережемо сімейні традиції ". Тема " Збережемо сімейні традиції " дуже велика, отже ми обрали конкретні теми: 1. Тільки пам'ять не сивіє; 2. Афганістан – біль у серці; 3. Армійське життя батьків. (Запис тем на дошці); Для роботи над цими темами колектив було розділено на мікроколективи за кольорами ( різнокольорові кружечки). Групи обрали керівника, назву колективу, і ми отримали мікроколективи 1. «Козачата », 2.«Соняшник », 3.«Веселка». Колективна підготовка справи. - Шляхом жеребкування, керівники груп обрали тему своїх повідомлень і працювали над ними протягом тижня. Проведення КТД. Організатор. - Для чого створюються сімейні традиції? У них полягає прагнення до сімейного щастя і благополуччя, складаються плани на майбутнє, бо традиції, перш за все, базуються на досвіді минулих років, отже, без знання минулого – немає майбутнього. Потрібно пам’ятати тих, завдяки кому ми живемо, радіємо сонцю, першій весняній квітці, солов’їному співу… Виступ першої групи. Учень 1. Швидко, мов весняні струмочки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять про тих, хто часто ціною свого життя захищав мирне майбутнє своєї Батьківщини. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг; її, мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінь. Учень 2.Відірвімось у ці дні від своїх буденних клопотів і суєти, згадаймо у колі сім?ї тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога. Нехай сьогодні і завжди в нашому домі, в кожній сім?ї панують мир, благополуччя і злагода. Учень 3.А тим, хто поліг у горнилі боїв, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто вижив - всім мертвим і живим присвячуються наша година . Учень 4. За давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбовувати в свідомість прийдешніх поколінь пам'ять про бойові подвиги кращих синів та дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок. Історія України повниться відомими іменами Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка, Мороза-Морозенка, іменами славетних воїнів Великої Вітчизняної війни.. Учень 5 .Більш ніж півстоліття відділяє нас від буремних років Великої Вітчизняної війни. Для історії це небагато, а для людини – майже все життя. Учень 6 Це на світанку сталося колись: Стривожений, із муками і жалем Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь, Неначе розпанаханий кинджалом. Учень 7 Війна назустріч молодому дню Із гуркотом, із брязкотом котилась, Лавиною металу і вогню На нашу землю й долю навалилась. Учень 8 Ох, скільки битв одгриміло довкола У навіжений, божевільний час! Та чорна кривда правди не зборола. І не піддався світ пітьмі , не згас. Учень 9 Хто гордий, той не стане на коліна. Таких нікому не перемогти. Від Волги, з Балтики аж до Берліна Могутньо докотилися фронти. Учень 10. Нехай добром нам стеляться дороги, Нехай життя нам більше втіхи дасть, Та знаймо, що за радість Перемоги Заплачено мільйонами нещасть. Учень 11. Давно я чув, що з просторів небесних Нам світять зорями в нічні й імлі Безсмертні душі праведників чесних, - Отих людей, що вмерли на землі. Учень 12. Коли вмирає воїн в дні суворі, Душа у нього, кажуть, не згаса. Та всі якби перетворились в зорі, - То їх би не вмістили небеса?! Учень 13 Солдатські душі. Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині. ( Звучить пісня «Журавлі») Учень 14 Багато на нашій землі обелісків, Вкарбовані в них золоті імена Вклонися, людино, їм низько-низько, - Це пам'ять, яку залишила війна. Учень 15. Виступ Крамаренка Дениса з розповіддю про свого діда. Організатор : - Молодці, велике вам спасибі. - Прийшла черга виступу другої групи. Тема виступу: «Афганістан – біль у серці» Будь ласка, ми надаємо вам слово. Виступ другої групи Учень 1 Волею часу і обставин, мудрою, миролюбною політикою України завершують скорботну шеренгу героїв воїни-афганці, воїни-інтернаціоналісти. 20 років , що минули, згуртували колишніх бійців-інтернаціоналістів, поєднали їх в одну родину, де біль одного віддається щемом у інших, а радість стає загальним почуттям Афганська війна.., брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають чистими? Учень 2 Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі серць. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика. (звучить пісня « Афганістан») За кожним воїном-афганцем – доля, життєвий подвиг, крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувалась нова плеяда героїв. Хто ж вони, герої Афганістану? Учень 3 Це були молоді солдати і командири – майже їх ровесники, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, склали екзамен на зрілість. Війна безжально перекреслила їх надії, плани, понівечила долі. Там, серед моторошних смертей, вони мужніли і загартовувалися. Учень 4 Бої закінчуються, а історія вічна. Пішла в історію і дев’ятирічна афганська війна. Але ще довго будуть турбувати нас голоси загиблих і живих – війни не закінчуються безслідно. Ті, хто вижив, - то живий голос війни. Так, війна залишила глибокі рубці в їхніх душах, але не зломила морально, адже треба було жити далі і сподіватися на краще.. Учень 5 Важко змиритись Над шляхом сумують тополі… І падає сніг на поля іменні. Як важко змиритись, повірити долі, Дивитись на сірий, похмурий граніт. Юнак же упав, немов зірка із неба, Упав за далекий Кабул і Герат. Учень 6 Востаннє ж тут думав, Вкраїно, про тебе, І чув журавлів, що до тебе летять. Тюльпанами чорними вкрита земля, У рідні краї повернулися в цвіті. Їх кров залишилась, де скелі й пустеля, А гори від крові слов’янської ситі. Не можна забути суворої днини, Зітхають тополі та ранки імлисті, У матері серце болить щохвилини, І сльози не сохнуть на листі. Учень 7 Прийдуть до могил і на поля іменні ветерани З дітьми і онуками завжди прийдуть. В руках немов вогник-тюльпани, Афганські події у серці печуть… Як важко змиритись, повірити долі, Дивитись на сірий похмурий граніт. Наплакалась мати - Вкраїна, доволі! Кажу, щоб почув увесь світ Учень 8 Ця війна триває і сьогодні, але вже без участі наших вояків. Скільки безглуздих смертей, скільки горя... У декого з них жінки-вдови посивіли молодими, діти повиростали сиротами, а вони залишилися двадцятирічними. І знову, цитуючи генерал-полковника Громова, наголошуємо: “Ніхто і ніщо не має бути забутим, аби не забути – треба пам`ятати, а щоб пам`ятати – треба знати. Знати і пам`ятати”. (ці слова разом). Учень 9. Виступ Нестеренко Ірини з розповіддю про свого дядька. Організатор. Дякуємо вам. Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку… А наші батьки служили ще за часів Радянської армії. І про своїх батьків їх службу в лавах Радянської армії та у лавах вже Українських Збройних Сил розповість третя група. - Давайте послухаємо. Виступ третьої групи. Учень 1 У традиціях українського народу проводи в армію - велике свято… особливо в селі. Люди всім селом проводжають юнака до війська. Односельці бажають юнакові щасливо відслужити, повернутись і відгуляти весілля. Учень 2. Кожна жінка по-материнськи поплаче, ніби розділить долю матері юнака, яка обов’язково дасть дитині на щастя на долю її материнський оберег – вишитий рушник, щоб доля була прихильною до сина, щоб служба була легкою. Учень 3. Співає вулиця святкова, В солдати проводжає хлопця, Веселий сміх, жива розмова У бризках вранішнього сонця. Учень 4. Луна на всі лади співучі Дзвінка мелодія баяна. І поруч ніжна і присмучена Із хлопцем дівчина кохана Учень 5. Ще буде зустріч, наче спалах Нової радісної зірки. І губи солодко підпалить Весільне веселисте “гірко” Учень 6. А зараз вулиця святкова В солдати проводжає хлопця, Веселий сміх, жива розмова У бризках вранішнього сонця Учень 7. В душі схвильованій юначій Кружля земля і небо синє, А мати схлипне - та й заплаче І не надивиться на сина. Серпухова Олена. «Дембельський» альбом. По своему содержанию «дембельский» альбом - это универсальный историко-художественный документ. Фиксируя индивидуальную память владельца, он выражает время и вкусы общества. Одно из художественных достоинств альбомной формы - ее авторский, рукотворный характер. В нем заложена наивная грубость, бесхитростность молодого творца, простодушие и желание сделать книгу на все времена, книгу о себе, быть может, единственную в жизни. Этот альбом перенасыщен искусством - живописью, графикой, фотографией, коллажем, порой даже чеканкой. Я хочу показать книгу о моем отце – его дембельский альбом. Учень 8. Зовсім скоро, 23 лютого – День Захисника Вітчизни. І нам хочеться сказати слова вдячності всім чоловікам. Учень 9 Прадід мій пройшов війну – Я вклоняюся йому. В мирний час служив мій дід – Захищав кордон, як слід! Учень 10 Тато до армійських лав Зовсім нещодавно став. Відслужив належний рік Як достойний чоловік. Учень 11. Нині будем святкувати. Дід почне розповідати, Як у армії служив, Всіх згадає, з ким дружив. Учень 12 Прадід про війну розкаже, Потайки сльозу змахне. Фотографії покаже І невесело зітхне… Учень 13 Щось смішне про службу в війську Пригадає тато звісно! Всі ті спогади й байки Буду слухать залюбки! Учень 14 Треба швидше підростати І професію обрати, Щоб у армії служити І Вітчизну боронити! Мокряк Андрій з розповіддю про батька-військовослужбовця. Організатор. - Дякую всім. Ну що ж , а тепер ми подивимось на скільки готові до служби у лавах армії ви - майбутні захисники Вітчизни. Для цього проведемо конкурс. Від кожної команди потрібно по одному хлопцеві та по одній дівчині. Виходьте до дошки. Конкурс № 1 "Лівоооо…руч!!!" Керівники груп мають вишикуватись у шеренгу. По команді ведучого, вони мають різко (рівнятися) повертатися у той бік, у який накаже ведучий. Ця гра на координацію і реакцію. Чому на реакцію? Тому що головним завданням ведучого є не просто давати команди, а затягувати слова, акцентуючи на останню частину команди "…руч". Тобто: "ЛівоооооооооооооРУЧ!", "ПравооооооооооооРУЧ!". І тільки на "…РУЧ" потрібно повертатися. Хто повернувся останнім, чи не в той бік - виходить з гри. І так поки не залишиться хтось один з шеренги. Він переможець Конкурс № 2 "Черговий кухар" Український солдат має бути ситим. І нагодованим добре. Треба пояснити, що кожен з них може бути черговим по кухні. А своїх однополківців треба нагодувати швидко і смачно. Зараз ми будемо перевіряти, яким буде солдат - голодним чи ситим - якщо ви його годуватимете. Цей конкурс на час. Перед хлопцями стіл (один великий, чи кілька парт…) У кожного хлопця є два апельсини розрізані навпіл і склянка. По свистку вони мають почати вичавлювати апельсиновий сік у склянку. Коли за дві хвилини (час варіюється залежно від віку, тобто сили, хлопців) час вийде. Вони мають відійти від склянок, а ведучий - суддя - перевірити в якій скляні соку більше. Конкурс № 3 «Збери слово» Командам надається набор букв (на картках) розкидані, наприклад “ЗАХИСНИК” та пропонується з низ скласти слово, яке підходить до нашої години спілкування. Виграє та команда, яка збере швидше за всіх. Колективне підведення підсумків. Найближча післядія КТС. А зараз прийшов час підвести підсумки. Нам потрібно визначити переможців у трьох номінаціях: «Справжні генерали », «Солдатський кухар» та «Найкмітливіші». Визначення переможців буде проходити шляхом аплодування. Хто отримає найгучніші оплески – той і переможець. (Проходить визначення переможців та їх нагородження) Вітаємо переможців! Так тримати! - Що ж, справа завершена, а що далі? Де ми можемо застосувати наші знання? С ким ми зможемо ними поділитися? (Н-д: розповісти друзям, сусідам; і т.д.) - Діти, а вам сподобалась наша година спілкування? А чи хочете ви ще провести подібні години спілкування? Коли? Добре. То будемо готуватись до нових цікавих справ. ЛІТЕРАТУРА Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел.- М.:Педагогика, 1989.-256 с. Кацинська Л.Л. Виховний процес в сучасній школі. - Рівне: РІПКВ, 1997.-114 с. Освітні технології. Навчально-методичний посібник /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін. // За заг. ред. О.М.Пєхоти-К.: А.С.К.,2001.-256 с. С.Коваленко. Колективні творчі справи в початковій школі.-К.: «Шкільний світ», 2006. Українська стародавня кухня: Довідник/ Упоряд. Т.Л. Шпаковської. – К.: Спалах ЛТД. – 1993. Стефанюк С.К. Практичне народознавство. – Х., - ББН – 2002 Українські традиції і звичаї: Для дітей середнього шкільного віку/ Авт.- упоряд. В.М. Скляренко, А.С. Шуклінова, В.В. Сядро. – Х.: - Фоліо, - 2006. Бушелева Б.В. Поговорим о воспитанности: Кн. для учащихся. – М.: Просвещение, - 1989 Анотація до роботи: «Взаємодія учнів, вчителів та батьків у патріотично спрямованій діяльності. Колективна творча діяльність.» Автор: вчитель української мови та літератури Харківського навчально-виховного комплексу № 74 Харківської міської ради Харківської області, класний керівник 8-А класу, спеціаліст вищої категорії Коваль Ольга Миколаївна. На запропонованому вашій увазі матеріалі автор знайомить з досвідом роботи щодо взаємодії учнів, вчителів та батьків у патріотично спрямованій діяльності.

Похожие записи