Тема. Хто міняє, той нічого не має.
Матеріал до уроку. А. Григорук «Хто міняє, той нічого не має».
Мета. Розкрити повчальний підтекст твору. Удосконалювати вміння
визначати риси характеру дійової особи. Навчати виразно читати діалоги,
ділити текст на частини, переказувати прочитане. Збагачувати лексичний
запас школярів. Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.
Обладнання. Портрет А. Григорука, картки зі словами.
Зміст уроку
І. Розвиток артикуляції та постановка дихання.
Учні на одному мовному видиху читають прислів’я, надруковані на дошці.
— Без праці нічого не зробиш.
— На чужу роботу дивитись — ситому не бути.
— Що сьогодні утече, того завтра не зловиш.
— Що спільного у цих прислів’ях? Які казки, оповідання, вірші про працю,
працьовитих людей ви читали? Хто написав ці твори?
II. Актуалізація опорних знань.
— Який розділ «Читанки» ми вивчаємо? Оповідання яких письменників вже
читали?
— Що ви запам’ятали про Василя Олександровича Сухомлинського? Чому вчать
його твори?
— Яка головна думка оповідання Євгена Гуцала «Перебите крило»?
— Назвіть позитивні риси характеру, притаманні героям оповідань Василя
Сухомлинського та Євгена Гуцала.
III. Повідомлення теми уроку.
Учитель прикріплює на дошці картки зі словами.
— Складіть картки так, щоб утворився вислів.
Учні складають вислів: Хто міняє, той нічого не має.
— Як ви гадаєте, чи є цей вислів прислів’ям? Доведіть. Поясніть це
прислів’я.
— Сьогодні ви дізнаєтеся, чому так кажуть. А допоможе нам зрозуміти суть
цього прислів’я оповідання Анатолія Григорука з такою ж назвою. IV.
Ознайомлення з біографією Анатолія Григорука.
Учні читають статтю в підручнику (с. 81).
— Які твори письменника ви читали?
— Як звати хлопчика — головного героя оповідань Анатолія Григорука?
V. Опрацювання оповідання «Хто міняє, той нічого не має».
1. Підготовча робота.
Учні читають стовпчики слів, подані в «Читайлику» (с. 53). З’ясовують
значення слів.
— Пропелер — пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і
приводить у рух мотор літака. » Бульбах — тут: велика мильна кулька.
Тлумачення слів покушпелив, запопав подані в підручнику на с. 84.
2. Читання оповідання комбінованим способом.
^
a
j
Ae
Учитель читає текст до слів «Ну, хоч умри — так закортіло» (с. 83).
Відтак запитує в учнів:
— Як ви гадаєте, чи поміняє Гафійка кульку на вітрячка? Чи обмінюватиме
Дениско кульку на ще якісь забавки?
— Дочитайте оповідання до кінця. Учні самостійно дочитують текст.
3. Перевірка розуміння прочитаного.
З цією метою учні самостійно виконують тестові завдання, подані в
«Читайлику».
4. Відтворення змісту твору з елементами вибіркового читання.
— Назвіть дійових осіб. Яким за віком був Дениско?
— Прочитайте, чим займався Дениско, поки не зустрів Тимця.
— Що мав Тимцьо?
— Яка розмова відбулася між приятелями? Зачитайте її в особах.
— Чому Дениско виміняв дудочку на кілечко?
— Прочитайте, як Дениско грався кілечком. Чи подобалося йому це заняття?
Скільки часу хлопчик тішився новою забавкою?
— Прочитайте, що вирішив зробити з кілечком Дениско.
— Чому хлопчик не забрав свою дудочку?
— Прочитайте, як Дениско обміняв кілечко на вітрячок.
— Чим зацікавила Дениска Гафійчина кулька? Прочитайте, як діти
обмінялися забавками.
— Який настрій був у Дениска, коли він повернувся увечері додому?
Підтверджуйте свої міркування рядками тексту.
— Як відреагували бабуня, дідусь, мама, тато і Мар’янка на нову
Денис-кову іграшку?
5. Характеристика дійової особи.
— Хто є головною дійовою особою оповідання? Чи сподобався вам Де¬ниско?
Чим саме?
— Як ви охарактеризували б хлопчика?
— Які поради щодо «удосконалення самого себе» ви дали б Денискові?
6. Поділ тексту на частини. Складання плану.
Учні ще раз перечитують текст, визначають, що його можна поділити на
чотири частини, складають план оповідання.
Орієнтовно план може бути таким:
1. Цікава розвага — пускати мильні бульбахи.
2. З вітрячком, як на літаку.
3. Незвичайна повітряна кулька.
4. Повчання родини.
За малюнками, поданими у підручнику на с. 82-83 та складеним планом учні
переказують оповідання.
7. Спостереження за мовою твору.
— Вам відомо, що в родині Бубликів добре знають прислів’я та приказки.
Відшукайте їх у тексті, запишіть у «Читайлик».
— Які порівняння вживає автор? (Роздивлявся в дудочку, немов у підзорну
трубу. Бульбах великий і синій, як баклажан. Дениско стояв серед двору,
як мальований стовп.)
— Відшукайте і прочитайте слова, вжиті у переносному значенні.
VI. Підсумки уроку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
