Гудзенко Валентина Іванівна,

практичний психолог

Кам’янської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1

Кам’янської районної ради

ТРЕНІГОВЕ ЗАНЯТТЯ

«Збереження психічного здоров’я педагога–керівника – передумова
здорового шкільного колективу. «Синдром вигорання»»

Мета: усвідомити поняття «психічне здоров’я», «синдром

вигорання», з’ясувати негативні і позитивні чинники які

впливають на професійне (емоційне) вигорання педагогів;

профілактика професійного вигорання та професійної

деформації педагога-керівника.

Тренінг відбувається в групі директорів шкіл

Привітання. Вправа «Побажання».

Учасники тренінгу беруться за руки, передають один одному своє тепло,
позитивний настрій, і вітаються словами: «Бажаємо здоров’я».

По колу звертаються один до одного по імені і промовляють побажання.

Очікування від заняття

Кожен учасник тренінгу висловлює свої очікування.

Повторення правил, які існують у групі:

всі відкриті для нових вражень;

нікого не критикуємо;

взаємопідтримуємо один одного;

висловлюємо свою думку;

дотримуємось конфіденційності;

працюємо тут і тепер;

завдання виконуємо з відповідальністю.

Учасники за бажанням пропонують ще свої правила.

Виступ психолога. Інформаційне повідомлення «Психічне здоров’я людини.
Профілактика професійного (емоційного) вигорання педагога-керівника».

Психічне здоров’я – стан душевного благополуччя, який характеризується
відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам
оточуючої дійсності регуляцію поведінки, діяльності. В понятті психічне
здоров’я завжди відображені суспільні і групові норми і цінності, які
регламентують духовне життя людини.

Провідними показниками психічного здоров’я вважаються:

адекватна життєвим завданням продуктивність мислення;

збалансованість інтелекту і афекту;

здатність вільно ставити перед собою цілі;

підпорядковувати власні вчинки моральним вимогам;

володіти собою, незважаючи на обставини;

відчуття душевного комфорту і гармонії.

Є багато ступенів психічного здоров’я. Між полюсами «здоров’я –
нездоров’я» знаходиться широкий спектр межевих станів, які не є
розладами паталогічного характеру. Межеві стани або певні порушення у
сфері психічного здоров’я, які знижують його рівень, виникають,
звичайно, через психотравмуючі ситуації. Це стосується професіоналів,
діяльність яких вимагає встановлення глибоких емоційних контактів з
людьми (вчителів, медичних працівників,психологів, вихователів).
Професійна діяльність педагога, а особливо педагога-керівника в усі часи
була і є однією з найбільш емоційно-напружених. Емоціогенність закладена
в самій природі цієї діяльності. В епоху соціальних та економічних змін,
коли різко змінюються цінності, пріоритети в суспільстві виникає безліч
суперечливих вимог до освітньої діяльності, педагогу-керівнику стає все
складніше і складніше працювати. Адже крім завдань педагогічної
діяльності з учнями, вчителями, батьками у нього багато завдань
господарського плану. А ще перед кожним керівником закладу стоїть
найголовніше завдання : збереження здоров’я всього шкільного колективу.

Всі ми знайомі з таким терміном, як «сидром вигорання». Це складний
психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне розумове і
фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.

Ознаками цього синдрому є:

депресивний стан, перевтома;

безсоння;

посилення агресивності (роздратованість, напруженість)

негативне відношення до своєї роботи, колег;

безвідповідальність при виконанні своїх обов’язків;

збільшення прийому психостимуляторів (кава, алкоголь, тютюн);

переїдання чи недоїдання;

занижена самооцінка, пасивність;

почуття провини.

Що ж є причинами цього виснаження?

неблагополучний психологічний клімат у професійному оточенні,
відсутність взаєморозуміння, взаємопідтримки з боку колег і керівництва;

відсутність умов для самореалізації, самовираження;

відсутність різноманітності діяльності і невміння працювати творчо;

недостатнє визнання з боку керівництва, неможливіть професійного росту;

невміння конструктивно вирішувати особисті конфлікти (на роботі, в
сім’ї)

проблеми в сім’ї;

матеріальна недостатність.

Основна психологічна проблема в педагогічній діяльності
педагога-керівника – це постійний стан напруженості, пов’язаний з
необхідністю внутрішнього налаштування на певну поведінку, мобілізації
всіх сил на активні і доцільні дії. Це стан постійної готовності, який
містить кілька компонентів:

інтелектуальний –розуміння завдань, обов’язків, знання засобів
досягнення мети, планування діяльності;

емоційний – впевненість в собі, почуття відповідальності;

мотиваційний – прагнення домогтись успіху, потреба успішно виконувати
завдання;

вольовий – мобілізація всіх сил, зосередженість на роботі, подолання
сумнівів.

Якщо всі ці компоненти приведені в гармонію, то це забезпечить
професійне зростання як самого керівника, так і його колективу, а
емоційно-позитивна атмосфера в школі допоможе уникнути професійного
вигорання.

6. Вважається що успіху досягає той, хто знає, що робити, зазнавши
невдачі

 

v x O O

&

gth @ v x ’ ? O O

&

&

&

&

&

* діяльності, а саме діяльності педагога-керівника, кожен може успішно
впоратись зі стресами, розв’язуючі свої проблеми і тим самим зберегти
своє здоров’я.

Поради психолога.»Як уберегтись від професійного вигорання»

Обов’язково плануйте свою діяльність, Дезорганізація часто приводить до
стресу.

Ставте перед собою реальні цілі, визнайте і прийміть обмеження.

Будьте позитивною особистістю, нетерпимість до інших приведе до
фрустрації і гніву,

Уникайте нездорової конкуренції, яка створює напруження і тривогу,
робить людину агресивною,

Відпочивайте, особливо корисний активний відпочинок.

Не тримайте в собі неприємності. Розповідайте про них людині, якій
довіряєте.

Ламайте звичку турбуватись через пусте.

По можливості користуйтеся словами доктора Рейнольда Нібура:

«Боже, даруй мені примирення

Щоб прийняти те, що я не можу змінити,

Мужність, щоб змінити те, що я можу,

І мудрість, щоб розуміти різницю»

— Учіться безмедикаментозного методу розслаблення (медитація, аутогенне
тренування, релаксація)

— Чітко розмежовуйте приватне і професійне життя,

— Памятайте, що здоров’я потребує серйозного відношення до себе.

7.Вправа «Продовж фразу»

Кожен учасник тренінгу по колу продовжує фразу:

«Я люблю в своїй професійній діяльності…………………………»

«Я не люблю в своїй професійній діяльності……………………….»

Отже, ми переконатись, що у професійній діяльності педагога – керівника
присутні як негативні, так і позитивні чинники. Але приємно, що
позитивні переважають.

8. Вправа «Герб педагога- керівника»

(завдання творче)

Інструкція:

Учасники об’єднуються в групи

(за кольором кружечків, прикріплених на спинках стільців)

На дошці кріпиться ватман з зображенням певних предметів, явищ…і так
далі.

(сонце, маяк, квітка, веселка, бджола, магнітофон, зонтик, серце,
штурвал, кермо, машина швидкої допомоги, будильник…)

Завдання кожної групи — вибрати 3-4 символи, об’єднати в герб і скласти
девіз.

Кожна група презентує свій герб і девіз.

9. «Місце спокою»

(виконується під музику «Маленький принц» Добронравова)

Психолог: Сядьте зручно, заплющте очі, спокійно вдихніть і видихніть.
Уявіть собі, що ви пливете на човні по морю. Далеко від дому. Усі
проблеми і турботи залишилися вдома, ви почуваєтеся вільно, на вас не
тисне відповідальність. Ваш човен легко коливається на хвилях. Ви
насолоджуєтеся почуттям спокою, відчуваєте приємне тепло сонячних
промінчиків. Ви спокійні і розслаблені. Ви відчуваєте своє дихання:
вдих, видих……Теплий , м’який спокій розливається по всьому тілу. Ви
дедалі спокійніші, вільніші…Ваш погляд зупиняється на маленькому
острові. Вас тягне туди , ви там шукаєте спокою, захисту, задоволення.
Ваш човен наближається до острова. Уже можна розрізнити рослинність,
пісок. І ось ви сходите на берег. Ви відчуваєте тепло піску: м’якого,
приємного. Ви лягаєте і відчуваєте задоволення……

Ви вдихаєте пахощі квітів…На губах у вас морська сіль…Ви відчуваєте
тепло сонця. Тут ваша гавань. Насолоджуєтеся почуттям спокою
,впевненості, тепла. Сюди ви можете повернутися будь-коли. Це місце
дасть вам впевненість, силу, безпечність…Важливо усвідомити цей приємний
стан. Попрощайтеся з цим місцем, настав час повертатись в реальність.
Повільно розплющуйте очі.

(Зворотній зв’язок. Що відчували?….)

10. Психолог

Заключне слово

Життя дуже складне, складна професійна діяльність, зокрема діяльність
педагога-керівника. Але багато чого залежить віт того, якою людиною є
керівник: у що він вірить і на скільки він щирий перед собою і своїм
колективом. Є поняття самооцінність. Самооцінність — це те , наскільки
ми вважаємо себе гідними поваги, уваги і любові оточуючих, незалежно від
тих результатів і успіхів, які в даний момент демонструємо.

Дуже влучно про самоцінність сказала американський психолог Вірджинія
Сатир:

«Людина, чи самоцінність висока, створює навкруги себе атмосферу
людяності, відповідальності і любові. Така людина почувається важливою і
потрібною, вона відчуває що світ став кращим від того, що вона у ньому
існує. Вона довіряє самій собі, вона здатна у важку хвилину просити
допомоги в інших, однак вона впевнена, що завжди здатна самостійно
приймати рішення… Самооцінна людина не йде за своїми переживаннями. Вона
здатна робити вибір.»

Тож, кожен з нас має можливість робити вірний вибір, особливо у
відношенні до свого здоров’я. Здоровий колектив там, де здоровий його
керівник.

11. Заключна вправа «Поділимось враженнями». Кожен учасник ділиться
враженнями від заняття і дарує сусіду по колу уявний подарунок.

Література

Д.Карнеги Как перестать беспокоится и начать жить-Киев 1992

Кочерга О. ,Васільєв О, «Синдром згорання» // Психолог на педраді
Упоряд О.Главник -, Київ, 2003.

Психология словарь –Москва,1990 под редакцией Петровського А.В. и
Ярошевского М.Г.

Радіонов В. , Ступіцька М. Психолого-педагогічний супровід //

Психолог-2002 –№21-24.

Похожие записи