Формування життєвої

компетентності дошкільників через

провідну діяльність — гру Віра Миколаївна Адамець

Вихователь дошкільного навчального закладу „Ромашка” с. Мокра Калигірка
Катеринопільського району Черкаської області 20540 тел. 91- 2-34

Компетентність дошкільника у сфері „ Культура ” вводить дитину у світ
практичної та духовної діяльності людей.

Системою роботи вихователя над формуванням компетентності дітей у сфері
„ Культура ”через гру, є різні види дидактичних ігор та вправ, сюжетно –
рольові ігри, бесіди, прогулянки, заняття.

Та щоб досягти бажаного результату, вихователь створює у групі
відповідне ігрове середовище, в якому б дитина вільно себе відчувала,
проявляла свої емоції, навчалась, експерементувала і могла брати участь
у тій грі, яка їй подобається.

Наші діти ростуть у час значних змін у суспільному житті, коли
цінується вміння бути комунікабельним, ініціативним, активним, здатним
приймати самостійні рішення.

Базовий компонент дошкільної освіти орієнтує педагогів на впровадження у
практику компетентного підходу до особистості, згідно з яким
найважливішим завданням сучасного дошкільного закладу є навчання дітей
науки життя, турбота про життєздатність дитини, збагачення її навичками
практичної діяльності. Сьогодні, як ніколи, необхідно формувати
особистість, здатну в умовах життєдіяльності діяти доцільно,
застосовувати набуті раніше знання і досвід за нових обставин, докладати
зусилля для досягнення мети, поводитись оптимістично, домагатись успіху
та визначення іншими людьми, оновлювати свої знання, збагачувати досвід,
виявляти гнучкість, самовдосконалюватися.

Змістовна діяльність і насамперед гра, приховує в собі великі
можливості для соціального розвитку малюка. В період дошкільного
дитинства найважливішим моїм завданням має стати забезпечення дружніх
взаємин дітей одне з одним , з дорослими в дитячому садку і батьківську
– дитячих взаємин у сім”ї на основі виховання культури пізнання дитиною
тих, хто її оточує, делікатного ставлення до їхніх емоційних проявів,
навчання конструктивних способів поведінки та спілкування.

Гра є одним із найцікавіших видів людської діяльності, провідної
діяльності дошкільника, засобом його всебічного розвитку, важливим
методом виховання. Дитяча гра – це діяльність, що спрямована на
орієнтування в предметній і соціальній дійсності. у якій дитина
відображає враження від їх пізнання.

Поняття життєвої компетентності стає сьогодні більш вживанішим.
Адже дошкільник – часточка великого, складного життя. Найголовніше для
мене та і для батьків – виростити дитину домірною життю: своїй природі,
можливостям, віку, зовнішнім вимогам, соціальним правилам, навчати
реагувати на різні події, вчинки, якості, досягнення, адекватно
знаходити своє місце в житті.

Як відомо, компетентний підхід покладено в основу Базового
компонента дошкільної освіти в Україні та Базової програми розвитку
дитини „ Я у Світі”.

Дати дитині ці вміння загальножиттєвого плану –моє завдання,
принаймні в дошкільному віці треба закласти для цього фундамент.

Основними завданнями моєї роботи з дітьми по формуванню життєвої
компетентності дошкільників у сфері „ Культура ” через гру, вважаю :

Формувати у дітей потребу реалізувати свої творчі здібності;

Розвивати вміння докладати зусиль для здобуття результату, радіти
продуктам своєї та чужої праці;

Навчати дитину цінувати продукти людського духу та рук, прилучати до
надбань національної культури;

Формувати уявлення про види мистецтва, мову кожного, уміння їх
характеризувати.

Ефективними засобами у роботі з дітьми є :

— Спостереження; бесіди; художнє слово; створення необхідних життєвих
ситуацій; театралізована та ігрова діяльність.

Складовими сферами „ Культура ”є субсфера „ Предметний світ ”,

„ Світ гри ”, „ Світ мистецтва ”.

Гра, як засіб навчання і виховання дітей повинна давати їм радість.
Що ж радує малюка ? Нові, незнані предмети, іграшки завжди цікавлять і
захоплюють дитину, спонукають до дій з ними. Пізнання способів дій з
іграшками, предметами задовольняє дитячу допитливість, дає дитині
радість успіху.

Компетентність у предметному світі полягає у володінні практичними
уміннями і навиками у взаємодії з предметним світом, орієнтується у
правилах доцільної і безпечної поведінки, цінує зроблене руками людей,
працює з інтересом, може назвати словом предмети і свої дії з ними,
насолоджується добре зробленим, радіє гарному виробу, засмучується, коли
виходить негарно, виявляє творчість, вигадку.

Компетентність дитини у субсфері „ Предметний світ ”передбачає
орієнтацію дошкільника у двох напрямках : ознайомлення з предметним
довкіллям, предметно – практична діяльність людей.

В ознайомленні з предметним довкіллям я спрямовую зусилля дітей на
активне пізнання предметного середовища, не лише про знання назв,
призначення та властивості предметів, а й вміння жити з ними у злагоді,
використовувати за призначенням, діяти безпечно і результативно.

Разом з тим дії з предметами створюють передумови для формування гри.
Діти пізнають реальні властивості предметів, опановують способи дій з
ними. Це і дає можливість використовувати предмети в уявних ситуаціях
різних ігор. Наприклад : з будівельного матеріалу можна створити меблі,
будиночки для ляльок, гараж тощо. Під час ігор з предметами та іграшками
діти знайомляться з їх властивостями та ознаками, порівнюють та
класифікують.

У процесі практичної діяльності у дитини формується внутрішня
здатність усвідомлювати призначення, властивості різних предметів,
власні дії та їх наслідки. Для цього у групі повинно міститися достатня
кількість іграшок, вони мають бути красивими, цікавими для дітей.
Придивляючись до кожної дитини, я намагаюсь визначити настрій дитини, її
„ Я ” і обираю вдалий момент для гри, зацікавлюю нею дитину, щоб вона
грала, веселилась та раділа.

Виділяючи „ Світ гри ”, як одну із субсфер „ Культура ” Базовий
компонент привертає увагу вихователів до необхідності повернути ігровій
діяльності її провідне місце в життєдіяльності дитини, актуалізує
необхідність уточнити ті особистісні характеристики дошкільника, які
пов”язані з розвитком ігрової діяльності та засвідчують компетентність
дитини у цій сфері.

У субсфері „ Світ гри ” компетентність визначається у вмінні дитини
грати, планувати й розгортати сюжет, брати на себе певні ролі та якісно
їх виконувати, дотримуватись правил, гармонійно спілкуватись.

P

gd?5?

h?

K‚O?P/////iiiia/OOOOOOOOOOOOO

gd?5?

gd?5?

&

h?

#Через гру, експериментування, творість іде пізнання дитиною
навколишнього світу. У грі дитина робить спроби знайти своє місце у
житті.

Тому для мене, головним чинником по формуванню у дітей компетентності
у субсфері „ Світ гри” є : правильний підбір іграшок, їх достатня
кількість та естетичний вигляд для того, щоб дитина мала можливість
обрати найпривабливішу іграшку для себе. Я намагаюсь вдало та
найдоступніше використовувати різноманітні ігри у спілкуванні з дітьми.
Виховую у дітей дружні стосунки, правила поведінки під час ігор.
Намагаюсь викликати у дітей почуття симпатії, емоції у грі з
однолітками. Створюю умови для індивідуальних ігор, а також ігор „ поруч
”, тому й сама граю з дітьми.

Тож вихователь повинен бути бадьорим, емоційним, чітким, повинен
давати дітям емоційний заряд, вселяти впевненість у своїх силах.

На формування дитини впливає багато чинників, серед яких посідають
місце культура і мистецтво.

Поступово знайомлячись з культурною спадщиною людства, дитина
прилучається до її цінностей, збагачує власний життєвий досвід, має
можливість творчо застосовувати набуті знання у видах діяльності.
Відповідно, розвивається уява, мислення, комунікативні навики. Вміння
розуміти іншого, тощо. Музика, художнє слово, зображувальне мистецтво,
театр стають для дитини джерелом переживання радощів, відкривають дитині
мистецтво, забезпечують багатство вражень. Образ, що сприйняла і
створила дитина, несе в собі яскраве емоційне забарвлення. Діти
переживають бурхливу радість, сприймають образи навколишнього світу
додаючи до них що – небудь з фантазії.

Дошкільнята малюють – грають, танцюють – грають, конструюють –
грають, називають слова, вигадують казки й постійно грають.Якщо
поспостерігати за дітьми та проаналізувати їх діяльність, можна
помітити, що все, чим вони займаються, є своєрідною творчістю : дитина
пізнає властивості оточуючих предметів; „грає” зі словами; експерементує
різними матеріалами; просто грає. У грі малюк має змогу
поексперементувати, багаторазово виконати будь – яку дію, від якої він
отримує задоволення і можливо, різні результати.

Компетентністю дошкільника у субсфері „ Мистецтво ” є усвідомлення
дитиною себе, як суб”єкта творчості, митцем, здатним не лише
відтворювати здобуті враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати
власним досвідом, творчо самовиражатись у різних видах художньої
діяльності.

Компетентність у мистецькій діяльності визначається рівнем розвитку
естетичного сприймання об”єктів та явищ, умінням працювати з різними
матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби
реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно
– ціннісне ставлення до навколишнього.

В образотворчій діяльності малята не стільки прагнуть чітко передати
в малюнку, ліпленні, аплікації риси й властивості об”єктів, скільки
активно входять в „образ” „ проживають” його, ніби оживлюють мазок,
лінію, форму.

Під час малювання я залучаю малят до нетрадиційних форм малювання

( малювання пальчиком, штампом, ваткою… ). Ще використовую ігри –
вправи „ Домалюй, чого не вистачає ”, що дає дітям можливість мислити
творчо, доповнювати самостійно малюнок.

У ліпленні та аплікації використовую природній матеріал, зібраний
разом з дітьми під час прогулянок та спостережень, що є продовженням від
розпочатого ( збору листя, насіння квітів…), до їх використання і
створення цікавих композицій, де дитина реалізує свою творчу уяву.

Художня література була і залишається одним з важливих засобів
виховання особистості у дошкільному віці.

Малята дуже люблять слухати казки, читати книги, запам”ятовувати
вірші не менше ніж гратись, рухатись під музику.

Тому у своїй роботі, я намагаюсь використовувати художнє слово
повсякчас : на прогулянці під час спостережень, під час ігор, а також у
вихованні культурно – гігієнічних навиків та самостійності у дітей.

Також використовую вправи : „ Продовж слово ”, „ Впізнай , хто це ? ”

( за художнім описом діти впізнають і називають казкового героя,
наприклад : довговухий, сірий, побігайчик – зайчик; руда, хитра,
сестричка – лисичка )

Як відомо, музика – вид мистецтва, який істотно впливає на
становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та
уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм, та
мелодійність твору, розвиває інтерес до різних музичних інструментів та
бажання на них грати.

У групі повинен бути куточок, де б знаходились музичні інструменти,
щоб дитина могла ними користуватись за бажанням. Інструменти повинні
мати яскравий, естетичний вигляд та відповідати віку дитини. Також можна
проводити з дітьми ігри та вправи з музичними інструментами :

„ Назви чого не стало ? ”, „ Як звучить ? ”, „ Заграй як я ”.

Театралізована діяльність є ефективним засобом педагогічного впливу
на розвиток особистості дитини. Вона передбачає формування умінь в дітей
„ входити в образ ”, та „ утримувати ” його впродовж усієї
театралізованої діяльності; усвідомлювати мовленєві та виконавські дії;
передавати характерні особливості різних художніх образів; прищеплювати
інтерес до театру як до виду мистецтва.

Театралізована діяльність є одним з найулюбленіших видів творчості.
Через театр діти реалізують свою потребу у самовираженні себе через
відтворення різних образів. Я намагаюсь знайомити дітей з різними видами
театрів: ляльковим, пальчиковим, настільним театром тіней, театром
іграшок. У театральних іграх я створюю дітям такий емоційний настрій,
щоб вони хотіли брати участь у грі, розподіляли ролі, звертаю увагу на
чітку вимогу, імітування голосів, рухів героїв творів, казок.

Організована ігрова діяльність дошкільників посідає особливе місце
в системі організованих освітніх впливів, оскільки ігрова діяльність –
провідна упродовж усього дошкільного періоду. Саме в грі визріває
готовність малюка до розгортання інших видів діяльності ( спілкування,
праці, навчання ), закладаються і розвиваються основні вікові
новоутворення особистості.

Уявити дитинство без гри неможливо. Гра – це чарівна скринька, за
допомогою якої можна навчити малюка читати, писати і головне – мислити,
спостерігати, доводити, розуміти, творити.

Використана література :

Виховуємо соціально компетентного дошкільника : навч.- метод.посіб. до
Базової прогр. розв. дитини дошк. віку „ Я у Світі ” /О.Л.Кононко. – К.:
Світич, 2009. – 208с.Бібліограф.: с.194-202

Дошкільне виховання № 10 – 2010 р.

КОМЕНТАР до Базового компонента дошкільної освіти в Україні : Наук.-
метод.посіб./ Наук.ред.О.Л.Кононко. – К.: Ред.журн.

„ Дошкільне виховання ”, 2003. – 243с.

Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників : Навч.- метод.
посіб. до Базової прогр. розв.дитини дошк. віку „ Я у Світі ” /
А.М.Гончаренко.- К.: Світич, 2009.- 160с.- Бібліогр.:

с.150-151.

745 ігор для дошкільників / Уклад. Шевцова О.А. – Х.: Вид. група

„ Основа ”, 2010. – 366с. – ( Серія „ ДНЗ. Вихователю ”)

Похожие записи