Формування життєвих компетентностей через проектну діяльність 

Життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості.

Сьогодні, коли відбуваються зміни і модернізації в області освіти,
особлива увага звернена на роль школи, як організатора освітнього
середовища для розвитку особистості.

Світові тенденції розвитку середньої загальної освіти характеризуються
переходом від традиційної репродуктивної моделі школи до розвиваючої
конструктивної моделі, орієнтованої на результат. Обновилася функція
школи: не тільки навчання і виховання, але і соціалізація школяра,
формування життєвої компетентності, розвиток соціально — значимих
якостей особистості.

Мета освіти – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі
знання, професійні навички, вільно орієнтуватися, самореалізовуватися,
саморозвиватися і самостійно приймати правильні, морально-відповідальні
рішення в умовах мінливого світу.

Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина та
Державна національна програма «Освіта» підкреслюють, що завданнями
загальної середньої освіти є:

• формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдаровань,
наукового світогляду;

• підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

• виховання громадянина України.

Школа сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи
з учнями. Мабуть тому метод проектів займає все більш чільне місце в
педагогічній практиці.

Я звернулась до цього методу, тому що він дає можливість в стінах школи
формувати життєві компетентності,творчу особистість, пробуджує і
розвиває в дитині талант, дає можливість дітям осмислено застосовувати
свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до
навчання.

Метод проектів спрямований не на просте оволодіння деякою сумою знань,
чи навіть їх системою, а на розвиток умінь вирішувати проблеми,
показувати практичне використання знань. В основі методу проектів
знаходиться розвиток пізнавальних навичок школярів, умінь самостійно
конструювати свої знання.

Термін «проект» у перекладі з латинської мови означає «кинутий уперед –
задум, план тощо». Проектування у загальному його розумінні – це науково
обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта або
якісно нового стану існуючого проекту-прототипу.

Історія застосування методу проектів у навчальній діяльності школярів
детально проаналізована С.У.Гончаренком, О.Я.Савченко, О.О.Фунтіковою.
Ряд досліджень присвячені застосуванню методу проектів у навчанні
молодших школярів (Н.В.Котелянець, О.Онопрієнко), у процесі організації
трудової діяльності (Н.В.Матяш, Н.В.Семенова, С.Ящук).

Суть мого досвіду полягає у впровадженні в навчально-виховний процес
інноваційних технологій і методик, робота в проектних технологіях з
метою формування життєвих компетентностей учнів. Ідея проектної
діяльності дозволяє поєднати зміст розвитку, виховання і навчання з
реальним життям, уможливлює використання умінь, навичок, знань для
вирішення практичних завдань.

Перед собою я ставлю мету :

1.Зробити процес навчання , наскільки це можливо, цікавим та
раціональним.

2.Систематично впроваджувати моделювання життєвих ситуацій, рольових
ігор.

3.Поєднати розумове, моральне, естетичне, художнє, трудове виховання.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи
повинен володіти певними якостями:

• гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

• самостійно і критично мислити;

• уміти бачити і формулювати проблему (в особистому, професійному,
суспільному плані), знаходити шляхи раціонального вирішення;

• усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані
в оточуючому середовищі;

• бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

• уміти працювати з інформацією (збирати потрібні факти, аналізувати їх,
висувати і обґрунтовувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні
узагальнення, співставлення з аналогічними або альтернативними
варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити
аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем;

• бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти
працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях;

• уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, моральних
якостей, культурного рівня.

Робота над проектом передбачає такі етапи:

1. Визначення теми, мети та завдань проекту.

2. Розробка плану діяльності для досягнення поставленої мети.

3. Виконання проекту.

4. Презентація робіт.

Виконання проекту розпочинається з планування дій.

Навчальний процес відбувається в умовах постійної активної взаємодії
всіх учнів. Це колективна, групова робота. Під час такої роботи діти
вчаться демократичним формам спілкування, критичному мисленню, приймати
обґрунтовані рішення, поважати думку колег. Коли учні працюють разом, у
них формуються навички, необхідні для самостійного життя:

1) уміння уважно слухати;

2) разом вирішувати проблеми;

3) самостійно (або сумісно) приймати рішення;

4) проводити різноманітні досліди;

5) аналізувати матеріал;

6) вирішувати конфлікти.

Проектна діяльність дозволяє розширити мету і завдання уроків, змінити
їх форму. Уроки-проекти дають можливість зняти перевантаження з молодших
школярів. Цікава робота, якою є проектна діяльність, не викликає
напруження розумових процесів дітей, а це означає, що проекти можна
вважати технологіями, які зберігають здоров’я.

&

(

(

Dово під керівництвом учителя, а звіт про виконану роботу презентується
на уроці.

Метод проекту я використовую при закріпленні раніше вивченого матеріалу,
тому захист проектів органічно вплітається в структуру уроку, даючи
дітям можливість активно приймати участь в оволодінні новими знаннями.

Метод проектів у початковій школі вимагає інтеграції знань учнів у
різних предметних областях: це і музика, і навколишній світ, і
образотворче мистецтво, і літературне читання, і краєзнавство, і
екологія, і технологія, і російська мова.

Проектні роботи вимагають попередньої підготовки, тому завдання
визначається заздалегідь (зазвичай за 1-2 тижні до запланованого уроку).
На різних уроках і самостійно вдома або в позакласній роботі виконуються
завдання, запропоновані вчителем або придумані самими учнями. Це можуть
бути і спостереження за навколишнім світом, і малювання побаченого, та
складання оповідань, загадок, віршів, і виконання аплікаційних робіт.

На підсумковому уроці крім захисту своїх робіт, виконаних самостійно або
під керівництвом вчителя, відбувається систематизація та накопичення
матеріалу для підсумкової роботи.

Підсумок проектної роботи – це рукописні книги з малюнками, аплікаціями,
розповідями і віршами, виконані учнями. У цій книзі збирається весь
матеріал. Надалі ця книга буде доповнюватися роботами інших учнів.

Висновок

Таким чином, навчальний проект з точки зору учня – це можливість робити
щось цікаве самостійно, у групі або самому, максимально використовуючи
свої можливості; це діяльність, що дозволяє проявити себе, спробувати
свої сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно
досягнутий результат; це діяльність, спрямована на вирішення цікавої
проблеми, сформульованої самими учнями у вигляді мети і завдання, коли
результат цієї діяльності – знайдений спосіб розв’язання проблеми –
носить практичний характер, має важливе прикладне значення і, що дуже
важливо, цікавий і значущий для самих відкривачів.

Навчальний проект з точки зору вчителя – це дидактичний засіб, що
дозволяє навчати проектування, тобто цілеспрямованої діяльності по
знаходженню способу розв’язання проблеми шляхом вирішення завдань, що
випливають з цієї проблеми при розгляді її в певній ситуації.

Отже, це і завдання для учнів, сформульоване у вигляді проблеми, і їх
цілеспрямована діяльність, і форма організації взаємодії учнів з
учителем та учнів між собою, і результат діяльності як знайдений ними
спосіб вирішення проблеми проекту.

Завдяки впровадженню інтерактивних методів навчання у своїй роботі я
побачила перші результати:

• високий рівень позитивного ставлення дітей до школи;

• висока навчальна активність учнів;

• зацікавленість в кінцевому результаті праці;

• бажання приймати участь у конкурсах з різних предметів;

На закінчення хочеться відзначити, що не можна не погодитися з думкою
вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів, згідно з яким «проектне
навчання не має витісняти класно-урочну систему і ставати деякою
панацеєю, його варто використовувати як доповнення до інших видів
прямого чи непрямого навчання «. І, як показує досвід роботи, метод
творчих проектів поряд з іншими активними методами навчання може
ефективно застосовуватися в початкових класах. При цьому навчальний
процес за методом проектів істотно відрізняється від традиційного
навчання.

Список літератури 

1. Белобородов Н.В. Социальные творческие проекты в школе. М.: Аркти,
2006.

2. Бритвина Л.Ю. Метод творческих проектов на уроках технологии. //
Нач.школа. – 2005. —

№6.Бычков А.В. Метод проектов в современной школе. – М., 2000.

3. Гузеев В.В. Метод проектов как частный случай интегрированной
технологии обучения.

//Директор школы. – 1995. — №6.

4. Державний стандарт початкової загальної освіти. – К., 2005.

5. Джужук И.И. Метод проектов в контексте личностно-ориентированного
образования.

Материалы к дидактическому исследованию. – Ростов н/Д.,2005.

6. Дівакова І. І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах.
– Тернопіль: Мандрівець,2008.

7. Закон України «Про загальну середню освіту». – К., 1999.

8. Землянская Е.Н. Учебные проекты младших школьников. // Нач.школа. –
2005. — №9.

9. Зенгин С.С. Совместное проектирование учебной деятельности как
условие самоактуализации старшеклассника. – Краснодар, 2001.

10. Иванова Н.В. Возможности и специфика применения проектного метода в
начальной школе. // Нач.школа. – 2004. — №2.

11. Науково – педагогічна майстерня: Науково – методичний посібник / За
аг. ред.. О. І. Чернишова, Т. Б. Волобуєвої. – Донецьк: Витоки, 2008.

12. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. — №33. – 23
квітня. — 2002.

13. Новикова Т. Проектные технологии на уроках и во внеурочной
деятельности. // Нар. образование. – 2000. — №7.

14. Освітні технології : Навчально-методичний посібник. // За заг. ред.
О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

15. Павлова М.Б. и др. Метод проектов в технологическом образовании
школьников./ Под ред. И.А.Сасовой. – М.: Вентана-Графф, 2003.

16. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в
системе образования. – М., 1998.

17. Постникова Е. Метод проектов как один из путей повышения компетенции
школьника. //Сельская школа. – 2004. — №2.

18. Пахомова Н. Учебные проекты: методология поиска // Учитель. – 2000.
– №1. – С.41-45.

19. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. – К.: Генеза, 2002.

20. Телячук В. П., Лесіна О. В. Інноваційні технології в початковій
школі. – Х.: Видавнича група «Основа» ПП «Тріада +», 2007.

21. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно –
технологічної діяльності // Рідна школа. – 2004. — №4. – С.9-11.

Похожие записи