В.Г Колісник, директор Моринського НВК Звенигородської районної ради

В.А.Фетісова, заступник директора з ВР Моринського НВК Звенигородської
районної ради

ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ УЧНІВ ЗАСОБАМИ
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Патріотичне виховання молоді сьогодні є одним з найголовніших
пріоритетів гуманітарної політики в Україні, важливою складовою
національної безпеки України. Ставлення владної еліти до виховання
молоді на кращих зразках історії рідного народу, його досвіду, традицій,
освіти та культури, вищих християнських ідеалів, є лакмусовим папірцем
її справжніх намірів у будівництві соборної самостійної держави
національного типу.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого
покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України,
пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до
виконання громадянських і конституційних обов‘язків.

В умовах розбудови незалежної держави на перший план виходить проблема
відродження національної системи освіти як передумови виховання нового
покоління українців.

Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку
і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати
покоління , здатне навчатися впродовж всього життя, створювати і
розвивати цінності громадянського суспільства.

Впровадження національної системи виховання в нашій школі
реалізовується єдиним комплексом цілеспрямованої дії родини, школи,
позашкільних установ, церкви. Успіх виховного процесу залежить від того,
наскільки самі вихователі, батьки, вчителі глибоко усвідомлюють
«національну істоту свою», збагнули суть народних методів виховання,
закарбували в пам‘яті попередній досвід своїх предків, збагатилися
найновішими дослідженнями.

Виховна система Моринського НВК спрямована на формування патріотичних
почуттів засобами національно-патріотичного виховання.

Згідно розроблених заходів на виконання Програми розвитку патріотичного
виховання учнівської молоді активізувалася виховна діяльність щодо
проведення екскурсій і походів по місцях бойової і трудової слави;
вивчаються, досліджуються і втілюються в життя школи як осередку
сільської громади кращі традиції й звичаї українського народу; оновлено
зміст традиційного декадника Шевченкознавства, складовими якого є
літературно-музичні композиції, Шевченківські читання, літературні
вікторини та конкурси; оптимізовано діяльність краєзнавчо-історичного
гуртка, основний зміст діяльності якого – збір матеріалів з історії
рідного краю.

О рідні Моринці мої,

Вкраїни часточка маленька.

А скільки сліз, і мук і мрій

Тобі даровано Шевченком?!

Так, саме на цій землі, народилася і втілювалася в життя ідея волі,
Державності України. Наш земляк – пророк, Кобзар, геній нації
Т.Г.Шевченко щедрою рукою засіяв поетичну ниву, врожаї з якої ми
збираємо донині. Це і В.Кузьменко, поетеса, художниця, рядки з вірша
якої подані вище. Це і А.Самойленко, член спілки письменників України,
три збірки поезій якого ми презентували в школі з його участю, а
учнівський та учительський хор виконують його пісні «Наливайкова
криниця», «Село моє» та «Роду мого джерело».

Моринці – свт наш високий,

Рідне Тараса село.

Моринці – світ мій широкий,

Роду мого джерело.

Тож неспроста нашій школі присвоєно статус експериментальної
Всеукраїнського рівня з проблеми «Створення інноваційної моделі
формування та розвитку патріотичних почуттів учнів». Тема
дослідно-експериментальної роботи в школі – «Формування патріотичних
почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання».

Методоб‘єднання вчителів української мови та літератури, реалізовуючи
вимоги навчальних програм, на уроках літератури широко використовують
народознавчі матеріали, літературне краєзнавство, що відповідає основним
положенням концепції національної школи. У школі проводиться традиційне
Свято рідної мови та традиційний декадник Шевченкознавства.

Методоб‘єднання класних керівників запровадило в систему виховної роботи
виховні заходи, спрямовані на національно-патріотичне виховання учнів.
Проведено такі високоефективні відкриті виховні години: в 6 класі –
«Державні символи України» (класний керівник Копійка Н.О.); у 8 класі –
«На рушнику хай доля квітне» (класний керівник Дорошенко О.П.); у 4
класі – «Моя найкраща в світі сторона, чарівна, неповторна Україна»
(класовод Відоменко Н.А.); на ГПД – «Ми юний цвіт нової України, у наші
очі дивиться народ» (вихователь ГПД Задніпряний В.Б.) Також проведено
такі семінари класних керівників: «Формування у школярів особистісних
рис громадянина України»; «Виховання активної особистості з притаманною
їй громадською свідомістю, почуттям національної гідності»; «Формування
особистої відповідальності за долю своєї держави та власного народу,
свою долю».

Провідна роль у формуванні особистості належить родині. Виховання в
родині є джерелом національного духу, високої свідомості, моралі. У
справі виховання дітей учителі та батьки виступають як партнери,
постійно доповнюючи і підтримуючи один одного. Кваліфіковані педагоги
школи допомагають сім‘ям долати труднощі у вихованні, пропагують ідеї
народної педагогіки, сприяють їх реалізації.

4 ” U Ue TH a i .

4 Ue TH .

gd©D•

??B

????????????B?роком урізноманітнює заходи цього тижня. Так в цьому
навчальному році нею було проведено «Родинне поле чудес» та родинне
свято «З родини йде життя дитини» , а
в минулому році – «Свято повноліття». Всі ці виховні заходи були оцінені
як високоефективні, адже були досягнуті такі виховні завдання:
забезпечення національної спрямованості, тісного зв‘язку з ідеалами,
традиціями, звичаями вітчизняної духовної культури; виховання учнів
активними свідомими громадянами незалежної держави; розвиток позитивних
загальнолюдських якостей; розвиток творчих здібностей; залучення учнів
до активної участі в громадському житті; формування відносин
співробітництва, взаємодопомоги.

На високому рівні в нашій школі організовано роботу органів учнівського
самоврядування. Нового поштовху до активної діяльності набуває одна із
ланок органів учнівського самоврядування – Паланка ім..Т.Г.Шевченка.
Учні, що входять до неї, звуться козачатами, а керує ними кошовий,
якого обирають радою Паланки. Традиційним у школі є свято «Козацькі
забави», в ході якого учнів 4 класу приймають у козачата. Вони вивчають
звичаї та традиції українського козацтва та життя його гетьманів, а в
районній грі-випробуванні «Котигорошко» вони двічі посіли І місце.
Учнівський парламент школи також активно діє і отримує свої нагороди.
Так в цьому навчальному році вони отримали ІІ місце в проекті Ліги
старшокласників «Пишаюся тобою, рідний краю».

У центрі виховної системи школи лежить виховання засобами історії,
тобто реальними подіями , фактами про виникнення, становлення і розвиток
свого народу, нації. Аналіз таких явищ, як козацтво, релігійні
багатства, стан і рівень освіти, науки відповідних періодів поглиблюють
духовність, сприяють розвитку самосвідомості учнів. Знання з історії
рідного краю містять високий виховний потенціал і формують національний
світогляд, свідомість, самосвідомість і духовність.

Одним з найбільш дієвих у школі є історико-краєзнавчий гурток, яким
керує вчитель історії Копійка Н.О., продовжуючи розпочату роботу
вчительки Бублій Н.П. Завдяки кропіткій роботі гуртківців зібрано цінні
матеріали по історії школи та оформлено музей історії школи; зібрано
багато матеріалів по історії села Моринці, які вміщено до
Словника-довідника «Звенигородщина» (автор В.М. Хоменко), до книги
«Моринці. Сторінки історії села Тараса Шевченка та вшанування Кобзаря»
(автори В.Грабовецький та В.Неумитий), до Часопису Всеукраїнського
громадського об‘єднання самодіяльних та професійних митців «Спадщина
Черкащини» (№6, 2008). Також зібрано матеріали по Голодомору і оформлено
альбом, який вміщує списки всіх людей, які загинули під час трагедії. А
матеріали про видатних людей села поміщені на численні стенди. У школі
створено картинну галерею художника, нашого земляка, Івана Кулика.

Свята, фольклорно-календарні традиції, звичаї українців вказують на їх
високий культурний рівень, ступінь талановитості, глибокий гуманістичний
потенціал. Все це – складова частина національного виховання. У процесі
підготовки до свят та під час їх проведення у дітей пробуджуються,
поглиблюються, закріплюються найкращі якості: творче ставлення до
дійсності, кмітливість, працьовитість, ініціативність, діловитість,
підприємливість, а головне – любов до рідного краю, людей, усього живого
на землі.

Комплексна, всебічна краєзнавча робота в школі дає змогу вивчати і
цілісно сприймати національний колорит рідного краю: оригінальний спосіб
життя українців, їхній стиль поведінки, самобутній спосіб мислення,
творчий мистецький почерк, національну психологію, світоглядні засади
тощо. Краєзнавча діяльність в школі створює умови для глибокого
засвоєння учнями регіональних особливостей національного життя, для
формування їх як типових представників даної місцевості. Завдяки цьому
учні глибоко усвідомлюють себе як частину народу, в них виховується
синівська любов до рідного села, краю.

Вчителі зуміли переосмислити сутність патріотичного виховання.
Актуальність проблеми розкривають і вирішують плани виховної роботи
школи та класних керівників. Зміст освітніх дисциплін більш глибше
покликаний сприяти розвиткові патріотизму. Уроки шевченкознавства,
Шевченківські березини, національно-культурні свята,
військово-патріотична робота, спортивно-оздоровча система, краєзнавча
робота – ось перелік того, чому ми приділили значну увагу в своїй
роботі.

Будуть змінюватися часи, школа вирішуватиме нові завдання, проте
актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина України, який
знає і пам‘ятає свій рід, мову материнську, цінує минуле і буде гідно
творити майбутнє.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

Орієнтовний зміст виховання в національній школі: Методичні
рекомендації/ Кол. авт. за заг. ред. Є.І.Коваленко.- К.:ІЗМН, 1996.-136
с.

Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення:
Навчально-методичний посібник.-К.:ІЗМН, 1998.-336 с.

Похожие записи