О.О. Дзевульська,

директор Смілянського НВК

„ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т. Сенатора” Смілянської міської ради
Черкаської області.

Формування життєвої компетентності

як засіб реалізації особистісного потенціалу

Творче кредо колективу НВК «ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т.Сенатора»
«Спочатку – любити, потім – навчити» (А.Я. Коменський). Виховуємо на
засадах «трьох Л»: виховувати любов’ю, виховувати людиною, виховувати
заради людей.

Сьогодні мова йде про формування життєвої компетентності, як засобу
реалізації особистісного потенціалу учнів.

Мудреці говорили, що «виховання це – наука, яка навчає наших дітей
обходитися без нас», тобто інтерпретація сьогодення – бути життєво
компетентним, добре знати себе, використовувати власний потенціал, вміти
створювати ситуації успіху, писати й реалізовувати власний життєвий
сценарій.

Американський футуролог Елвін Тоффлер у книзі «Шок майбутнього» писав що
«ми повинні шукати свої цілі і методи в майбутньому. Людям, які повинні
жити в майбутньому суперіндустріальному суспільстві, будуть потрібні
нові уміння й навички у 3-х ключових сферах: умінні навчатися, умінні
спілкуватися і умінні вибирати». Саме цьому ми вчили дітей протягом 5
років експерименту, самі вчилися.

Дитина живе школою, готується до майбутнього. Останнім часом особливо
актуальним є питання саме життєвої компетентності. Осмислення свого
призначення, своєї долі, життєвих цілей, смислу життя й організації
життєвого шляху визначає зміст життєвої компетентності особистості.

На нашу думку саме в майбутнє спрямовано особистісно зорієноване
навчання і виховання.

Науковим керівником, академіком АПН, директором Інституту проблем
виховання, доктором психологічних наук Бехом І.Д. поставлено завдання:
взаємодіяти з учнями, будувати партнерство на основі суб’єкт-суб’єктних
стосунків, на засадах гуманістичної педагогіки; створювати нове
соціокультурне середовище розвивального типу без дисгармонії; вчити
дитину вирішувати свої проблеми; керувати розвитком особистості
вихованця; відкрити дитині внутрішній світ: Хто я? Який я? Яким себе
бачу в майбутньому?; навчити рефлексії» як способу думання; забезпечити
акмеологічні засади (від грец. «акме» — вищі); етична норма має стати
значущою для кожного; виховувати через вчинок діяльнісно.

Як ми реалізовували ці завдання? Перш за все створено оптимальні умови
для розвитку і саморозвитку особистості гімназиста.

Забезпечено професійний ріст педагога при виховній позиції розуміння
дитини ( прийняття ( визнання (поціновування)

Педагог, готовий визнавати дитину партнером, створює разом з колегами та
вихованцями єдиний емоційно-чуттєвий діапазон та умови для реалізації
особистісного потенціалу гімназиста для затребування дитини «у даний
час».

Можемо констатувати, що педагогічні працівники, які брали участь в
експерименті, мають достатню спрямованість на особистісно орієнтовану
модель взаємодії зі школярами. Що стосується молодих колег (а зараз їх
15%), то вони вчаться у досвідчених, і не всім дається азбука
особистісно зорієнтованої технології, а саме партнерської стосунки,
«вчитель-учень». Щороку нас цікавить, як складаються такі стосунки в
школі.

Діалогове спілкування «вчитель-учень» стало основою організації
навчально-виховного процесу, побудованого на гуманістичних засадах, про
що свідчать результати діагностики:

До варіативної частини навчального плану гімназії введено обрані учнями
предмети для забезпечення багатопрофільності навчання: права людини,
основи економіки, основи психології, основи педагогіки, естетика,
риторика, етика і психологія сімейного життя. Системою стало проведення
інтелектуальних ігор в урочній та позаурочній роботі.

Створено психолого-педагогічний портрет кожного учня гімназії та класу.

Значна роль у організації особистісно зорієнтованого освітнього процесу
належить соціально-психологічній службі: проведено діагностику зрілості
та психологічної готовності майбутніх першокласників до шкільного
навчання; вивчено стан адаптації першокласників та новоприбулих учнів до
навчально-виховного процесу за методикою САН; рівень комунікативних
здібностей та лідерських якостей, досліджено індивідуальні досягнення
гімназистів 5-11 класів; проведено діагностику навчальних інтересів
учнів 5-11 класів; рівня розвитку окремих психічних процесів (пам’яті,
уяви, уваги);самооцінки учнів 2-11 класів; здібностей та схильностей
учнів. На кінець кожного навчального року проаналізовано рівень
сформованості навчальної діяльності та готовність переходу з початкової
школи в основну ланку; стан психологічного клімату в класних колективах.

Розроблено і впроваджено програму „Активізація особистісного потенціалу
учнів”, яка зорієнтована на підтримку і розвиток внутрішніх резервів
особистості. З цією метою запроваджено різноманітні форми особистісного
зорієнтованого навчально-виховного процесу „Захист знань”, „Комплексне
тестування”, „Інститут учнівського консультування”, „Занурення в епоху”,
розроблені індивідуальні навчальні програми для обдарованих учнів.

Результативними у роботі з розвитку творчості учнів стали нетрадиційні
форми роботи („круглі столи”, ділові ігри, тренінги, тощо), участь дітей
у міжнародних інтелектуальних конкурсах «Кенгуру», «Левеня»,
всеукраїнському інтелектуальному конкурсі «Колосок», предметних
олімпіадах міського, обласного та республіканського рівнях,
науково-дослідницькій роботі, які активізують творчий потенціал учня.
Природні здібності дитини розвивались через систему занять за
інтересами.

Наслідком цього є високі результати учнів у предметних олімпіадах та
творчих конкурсах.

Дослідження здібностей школярів показали, що найбільша кількість учнів у
гімназії мають змішані здібності (в порівнянні з 2006-2007 н.р. ця
категорія зросла на 24,9%). Можна зробити висновок, що такий результат
отримано завдяки розширенню кола інтересів дитини, залучення учнів до
різноманітних видів діяльності .

Порівняльний аналіз академічного та загального рейтингу учнів школи
показав, що в основному серед школярів спостерігається тенденція щодо
підвищення результатів своєї діяльності, так зріс академічний рейтинг у
порівнянні з 2003-2004 н. р. у 56% учнів. Що стосується загального
рейтингу, то 80% учнів підвищили його, у 15% — залишився приблизно на
одному рівні.

Значних успіхів учні здобули і в сфері саморозвитку (особливо це
стосується учнів старших класів). Як досягнення учні називають наступні
позиції: зрозумів себе, свої вчинки, навчився робити самоаналіз, полюбив
себе, змінив ставлення до себе на краще, навчився слухати на уроці,
навчився організовувати свою діяльність: швидко виконувати домашні
завдання, готуватися до контрольних.

Класними керівниками, соціальним педагогом та практичними психологами в
системі вивчається стан родинного виховання, родинних установок та
стереотипів.

Відомо, що виховання у дитини любові до іншої людини, до колективу,
зрештою, до суспільства неможливе, якщо вона не любить себе.

Гуманізація навчально-виховного процесу — провідне завдання сьогодення.
Отож, засобами музики, пісень, поезії, творів живопису підсилюється
емоційний фон сприйняття навчального матеріалу, а учні виступають
активними учасниками дійства. Історичний аспект на уроках
природничо-математичного циклу та культурологічний на уроках
соціально-гуманітарного циклу забезпечують засвоєння учнями досвіду
поколінь, а отже формування життєвої компетентності. Уміння навчатися
формується через застосування інтерактивних технологій, у групових та
парних формах роботи, Інституті учнівського консультування (з усіх
предметів є консультанти), звітування перед батьками та учнями щодо
особистісних досягнень за семестр, рік. Навчаючи навчатись, вчителі
розуміють, на яку ефективність роботи можна розраховувати, застосовуючи
ті чи інші форми й методи організації освітньо-виховного процесу.

За даними американських дослідників, відповідно «Піраміди виучуваності»
рівень засвоєння учнями матеріалу розподіляється таким:

Монолог учителя – 5%

Самостійне читання матеріалу учнями – 10%

Викладання із застосуванням аудіо-, відеозасобів – 20%

Викладання на основі демонстрації (показ дослідів, експериментів і
т.ін.) – 30%

Навчання в процесі дискусії у малій групі – 50%

Навчання у процесі роботи – 75%

Навчання інших (дитина вчить дитину) – 90%.

Саме тому існують у нас учні консультанти, практикуються випереджальні
завдання на вибір, влітку створюються «Педагогічні загони», викладається
психологія.

Введено допрофільне і профільне навчання у 8-9, 10-11 класів.
Варіативною частиною навчального плану гімназії є курси за вибором та
лекційні курси „Права людини”, „Основи економіки”, „Основи психології”,
„Естетика”, „Риторика”.

Провідними педагогами гімназії створено моделі власної педагогічної
системи роботи за особистісно-зорієнтованою технологією: „Використання
нетрадиційних джерел географічних знань в системі особистісно
орієнтованих уроків” (вчитель географії Громило С.В.), „Використання
проблемної ситуації на етапі мотивації навчальної діяльності учнів.
Уроки фізики і довкілля за особистісно-орієнтованою технологією.”
(вчитель фізики, довкілля Ковальчук Л.Г.), „Розвиток інформаційних
компетенцій – одна із умов активізації особистісного потенціалу учня.
Уроки біології із застосуванням мультимедійних технологій” (вчитель
біології Зозуля Н.В.).

Навчально-виховний процес забезпечено індивідуальними навчальними
програмами для обдарованих учнів. Впроваджуються різноманітні форми
особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу: „Захист знань”,
„Комплексне тестування”, „Інститут учнівського консультування”,
„Занурення в епоху”.

Вчить вчитися учнів – наукове товариство, всі учні 9-х класів захищають
учнівські науково—дослідні роботи, 10-11–і за бажанням. Тему, предмет,
форму захисту обирають учні. Практикується домашнє завдання за вибором.
Дні самопідготовки – за вибором гімназистів. Викладаються 4 іноземні
мови: англійська мова, німецька мова, французька мова, факультативно
польська. Заняття у другій половині дня плануються за вибором учнів.

Ефективною формою співпраці вчителів, учнів є інтегровані уроки,
мультимедійна та комп’ютерна підтримка предметів, уроки
компаративістики.

Особливостями виховної діяльності гімназії є комфортність перебування
вихованців в дитячому колективі; стосунків взаємної довіри, поваги,
взаємозбагачення. Взаємодії учнів та батьків сприяють дискусійні клуби
«Моя позиція», «Шлях до успіху», свято класу «Я особистість». Вчителями
гімназії розроблено моделі колективних творчих справ
суспільно-пізнавального та ціннісно – орієнтаційного спрямування, які
мають завдання реалізувати пізнавальні запити дітей та їх творчий
потенціал і включають в себе знайомство з досягненнями батьків та
презентацію власних досягнень дітей, а саме роботу в проектах.

Результатом колективної творчої справи „Історія рідного краю” є випуск
на основі зібраних гімназистами дослідницьких матеріалів презентаційного
друкованого довідникового видання „Сміла: Вчора. Сьогодні. Завтра”
тиражем 5000 екземплярів та випуск електронної презентації творчих
досягнень митців і художніх колективів міста „Сміла мистецька” створеної
учнем 11 класу Остаповим Олексієм.

X ? v

?сного потенціалу учня”. У межах цієї програми проведено порівняльну
діагностику позитивного емоційно-ціннісного самосприйняття і самооцінки
особистості учня з метою визначення змін, що відбулися порівняно зі
станом на початок експерименту. Метою дослідження було виявлення
провідних ціннісних орієнтирів гімназиста та ставлення дитини до себе.

Організація особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу в
гімназії сприяє зміцненню стосунків учнів з батьками. За даними
досліджень 67% гімназистів проводять свій вільний час з родиною, 76% —
мають дружні стосунки з батьками, 84% респондентів діляться з батьками
своїми радощами, проблемами, успіхами, 16% — роблять це не завжди. 59%
респондентів хотіли б виховувати своїх дітей так, як їх виховують
батьки, (що на 11% більше ніж на початок експерименту).

З метою визначення змін, що відбулися порівняно зі станом на початок
експерименту проведено порівняльну діагностику позитивного
емоційно-ціннісного самосприйняття і самооцінки особистості учня. 95%
респондентів сприймають себе енергійною, творчою, самодостатньою
особистістю, і лише 5% — спостерігачами. За результатами проведеної
діагностики щодо вивчення рівня самооцінки порівняно з минулим роком
спостерігається підвищення рівня адекватної самооцінки на 9,4%, зниження
високого рівня — на 5,4% та низького — на 4%. Відмітили позитивні
зрушення у своєму особистісному рості, 62% гімназистів (у 2006-2007 н.р.
— 60 %). Змінилося ставлення учня до вчителя: доброзичливе – 84,3%
(2006-2007 н.р – 82,5%), на 2,5% знизилась кількість учнів з байдужим
ставленням до вчителя, з упередженим – на 0,3%.

В порівнянні з результатами на початок експерименту (2003-2004н.р)
високий рівень вихованості гімназистів зріс на 12%.

Експеримент на стадії завершення, але гімназія продовжуватиме втілювати
в життя ідею розвитку творчої, неповторної, готової до самовираження
особистості.

Додаток

Л.М. Бойчук,

заступник директора з виховної роботи

Смілянського НВК

„ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т. Сенатора” Смілянської міської ради
Черкаської області.

Життєтворчі аспекти системи виховної роботи

в особистісно зорієнтованому виховному процесі

Проблема виховання школяра як соціально компетентної і психологічно
стабільної особистості нині набуває особливої уваги. Це покладає
підвищену відповідальність на школу. Для набуття адекватного нинішній
ситуації суспільного досвіду діти й підлітки потребують нових знань та
соціальних умінь. Ці знання і вміння потрібні, зокрема, для протистояння
таким впливам та спокусам, як наркотики, культ насильства, утягування у
злочинність.

Потребою сьогодення стало підведення учнів до самовиховання та
самоосвіти. Це є два основних складники саморозвитку особистості, які
відкривають кожному шлях до самоактуалізації через керування власними
спонуками у соціумі.

Виховання має бути процесом індивідуалізованим і колективним водночас,
відповідним до індивідуально-психологічних рис кожного. Слід розширювати
соціальну компетентність та особистісну автономність юної людини,
змінювати її світогляд та можливості взаємодіяти зі світом й відображати
його внутрішньо. Шлях до цього полягає передусім у сприянні розвиткові
потреб та інтересів учнів, їхньому особистісному зростанню загалом, у
допомозі їхній соціальній адаптації сьогодні та в майбутньому.

Пріоритетними напрямками виховної діяльності є забезпечення особистісно
зорієнтованого підходу здійснення виховної взаємодії через вчинкову
діяльність (при виховній позиції педагога: розуміння дитини – визнання
дитини – прийняття дитини (за І. Д. Бехом).

Починаючи науково-дослідну експериментальну роботу педагогічний колектив
усвідомлював, що сучасна школа вимагає докорінного переосмислення
парадигми навчання і виховання, створення умов для самореалізації
особистості у різних сферах діяльності. Важливого значення набули
питання життєтворчості особистості, її життєвого вибору і життєвої
стратегії. Ми розуміли, що основою життєтворчості є творення “Я”,
побудова власного життя, виходячи із особистісного потенціалу дитини.
Тому, узагальнивши дослідження науковців, зокрема роботи доктора
психологічних наук, академіка Івана Дмитровича Беха, дійшли висновку, що
особистісно орієнтовані технології відкривають широкі можливості
розвитку глибинних духовних потенцій дітей, формування у них ціннісних
орієнтацій. 2

Творче кредо педагогічного колективу “Спочатку любити – потім навчити”
забезпечує головні психологічні потреби особистості: бути зрозумілим,
прийнятим, визнаним. Лише той, кого люблять може реалізувати всі свої
здібності, створити власний життєвий сценарій людини – переможця.

Створюючи виховний простір, керуємося словами Софії Русової: “Виховання
повинно мати за мету виліпити таку людину, яка ніде ні за будь – яких
умов не загине ні морально ні фізично і упровадить у життя свою
незалежну думку.” Отже, у центрі виховного процесу — людина як найвища
цінність.

Головною метою нашої виховної взаємодії є забезпечення можливості
свідомого вибору лінії життя, формування у гімназистів усвідомленої
громадянської позиції. Багаторічний досвід роботи педагогічного
колективу склався у систему виховної роботи “Особистість-гімназист —
громадянин”. У гімназії розроблено концепцію виховної роботи, яка
спрямована на виконання завдань науково-дослідної експериментальної
роботи. Провідними напрямками роботи стали: всебічне вивчення
особистості гімназистів, забезпечення умов для розвитку їх здібностей та
якостей, створення життєтворчого виховного середовища, яке сприяє
набуттю дітьми соціального та морального досвіду, допомагає реалізувати
власний особистісний потенціал.

Національна Програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні
змістом виховання визначає формування ціннісного ставлення особистості
до суспільства і держави, до людей, до себе, до природи, до праці, до
мистецтва. Таким чином, одним із важливих аспектів життєтворчості людини
є формування системи цінностей та якостей особистості, яка розвивається
і виявляється через власні вчинки та ставлення людини.

Педагогічною знахідкою у системі виховної роботи стала проектна
технологія. Вона дає можливість поєднати інтереси особистості у
саморозвитку та збереженні індивідуальності з інтересами суспільства у
вихованні громадянина. Робота в проектах активізує особистісний
потенціал кожної дитини, стимулює інтерес учнів до певних проблем,
результатом якого є індивідуальний досвід діяльності.

Перший довгостроковий груповий проект “Право і гімназисти” був
створений директором гімназії Дзевульською О.О. у 2002 році. За час
роботи над реалізацією завдань програми науково–дослідної
експериментальної роботи учні гімназії працювали над двадцятьма
загальношкільними проектами. Серед них : „Сім чудес Тернівки”, “ Моя
позиція ”, „Шлях до успіху”, “Шкільна телестудія ”,“Скорботні жнива”, “
Сіль землі Смілянської” та інші.

Слід зауважити, що проект має багатопланову виховну мету, забезпечує
формування досвіду різних ціннісних ставлень.

Ще однією знахідкою у виховній роботі є розроблені моделі особистісно
орієнтованих виховних заходів: “Я – особистість”, “Парад гімназійних
зірок”, “Дискусійний клуб “Моя позиція”. Ці заходи спрямовані на
формування ціннісного ставлення до суспільства , до людини та до себе.
За основу ми використали технології створення ситуації успіху та
колективної творчої справи . Вихованці є головними режисерами у
реалізації цих заходів, а педагог виступає як консультант, фасилітатор.

Важливу роль у системі виховної роботи навчального закладу щодо
створення умов для реалізації особистісного потенціалу гімназистів
відіграє учнівське самоврядування. Діяльність гімназійної дитячої
організації ”Сенаторець ” розповсюджується на всі напрямки роботи школи.
Головне завдання “Сенаторця” полягає у формуванні активної життєвої
позиції учнів.

З 2003 року, коли було розпочато роботу над реалізацією програми
науково–дослідної експериментальної роботи, гімназійне дитяче
самоврядування працює за проектами: “Спорт і гімназисти”, “Історія
рідного краю”, “ Право і гімназисти”, “Теплий дім”. Цікавим і змістовним
виявився досвід розробки і реалізації спільного проекту “ Моє кіно”(
будинок дитячої та юнацької творчості та гімназія).

Налагодження роботи з батьківською громадою — це один із головних
акцентів системи виховної роботи гімназії. Сім’я – основний соціальний
інститут, що відповідає за виховання особистості, сприяє її розвитку та
самореалізації. Тому важливо вивчати інтереси і потреби сім’ї, залучати
батьків до організації виховного простору через презентацію власного
життєвого досвіду самореалізації. Батьки беруть участь у роботі Ради
гімназії та піклувальної ради, забезпечують діяльність батьківського
клубу “Родина”, проводять батьківські уроки, прилучаються до розробки та
реалізації виховних проектів. За такої взаємодії вони відчувають себе
партнерами педагогів, займають у педагогічному процесі позицію “поряд”,
а діти мають можливість розширити концепцію побудови життєвого сценарію,
враховуючи досвід не тільки своєї родини. Головний принцип роботи з
батьками можна виразити словами “Ніхто так багато не знає і не вміє, як
всі ми разом ”.

Стратегія роботи педагога за особистісно зорієнтованою моделлю навчання
і виховання полягає у створенні такого середовища, яке сприяє
максимальному розкриттю індивідуального потенціалу, стимулює до
саморозвитку, встановлює позицію “на рівних” з учнем.

Свій досвід роботи класні керівники 5 — 11 класів узагальнили у власних
системах виховної взаємодії з класом.

Істинне виховання полягає в тому, щоб у людини виникало бажання постійно
розвиватися, змінюватись. Про ефективність виховної системи гімназії
свідчить, те що випускники відчувають себе конкурентноспроможними, мають
активну життєву позицію.

PAGE

PAGE 2

Вивчення особистості дитини

Цільові програми «Обдарована дитина», «Активізація особистісного

потенціалу особистості!»

Естетизація навчального середовища

Диференціація навчання

Індивідуалізація

Система педагогічної підтримки і розвитку мотиваційної сфери

Заохочення, підготовка і підтримка участі в олімпіадах, конкурсах

Створення індивідуальних програм розвитку учня

Визначення місії школи на основі соціального замовлення, вивчення
ресурсів педагогічного колективу

Продуктивна педагогічна діяльність

Ефективна взаємодія з батьківською громадськістю

Вивчення запитів дитини, її батьків

Використання інтерактивних методів і технологій

Забезпечення умов рефлексії щодо процесу і результату

Розвиток системи самоврядування

Співпраця з ГО, КПЦ

«Світанкова Зоря», краєзнавчий музей

Позакласна і позашкільна робота розвивального характеру (за інтересами)

Створення ефективних умов (розвиваючого педагогічного середовища)

Реалізація принципів КТВ

Цільові проекти різного змісту

Рефлексивна основа розвитку учасників НВП

Шкільні традиції

Діалоговий принцип спілкування

Планування методичної роботи на діагностичній основі

Cистема

роботи гімназії з особистісно орієнтованого навчання і виховання

Похожие записи