Дослідження впливу ІКТ на особистісні якості учня початкових класів в
умовах навчального процесу загальноосвітньої школи

Елементи інформаційних технологій є нині суттєвим компонентом навчання,
що формує «нову» грамотність, а тому важливо, щоб кожен учень уже з
початкових класів оволодів інформаційними технологіями — ефективним
засобом удосконалення й розширення пізнавальної діяльності.

Серед умінь, що набувають учні, виявлені зокрема такі, як:

· виділяти загальне в аналізі конкретних задач;

· конкретизувати загальні положення в заданій ситуації;

· проводити дедуктивні міркування;

· переводити текстову задачу на мову інформаційної моделі;

· правильно застосовувати поняття й означення;

· проводити умовні систематизації [10].

Інформатика — один з інноваційних і затребуваних предметів шкільної
підготовки, що роблять школу сучасною і наближають її до життя й вимог
суспільства. На нинішній день вона є одним з основних шкільних курсів,
що сприяють формуванню змістовно-логічного мислення [12].

Вважається, що, наприклад, опанування учнями методології комп’ютерного
моделювання є ефективним засобом розвитку продуктивного мислення, який
сприяє підвищенню мотивації учня й формуванню стійкого інтересу до
пошукової дослідницької діяльності. Найбільш природними щодо оволодіння
учнями середовищем моделювання для початкового вивчення зазначеного
курсу є електронні таблиці. Необхідним фактором успішного опанування
курсу комп’ютерного моделювання є забезпечення кожному учневі свободи
вибору способів діяльності [15].

Доведено можливість використання комп’ютера і фрагментів навчальних
комп’ютерних програм у процесі вивчення учнями спеціальних шкіл
предметів природничого циклу (біології, фізики, географії), їх вплив на
підвищення якості знань та психічний розвиток учнів [11].

Нового погляду на особливості розвитку образотворчих та музичних
здібностей надає поєднання ейдетики та комп’ютерних засобів навчання.
Майстерня комп’ютерної графіки Московського дитячого телевізійного
центру на практиці засвідчує ефективне використання можливостей швидкого
засвоєння та запам’ятовування яскравої інформації, що надається
згаданими засобами [14].

Звертається увага на необхідність спеціального відбору програмного
змісту його відповідного конструювання на основі врахування вікових та
індивідуальних особливостей учнів і структури їхньої пізнавальної
діяльності на кожному з етапів навчання.

Математичні основи інформатики здебільшого є природним полем формування
загальнонавчальних навичок і розвитку загальних
мисленнєво-комунікаційних здібностей дитини [8].

Аналіз педагогічного досвіду виявив також і деякі, обумовлені переважно
низьким технічним рівнем, негативні тенденції використання ІКТ у
початкових класах, а саме:

· швидка зорова і загальна втомлюваність під час більш як
15-хвилинної роботи за комп’ютером;

· загроза розвитку фотоепілепсії, пов’язаної з миготінням екрану й
частотою зміни кадрів;

· негативна сюжетна лінія деяких комп’ютерних ігор;

· жорстке нав’язування діалогу програмою спрямовують на сприйняття
дітьми ІКТ як партнера у грі, а не як засобу гри, що значно знижує
інтелектуальну активність школяра;

· захоплення індивідуальними формами роботи на противагу
колективним [2].

i

?

j l 1/4 3/4 >

@

?

?

?

l 3/4 @

?

Невід’ємними умовами вивчення дидактичних особливостей застосування
комп’ютерно орієнтованих засобів навчання є такі:

· урахування особистісних якостей учня молодшої школи;

· вивчення рівня керівної компетентності вчителя в умовах
навчального середовища у системі «учень – учитель – засіб навчання» [1].

Результати попередніх досліджень вказують на вплив ІКТ на особистість
школяра, що є користувачем названих засобів, та спонукають до
необхідності подальшого вивчення особистості дитини молодшого шкільного
віку в даному контексті.

Вивчення індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів є
повсякчас актуальним компонентом, що сприяє якісній побудові
педагогічної праці та організації проведення навчально-виховного
процесу.

Серед індивідуальних особливостей молодших школярів [4] щодо даної
проблеми нами виділено такі:

· велика амплітуда в зовнішніх темпераментних проявах (одні
експансивні, інші стримані, одні швидкі й поривчасті, інші сповільнені);

· істотні характерологічні відмінності молодших школярів: (з точки
зору вольових рис особистості учні даної вікової категорії поділяються
на більш рішучих, енергійних і наполегливих, і навпаки – на менш
вольових, менш самостійних, таких, які більше піддаються впливу);
емоційні риси характеру (імпульсивність, яскравість виявлення почуттів,
їх більше чи менше багатство й сила можуть бути досить відмінними);

· особлива категорія рис характеру, яка пов’язана з розумовою
діяльністю (серед молодших школярів зустрічаються більш або менш
розсудливі, більш схильні все обдумувати і про все розповідати, а також
інші, схильні не надто багато роздумувати, а більше діяти);

· у молодшому шкільному віці здібності у більшості випадків ще не
бувають чітко вираженими. Тому невдачі учня в тому чи іншому навчальному
предметі не слід приймати за відсутність здібностей до нього. Завдання
полягає не стільки в тому, щоб встановлювати здібності й нездібності
учня, а в тому, щоб по можливості розвивати всі необхідні для засвоєння
знань здібності;

· відносно добре розвинута у молодшого школяра наочно-образна
пам’ять, але вже є передумови для розвитку словесно-логічної пам’яті;

· ефективність осмисленого запам’ятовування в учнів початкових
класів відіграє переважну роль: експериментально доведено, що діти
молодшого шкільного віку значно краще (швидше і міцніше) запам’ятовують
зрозумілі їм слова та вирази, ніж ті, які їм незрозумілі;

· учень початкової школи вже може в достатньо широких межах
здійснювати елементарні розумові операції – порівняння, узагальнення,
пробує робити висновки. Дослідження свідчать, що молодші школярі можуть
проводити елементарне оперування наочно представленими множинами,
розв’язувати і складати найпростіші приклади й задачі;

· особливої уваги потребує організація навчальної праці учнів
початкових класів. Як відмічає відомий психолог Н.Д. Левітов (1973),
фізичний розвиток дозволяє їм без перенапруження й особливої втоми
займатися 3–5 годин);

· необхідно врахувати, що у навчанні учнів початкових класів дуже
різко виявляється протиріччя між постійно зростаючими вимогами, які
висуває навчальна робота, учителі, колектив до особистості дитини, її
уваги, пам’яті, мислення, і наявним рівнем психічного розвитку, розвитку
якостей особистості [4].

Похожие записи