День Перемоги

 

Звучать фанфари. Виходять ведучі.

Корчевська Т.: 65 років відділяє нас від буремних воєнних подій. Для
історії це небагато, а для людини – це майже все життя.

Власик Н.: Та люди самі творять історію. А тих, хто поліг у горнилі
боїв, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої,
лихо, голод і холод, хто вижив у тій смертельній війні, всім —
мертвим і живим — присвячується …

Яківчук І.:

Весна настала, сонце сяє,

Своє проміння посилає,

Трава у полі шовковиста,

Виблискує, немов намисто.

Корчевська Т.:

Уже до рідної землі

Летять у небі журавлі.

Усе немовби сон…

А пам’ятаєте у 41 колись…

 

Звучить голос Левітана. Ведучі виходять. З’являється Україна, потім
ведучі.

Лящук Ю. (в українському костюмі):

На нас напали серед ночі,

І почали палить, вбивать,

Топтати наші ниви,

Вогнем і кров’ю поливать

Наш рідний край щасливий.

 

Корчевська Т.:

1941 рік – найтяжчий. Гіркі шляхи відступу, згарища на місці сіл, чорні
руїни там, де зовсім нещодавно вирувало щасливе життя.

Яківчук І.:

19 41 – рік небаченої людської мужності. Неповторна повість людської
стійкості…До останнього патрона , до останнього подиху.

Власик Н..:

Право відкрити мітинг, приурочений 65-річниці з Дня Перемоги, надається
селищному голові – Шепеленку Олександру Васильовичу.

 

Виступ селищного голови, представлення гостей, виступ закінчується
словами: «Мітинг, присвячений Дню Перемоги, оголошую відкритим».

Звучить Гімн України.

Яківчук І.:

Немає у нас сім’ї на Україні,

Якої б не торкнулася війна,

Де б не вбивала, крала чи палила

Фашиста-нелюда загарбницька рука.

Корчевська Т.:

Уже стільки літ минуло,

Як постріли скінчились,

А в пам’яті й сьогодні

Страшні й сумні картини.

Шепеленко О.В.:

До слова запрошується свідок тих страшних подій, ветеран ВВВ

 

________________________________________________________________________
_____________

 

Далі ідуть виступи гостей.

 

Власик Н.:

Ми правнучата – воїнів – героїв,

Що подвиги вершили кожен день.

Дивились смерті прямо в очі,

Назад не відступали , йшли вперед.

Корчевська Т.:

Щасливі всі , що сонечко сміється,

Що шелестять навкруг гаї,

Що про війну з книжок лиш дізнаємось

Або із фільмів про страшні бої.

 

Пісня
_______________________________________________________________________

Яківчук І.:

Роки минають. Небагато,

На жаль, лишилося солдатів,

Що вибороли Перемогу

У другій Світовій війні.

То ж поки маємо ще змогу —

Розважим думи їх сумні.

Власик Н.:

Запевнимо, що пам’ятати

Їх подвиг будемо довічно,

І мир у світі зберігати

На честь загиблих героїчно!

» @ B i i ? o ?

?

b d @

B

Z

?

1/4

i

« $ B j ? ? i o ?

?

Oe

І біля Вічного вогню

Ми покладем червоні квіти

І зробим так, щоб наші діти

Завжди вклонялися йому.

Корчевська Т.:

Погляньте в очі ветеранів —

Ті сльози — відблиски війни,

А, може, й нашої вини —

Бо що ж то, люди, за пошана

До тих, хто наше майбуття

Ціною власного життя

В боях пекельних боронив?

9-те Травня… Привітання…

Хто б їх буденне існування

Від негараздів захистив?

Щодня хоч трохи теплоти

Надаймо їм — і я, я ти!

 

Лящук Ю.:

Тож пам’ятаймо про тих, що безвісті пропали…

Пам’ятаймо про тих, що не встали як впали…

Пам’ятаймо про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре…

Пам’ятаймо про тих, що за правду повстали…

Пам’ятаймо про тих, що лягли на заставах…

Пам’ятаймо про тих, що стрибали під танки…

 

Корчевська Т.:

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятаймо про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

Яківчук І.:

Перед трагічною хвилиною мовчання

Словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Власик Н.:

Про подвиги солдатів не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, на жаль, немає мови,

Лиш має біль. І тому я прошу

Солдатів пам’ять вшанувати хвилиною мовчання.

Звучить метроном, потім голос Левітана про капітуляцію німців, потім
мінус пісні «Журавлі».

Лящук Ю.:

Я прийшла, Перемога,

Як свято із свят.

Я вклоняюсь тобі,

Перемоги солдат.

Я прийшла із опалених літ,

І принесла з собою

Весняний цей цвіт.

Я іду з травнем крізь хвилини, дні і роки,

Несу нащадкам спогади свої.

Буяють мирно квіти на могилах,

До сонця красного метелики летять,

А ті, кому війна зламала крила,

Священним, вічним сном в могилах сплять.

 

(іде до пам’ятника та кладе квіти)

Яківчук І.:

Шумлять вітри в знаменах синьо-жовтих

Сміється щиро небо голубе

В святкових, пишних, радісних обновах

Ще більш люблю, Глевахо , я тебе.

 

 

 

Корчевська Т.:

Любі наші ветерани!

Хай ці квіти весняні чудові

Подарують вам подих краси,

Щоб жилося у щасті й любові,

Благ усіх вам з роси і води!

 

Власик Н.:

Всю доброту, яка існує в світі,

Всю радість, що живе серед людей,

Найкращі всі, що до вподоби, квіти

Даруєм ми вам у цей святковий день.

 

 

Діти вручають квіти ветеранам. Шепеленко О.В. оголошує продовження
концертної програми, а у кінці покладання квітів до пам’ятника.

Похожие записи