СУМСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

Державний професійно — технічний навчальний заклад

«Сумський професійний ліцей будівництва та автотранспорту»

Цивунова Ю.Д.

Матеріали для участі в міжнародній науково-практичній
Інтернет-конференції

Суми 2011

Укладач: Цивунова Юлія Дмитрівна, вихователь ДПТНЗ «Сумський професійний
ліцей будівництва та автотранспорту»

Адреса навчального закладу:

40013, м. Суми, пров. Баумана 12

Електронна адреса:

HYPERLINK «mailto:SumySPLBtaA@ukr.net» SumySPLBtaA@ukr.net

Web-сайт:

Sumyplbtaa.ukoz.ua

Тел/факс (код населеного пункту № телефону):

(0542) 27-31-55; 27-41-84

Директор (прізвище, ім’я, по батькові):

Перинський Володимир Михайлович

Матеріали для участі в Інтернет ? конференції з теми «Проблеми виховання
патріотизму підростаючої особистості в умовах глобалізації» висвітлюють
новітні підходи щодо організації виховної роботи в гуртожитку
професійно-технічного навчального закладу. Ці матеріали містять цілі,
завдання, зміст роботи органів учнівського самоврядування за напрямом
патріотичного виховання.

«Любов до Батьківщини. Нездійсненна любов до місця, де ти вперше побачив
сонце і схилену над тобою голову матери, і почув слова отця, і повторив
їх, пізнаючи красу рідної мови! Чию душу не турбувала ця світла, чиста,
непідкупна любов?»

Віталія Закруткіна

Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України, вона
освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь,
навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного,
технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх
професійної діяльності.

Основне завдання профтехосвіти в Україні це виховання та підготовка
кваліфікованих робітників. При отриманні профтехосвіти учні засвоюють
систему загальноосвітніх, загально технічних, практичних знань, умінь та
навичок, необхідних для роботи по певній професії на рівні певної
кваліфікації з залежною продуктивністю праці. Тобто студенти при
отриманні професій значний період навчального часу проводять на
практиці, на виробництві, що дуже важливе для їх майбутньої трудової
діяльності.

ДПТНЗ „Сумський професійний ліцей будівництва та автотранспорту” надає
освітні послуги з професійного навчання за 17 ліцензованими професіями
згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України серія АБ №298647,
виданої 25.01.2006р.

На сьогоднішній день ми готуємо кваліфікованих робітників за такими
професіями, що користуються сталим попитом на ринку праці. У 2011-2012
н.р. згідно державного замовлення будуть комплектуватися наступні
навчальні групи:

на базі базової загальної середньої освіти:

— столяр будівельний, паркетник;

штукатур, маляр;

машиніст крану автомобільного, слюсар з ремонту автомобілів, водій
автотранспортних засобів (категорія «С»);

слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів (категорія
«С»);

оператор комп’ютерного набору, оператор комп’ютерної верстки

на базі повної загальної середньої освіти (ТУ):

штукатур-маляр;

слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів (категорія
«С»);

муляр, електрозварник ручного зварювання.

Чим більше утверджується Україна в своїй державності, тим інтенсивнішим
стає пошук загальнонаціональних ідейно-духовних орієнтирів, здатних
консолідувати суспільство, зміцнити державу, вивести її на високий
рівень цивілізованості й культури. Історія засвідчує, що послідовна
боротьба за утвердження і зміцнення української державності невіддільна
від почуття патріотизму. Патріотизм (грєц. patris — батьківщина) — любов
до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. Адже тільки любов надихає
людей на подвиги й самопожертвування в ім’я великої мети.

Наш час вимагає відродження і розвитку української національної системи
освіти і виховання. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати
її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя
за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як
синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення
до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і
духовних надбань суспільства.

Ось тільки перший рік працюю вихователем у гуртожитку, а мої колеги
мають вже величезний досвід у вихованні підростаючого покоління, багато
речей доводиться запитувати. Їх практичні знання мене часто дивують
тільки завдяки їм я здобуваю свій не з чим не порівняний досвід.

Гуртожиток для студентів — це другий дім. А життя в ньому завжди цікаве:
зустрічі, конкурси, вечори відпочинку. Іногородні учні ліцею
забезпечуються гуртожитком 100%. Гуртожиток оснащений санітарно –
гігієнічними приміщеннями: душовою, умивальниками, санвузлом, кімнатами
для прання та сушіння білизни. Для покращення умов проживання в
гуртожитку організовуються регулярні чергування студентів, які слідкують
за прибиранням території, кімнат, кухонь, допомагають персоналу.

Студентська рада гуртожитку вирішує питання покращення умов проживання,
організації дозвілля, самоуправління, благоустрій приміщень, та
прилеглої території. Ліцеїсти власноруч керують своїм життям та побутом,
урізноманітнюють та покращують його.

Наш ліцей будівництва та автотранспорту готує покоління робітничого
класу, до якого пред’являються високі вимоги. Серед вихованців
профтехучилища немало підлітків із неблагополучних або неповних сімей.
Окремим із них в процесі виховання не були прищеплені почуття
колективізму, товариськості, обов’язку. Тому від нас вихователів ліцею
вимагається постійна увага до кожного підлітка, врахування не тільки
вікових, але й індивідуальних його особливостей.

При наявності чотирьох вихователів у гуртожитку, ліцеїсти мешкають на
чотирьох поверхах. На другому і третьому – юнаки, на четвертому і
п`ятому – дівчата. У цьому році у гуртожитку налічується 208 чоловік.
Учні першого курсу – 74 чол., другого – 51 і третього курсу складають 42
чоловік, ТУ – 41.

Щомісячно у ДПТНЗ «СПЛБ та А» затверджуються плани виховної роботи
вихователя гуртожитку заступником директора з НВР Ткаченко В.В. Існує
щоденний план роботи. Комендантами та вихователями здійснюється щоденний
контроль за санітарним станом кімнат. Заступник директора з НВР
контролює санітарний стан кімнат щоденно, а особливо кожного вівторка
під час проведення санітарного дня. На першому поверсі комендантом
оформлені санбюлетні, де відмічені кращі кімнати, виставлені оцінки за
прибирання. Голова ради гуртожитку Смея Юлія щотижня видає бискавку, де
й зазначає усі найчистіші секції та кімнати, а також недоліки на які
треба звернути увагу. Для дозвілля учнівської молоді обладнены кімнати
самопідготовки та відпочинку, диско зал та кімната для перегляду
телепередач.

У гуртожитку працює дуже злагоджений колектив працівників, які
безпосередньо контактують з учнями. Вони не пропускають ні одного
порушення, навіть дрібного, а зразу передають по інстанціям. Чергова
попереджає коменданта, комендант вихователя. Навіть техпрацівник, якщо
побачить, що хтось палить у забороненому місці, обов’язково мене
повідомить.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в

педагогічній роботі ми вихователі у гуртожитку поєднуємо ознайомлення
дітей з явищами суспільного життя, народознавством, засобами мистецтва,
практичною діяльністю дітей (праця, спостереження, творча діяльність та
ін.), національними, державними святами.

Учні мають поступово усвідомлювати, що моральний аспект патріотизму
полягає і в розвитку національної економіки (це нові робочі місця,

заробітна плата працівникам, доходи бюджету, раціональне використання
яких робить життя у рідній країні достойним), і в підтримці
національного виробника, і в економічній, господарській порядності
власників підприємств, і в розвитку меценатства тощо. Щодо цього я і мої
колеги використовуємо приклади з історії і з сучасного життя країни.
Доцільним у патріотичному вихованні ліцеїстів є використання творів
художньої літератури, в яких йдеться про історію і сьогодення України,
життя дітей і дорослих.

У своїй роботі керуюся національною доктриною розвитку освіти
(затверджена Указом Президента №347 від 17.04.2002)де зазначається, що
національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною
складовою освіти. Його основна мета — виховання свідомого громадянина,
патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури
міжнаціональних взаємовідносин.

Велику увагу приділяю вихованню у підростаючого покоління етичних
якостей особи, колективізму, громадськості, виховую громадянина правової
суверенної України, формую особистость з міцним здоров’ям і розвиненим
почуттям національної гідності, шанобливого ставлення до історії своєї
країни, до геральдики, до свого народу. При цьому велику роль у
вихованні патріотичних відчуттів грають засоби масової інформації:
Інтернет, кінофільми, театр, художня література, радіо та інше.

У вітчизняній педагогіці є багато досліджень з питань виховання
підростаючого покоління, у тому числі і виховання патріотизму —
найвищого відчуття в людині, що ніби зв’язує людей в чесне, дружнє
суспільство, відчуття, яке, за твердженням К.Д. Ушинського, «останнім
гине навіть в лиходієві». Одним із шляхів забезпечення патріотичного
виховання в гуртожитку є створення відповідних виховних заходів з
гуманітарного циклу, здійснюються екскурсії по «місцях пам’яті»,
відеоролики, реалізуються дослідно-експериментальні роботи, які б
відображали основні етапи становлення української державності та
висвітлювали життя та діяльність видатних українських діячів.

У гуртожитку я організовую виховні години, дискусії, бесіди, диспути,
розглядаю питання функціонування гуртожитку – усе це планую в
патріотичному та естетичному напрямі. В учнів часто виникають спірні
питання, існують різні ставлення до багатьох подій минулого та
сучасності, регіонально-політичних та регіонально-культурних
відмінностей. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати
українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, –
незалежну державу.

Людині визначено Богом місце народження, країна, небо, вона нічого не
може поміняти, як не можна поміняти себе самого, а якщо щось із того
призначеного їй поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим
за своє. І куди б ти не пішов, твоя Батьківщина буде з тобою.

«Вірю в майбутнє твоє, Україно»

Вірю я, що в Україну повернеться слава,

Стане наша Україна квітуча держава.

Буде кожен українець щастя й долю мати

І ніхто від нас не буде за кордон тікати.

Навпаки, всі іноземці схочуть наші візи,

» h?i

h?i

» h?i

» h?i

» h?i

h?i

h?i

??????????

F

H

Ae

AE

i

??

????????

??Љ h?i

h?i

j h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

< >

@

?

?

O

Oe

TH

?

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

h?i

>

@

O

O

Oe

O

U

Ue

TH

????????????

????????

??

h?i

( h?i

h?i

????????h

4‚?‚TH‚2???ae?:„?aeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeae

Поскладають свої речі в великі валізи

Без вагань вони покинуть Сполучені Штати

Та й поїдуть в Україну гроші заробляти.

Із Італії приїде до нас Афродита

Буде вдома в мене ванну й туалета мити.

Буде чистити картоплю, ходить в магазини

І тягти з базару великі корзини.

А поїде у відпустку, то десь у Мілані

Виміня наші гривні євро дерев`яні.

А моя матуся сяде, зробить манікюра,

Всі побачать, яка в неї красива фігура.

Буде в неї гарний одяг і веселі друзі,

І щодня купатись буде у ванні-джакузі.

І в Америку поїдуть від нас секунд-хенди,

Будуть янки в них копитись й рахувати центи.

І надінуть Джон із Джимом наші шаровари

Найпристижніші й найкращі у світі товари.

Будуть вони по бродвеях скрізь у них ходити,

По кав’ярнях і театрах в тих штанях сидіти.

І не будуть в ресторани тих людей пускати,

Хто не хоче шаровари наші одягати.

Будуть оті іноземці в посольства писати,

Щоби їм у Україні вид на життя мати.

Процвітатиме навіки вільна Україна –

Найбагатша і найкраща у світі країна!

Ігнатієва А.В.

В умовах сьогодення вкрай необхідна виваженість у прийнятті державних
законів і рішень органів влади на місцях. Бо навіть найсправедливіше і
найгуманніше рішення не буде мати реальної сили, якщо його необхідність
не усвідомлена масами, а то й прямо суперечить їх переконанням і
почуттям. Україна робить перші кроки у розбудові своєї державності на
шляху до політичного, духовного, економічного відродження. Патріотичне
виховання народу допоможе в цьому.

Повнісю погоджуюся з судженням В.О. Сухомлинського який підкреслював, що
одним з головних виховних завдань є підготовка учнів до простої
повсякденної праці, праці для суспільства як до патріотичної діяльності,
причому сама діяльність учнів, що організовувалась педагогом з даною
метою, являє рушійну силу формування особи громадянина, що росте. У
своїх роботах В.О. Сухомлинський також указував і на складність у
вихованні патріотизму, пояснюючи їх тим, що в повсякденному житті ми не
зустрічаємося з мірою, за допомогою якої можна було б виявити цю «тяжко
зрозумілу цінність» — патріотизм. Любов до Вітчизни стає силою духу
тільки тоді, коли у людини відображені в свідомості образи, пов’язані з
рідним краєм, мовою, коли з’являється відчуття гордості від того, що все
це — твоя Батьківщина.

Для вирішення поставлених завдань перед собою як вихователем у
гуртожитку «Сумського професійного ліцею будівництва та автотранспорту»
вважаю за основу — підняти на належний рівень культ Батька і Матері,
Бабусі і Дідуся, Роду і Народу. Шляхом бесіди, зустрічей з батьками
виховувати в дітей поняття, що Батько — захисник сім’ї, роду, творець
історії, державності. Використовуючи козацький фольклор, де батько для
дитини високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги,
виховувати в дітей на конкретних прикладах поняття рівноправності в
сім’ї чоловіка і жінки, прищеплювати любов і повагу до матері, як
берегині роду свого. Обов’язково вивчити свій родовід, чим уславлений
рід, його таланти, звичаї, можливе проведення родинних свят. Ознайомити
дітей з найпоширенішими молитвами Православної церкви.

Взаємодія вихователів та батьків поза межами гуртожитку, на основі
конкретних прикладів з життя, спонукати учнів до прагнення розвивати в
собі вольові якості, міцний фізичний гарт. Проводити загартовування
організму: плавання, обмивання холодною водою, влітку спання просто
неба; вивчення елементів народної медицини та можливість застосовування
її на практиці (лікуванням народним методом кашлю, нежитю). Вивчення і
практичне відновлення народних ігор та забав, де мірялися силою,
опанування мистецтвом верхової їзди та єдиноборства. “Гопак”, як один із
найпоширеніших видів єдиноборства покликаний піднести бойовитість духу,
віру в свої сили, порив до життя, зокрема прийоми “повзунці”, “голубці”,
“тинки”, “пістоль”, “розніжка”, “шулик”, „А ну-мо, хлопці”, ранкова
гігієнічна зарядка і забезпечити фізичний розвиток, а також загартування
тіла. Також багато бесід проводиться з дітьми на такі теми як: «Видатні
постаті країни», «Хліб на столі і в серці», «Хай святиться ім`я твоє»,
«З Україною в серці», «Пісня – душа народу», «Легендами оспівана».

Плідна співпраця вихователів та батьків повинна бути спрямована на
виховання дівчат, як майбутніх жінок та матерів. Знайомство і
розучування колискових пісень. У гуртожитку разом з вихователями готують
і проводять вечори: “Пісня моя колискова”, “Бабусині казки”; зустрічі з
місцевими цікавими жінками району, міста, села; збирання з їх розповідей
цікавих матеріалів-оповідей, казок, легенд. Знайомство дівчаток з
найпоширенішими в Україні з давніх-давен рослинами — символами України:
калиною, вербою, тополею, мальвами, соняхами. Відтворення в природі
українського озеленення: вдома, біля гуртожитку, в парку, на вулиці, по
можливості насадження алей, саме тут батьки можуть показати і навчити
підлітків.

Щорічно вихователі та учні з батьками, ветеранами беруть участь в
покладанні вінків до могили солдатів. Напередодні цього дня учні ліцею
під керівництвом вихователів роблять штучні квіти, вплітають їх в каркас
вінків.

А тепер інформація для порівняння й роздуму: деякі юнаки, за сприяння
впливових або грошовитих батьків, ухиляються від служби в рядах
Української армії. Цікаво, яке місце відводять вони собі в разі потреби
захисту «Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України» (з
Конституції)? Про громадянський обов’язок вони, очевидно, не думають. Як
не думають про нього і порушники статті 66 Конституції України, які
шкодять природі, її культурній спадщині. Як не думають і ті, хто свідомо
приховує свої прибутки, ухиляючись від сплати податків, не кажучи вже
про розкрадачів національних багатств України, в т.ч. з депутатськими
мандатами, які зобов’язують творити справедливі закони і бути прикладом
їх неухильного виконання.

Людина обов’язку, на думку В.Сухомлинського, абсолютно немислима, «коли
вона сама собі нічого не наказує». На його глибоке переконання,
обов’язок – серцевина громадянської доблесті, вірності високих ідеалам,
відданості Батьківщині. Отож, коли хочеш стати справжньою людиною,
патріотом надалі, а не лише на словах гартуй свою волю, вкорінюй глибоко
в душу почуття обов’язку. Хай воно буде твоїм внутрішнім суддею, коли
доводиться вибирати між «хочу» і «повинен», хай буде на сторожі твого
сумління. «Для сумління обов’язок є те саме, що для човна кермо і весла;
без обов’язку немає сумління, немає благородних людських принципів.
Людське благородство для того, хто не відчув цього великого почуття і не
виразив себе в ньому, не може стати особистим переконанням».
(В.Сухомлинський)

Я вважаю, що справжні патріотичні почуття здатний виховувати
високоосвічений, інтелігентний вихователь — патріот, який разом з дітьми
щиро радітиме успіхам вітчизняних спортсменів, артистів, учених,
переживатиме їх невдачі. Такий педагог зуміє допомогти дітям усвідомити,
що патріотизм є благородною пристрастю людини, він не має нічого
спільного з національним егоїзмом.

Усе це активно сприятиме формуванню у ліцеїста етики міжнаціонального
спілкування, яка стосовно учня передбачає симпатію, доброзичливість,
повагу до однолітків і дорослих різних національностей, їхніх
національних традицій і звичаїв, інтерес до їхнього життя, культури.

Виховання патріотизму в ліцеї має величезне значення, оскільки мова йде
про долі сьогоднішнього і майбутнього поколінь, оскільки наші молоді
сучасники повинні не тільки володіти належним об’ємом знань, але вони
повинні стати зрілими духовно і інтелектуально.

Відомо про існування у гуртожитку учнівського самоврядування, яке
виховує в учнів лідерські якості, виховує в них та розвиває
організаційні здібності, а також дає учням можливість мати вплив на
молодших учнів. Залучаючись до народознавства, ліцеїсти поступово
затверджуються у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має
звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну
мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри,
загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка,
петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують
більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній
творчості своєрідність українського народу. Водночас у ліцеїстів
розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про
конкретних їх представників. При цьому вихователь не тільки піклуватися
про збагачення знань, а й про їх творче засвоєння, розвиток почуттів.
Учні залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх
зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії. За
допомогою учнівського самоврядування вихователі ліцею впроваджують різні
види виховання учнів. Самоврядування допомагає адміністрації проводити
різні свята, прийоми та ін. Ця структура у гуртожитку направлена на
більшу цікавість у вихованні патріота України.

Усі виховні заходи, що проводять вихователі ліцею підвищують рівень
патріотизму, змушують докладніше ознайомитись зі сторінками історії
України, підвищують рівень фізичної форми у юнаків і прищеплюють
дівчатам культ жіночності та чарівності, пояснюючи їм те, що вони
майбутні матері і жінки. Сьогодні, згідно статистики кожна друга
дівчина-підліток вживає тютюнові та алкогольні вироби, що призводить до
наркоманії і алкоголізму серед жінок, а як відомо жіночий алкоголізм —
не виліковується. Ця ж проблема стосується і юнаків, тому в потрібно
збільшення кількості спортивних змагань та заходів для підвищення
інтересу підлітків до занять спортом.

Патріотичне виховання повинне гармонійно поєднуватися із залученням
учнів до кращих досягнень світової цивілізації. Дана система повинна
сприяти виробленню наступного мислення, прихильності своїй національній
спадщині і усвідомленню його ролі і місця в світовому духовному
розвитку, також пошані і відвертості до всіх інших систем і традицій.
Тільки глибока і усвідомлена любов до своєї спадщини спонукає людину з
повагою відноситися до відчуттів інших, бути нечутливим до трагедій
вітчизни і народу.

В цілому слід відзначити, що хоча органами державної влади й проводиться
певна робота у плані здійснення патріотичного виховання молоді, але
існує ряд значних проблем у даній галузі.

Похожие записи