Ченчик Інна Вікторівна, заступник директора з виховної роботи
Катеринопільського ліцею Катеринопільської районної ради Черкаської
області (з досвіду роботи)

Роль учнівського самоврядування

в організації патріотичного виховання

Щастя на світі не хочу,

щоб лиш Україна міцніла й жила.

В.Вихрущ .

Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, її інтелектуальна еліта,
гордість і честь України, її світовий авторитет. Недарма Д. Донцов, В.
Липинський, Д .Чижевський та інші речники українського державотворення
надавали виняткового значення формуванню розумового потенціалу
українського громадянства, вважаючи, що тільки еліта може рухати
суспільство й державу до висот досконалості. І наше завдання дбайливо
ростити юні таланти, починаючи з найменших літ.

Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки, домашнього
вогнища. Мамина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною мовою,
батькова мудра настанова й наука, бабусині казочки та дідусеві легенди,
родинні традиції та звичаї , обійстя серед вишневого цвіту, лелечине
гніздо на клуні, спокійне плесо річки, де відкупалося дитинство, школа,
куди щодень ходив за наукою, задушевна пісня в тихому надвечір’ї – з
усього цього виростає патріотизм. Бо це глибоко западає в душу й ніколи
не забувається. І вчитель, здійснюючи виховний процес, повинен на
кожному кроці залюблювати дітей в отчий край, розвивати й зміцнювати оте
сильне й природне почуття «малої» батьківщини.

В арсеналі діяльності з патріотичного виховання
підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне
— це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й
примноження багатства і краси своєї Вітчизни.

t

ї культури, яка охоплює всі види діяльності ліцеїстів: навчальну,
ігрову, трудову, художню, спортивну, громадську. Великі можливості для
формування громадянської культури мають екскурсії та походи, наприклад,
«Козацькі мандри», які щорічно організовуються відділом освіти для
команд учнів районних шкіл:

Залучення ліцеїстів до органів учнівського самоврядування забезпечує
потребу виховання особистості. Яка здатна включитись у демократичні
процеси , вміє самостійно проектувати власне життя, визначати його
стратегію відповідно до особистих уявлень про навколишнє середовище та
способи взаємодії з ним. А.С. Макаренко говорив: «Дійсна сутність
виховної праці полягає не в наших розмовах з дітьми, а в організації
вашого особистого і суспільного життя та організації життя дитини». З
цією метою в ліцеї є традиційними походи на природу всім колективом, як
вчительським так і учнівським:

Особливого значення має залучення ліцеїстів до суспільного життя: участь
у добродійних акціях, в благоустрої міст і сіл,

у збереженні народного добра та охороні навколишнього середовища; в
культурному обслуговуванні та шефській допомозі окремим верствам
населення.

Громадянська культура визначається єдністю думок, почуттів і
діяльності, тому важливо дбати про розвиток емоційного, інтелектуального
та практично-дійового компоненту громадянської культури, щоб повага до
законів і символів Батьківщини, до її святинь, розуміння своїх прав і
обов’язків поєднувалися з реалізацією власних патріотичних почуттів,
прав і обов’язків у повсякденному житті

«Барвограй талантів» — таку назву носить щорічна виставка народних
промислів у Катеринопільському ліцеї, організована учнями та вчителями
ліцею

Результативність формування громадянської культури залежить від того, як
педагоги стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління ліцеїстів,
демократичного стилю взаємодії; сприяють формуванню критичного мислення,
творчості й самостійності, усвідомленню власних світоглядних орієнтацій,

які є основою життєвого вибору, громадянського самовизначення.

Похожие записи