Веселий ярмарок (захід)

Веселий ярмарок

(для учнів 1-4 класів)

 

Свято підготували:

вчитель початкових класів Годунова Тетяна Михайлівна та

заступник директора з вих. роботи Зварічук Світлана Іванівна.

Сумська обл. Конотопський р-н.

Мета: ознайомити з основами української кухні;

викликати інтерес до кулінарного мистецтва;

розвивати художнє мислення учнів та естетичні смаки;

виховувати любов та повагу до національних традицій.

Місце проведення: актова зала.

Засоби оформлення: предмети українського побуту,український одяг,
вишиванки. Зал святково прикрашений. На центральній стіні напис
«Солодкий ярмарок». Біля сцени стоять столи, накриті різними солодощами.
Лунає запис українських народних пісень.

Ведуча. Увага! Увага!

Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок, прошу гуртом, по одинці,

Чекають на всіх тут чудові гостинці!

Ведучий На ярмарку нашім чудовім, багатім,

Є чим дивуватись і є, що придбати!

Тут щедрі дарунки із саду й городу,

Тут пісні і жарти – усім в нагороду.

Ведуча Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Гей, народ збирається –

Ярмарок розпочинається!

(Під супровід музики виходять діти – продавці в українських костюмах з
кошиками, торбами…)

Господар. Доброго дня, шановні гості нашого свята!

Господиня. Низький уклін вам, гостоньки дорогії! Не минайте ярмарку
нашого, заходьте, покуштуйте страв українських, поласуєте солодощами.

Господар. З давніх-давен українські страви відомі світові своїми
високими смаковими якостями.

Господиня. Наше сало, борщ, пампушки, вареники, пиріжки високо цінуються
не тільки в Україні, а й за її межами.

1-й учень. Купуйте купуйте усі бараболю,

Варіте і смажте із сіллю й без солі.

2-й учень. А у мене часник, як бик,

А цибуля, як гуля!

Всі мікроби убиває,

Буде здоровий той, хто придбає!

3-й учень. Лотки із яблуками не минайте,

Які до смаку вам, такі вибирайте!

4-й учень. Беріте калину – червоні корали!

Напоїть матуся калиновим чаєм –

Недугу ураз, як рукою знімає!

Виходять Параска та Солопій

Солопій. Стій жінко, почекай. Куди ти?

Параска. Мені нудно в хаті жить!

Ой вези ж мене із дому,

Де багато грому-грому,

Де гопцюють всі дівки,

Де гуляють парубки.

Хочу на ярмарок!

Поїхали, Солопійчику!

Солопій. Сиди вдома, стара. Я сам поїду.

Параска. Щоб ти луснув! Сто чортів тобі в потилицю. Ти вже того разу без
мене на ярмарок їздив та замість курки півня купив.

Солопій. Не півня, а курку!

Параска. А я кажу – півня!

Солопій. А я кажу – курку!

Параска. А чого тоді в твоєї курки ноги такі довгі?

Солопій. Бо того, що вона багато бігала. Ох і вредна ж умене жінка,
сатана – не баба. Ну добре, поїхали!

Виходять Василь і Одарка.

Одарка. Ох! Усе на ярмарку тут є!

Василь. Було твоє, купив – моє!

Одарка. Є й картопля…

Василь. Є й буряк…

Одарка. Тут цибуля…

Василь. А там – мак!

Одарка. Чого тут тільки не має!

Василь. Кому що треба – той питає! Одарко, дивись, що це таке гарне?

Одарка. Та це ж, Василю, свистульки! Послухаю, якщо добре будуть грати,
то куплю.

(Бере свистульку, пробує свистати. В цей час підходить хлопець)

Хлопець. Добридень, добрі люди! А чи є на ярмарку коваль? Треба коней
підкувати.

Василь. А якже! Є і тут коваль!

Підкує кого треба.

І коня, і самого тебе.

Є й підковки на підбори

До твоїх чобіт, козаче.

Ти станцюєш, кінь заскаче.

Хлопець. А що, можемо і станцювати.

(Виконується український танець. Після танцю виходять Солопій і Параска)

Солопій. Ой які ж гарні дівчата, як гарно танцюють. Мої ноги так і не
встоять – танцювати вже хочеться.

:

< z | d f ’ ” 1/4 3/4 < | f ” 3/4 SПараска. Солопію, та ти ж танцюєш як рак на льоду. Солопій. А що, хлопці, давайте мінятися. Ви мені – дівчат, а я вам – Параску. Параска. Людоньки добрі, та що це таке робиться на світі? Старий зовсім з глузду з’їхав! Та навіщо ти мені такий потрібен? Я сама зараз тебе буду продавати! Інсенізація пісні «Ой там на товчку, на базарі» Ой там на товчку на базарі Жінки чоловіків продавали, Як прийдеться до ладу, То я, свого поведу, та й продам. Із лик мотузок засукала, Взяла свого милого залигала. Та й повела на базар До терниці прив’язала. Як наїхало купувальниць, Як наїхало подавальниць. Стали думать і гадать, Що за цього мужа дать. А за цього треба дати Пару коней вороних. Ще й сто рублів золотих. Гра: хто з хлопчиків краще запне дівчинці хустку Звучить весела музика. На « возі» з’являється Явтух. Пісня-діалог «Ой куди їдеш Явтуше?» Ой куди їдеш, Явтуше? Ой куди їдеш, мій друже – - Не скажу. Та коли ж твоя та добрая ласка, То й скажеш. - На базар. Ой що везеш, Явтуше? Ой що везеш, мій друже? - Не скажу! Та коли ж твоя та добрая ласка, То й скажеш. - Груші. Ой дай мені, Явтуше, Ой дай же мені, мій друже. - Не дам. Та коли ж твоя та добрая ласка, То й даси. - Ну бери, тільки гниленьку. - Сценка «Два куми» (На сцену виходять два куми спиною один до одного і тягнуть по мішку) 1-й кум. Ой, це ви, куме? 2-кум. Я. 1-кум. А куди це крам тягнете? 2-кум. На ярмарок української кухні. 1 кум. І я туди. А що в мішку? 2-й кум. Бублики. 1 кум. А я думаю: що то так торохнуло, аж в голові задзвеніло! 2 кум. А ви що тирбичите? 1-й кум. А я гречану крупу несу продавати, добре маю вторгувати, бо без каші жодна українська сім’я не обходиться. (На сцену вибігають циганчата) 1-е циганча. Дядьку, дядьку, дайте копієчку, а ми вам поворожимо! 2-й кум. Ану йдіть, бісові діти, знаю я вас – не встигнеш і оком кліпнути, як без штанів залишишся. 2-е циганча. Ну, дядьку, не хочете про свою долю дізнатися, тоді ми вам затанцюємо. 1-й кум. Куме, вони не відчепляться. Нехай вже танцюють. (Циганчата танцюють, а потім беруть у кумів мішки і тікають). 2-й кум. (здивовано) А що це було? 1-й кум. Обікрали нас, от що! 2-й кум. (скиглячи) Що ж мені тепер робити? У вас, куме, хоч жінка не битюча, а моя мені голову відірве ! 1-й кум. Ну раз ми з вами вскочили в таку халепу, так давайте помізкуємо як з неї вибратись. 2-й кум. Придумав! А давайте податківцями прикинемось і будем з торговців по 10 відсотків з проданого товару брати. Із грішми будемо, і здоров’я ціле. 1-й кум. А як не віддаватимуть? 2-кум. Кого?! А ми козака Романа П’ятницького до паю візьмемо, віддадуть, аж бігом! 1-й кум. Згоден, куме, на таку аферу. Ну тоді ходімте в люди по ярмарку. (Куми виходять у зал з табличками «ПОДАТКОВА») Розпочинається купівля-продаж. Ведуча. Наш добрий ярмарок триває, Звучать тут жарти, пісні, сміх. Солодкий стіл усіх чекає Купців запрошує усіх. Тож часу не гайте, Швиденько готуйте свої гаманці Бо ждуть не діждуться вже нас продавці! На ярмарок усі! Запрошуємо на солодкий ярмарок! Ведуча. Скільки б ми не грали, а кінчати час. Знову в цьому залі, ми чекаєм вас! Ми з вами не прощаємось, А говоримо вам «До нових зустрічей!» Грає весела мелодія, всі залишають зал.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *