Свято «Школо наша початкова, прощавай і будь здорова» (захід)

Свято

«Школо наша початкова, прощавай і будь здорова»

В святково прикрашеному залі сидять батьки, гості, учні.

Звучать фанфари.

Ведучий. Добрий день, шановні гості! Розпочинаємо свято «Прощання з
початковою школою». Дозвольте запросити випускників, учнів 4 класу.

(Іде перелік учнів, вони по одному виходять, стають у ряд перед
глядачами.) 

Діти виконують пісню «Наш край»

То берізка, то ялина, то рокит безмежний гай.

Дорога моя країно, де знайдеш такий ще край. (2р.)

Сонцем залито долини, і навкруг, куди не глянь,

Ніби сад, навіки милий, розквітає рідний край.(2р)

Золоте дитинство наше, ти все краще з кожним днем.

Під зорі промінням ясним в ріднім краї ми живем. (2р)

Діти продовжують віршами.

День чарівний — справжнє диво!

В залі усмішок багато,

В залі людно і красиво,

Адже в нас сьогодні свято!

Швидко роки промайнули,

Разом будемо тужити,

Та про все, що вже минуло,

Можна сміло говорити.

Про школярські наші будні,

Про чотири роки,

Про такі несмілі, трудні

Наші перші кроки.

І про те, як на уроках

Зовсім не сиділось.

І задачі розв’язати

Чомусь не хотілось.

І не слухалися букви,

Плутались в диктанті.

Невтішними тоді були

У нас результати.

Виконується пісня «Вчать у школі»

Не запізнюватись в клас, завдання робить щораз –

Вчать у школі (3р)

Вміти добре рахувати, додавати й віднімати —

Вчать у школі (3р)

Скільки буде двічі два, по складах читать слова –

Вчать у школі (3р)

Щоб дорослих поважать, і малих не ображать –

Вчать у школі (3р)

Книги гарні вміть читать, щоб про все на світі знать –

Вчать у школі (3р)

Чесність змалку берегти, до людей з добром іти –

Вчать у школі (3р)

Вчитель. Шановні гості, а ви хотіли б побувати на наших уроках?

Вони були у нас різними: з казковими героями, з призами, з ярмарками, а
інколи і веселими. Подивіться, будь ласка, мініатюри із шкільного життя.

— Сніжано, скільки буде 3 + 5 ?

— Не знаю…

— Ну, от я візьму і покладу тобі в одну кишеню 3 цукерки, а в іншу – 5.
Скільки буде всього?

— Нічого не буде.

— Та чому ж не буде?

— А тому не буде, що у мене в кишенях – дірки!

— Сашко, покажи на карті Чорне море.

— Ольго Володимирівно, я на карті бачу лише сині та блакитні моря, а
чорного тут нема.

— Тату, мабуть, наша вчителька ніколи не бачила коня.

— Чому?

— Сьогодні на уроці я малювала коня, вона підійшла, подивилася на
малюнок і спитала: «Що це таке?»

— Знаннями, друзі, поділіться,не знаю, скільки треба «ен» писати в
іменнику рушниця!

— Ех ти, садова в тебе голова! Одне, якщо це – одностволка, а як
двостволка – звісно, два!

(Можна добрати ще інші)

Вчитель. Розвеселили ми вас?

А під гарний настрій хочеться співати й танцювати. Подивіться, будь
ласка, танок «Гопачок» у виконанні наших іменинників.

Дівчата у віночках, хлопці в козацьких шапках та пасках виконують танок.

Вчитель. Сьогодні, діти, у вас радісний день, бо ви подолали першу
ступінь у навчанні, стали дорослішими, незабаром станете
п’ятикласниками.

Діти.

Від усього серця дякуємо щиро

Усім вчителям, що мудрості вчили.

На уроках малювання не все удалося,

А на фізкультурі – сім потів лилося!

Трудове і музику теж ми не забудемо,

Бо вже ноти з ґудзиками плутати не будемо.

Співаємо, як дзвіночки, ми будь-які під супровід пісні.

Англійську мову ми вивчаємо,

Подяку вчителям своїм складаємо.

Як уроки пролетіли роки,

І вже вкотре одцвіли сади.

Будемо брати у життя уроки,

Бо життя – учитель назавжди.

Учні сідають на відведені для них місця.

Вчитель. А зараз, шановні, всіх запрошуємо на батьківські збори. Щоб вам
не було сумно, проведемо декілька конкурсів. (Допомагають учні старших
класів)

Інсценівка «Батьківські збори»

Дійові особи:

Класний керівник

Банкір

Художник

Дівчинка

Хлопчик

Кл.к. – шановні батьки, перший конкурс – «Відгадай». Треба за 1 хвилину
відгадати якомога більше слів про школу.

Перше запитання до бізнесмена: — Є в кожному класі…

Б. – Двойошники.

Кл.к. – В школі на цьому пишуть…..

Б. – Стіна.

Кл.к. – Зазвичай буває коричневого кольору…..

Б. – Підлога.

Кл.к. – Ні , це шкільна дошка. Зразу видно, не відвідуєте школу.

А зараз запитання художнику. – З них складається навчальний рік…

Х. – Неприємності.

Кл.к. – Їх не менше чотирьох в році…

Х. – Виклики до директора.

Кл.к. – У давнину так називали бутилі для самогону…

Х. – Так це – чверть!

Кл.к. – Саме так. Напрочуд дивні знання шкільної термінології
продемонстрував нам художник. Переходимо до наступного конкурсу
«Перегони». Учасники повинні здогадатися, яке слово вам намагаються
пояснити діти.

Д. – Хлопці цього не носять ніколи.

Б. – Міні-юбка.

Кл.к. — Ні. А ви, художнику, вже здогадалися?

Х. – Здогадався, тільки вголос соромно це сказати.

Кл.к. – Ну добре, скажіть мені пошепки…… Як вам не соромно, у нас
пристойні збори. Слухайте уважно.

Д. – Дівчата це носять, але не завжди.

Б. – Довгі юбки.

Кл. к. – А ви, художнику, відгадали?

Х. – Відгадав, тільки не скажу, бо ви знову сваритиметесь.

Д. – Якби всі це носили, в школі було б чисто.

Б. – Носові хустки.

Кл.к. – Підведемо підсумок: це не носять хлопці і носять не всі дівчата,
тому в школі брудно. Все дуже просто – це змінне взуття.

І, нарешті, останні перегони.

Хл. – Це буває дуже рідко..

Б. – Гарні оцінки.

Хл. – Всі вчителі цього чекають..

Б. – Кінець року.

Кл.к. – Будьте уважні.

Хл. – Школа на це прожити не може…

Х. – Я знаю! Це бюджет школи.

Кл.к. – Ну звісно! Яскрава перемога! Нагороджую вас від ради школи –
рахунок за три розбиті вашим сином вікна!

Діти.

Вам, шановні батьки, спасибі хочемо сказати

Із щирим дитячим теплом

За ночі ті, що недоспали, коли задачі ви рішали!

P

R

?

?

‚ „ e i X

Z

?

I

?

th

R

?

„ i Z

?

DЗа вірність прикладів і вправ, і за роботи з малювання –

Це перший крок!

А попереду ще багато років, а значить, ще багато кроків!

Отож, навчайтеся, батьки, і кожен день робіть уроки!

Вчитель. Дорогі батьки, упродовж чотирьох років ви разом із дітьми
ходили до школи, жили нашими бідами й радощами, разом з нами навчалися,
пізнавали світ, відкривали нові таємниці знань. І хочу сказати, що
успіхи ваші були гарними. Тож дозвольте вручити вам грамоти за допомогу,
щиру підтримку своїх дітей, силу волі, відчайдушне терпіння, витрачене
здоров я, мудрість, любов.

Нагородження батьків грамотами за гарні успіхи дитини та активну участь
у житті школи.

Діти.

Чотири роки назад у перший раз

В нашу школу і в наш клас

В нових формах, як годиться,

Ми прийшли з тобою вчиться.

Ой, мороки було з нами вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину вчились ми читати.

І математики нелегко було нас навчати, та таблицю множення знаємо на 12.

Було всяке серед нас:

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Та такого не було, щоб робив це хтось назло,

Бо усі ми повсякчас дуже-дуже любимо вас.

(На мотив «Черемшини»)

Знов до класу вчителька заходить,

Ясним очима всіх обводить.

І мене до дошки викликає,

Про домашнє завдання питає.

Я ж книжки закинув та й не вчився,

Телевізор цілий день дивився.

Ось стою зітхаю, нічого не знаю.

Двійку заробив.

Інсценування.

Дійові особи:

Суддя

Захисник

Обвинувач

Свідок

Підсудні (учні 4 класу)

— Встати! Суд іде! (Всі в залі встають, заходить суддя й проголошує)

— Слухається справа з обвинувачення в тяжких злочинах! В засіданні
приймають участь: Суддя ………………………………

Захисник ………………………..

Обвинувач …………………………….

Свідок …………………………………..

Підсудні ………………………………………………………………………………………………………………….

— Слово надається обвинувачу!

— Шановний пане суддя, всі присутні! Подивіться на підсудних! Всім своїм
життям – і суспільним, і особистим – протягом чотирьох років вони
ганьбили звання школяра! В той час, коли всі діти грали на комп’ютерах,
танцювали на дискотеках, ганяли на велосипедах чи у футбол, вони …..
учились!!!

Свідок. – Через таких, як ви, нами зацікавились представники закону! Не
було б вас, таких гарних, ми жили б спокійно!

Обвинувач. – У чому їх злочин? Нехай вони самі відповідають!

Суддя. – Підсудний …………………………………… (встає), чи визнаєте ви себе винним у
тому, що за чотири роки не отримали жодної двійки? (Відповідає) Сідайте.

Підсудна ……………………………………., чи визнаєте ви себе винною в тому, що за цей
час жодного разу не спізнились на уроки?

Підсудна ……………………………………, чи визнаєте ви себе винною в тому, що не ходили
під час уроку до буфету по бутерброди?

Підсудний …………………………………., визнаєте ви себе винним в тому, що вели
здоровий спосіб життя?

Обвинувач. – Шановні, чи потрібні ще якісь слова? Здається, тут все
зрозуміло і я потребую найсуворішого покарання!

Суддя. – Слово захисту.

Захисник. – Я хочу сказати, що треба надати їм останній шанс
виправитись. Нехай продовжують навчання і, може нарешті, зрозуміють, що
життя прикрашають не тільки праця і навчання.

Суддя . – Спасибі захисту. Для оголошення вироку прошу всіх встати!

Підсудні ……, ……., ……, присуджуються до прощання з початковою школою та
п’яти рокам навчання другого ступеню у цій школі. Вирок остаточний,
обговоренню не підлягає!

Суд виходить.

Вчитель. – Дорогі діти, шановні батьки, гості, сьогодні у нас святковий
день – прощання з початковою школою. Чотири роки ми разом піднімались
першими сходинками країни Знань. Вчилися читати, писати, рахувати,
дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були перші
чотири шкільні вершини, але ви, діти, гідно подолали їх.

І ось сьогодні вас називають таким вагомим словом – випускник. Нехай
дуде безхмарним ваше подальше життя, навчання в радість, доля щасливою
на нашій квітучій землі поміж рідних людей. Я надаю слово директорові
для привітання й нагородження вас дипломами про закінчення початкової
школи.

Виступ директора (завуча), нагородження учнів, оголошення майбутнього
класного керівника.

Діти.

Нам кажуть всі слова напутні

І побажання в добрий час.

Яке чекає нас майбутнє?

Життя складеться як у нас?

Шановні вчителі нові,

За нас ви будьте певні,

Хоч ми рухливі та шумні,

Зате розумні й чемні.

Хоч іноді ми пустуни маленькі,

Хоч часто ми здіймаємо галас, сміх,

Та ми потягнемось до вас,

Якщо полюбите ви нас.

Школа наша початкова,

Прощавай і будь здорова!

Нових діточок стрічай

і про нас не забувай.

Швидко роки пролетіли

І в пам ‘яті спогад лише залишили.

Ми завжди згадаємо свій перший урок

І четвертого класу останній дзвінок.

Виконується пісня «Школьная пора»

Муз. Сл.

В школьное окно смотрят облака

Бесконечным кажется урок.

Слышно, как скрипит перышко слегка

И ложатся строки на листок.

Припев. Первая любовь – звонкие года.

В лужах голубых стекляшки льда.

Не повторяется (3р) такое никогда.

Песенка дождя катиться ручьем.

Шелестят зеленые ветра.

Ревность без причин, споры ни о чем,

Это было будто бы вчера.

Припев. Первая любовь — снег на проводах.

В небе промелькнувшая звезла.

Не повторяется (3р0 такое 6никогда.

(проигрыш – дети танцуют вальс)

Не повторяеться такое никогда.

Вчитель.

— На цьому наше свято закінчено. Спасибі за ваші оплески. Діти, дякую
вам за це свято.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *