Свято останнього дзвоника (сценарій)

Свято останнього дзвоника

 

Вед. 1: Увага! Увага!

Слухайте всі!

Вед.: 2: У цю травневу світлу днину

Школа зібрала свою родину.

Гляньте навколо: як квітів багато!

Розпочинаєм шкільне прощальне свято.

Венд.:1: Є святкових днів багато

На листках календаря,

І між ними й наше свято –

День останнього дзвінка.

Вед. 2: Вже встало сонце і торкнулось тихо

Ясним промінням сонних яворів,

А ранок ще бринить веселим сміхом,

Щасливим сміхом старших школярів.

Вед. 1: Ідуть вони поважно так до школи,

Несуть у квітах вдячність і любов.

Але сумні вони сьогодні як ніколи,

Бо вже не будуть школярами знов.

Вед. 2: Застигла школа в німому чеканні,

         Бо зараз стануть разом на поріг

Ті 12 учнів, що зі школи вийдуть

Не на одну, на тисяч доріг.

Педагог-організатор: Ось він шкільний дворик, що зібрав нас сьогодні.

Зупинись, миттєвість промениста.

Зупинись, у житті важлива, урочиста,

Простяга в майбутнє крила їм свої.

Останній дзвоник! Ця чудова традиція, тепле родинне свято не може бути
замінене нічим іншим.

Дорогі випускники! Вмийтеся ще раз у нашу шкільну родину, вслухайтеся
востаннє в переспів дзвінка і збережіть у своїй пам’яті ці неповторні
хвилини прощання зі школою.

Звучить марш

Під музику заходять 9-класники під рушниками.

Директор відкриває лінійку….. Квіти до пам’ятних місць.

Привітання для випускників….

Вед. 1: Сьогодні на останній дзвінок

Вийшла вся Україна

Благословляє доньок і синів

Матінка наша єдина.

Вед.: 2: Останній дзвінок – то щаслива сльоза

На щоках мами і тата.

Останній дзвінок – травнева гроза,

Що дарує вам літо, хлоп’ята.

Венд.:1: Ми вітаємо сьогодні

Найменших школярів,

Бо кожен з них за рік цей

І виріс із мужнів.

Вед. 2: Ми відмінників вітаєм,

Зичим їм здоров’я, сили

І усім ми вам бажаєм,

Щоб завжди ви так учились.

Вед. 1: Позаду тисячі турбот,

Яких не забути ніколи.

А яких ви досягли висот,

Скаже зараз завуч школи.

(виступ завуча)

Вед. 2: В хвилини радості й печалі

Для вас був вірний помічник.

Його ви руки відчували,

Він поруч був, випускники,

Ваш класний керівник.

(Виступ класного керівника…)

Вед. 1: Вона вела вас, малюків, за руки

Стежиною, що йшла від “Букваря”

Щоб не вгасали сяєвом науки

В життя завжди вас кликала зоря.

(Виступ першої вчительки…)

Вед. 2: Де б не були ми і щоб не робили,

Мати і батько з нами завжди.

Нас годували, вбирали, любили,

Вчилися з вами. Повірте, й вони.

Батьки: Благословляємо вас, діти, в добрий час,

(з хлібом Хай щастя і достаток буде з вами.

сіллю) Прийміть хліб-сіль на рушнику від нас,

Сміливо по землі ідіть шляхами…

(Директор надає слово гостям, священику…)

Вітання 9-класників

Вчений муж: О диво!

Які вродливі лики бачу я!

Яке прекрасне і юне пагіння людське!

Який щасливий світ нині,

А в ньому оці отроки!

Ти записав, Писарю?

Писар: Так, Вчений муже.

Вчений муж: Читай!

Писар: Ви в світ прийшли успадкувати славу,

Діла, і думи, й чесні мозолі,

Батьків велику полум’яну справу,

Що захистила правду на землі.

Вам не дрімать на тихому причалі,

Не виливать в кімнатній тишині

Свої дрібненькі втіхи і печалі

В меланхолійні вірші і пісні.

Нехай серця не знають супокою,

Хай обганяють мрії часу біг,

І ваша юність буде хай такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг.

Вчений муж: Дуже добре, Писарю!

Ми довгу дорогу здолали, йдучи до випускників.

Треба ж подарунок їм, щоб про цей день пам’ятали.

Звучить мелодія пісня “Випускники”

Вчений муж стукає об землю палицею. З’являються 8-класники з лентами
“Випускники-2006” і під музику кладуть їх на плечі випускникам… За той
час свої місця займають учасники шкільного хору.

1 уч. хору: Травневий день із світлими очима,

Всміхаючись, ступає на поріг.

Шкільні літа лишились за плечима

Попереду – життя та клич доріг.

2.уч. хору: А ви летіть собі, летіть,

Від вітру й сонця не впадіть.

Летіть, а падаючи, знову піднімайтесь,

І мрії світлі ваші хай здійсняться.

3 уч. хору: А ми вам бажаємо щиро

Щоб голубами воркотіли

Світанки в вашому життя.

І розростались ваші сили,

В душі не в’янули пісні.

Пісня “Прощальна”

(Учасники хору вручають квіти випускникам під музику і за руки приводять
їх у хор)

Вед. 1: І не треба плакать на прощання,

Треба заспівати нам – і все.

Хай про цей день добрий, теплий спогад

Кожен з вас у серці пронесе!

Пісня випускників разом з хором…

Вчений муж: У кожного із нас є у житті місця,

(задумливо) Де можемо душею ми зігрітись,

Де слово вчителя світ розкрива,

Де царство знань торкає серце і вуста.

 

Прощальна

Сумує хор наш, школа й діти

За вами альтики і сопрано.

Не плачте, друзі, посміхніться

В думках ми завжди будем з вами.

Приспів:

Не прощай, а до побачення,

Школо, друзі, вчителя.

Не прощай, а до побачення

Пам’ятайте всіх нас ви.

Ми вам бажаєм, щоб як плашки

Співали соло і дует

Щоб ваші молоді усмішки

Сіяли й радували світ.

І щоб екзамени найкраще

З усіх предметів склали ви.

Ходіть із піснею ви завше

Не опускаєте голови.

На випускному балі в танці

Згадайте наші всі пісні.

Хай ясне сонечко уранці

Зігріє душі ваші всі.

Писар: Вельмишановний, вчений муже!

(стурбовано Панове гості, любі друзі. Тут у мене записано, що має бути
ще

і загадково) один гість. Зупиніть на мить годинники, забудьте про він,
день, і опинімося усі в добрій, хорошій казці, з якої беруть відлік
хвилини нашого життя, бо гість не забарився. От він!

(Під музику заходить Казкар)

Казкар: Сніп-снап-снуп… (фонограма: звук годинника, зозулі,
перевід часу)

Різні люди бувають на світі:

Ковалі, кухарі, лікарі, школярі,

Вчителі, вартові й постові…

А от я – казкар.

І всі ми – лікарі, вчителі, кухарі,

Казкарі – дуже необхідні.

От не було б мене, і не побачили ю ви сьогодні казки.

Сніп-снап-снуп…

H

J

?

?

?

a

a

& ( l n ® ° 3/4

T

J

?

a

V

?

?????E?T

V

?

I

?

o

?????????

?

??????E?ігова Королева і два радники, а з другого-маленький чарівник і
дві добрі феї (дівчатка в білих платтях з незабудками у волоссі –
Незабудки…)

Сн. Королева: Читайте, що у вас записано, раднику.

І радник: О, тут багато всього є (потирає руки):

Дев’ять років працювали –

Контрольні й заліки складали.

Були нулі в них й одиниці,

Свербіли часто їм правиці,

Косило око через парту –

Кажу серйозно і без жарту.

ІІ радник: Знаходив я старі шпаргалки.

Що начитався там – аж парко!

Уміли кажуть прибирати,

І не смітити, й не ламати.

А я підглядів у шпарини:

Не все прибрали їм почину.

І радник: А я зайшов в бібліотеку –

Куди ходили й в холод, й в спеку.

Але і тут грішки надибав,

Коли давненько тим подибав.

Підручників – ой погубили,

Книжки невчасно приносили

Лукавили було й хитрили,

Запізнювались рук не мили…

Королева: Досить, досить….

Отроків цих, о виходять нині з цих білих стін,

Є за що потягнути у моє царство

Ха-ха-ха. Що ти придумав раднику?

І радник: Спокусити.

Королева: Чим?

І радник: Бачиш цей трояндовий кущ? (показує на присутніх)

У цьому букеті для них було все:

Дружба, вірність, хоробрість і перше кохання…

Цей кущ троян дорогий їм дуже-е-е.

Зітру з пам’яті, розітру на порох, заморожу

Ці маленькі бутони…

Королева: А якщо не вдається?

ІІ радник: То підкупимо їх, Королево.

Королева: Чим?

ІІ радник: Мармеладом, шоколадом, пряниками, талярами, долярами
(дзвонить копійками). А якщо ні, то дамо їм приворотного зілля і зійдуть
з прямої дороги, і забудуть про все добре і чисте…

(Лунає весела музика – входить до мікрофону маленький Чарівник…)

Привітання першокласників

Чарівник: Ні не забудуть.

Я ще зовсім маленький Чарівник і тільки вчуся.

Але я допоможу друзям – випускникам.

Гей, помічниці – Незабудки, наш сюрприз.

(Крок вперед ступають першокласники)

Незабудка 1: Хоч ми з царства лісового,

З бору темного й густого

Нас не бійтесь, школярі.

Бо й для нас цей день врочистий.

Допомога вам прийшла.

Незабудка 2. Нас послав, люд лісовий,

Щебетливий, гомінкий.

І казати хочем щиро:

В світ широкий ідіть з миром.

Ведмідь: Я – ведмідь. Скоріш впізнайте

І пораду пам’ятайте:

Менше, друзі, спіть в бар лозі –

Все здолаєте в дорозі.

Кабан: Дуб на жолуді багатий,

Люблю дуже під ним спати.

І міркую собі так:

Жолуді – то добрий знак.

З молодого пагінця.

Проросте нове життя.

Не лінуйтесь працювати –

Жолуді добра збирати.

Жабка: Якщо стрінеться підлота –

Не лякайтеся болота.

В самі не потрапляйте –

Чисті руки й душі й майте.

Заєць: А зайчисько Опанас

Мовить просто, без прикрас:

Будьте сміливі і дужі,

Не страшні хай всякі стужі!

Лисиця: Пам’ятайте, друзі, ви,

В дні удачі, в дні біди.

Про лукавство геть забудьте –

І щасливі завжди будьте.

Паляничка Одарка: Будьте ввічливі і чемні,

І кмітливі, і веселі.

Як Одарка пшенична,

Гарна, мила паляничка.

Що й від діда утекла, і від вовка утекла,

І від всяких сил лихих також вміє утекти.

Уч.10:  У вересневий світлий день

Ви прийшли до школи.

Школа радо стріла вас,

Вам дала просторий клас.

Уч.11: Уроки ви свої учили

Із мамою удома.

А в старших класах – на перервах,

Усім ця річ відома.

Уч.12. Всіх дев’ятикласників вітаєм

З останнім дзвоником шкільним.

Щастя всім ми вам бажаєм –

Веселим, гарним, молодим.

Уч.13. Хай не ваблять витребеньки,

Хай вас лінощі не точать,

Хай живеться вам легенько

І хай трудиться охоче.

Уч.14: Щоб тата й маму

Завжди пам’ятати,

Із рідних доріг

Додому вертали.

Уч.15: А хліб насущний у родині

Діліть ви порівну на всіх.

Хай вас гукають далі сині

Ще не перейдених доріг.

Уч. 16:. Перший клас вам всім бажає

І здоров’я, і добра.

Щоб були ви всі щасливі

І не знали горя й зла.

Уч. 17:. На останній вам урок

Продзвенить сумний дзвінок.

Вам бажає перший клас –

В добру путь і добрий час.

Уч. 18: Непрохані роки ідуть та ідуть

Вже 8, 12, 15 минає.

Ще вчора був учень – тепер випускник,

І школі він рідній подяку складає.

Казкар: Сумна і весела моя казка… Але кінця їй не знаю. Я просто
переведу (перевіряє стрілку годинника – і ми знову опинимось вдома,
всі разом… І чим годинник) закінчиться моя казка, тепер
залежить від цих юних, гарячих

сердець. Слово нашим випускникам.

Слово випускників…

Казкар: Моя казка була нині для цих рожевих і свіжих квітів з нашого
великого трояндового куща. А щоб ви не забували мою казку, я дарую вам
свою квітку – Незабудку. Хай повертає вона вас у казку дитинства завжди,
коли буде важко. Бо казка дитинства завжди має щасливий кінець.

Першокласники вручають незабудки випускникам (під музику)

Першокласник 19: Подарунок ми приймаєм, все найкраще в вас берем,

Й привселюдно обіцієм в школі вас не підведем.

Директор закриває лінійку…

Вед. 1: Ну а зараз – хвилююча мить,

Бо останній дзвінок задзвенить.

Дзвіночок: Щоденно кликав вас я на уроки,

Збирав на збори, виряджав у путь.

Тут незабаром стихнуть ваші кроки,

А я, завжди, залишусь тут.

І сад лишається, і світлі класи,

Лишаються молодші школярі

Тут – вічна юність, непідвладна часу,

Дитинство вічне в нашому дворі.

А ви зросли, і ви вже не пташата,

Зміцніли крила – час ва вирушати.

Тому дзвоню востаннє на дорогу

У світ широкий з рідного порогу.

Вед. 2: Першокласнице, бери дзвінок,

Веди 9-й на останній урок.

(Музика… Виходять випускники…)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *