Свято гумору за творчістю Грицька Бойка (урок)

Тема: Свято гумору за творчістю Грицька Бойка

Мета: Розширити знання учнів про життєвий шлях Г.П.Бойка,

активізувати читацькі інтереси дітей; розвивати навички

виразного читання, виховувати почуття гумору, любов до

рідного слова.

Тип уроку: урок — конкурс

Методи і прийоми навчання: Індивідуальна і попередня робота, бесіда,
розповідь, повідомлення, інсценізування. Обладнання: збірка віршів
Г.Бойка, портрет поета, записи на дошці, на плакатах, медалі та призи
учасникам конкурсу.

Література: Романько В. Література рідного краю.- Донецьк, 1995р.

Наумчук М. Книжечка-виручалочка. —

Тернопіль, 1997р. Газета ‘Розкажіть онуку»№ б, 2002р.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети, завдань уроку.

III. Проведення конкурсу:

1) Розповідь — повідомлення про поета-земляка Грицька Пилиповича Бойка.

2) Конкурс виразного читання віршів.

3) Конкурс на краще промовлення скоромовок.

4) Розгадування загадок.

5) Підведення підсумку конкурсів.

6) Інсценізування веселинок про дітей.

IV. Підсумок уроку. Визначення переможців. Вручення медалей і призів.

V. Завдання додому.

І. Організаційний момент.

На дошці написано:

«Якщо народ співає і сміється, то в нім здорове сердце бхється «.

«Смійтеся на здоровая», «Народ скаже, як зав^яже», «Мудрість народна —
то великий скарб».

Ведуча:

Сум за сміхом по двору

Невідступно ходить,

Сміх лікує дітвору,

Ну, а ум їй шкодить.

Як дитина — вереда,

Значить, сталася біда:

Сміх її покинув.

Значить, сум її насів,

З очей сльози точить,

І тому дитина всім

Голову морочить.

На таку дитину гріх

Гримати і цикать.

Подаруй дитині сміх-

Перестане хникать.

(В.Лагоза)

II. Повідомлення теми і мети уроку:

Ведуча: Гумористична література в різних її формах відома в Україні
здавна. Ще в старовину виникали і ширилися гумористичні вірші на
соціально-побутові, церковно-релігійні теми та на шкільну тематику.
Творцями й поширювачами таких віршів були студенти, яких часто називали
спудеями. Інтерес до гумористичних віршів мав місце у 18, в 19 cm. і
зараз.

Згадаємо Котляревського, Гулака-Артемовського, Боровиковського. Пізніше
— Руданського, Вишню. Для дітей писали Бойко, Січовик, Павло Глазовий та
інші.

У віршах цих письменників багато веселої поетичної фантазії. Вони
відкривають для тітей в малому — велике, в смішному — значне, постійно
чергуючи жарти з роздумами. Хочеться більше розповісти про Григорія
Пилиповича Бойка.

III. Проведення конкурсу:

Учень1: Г.П.Бойко народився на Донеччині. Після закінчення семирічки
вчився в Оленівській рудниковій школі. Віддаль до школи була чималенька,
тому доводилося хлопцеві щодня вставати о четвертій годині, кілька
кілометрів йти пішки до станції, а воює звідти їхати робочим поїздом до
школи.

Учень2: Почалася війна. Ще юнаком зі шкільної парти пішов Григорій на
фронт, а повернувсь звідти тяжко пораненим. Після війни навчався на
літературному факультеті Донецького педінституту.

ЬчпгельїГрицько Бойко — поет саме дитячий, всі його вірші присвячені
дітворі.

Він з глибоким розумінням виховного значення сміху виставляє на осуд
дітей найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура,

задавака, ледар, роззява, симулянт — ось ким населені гумористичні

вірші Бойка.

У Бойка сміх не жорстокий, не бездушний, а м’який і зичливий, покликаний
помогти, а не принизити.

— Письменник видав близько ста книжок для дітей. Особливо полюбилися
малечі «Билиці дяді Гриця», «Про дідуся Тараса», «Смішинки», «Хлопчик Ох
«, «Ніс у сметані», «Шпаргалка — виручалка » та інші А зараз послухайте
вірші Г.П. Бойка у виконанні учнів.

Змагання.

— Чого з ганчирками весь клас?

— За чистоту змагання в нас!

— Ну, а чого так розкричались?

— Бо ми за тишу вже змагались!

Чистописання.

— Чого в чорнилі руки, Таню?

— Це в нас було чистописання.

— А на щоках чому чорнило?

— Бо я руками щоки мила.

Те ж саме.

— Ну, хіба таке годиться? В тебе знову одиниця!

— А мене сьогодні, мамо, Запитали знов те ж саме!

Про Гаврила і чорнило.

— Що робить? — пита Гаврило.-Я ковтнув чорнило…

— Проковтни ще й промокатку-Буде все в порядку!

Татові на зло.

— Чому погано вчишся, Гнате?

— Це я на зло своєму тату…

— Ну, а «на зло » чому буває?

— Того, що тато мене лає.

— За що лає твій татусь?

— За те, що я погано вчусь…

?

V ?

*

`

1/4

o

Ведуча: У дитячій літературі не знайдеться, напевно, жанру, в якому б не
працював Грицько Бойко: поеми, вірші, скоромовки, лічілки, загадки,
гі’єси-казки, тобто все, що подобається дітям, чарівним жителям країни
Дитинства.

А ще на слова поета створено чотириста пісень, здебальшого для дітей.
Збірник пісень на слова Г. Бойка називається «Соловейко «.

Вчитель: А зараз познайомимося зі скоромовками поета та проведемо
конкурс на кращого скоромовника.

Учні: Тачка та човен.

Чубатий До річки човен

Качур Мчав

Кряче На тачці,

Качці: Порічці-

— Ти чудо Тачка

Бачила На човні!

Чи ні?

Ведуча: Про дівку Явдошку є народна українська пісня. А скоромовку про
Явдошку написав Г.Бойко.

Явдошка і волошки.

Учень: Над шляхом Явдошка

Шукала волошки. Явдошко, волошки шукати облиш: Над шляхом ти знайдеш
Один лиш спориш.

Ведуча: Атепер, хто швидше і правильніше скаже скоромовку три рази
підряд. Ось яку:

Учень: 3 села в село

Мала з села Вола вела.

В село віл Малу вів.

(конкурс скоромовки)

Ведуча: У Грицька Бойка є й інші скоромовки.

Архип охрип Вареники

Кричав Архип, У кухаря Валерика

Архип охрип Розварились вареники,

Не треба Архипу Розварились вареники…

Кричати до хрипу. Варениці у Валерика.

Вчитель: Чи сподобались вам скоромовки і гуморески? А тепер перейдемо до
загадок. У Г.Бойка їх багато. Відгадаймо декілька:

1. Два скельця, три дужки: 2. Борознить океан,

На ніс і за вушка. (окуляри) з голови б «є фонтан. (кит)

3. Без рук, без верета 4. Скринька,

Вміє добре ткати. Вертушка,

А коли натче — Шнур і кругле

Здобич не втече. Вушко.

(павук) (телефон)

Ведуча: А тепер проведемо конкурс загадок. Загадуйте.

Йти не йдем,

Хоч маєм ноги,

Все тримаємось

Підлоги. (Меблі)

Я блискуча, гостренька,

Маю вічко маленьке.

За собою несу

Довгу-довгу косу. (Голка)

Висить в селі і в місті,

Збирає різні вісті.

Щодня її гінці

Спішать вусі кінці. (Поштова скринька)

Без голови,

А ногу маю:

Бриля на неї

Одягаю. (Гриб)

З бородою

Народився,

Та ніколи не

Голився. (Козлик)

То чорна, то сива

По небу ходила:

Набив її вітер —

Сльози розпустила. (Хмара, дощ)

(Проведення підсумку конкурсів)

Ведуча: Г.Бойко пройшов нелегкий шлях духовного зростання й гарту. Він
пише свої вірші з добротою і любов»ю до дитини. Подивимось невелику
сценку, що викличе у нас усмішку і буде для всіх веселим повчанням.

Сценка «Ділова розмова»

( на сцені з різних кінців 2 столи з телефоном. За одним — Петрик, за
другим — Вова)

Чтець: Щоденно після школи

У Петрика і Вови

Усе по телефону

Йдуть »діловірозмови».

Петрик: Алло! Здоров!

Вова: Здоров!

Петрик: Як справи? Що робиш? -я питаю.

Вова: Та ось по телефону з тобою розмовляю. А як у тебе справи?

Петрик: Та справи — те, що треба!

Вова: А що ти зараз робиш?

Петрик: Та от дзвоню до тебе…

Вова: Ну, що ж, бувай здоровий,

Бо вже пора кінчати.

Ще ж треба подзвонити

До Роми і до Гната.

Ведуча: Бачите, як дотепно змальовує життя дітей-школярів ГБойко. Є в
нього і багато веселинок і про малюків.

Забув додати.

Похвалився Вова Ніні:

В морі плавав я на спині!-

Тільки він забув додати.

На чиїй? На спині тата!

Чи можна.

Сиди спокійно! — каже мама,-

Перестань молоть ногами.

Малий запитує тривожно:

А язиком молоти можна?

Гралися в долонечки

— Де ти завозилася?

— Де ти забруднилася?

— Я в калюжі з сонечком

Гралася в долонечки.

ПІ. Підсумок уроку. Визначення переможців. Вручення медалей і призів:

Ведуча: А чи сподобалось вам на нашому святі? Бачите, як гарно пише про
дітей Г. Бойко — весело, дотепно. Давайте пригадаємо скоромовку про
вареники. (Укухаря Валерика…). А знаєте, чому ми пригадали цю
скоромовку? Ні? А ось чому. Ми всі пригостимося варениками. А. ще
вручимо переможцям медалі і призи.

(вручення медалей і призів)

IV Завдання додому:

Учитель: Посміхайтесь частіше, жартуйте, смійтеся над лихом і будьте
щасливі і здорові. Завдання додому. Навчитися виразно читати вірш
Г.Бойка.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *