Сарницька В.В. Сценарій свята

Сарницька В.В., м.Умань, ЗОШ №9

Вічне питання буття і педагогіки – Що є Істина Школи? – у центрі розмови
автора Ш,О.Амонашвілі з читачем книги «Істина школи».

Ш.О.Амонашвілі призиває учителів розвивати і збагачувати світ кожної
дитини. Одне з питань – щирість стосунків з дітьми. В.О. Сухомлинський
підкреслював, що дитинство для дитини є природною школою сердечності.

Дуже важливо, щоб діти довірились школі і полюбили її, з бажанням ходили
на уроки, нетерпляче чекали зустрічі з учителем і друзями і, пізніше,
ніколи не мали гірких споминів про шкільні образи, авторитарні порядки.
Завдання школи – збагачувати розум і возвеличувати душу дитини. Велике
значення тут має особистість учителя. Він має бути щирим, справедливим,
порядним, благородним, інтелігентним. Справжній вчитель повинен
виховувати дітей чесними, чистими, чуйними,ввічливими, добрими. Щирість
в стосунках возвеличує людину. Діти гостро відчувають нещирість,
блюзнірство. Порівняно з матеріальним, духовний світ дитин6и робить її
багатшою, щасливішою.

У своїй роботі намагаюсь керуватись принципами: цілеспрямованості,
поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю
дітей, виховання дитини в колективі і через колектив, поваги до
особистості в поєднанні з розумною вимогливістю до неї, дотримання
педагогічних вимог, школи та сім’ї, емоційності навчання та виховання.

Прививаю дітям правила позитивного виховання:

відрізнятися від інших – нормально;

робити помилки – нормально;

проявляти негативні емоції – нормально;

хотіти більшого – нормально;

виражати свою незгоду – нормально, і разом з тим, пам’ятати, що мама,
тато і вихователь – головні.

У нашому бурхливому світі школа – це той острівок, де править і панує
добро, довіра, щирість, взаєморозуміння і взаємодопомога. В цьому сенс
життя і суть педагогічного процесу.

Після місяця навчання в школі проводжу перше родинне свято «Будьмо
знайомі».

Сценарій свята

Святково прикрашена зала.

Фотостенди «Наші посмішки», «Ми – школярі», «Наші долоньки».

Звучить мкзика…

Батько: Осінній день сумує надворі

А в школі добре нашій дітворі!

Сміливо й весело заходимол у клас

«Будьмо знайомі» — звертаємось до вас.

Учитель: Ласкаво просимо до господи! Раді вітати вас. Хочеться, щоб всі
познайомилися, ближче пізнали один одного, подружились. Вірю в те, що
допоможете зробити шкільне життя дітей змістовним, захоплюючим і
цікавим.

Батьки: Даруємо вам ці квіти, щоб весело було жити.

Принесли вам мішечок гречки, щоб між дітьми в школі не було суперечки.

А ми принесли в подарунок мішечок вівса, щоб шкільна родина була здорова
уся!

Даруємо хліб і сіль, щоб всідалося у вас добро.

Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.

Даруємо вам мед, щоб завжди щиро приймали гостей!

Учитель: Щира дяка за ваші вітання та гарні побажання, щей до того ж
щедрі подарунки. Проходьте, займайте свої місця.

Учень: Просимо всіх до господи.

І нас врятує від негоди

Щира пісня, рідна мова

Мудра бесіда-розмова.

Учениця: Свято добрим вийти зможе,

Якщо кожен допоможе.

Від пісень і жартів, звісно,

Хай сьогодні стане тісно.

Учень: Ми концерт підготували,

В нього ми всю душу вклали.

Як сподобається вам,

То плещіть завзято нам.

Учні виконують пісню «Рідна школа» на муз. В. Шаїнського.

Учитель. А які у вас плани на майбутнє? Про що ви мрієте? Учні виходять
у центр .

1-й учень: Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету,

Скоро стану інженером,

Тільки трохи підросту

2-й учень:

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно;

Стану, може, футболістом,

Може – зіркою кіно.

3-й учень:

Скоро я навчусь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже – президентом!

4-й учень:

Буду вчитися як слід.

Виросту – побачу світ.

Хочу капітаном стати,

Пароплавом управляти.

5-й учень:

Я банкіром хочу стати:

Полюбляю рахувати»

6-й учень:

А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати!

7-й учень:

&

&

he

he

he

he

he

gde

gde

gde

gde

gde

gde

gde

gde

gde

he

he

he

‘в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

8-й учень:

Я в письменники подамся,

Або навіть, в моряки!

1-а учениця:

А я вчителькою стану

Буду вчити малюків.

2-а учениця:

Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану

Як за зростом підійду.

Учитель:

Мрійте! Мріяти не рано!

Роки швидко-швидко мчать.

Якщо будете старанні,

В школі вас всього навчать.

Заспіваймо ще одну пісню про школу.

Діти співають пісню «Яскраве світло серед дня»

Учитель: Прошу наших мрійників підійти до своїх мам і тат та вийти з
ними на сцену.

Діти по черзі виходять з батьками і «оригінально» представляють свою
родину, наприклад:

«Це мій татусь, Олег Степанович. Він шофер. І мамуся –Олена Іванівна,
вихователь. Ми любимо подорожувати. У нас живе кішка Мурка.»

«В мене мама – головна, бо вона в мене одна.

Я люблю її за всіх, оберігаю і часто їй допомагаю.

Познайомтесь, це – Ольга Миколаївна, знатний пекар в Умані» і т.д.

Всі плескають

Учитель: Дуже приємно всім з вами познайомитись. Дякую!

Є іще у нас таланти. Заграйте ж нам, музиканти!

Частівки

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас

Заспіваєм вам частівки

Це і є наш перший клас.

Приспів:

Небо небо голубе,

Це веселий 1-й Б (двічі), пританцьовують

Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки!

А тепер, не малюки ми –

Ми вже справжні козаки.

Приспів

Ми навчилдись рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор — ми самі.

Приспів

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

Приспів

Я тружуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу! (співає дівчинка, показуючи зошит хлопчику)

Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу! (співає хлопчик)

Приспів

Всі куплети доспівали,

От веселий перший клас.

Дознайомитись бажаєм

Привітайте дружно нас!

Приспів

Під музику ці діти виводять своїх батьків і представляють родину по
черзі, (якщо дитина соромиться, то це роблять батьки. Наприклад «Ми
родина Стеценків. Я — Галина Петрівна – дуже гарно малюю. Я – Валерій
Степанович, музикант. Ми любимо свята, будемо вам допомагати»).

Гра «Відгадай, чий голосок?»

Батьки сидять півколом, навпроти них діти, повернуті до них спиною на
відстані. Хтось з батьків кличе свою дитину, як зазвичай, вдома «Мій
котику!», «Моє сонечко». Якщо дитина впізнала голосок, вона підходить до
батьків, ті цілують її, саджають поряд і т.д.

Гра «Відгадай долоньки»

Батьки підходять до стенду «Наші долоньки», вгадують долоньки своєї
дитини і поряд обоводять свої.

Учитель: Дай, Боже, щоб дитячі ручки добро творили, а ви завжди
підтримували і допомагали їм.

Шановні гості, діти! Давайте сядемо у дружнє коло і поспілкуємося.

Як ви думаєте, від чого так пахне любов’ю і теплом у нашому класі?

(Бо ми посміхаємось, не сваримось, радіємо, любимо…)

А чи завжди ми буваємо добрими один до одного? (Діти: буваємо
нестриманими, ображаємось).

Шлях до доброти неростий, тому треба вчитися бути уважним до людей,
берегти і дбати один про одного, бути чемним, ввічливим, щедрим.

Побажайте один одному щось приємне.

(Звучить пісня із мультфільму про кота Леопольда. «Якщо добрий ти…»)

А тепер подякуйте один одному за зустріч або скажіть комплімент.

Сподіваюсь, що ми навчимо наших дітей читати, писати, рахувати і
виростимо з них справедливих, добрих і чуйних людей.

Дякую! До нових зустрічей!

(Кожна родина отримує подарунок в конверті з правилами доброти і
ввічливості).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *