Розвиток зв\’язного мовлення дітей старшего дошкільного віку засобами художньої ілюстрації (реферат)

Використання методу телекомунікаційних проектів у вихованні соціально
активної особистості в умовах позашкільного навчального закладу

У зв’язку із здійсненням широкої демократизації усіх сфер суспільного
життя на перший план висунуті цілі, пов’язані з формуванням особистості,
що володіє широким творчим потенціалом, моральною стійкістю та
психологічною гнучкістю, цілісністю, психологічним здоров’ям високою
культурою спілкування та проявляє соціальну активність у своєму
повсякденному житті.

Соціалізація особистості – актуальна проблема сучасної
психолого-педагогічної науки і практики. Тому у Державній національній
програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття) одним із стратегічних завдань
визначається створення оптимальних умов для соціального розвитку,
соціального становлення, самореалізації та саморозвитку молодого
покоління.

Активність підростаючого покоління продовжує бути у фокусі уваги
педагогічної галузі. Адже активність учнівської молоді – це вже
відповідний віковий етап розвитку активності в цілому. У підлітковому та
юнацькому віці активність як природна здібність перетворюється в
соціальну систему потреб та інтересів.

Соціальна активність — це діяльне ставлення людини та здатність
здійснювати суттєві перетворення матеріального та духовного середовища
на основі засвоєння суспільно-історичного досвіду людства, що
виявляється у творчій діяльності, вольових актах, спілкуванні [8].

Соціальна активність – одна з найважливіших людських якостей, яка дає
можливість людині розвиватися як особистості, оскільки активна людина
виступає суб’єктом активної практичної діяльності.

Дослідження цієї проблеми і пошук оптимальних, діючих сучасних форм і
методів виховання соціальної активності особистості ведуться
безперервно. З огляду дана стаття має на меті обґрунтування використання
методу телекомунікаційних проектів як одного з ефективних засобів
виховання соціальної активності особистості.

У.Кільпатрик розглядав проект як будь-яку роботу, виконану «від щирого
серця», яка має певну цільову настанову [7, 32].

На думку Ф.Бегьюлі, проект – це послідовність взаємопов’язаних подій,
які відбуваються впродовж встановленого обмеженого проміжку часу та
спрямовані на досягнення неповторного і водночас певного результату [2].

Метод проектів, в основі якого лежить розвиток в учнів пізнавальних
навичок, творчих здібностей, уміння орієнтуватися в інформаційному
просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення
високого рівня передбачає певну сукупність навчально-методичних
прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних
дій учнів з обов’язковим представлення отриманих результатів [4, 22].

Нагромаджений вже сьогодні в Україні та за кордоном досвід переконливо
засвідчує, що метод проектів, як одна з інтерактивних форм навчання,
сприяє інтенсифікації та оптимізації навчального процесу і дозволяє
учням аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння
навчального матеріалу, зробити засвоєння знань більш доступним,
конструювати свої знання тощо.

У соціалізаційному аспекті участь у розробці та реалізації проектів
дозволяє їх учасникам:

— виробити особистий погляд на події, навчитись
формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити власну точку
зору, аргументувати й дискутувати;

— усвідомити значення спільних зусиль, роботи в команді;

— знаходити спільне розв’язання проблеми;

— застосовувати свій суб’єктний досвід та узгоджувати його з науковим
змістом проекту;

— моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний
досвід через включення в різні життєві ситуації і переживання їх;

— самостійно оцінювати свою діяльність;

— вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце
в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути
діалогу;

— розвивати здібності організовувати творчість інших [10, с.64-109].

Динамічний світ комп’ютерних технологій висуває сьогодні свої вимоги до
навчання: здатність швидко засвоювати нові знання, здійснювати пошук
необхідної інформації, критично її оцінювати тощо.

Розглядаючи особливості роботи за методом проектів у сучасному
інформаційному суспільстві, можна відзначити, що зараз це здебільшого
робота за допомогою телекомунікаційних мереж.

Досвід використання телекомунікацій в навчально-виховному процесі
засвідчив, що цей вид технологій дозволяє об’єднати різні види
діяльності вчителів та учнів різних навчальних закладів одного або
кількох регіонів, а також різних країн [1, 15].

Зазначимо, що робота у телекомунікаційних мережах дозволяє
використовувати розмаїття засобів і форм самостійної пізнавальної,
науково-дослідницької і практично-творчої роботи і базується на
багатогранному спілкуванні, на вільному обміні думками, ідеями,
інформацією, на бажанні пізнати нове та розширити свій світогляд.

Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна
творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі
комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету [10, 89].

Особливість телекомунікаційних проектів (Інтернет-проектів) полягає в
тому, що за своєю суттю вони завжди є міжпредметними і діяльність в них
розгортається як в урочний, так і в позаурочний час. Саме це дозволяє
вдало використовувати цей метод у позашкільній навчально-виховній
роботі.

Розглянемо телекомунікаційну діяльність учнів на прикладі роботи в
Інтернет-проектах вихованців Центру творчості дітей та юнацтва
«Соняшник» м. Білої Церкви Київської області.

Вже четвертий рік поспіль ЦТДЮ «Соняшник» є активним учасником програми
I*EARN (International Education and Resource Network) – міжнародної
освітньої та ресурсної мережі, яка працює в Україні з 1998 року. Зараз
мережа об’єднує учасників зі 100 країн світу, які разом співпрацюють в
екологічних, наукових, художніх та соціально значущих, громадянських
проектах.

Національна мережа I*EARN налічує близько сотні навчальних закладів з
різних регіонів України.

Під час роботи в програмі вихованці та педагоги ЦТДЮ «Соняшник» взяли і
продовжують свою участь у міжнародних проектах «GTP» (Global Teenager
project), «Laws of Life» (Закони життя), «Dream school» (Школа мрії)
тощо; у національних – «Рось – колиска Русі», «Особливості національної
мови», «Ми — ровесники», «По кому б’є дзвін або чи наша хата скраю?»,
«Життя довжиною в три слова», соціальний проект зі створення веб-сайтів
для творчих дітей з обмеженими можливостями та ін. У минулому
навчальному році педагоги Центру творчості «Соняшник» та їх вихованці
були координаторами Інтернет-проекту «Двір мого дитинства».

Більш детально хотілося б розглянути зміст наступних проектів.

a

??Oe?Global Teenager project — це міжнародний проект, в якому на
початку роботи учні та вчителі розбиваються на інтернаціональні команди
(класи) і, працюючи разом, підтримують один одного у групі для створення
спільних міжнародних проектів за запропонованими учасниками темами.

GTP – це інтерактивний засіб викладання та навчання у спільному
віртуальному середовищі. Кожен клас бере на себе зобов’язання внести
свій вклад у проекти, які пропонуються іншими класами. Усі учасники
беруть участь в спільній роботі для того, щоб забезпечити успіх усього
проекту. Наприкінці роботи кожна група відбирає з усього загалу
матеріалів, надісланих до проекту, тільки ті, які стосуються
запропонованої нею теми, і редагує свою частину спільної публікації.
Таким чином, кожен учасник вносить власний внесок в спільну роботу,
отримуючи, в свою чергу, матеріали з усього світу з цікавої для
нього теми.

Учні школи лінгвістики ЦТДЮ «Соняшник», які вже два роки беруть участь
в осінніх та весняних сесіях проекту GTP, навчаються в реальній
діяльності та рольовій грі, отримуючи позитивний зворотній зв’язок від
учасників проекту з різних куточків світу, вдосконалюючи навички
електронного листування, володіння іноземною мовою, комунікативні вміння
тощо.

Робота у проекті є необтяжливою і водночас цікавою і захоплюючою: двічі
на тиждень після шкільних уроків та занять у школі лінгвістики учасники
збираються біля комп’ютера і разом пишуть листи-запитання,
листи-відповіді своїм іноземним партнерам, беруть участь в учнівських
чатах, шукають інформацію, використовуючи ресурси Інтернету для
змістовних відповідей на запитання сесії.

Проект „Рось – колиска Русі” допомагає учасникам згадати своє
слов’янське коріння і усвідомити роль Росі як колиски великої держави.

Програма проекту спрямована на виховання юних громадян України на
засадах загальнолюдських цінностей, формування в них відповідальності за
майбутнє, патріотизму, екологічної свідомості, національної гідності.

Основними завданнями проекту є такі дослідження екологічного стану
Поросся, вивчення слов’янської культури, створення карти екологічного
забруднення досліджуваних територій під час еколого-краєзнавчої
експедиції берегами річки Рось. Учасниками експедиції від ЦТДЮ
«Соняшник» стали вихованці туристського об’єднання та
військово-патріотичного клубу «Лицарська звитяга», які за два роки
участі в проекті дослідили територію Київської області, якою й протікає
річка Рось.

У проекті «Двір мого дитинства» учасникам пропонувалось пригадати, що ми
родом з дитинства і подумати над тим, а де воно проходить? Вдома, в
дитячому садку, в школі, в селі у бабусі, в рідному дворі? Які ж зараз
наші двори? Чи затишні вони? Чи наповнені гомоном та сміхом дитячі
майданчики? Чи ми бачимо розібрані пісочниці, зламані каруселі,
заіржавілі гірки? Де гуляють мами з малюками у колясках? Де збираються
дідусі грати в доміно? А де ховаються веселі хлопчаки, що грають у
піжмурки?

Учасники проекту з 12-ти навчальних закладів різних міст України
фотографували свої двори, спілкувалися з їх жителями, проводили
опитування, збирали цікаві дворові історії, відомості про відомих людей,
що жили і живуть у їхніх дворах. Учні мали змогу набути досвід
спілкування і взаємодії з організаціями, органами місцевого
самоврядування щодо покращення стану дитячих майданчиків та дворів
міста.

Під час участі у проекті учасники навчилися складати анкети та проводити
опитування, статистично обробляти та графічно представляти їх
результати; оформлювати фотовиставки тощо.

У результаті проекту був випущений компакт-диск, до якого увійшли всі
матеріали, зібрані учасниками, а головне – у багатьох містах було
оновлено і створено дитячі дворові майданчики.

Отже, можливість участі у цікавій роботі всіх учнів як окремого гуртка
або клубу, так і вихованців різних творчих об’єднань, підвищена
відповідальність за результати своєї діяльності, швидкість обміну
інформацією, творчість та можливість самовираження створюють потрібну
мотивацію в учнів і вчителів для активної участі у проектній діяльності.

Робота в телекомунікаційних проектах спонукає учнів працювати над
розвитком власної моралі, інтелекту, культурного рівня, вчитись
самостійно здобувати нові знання і набувати вміння поряд з умінням
реагувати на швидкозмінні умови навколишнього світу.

Вихованці поступово вчаться розуміти, що всі вони причетні до того, що
відбувається у світі, що навіть одна людина здатна змінити світ на
краще, а спільні зусилля та успішна командна робота можуть принести
справді вагомий результат.

Метод Інтернет-проектів дозволяє всебічно використовувати сучасні
інформаційні технології, водночас він сприяє тому, що навчання стає
цікавим, захоплюючим, корисним.

Виходячи з цього, вважаємо доцільним використання методу
телекомунікаційних проектів у вихованні соціальної активності
вихованців. Проте варто зазначити, що на даний час немає навчальної
програми для творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів, яка б
дозволяла учням опанувати метод Інтернет-проектів. Це зумовлює
необхідність створення навчальної програми діяльності клубу
телекомунікаційних проектів та залучення максимальної кількості дітей та
підлітків до участі у проектах.

Список використаної літератури

1. Антологія адаптованого досвіду. Або для чого існують програми
освітніх обмінів. – Рівне, 2004. – 388 с.

2. Бэгьюли Ф. Управление проектом. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 208 с.

3. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Телекомунікаційні проекти. Стан та
перспективи // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 1999. — №4. – С.12-19.

4. Інтел® Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича група BHV, 2004. –
416 с.

5. Лигоцький А.О. Проектування освітніх систем. – К., 1994. – 50 с.

6. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти // Сучасні
шкільні технології. – Ч.2. – К., 2004.

7. Організація проектної діяльності учнів // Завуч. – 2006. — №19. –
С.31-47.

8. Педагогический энциклопедический словарь. – М., 2003.

9. Підласий І. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. – К.,
1998.

10. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в
системе образования. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.

11. Проектний аналіз / За ред. Москвіна С.О. та ін. – К.: Лібра, 1998. –
368 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *