Пташок викликаю з теплого краю (захід)

Пташок викликаю з теплого краю

Мета: розвивати спостереження, любов до природи, виховувати особисту
відповідальність кожного за стан довкілля, прищеплювати любов до
національної культури, виховувати патріотичні почуття до рідного краю,
здійснювати громадянське виховання.

Обладнання: святково прибраний зал, дитячі малюнки про птахів, вишиті
рушники, серветки.

Вступне слово вчителя:

Шановні друзі! Ми раді вітати Вас на нашому святі. Як відомо життя
українського народу тісно пов’язане з життям природи.

Природні явища, пори року, рослинний та тваринний світ назавжди увійшли
в скарбницю усної народної творчості, повір’їв, легенд, пісень,
приказок.

Уявіть собі на хвилину, що в наших садах, лісах не стало прахів, не чути
їх мелодійного співу. Такий ліс чи пар став би мертвим, сумним, глухим,
бо з давніх-давен птахи наші найкращі друзі.

(Чути спів пташок у записі. Виходить дівчинка співає пісню: “Щебетала
пташечка”).

Потім вибігають дівчатка.

1 дівчинка: Благослови, Божа Мати,

Весну-красну зустрічати!

2 дівчинка: Весну красну вітати,

Та віночки сплітати.

3 дівчинка: А віночки сплетемо,

Хороводом підемо!

(Дівчатка танцюють хоровод “Весняночка”, потім, притупуючи ногами,
проказують:)

Всі: Топчу, топчу ряст, ряст,

Бог здоров’я дасть, дасть.

Буду новий ряст топтати

Аби новий рік діждати!

(Дівчатка котять по траві писанки і промовляють:)

4 дівчинка: Котись, котись, писаночко,

Як весела співаночка,

По зеленій травичці

Весні нашій сестричці!

5 дівчинка: Весна люба, уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай!

(Чути спів пташок. Водить дівчинка Весна, збирає в кошик писанки).

Весна: А ось і я, Весна-красна,

Куди ступлю, сонце сяє,

Все навколо оживає.

Я пробуджую від сну

Нашу землю чарівну…

Зацвіла у лузі червона калина

То ж хай лине пісня ніжна солов’їна

У вінок вам її вплітати

Рада вас сьогодні я вітати!

1 дівчинка: Люба Веснонько благаю!

Поверни пташок до рідного краю,

Щоб гаї всі і луки піснями озвались,

Веселі промінця з небес засміялись!

Весна: Добре дівчатка,

Прилетять до Вас пташатка,

Але бачу до нас в гості

Наближаються хлоп’ята.

(Заходить гурт хлопців з виготовленими шпаківнями)

1 хлопець: Веснонько-голубонько!

Чи дозволиш на свято завітати,

Щоб разом із вами пташок закликати?

2 хлопець. Та ми ось шпаківні для них змайстрували,

Щоб мали, де жити і сад зберігали…

Весна: (радиться з дівчатками)

Якщо ви назвали ознаки весни,

То радо до гурту вас приймемо ми.

3 хлопець: (радиться з іншими)

Якщо шпаки прилетіли прямо на гнізда – буде рання весна.

4 хлопець: Журавель прилетів – скоро лід зійде.

5 хлопець: Просвистів байбак – ховай у затінок сіряк.

6 хлопець: Прилетіла й заспівала вівчарка – чекай весни.

Весна: Таж все це ознаки весни. Молодці, а веснянки ви вмієте співати?

Хлопці: (несміливо) Вміємо.

3 хлопець: Та ні, хай краще дівчата заспівають, будь-ласка, ми вас
просимо.

(Дівчатка виконують інсценізовану пісню “Соловеєчку, сватку, сватку”).

4 хлопець: А ми шпаківні будували…

Як розпускалися садки,

До нас весною завітали

Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо

Вони співали нам пісні.

Повиростали їхні діти,

Такі ж співуче-голосні.

Минуло швидко літо миле…

Як осипалися садки,

В далекий вирій полетіли

Веселі наші співаки.

Та хоч шпаки і відлітають,

Вони весною – так і знай –

Шпаківні наші пригадають

І прилетять у рідний край.

Весна: Дякую любі хлопці і дівчата. А чи знаєте, як колись зустрічали
птахів із вирію?

2 дівчинка: Однією з найпримітивніших прикмет приходу весни на Україну
вважався приліт вівсянок – найперших перелітних птахів. В народі кажуть:
“Як звеселилася вівсянка, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з
печі злізь!”

З Кононового дня – 18 березня починався весняний сонцеворот, день уже
переважував ніч. З цієї нагоди влаштовували цікаві дитячі забави –
заклички птахів, ось так як з вами…

5 хлопець: А я ось знаю, що в деяких місцевостях птахів зустрічали з
вирію на 40 Святих, або 40 мучеників – 22 березня.

У цей день матері випікали з тіста кожній дитині 40 “жайворонків” і
дітлашня ходила вулицями, викликаючи з вирію птахів. Власне, це була
друга зустріч весни. В народі казали: “На 40 святих сорока 40 паличок у
гніздо вложить, а глухар 40 пісень заспіває”. А на Благовіщення (7
квітня) був звичай випускати пташок з неволі щоб співати на волі, Бога
прославляли та просили щастя – удачі тому хто їх випускав. Також
вважалося, що на “Обертання” – свято знайдення голови Івана Хрестителя
(9 березня), птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас
з вирію. Це святий Іван повертає їх назад додому!

(Чути спів пташок).

Весна: (повільно проходжується і закликає).

Пташок викликаю з теплого краю!

Летіть, соловейки, на нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки, пасти коровоньки!!!

1 дівчинка: Дівчатка! Гуси летять! (показує рукою).

Гуси! Гуси! Гусенята! Нате вам землячки на гніздечко і на здоров’ячко, а
нам на тепло!

(дівчатка кидають у слід грудочки землі).

Знову чути спів пташок.

2 дівчинка: А он журавлі, журавлини у небі (показують)

3 дівчинка: А чому журавлі? Весною їх веселиками зовуть.

4 дівчинка: Так, так. Вони ж не журяться, а веселяться, бо на рідну
землю повертаються.

Всі: Нарешті діждалися!

(Дівчатка дарують гостям спечені булочки-журавлики).

Діти: Хай веселики принесуть вам здоров’я і щастя!

3 дівчинка: Дорогі друзі! Птахи здавна викликали в народі багато
спостережень:

Як закувала зозуля, то можна купатися.

Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі то буде мати
гроші цілий рік.

Першою летить у вирій і останньою повертається зозуля. На це є дуже
вагома причина. Повір’я гласить: в зозулі зберігаються ключі, вона
ключниця вирію.

4 дівчинка: Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому
сімейству, руйнувати їх вважається гріх.

Лелека приносить щастя, віщує поповнення сімейства. Колись на Україні
старші люди казали: “Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й
заборонялося народною мораллю, народними методами вбивати корисних
птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги,
обереги щодо природи і птахів.

(Вірш вч. Ковалівської школи Зоєчко М.І. “Берізка”).

7 хлопець: Дуже багато є в Україні прикмет про птахів.

o

???????¤?¤?$??????? ?В народі давно підмічено, що птахи можуть
передбачати погоду в різні пори року. Часто кажуть: “”Прикметі вір, але
й перевір”. Ось мої записи про птахів-синоптиків. (зачитує з блокнота
свої спостереження).

Горобці дружно цвірінькають – перед відлигою.

Птахи стовбурчать пір’я – на негоду.

Граки просто на гнізда прилітають – буде дружна весна.

Гуси високо летять – багато води буде, низько – мало.

Рано прилетіли жайворонки – на теплу весну.

Ластівки низько літають – дощ віщують.

Купаються ворони – до негоди.

У попелі порпаються кури – чекай бурі.

1 дівчинка: А я зібрала українські прислів’я і приказки, пов’язані з
птахами.

Ось послухайте деякі.

Рані пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють.

Надувся, як сич на негоду.

Красна пташка своїм пір’ям, а людина – знанням.

Не літай вороно в чужі хороми.

Видно сокола за польотом, а сову – за поглядом.

Де не маєш співця, послухаєш горобця.

Видно птаха по пір’ю…

(Уривок з вистави М.Підгірянки “В чужому пір’ї”)

5 дівчинка: (підходить до сумної синички) Трапляється й так, що
невиразна маленька пташечка стає раптом такою близькою, рідною і
дорогою, бо щодня прилітає до годівнички. Вона розумна навіть дякувати
вміє за тепло і корм, звичайно по пташиному.

(Учениця читає вір “Пригоди синички”).

6 дівчинка: Існує давнє народне повір’я про те, що птахи несуть у хату
радість і щастя. Ще вони люблять селитися лише біля добрих людей. Коли ж
ластівка залетіла до кімнати, знайте, що так живуть добрі люди.

(Учениця читає вірш “Ластівка”).

Весна: А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної
мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику
птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх.

Ось послухайте і відгадайте:

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)

Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова)

За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує (Ластівка)

Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває (Дятел)

Двічі родиться, а раз умирає (Птах)

Летіло, як міх, упало як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска)

У воді купалася, а сухою зосталася (Качка)

Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (Пір’їна)

8 хлопець: А можна мені загадати загадку?

Весна: Будь-ласка!

8 хлопець: Гриць дивується. Питає,

Що за пташка так співає:

Як горобчик цвірінчить,

Мов сорока скреготить.

А ще інколи, бува,

Що кричить, немов, сова!

Хто ж виспівує отак?

Та тож так співає – Шпак!

Весна: Дорогі діти! Як називають вас ласкаво ваші мами і бабусі?

Діти (по-черзі): “пташенятко”, “соловейко”, “ластівочка”, “зозулька”,
“горобенятко”.

Весна: А ви бачили край дороги біля криниці з водою студеницею
дерев’яного журавля? А розмальовані стіни й печі в сільських хатах? А
вишиті рушники, обруси, картини народних художників, писанки із
зображенням птахів? На нашому святі є майстрині –писанкарки, бо почався
Великий піст – час підготовки до Великодня. Отож познайомте нас із своєю
роботою.

(Розповідь про писанки).

7 дівчинка: Я знаю чудову легенду, як пташка врятувала Ісуса, полегшила
біль від тернового вінця. Колючки подряпали йому чоло, і кров текла із
рани. Пташка підлетіла зовсім близько до Ісуса і витягла дзьобом
колючку, що вп’ялася мученику в чоло. Розп’ятий Ісус розтулив уста і
стиха промовив: “Милосердям своїм ти здобула те, що твої предки бажали
від самого створення світу”.

(Дует дівчат виконує “Пісню про жайворонка”).

Весна: Українські народні пісні, колядки, щедрівки – то невичерпна наша
скарбниця. В багатьох із них оспівані птахи. Чи знаєте ви українські
народні пісні про птахів?

Дівчата (по-черзі): “Прилетіла перепілонька”, “Ой у вишневому садочку”,
“Ой літає соколонько”, “Гиля, гиля сиві гуси”, “Летіла зозуля…”

(Дівчата виконую українську народну пісню “Летіла зозуля”).

(На свято заходить поштар із сумкою через плече).

Поштар: Чи тут зібралися друзі птахів весну зустрічати?

Діти: Так.

Поштар: Тоді послухайте телеграму від пернатих друзів на вашу адресу.

Телеграма № 1

Село Замулинці. Всім друзям птахів.

Дивилися шпаківні виготовлені вами. Залишилися задоволеними. Дякуємо за
турботу. Влітку віддячимо знищена всіх шкідників саду.

З привітанням – Шпаки.

Телеграма — № 2

Учасникам свята День зустрічі птахів.

Вилітаємо з Африки. Терміново повідомте, чи є вже у вас комахи. Якщо
немає, затримаємось у дорозі.

Ластівки.

Телеграма № 3

Всім школярам с. Замулинці. Дуже вдячні за турботу про нас у тяжкий
зимовий час. Ми вилітаємо додому з доброю згадкою про вас. На повітряних
шляхах розповімо про вас іншим птахам. Даємо їм вашу адресу.

Снігурі.

(Виходять діти-юннати)

1 юннат: Любий друже мій, юннате,

Уявляєш скільки птах

Може нищить поїдати,

Гризунів, черви, комах?

2 юннат: Тож птахи із нами в спілці –

Поля й лісу сторожі:

Сови й дятли гонок рилі,

Щигли, одуди, чижі.

3 юннат: Тож, як стрінеш непутящих,

Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах,

Ти одразу присором.

4 юннат: Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг,

Дружно сяде вам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

2 дівчинка: Бережімо птахів, як і все живе на Землі. Рідкісні птахи і що
зникають, заносьмо до Червоної книги України, створюймо для їх
збереження заповідники й заказники, взимку підгодовуймо, а влітку,
навесні приваблюймо в сади.

7 дівчинка: В давні часи цього не було: ні заповідників, ні Червоної
книги. Але були народні пісні, щедрівки про улюблених птахів, були
приказки, прислів’я, повір’я, легенди, казки, загадки. І ми тепер
збираємо їх по крупиночках, бо це душа нашого народу, це вияв його
любові до природи, до життя.

Нині природі загрожує небезпека внаслідок нерозумного втручання людини в
святині природи. Тож мусимо берегти її. Від кожного з нас залежить, якою
ми передамо землю (з квітами, птахами, чистою водою, лісами) своїм дітям
і внукам, майбутнім поколінням людей.

Весна: Людської треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав нині, —

Природі, звірові, людині

Людської треба доброти.

1 дівчинка: Кожна рослина, дерево, пташина –

То все чудова, мила Україна.

Наше завдання – зберегти природу,

Для мене, тебе і всього народу.

(Пісня про рідну землю”).

Закінчення свята. Розвішування шпаківень в шкільному саду.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *