Проектні технології в контексті життєтворчості (реферат)

Проектні технології в контексті життєтворчості

Шляхами реалізації проблемної теми, виходу на реальне життєве
проектування учнів є профільне навчання, система ступеневої підготовки
від дошкільної до вищої освіти, використання особистісно зорієнтованих,
інформаційних технологій і методу проектів

Велике слово школа!

На вселюдному житті тільки той народ

і бере перемогу, який має найкращу школу…

Софія Русова

Навчально-виховний комплекс № 16 м. Мелітополя засновано 1 вересня 1988
року як загальноосвітню середню школу І-ІІІ ступенів. Із моменту
відкриття колектив школи включився в інноваційний процес.

У результаті за підсумками державної атестації 1999 року школі присвоєно
статус школи нового типу — «Навчально-виховний комплекс № 16 «Дитячий
садок-школа-ВНЗ».

Шляхами реалізації проблемної теми, виходу на реальне життєве
проектування учнів є профільне навчання, система ступеневої підготовки
від дошкільної до вищої освіти, використання особистісно зорієнтованих,
інформаційних технологій і методу проектів.

Розв’язанню проблеми сприяє участь НВК у Міжнародному проекті програми
прикладної економіки «Економічна освіта в Україні», в експерименті
Інституту засобів навчання АПН України з упровадження методики
телекомунікаційних проектів у навчально-виховний процес, міжнародній
програмі I*EARN, у міжнародній програмі Intel «Навчання для
майбутнього», у проекті «Освіта для демократії в Україні».

Організація проектної діяльності учнів довела, що проектування —
комплексна діяльність, якій властиві:

ознаки автодидактики (учасники проектування ніби автоматично, без
спеціально означеної дидактичної задачі з боку організаторів засвоюють
нові поняття, нові уявлення про різні сфери життя, про виробничі,
особисті, соціально-політичні відносини між людьми, нове розуміння
змісту тих змін, яких вимагає життя;

участь у проектній діяльності ставить дітей і дорослих у позицію
господаря життя, тобто проектування виступає як принципово інша
суб’єктна, а не об’єктна форма участі в соціальній діяльності;

проектування — це специфічний індивідуально-творчий процес, який вимагає
від кожного оригінальних нових рішень і в той же час це процес
колективної творчості.

Таким чином, проектування може стати засобом соціального й
інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб’єктів освіти (учнів,
учителів, батьків), а в більш вузькому розумінні — засобом розвитку
проектних здібностей. Робота над проблемною темою викликала необхідність
вивчення національного й міжнародного передового досвіду, створення
матеріально-технічної бази (комп’ютерні класи, підключення до мережі
Інтернет тощо), загального оновлення змісту освіти.

Ми не помилились, вибираючи для себе метод проектів. Він цікавий тим,
що, з одного боку, дозволяє створити умови для розвитку інтелектуальних
здібностей обдарованих дітей, а з іншого — проект дає можливість брати
участь у цікавій і результативній роботі всім дітям. Крім того,
типологія проектів дозволяє дітям вибрати собі найбільш комфортний
характер діяльності. Є діти, яких ми називаємо «я сам». Їм цікаво все
робити самим від початку й до кінця, тому для них найкращим варіантом
стають індивідуальні проекти. Інші віддають перевагу роботі у групах. На
практиці ми спостерігали, як ідеї окремих індивідуальних проектів
трансформувались у групову проектну діяльність.

Серед проектів, у яких, на наш погляд, нам удалось не тільки залучити
дітей до нового виду діяльності, а й використати можливості методу
проектів для розвитку творчих здібностей і лідерських якостей, необхідно
виділити національні та міжнародні телекомунікаційні проекти програми
I*EARN. «Навчаймо й навчаймося з радістю й натхненням!» — це девіз
учасників цієї програми I*EARN (International Education and Resource
Network — Міжнародна ресурсна та освітня мережа), яка почала
впроваджуватись в Україні в 1998 році громадською організацією
Ресурсно-методичний центр «Сучасна школа» за підтримки Міжнародного
фонду «Відродження» разом з українськими вчителями-дослідниками та
науковцями. Ця мережа зараз об’єднує учнів і вчителів із 98-ми країн
світу, які разом співпрацюють у громадянських, екологічних, наукових і
художніх проектах. З основними ідеями й описами телекомунікаційних
проектів можна ознайомитись на веб-сторінці http://www.iearn.org.

Національна мережа I*EARN-Україна об’єднує зараз близько сотні шкіл із
різних регіонів України. Учителі нашої школи разом з освітянами інших
країн беруть активну участь у потужному русі за демократичні зміни в
освіті, подолання стереотипів, застосування нових телекомунікаційних
технологій у навчальному процесі та в позашкільній діяльності. За п’ять
років серед наших учителів та учнів — учасників програми I*EARN-Україна
найпопулярнішими були міжнародні проекти «Закони життя», «Кола
навчання», «Чи маємо ми запасну планету?», «Ми — ровесники», «Посмотри,
как хорош мир, в котором ты живешь», «Школа моєї мрії», «Зарубіжний
куточок у моєму місті», «Мій герой», «Помиримося, друзі», «Global
Teenager Project» і національні проекти «Дніпра жива вода», «Матрьошка»,
«Мій край — легенда», «Подарунок для мами», «Історія однієї фотографії»,
«Шкільна соціальна реклама», «Світло нашої надії» (створення веб-сайту
про обдарованих учнів з обмеженими фізичними можливостями).

Роботу у проекті «Школа моєї мрії» ми почали як підготовку до міського
конкурсу «Освіта ХХІ століття». Кожна вікова група розробляла свій
міні-проект: 5-й клас — проект будівлі, 6-й — навчальний план, 7-8-й —
шкільну форму, позашкільне життя, 9-й — правила, права й обов’язки,
10-11-й — якими мають бути освіта та вчитель у школі майбутнього. Робота
над проектом включала збір і розробку даних, пошук інформації в
різноманітних джерелах, аналіз зібраного матеріалу, пошук шляхів рішення
згідно з мета-планом, створення кінцевого продукту, а саме: малюнків,
віршів, творів, листів, зразків моделей шкільної форми, розкладу уроків,
шкільних правил для учнів, учителів тощо. Роботи дітей розмістили на
сайті проекту.

У рамках даного проекту створено групу старшокласників-волонтерів. Вони
щосуботи проводили інтерактивні заняття з двома різновіковими групами
учнів нашої школи, які знаходяться на індивідуальному навчанні за станом
здоров’я. Учителі-тренери розробили програму, яка включала заняття з
використанням ПК, психологи запропонували тренінги «Пізнай себе» та
«Вчимося спілкування». Головним завданням було за допомогою залучення до
участі в телекомунікаційних проектах змінити ставлення дітей з
обмеженими фізичними можливостями до самих себе. Результатом реалізації
цього проекту в масштабах усієї країни має бути зміна ставлення влади до
проблем творчих дітей-інвалідів, збільшення кількості некомерційних
сайтів, присвячених творчим людям України, збільшення кількості
публікацій ЗМІ про творчість і проблеми інвалідів.

0

2

¶ ? o

u

2

? u

навчання вчителів за програмою Intеl піднімає організацію проектної
діяльності на якісно інший рівень. Телекомунікації становляться не
тільки засобом для відсилання робіт до координатора проекту, а починають
працювати на проект.

Для успішної реалізації навчального проекту потрібні такі умови:

наявність значущої у творчому, дослідницькому плані проблеми;

уміння вчителя ставити ключові та тематичні запитання;

практична значущість очікуваних результатів (публікація, постер,
альманах тощо);

самостійна робота учнів на уроці або поза уроком;

структурування змістовної частини проекту (етапи, завдання, розподіл
ролей тощо);

використання дослідницьких методів;

застосування комп’ютерних технологій (для пошуку інформації, спілкування
з іншими учасниками проекту, створення кінцевого продукту проекту).

Механізм реалізації проектної технології в нашій школі складається з
п’яти основних компонентів.

Перша складова — організація стимулюючого енерго-інформаційного простору
(предметного, соціокультурного, освітнього), для розвитку потенціальних
можливостей дитини, його внутрішнього світу.

Друга складова — організація різноманітних видів діяльності як умова
самореалізації кожного учня: соціально-комунікативної,
суспільно-корисної, ігрової, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної,
науково-дослідницької, художньо-естетичної, туристсько-краєзнавчої,
науково-технічної, декоративно-прикладної, еколого-натуралістичної.

Третя складова — організація продуктивного спілкування як умови
соціального розвитку учнів, формування позитивної «Я-концепції». Навчити
учнів спілкуватись, культурі діалогу — копітка та трудомістка
діяльність, успіху якої сприяють перш за все інтерактивні форми роботи,
тобто ті форми та методи, які забезпечують продуктивну реалізацію
проектної технології.

Четверта складова — психолого-педагогічна підтримка вирішення учнями
своїх проблем, допомога їм у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та
самоактуалізації. Ця складова потребує системного підходу. У нашій школі
працює постійно діючий психологічний семінар для вчителів, система
моніторингу результативності втілення проектної технології в
навчально-виховний процес.

Остання (п’ята) складова — підвищення професійної майстерності,
проективної культури педагогічних кадрів. Основною рушійною силою в
реалізації кожного проекту є вчитель, який усвідомлює свою соціальну
відповідальність, постійно турбується за своє особистісне та
професіональне зростання. З метою досягнення позитивних результатів з
утілення методу проектів педколективу необхідно пройти багаторівневу
систему підготовки:

інформаційно-теоретичну;

організаційно-практичну із закріпленням та апробацією теоретичних знань
на практиці;

рефлексивну із самостійною роботою вчителів з переосмислення та творчого
аналізу своєї діяльності;

корекційну, яка спрямована на поповнення знань і практичних навичок
учителів для подолання наявних труднощів;

методологічну, яка передбачає підготовку педагогів-тренерів, які можуть
учити інших, створювати свої майстер-класи.

Для виховання компетентно-свідомих громадян недостатньо тільки
розмовляти про демократичні цінності та ідеї, необхідно виховувати у
школярів громадську активність і почуття відповідальності, готувати їх
до рішення тих проблем, з якими вони зіштовхуються вже зараз, і тих, з
якими зустрінуться після закінчення школи.

Проектна діяльність у виховній роботі є:

шляхом розвитку творчого потенціалу особистості та її самореалізації;

середовищем, яке розвиває, формує соціальні вміння, навички та сприяє
процесу набуття життєвого досвіду;

засобом перевірки відповідності особистого досвіду потребам особистісної
активної ролі в суспільстві;

творчим звітом про рівень лідерської компетентності.

Упровадження проектної технології у практику виховної роботи було
визначено як пріоритетний в організації виховної роботи школи в цілому,
так і в діяльності кожного класного колективу.

Підсумки роботи над проектами учні демонструють під час захисту на тижні
проектів, який з 2005/06 н. р вперше був включений до структури
навчального року нашого закладу. До реалізації проекту «Вибори» до
органів учнівського самоврядування активно включились
учні-старшокласники. Оскільки здійснення проекту у 2005/06 н. р.
співпало з терміном обрання президента школи, проект викликав у учнів
велику активність — необхідність більш глибокого ознайомлення із
законодавчою базою проведення виборів і розробкою адаптованих до
шкільного життя правил виборчого процесу.

І вибори пройшли по-справжньому, по-дорослому: висування кандидатів,
складання передвиборчих програм, агітаційна боротьба, організація
процедури голосування та обліку голосів, інаугурація обраного
президента. Після завершення виборів учасники проекту звернулись до
учнів НВК із запитанням: «Що би ви хотіли змінити у шкільному
самоврядуванні?». І з’явилась удосконалена структура самоврядування, де
активну роль взяли на себе члени ради старшокласників, які очолили
створені міністерства. Зараз у проекті «Самоврядування» стоїть головне
завдання — активізація школи активу «Лідер».

Більшість класних колективів школи бере участь у телекомунікаційних
проектах, робота над якими має великий виховний вплив. Робота в
міжнародних проектах «Школа моєї мрії», «Ми — ровесники» стала школою
вміння висловлювати особисті думки й обмінюватись ними. У цілому
педагогічний та учнівський колективи НВК взяли участь у 26-ти
міжнародних і національних проектах і продовжують працювати в цьому
форматі. Телекомунікаційна проектна діяльність по-новому поставила
питання про можливість формування в учнів глобальної свідомості,
допомагає напрацюванню навичок продуктивної спільної роботи.

З метою організації проектної діяльності у класі проводиться робота з
учнями-координаторами проектів у школі активу «Лідер». Координатори
проектів знайшли місце у структурі учнівського самоврядування, їх
поєднує створене у шкільній республіці міністерство інноваційних
технологій міжнародних зв’язків.

Практичні напрацювання педагогічного колективу нашої школи
підтверджують, що використання методу проектів у виховній роботі є
перспективним, доцільним і результативним.

Як бачимо, проект багатогранний, ефективний, престижний та невичерпний.

Проект — це метод навчання. Він може застосовуватись як на уроках, так і
в позакласній роботі, орієнтований на досягнення цілей самих учнів, тому
неповторний; формує значну кількість навчальних і життєвих
компетентностей, тому є ефективним; формує досвід, тому незамінний.

Проект (проектування) — це зміст навчання. Найбільш сучасні сфери
людської діяльності базуються на проектуванні. Тому проектування може
бути основою професійних спецкурсів.

Проект — це форма організації навчального процесу. Проектна діяльність
може стати альтернативою класно-урочного навчання. А майбутнє за
балансом альтернатив.

Проект — це особлива форма філософії освіти. Філософія мети та
діяльності, результатів і досягнень, вона прийнятна для школи
сьогодення, тому що дозволяє поєднати ціннісно-змістовні основи культури
та процес діяльнісної соціалізації.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *