Підвищення ефективності процесу навчання математики, як передумова якісної професійної підготовки фахівця (реферат)

Реферат на тему:

Підвищення ефективності процесу навчання математики, як передумова
якісної професійної підготовки фахівця

Соціально – економічні перетворення, що здійснюються в Україні
зумовлюють необхідність в якісній підготовці фахівців нового покоління.
Перед системою професійної освіти стоять нові завдання професійної
підготовки майбутнього фахівця, а саме: формування загальнопрофесійних
знань і умінь, розвиток творчих здібностей, забезпечення професійної
мобільності та конкурентноздатності, здатність адаптуватися до швидких
змін у житті. Вагомим компонентом базової підготовки сучасних
спеціалістів економічного профілю є вивчення математичних дисциплін.
Математика має широкі можливості розвитку логічного мислення,
просторових уявлень; формування вмінь встановлювати причинно –
наслідкові зв’язки; обґрунтовувати твердження; моделювати ситуації.
Математичні методи та математичне моделювання широко використовуються
для розв’язання практичних задач різних галузей науки, економіки,
виробництва, що важливо для підготовки висококваліфікованих фахівців для
господарської діяльності та науки.

 

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальні аспекти проблем професійної підготовки у процесі навчання у
вищому навчальному закладі широко дослідженні в роботах Г. О. Балла, Н.
Дупак, Т. А. Жижко, І. М. Носаченко та ін.  У роботах, В. П. Бермана, О.
С. Симонова, Л. О. Соколенка, І. Г. Стрельченка,  М. О. Терезина та ін.,
розкриті окремі аспекти процесу навчання математики у вищому навчальному
закладі, а саме: добору задач, вимог до розв’язання, вироблення вмінь
розв’язувати задачі, тощо. Однак на сучасному етапі розбудови системи
вищої освіти, навчання математики потребує вивчення та побудови якісно
нової моделі викладання, яка б відповідала новим вимогам щодо підготовки
висококваліфікованих фахівців.

Мета даної статті: аналіз шляхів вдосконалення процесу навчання
математики в коледжах економічного профілю, як передумови підвищення
ефективності рівня професійної підготовки майбутнього фахівця.  

Нині навчальними закладами України накопичено значний досвід і фактичний
матеріал щодо навчання математичних дисциплін, але існуючі методичні
системи навчання достатньою мірою не відповідають новій освітній
парадигмі щодо використання новітніх інформаційних технологій у процесі
навчання, розвитку творчого мислення, комунікативних навичок студентів
тощо. В освітньо-професійній програмі підготовки молодших спеціалістів
економічного профілю визначені завдання навчання курсу вищої математики:
«застосування математичних знань у процесі розв’язування економічних
задач, побудові економіко-математичних моделей; розвиток аналітичного
мислення». В реалізації вказаних завдань в практиці організації
навчально – виховного процесу ВНЗ ІІ рівня акредитації існує багато
проблем. Низький рівень математичної підготовки випускників шкіл, а
також зменшення обсягу часу, який відводиться на вивчення дисципліни (54
(60) аудиторних годин) у коледжі, призводить до невідповідності між
рівнем математичних знань студентів і запитами сучасного суспільства, до
їх математичної грамотності і культури як майбутніх фахівців. У зв’язку
з цим висуваються нові вимоги до процесу навчання математики.

Навчальними планами економічних спеціальностей ВНЗ І-ІІ рівнів
акредитації не передбачено вивчення прикладних математичних дисциплін.
Принцип прикладної спрямованості навчання має стати визначальним у
змісті, прийомах і засобах навчання вищої математики. Студентам
необхідно отримати не тільки базові знання з даної дисципліни, а й уміти
їх використовувати в процесі розв’язування конкретних задач, в
економічних розрахунках.

У даній ситуації оволодіння студентами системою математичних знань,
умінь і навичок для їх успішного практичного застосування, майже
неможливе без різних видів кваліфікованої, творчої, а іноді навіть
інноваційної діяльності викладача.

Зупинимось на окремих аспектах формування фахівця в процесі навчання
математики в економічному коледжі, які вважаємо важливими компонентами
для підвищення ефективності професійно орієнтованого навчання
математики.

Зокрема, не згодні з поширеною точкою зору, що у  процесі навчання
математики, важливо лише розвивати практичні уміння, які зводяться до
відпрацювання певних алгоритмів. Сьогодні належний теоретичний рівень
стає основою для встановлення причинно – наслідкових зв’язків,
обґрунтовування тверджень, побудови економіко-математичних моделей. Слід
зауважити, економіко-математичні методи – це узагальнююча назва
комплексу економічних і математичних дисциплін, об’єднаних для вивчення
економіки. Частиною цих методів є математичне моделювання, тобто
вираження мовою математики основних властивостей економічних явищ і
процесів у їх взаємозв’язку і функціональній залежності (рівняння,
система рівнянь, нерівність, система нерівностей тощо). На заняттях з
вищої математики потрібно покласти початок ознайомлення студентів з
економіко-математичними методами, зацікавити їх цим напрямком.  

.

Ілюстрацією процесів, які відбуваються в цих рядах, можуть бути два
малюнки:

Ознайомлення студентів з побудовою навчального матеріалу з теми „Ряди”
можна здійснити за допомогою наочної блок-схеми:

Числові ряди Функціональні ряди

Знакосталі

1.                  Достатня ознака розбіжності

2.                  Ознака Даламбера

3.                  Ознаки Коші

4.                  Ознаки порівняння

Знакозмінні

Ознака Лейбніца 1.                  Ряд Тейлора

2.                  Ряд Маклорена

3.                  Ряд Фур’є

 

Схема ознайомлює студентів із головною задачею теми „Ряди” – дослідити
ряд, з класифікацією рядів, із взаємозв’язками між ними,  з назвами
рядів та ознаками їх дослідження.

Однією з складових технології формування фахівця у процесі навчання
математики в коледжі є система задач на практичному занятті, яка, на
нашу думку, є важливим компонентом для підвищення ефективності
професійно орієнтованого навчання математики. Крім того, у власній
практичній діяльності під час добірки задач на практичне заняття
 намагаємось включити задачі на обчислення, доведення, дослідження і
побудову. Важливо, що ці задачі були спрямованні на закріплення
теоретичних питань, формування умінь розв’язувати задачі; враховували
умови диференціації навчання та особистісний розвиток студентів;
демонстрували використання математики в інших предметах; розкривали
прикладний характер навчального матеріалу.

?? 

спішність формування досвіду самостійної роботи студентів в значній мірі
визначається завданнями, які перед ними ставить викладач. Зокрема,
завданнями: індивідуальними та груповими (репродуктивного і творчого
характеру); додатковими, які за умови правильного їх виконання, дадуть
змогу студенту отримати „автоматичну” оцінку на екзамені; щодо написання
рефератів, доповідей; відносно підготовки до читання лекцій та
проведення практичних занять; з приводу підготовки, проведення та
безпосередньої участі студентів у олімпіадах, вікторинах, конкурсах,
оглядах, конференціях.

На нашу думку, одним із визначальних чинників результативності процесу
навчання математики є розвиненість мотиваційної сфери студентів. В
умовах розвитку мотивації навчальної діяльності поступово формується
переконаність студентів у необхідності набуття глибоких знань з
математики для їх подальшого успішного навчання і професійної
діяльності. Для прикладу розглянемо технологію роботи з навчальним
матеріалом на тему „Відсотки”:

„Що найважливіше для фінансового успіху? Більшість відповідає, що це
сума інвестицій.  Але запевняю вас, що це зовсім не так. Саме час,
стратегія і процентна ставка роблять нас спроможними до фінансового
успіху. Давайте з’ясуємо!

Уявімо собі, що ви інвестуєте в місяць 1000 доларів під 20% річних. А
ваш друг – тільки 500 доларів, але під 30% на рік. Через 7 років
щомісячний прибуток від ваших інвестицій становитиме 3009 доларів на
місяць, а прибуток інвестицій друга – 3479 доларів, тобто ви обидва
отримаєте практично один і той самий прибуток, незважаючи на те, що ви
інвестуєте у 2 рази більше! А через 10 років ви зможете отримати по 6268
доларів кожного місяця, а ваш друг – 9179 доларів! І нарешті, через 20
років різниця у ваших прибутках відрізнятиметься у декілька разів! Цей
приклад наочно показує, що відсоткова ставка набагато важливіша за суму
інвестицій.

Розглянемо ще одну ситуацію! Інвестиція одного долара під 20% річних
через 1 рік дає суму в 1,20 долара. Через 2 роки – 1,44 долара, а ось
через 75 років – суму більшу ніж 1000000 доларів. Так-так – цілий
мільйон доларів! Звичайно, ми не збираймось чекати 75 років, але й
інвестувати 1 долар усього один раз у житті нам на думку теж не прийде”.

Розглянуті прийоми викладача з економічної точки зору підводять
студентів до питань: як споживачеві економічно грамотно зорієнтуватись у
складній сучасній фінансовій системі? Як правильно розпорядитись своїми
заощадженнями? Як вигідно вкласти гроші? А головне, що студент має
усвідомити, що відповіді на дані запитання не можливі без глибоких знань
з математики.

Якість навчання математики суттєво зростає, якщо викладач у процесі
навчання розуміє значення і грамотно використовує якісні картки для
індивідуальної та групової роботи, які мають формат, який легко
читається, тобто містить небагато тексу, чіткі схеми, графічні
ілюстрації, передбачає можливість заповнення, внесення доповнень в них.

Підвищення результативності вивчення математики можливе також шляхом
систематичного використання засобів новітніх інформаційних технологій,
що значно розширює можливості як викладача так і пізнавальні можливості
студента. Найважливіші серед них сучасні інформаційні технології, які
базуються на використанні персонального комп’ютера . 

Сучасні інформаційні технології можуть суттєво впливати на методику
проведення занять з вищої математики, потребуючи від викладача умінь
використання спеціалізованих математичних пакетів (MathCAD, GRAN1,
GRAN-2D, GRAN-3D, Advanced Grapher), електронних підручників, конспектів
лекції, практичних робіт, альбомів унаочнення, автоматизованої системи
оцінювання знань студентів, глобальних джерел інформації. Вони також
надають багато можливостей для організації ефективної самостійної роботи
в позааудиторний час для студентів, а саме допомагають засвоїти ту чи
іншу тему, поглиблювати знання і навіть з допомогою відповідних програм
діагностувати рівень сформованості знань та умінь.

Крім сучасних інформаційних технологій, сьогодні існує різноманіття
особистісно-орієнтованих технологій навчання. Практикується широке
використання ділових ігор, вікторин, занять з вирішенням окремих
проблемних ситуацій, різних форм інтерактивних технологій тощо.

Застосування інноваційних технології у процесі навчання математики дає
можливість розвивати творчі здібності студентів, їх мислення i формувати
у них уміння і навички, необхідні для їх професійної діяльності i
суспільства.

Одним із засобів удосконалення професійної спрямованості у процесі
навчання математики є залучення до занять кращих працівників підприємств
різних форм власності, потенційних роботодавців та надання можливості
впливати на організацію навчального процесу. А саме: внесення
рекомендацій, щодо уточнення освітньо-професійних програм та
освітньо-кваліфікаційних характеристик; перебудови певних елементів
змісту навчання; формувати завдання, що мають бути вирішенні у процесі
викладання математики. Такі шляхи дають можливість не лише удосконалити
професійну спрямованість навчання математики, а сприяти внесенню змін у
зміст професійної підготовки майбутніх фахівців відповідно до запитів
ринку праці.

Висновки

Підвищення ефективності рівня професійної підготовки майбутнього фахівця
в коледжах економічного профілю залежить від якості процесу навчання
математики. Серед шляхів вдосконалення процесу навчання математики,
актуальних на нашу думку, на сучасному етапі розвитку професійної освіти
в Україні є:

?        реалізація принципу прикладної спрямованості навчання
математики;

?        розвиток мотиваційної сфери діяльності студентів;

?        організація ефективної самостійної діяльності студентів;

?        використання інноваційних технологій навчання;

?        застосовування якісного навчально-методичного забезпечення;

?        залучення до процесу навчання кращих працівників підприємств,
потенційних роботодавців.

 

Література

Грисенко М. В. Математика для економістів: Методи й моделі, приклади й
задачі: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2007. – 720 с.

Дудка Г. А. Формування вмінь студентів розв’язувати прикладні задачі в
коледжах економічного профілю/ Автореф. канд. дис. – К., 1998.

Коновал К., Горбатов М. Необхідність та шляхи „олюднення” вищої
математики в процесі її викладання// Управління освітою. – 2002. –
серп(№15-16). – с. 13, 28.

Корнійчук О. Напрями інтеграції математики з інформатикою в процесі
підготовки молодших спеціалісті економічного профілю// Освіта.
Технікуми. Коледжі. – 2007. – №1. – с.56-58.

Марченко В. О. Один з аспектів формування в учнів уміння розв’язувати
задачі/ Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і
перспективи. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної
конференції, м. Полтава, 8-9 квітня 2008 року. – Полтава: АСМІ, 2008. –
252с.

Носаченко І. М. Інноваційні освітні технології/ Проблеми освіти: Наук. –
метод. зб./ Кол. авт. – К.: Наук. – метод. центр вищої освіти, 2006. –
Вип. 44. – 132 с.

Сошенко Т. М., Філончук З. В. Чого хочуть клієнти? Розв’язування
економічних задач із використанням електронних таблиць// Економіка в
школах України. – 2008. – квітень (№4). – с. 9-16.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *