Дротогра, як засіб формування мовленнєвої компетентності дошкільника

Дротогра, як засіб формування мовленнєвої компетентності дошкільника

Мишолов Наталія Володимирівна, вих. — методист;

Таран Валентина Іванівна, вихователі: Сухина Любов Григорівна, Ващенко
Алла Володимирівна, Єрмолаєва Ілона В’ячеславівна, Ковальчук Ніна
Миколаївна, Руда Лариса Олексіївна, Дворянчук Леся Миколаївна,
Сапелкина Зоя Володимирівна, дошкільного навчального закладу № 15, м.
Умань, Черкаська область, вул. Леніна 5А т: 5-30-14

Не менш як три століття людина намагається розкрити таємницю гри —
привабливої для дитини діяльності, надійної помічниці педагога, безмежно
складного явища для науковця. Пошуки в царині ігрової діяльності дають
змогу простежити історичний шлях розвитку теорії дитячої гри.

Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох
теоріях і системах. Ігри дошкільників вивчали В. Аванесова, Н.
Аксаринова, Л. Пантіна, Р. Римбург, С. Рубінштейн, П. Саморукова, Н.
Седж, І. Сікорський, Л. Славіна, Є. Тимофеєва, Г. Усова тощо. Значна
кількість цих досліджень зумовлена необхідністю вдосконалення
педагогічного керівництва іграми дошкільнят, оскільки ігрова діяльність
у дошкільній психології та педагогіці розглядається як важливий
розвивально-виховний засіб. Л. Лесгафт вбачав у грі найвигідніше заняття
для дитини, за допомогою якого вона готується до життя. Гра найбільш
відповідає її вікові через велику насиченість позитивними емоціями, які
викликають підвищене почуття задоволення. Завдяки емоціям дитина в грі
діє жваво, активно,безпосередньо. Цікаві думки щодо розробки теорії
дитячої ігрової діяльності висловив Я. Чепіга, який наголошував на
потенціалі ігрової діяльності у виховному процесі. Аналіз наукової
спадщини В. Сухомлинського засвідчив, що вчений-педагог відводив грі
основне місце у навчальній діяльності молодшого школяра. Адже для дитини
гра є найсерйознішою справою. В. Сухомлинський зазначав, що у грі:
«розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри
немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра — це
величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ вливається життєдайний
потік уявлень, понять про навколишній світ».

На особливій актуальності проблеми гри у педагогіці наголосив
О.Запорожець, оскільки у процесі ігрової діяльності створюються
сприятливі умови для засвоєння дітьми нових знань і вмінь. Крім того,
вона сприяє розв’язанню одного з актуальних завдань педагогічної
роботи, зокрема розвитку здібностей, що давали б дитині можливість
надалі самостійно здобувати різноманітні знання і творчо їх
використовувати відповідно до вимог реального життя»

Розробкою закономірностей формування гри в дошкільному віці, дослідженню
її виховних можливостей, обґрунтуванню методики використання гри в
педагогічному процесі суспільного дошкільного виховання присвячені праці
Л. Артемової, Р. Жуковської, Т. Маркової, Р. Римбург, Н. Михайленко
тощо. Гра є провідною діяльністю дошкільняти не тому, що займає
найбільше вільного від сну часу в його житті, а тому, що зумовлює
найважливіші зміни у психічних процесах і психічних особливостях його
особистості. Також вона є засобом всебічного розвитку дитини, важливим
методом виховання, її назвали «супутником дитинства», хоч у житті
граються не тільки діти, а й дорослі. Дитяча гра – це діяльність,
спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій
дитина відображає враження від їх пізнання. Мати дитинство – це
передусім мати право на розвиток власної ігрової діяльності, яка є
важливою складовою дитячої субкультури. Водночас гра є могутнім виховним
засобом, у ній, за словами К.Ушинського, реалізується потреба людської
природи.

Гра для дошкільника – це життя, зі своїми радощами, прикрощами,
переживаннями і досягненнями, своєрідна школа, де дитина вчиться
спілкуватися, діяти з предметами, нормам поведінки. Вона лише тільки
зовні видається безтурботною і легкою. Насправді вона вимагає від гравця
максимум енергії, розуму, самостійності. Це справжня напружена розумова
праця.

Найважливіша ознака дитячої гри – цілковита захопленість, дитина
повністю поринає у гру. Трапляється, що вона забуває про все – їжу сон,
оточуючих, реальне життя. У такі хвилини дитина живе в іншому світі.
Крім цього, подібна захопленість доповнюється емоційною насолодою. Тому
не варто дивуватися, якщо дитина розлючується, коли дорослі необережно
порушують її гру, переривають те, що повинно тривати в її фантазії, —
відбувається конфлікт двох світів, двох розумінь серйозності справи. З
точки зору дорослих, дитина всього лише грається і вже час займатися
кориснішими справами (вечеряти, вмиватися, гуляти тощо). А з точки зору
дитини, вона зайнята дуже цікавою роботою, і перш ніж іти кудись, вона
повинна її доробити.

Чого ж діти вчаться під час гри? Насамперед, дитина відкриває власне
тіло, світ, знайомиться з речами, їхніми властивостями та призначенням.
Гра активізує дитину, тримає напоготові її нервову систему, виробляє
імунітет проти прикростей і тиску. Під час гри тренуються рухові
здібності, створюються передумови для вправляння у розумових здібностях,
дитина вчиться орієнтуватися на площині та в просторі, розширюється її
світогляд.

І це ще не все: під час гри дитина збагачує також і світ своїх
переживань, повторює та знову переживає все приємне та неприємне, що
щодня відбувається довкола неї та з нею.

v

x

|

~

v

x

z

|

~

 

iiOeOe‚zzrfff

? кругозору та підвищуючи її ерудицію. На справді коло розвивальних ігор
більш широке: вони включають в себе практично все навколишнє оточення, в
якому живе і яке пізнає дитина. Незважаючи на схожість особливостей
психічного та фізичного розвитку малят, в кожному із них потрібно бачити
особистість. Кожна дитина — це індивідуум. І способи сприйняття
інформації у них різні:

«Візуали» — краще сприймають інформацію, коли вона має зорове
підкріплення;

«Аудиоали» — краще сприймають коли використовуються засоби інтонаційно
виразності мови ;

«Кінестети» — повинні все обстежити власними руками. Тому граючись з
дошкільником потрібно про ці особливості сприйняття інформації
пам’ятати.

Цікава гра з дитиною це обов’язкова умова успішного розвитку і
саморозвитку, це закладений самою природою принцип вивчення себе та
оточуючого світу. Вона парадоксальна за своєю природою: сполучає
свободу, творчість, невимушеність із чіткою вимогою виконувати певні
правила. Дитина може гратися у будь-що і використовувати при цьому
будь-які предмети в якості чого завгодно. Педагоги нашого закладу під
час художньої праці з дротами помітили, що дітям дуже подобається
гратися дротовими чоловічками. Саме тому ми приділили їй увагу. Спочатку
це були картини, невеличкі вироби. Поступово діти навчились вигинати
дерево, робити різні елементарні фігурки: грибок, квіточка, овочі,
фрукти. Потім педагоги почали застосовувати вироби під час проведення
занять (робота з цифрами, буквами, творчі розповідання). Дріт є добрим
матеріалом для роботи: гарно мнеться, гнеться, скручується,
переплітається, він є простим та доступним матеріалом. А саме головне,
що гра з дротом дає можливість дітям створювати картину світу, вона
дістає можливість створювати свій особистий світ. При цьому гра не
потребує якогось особливого обладнання.

Ми знайшли нові форми дитячого життя створивши власні дротові ігри на
основі казок, художніх творів, які пропонуємо вашій увазі. Грайтеся з
задоволенням !

Авторські ігри з дротом

«Світ дротоляндії»

Для виготовлення іграшок – саморобок використовують :

Тонкий мідний дріт, або в кольоровій пластиковій обмотці

Кусачки

М’яка шкурка

Лист фанери або цупкого картону

Кольорові нитки

Мета використання дротових ігор:

Сприяння гарному емоційному стану. На основі казок спонукання розвитку
дрібної моторики рук та творчого мислення, пам’яті, уваги , вміння
імпровізувати, розігрувати діалоги, мовлення .Навчання дитини
розповідати казку по –різному: коротко передаючи сюжет, або поширено,
коли дитина промовляє монолог, описуючи події з усіма подробицями та
складання небилиць Активізація розумової діяльності, закріплення
мовленнєвих навичок. Забезпечення набуття функціональної компетентності
в процесі предметно – практичної діяльності, виявлення активності та
реалізації потенційних можливостей дитини – фізичних, соціально –
моральних, емоційних, пізнавальних, мовленнєвих, художніх, креативних.
Сприяння соціально — моральному розвитку дитини в специфічних видах
дитячої діяльності – спілкуванні, предметно – практичній та грі.

« Півник та двоє мишенят»

В гру можна починати грати після знайомства з казкою.

Ігрове завдання:

1. знімаємо мультфільм

Беремо цупкі листи паперу .Фігурки з проволоки. Викладаємо і озвучуємо
казку (молодший вік)

2. рахунок , величина Порахувати скільки мишенят, півників, кущів,
дерев.

Хто великий а хто малий, хто високий а хто низький

«Казка по новому» початок після кінця (старший вік)

Ігрове завдання:

Запропонувати розміркувати: А що потім (викласти сюжет фігурками і
обіграти)

1. К.Д. Ушинський «Умій зачекати » -А давай зробимо так щоб півник
зустрів когось по дорозі коли піде на тонкий льодок кататись. Кого він
може зустріти? Що йому скажуть?

2. Казка «Ріпка». Хто більше всіх трудився? Як ділили ріпку хто при
цьому їм заважав?

3. Казка «Колобок». Які слова в животі у лисиці сказав колобок. І що
сталось?

4.Казка «Червона шапочка »А щоб було як би вовк був дуже
добрим ?

«Небилиці »

Під час читання твору запропонувати визначити що невірно.

Дж. Сміт «Не може бути», «Слон та цвіркун», «Про летючу корову»

Ігрове завдання: Хто замітить більше небилиць(відкладає дротові
геометричні фігури а результат показати цифрою.

«Мандрівка в країну Уявою»

Ігрове завдання: Скласти та обіграти теми:

«Як би я був веселим метеликом…»

«Пригоди равлика в країні Уявія…»

«Склади розповідь »

Ігрове завдання: Я почну, а ти закінчиш (з викладанням фігурок)

І варіант «Два вовчика — дружбика» Одного разу вирішили вовчики піти в
місто, а дорога пролягала через лісову галявину (Як вони Будуть
добиратись? Що трапиться у лісі? Хто допоможе їм вирішити проблему?)

ІІ варіант Починає дитина а дорослий закінчує розповідь

«Зимова казка»

Ігрове завдання: створити з геометричних фігур образи героїв,

Придумати оповідання «Зимові пригоди»

«Пригоди на спортивному майданчику »

Ігрове завдання: скласти розповідь продовжуючи слова дорослого

У Петрика задзвонив телефон. Миколка зве на стадіон (а що було далі)

Дошкільне дитинство летить швидко. Не пропустимо ці короткі, але такі
щасливі роки дошкільнят. Заповнимо їх дні цікавими подіями, новими
відкриттями, пізнавальними іграми. Пам’ятаймо все добре закладене в
дошкільні роки, обов’язково дасть благодатні ростки в юності.

PAGE

PAGE 1

PAGE

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *