.

Впровадження нових освітніх технологій в особистісно-зорієнтованому навчанні на уроках читання в початковій школі.

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1280
Скачать документ

Вступ

Актуальність теми. Перед освітою на сучасному етапі постають нові
завдання: школа повинна орієнтуватися на створення оптимальних умов для
розвитку кожної дитини, спрямовуватися не на заучування, а на формування
в учнів здібностей самостійно осмислювати навколишню дійсність. Аналіз
літератури показав, що зусилля науковців спрямовуються переважно на
теотеричне дослідження проблеми.

Об’єкт дослідження – процес впровадження нових освітніх технологій в
особистісно-зорієнтованому навчанні на уроках читання.

Предмет дослідження – методи та прийоми, котрі сприяють ефективному
набуттю читацьких умінь в процесі мовної освіти молодших школярів.

Мета дослідження – визначити, теоретично обґрунтувати й практично
перевірити дидактичні засади застосування інтерактивних методів у
процесі особистісно-орієнтованого навчання молодших школярів.

Гіпотеза дослідження – інтерактивні методи підвищують мовитацію,
дозволяють залучити дітей до колективної творчої діяльності.

Завдання, які необхідно дослідити:

аналіз класифікації нестандартних методів навчання;

описання найпоширеніших інтерактивних методів;

узагальнення правил впровадження цих методів на уроках читання;

вивчення досвіду із застосування нових освітніх технологій на уроках
читання.

Методи дослідження:

спостереження;

вивчення періодичної літератури;

вивчення шкільної документації.

Практичне значення роботи знайшло вияв у розробці системи уроків читання
з використанням інтерактивних методів особистісно-зорієнтованого
навчання.

1.Класифікація інтерактивних методів Інтерактивне навчання — це певний
різновид активного навчання, який, проте, має свої закономірності та
особливості. Навчальний процес завдяки таким технологіям відбувається за
умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання,
взаємонавчання, коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними
суб’єктами уроку.

Ефективність навчально-виховної роботи визначається не тільки методами
викладання – учіння, а також і формами її організації.

Форма організації навчання як дидактична категорія означає зовнішній бік
організації навчального процесу, пов’язаний з кількістю учнів, часом і
місцем навчання, а також і з порядком його здійснення.

Основними напрямами вдосконалення організаційних форм навчання у
дидактиці вважається модернізація змісту навчання, опрацювання та
впровадження елементів індивідуалізації, технізації та створення
навчально-пізнавальних модулів.

При впровадженні нових освітніх технологій велику увагу надають
індивідуальному навчанню. Воно дає високий ефект, тому що учень набуває
певних знань, практичних навичок та вмінь за оптимальний для себе час,
враховуючи свої психічні особливості та обсяг навчального матеріалу.
Доконечною умовою отримання таких результатів є висока педагогічна
майстерність учителів.

Також достатньо широко використовується позаурочна форма навчання.
Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного
уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні
уроки.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має
нетрадиційну структуру. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію
навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають
емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі
сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію
навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності.

Думки педагогів щодо таких уроків різні. Одні вбачають в них прогрес
педагогічної думки, важливий шлях демократизації школи; інші –
небезпечне порушення педагогічних принципів, відступом педагогів під
натиском лінивих учнів, які не хочуть і не вміють серйозно трудитися.

До нестандартних форм вчені відносять:

• навчальні екскурсії на природу, в музей, на виставку, підприємство
тощо.

• індивідуальні чи групові додаткові заняття;

• факультативи;

• предметні гуртки тощо.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка
безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу.

2.Віршовані уроки. Віршовані (римовані) – це такі нестандартні уроки, що
проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання,
задачі, пояснення – римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують
вивчені теми, тобто є узагальнюючими (систематизуючими), їх структура
подібна до структури уроків узагальнення знань. Римовані уроки
максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло –
віршами, і не можна пропустити основне.

3.Уроки-дискусії. Уроки-дискусії проводяться після вивчення певної теми,
розділу програми. Мета таких уроків – поглиблення й систематизація знань
школярів з предмета. Такі нестандартні форми організації уроків
обов’язково мають містити підготовчий етап. Учням повідомляють тему
диспуту, засідання, конференції.

Уроки-дискусії дають прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної
проблеми або зі складного питання та залучити дітей до активної роботи,
сприяють розвитку пізнавальних інтересів школярів, збагаченню лексичного
запасу, необхідного для висловлення своїх думок як усно, так і письмово

4.Проекти в початковій школі.

Основні вимоги до проектів:

1.Наявність значимої в дослідницькому, творчому плані проблеми.
2.Практична, теоретична, пізнавальна значимість.

3.Самостійна діяльність.

4.Визначення кінцевих цілей.

5.Визначення базових знань.

6.Структурування змістовної складової.

7.Використання дослідницьких методів.

Передумова успішності – володіння дослідницькими, проблемними методами,
уміння вести статистику, обробляти дані.

Етапи проекту:

Починання (визначення теми та цілей)

Планування (аналіз проблем, постановка завдань, розподіл ролей)

Ухвалення рішення (збір інформації, «мозковий штурм»)

Виконання

Захист проекту (підготовка доповіді, захист, оцінка)

Оцінка результатів (аналіз досягнень та невдач)

Роль учителя при написанні проекту. Найскладніше для вчителя в ході
проектування – це роль незалежного консультанта. На різних етапах
проекту він тільки спостерігає, консультує, мотивує, бере участь в
обговоренні та аналізі.

Роль учнів у навчанні: вони виступають активними учасниками процесу.
Діяльність у робочих групах допомагає їм навчитися працювати в
«команді».

Оцінка проекту Перший (схований) компонент – це педагогічний ефект від
включення школярів в «добування знань» й їхнє логічне застосування.
Друга складова оцінки результату – це сам проект. Причому оцінюється не
обсяг освоєної інформації (що вивчено), а її застосування в діяльності
(як застосовано) для досягнення поставленої мети.

&

&

&

“нкою та прагненням до лідерства. Мотивація уникнення невдачі, як
правило, виявляється в учнів, які не встигають у навчанні. Мотивація
навчання спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й
поглиблення знань. Для розвитку мотивації навчання потрібні середовивище
, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних
прийомів. До мотиваційного компоненту уроку потрібно підбирати цікавий
матеріал, який стимулює емоції та почуття учнів, використовуючи рольові,
сюжетні, дидактичні ігри .

Для повноцінної мотивації необхідно наступне:

– Використання на уроці особистісно орієнтованого цікавого матеріалу.

– Підтримка прагнення до саморозвитку і самовдосконалення .

– Стимулювання появи емоційного задоволення від процесу навчання.

– Формування адекватної оцінки власних властивостей.

– Використання різних способів педагогічної підтримки.

– Виховання почуття обов’язку відповідального ставлення до навчальної
роботи.

– Установлення по-справжньому гуманних стосунків з учнями, повага до
особистості дитини.

– Задоволення потреби у спілкуванні з учителем, однокласниками під час
навчання.

6.Театральна педагогіка. Театр – це синтез багатьох мистецтв, зокрема
живопису, архітектури, музики, вокалу, танцю. Об’єднувальну функцію щодо
всіх цих мистецтв виконує мистецтво актора, в тому числі і педагога.

Координатором усіх мистецтв у театрі, творцем спектаклю, його мистецької
впливовості через числення поєднання художніх образів є режисер, то у
школі – педагог.

Педагог – це одночасно і режисер, і актор, який сам складає і грає, який
сам вчиться і навчає. Навчає малу дітвору, яка вже встигла полюбити нас
педагогів, перших просвітителів у їхньому житті, полюбити по-своєму,
по-дитячому, але щиро і незаперечно

Актуальність ролі вчителя. використання елементів режисерської та
акторської майстерності у педагогічній діяльності знаходимо перш за все:

у вимірах психології,

у вимірах культури і естетики.

у вимірах соціології.

Але під час використання треба мати на увазі, що театралізація веде до
заглиблення учнів у внутрішній стан героїв. Діти прагнуть більш точно
передати особливості характеру, мови персонажу, але при цьому менше
звертають увагу на особливості композиції. Таким чином театралізація
допомагає розвинути виразність читання, але може загальмувати розуміння
сюжету тексту, ускладнити визначення головної думки. Тому театралізацію
треба неодмінно поєднувати з традиційними формами роботи над текстом.

7.Урок-конференція. Конференція, як форма організації
навчально-виховного процесу, передбачає присутність в одній аудиторії
учнів, які об’єднані однією метою – вирішення певної теоретичної чи
практичної проблеми. Творче обговорення та розв’язок вибраної проблеми
зумовлюють зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а її
результатом – осмислення цієї проблеми. Метою конференції є поглиблення,
зміцнення та розширення діапазону знань учнів; формування позитивного
ставлення до самостійного набуття ними знань; розвиток і саморозвиток
творчих здібностей учнів, їх активності; створення передумов
самовиховання, самовдосконалення, самовизначення учнів. На першому етапі
визначаються тема конференції, ставляться мета та завдання;
розробляється перелік питань, які розкривають тему (план); оголошуються
конкурс на кращу доповідь і девіз конференції; розподіляються обов’язки
між учнями; готуються виставочні матеріали, література, наочність. На
другому етапі уточнюється план конференції, визначаються її учасники
(учні одного класу, паралельних класів), складається список
рекомендованої літератури, оголошуються доповідачі та виступаючі,
готується інформаційний стенд. В цей час центральною ланкою в підготовці
конференції є її змістова сторона. При цьому переслідується мета
виявлення наявності нової інформації, цікавих статистичних даних,
фактів. Технологія проведення уроку-конференції така: оголошення теми,
доповідей, співдоповідей, виступів; затвердження регламенту роботи;
підтримка робочої атмосфери; концентрація уваги учнів на темі
конференції, активізація навчально-пізнавальної діяльності учасників
конференції; дотримання чіткої процедури її проведення; забезпечення
позитивної установки на сприйняття змісту повідомлень, відповідного
морального та психологічного мікроклімату, атмосфери поваги та довіри.

8.Режисура уроків читання.. Cучасний час вимагає від учителя самостійної
методичної роботи. Навчання треба поєднати з чарівністю, привабливістю.
То як же навчання ретельне зробити привабливим? Важливе значення тут
мають почуття комфорту, задоволення, зацікавлення, велика активність,
приємність, насолода, втіха. Спостереження за дітьми на уроках читання
показали, що їхня поведінка змінювалася, очі промінилися, коли учитель
використовував театральну педагогіку, варіював голос, майстерно читав
художні твори, влучно застосовував міміку та жести, використовував
музичні твори. Такі уроки відзначалися великою увагою учнів, їхня
навчальна активність була найвищою.

ВИСНОВКИ: В ході проведеного дослідження, нами були визначені,
теоретично обґрунтувані й практично перевірені дидактичні засади
застосування інтерактивних методів у процесі особистісно-орієнтованого
навчання молодших школярів.

В кінці дослідження нами була проаналізований класний журнал і виявлена
така закономірність – навіть у тих дітей, які погано читали, підвищилася
навчальна мотивація, вони прагнули взяти участь в нестандартній формі
навчання. Разом з тим підвищилася успішність, покращилися комунікативні
та читацькі навички учнів.

Ми прийшли до таких висновків:

1.Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних
методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і
приносять результат тільки в поєднанні з іншими.

2.За умови вмілого провадження, інтерактивні методи навчання дозволяють
залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально
важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.

3.При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.

Таким чином, гіпотеза доведена.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бутз М. Робота в гурпах і демократичний процес// Робота в групах.
Вибрані статті/ Пер. З прльськ. – Варшава, 1994. – с. 1-6.

Грабовська Т.І., Талапканич М.І., Химинець В.В. Інноваційний розвиток
освіти: особливості, тенденції, перспективи. – Вид. ЗОІППО. – Ужгород,
2006. – 232 с.

Кірик М. Ю. Розвиток особистості молодшого школяра в процесі
експериментального оздоровчо – випереджуючого навчання. – Івано –
Франківськ, 2006. – 384 с.

Кузьміна Н. Проблема підвищення рівня мотивації на уроках читання / Н.
Кузьміна, Т. Коршун // Початкова шк. – 2007. – № 3. – С.26 – 27.

Пометун О, Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання: теорія,
практика, досвід. –К., 2002. – 135 с.

Радзецька Л. І ., Химець В. В. Роль і місце вільного часу у
превентивному виховані учнівської молоді Превентивне
виховання : проблеми ненасильства. – Київ, 2000. – С. 51 -55.

Суржук Т.Б. Диференційоване навчання на уроках читання / Т Б. Суржук //
Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах
освіти. Наук. зап. РДГУ. Вип. 26. – Рівне : РДГУ, 2003. – С. 54 – 58.

Химинець В.В. Інновації в сучасній школі. – Вид. ЗІППО. – Ужгород, 2004.
-168 с.

PAGE \* MERGEFORMAT 8

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020