ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: Товарознавча експертиза якості та порядок оформлення
плодоовочевих соків при переміщенні через митний кордон України

Зміст

Вступ _____________________________________________________3

Розділ 1 Аналітичний огляд літератури _________________________5

Класифікація плодоовочевих соків за УК ТЕЗД _______________5

1.2.Аналітичний огляд нормативної бази, яка обумовлює проведення

експертизи плодоовочевих соків ______________________________19

1.3. Законодавча база, що регламентує порядок і правила переміщення
плодоовочевих соків через митний кордон України _______________20

1.4. Характеристика споживчих властивостей та біологічної цінності
плодоовочевих соків_________________________________________23

Розділ 2.Експериментальна частина ____________________________28

2.1.Об’єкти та методи досліджень ______________________________28

2.2.Товарознавча характеристика яблучного соку який переміщується

через митний кордон України _______________________________30

2.3 Оцінка якості та конкурентоспроможність яблучного соку,

який перетинає митний кордон України ______________________37

2.4 Особливості проведення товарознавчої експертизи соків

та оформлення результатів в митній лабораторії __________________47

Розділ 3. Митне оформлення плодоовочевих соків при переміщені їх

через митний кордон України __________________________________54

3.1 Основні вимоги до митного оформлення плодоовочевих соків____54

3.2. Порядок митного оформлення плодоовочевих соків при переміщенні
через митний кордон України ______________________61

3.3. Порядок визначення митної вартості соків __________________77

3.4. Порядок нарахування митних платежів на плодоовочеві соки ___87

Висновки та пропозиції ______________________________________89

Література ________________________________________________92

В С Т У П

Соки є важливим продуктом харчування, так як нарівні із свіжими
фруктами та овочами забезпечують організм людини набором всіх
фізіологічно активних речовин – вітамінами, макро- та мікроелементами,
поліфенолами, та багатьма іншими, що необхідні для нормальної
життєдіяльності людини. Біологічні властивості їх такі, що вони не
тільки самі по собі є харчовими продуктами, що легко засвоюються, але й
сприяють при їх споживанні більш повній засвоюваності таких основних
харчових речовин, як жири, білки, цукри, які містяться в інших харчових
продуктах.

З метою задоволення потреби організму у воді та задоволення почуття
спраги соки та напої повинні справляти певну фізіологічну дію на
організм, яка залежить від їх освіжаючої здатності, поживності,
стимулюючої здатності, гармонічного смаку та запаху та інших
властивостей. Плодоовочеві соки, що мають смакові та поживні
властивості, в повній мірі відповідають цим вимогам.

З фізіологічної точки зору плодоовочеві соки можуть бути віднесені до
групи поживних напоїв. Вони містять різні харчові та біологічно-активні
речовини та є гарним джерелом води. Соки з м’якоттю містять більшість
поживних речовин, що входять до складу вихідної сировини.

Харчова, лікуюча та стимулююча дія плодоовочевих соків тим більша, чим
краще збереженні їх натуральні властивості. Плодоовочеві соки – напої,
які можуть споживати всі. Їх рекомендують для покращення апетиту,
задоволення почуття спраги під час важкої праці.

Велика перевага плодоовочевих соків полягає в тому, що вони знаходяться
у розпорядженні споживача протягом цілого року, навіть тоді, коли фрукти
та овочі, з яких отримують соки, не зростають. Все це підкреслює велике
значення плодоовочевих соків як харчових продуктів з натуральними
властивостями.

Виходячи з вищезазначеного, метою дипломної роботи є здійснення
товарознавчої експертизи якості плодоовочевих соків та їх митного
оформлення при переміщенні через митний кордон України.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

проаналізувати законодавчу базу, що регламентує порядок і правила
переміщення соків (на прикладі яблучного соку) через митний кордон
України;

здійснити аналіз нормативної бази, яка обумовлює порядок проведення
експертизи плодоовочевих соків;

провести товарознавчу характеристику плодоовочевих соків, які
перетинають митний кордон України;

провести оцінку якості та здійснити розрахунок конкурентоспроможності
соку;

проаналізувати порядок митного оформлення плодоовочевих соків при
переміщенні через митний кордон (на прикладі Київської регіональної
митниці);

зробити висновки та пропозиції по удосконаленню експертизи плодоовочевих
соків та їх митному оформленню.

Розділ 1. Аналітичний огляд літератури

1.1. Класифікація плодоовочевих соків за УК ТЕЗД

2009 Соки фруктові (включаючи виноградне сусло) або соки овочеві,
незброджені, без додання спирту з доданням або без додання цукру чи
інших підсолоджувальних речовин:

сік апельсиновий;

2009 11 – заморожений;

2009 11 19 – інший;

2009 11 19 10 – концентрований;

2009 20 – сік грейпфруктовий;

2009 20 19 – інший;

2009 20 19 10 – концентрований;

2009 30 – сік інших цитрусових;

2009 30 19 – інші;

2009 10 19 10 – концентрований;

2009 30 31 00 – з доданням цукру;

2009 40 – сік ананасовий;

2009 40 19 – інший;

2009 40 19 10 – концентрований;

2009 40 30 00 – з доданням цукру;

2009 50 – сік томатний;

2009 50 10 00 – з доданням цукру;

2009 50 90 00 – інший;

2009 60 – сік виноградний;

2009 60 19 – інший;

2009 60 19 10 – концентрований;

2009 70 – сік яблучний;

2009 70 19 00 – інший;

2009 70 91 00 – з доданням цукру;

2009 70 99 00 – без додання цукру;

2009 80 – сік інших плодів (фруктів) або овочів;

2009 80 19 00 – інший;

2009 80 32 – сік плодів;

2009 80 32 10 – концентрований;

2009 80 32 90 – інший;

2009 80 33 00 – сік плодів манго, мангостана, напої, тамаринду,
джекфрута, карамболи і пітаї;

2009 90 – суміші соків.

Плодоовочеві соки даної товарної позиції отримують переважно пресуванням
свіжих, здорових (тобто не ушкоджених хворобами і шкідниками) зі спілих
плодів (фруктів) і овочів. Добувати соки можна механічним
“екстрактором”, який працює за тим же принципом, що і побутова
соковижималка для лимону, або пресуванням, якому може передувати чи
розчавлювання, або подрібнення (в особливості яблук), або обробка
холодною або гарячою водою або паром (наприклад чорної смородини).

Рідину, отриману таким чином, потім піддають наступним процесам обробки:

а) освітленню, щоб відокремити сік від більшої частини твердих примісей,
за допомогою освітлюючих речовин (желатину, альбуміну, інфузорною землею
і т. ін.) або ферментів, або центрифугируванням;

б) фільтруванню, часто за допомогою фільтрованих пластин, облицьованих
кизельгуром, асбестом, целюлозою і т. ін.;

в) деаерації, щоб видалити кисень, який може псувати смак і колір соку;

г) гомогенізації, у випадку деяких соків, які отримують з дуже м’ясистих
плодів (томатів, персиків і т. ін.);

стерилізації, щоб попередити зброджування. Можуть застосовуватися різні
методи, наприклад, пастеризація (тривала або миттєва), електрична
стерилізація в машинах, оснащених електродами, стерилізація
фільтруванням, консервуванням під тиском з застосуванням діоксиду
вуглецю, охолодження, хімічна стерилізація (наприклад, за допомогою
діоксиду сірки, бензоату натрію), обробка ультрафіолетовими променями
або іонообмінниками.

В результаті цих різноманітних способів обробки плодоовочеві соки можуть
складатися зі світлої не забродженої рідини. Але деякі соки (особливо,
отримані з таких м’ясистих плодів як абрикоси, персики) все ж містять
частку м’якоті в тонкоподрібненому вигляді або в суспензіях, або як
осад.

В дану товарну позицію включаються також ті соки, які відносно рідко
зустрічаються в практиці, ті, що отримані з сушених плодів (фруктів) та
овочів, при умовах, що в свіжому стані вони відносяться до соковитих
плодів. Прикладом є “сливовий сік”, екстрагований зі слив нагріванням у
воді в дифузійному апараті протягом декількох годин. В дану товарну
позицію не включаються, більш або менш рідкі продукти, отримані
нагріванням у воді свіжих або сушених плодів (фруктів) (наприклад, ягід
можевельника, плодів шипшини), які практично не містять соку; такі
продукти зазвичай включаються в товарну позицію 2106.

Соки даної товарної позиції можуть бути концентровані (морожені або не
морожені) або у вигляді кристалів або порошку, в останньому випадку при
умовах, що вони повністю або майже повністю розчинні у воді. Такі
продукти отримують переважно за допомогою процесів, пов’язаних або з
тепловою обробкою ( у вакуумі або ні), або з обробкою холодом
(ліофілізація).

При умовах зберігання своїх первинних властивостей, фруктові соки даної
товарної позиції можуть містити нижчеперелічені речовини, які або
з’являються в них в результаті технологічного процесу, або були
спеціально додані:

цукор;

інші підсолоджуючі речовини, природні або синтетичні, при умові, що
додана їх кількість не перевищує необхідну для звичайного підсолодження
кількість і що ці соки відповідають вимогам даної товарної позиції і по
іншим показникам, зокрема, по балансу різних компонентів;

речовини, що додають для збереження соку від псування або запобігання
його зброджування (наприклад, діоксид сірки, діоксид вуглецю, ферменти);

стандартиризуючі речовини (наприклад, лимонна кислота, винна кислота) і
речовини, які додають для відновлення первинної кількості компонентів,
зруйнованих під час технологічного процесу (наприклад, вітаміни,
барвники), або для “фіксації” смаку (наприклад, сорбіт, додаваємі в
порошкоподібні або кристалічні соки з цитрусових плодів). Але в дану
товарну позицію не включаються фруктові соки.

В дану товарну позицію включаються суміші соків з плодів (фруктів) або
овочів одного або різних видів, а також відновленні соки ( тобто
продукти, отримані шляхом додавання до концентрованого соку води в
кількості, що не перевищує її кількість, яка міститься в аналогічних
неконцентрованих соках звичайного складу).

Але додавання води до натурального фруктового соку або додавання її до
концентрованого соку у великій кількості, ніж необхідно для відновлення
первинного натурального соку, призводить до утворення розбавлених
продуктів, що наділені властивостями напоїв товарної позиції 2202.
Фруктові соки, які містять діоксид вуглецю більш його звичайного вмісту
в соках, оброблених цим газом (газовані фруктові соки), а також лимонади
і газована вода, ароматизована фруктовим соком, також не включається
(товарна позиція 2202).

В дану товарну позицію включається також виноградне сусло, яке
застосовується для будь яких цілей, при умовах, що воно не зброджене.
Оброблене майже так як і інші фруктові соки, виноградне сусло дуже
нагадує звичайний виноградний сік. Воно може бути представлене у вигляді
концентрату або навіть у вигляді кристалів (в останньому випадку в
торгівлі воно відомо як “виноградний цукор” або “виноградний мед” і
використовується в кондитерській промисловості для виготовлення імбирних
пряників, карамельних виробів і т. ін.).

Виноградне сусло, частково зброджене, незалежно від того, призупинено
бродіння чи ні, а також незброджене сусло, з додаванням спирту,
включаються в товарну позицію 2204, якщо концентрація спирту в них
перевищує 0,5 об.%

В дану товарну позицію не включаються фруктові або овочеві соки з
концентрацією спирту більш 0,5 об% (група 22). [22].

Асортимент яблучного соку.

Сокове виробництво виготовляє такі типи яблучного соку:

натуральний;

з цукром;

з м’якоттю;

сік спиртований;

сік концентрований.

Сік натуральний (без жодних добавлень)– клітковий сік, відділений від
нерозчинної частини плодової тканини. Сік яблучний натуральний
виготовляють двох видів:

— прозорий освітлений;

— мутний неосвітлений.

Перевага прозорих соків –це привабливий зовнішній вигляд, стійкість при
зберіганні; їх можна концентрувати не побоюючись желювання продукту.
Однак при виробництві цих соків, які одержують в основному від жимом та
рідше дифузією, у вичавках і осадах нарівні із баластними речовинами
втрачаються жиророзчинні вітаміни та ароматичні речовини, частина макро-
та мікроелементів, білків та пектинових речовин. Внаслідок чого
знижується їх харчова цінність. В той же час освітлені соки, які містять
менше сухих розчинних речовин, справляють кращу освіжаючу та
спраговгамовуючу дію. Крім цього за вмістом вітаміну С перевага
віддається освітленому соку натуральному, який не змішують з цукром або
цукровим сиропом.[44] Не можна добавляти в натуральні соки штучних
барвників, синтетичних, ароматичних та консервуючи речовин, за
виключенням аскорбінової та сорбінової кислоти.[19]

Хімічний склад та харчова цінність освітлених соків наведені в таблиці.
1.1.[50]

Таблиця 1.1

Хімічний склад та харчова цінність освітленого яблучного соку

Показники

Хімічний склад, г/100г

Вода

Білки

Моно- та дисахариди

Клітковина

Органічні кислоти

Зола

88,4

0,4

10,3

0,0

0,5

0,5

Мінеральні речовини, мг/100г

Na

K

Ca

Mg

P

Fe

2,6

124

12

6

11

1,5

Вітаміни, мг/100г

(-каротин

В1

В2

РР

С

Сліди

0,01

0,01

0,1

1,0

Енергетична цінність натурального яблучного соку складає 42 ккал.

Вимоги до якості.

За показниками якості соки поділяють на два ґатунки: вищий та перший. За
фізико-хімічними показниками соки повинні відповідати нормам, які
наведені в табл. 1.2.[6]

Таблиця 1.2

Фізико-хімічні показники освітлених соків

Назва показника Норма для гатунків

Вищого Першого

1. Масова доля розчинних сухих речовин, %, не менше:

яблучном

-ранніх строків дозрівання

-пізніх строків дозрівання

-яблучном (з дикорослих сортів)

-яблучном (з добавленням аскорбінової кислоти)

10

11

11

9,0

9,5

8

11

2. Масова доля титрованих кислот (в перерахунку на яблучну), %:

ранніх строків дозрівання

пізніх строків дозрівання

для яблучного з дикорослих сортів

0,3-1,2

0,3-1,4

0,3-1,2

0,3-1,4

1,1-1,6

3. Масова доля вітаміна С, %, не менше

яблучном (з добавленням аскорбінової кислоти) 0,03

4. Масова доля сорбінової кислоти, %, не більше 0,06

5. рН, не більше 4,4

6. Масова доля спирту, %, не більше 0,3 0,5

7. Масова доля осаду,. %, не більше, в соках:

освітлених

неосвітлених

0,1

0,4

0,2

0,9

8. Сторонні домішки Не допускаються

9. Мінеральні домішки Не допускаються

10. Домішки рослинного походження Не допускаються

Яблучний сік з цукром – це сік, що виробляють із свіжих плодів з
добавленням цукру, цукрового або глюкозно-фруктозного сиропу для
одержання гармонічного кисло-солодкого смаку.

Яблучний сік з цукром виготовляють двох видів:

освітлений;

неосвітлений.

Для освітлення використовують пектолітичні ферментативні препарати.

Не допускається добавлення в сік з цукром штучних барвників, синтетичних
та ароматичних речовин, за виключенням сорбінової кислоти.

Для зниження величини рН до встановленого значення допускається
добавлення лимонної кислоти в яблучний сік з яблук ранніх сортів
дозрівання.[15]

Вимоги до якості.

За органолептичними показниками соки повинні відповідати вимогам, які
наведені в таблиці 1.3.[7]

Таблиця 1.3

Органолептичні показниками соку з цукром

Показник Характеристика ґатунків

Аромат та смак Натуральні, гарно виражені, властиві даному сорту яблук

Сторонні присмак та запах не допускаються

Колір Властивий кольору плодів

Прозорість:

Освітлених

Неосвітлені Прозорі, допускається легка опалесценція

Прозорість не обов`язкова

За фізико-хімічними показниками яблучний сік з цукром повинен
відповідати нормам, які вказані в табл. 1.4.[7]

Таблиця 1.4

Фізико-хімічні показники яблучного соку з цукром

Назва показника Норма для ґатунків

1. Масова доля розчинних сухих речовин, %, не менше:

яблучном

-ранніх строків дозрівання

-пізніх строків дозрівання

11

12

2. Масова доля титрованих кислот (в перерахунку на яблучну), %:

ранніх строків дозрівання

пізніх строків дозрівання

0,3-1,0

0,4-1,2

3. Масова доля сорбінової кислоти, %, не більше 0,06

4. Масова доля спирту, %, не більше 0,4

5. Масова доля осаду, %, не більше, в соках:

освітлених

неосвітлених

0,15

0,8

6. Сторонні домішки Не допускаються

7. Мінеральні домішки Не допускаються

8.Домішки рослинного походження Не допускаються

Яблучний сік, який містить тонкоподрібнену м’якоть, — нектар виробляють
з добавленням цукрового сиропу.

Яблучний сік з м’якоттю виготовляють наступних видів:

-натуральний;

-з цукром.

Сік з м’якоттю нарівні з розчинними речовинами кліткового соку містять
також нерозчинні, які мають харчову та фізіологічну цінність. До них
відносяться каротин та каротиноїди, білки цитоплазми, високомолекулярні
пектинові та інші колоїдні речовини, які надають соку більш повний смак
та аромат.[37]

Як показали хроматографічні дослідження, м’якоть плодів на відміну від
вичавок містить тільки незначну кількість водонерозчиних речовин
кліткової тканини та кліткових стінок, які за хімічним складом являються
целюлозою, геміцелюлозою та пектиновими речовинами. Основну частину
м’якоті складають компоненти самої клітини.

У свіже віджатому соку частинки м’якоті містять білки цитоплазми у
колоїдно-водорозчинній формі, до складу входять не менше 14 амінокислот.
Білки цитоплазми є в основному білками ферментів.

Досліджений вміст в м’якоті поліфенольних речовин, які сприяють дії
вітаміну С та позитивно впливають на міцність кровоносних судин. Була
знайдена значна кількість лейкоантоціанів.

Ці речовини нарівні з іншими поліфенолами із структурою пірокатехіна,
наприклад, хлорогеновою кислотою, відносяться до так званих
конденсованих дубильних речовин.

Поліфеноли (дубильні речовини, таніни), які мають гіркий в’яжучий смак,
разом із цукрами та кислотами формують смак соку. В обміні речовин
організму поліфеноли грають важливу роль, як активні учасники багатьох
біохімічних процесів, зв’язаних з диханням та розвитком організму. Деякі
поліфенольні речовини мають Р-вітамінну активність.[48]

Пектинові речовини, які зберігаються в соку з м’якоттю, мають
промінезахисну та антитоксичну дію та здатні виводити з організму важкі
метали, токсини та радіоактивні елементи.[49]

Вагомим недоліком соку з м’якоттю є розшарування його в процесі
зберігання, що погіршує товарний вигляд соку. Стійкість соку проти
розшарування тим вища, чим більший вміст пектинових речовин та чим
менший розмір частинок м’якоті.

Хімічний склад та харчова цінність яблучного соку з м’якоттю наведені в
табл.1.5.[50]

Енергетична цінність соку з м’якоттю складає 45 ккал.

Таблиця 1.5

Хімічний склад яблучного соку з м’якоттю

Показники

Хімічний склад, г/100г

Вода

Білки

Моно- та дисахариди

Клітковина

Органічні кислоти

Зола

87,5

0,4

11,3

0,0

0,3

0,5

Мінеральні речовини, мг/100г

Na

K

Ca

Mg

P

Fe

2,6

124

12

6

11

1,5

Вітаміни, мг/100г

(-каротин

В1

В2

РР

С

сліди

0,01

0,01

0,3

2,0

Вимоги до якості.

Соки з м’якоттю випускають одним ґатунком.

За зовнішнім виглядом продукт повинен бути однорідним, допускається
незначне розшарування. Смак, колір та запах повинні бути властивими
свіжій сировині.[3]

За фізико-хімічними показниками сік повинен відповідати нормам, які
вказані в табл. 1.6.[3]

Таблиця 1.6

Фізико-хімічні показники яблучного соку з м’якоттю

Назва показника Норма для соків

Натурального З цукром

1. Масова доля розчинних сухих речовин (за рефрактометром), %, не менше:

10

14,0

2. Титрована кислотність (в перерахунку на яблучну), %:

0,3-1,0

0,2-1,1

3. Масова доля м’якоті, %, не менше

30 30

4. Масова доля сорбінової кислоти, %, не більше 0,06

5.Масова концентрація важких металів, г/л, не більше:

міді

олова

свинцю

0,005

0,1

Не допускається

6. Масова доля спирту, %, не більше 0,3

8. Сторонні домішки Не допускаються

Спиртовані соки призначаються для виробництва лікеро-горілчаних виробів
та безалкогольних напоїв. Яблучний спиртований сік використовують у
виробництві концентратів і соків, які отримали методом
деалкоголізації.[45]

За зовнішнім виглядом спиртований яблучний сік повинен бути прозорим,
без осаду та сторонніх включень, допускається опал, який зникає після
фільтрації.

За фізико-хімічними показниками спиртований сік повинен відповідати
вимогам, які наведені в таблиці 1.7.[5]

Таблиця 1.7

Фізико-хімічні показники спиртованого соку

Назва показника Норма для соків

Для лікеро-горілчаних виробів Для безалкогольних напоїв

1 2 3

1. Об’ємна доля етилового спирту, % 25,0

16,0

2. Масова концентрація загального екстракту, г/100см3, не менше

8,0

8,9

1 2 3

3. Масова концентрація титрованих кислот в перерахунку на лимонну
кислоту, г/100см3

0,5-0,9

0,5-1,0

4. Масова концентрація летких кислот в перерахунку на оцтову кислоту,
г/100см3, не більше

0,03

5.Масова концентрація важких металів, мг/дм3, не більше:

міді

заліза

свинцю

5

15

0,3

Концентрований яблучний сік одержують шляхом уварювання натуральних
соків з уловлюванням або без уловлювання ароматичних речовин.

Яблучний концентрований сік виробляють двох видів:

освітлений (для роздрібної торгівлі);

неосвітлений.

Концентровані соки виробляють різної концентрації. Густину соку можна
збільшити в 1, 2, 3 рази та більше. Чим менше густина соку, тим важче
його зберігати та транспортувати. В той же час великий ступінь
концентрування призводить до зміни якості соку. У всіх випадках густина
концентрованих соків повинна бути такою, щоб їх легко можна було
розвести до початкової.

Головне призначення концентратів – одержання натуральних соків. Це
означає, що при розведенні до них необхідно добавити стільки води,
скільки було віднято у соків при концентруванні.[45]

При розведенні концентрованих соків до 1 об’єму добавляють воду в
наступних об’ємах:

5,5 – до яблучного освітленого;

4,0 — до яблучного неосвітленого.

Відновлення природного аромату соку не завдає особливих труднощів, так
як ароматичні речовини уловлюють і зберігають окремо, а при розведенні
концентратів добавляють. Більш важка задача – розведення концентрованого
соку. Складність полягає в тому, що вода, яку добавляють при розведенні,
відрізняється від води, яку відняли від соку при концентруванні та яка,
по суті, є дистильованою водою. Якщо цього не врахувати, то можна
змінити смак або викликати окремі реакції між мінеральними речовинами
води та складовими частинами концентрованого соку.

При концентруванні соку в сучасних апаратах харчова цінність натуральних
соків повністю зберігається та обумовлюється вмістом білків, вуглеводів,
органічних кислот, полі фенолів, мінеральних речовин, вітамінів та інших
з’єднань.[55]

Енергетична цінність концентрованого яблучного соку складає 260 ккал.

Сторонні домішки (крім мінеральних та рослинного походження) визначають
візуально.

За фізико-хімічними показниками концентровані соки повинні відповідати
нормам наведеним в табл.1.8.[4]

Таблиця 1.8

Фізико-хімічні показники концентрованих соків

Назва показника Норма для ґатунків

Вищого першого

1. Масова доля розчинних сухих речовин, %, не менше:

70

55

2. Масова доля титрованих кислот (в перерахунку на яблучну), %, не менше
2,0 1,6

3. Масова доля осаду, %, не більше (від маси) 0,5 1,0

4. Масова доля сорбінової кислоти, %, не більше 0,1

5.Масова доля важких металів, %, не більше

міді

олова

свинцю:

в скляній тарі

алюмінієвій тарі

сборній жестяній

0,0005

0,02

0,00004

0,00004

0,001

6. Масова доля пектину в соках, призначених для безалкогольної
промисловості Не допуск. Не допуск.

7. Сторонні домішки рослинного походження Не допуск. Не допуск.

8. Сторонні домішки (крім мінеральних та рослинного походження) Не
допускаються

9. Мінеральні домішки Не допускаються

1.2. Аналітичний огляд нормативної бази, яка обумовлює порядок
проведення експертизи плодоовочевих соків

В Україні, на сьогоднішній день, діє в основному нормативно-технічна
документація, яка була прийнята ще при існуванні радянського Союзу. ДО
основної технічної документації, яка регламентує якість фруктових соків
відносять:

ГОСТ 30555-98 Консервы фруктовые для диетического питания.

Технические условия

ГОСТ30579-98 Консервы овощные для диетического питания

Технические условия

ГОСТ 656-79 Соки плодовые и ягодные натуральные.

Технические условия

— В замен ГОСТ 656-70 (в части метода определения

сорбиновой кислоты заменен ГОСТ 26181-84)

ГОСТ 657-79 Соки плодовые и ягодные с сахаром.

Общие Технические условия

— В замен ГОСТ 657-70

ГОСТ 16366-78 Соки подовые и ягодные с мякотью.

Технические условия

— В замен ГОСТ 16366-70

ГОСТ 18078-72 “Экстракты плодовые и ягодные. Технические условия”

ГОСТ 18192 – 72 “Соки плодовые и ягодные кон центрованные.

Технические условия”

ГОСТ 18193-72 Соки из цитрусовых плодов. Технические условия

ГОСТ 25892 – 83 Сок виноградный натуральный. Технические условия

ГОСТ 28539 – 90 Соки плодово-ягодные спиртованные.

Технические условия

ГОСТ 29135 – 91 Соки фруктовые. Общие технические условия

ДСТУ 2074 – 92 “Продукти переробки овочів і фруктів. Терміни та

визначення”

ДСТУ 2073 – 92 “Консерви овочеві та фруктові. Терміни та визначення”

РСТ УССР 1726 – 83 “Сік березовий натуральний. Технічні умови”

1.3. Законодавча база, що регламентує порядок і правила переміщення
плодоовочевих соків через митний кордон України

З метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту
товарів, сприянню зміцнення системи митних органів, удосконаленню
процедур митного контролю, посиленню боротьби з незаконним переміщенням
предметів та іншими правопорушеннями кожна держава визначає комплекс
заходів, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон
товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.

Державна митна служба України регулюється Законом “Про митну справу”,
Митним кодексом України та іншими законодавчими актами. [40]

Митний кодекс України введено в дію Постановою Верховної Ради України.
Визначаючи правові, економічні та організаційні основи митної справи в
Україні, він спрямований на захист економічного суверенітету та
економічної безпеки України, активізацію її зовнішньоторговельної
діяльності. Кодекс має на меті забезпечити виконання митними та іншими
державними органами, громадянами, суб’єктами зовнішньоекономічної
діяльності прав та обов’язків у галузі митної справи. Митний кодекс
України складається з 21-го розділу, 67-ми глав, 432-ой статей.

Ряд Указів президента України спрямовано на регулювання
зовнішньоекономічної діяльності. Даними Указами в Україні введено в дію
правила “Інкотермс-90”, розроблено державну політику регулювання
імпорту, введено в дію систему валютного та експортного контролю, обліку
окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), регулювання
бартерних (товарообмінних) операцій, визначено основні механізми та
порядок проведення деяких зовнішньоекономічних операцій.

В цілях захисту державних інтересів України, здійснення механізму
регулювання експорту та імпорту товарів (в тому числі фруктових соків)
13.07.98 року прийнятий Указ Президента “Про здійснення механізму
регулювання зовнішньоекономічних зв’язків”.

Наказом Державного митного комітету України від 19.08.99 року № 255
розроблено Положення “Про порядок випуску на митну територію України
товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації при ввозі із країн СНД
та дальнього зарубіжжя”. Це Положення розроблено в виконання Законів
України “Про сертифікацію продукції та послуг”, “Про захист прав
споживачів”, та постанови Уряду України № 84 від 17.04.98 року “Про
продовження терміну дії доповнень до Положення про Держстандарт України”
та визначає порядок випуску на митну територію України товарів, які у
відповідності з діючими в Україні нормативними актами, підлягають
обов’язковій сертифікації ( в тому числі соки) в цілях підтвердження
безпеки та відповідності встановленим вимогам. Це Положення складається
з чотирьох розділів та додатків:

І. Загальні положення.

ІІ. Порядок випуску товарів на митну територію України.

ІІІ. Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України
та підлягають обов’язковій сертифікації.

ІУ. Заключні положення.

В цілях застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввозу та
вивозу товарів, удосконалення митного контролю та в відповідності з
наказом Державного митного комітету від 30.10.98 року № 311 “Про
ідентифікаційний митний огляд, про типовий порядок виробництва митного
оформлення” прийнятий Наказ від 20.11.98 року № 345 “Про визначення
країни походження товару при здійсненні митного оформлення”. у
відповідності з цим наказом при здійсненні митного оформлення товарів,
які пред’явленні в митні органи, проводиться обов’язковий контроль
країни походження товарів.

В цілях захисту державних інтересів, наповнення ринку споживача та
створювання умов для розвитку виробництва була прийнята Постанова Уряду
України від 28.12.99 № 446 “Про затвердження митного тарифу на товари,
які імпортуються на територію України”. У відповідності з цим
встановлено митний тариф на товари:

Які виробляються в країнах далекого зарубіжжя та Балтії;

Які виробляються в країнах СНД

Наказом від 03.02.99 року № 105 затверджена Інструкцію про порядок
заповнення Вантажної Митної декларації. Ця інструкція визначає загальний
порядок заповнення ВМД. Декларантом заповнюються всі графи ВМД в
залежності від конкретного митного режиму, за винятком граф 7, 51, с та
Д, які заповнюються інспектором митниці.

При стягненні митних платежів користуються інструкцією про порядок
стягнення митних платежів, яка складається з 7 розділів:

Загальні положення

Стягування зборів за митне оформлення товарів

Стягування мита

Стягування ПДВ

Стягування акцизного збору

стягування інших митних зборів

Відповідальність платника.

Значна частина Законів України і Постанов Кабінету Міністрів України, що
регулюють порядок або ставки оподаткування товарів при ввезенні на митну
територію України, вводяться в дію з дня опублікування в офіційних
виданнях. нерідко митне оформлення проводиться в день публікації
законодавчого акту, при цьому оперативний інспекторський склад митниці,
звісно, з змінами в законодавстві ще не ознайомлений, тому в результаті
здійснених митних оформлень виникають недобори митних платежів.
стягнення відповідних сум потребує додаткового часу, листування, судової
тяганини. Цього можливо було б уникнути, якщо передбачити, що дата
набуття чинності законодавчого акту не співпадала б з датою його
публікації в офіційних друкованих виданнях.

В умовах нашого сьогодення митні органи України знаходяться в ситуації,
коли, не зачіпаючи інтересів суб’єктів господарської діяльності,
враховуючи економічний стан Держави, необхідно сприяти поповненню
Державної скарбниці.

Сьогодні вкрай необхідна законодавча база, яка б захищала економічну
(технологічну) безпеку України шляхом не виняткових, а звичайних
адміністративно-правових заходів, так як труднощі, пов’язані з не
урегульованістю законодавчої бази, примушують підприємців шукати все
нові і нові можливості виходу зі стану, що склався. На такій розвинутій
законодавчій основі ґрунтується вся система розвинутих західних держав.

1.4. Характеристика споживчих властивостей та біологічної цінності
яблучного соку

Організм людини може існувати лише за умови постійного обміну поживних
речовин і води. Обмін води та пов’язані з їм фізіологічні і біохімічні
процеси мають винятково важливе значення для життя людини. Відомо, що
без засобів до існування людина може прожити більше місяця, а без води —
тільки декілька діб.

Згідно з концепцією збалансованого харчування, що сформулювалася акад.
А. А. Покровським, денна потреба дорослої людини у воді складає 1750 —
2200 р. Приблизно половина цієї споживи покривається за рахунок
різноманітних напоїв (вода, соки, напої, чай), друга частина — за
рахунок інших продуктів харчування.

Фруктові й овочеві соки покривають потребу організму у воді, у той же
час мають і харчову цінність.

Харчова цінність соків зумовлена вмістом у них білків, вуглеводів,
органічних кислот, поліфенолів, мінеральних речовин, вітамінів та інших
сполучень. Білкові речовини соків представлені, передусім,
амінокислотами, що містяться в соках у невеликій кількості, але в
широкому асортименті. У виноградному соку було знайдено 18 амінокислот,
у тому числі 8 незамінних. Амінокислоти додають сокам більш повний
гармонійний смак.

Вуглеводи містяться в соках у вигляді моно — і дисахаридів, а також
деяких полісахаридів (пектину, крохмалю), що знаходяться в соках з
м’якоттю і неосвітлених соках. Багато фруктових соків містять значну
кількість цукрів, особливо глюкози, що легко засвоюються організмом
людини. У деяких соках містяться також сахароза й у невеликих кількості
інші цукри. У яблучному соку були знайдені поряд з глюкозою, фруктозою і
сахарозою також мальтоза, рафіноза, галактоза. У соках з насіннячкових
плодів переважає фруктоза, з кісткових — глюкоза і сахароза.

Цукри та інші вуглеводи постачають основну частину енергії, необхідної
для нормальної життєдіяльності організму.

Плодово-овочеві соки містять органічні кислоти — яблучну, лимонну,
винну, янтарну, саліцилову, бензойну й інші. Більшість фруктових соків
містять фенолкарбонові кислоти, у тому числі хлорогенні, що мають
лікувальні властивості.

В овочевих соках, за винятком томатного, вміст органічних кислот
незначний, переважають яблучна та лимонна кислоти. Томатний сік по
вмісту органічних кислот відноситься до фруктових соків.

Поліфеноли (барвні речовини, таніни), з гірким в’яжучим смаком, входять
у склад плодових соків у тій чи іншій кількості, і в поєднанні з цукрами
й кислотами формують їхній смак. В обміні речовин організму поліфеноли
відіграють важливу роль, є активними учасниками багатьох біохімічних
процесів, пов’язаних із диханням і розвитком організму. Ряд
поліфенольних речовин має Р-вітамінну активність.

Вітаміни, що містяться в соках, відіграють важливу роль у фізіології
харчування і відновленні організму. З вітамінів найбільш важливе
значення має вітамін З (аскорбінова кислота), уміст якого в окремих
видах фруктових соків може бути дуже високим. Так, 100 м соку чорної
смородини містять 150 мг і більше аскорбінової кислоти, 100 м
натурального соку шипшини відразу після виготовлення — 350 — 450 мг.

Аскорбінова кислота важлива для життєдіяльності людського організму.
Основне фізіологічне значення її полягає в участі в окисно-відновних
процесах, де вона виконує роль проміжного каталізатора. Аскорбінова
кислота також впливає на вуглеводний і азотистий обмін в організмі,
підвищує його дієздатність і стійкість до інфекцій , і інших
несприятливих розумів зовнішнього середовища. При недостатньому вмісті в
організмі аскорбінової кислоти порушується С-вітамінний обмін, що
призводить до важкого захворювання — цинги. В організмі людини вітамін З
не синтезується і не акумулюється, і тому винний регулярно надходити з
їжею.

Іншим важливим вітаміном є вітамін А, що в плодах і овочах зустрічається
у вигляді провітаміну А — каротину, що перетворюється в організмі на
вітамін А. Відсутність у їжі вітаміну А викликає вповільнення росту,
ослаблення зору, поразку дихальних і сечостатевих шляхів. Каротин у воді
нерозчинний, знаходиться в плодовій м’якоті.

Вітамін РР (нікотинова кислота) міститься в соку багатьох плодів.
Відсутність його в їжі викликає захворювання пелагрою, при якій
вражаються шкіра і шлунково-кишечний тракт і виникає психічний розлад.

Вітамін У6 (пірідоксин) забезпечує нормальний білковий обмін і синтез
жиру в організмі. Міститься в деяких фруктовий соках.

Плодово-овочеві соки багаті на мінеральні речовини, що увійшли до
складу структурних елементів усіх живих клітин і тканин. Загальний уміст
мінеральних речовин у плодах знаходиться в межах 0.2-1.5% до сирої маси.
У соках уміст мінеральних речовин декілька нижче. Загальний уміст
мінеральних речовин у соках визначається як кількість попелу. При цьому
макроелементи (калій, кальцій, фосфор, магній, натрій) містяться в
попелі в кількості не менше сотих часток відсотка, мікроелементи
(залізо, мідь, цинк, йод) — від тисячних часток відсотка і менше.

З макроелементів у плодових та овочевих соках більше всього міститься
калію, він входити до складу клітин м’язової тканини, підвищуючи
водовтримуючу спроможність протоплазми; поряд із залізом входити в склад
крові. Особливо багатими калієм є соки яблучний, персиковий.

Залізо, а також мідь входять до складу багатьох ферментів, що містяться
в плодах. Залізо є носієм кисню в клітинному диханні; міститься в
яблучному соці.

Цінність соків з м’якоттю значно вище, ніж освітлених, що пояснюється
наявністю в перших усіх компонентів плодів, у тому числі нерозчинних, і
доданням сахарози. У тієї ж час освітлені соки, містять менш сухих
розчинних речовин, виявляють кращу освіжаючу дію та втамовують спрагу.

Соки з м’якоттю містять білки клітинної протоплазми, високомолекулярні
пектинові та інші колоїдні речовини, що є цінними живильними речовинами,
додають сокам повніший смак і аромат.

Хімічний склад і харчова цінність плодово-овочевих соків показані в
табл. 1.9.

Таблиця 1.9.

Хімічний склад і харчова цінність плодоовочевих соків.

Показники Томатний Яблучний Яблучний

з м’якоттю

Хімічний Склад,

Г/100 м

Вода 98,9 88,4 87.5

Білки 0,8 0,4 0.4

Моно — і дисахариди 3,0 10,3 11.3

Клітчатка 0,3 0 0

Органічні кислоти 0,5 0,5 0.3

(по яблучній кислоті)

Попіл 0,7 0,5 0.5

Мінеральні речовини,

Мг/100 м

Na 4 2,6 2.6

K 290 124 124

Ca 14 12 12

Р 26 11 11

Mg 20 6 6

Fe 0,9 1,5 1.5

Вітаміни, мг/100 м

Каротин 0,5 Сліди Сліди

У1 0,01 0,01 0.01

РР 0,30 0,10 0.3

З 7,9 1,0 2

Хімічний склад плодових і овочевих соків можна зобразити графічно в
такий спосіб (рис.1):

Вода 94-81%

Пектин Барвні речовини

Пентозани Ароматичні
речовини

Яблучна

Лимонна Плодові
Протеїн

Винна 0,2-2,5% і Азот.-ва
Амінокислоти

Мурашина кислоти овочеві 0,2-1% Аміди

Саліциловая соки
Нітрати

Жири
Дубильні речовини

Вищі спирти: Ферменти

-манин;

-сорбіт. Солі: Вітаміни
В1,У2,З,Е,РР,каратин

ДО,Na,Ca,Fe,Р.

Сахара 3-18%

сахароза фруктоза

глюкоза

Рис. 1.1. Хімічний склад плодово-овочевих соків.

2. Експериментальна частина

2.1. Об’єкти та методи досліджень

Об’єктами досліджень дипломної роботи був яблучний сік виробництва ВАТ
“Експериментально-консервний завод “Лебедянський” (Липецька обл. Росія)
Торгових марок “Я” та “Тонус”.

Дослідження проводили згідно з діючою нормативною документацією на соки
плодові та ягідні з цукром.

Враховуючи, що органолептичні показники яблучних соків є одним з
головних показників, спеціальну увагу ми приділяли розробці шкали
органолептичної оцінки.

При виконанні дипломної роботи визначали наступні показники:

1. Органолептичні (смак; аромат; колір; прозорість соку) за 5-бальною
шкалою оцінки органолептичних показників якості (табл.2.1.).

2. Фізико-хімічні показники:

масову частку розчинних сухих речовин, % за ГОСТ 28561-90;

масову долю титрованих кислот (в розрахунку на яблучну кислоту), % за
ГОСТ 25555.0-82;

масову долю цукрів – ферицианідним методом;

масову долю вітаміну С — за ГОСТ 24556-89;

дубильні та фарбуючі речовини методом кількісного визначення ( по
Нейбауеру-Левенталю).

Розрахунок інтегрального показника якості.

4. Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності.

Таблиця 2.1

Бальна шкала оцінки органолептичних показників якості яблучних соків

Показник Оцінка, балів

5 4 3 2 1

Зовнішній

вигляд

Колір

Аромат

Смак Приваблива прозора рідина з легкою опалесценцією

Привабливий золотистий, властивий дозрілим, свіжим яблукам

Добре виражений, приємний, натуральний і властивий свіжим яблукам, без
стороннього запаху

Гармонійний за відношенням цукру і кислот, приємний, натуральний,
властивий свіжим, дозрілим яблукам, без стороннього смаку Досить прозора
рідина

Менш

привабливий золотистий, властивий дозрілим, свіжим яблукам

Менш виражений, але також приємний, натуральний та властивий свіжим
яблукам, без стороннього запаху

Досить гармонійний і приємний, близький до свіжих яблук, без стороннього
смаку

Мало приваблива рідина з першими ознаками помутніння

Світло-янтарний колір, характерний для перезрілих яблук

Ледве виражений

Надміру кислуватий Неприваблива рідина з ознаками помутніння

Інтенсивно-янтарний колір, не властивий дозрілим яблукам

Невиражений

Повністю втрачений натуральний смак, властивий свіжим яблукам Зовсім
неприваблива рідина, непрозора; наявність осаду

Повна втрата кольору яблук (темно-янтарний колір, властивий для соку,
виготовленого із загнивших яблук)

Відсутність аромату, властивого свіжим яблукам; наявність стороннього
запаху

Незадовільний смак зі стороннім присмаком

2.2. Товарознавча характеристика яблучного соку, який переміщується
через митний кордон України

Для дослідження хімічного складу, біологічної та харчової цінності
обрано яблучні соки торгових марок «Я» та «Тонус» які вироблені ВАТ
«Експериментально — консервний завод» «Лебедянський» м. Лебедянь
Липецької області (Росія).

Результати досліджень наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Хімічний склад та біологічна цінність яблучних соків торгових марок “Я”
та “Тонус”

Показники Для соку т. м. “Я” Для соку т.м.“Тонус”

1.Вміст сухих речовин (за рефрактометром), % 12,8 10,9

2.Титрована кислотність (в перерахунку на масову частку яблучної
кислоти), % 0,51 0,36

3.рН 3,32 3,72

4.Загальна кількість цукрів, г/л, в т.ч.

вміст моноцукрів, г/л

вміст цукрози, г/л 105,1

86,4

18,7 93,5

79,9

13,6

5. Фарбуючі та дубильні речовини, % 0,042 0,022

6. Вміст віт. С, мг на 100 г 0,95 0,7

Вміст сухих речовин в яблучному соку т.м. “Я” складає 12,8%, для соку
т.м. “Тонус” цей показник дорівнює 10,9%. Різні значення цього показнику
свідчать про те, що ці соки вироблено з яблук різних сортів, тобто з
яблук з різними фізико-хімічними показниками.

Значення титрованої кислотності соків не перевищує меж встановлених за
ГОСТ 656-79, що означає їх свіжість та доброякісність. Цей показник для
соку т.м. “Я” дорівнює 0,51%, для соку т.м. “Тонус” — 0,36%.
Кислотність має велике значення для оцінки якості соків, але недостатньо
характеризує смакову кислотність продукту. Кислий смак залежить головним
чином від ступеню дисоціації кислот, тобто від активної кислотності
(рН). Для соку т.м. “Я” рН дорівнює 3,32, а для соку т.м. “Тонус”-
3,72. Відчуття кислого смаку збільшується із зниженням значення рН,
починаючи з 7, тобто кислий смак кислоти більш сильніший у соку т.м.
“Я”.

Загальна кількість цукрів соку т.м. “Я” складає 105,1 г/л, що на 11%
більше за вміст цукрів у соку т.м. “Тонус”. При більшій кислотності це
сприяє гармонійності смаку соку т.м. “Я”.

Дубильні речовини, що мають гіркий, в’яжучий смак у поєднанні з цукрами
та кислотами формують смак соків. Їх вміст у т.м. “Я” складає 0,042%, у
соку т.м. “Тонус”- 0,022%. В обміні речовин організму дубильні речовини
відіграють важливу роль, являючись активними учасниками багатьох
біохімічних процесів, пов’язаних з диханням та розвитком організму. Крім
того вони мають Р-вітамінну активність.

Яблучний сік “Я” характеризується більшим вмістом вітаміну С
(0,95мг/100г) ніж яблучний сік “Тонус” (0,7 мг/100г), який має велике
фізіологічне значення. Він бере участь у окисно-відновних процесах,
впливає на вуглеводний та азотистий обміни в організмі, підвищує його
працездатність і стійкість до хвороб та інших несприятливих умов
середовища.

Таким чином, дані табл.2.2 свідчать про те, що яблучний сік “Я” має
більшу біологічну та харчову цінність, ніж сік “Тонус”. Це обумовлюється
більшим вмістом сухих речовин, фарбуючих та дубильних речовин, вітаміну
С. Органолептична оцінка якості яблучних соків проводилась за 5-бальною
шкалою, яка наведена в табл.2.3.

Таблиця 2.3.

Органолептична оцінка якості яблучних соків т.м. «Я» і «Тонус»

Показники Бали

Сік т.м. “Я” Скі т.м. “Тонус”

Зовнішній вигляд 5 4

Колір 5 4

Аромат 4 4

Смак 5 4

Середній бал 4,8 4,0

За органолептичними показниками якості яблучний сік “Я” (середній бал
4,8) переважає сік “Тонус” майже за всіма показниками. Єдиним його
недоліком є аромат, менш виражений, але приємний, натуральний та
властивий свіжим яблукам, без стороннього запаху (4 бали).

Яблучний сік “Тонус” (середній бал 4,0) поступається “Я” за зовнішнім
виглядом, кольором та смаком.

Плодові соки є найбільш швидкопсувним продуктом у групі харчових
консервів. У випадках відносно довгих строків зберігання при перемінних
температурах відбуваються різні зміни натуральних властивостей соку,
внаслідок чого знижується їх харчова цінність та загальні товарні якості
в результаті зміни смаку або зовнішнього вигляду.

При дослідженні якості соку органолептичними методами виявляються зміни
кольору, смаку, а також помутніння, наявність осаду.

Інтенсивність зміни кольору збільшується за умови підвищених температур
зберігання. Сік набуває темно-янтарного кольору. Ці зміни, в першу
чергу, відбуваються за рахунок реакції цукрів з амінокислотами (реакція
Майяра), яка може викликати розпад вуглеводів у фурфурол та подібні до
нього з`єднання з послідуючими реакціями конденсації або полімеризації.

Внаслідок деяких реакцій можливе утворення оксиметилфурфуролу, фурфуролу
та деяких інших з`єднань, що погіршують смак соку, а отже, надають соку
специфічний присмак “увареного соку”. В процесі зберігання може
з`являтися гіркий, кислий присмак, який обумовлюється життєдіяльністю
мікроорганізмів та особливих дріжджів.

При зберіганні соку в умовах високих температур з`являється осад, який
складається з білкових речовин. Він погіршує зовнішній вигляд, але в
невеликій кількості допускається за ГОСТ 656-79.

До небажаних змін зовнішнього вигляду також відноситься помутніння, яке
пов`язане із зміною колоїдної системи соку. Воно може бути викликане
окисленням киснем повітря дубильних та фарбуючих речовин.

Під час тривалого зберігання яблучний сік втрачає початковий колір та
набуває різні відтінки коричневого кольору. Цей процес називають
потемнінням соку. Головними причинами потемніння являються:

— зміни цукрів;

— взаємодія між цукрами та амінокислотами;

— утворення гідроксиметилфурфурола;

— окислення дубильних речовин та розпад вітамінів.

Потемніння яблучного соку може бути викликане взаємодією цукрів з
амінокислотами – реакцією Майяра. При цьому утворюються темнозабарвлені
речовини – меланоїдини. Ступінь потемніння у цьому випадку залежить від
температури та тривалості зберігання.

Легко вступають у меланоїдинові реакції цукри, які мають вільну

Н

(

карбонільну групу >C=O або С=О (фруктоза, глюкоза та ін.). Серед

(

амінокислот легко реагують з цукрами гліцин, аланін та аспарагін, менш
активні цистин та тирозин.

В яблучному соці відбувається сильне потемніння забарвлення і утворення
осаду гумінових речовин. Отже, амінокислоти приймають участь в процесі
потемніння і виділяються таким чином із соку. Це показує, що при певній
тривалості зберігання треба розраховувати на повну втрату амінокислот.

В потемнілому соці знайдений гідроксиметилфурфурол (ГМФ) в значній
кількості, а також левулинова та мурашина кислоти – продукти розпаду
ГМФ.

Гідроксиметилфурфурол утворюється при обезводненні гексоз під час
нагрівання у кислому середовищі.

Деякі дослідники вважають, що ГМФ в соці є сторонньою речовиною, тому
сік, який його містить, слід визначати як фальсифікований. У всіх
випадках кількість ГМФ більше 5 мг/л у яблучному соку змінює смак і
аромат, сік втрачає свої натуральні властивості.

Причиною потемніння яблучного соку може бути і не ферментативне
окислення дубильних речовин та інших східних за будовою з`єднань.

При дослідженні органолептичних властивостей яблучних соків т.м. “Я” і
“Тонус” протягом 6 місяців не були виявлені значні їх зміни.

Результати дослідження наведені в табл.2.4.

Таблиця 2.4.

Зміна органолептичних показників яблучних соків т.м. “Я” і “Тонус” під
час зберігання протягом 6-ти місяців при температурі 20 0С.

Показники Бали

Сік т.м. “Я” Сік т.м. “Тонус”

2міс. 4 міс 6 міс 2 міс 4 міс 6 міс

Зовнішній вигляд 5 5 5 4 4 4

Колір 5 5 5 4 4 3

Аромат 4 4 3 4 4 4

Смак 5 5 5 4 4 4

Наприкінці 6-го місяцю дослідження при температурі зберігання 20 0С
спостерігалось зниження аромату в яблучному соку т.м.“Я” до ледве
вираженого (3 бали) та деяке потемніння яблучного соку т.м. “Тонус”. Він
набув світло-янтарного кольору, що оцінюється в 3 бали. Причиною цього
можуть бути зміни цукрів, взаємодія між цукрами та амінокислотами
(реакція Майяра), розпад вітамінів. (Табл. 2.4.)

На зміни хімічного складу головним чином впливають температура та термін
зберігання, а також спосіб консервування.

Таблица 2.5

Зміни хімічного складу яблучних соків т.м. “Я” та “Тонус” протягом 6
місяців при температурі зберігання 0 оС та 20 оС

Показники Яблучний сік т.м. “Я” Яблучний сік т.м. “Тонус”

0 оС 20 оС 0 оС 20 оС

2 міс. 4 міс 6 міс. 2 міс. 4 міс. 6 міс. 2 міс. 4 міс. 6 міс. 2 міс. 4
міс. 6 міс.

1. Вміст сухих речовин (за рефрактометром), % 12,78 12,74 12,70 12,74
12,57 12,43 10,88 10,87 10,84 10,85 10,70 10,58

Титрована кислотність

( в перерахунку) на масову частку яблучної кислоти 0,51 0,51 0,51 0,51
0,51 0,51 0,36 0,36 0,36 0,36 0,36 0,36

3. рН 3,32 3,35 3,41 3,38 3,43 3,54 3,72 3,76 3,82 3,78 3,83 3,89

4. Загальна кількість цукрів, г/л 105,0 104,7 104,3 104,6 103,2 102,1
93,5 93,3 93,0 93,2 92,2 91,4

5. Вміст моно цукрів, г/л 86,7 86,9 87,2 86,6 86,7 86,9 80,2 80,4 80,6
80,1 80,2 80,4

6. Вміст цукрози, г/л 18,3 17,8 17,1 18,0 16,5 15,2 13,3 12,9 12,4 13,06
12,0 11,0

7. Фарбуючі та дубильні речовини, % 0,042 0,040 0,039 0,038 0,035 0,033
0,022 0,020 0,018 0,019 0,016 0,012

8. Вміст віт. С, мг на 100 г 0,61 0,4 0,36 0,49 0,25 0,16 0,45 0,3 0,27
0,36 0,18 0,12

З таблиці 2.5 видно, що термін та температура зберігання впливають, але
в незначному ступені на вміст сухих речовин яблучних соків т.м. “Я” та
“Тонус”. Відсутність змін вмісту сухих речовин в соках можна пояснити
відсутністю розвитку мікроорганізмів, використанням асептичної упаковки,
тобто тари яка не реагує з продуктом.

Зменшення вмісту цукрози після 2 місяців складають для соку т.м. “Я”,
що зберігається при температурі 00С – 2%; після 4 місяців – 5%; після 6
місяців – 8,5%; а для соку при температурі 20 0С після 2 місяців – 4%;
після 4 місяців– 10%; після 6 місяців –12%. Зменшення загальної
кількості цукрів при зберіганні свідчить про хід меланоїдинових реакцій,
швидкість яких залежить від температурного режиму та терміну зберігання.
Зменшення загальної кількості цукрів була більшою для соку т.м.
“Тонус”, що і пояснює зміну кольору в процесі зберігання, в результаті
утворення меланоїдинів. Зміни інших фізико-хімічних показників незначні.
Спостерігалася загальна тенденція збільшення значення рН по мірі
збільшення терміну, при цьому трохи більша при температурі зберігання 20
0С. Загальна кислотність яблучних соків зберігалась на одному рівні.
Спостерігалась загальна тенденція зменшення вмісту дубильних та
фарбуючих речовин по мірі збільшення терміну зберігання, при цьому
температура не мала значного впливу. Будь-яка зміна дубильних речовин,
як правило, супроводжується значними втратами харчової цінності.

Встановлена залежність якості яблучного соку від вмісту в ньому
аскорбінової кислоти. Однак при обробці соку та послідуючого його
зберігання спостерігалось зниження кількості вітаміну С. Втрати вітаміну
С в процесі зберігання яблучного соку були більш значними при
температурі зберігання 20 0С, ніж при 0 0С. Так, для соку т.м. “Я”
після 6 міс. зберігання при t 0 0C втрати вітаміну С складали 62,1%, при
t 20 0С – 83,2%; для соку т.м. “Тонус” відповідно – 61,4% та 82,9%.

Вітамін С має велике фізіологічне значення, але він дуже не стійкий
компонент соку. Тому треба створювати умови, при яких втрати вітаміну С,
будуть мінімальними, а саме: уникати підвищених температур при
зберіганні, а також присутності повітря у верхній частині тари над
соком.

Оцінка якості та конкурентоспроможність яблучного соку, який перетинає
митний кордон України

В умовах вільної конкуренції з двох однакових товарів здебільшого
обирають найдешевший, а за однакових цін найякісніший. Отже якість є
важливою ринковою характеристикою товару. Думки споживачів стосовно
якості товарів та послуг, що пропонуються, стають визначальними для
формування стратегії конкуренції фірм. Сучасність свідчить про
безпрецедентність зростання значущості проблеми якості. У цих умовах у
більшості підприємців склалося розуміння того, що найкращий спосіб
швидше продати товари чи послуги-це поліпшувати їхню якість. Проте сама
сутність поняття “якість” на ринку покупця (тобто на ринку, насиченому
товарами) на кожному етапі розвитку має розглядатися по-іншому. В
сучасних умовах в країнах з розвиненою ринковою економікою найбільшого
передбачені потреби”. Потреби обумовлюються посиланням на відповідні
нормативно-технічні документи. Переважно вони стосуються поживної та
енергетичної цінності, безпеки при споживанні, екологічної чистоти та
ін. Зв’язок якості з передбаченими потребами визначає необхідність
проведення системних досліджень у сфері маркетингу, пошуку та
дослідженню ринку.[17]

Як було вже зазначено вище, останніми роками значно зросли вимоги
споживачів до якості продукції. Як правило, ці вимоги включають до
нормативно технічної документації. Проте наявність таких документів і
посилань на них ще не гарантує задоволення вимог споживачів. Пояснюється
це тим, що в технології та організаційній системі, що охоплює розробку,
виготовлення та реалізацію продовольчих товарів, можуть виникнути певні
дефекти. Міжнародний досвід свідчить, що створена продукція якнайповніше
відповідає вимогам споживачів, коли на підприємстві діє наявна ефективна
система забезпечення якості. Саме такий підхід призвів до значного
поширення в господарській діяльності обов’язкового обумовлення в
контрактах та інших угодах вимог до систем якості. Останні доповнюють
систему нормативно-технічної документації на продукцію. Тобто споживач
має право перевіряти якість на тільки кінцевої продукції, а й усіх
елементів, що її забезпечують. Це по суті є реалізацією своєрідної
філософії сучасного виробництва та маркетингу: споживач завжди має
рацію! [2]

Для регулювання процесу перевірки систем якості Міжнародною організацією
зі стандартизації (ІСО) була затверджена серія стандартів МС ІСО 9000-МС
ІСО 9004. В Україні ці стандарти прийняті як національні (ДСТУ ІСО
9000-9004) і використовуються як моделі для оцінювання систем
забезпечення якості.[46]

Система “Якість” мусить охоплювати всі стадії життєвого циклу продукції:
дослідження та проектування, виготовлення, реалізація, використання. У
міжнародних стандартах життєвий цикл продукції розділений на окремі
етапи і має назву “петля (спіраль) якості”. Вона являє собою схематичну
модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції
на різних стадіях — від визначення та оцінювання потреб до їх
задоволення. Найчастіше “петля якості” визначається графічно, у вигляді
кола, на якому позначають окремі етапи певного життєвого циклу
продукції.

Петля якості охоплює такі етапи:

Маркетинг, пошук та вивчення ринку.

Проектування та розробка технічних вимог до продукції.

Матеріально-технічне постачання.

Підготовка та розробка виробничих процесів.

Виробництво.

Контроль здійснення випробувань та аналіз.

Упаковка та збереження.

Реалізація продукції.

Утилізація після використання.

Система якості має впливати на кожний етап “петлі якості” потрійно: для
забезпечення якості, для управління якістю, для поліпшення якості.[21]

Конкурентоспроможність являється більш широким поняттям ніж якість. Вона
визначає можливість продажу товару на ринку. Конкурентоспроможність
вказує на відміну товару конкурента як за ступенем відповідності
конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення.
Конкурентноспроможною можна вважати однорідну продукцію з якісними та
економічними показниками, що ідентичні аналогічним показникам, проданого
товару. Без дотримання такої умови вживання терміну
“конкурентоспроможність” є суто умовним. Тому розробляючи
конкурентноспроможну продукцію, треба брати до уваги всі ринкові
чинники, використовувати досягнення сучасного маркетингу щодо вивчення
наявного та потайного попиту. Найбільш вірогідною базою для оцінювання
конкурентоспроможності має бути дослідження потреб покупців, вимог
ринку. Купуючи щось, споживач знаходить необхідний товар серед
аналогічних, тобто вибирає такий, що найбільше задовольняє його потреби.
Однією з умов вибору товару споживачем є збіг основних параметрів товару
з умовними характеристиками потреби, що прогнозується. Такими
показниками найчастіше вважають нормативні параметри, а також ціну
придбання та споживання товару.[37, 38]

Нормативні параметри характеризують властивості товару, регламентовані
обов’язковими нормами, стандартами і законодавством ринків майбутнього
продажу.

Здатність продукту задовольняти заздалегідь визначені чи передбачувані
потреби визначається за допомогою оцінювання її якості. Оцінювання
якості є необхідним для визначення можливостей упровадження конкретного
товару на ринок, встановлення його ціни. Водночас з’ясовується
відповідність властивостей продукту вимогам споживачів, визначаються
головні напрямки їхнього поліпшення.

Під оцінкою якості розуміємо наслідок порівняння двох або більшої
кількості однакових за своєю суттю показників якості. Слід при цьому
підкреслити, що оцінка якості завжди відносна.[47]

Оцінювання якості продукту передбачає вибір номенклатури показників,
визначення їхніх значень та співвідношення з аналогічними показниками,
взятими за базові. Відносну характеристику якості товару, що є наслідком
порівняння її показників із відповідними базовими, прийнято вважати
рівнем якості. Цей показник являється мірилом якості.

До показників якості, що забезпечують конкурентоспроможність яблучного
соку відносяться:

— функціональність — це нормативні якісні показники: харчова цінність,
харчова нешкідливість;

-економічність, що характеризує собівартість, ціну споживання продукту;

— естетичність характеризує дизайн продукції, його виразність. Естетична
цінність товару визначається за допомогою показників інформаційної
виразності, раціональності форми упаковки, яблучного соку, досконалості
виробничого виконання і стабільності товарного вигляду;

— екологічні показники характеризують рівень шкідливого впливу при
використанні продукту за призначенням, можливість утилізації упаковки
без забруднення навколишнього середовища.

Сьогодні споживачі зацікавлені у високоякісних товарах, які б
відповідали основним вимогам охорони здоров’я та екологічної безпеки.
Про збільшення впливу екологічного на обсяги продаж свідчить, наприклад,
особливе акцентування сучасної реклами на “екологічній чистоті” товару.
Саме ця тенденція зумовила появу так званого екомаркетингу, коли
посилання на високу екологічну чистоту продукту вважають головним
чинником комерційного успіху на національному та міжнародному ринках.

— престижність споживання виявляється шляхом експертної оцінки.

Рівень якості за споживання продукту є наслідком співвідношення двох
показників — технологічного рівня та якості виготовленого продукту.

Найбільш складним для розрахунків рівня якості є вибір еталону для
порівняння. За еталон можна взяти реально існуючу або гіпотетичну
продукцію, якість якої здатна максимально задовольнити потреби
споживачів, а також вимоги міжнародних та національних стандартів. Для
визначення номенклатури показників, що беруться до уваги при оцінці
рівня якості, необхідно вивчити вимоги ринку до властивостей товару.
Джерелом інформації стосовно вимог до показників якості можуть бути:

— матеріали випробувань і обстежень зразків кращих виробів;

— результати виставок, ярмарок, відвідувань інших фірм;

— офіційні публікації регіональних, міжнародних та національних
організацій стандартизації, сертифікації та контролю якості;

— друковані матеріали економічних, науково-технічних,
зовнішньоторговельних та інших регіональних та національних організацій
та фірм;

— офіційні матеріали державних зовнішньоторговельних організацій;

— рекламні видання, брошури, каталоги;

— опитування потенційних покупців стосовно продукту, що розробляється.

Розглянемо вимоги, що пред’являються до якості яблучного соку згідно
ГОСТ 656-79.

За показниками якості натуральний освітлений яблучний сік поділяється на
два ґатунки: вищий та перший. За органолептичними показниками сік
повинен мати натуральний, гарно виражений властивий даному виду плодів
смак та аромат; колір, властивий кольору плодів, з яких вироблено сік;
бути прозорим.

Із фізико-хімічних показників нормуються: масова частка сухих речовин,
титрована кислотність, вміст етанолу, масова доля осаду та ін.

Основою успішної реалізації товару, насамперед, є висока оцінка його
якості споживачем. Останнє значною мірою залежить від витрат на
споживання виробу. Вони складаються з витрат на придбання продукту.
Споживач бере до уваги при купівлі співвідношення ціна — якість
порівняно з пропозиціями конкурентів. Ціна і якість є головними
чинниками, що визначають конкурентоспроможність продукту на ринку.[32]

Для дослідження конкурентоспроможності обрано сік т.м. “Я”. У якості
конкуруючого товару обрано яблучний сік т.м. “Тонус”.

Для дослідження оцінки якості товарів приймають до уваги не всі
властивості, а тільки найбільш суттєві, безпосередньо зв’язані з якістю
продукції. Кількісна характеристика одної або декількох властивостей
продукції характеризується рядом показників якості.

Показник якості продукції – це кількісна характеристика одної або
декількох властивостей продукції, які складають її якість.

Еталоном для порівняння у розрахунках комплексного показника якості
яблучних соків т.м “Я” і “Тонус” слугуватимуть вимоги ГОСТ 656-79
«Консервы. Соки плодовые и ягодные натуральные».

Для оцінки органолептичних показників якості нами була використана 5-ти
бальна шкала показників якості.

За допомогою формул, що наведені нижче проводимо розрахунки.

Розрахуємо відносний показник якості, який дає можливість перевести
показники якості в безрозмірний вигляд (табл.2.6.):

, де

рі — абсолютний показник якості

Рі – бракувальне (найгірше допустиме) значення показника якості;

Рі – еталонне ( найкраще можливе) значення показника якості.

Визначення комплексного показника якості, що характеризує відповідність
споживчих властивостей яблучного соку ринковим потребам, здійснюється за
допомогою відносних показників якості з урахуванням вагомості кожного з
них.

Таблиця 2.6

Розрахунок комплексних показників якості яблучних соків

п/п Показники Коефіцієнт вагомості Еталонне значення Бракувальне
значення Зразки

Яблучний сік т.м “Я” Яблучний сік т.м.“Тонус”

аі Рі ет Рі бр рі Рі рі Рі

1 Органолептичні

1.1 Зовнішній вигляд, бали 0,16 5 3 5 1 4 0,5

1.2 Колір, бали 0,16 5 3 5 1 4 0,5

1.3 Аромат, бали 0,18 5 3 4 0,5 4 0,5

1.4 Смак, бали 0,19 5 3 5 1 4 0,5

2 Фізико-хімічні

   

2.1 Вміст сухих речовин(за рефрактометром, % не менше) 0,15 11 9,5 12,8
1,8 10,9 0,9

2.2 Титрована кислотність (в перерахунку на масову частку яблучної
кислоти), % 0,16 1,2 0,3 0,51 0,23 0,36 0,07

Розрахуємо інтегральний показник якості, що дає можливість судити про
рівень якості, за формулою:

, де

Q — комплексний показник якості;

аі — коефіцієнт вагомості;

Рі — відносний показник якості;

і-кількість показників, що взяті для оцінювання.

Провівши необхідні підрахунки ми отримали такі значення комплексних
показників якості :

Для соку т.м. “Я” Q = 0,91

Для соку т.м “ТОНУС” Q =0,49

Дані результати дають можливість говорити проте, що яблучний сік т.м.
“Я” має вищий рівень якості, оскільки значення його інтегрального
показника є більш наближеним до одиниці, яблучний сік т.м. “Тонус” має
менший рівень якості по відношенню до попереднього.

Загальне оцінювання конкурентоспроможності товару здійснюється у три
послідовні етапи:

Аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка
(еталона для порівняння).

Визначення сукупності параметрів декількох товарів для порівняння.

Розрахунки інтегрального показника конкурентоспроможності товару, що
оцінюється.

За товар, що буде досліджуватись буде обрано яблучний сік т.м. “Я”.

При визначенні сукупності порівняних параметрів конкурентоспроможності
яблучного соку виходимо з того, що частина показників дає характеристику
споживчих властивостей товару (органолептичні, фізико-хімічні
показники), а друга-оцінює його економічні (вартісні) показники.
Множинність цих показників зумовлює необхідність встановлення ієрархії
всіх параметрів, які приймаються до розгляду. Кожному показнику
надається коефіцієнт вагомості. На підставі значень цих показників

Загальний показник конкурентоспроможності товару визначаємо за
допомогою формули:

К=Р/С, де

К — питомий корисний ефект;

Р — корисний ефект від використання товару;

С — витрати на придбання і використання.

Корисний ефект в даному випадку визначається за допомогою функціональних
та естетичних показників (табл.2.7).

Розрахуємо збірні параметричні індекси для функціональних та естетичних
показників за допомогою відносних показників якості (qi) і коефіцієнту
вагомості (аі) кожного з них.

Відносний показник якості обчислюється за формулою:

qі = Рдосл/Рконк, де

qі — відносний показник якості;

Рдосл.- значення і-го показника якості досліджуваного зразка;

Рконк.- значення і-го показника якості конкуруючого зразка.

Таким чином збірні параметричні індекси функціональних та естетичних
показників якості визначаються за формулами:

Отже, інтегральний показник конкурентоспроможності досліджуваного
яблучного соку обчислюємо за формулою:

, де

Рф та Рест — збірні параметричні індекси для функціональних і естетичних
показників,

qек – економічний індекс.

Якщо К> 1, то товар більш конкурентноздатний, а якщо К<1, то навпаки. Зробивши необхідні розрахунки маємо інтегральний показник конкурентоспроможності рівний: Таким чином, яблучний сік т.м. “Я” по відношенню до яблучного соку т.м. “Тонус” має вищу конкурентоспроможність. Таблиця 2.7 Показники якості для розрахунку конкурентоспроможності яблучного соку Показники якості Коефіцієнт вагомості (аі) Досліджуваний зразок т.м. “Я” Конкуру-ючий зразок т.м. “Тонус” Відносний показник якості (qi) qi1 1 2 3 4 5 1.Функціональні: - смак 0,107 5 4 1,25 - аромат 0,107 5 3 1,67 - колір 0,095 4 4 1 - прозорість 0,095 5 4 1,25 вміст сухих речовин (по рефрактометру),% 0,085 12,8 10,9 1,17 - титрована кислотність (в перерахунку на масову частку яблучної кислоти), % 0,095 0,51 0,36 1,4 Естетичні: - інформаційна виразність 0,095 5 4 1,25 оригінальність упаковки 0,075 5 3 1,67 привабливість упаковки 0,095 5 4 1,25 - товарний вигляд 0,076 5 5 1 - досконалість виробничого виконання 0,075 5 5 1 3. Економічні: - ціна 4,6 3,8 1,2 Особливості проведення товарознавчої експертизи соків та оформлення результатів в митній лабораторії Одним із етапів становлення та розвитку митної системи молодої незалежної Української держави була організація мережі митних лабораторій, до складу якої на сьогоднішній день входять Центральна митна лабораторія (ЦМЛ) та сім лабораторій при регіональних митницях (на правах окремого відділу). Створення митних лабораторій обумовлено цілком об’єктивними причинами. не секрет, що зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) ще має досить високий рівень криміналізації, тобто при здійсненні експортно-імпортних операцій суб’єкти ЗЕД удаються до різних способів приховування справжнього найменування, фізико-хімічних характеристик, складу та призначення товарів з метою ухилення від сплати митних платежів. При цьому інспектор митниці, який проводить митне оформлення, з одного боку, як правило, не має засобів експрес-контролю різних товарів, а з другого боку, не володіє спеціальними знаннями для їх ідентифікації. Саме митні лабораторії і є тим інструментом, на який покладено виконання функцій експертування вантажів, якщо така потреба виникає. Тепер зупинимось докладніше на окремих практичних питаннях виконання митної експертизи. Спочатку розглянемо схему організації проведення митної експертизи (мал. 2.1.). Етап 1. Митра лабораторія проводить експертизу та дослідження лише за направленням митних органів. основні замовники – це відділи тарифів та вартості, вантажні відділи та відділи по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил. У разі виникнення сумнівів у правильності декларування вантажу чи при виявленні контрабандного товару посадова особа митного органу готує запит до митної лабораторії, в якому мають бути чітко визначені завдання на дослідження, тобто вказано, які відомості про товар (склад, властивості, призначення товару тощо) потрібно встановити або перевірити. Етап 2. Проведення експертизи потребує наявності відповідної документації на них. Таким чином інформативними матеріалами є документація виробника товару, сертифікати контрольних органів, експертні висновки сторонніх організацій, нормативно-технічні дані тощо. Всі перелічені документи посадова особа митного органу повинна отримати від суб’єкта ЗЕД. Відсутність необхідної документації впливає на терміни лабораторних досліджень. Етап 3. Митна експертиза може проводитись суто за документами (в основному це стосується робіт з експортного контролю), або ж, як правило, вона потребує проб і зразків відповідних товарів, декларування яких викликає сумніви. Процедура взяття проб і зразків регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.89 № 1665 “Про порядок взяття проб і зразків товарів та інших предметів для проведення досліджень, необхідних для їх митного оформлення”. Відбір проб і зразків проводиться уповноваженою особою митного органу у присутності власника вантажу. у складних випадках (невідомий об’єкт дослідження, необхідність застосування спеціальних пристроїв або спеціальних знань) до взяття проб і зразків можуть залучатися спеціалісти та експерти митних лабораторій або інших організацій. проби і зразки беруться в мінімальній кількості, необхідній для дослідження, враховуючи можливість проведення у разі потреби повторних досліджень (мова йде про контрольні проби та зразки), на основі нормативних документів (ГОСТ, ДСТУ, ГСТУ тощо) та згідно із законодавством. Взяття проб і зразків оформляється актом установленого зразку; на проби і зразки накладається митне забезпечення. Етап 4. Запит митного органу на проведення дослідження разом із супровідною документацією, взятими пробами та зразками під митним забезпеченням та актом про їх відбір доставляються посадовою особою митного органу до митної лабораторії при регіональній митниці. Мал. 2.1. Типова схема організації проведення митної експертизи Етап 5. наявність запиту митного органу є підставою для митної лабораторії на проведення досліджень. Митна експертиза передбачає: ознайомлення із супровідною документацією на товар; підбір і вивчення (у разі необхідності) додаткової довідкової, науково-технічної, нормативної літератури з даного питання; визначення переліку необхідних видів лабораторних досліджень, які слід провести відповідно до завдань, окреслених запитом митного органу; підготовка наданих проб і зразків товару для їх фізико-хімічних досліджень; проведення фізико-хімічних досліджень проб і зразків товару з використанням методів кількісного і якісного хімічних аналізів. Експертиза здійснюється у необхідний для її проведення термін, який не повинен перевищувати одного місяця з дня надходження запиту до лабораторії, а також терміну зберігання товару. Дослідження проб і зразків товару, що швидко псуються, здійснюється негайно. Контрольні проби і зразки опломбовуються і зберігаються в лабораторії протягом терміну, який не перевищує терміну їх зберігання. Після його закінчення контрольні проби і зразки списуються в установленому порядку. Непошкоджені під час досліджень зразки товару (з урахуванням терміну його зберігання0 повертаються його власникові з оформленням відповідного акту. Проби і зразки, дослідження яких неможливе без їх пошкодження, знищуються лабораторією. Етап 6. Результати проведеної експертизи оформлюються спеціалістом митної лабораторії у вигляді протоколу досліджень ( у випадку надання митним органам проб і зразків товару) і висновку лабораторії. В протоколі досліджень детально описується постановка задачі на дослідження, методи випробувань, одержані результати і загальний висновок. Протокол досліджень зберігається в архіві митної лабораторії. Висновок лабораторії – це вихідний документ за результатами митної експертизи на запит митного органу. В ньому дається відповідь на поставлені митним органом запитання без наведення детального опису методів дослідження. Етап 7. Висновок митної лабораторії передається митному органу, який направляв запит, для остаточного прийняття рішення, в тому числі і класифікаційного. Митне оформлення товарів, проби і зразки яких бралися для дослідження, може бути закінчене після отримання митним органом, де зберігаються ці товари, результатів митної експертизи. Об’єктами митної експертизи можуть бути будь-які предметі – речі, продукція, товари, гроші, інформація, документи, речовини, матеріали, рослини, тварини тощо. Які ж конкретні групи товарів проходять фізико-хімічні дослідження в митних лабораторіях? Наркотичні речовини і нафтопродукти, спиртовміщуючі напої і кондитерські вироби, тютюн і харчові добавки, харчові продукти, ювелірні вироби і металевий брухт, хімічні сполуки і полімери, продукція деревообробної промисловості і текстильні вироби, автомобілі і шини, промислове обладнання і електронна техніка – ось неповний перелік товарів, що є об’єктами того чи іншого виду митної експертизи. І поставити крапку в цьому списку, звичайно, не можна, а правильнішим було б сказати традиційно: “та багато іншого”. З огляду на спектр об’єктів дослідження та цілі, на які направлена експертиза, експертно-дослідницьку діяльність митних лабораторій на сьогоднішній день можна розділити на такі основні напрямки: хімічна експертиза; матеріалознавча експертиза; експертиза харчових продуктів; експертиза медичних препаратів; графологічна експертиза; гемологічна експертиза; мистецтвознавча експертиза; експортний контроль Закономірно може виникнути питання – який напрямок роботи є пріоритетним? Ймовірність того, що відповідь буде однозначною, надто низька, бо всі згадані типи експертних досліджень складають основу повсякденних справ лабораторії. Всі зазначені види експертиз і схожі між собою, і не схожі. Зокрема, хімічна, матералознавча та гемологічна експертиза, а також експертиза харчових продуктів і медичних препаратів є досить спорідненими, оскільки вони виконуються з метою встановлення кількісного або якісного складу об’єкта дослідження, визначення його властивостей та призначення тощо. Методи дослідження і приладна база, яка при цьому використовується, також досить схожі (мова йде про фізико-хімічні методи дослідження в їх досить широкому різноманітті ). графологічна і мистецтвознавча експертиза мають справу з об’єктами дослідження дещо іншої природи, для яких хімічні методи аналізу вже не придатні. Експертиза документів при проведенні графологічних досліджень потребує спеціального обладнання, а виконання мистецтвознавчої експертизи з метою встановлення історичної, художньо-культурної значимості витворів мистецтва та предметів антикваріату, як правило, проводиться із залученням спеціалістів відповідних установ (наприклад, музеїв, бібліотек тощо). Роботи з експортного контролю торкаються питань контролю та ідентифікації товарів на предмет визначення їх належності до відповідних контрольних списків, які визначаються Постановами Кабінету Міністрів України. Фактично, ці роботи стосуються порядку контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки (це так звані товари подвійного призначення). Компетентність митних лабораторій відносно аналізу конкретних груп (видів) речовин та матеріалів, а також стосовно конкретних методів дослідження підтверджена їх акредитацією в органах Держстандарту України. Митні лабораторії акредитовані на право виконання вимірювань фізико-хімічних показників харчової продукції, паливно-мастильних та хімічних матеріалів, наркотичних препаратів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння а інших речовин для проведення митних операцій. Акредитація лабораторій є офіційним визнанням їх правочинності, результати їх досліджень підлягають офіційному визнанню. У даній роботі розглянемо конкретний приклад дослідження фруктових соків на прикладі яблучного соку виробництва ВАТ “Експериментально-консервний завод” “Лебедянський” (Липецька обл., Росія) торгових марок “Я” та “Тонус”. При експертизі соків використовують методики ГОСТу, фізико-хімічні методи аналізу (Додаток А). Визначення органолептичних показників якості соків. Представлені зразки являють собою прозорі рідини із натуральним, добре вираженим властивим свіжим яблукам смаком та ароматом, без сторонніх запахів та присмаків. Колір рідини властивий кольору яблук із яких виготовлений сік. Визначення фізико-хімічних показників якості соків: масова доля розчинних сухих речовин - 11 %; масова доля спирту - 0,4 %; Масова доля титрованих кислот в перерахунку на яблучну кислоту - 0,3 – 1,0 % Розділ 3. Митне оформлення плодоовочевих соків при переміщенні їх через митний кордон України 3.1. Основні вимоги до митного оформлення плодоовочевих соків Зовнішні економічні зв’язки – це операції, які пов’язані з обігом товарів, послуг, грошей і капіталу між різними економічними і валютними зонами. Кожна держава проводить свою зовнішньоекономічну політику, яка відповідає її інтересам. Більшість країн світу, маючи обмежену ресурсну базу і вузький внутрішній ринок, не в змозі виробляти з достатньою ефективністю товари, які необхідні для внутрішніх потреб. Для таких країн зовнішньоекономічні зв’язки є способом отримання необхідних товарів. Країни з великим сировинним потенціалом базують свої економічні системи на основі реалізації експортного потенціалу. Отже, необхідність існування зовнішньоекономічних зв’язків обумовлюється тим, що різні країни мають різні виробничі умови. Виходячи з цього, країни спеціалізуються на виробництві такої продукції, яка значною мірою дешевша від зарубіжних аналогів, що в кінцевому підсумку приносить прибуток кожній країні-учасниці, задовольняє потреби споживачів в продукції кращої якості. З прийняттям у 1990 році Декларації про державний суверенітет Україна самостійно здійснює і регулює зовнішньоекономічну діяльність. Зовнішньоекономічна діяльність – це господарювання суб’єктів України та іноземних суб’єктів, яке ґрунтується на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється: державою в особі її органів в межах їх компетенції; недержавними органами управління економікою; самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Органами державного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків України є Верховна рада, Кабінет Міністрів, Національний банк, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Державна митна служба, органи місцевого управління. Україна самостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території і визначає митну політику. Митне регулювання здійснюється відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів. Плодоовочеві соки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності підлягають пропуску за умови дотримання таких вимог: Декларування плодоовочевих соків згідно з встановленим порядком. Подання ліцензії на плодоовочеві соки. Подання дозволу інших державних органів у випадках, якщо товар підлягає контролю цих органів. Внесення у встановленому порядку мита та митних зборів. Декларування плодоовочевих соків декларування здійснюється шляхом заяви у встановленій формі точних даних про мету переміщення через митний кордон України плодоовочевих соків і про самі плодоовочеві соки, а також будь-яких відомостей, що необхідні для митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення – це сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі товарів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів. При цьому підбір товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об’єктом купівлі-продажу або обміну . Обов’язковою умовою митного оформлення плодоовочевих соків є їх декларування. Декларування здійснюється підприємствами, що ввозять в Україну, або вивозять з України плодоовочеві соки самостійно чи на договірній основі через організації, визнані митницями як митні брокери. Самостійне декларування плодоовочевих соків може здійснюватися учасником зовнішньоекономічної діяльності, який є стороною зовнішньоекономічного договору, або за його дорученням одержувачем таких товарів в Україні, або їх відправником за межі України. Декларанти здійснюють декларування через уповноважених на це осіб. Митний орган має право вимагати від особи, яка здійснює декларування, документи, що підтверджують її повноваження. Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб’єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитації. на митницю подаються такі документи: Облікова картка суб’єкта ЗЕД Свідоцтво про державну реєстрацію. Свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів. Статут підприємства та його нотаріально завірену копію. Довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунків. Довідку про декларування валютних цінностей, завірену печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку. Після отримання облікової картки суб’єкта ЗЕД підприємства можуть декларувати товари. Плодоовочеві соки, вартість яких перевищує еквівалент 100 $ США, декларуються митницею шляхом надання відомостей про них у вантажній митній декларації встановленого зразка – форма МД-2. Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим у відповідності до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Вона містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, про відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов’язкових платежів. Декларація виконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції. Ватажна митна декларація заповнюється у порядку, передбаченому діючими нормативними актами. При декларуванні товарів декларант сам обирає митний режим, згідно з яким він здійснює ввезення в Україну товарів і вказує його у вантажній митній декларації шляхом внесення до неї відповідної відмітки. За достовірність відомостей, зазначених у вантажній митній декларації, декларант несе відповідальність згідно з законодавством. Вантажна митна декларація заповнюється на повну партію товарів при умові, що по відношенню до таких товарів встановлено один і той же митний режим. Якщо партія включає плодоовочеві соки у відношенні до яких встановлено різний режим, то заповнюється така кількість вантажних митних декларацій, яка відповідає кількості цих режимів. На плодоовочеві соки, вартість яких менше еквіваленту 100 $ США, вантажна митна декларація не заповнюється. Декларування таких соків здійснюється шляхом заявлення відомостей про них у супровідних та інших документах, а також в усній формі при переміщенні плодоовочевих соків в ручній поклажі та багажі осіб, які прямують через митний кордон України. Декларування плодоовочевих соків та їх пред’явлення до митного оформлення здійснюється митним органом, в регіоні якого знаходиться декларант. Плодоовочеві соки, що декларуються та пред’являються до митного оформлення, повинні бути доставлені в зону митного контролю митниці. Ліцензування плодоовочевих соків Плодоовочеві соки, які переміщуються через митний кордон України, підпадають під режим ліцензування. Рішення про встановлення режиму ліцензування експорту (імпорту) приймається Верховною радою України за поданням Кабінету Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування, і строків дії цього режиму по кожному товару. Підставою для пропуску плодоовочевих соків через митний кордон України є ліцензія, яка видається Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України. Ліцензія – дозвіл на ввезення чи вивезення товарів, продукції, різних послуг. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій: генеральна; разова (індивідуальна); відкрита (індивідуальна). По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. Ліцензія повинна мати такі реквізити: номер заявки, номер та вид ліцензії, офіційне найменування суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, найменування та код товару (товарів), найменування виготовлювача та споживача товару, шифр та назву країни (країн), у яку (які) товар експортується або з якої (яких) він імпортується, строк дії, кількість або вартість товару (в разі видачі відкритої індивідуальної ліцензії), митниця, яка здійснює пропуск товарів, повне найменування та адреса продавця і покупця, вид угоди, валюта платежу, одиниця виміру товару, ціна товару, погодження відповідного органу, ім’я керівника продавця, найменування органу, який видав ліцензію, особливі умови ліцензії, підпис службової особи, яка видала ліцензію і печатка відповідної установи. В разі не заповнення реквізитів ліцензії або їх заповнення неналежним чином – товари до митного оформлення не приймаються. Копія ліцензії, яку одержав суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до вантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів, які підпадають під режим ліцензування. Номери і дати ліцензій зазначаються у товаросупровідних документах та вантажних митних деклараціях. Переміщення плодоовочевих соків через митний кордон України здійснюється тільки через митниці, зазначені в ліцензіях. Після закінчення терміну дії ліцензії, пропуск плодоовочевих соків по цій ліцензії припиняється. Плодоовочеві соки користуються великим попитом у населення і є високорентабельними. Тому спостерігається тенденція до збільшення кількості підприємств різноманітних форм власності, що спеціалізуються на випуску плодоовочевих соків. Дуже багато такої продукції поставляють на ринок України закордонні фірми, у тому числі маловідомі. Ринок наповнюється неякісною продукцією, яка не відповідає нормативно-технічній документації нашої країни. Споживання плодоовочевих соків поряд з користю для життя і здоров’я людини, можуть чинити на неї і шкідливий вплив. Тому, згідно з Законом України “Про захист прав споживачів” ці вироби включаються до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації. Для пропуску плодоовочевих соків через митний кордон України, митниці мають бути пред’явлені дозволи інших державних органів, тобто: сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання, що видає орган із сертифікації, який входить в систему сертифікації УкрСЕПРО; санітарно-гігієнічний висновок, що видає головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України; видача погоджень для продукції, яка може містити озоноруйнівні речовини, які видає Міністерство екології та природних ресурсів. При декларуванні плодоовочевих соків, крім разової ліцензії на імпорт, необхідно надати також “Погодження на ввезення товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2000 році” видане МОЗ України, яке свідчить про те, що вказана у додатку до нього продукція за показниками безпеки відповідає вимогам стандартів України. Дане погодження видається на підставі “Гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію”, виданого Головним санітарно-епідеміологічним управлінням МОЗ України. Сертифікація – процедура, у ході якої уповноважений державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики орган документально засвідчує, що продукція або сировина відповідає встановленим вимогам. Сертифікація – це один із ефективних методів, який широко застосовується у світовій практиці і дозволяє на основі дослідження продукції в спеціалізованих лабораторіях (центрах) забезпечити захист прав споживача, давши йому достовірну та об’єктивну інформацію про властивості продукції, її характеристику й відповідність стандартам. Сертифікація стимулює виробника задовольняти вимоги споживача і ринку щодо якості продукції, а також підвищувати організаційно-технічний рівень виробництва, що в свою чергу, сприяє створенню умов для випуску конкурентноспроможної продукції і розширенню ринку збуту її за кордоном. При переміщенні через митний кордон України плодоовочевих соків згідно Постанови КМУ від 04 листопада 1997 року № 1211 “Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації”. А отже, при декларуванні плодоовочевих соків, що імпортуються в Україну, необхідно пред’явити сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання. 3.2. Порядок митного оформлення плодоовочевих соків при переміщенні через митний кордон України Митне оформлення здійснюється після декларування плодоовочевих соків та їх пред’явлення декларантом до митного оформлення. Для митного оформлення плодоовочевих соків необхідні такі документи: декларація; належним чином засвідчені копії ліцензій; документи, що підтверджують внесення відповідних митних платежів; інші документи, вказані в декларації. При митному оформленні плодоовочевих соків перевіряється наявність всіх документів, необхідних для митного оформлення. Перевіряється відповідність заповнення декларації вимогам, передбаченим в діючих нормативних актах, що регулюють порядок заповнення митної декларації. При перевірці правильності заповнення декларації використовують відомості, що містяться в супровідних, транспортних, комерційних та інших документах, а також результати митного огляду. По закінченні митного оформлення митний орган реєструє декларацію та додаткові аркуші і присвоює їй відповідний номер, який проставляється в декларації. Розглянемо заповнення ВМД на плодоовочеві соки на прикладі ввезення концентрованих сумішів соків “Апельсин-овочі” на митну територію України по ВМД № 10000 /3/ 268429 (Додаток Б). Для митного оформлення СП у формі ТОВ “Дьолер-Україна”, надала необхідні документи, які зазначені у графі 44 даної ВМД, зокрема це: міжнародна товарно-транспортна накладна, інвойс, контракт, сертифікат якості, сертифікат походження, гігієнічний висновок, пакувальний лист (Додаток В). На підставі цих документів декларантом було заповнено необхідні для митного режиму імпорту графи МВД, за винятком граф 7, С та D, які заповнюються інспектором митниці, відповідно до нового порядку заповнення вантажної митної декларації, затвердженого наказом ДМСУ. Графа А У першому підрозділі графи наведений розрахунковий рахунок одержувача (імпортера) концентрованих сумішів соків “Апельсин-овочі” – р/р 2800500301200, назва банку – АК “ТНГ Банк Україна” та МФО 300539. У другому підрозділі графи наведений валютний рахунок одержувача продукції – в/р 280002130/0200, МФО 300539 – та назва банку – АК “ТНГ Банк Україна”. Графа 1. “Тип декларації” У першому підрозділі графи поставлений літерний код напрямку переміщення товарів “ІМ”, у другому – код митного режиму “40”. Графа 2. “Відправник / експортер” У верхній частині графи зазначено реквізити відправника – нерезидента, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 29, ZK від 3 січня 2003 року – “Doehler GmbH” Member of the Doehler Group Riedstrasse 7-9, D-64295 Darmstadt Germany графа заповнена на підставі контракту, рахунку-фактури та CMR (Додатки …) Графа 3. “Додатковий аркуш”. У даній графі ВМД використовується додатковий аркуш, тому у графі зазначено “1/2”. Графа 5. “Всього найменувань товарів”. У графі зазначена кількість найменувань товарів, наведених у графі 31 “Опис товару”, тобто – “2”. Графа 6 “Кількість місць”. У графі зазначена загальна кількість місць у декларованій партії товарів – 0 місць, згідно товарно-супровідних документів. Графа 7. “Довідковий номер”. У графі зазначений номер ВМД - № 10000 /3/ 268429 Графа 8. “Одержувач / імпортер”. У графі наведено відомості про одержувача концентрованих сумішів соків “Апельсин-овочі”, відповідно до контракту: у правому верхньому куті – обліковий номер платника податків – 249187126653; в середній частині графи назва та юридична адреса одержувача продукції – СП у формі ТОВ “Дьолер-Україна”, 02217 Київ, вул. Закревського буд. 22 к. 225; у нижній частині графи проставлено ідентифікаційний номер одержувача – 2022200 – 80 / 0024918719. Графа 9. “Особа відповідальна за фінансове врегулювання” У графі наведені відомості про вітчизняне підприємство, що уклало зовнішньоторговельну угоду на відшкодувальній основі: номер платника податків – 249187126653; адреса особи – СП у формі ТОВ “Дьолер-Україна”, 02217 Київ, вул. Закревського буд. 22 к. 225; ідентифікаційний код відповідальної особи – 2022200-80/0024918719. Графа 11. “Торговельна країна” У графі проставлено цифровий код торговельної країни “276” – Німеччина, відповідно до загальнодержавного класифікатора країн світу. Графа 12. “Загальна митна вартість” Зазначено загальну митну вартість декларованих концентрованих сумішів соків “Апельсин-овочі” у валюті України, яка складає 7635, 78 грн. графа заповнюється відповідно до умов поставки, які зазначені у контракті. Графа 14 “Декларант / представник” У графі наведено відомості про декларанта товару: номер платника податків (у правому верхньому куті) – 249187126653; назва та юридична адреса юридичної особи: СП у формі ТОВ “Дьолер-Україна”, 02217 Київ, вул. Закревського буд. 22 к. 225; ідентифікаційний номер 2022200-80/0024918719. Графа 15. “Країна відправлення” У графі вказана назва країни, з якої товар був відправлений в Україну, згідно з Класифікатором країн світу, наказ ДМСУ від 9.07.97 р № 307 – Німеччина (ФРН). Графа 15 а. “Код країни відправлення” У графі вказано цифровий код країни, з якої товар був відправлений в Україну, згідно з Класифікатором країн світу – “276”. За кодом “276” значиться – Німеччина. Графа 18. “Транспортний засіб відправлення” У лівому підрозділі вказано відомості про транспортний засіб, його номер – 10302 КА/10683 КА. У правому підрозділі проставляється відповідно до Класифікатора країн світу цифровий код країни, якій належить транспортний засіб. За кодом “804” значиться – Україна Графа 19. “Контейнер” У графі проставлено “0” – це означає що товар транспортується не в контейнері. Графа 20 “Умови поставки” У першому підрозділі графи проставлено цифровий код умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки – “02”. У другому - скорочене літерне найменування умов поставки із зазначенням географічного пункту – FCA – Дармштадт. У третьому підрозділі вказаний двозначний цифровий код застосованої форми розрахунків за товар згідно з умовами договору купівлі-продажу: “30” – переказ. Графа 21 “Транспортний засіб на кордоні” У першому підрозділі графи зазначено відомості про транспортний засіб, на якому товар надійшов до України – 10302 КА/10683 КА У правому підрозділі графи проставляється відповідно до Класифікатора країн світу цифровий код країни, який належить транспортний засіб. За кодом “80” значиться – Україна. Графа 22. “Валюта та загальна фактурна вартість”. У лівому підрозділі наводиться цифровий код валюти договору згідно з загальнодержавним класифікатором валют – “978” (євро). У правому підрозділі графи для товарів, що переміщуються за договорами купівлі-продажу вказана загальна фактурна вартість товару у валюті України, яка заповнюється згідно рахунку – фактури, і складає 7601,86 грн. Графа 23 “Курс валюти” У графі наводиться курс одиниці валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22, встановлений Національним банком України для зовнішньоторговельних операцій на дату прийняття митницею декларації для оформлення – 6,620905. Графа 24. “Характер угоди” У графі вказано код характеру угоди – “021”, що означає переміщення товарів з розрахунками у “978” (євро). Графа 25. “Види транспорту на кордоні” У графі вказується код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту – “30”. (автодорожний транспорт). Графа 26. “Види транспорту в межах країни” У граф вказується код транспортного засобу – “30” (автодорожний транспорт). Графа 28 Фінансові та банківські відомості“ У графі наводяться фінансові та банківські відомості про особу, що зазначена у графі 9. Кожний з реквізитів починається з нового рядка і перед кожним з них проставляється порядковий номер; 1 – код ЕДРПОУ уповноваженого банку – 21684818; 2 – найменування банку – АБ “ІНГ Банк Україна”; 3 – адреса банку – 02032 м. Київ, вул. Комінтерна, 28; 4 – номер розрахункового рахунку у національній валюті України або в іноземній валюті – р/р 26000213010200 МФО 300539. Графа 29 “Митниця на кордоні” У графі вказується назва митного органу, в зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні. Графа 31. “Вантажні місця та опис товару” “Маркування та кількість – номери контейнерів – опис товару” У даній графі вказана назва товару – “Концентровані суміші соків: Апельсин-овочі” 5.08908.890 = 192 кг. Далі наводяться назва виробника – Doehler GmbH, Німеччина. Також у графі за пунктом 2 вказано: частина місця упаковано у пластикові каністри – 3.0. Графа 32 “Товар № ” У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31“ - № 1. Кількість товарів, декларованих в основному та додаткових аркушах ВМД, не повинна перевищувати 99. Графа 33. “Код товару” У графі вказано десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД – 2009905910. Систематизований перелік товарів являє собою Товарну номенклатуру, зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. товарна номенклатура – це книга, що містить близько 800 сторінок. У ній товари систематизовані за розділами, розділи поділені на групи, а групи – на товари. Важливо при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, указаним у графі 33. Ставки мита в Єдиному митному тарифі наведені відповідно до кодів товарів. нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій. структура групи ТН ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру. елементами структури ТН ЗЕД є система кодування та система класифікації. Кодування товару – це представлення товару у вигляді цифрового знака. Код товару в ТН ЗЕД дев”ятизначний і складається наступним чином : код групи – 2 знаки; код позиції – 4 знаки; код субпозиції – 6 знаків; код підсубпозиції – 9 знаків. Графа 34 “Код країни походження” Графа заповнюється згідно з Класифікатором країн світу. У графі казано код країни походження товару, описаного у графі 31 і класифікованого згідно з УКТЗЕД у графі 33 – “276” – Німеччина. Графа 35 “Вага брутто (кг)” У графі вказується вага брутто (у кілограмах товару, описаного у графі 31 (вага брутто – це загальна вага товару, включаючи вагу упаковки, округлена до цілих величин за правилами округлення ) – 234,87 кг. Для товару, вага якого менше 1 кг, вказується число з крапкою: ).ХХХ, де ХХХ – вага в грамах. Графа 36. “Преференція” У графі зазначаються цифрові коди податкових пільг, передбачених чинним законодавством щодо товарів та інших предметів (далі - товари), заявлених у графі 31 – 000/000/000. коди формуються за такою схемою: Елемент № ММ / АА / ПП 1 2 3 де, ММ – код пільги в обкладенні товарів ввізним митом відповідно до Класифікатора пільг в обкладенні товарів ввізним митом або код пільги в обкладенні товарів вивізним митом відповідно до Класифікатора пільг в обкладенні товарів вивізним митом; АА – код пільги в обкладенні товарів акцизним збором відповідно до Класифікатора пільг в обкладенні товарів акцизним збором; ПП – код пільги в обкладені товарів податком на додану вартість. в інших випадках порядок заповнення графи такий: 00 / 00 / 00. (Графа 36 в редакції наказу Державної митної служби України від 24.05.200 р. № 300). Графа 37. “Процедура” У графі проставляється 6-значний код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму згідно з Класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України – 407450. Перші дві цифри вказують код митного режиму згідно з розділом І Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України. Наступні дві цифри – код попереднього митного режиму згідно з розділом 1. Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України. Якщо попередній митний режим відсутній, проставляється “00”. Останні дві цифри коду вказують на особливість переміщення товарів згідно з розділом 2 класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон країни. Згідно з Класифікатором процедур переміщення товарів Класифікатора процедур переміщення товарів: код митного режиму “40” – імпорт; код попереднього митного режиму “74” – попередній митний режим відсутній; код особливості переміщення товарів “50” – Інше. Графа 38. “Вага нетто (кг)” У графі вказується вага нетто (у кілограмах товару, описаного у графі 31 – 192 кг. (Вага нетто – це чиста вага товару без упаковки, округлена до цілих величин за правилами округлення). Для товару, чиста вага якого менш одного кілограма, вказується число з крапкою: 0.ХХХ, де ХХХ – чиста вага товару у грамах. Графа 39. “Квота” Заповнюється для товарів, на які встановлено кількісні обмеження. У графі вказується в одиницях виміру залишок встановленої квоти згідно з одержаною ліцензією. Задекларована партія товару не враховується при визначенні залишку квоти. Залишок квоти визначають шляхом віднімання від попереднього залишку квоти (а при митному оформленні першої партії товару – від самої квоти, ) задекларованої в цій ВМД партії товару. У графі 39 данні відсутні. У разі декларування товарів, які не підлягають квотуванню та ліцензуванню, у графі рекомендується зазначити залишок товару згідно з контрактом. Графа 40. “Загальна декларація/попередній документ” Заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або якщо декларація оформлялась замість анульованої. у графі проставляється номер і дата попереднього документа (ВМД або – у випадку, коли вона не заповнювалась, - реквізити документа, в якому заявлялись відомості про товар) та код документа згідно з Класифікатором документів. Згідно з Класифікатором документів код документа “0014” – Документ контролю за доставленням (ПП – попереднє повідомлення) 0014-10000/3/189495 20/11/2003. Графа 41. “Додаткова одиниця виміру” У графі вказується код додаткової одиниці виміру товару згідно з загальнодержавним Класифікатором одиниць виміру, якщо така одиниця виміру передбачена для цього товару. У графі 41 дані відсутні. Графа 42. “Фактурна вартість товару” У графі наводиться у валюті України фактурна вартість товарів, декларованих у графі 31 ВМД, що визначається за курсом Національного банку України на день прийняття ВМД до митного оформлення – 4423,82 грн. У разі митного оформлення товарів за договором, що відрізняється від договору купівлі-продажу або міні, або відсутності договору чи іншого документа, що підтверджує наміри сторін, графа не заповнюється. Графа 43 Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму. У графі 43 данні відсутні. Графа 44. “Додаткова інформація/подані документи” У графі вказуються реквізити документів. реквізити кожного документа починаються з нового рядка за схемою: номер розділу; код документа згідно з класифікатором документів (Додаток 11 Класифікатор документів до наказу ДМСУ від 09.07.97 р. № 307); номер документа, дата і, при необхідності, назва та кінцевий термін дії. Розділи документів: 1 – ліцензії; 2 – транспортні документи; 3 – комерційні документи; 4 – договори; 5 – наряди-замовлення (фондові сповіщення, реквізитні листи); 6 – дозволи уповноважених органів та сертифікати, в тому числі: – дозволи (сертифікати) державних органів України з карантинного, ветеринарного, фітосанітарного, санітарно-епідеміологічного, екологічного та інших видів контролю; сертифікати установ Держстандарту України; дозволи Урядової комісії з експортного контролю при Кабінеті Міністрів України; Постанови Кабінету Міністрів України про визначення суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених здійснювати експорт товарів, до яких застосовується режим експорту; дозволи Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства зв’язку, Міністерства культури, Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України; сертифікати про походження товару; довідка про декларування валютних коштів; довідка уповноваженого банку про оплату експортованої продукції; документи, що свідчать про надання пільг по сплаті митних платежів, в тому числі: – митних зборів; мита (ввізного та вивізного); акцизного збору; ПДВ При заповненні графи з посиланням на розділ 7 використовується Уніфікований порядок внесення відомостей, наведений в додатку 2 (Додаток 2 Уніфікований порядок внесення відомостей до наказу ДМСУ від 09.07.97 р. № 307). При заповненні графи 44 ВМД за розділом 7 використовується такий порядок внесення відомостей: - картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів) МЗЕЗторгу України; – інші документи. Якщо поданий декларантом документ відсутній у відповідному розділі Класифікатора документів, то в декларації вказується код некласифікованого документа відповідного розділу. Якщо у графі недостатньо місця для внесення всіх необхідних даних, допускається наводити їх на зворотному боці вантажної митної декларації. в графі 44 значаться наступні документи: 2,273 б/н 13/11/03 3, 3380 90662608 13/11/03 4,4010 29 ZK 03/01/03 31/12/03 4,4040 2 25/06/03 6,6001 26088707 СДП 101-В/15-4306 06/10/03 6,6020 UA1.003.x1619-03 29/07/03 28/07/05 6,6860 A 224841 14/11/03 9,9020 10000/15/97/548 05/08/03 Графа 45. “Митна вартість ” У графі вказується у валюті України митна вартість товару, заявленого у графі 31 – 4443,56 грн. При ввезенні товарів на митну територію України їх митна вартість визначаться за фактурною вартістю до бази цін CIF- український порт, CIP - пункт призначення на кордоні України, СРТ – пункт призначення на кордоні України чи DAF – кордон України. При цьому, якщо товари куплені на умовах, відповідно до яких пункт поставки (призначення) знаходиться поза митною територією. України (наприклад, EXW - Будапешт, FOB - Токіо, CIF - Рига, DAF - Брест), то до фактурної вартості додаються додаткові, невключені витрати по доставці товарів до моменту перетину митного кордону України. для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який знаходиться на митній території України (наприклад, СІР - Миколаїв, DDP – Львів), з фактурної вартості відраховуються витрати, які мали місце після моменту перетину митного кордону України. При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB – український порт, DAF - кордон України (пункт призначення на митному кордоні України) або СІР – пункт призначення на митному кордоні України. При цьому, якщо товари продані на умовах, відповідно до яких пункт поставки (відвантаження) знаходиться на митній території України (наприклад, EXW – Київ або FCA - Чернігів), то до фактурної вартості додаються витрати по доставці вантажу до моменту перетину митного кордону України. для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), який розташований за межами митної території України (наприклад, CIF-Стамбул, DAF – польсько-німецький кордон), за фактурної вартості відраховуються витрати, які мають місце після моменту перетину митного кордону України. Графа 46. “Статистична вартість” У графі вказується митна вартість товару у тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення – 4 тис. грн. Графа 47. “Нарахування мита та митних платежів” У цій графі основного і додаткових аркушів ВМД проводиться нарахування митних платежів. Графа 48. “Відстрочення платежів” Заповнюється у випадку, коли надається відстрочка по сплаті митних платежів, у такому порядку: шифр платежу /дата видачі / строк сплати платежів, гарантійного листа на які дд-мм-рр надавалась відстрочка по сплаті, дд-мм-рр Графа 49. “Найменування складу” Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму. У графі приведено – 10000/051 СВ-0027 Графа “В”. “Подробиці розрахунків” Графа призначена для зазначення заявником платіжних документів, які свідчать про внесення митних платежів. у графі зазначаються: шифр платежу відповідно до Класифікатора видів митних платежів; загальна сума платежів по цьому шифру, що включає в себе суми платежів по основному та кожному додатковому аркушах ВМД; платіжні реквізити. У графі зазначені наступні дані: В. подробиці розрахунків 010 - 15.27 грн. р/р 2603818 в АППБ “Аваль”, м. Київ МФО 300335 Київська регіональна митниця 020 – 1216,43 грн. р/р 2603818 в АППБ “Аваль”, м. Київ МФО 300335 Київська регіональна митниця 028 – 1770,44 грн. р/р 2603818 в АППБ “Аваль”, м. Київ МФО 300335 Всього - 3002,14 грн. (01) Графа 50. “Довіритель” Зазначаються дані підприємства-перевізника (або експедитора0 та персональні дані безпосереднього виконавця перевезення товарів. Дані вносяться на основі пред’явленого паспорта, на зворотному боці кожного аркуша ВМД наводиться письмове зобов’язання цього виконавця перевезення про доставлення товарів: “Я. (прізвище, ім’я та по батькові, номер і серія паспорта), ознайомлений зі змістом статей … Митного кодексу України і зобов’язуюсь доставити задекларовані товари в митницю призначення в установлений термін”. Це зобов’язання затверджується особистим підписом представника перевізника (виконавця перевезення) на кожному аркуші та засвідчується особистою номерною печаткою інспектора митниці. У графі 50 дані відсутні. Графа “С” Заповнюється інспектором відділу митних доходів та платежів. заноситься інформація в такому порядку: шифр платежу / номер / дата сплати /сума сплати платіжного (надходження) документа, що платежу за засвідчує сплату платіжним відповідного дорученням платежу Проставляється штамп “СПЛАЧЕНО” і підпис інспектора, який здійснив списання платежів за цією ВМД. У графі дані відсутні. Графа 51 “Митниця країни транзиту” Графа заповнюється митним органом, який здійснює пропуск товарів на митну територію України тільки при транзиті товарів через митну територію України. У графі 51 данні відсутні. Графа 52 “Гарантія не дійсна для …” Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму. У граф 52 данні відсутні. Графа 53. “Митниця в країні призначення” Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму. У графі 53 данні відсутні. Графа 54. “Місце та дата” У графі вказуються місце та дата заповнення декларації; прізвище та ініціали особи, уповноваженої на декларування товарів організацією, що зазначена у графі 14; займана ним посада; ставиться його особистий підпис; номер телефону або телетайпу декларанта; номер посвідчення особи декларанта (в разі видачі його митницею). У цій графі та над графою 33 додаткового аркуша, а також на кожному листі специфікації (що використовується замість додаткових аркушів) ставиться печатка організації – декларанта, яка засвідчує підпис особи, що здійснювала декларування. У цій графі наведені наступні дані: Київ 22/12/200 СП ТОВ “Дьолер-Україна” 02217, м. Київ, вул. Закевського, буд.22, к.225 Декларація № 1685 Графа “Д” Завершення митного контролю У графі проставляється: штамп “Під митним контролем” (ПМК), підпис та прізвище інспектора митниці, який прийняв ВМД до оформлення; особиста номерна печатка, підпис та прізвище інспектора митниці, який завершив митне оформлення. При ввезені товарів в Україну в графі також вказується у вигляді надпису “Під митним контролем з (дд-мм-рр)” дата початку перебігу строку перебування товарів під митним контролем для цілей нарахування митного збору за перебування під митним контролем. У разі потреби робляться інші відмітки, що свідчать про результати митного оформлення, про накладання митного забезпечення тощо. Допускається використання зворотного боку декларації для занесення зазначеної інформації, завіреної особистою номерною печаткою співробітника митниці, який здійснював митне оформлення. В представленій ВМД в графі Д. значаться такі дані штамп Київської регіональної митниці “Під митним контролем” (ПМК), підпис та прізвище інспектора митниці, який прийняв ВМД до оформлення; - особиста номерна печатка Київської регіональної митниці, підпис та прізвище інспектора митниці, який завершив митне оформлення. 3.3. Порядок визначення митної вартості соків Митна вартість плодоовочевих соків заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України. Митна вартість – це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари на момент перетину митного кордону України. Митна вартість використовується при нарахуванні мита, митних зборів та інших митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів таз застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до даних товарів та інших предметів і повинна бути сплачена імпортером (експортером) прямо або побічно як умова їх ввезення (вивезення). Вирішення питань визначення митної вартості товарів покладено на відділ тарифів та митної вартості. Визначення митної вартості здійснюється згідно з чинним законодавством на основі поданих документів. Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, ґрунтуються на достовірній і документально підтвердженій інформації. Перевірка достовірності заявленої митної вартості здійснюється на підставі таких документів: рахунків-фактур (інвойсів) або рахунків-проформ; специфікацій, коносаментів, товаро-транспортних накладних; ліцензій; карток реєстрації контрактів; сертифікатів про походження товарів; банківських документів щодо розрахунків за поданим контрактом, які повинні містити всі необхідні реквізити (копії платіжного доручення з відміткою банку про виконання операції та випуску з особливого рахунку організації, завірену керівником та головним бухгалтером цієї організації) для ідентифікації цих документів з поставкою, що оформляється у митному відношенні; копії експортної МВД країни відправлення; договорів поставки; договорів про спільну діяльність; контрактів з третіми особами, що мають відношення до договору (угоди); рахунків за платежі третім особами на користь продавця; ліцензійних чи авторських угод; договорів доручення, комісії, агентських та брокерських угод; рахунків за комісійні, брокерські послуги, що стосуються товарів, митна вартість яких визначається; замовлень на поставку; договорів перевезення та страхування; прайс-листів виробника та продавця товару; бухгалтерської документації; калькуляції форми – виробника товару (у разі згоди фірми надати її українському покупцю); інших матеріалів, які можуть бути використані для підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, заявлених у МВД. При визначенні митної вартості слід особливу увагу звертати на умови поставки, в залежності від яких формується ціна товару. Умови Інкотермс-90 визначають розподіл відповідальності між продавцем та покупцем, витрати та ризик при здійсненні контракту. Згідно Інкотермс-90 існує класифікатор умов поставки (таблиця 3.2.). базисні умови спрощують складання і узгодження контрактів, допомагають контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення неузгодженостей, що виникають. особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. У контракті після позначення базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морські та річкові порти, залізничні станції, аеродроми, прикордонні пункти, заводи-виробники продукції, місцеперебування продавців, покупців, вантажоодержувачів. Всі умови поставки можна поділити на чотири групи: група Е, група F, група С і група D . Група Е включає умову (EXW). Ця умова забезпечує мінімальний ризик для продавця. за цієї умови зобов’язання продавця вважаються виконаними після того, як він представив покупцеві товар на своєму підприємстві. Покупець бере на себе всі витрати та ризик, пов’язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця призначення. Група F містить умови FCA, FAS, FOB. Відповідно до цих умов продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання, після того, як він передав товар перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Ці умови передбачають, що в обов’язки покупця входить вибір перевізника, укладення з ним договору перевезення. Таблиця 3.2. Класифікатор умов поставки Код цифровий Код літерний Найменування 01 EXW Франко-завод 02 FCA франко-перевізник 03 FAS Франко вздовж борту судна 04 FOB Франко-борт 05 CFR Вартість і фрахт 06 CIF Вартість, страхування і фрахт 07 CPT Перевезення оплачено до … 08 CIP Перевезення і страхування оплачено до … 09 DAF Поставка до кордону 10 DES Доставлено франко-строп судно 1 DEQ Доставлено франко-набережна (мито сплачено) 12 DDU Доставлено, мито не сплачено 13 DDP доставлено, мито сплачено Група С включає такі умови: CFR, CIF, CPT, CIP Умови цієї групи є найпривабливішими для покупця, оскільки продавець зобов’язаний доставити товар у вказане місце, беручи на себе всі витрати та ризик щодо поставки товару. В залежності від способу перевезення використовуються такі базисні умови поставки: Для всіх способів перевезення (морський, автомобільний, залізничний та авіаційний транспорт) - EXW, FCA, CPT, CIP, DDU, DDP/ Для перевезення морським транспортом - FAS, FOB, CFR, CIF, DES, DEQ. Для перевезення залізничним, автомобільним транспортом DAF. При розрахунку витрат на транспортування до кордону України, якщо вони, відповідно до умов поставки, не були включені у вартість товару при доставці на безоплатній основі чи за допомогою транспортних засобів покупця, повинні використовуватися дані бухгалтерського обліку за калькуляцією транспортних витрат з включенням усіх необхідних статей чи елементів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари декількох видів, то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їх вазі. Якщо, відповідно до умов поставки, у вартість товару декларантом включені витрати на транспортування після перетину митного кордону України, то такі витрати не враховуються при визначенні митної вартості. Виходячи з вище зазначеного, слід відмітити, що митна вартість плодоовочевих соків, відповідно до умов поставки, визначається двома методами: На основі віднімання вартості. На основі складання вартості. На основі віднімання вартості При ввезенні товарів на митну територію України митна вартість визначається за фактурною вартістю до бази цін CIF – український порт, CIP – пункт призначення на кордоні України, CPT – пункт призначення на кордоні України, чи DAF – кордон України. Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який знаходиться на митній території України (наприклад, CIP - Миколаїв, DDP - Львів), з фактурної вартості відраховуються витрати, які мали місце після моменту перетину митного кордону України. При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB – український порт, DAF – кордон України (пункт призначення на митному кордоні України або ) СІР – пункт призначення на митному кордоні України. Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), який розташований за межами митної території України (наприклад, CIF – Стамбул, DAF- польсько-німецький кордон), з фактурної вартості відраховуються витрати, які мають місце після моменту перетину митного кордону України. На основі складання вартості. Митна вартість визначається – при ввезенні товарів на митну територію України, - якщо товари куплені на умовах відповідно до яких пункт поставки (призначення) знаходиться поза митною територією України (наприклад, EXW- Будапешт, FOB – Токіо, CIF – Рига, DAF - Брест), то до фактурної вартості додаються додаткові невключені витрати по доставці товарів до моменту перетину митного кордону України. При вивезенні товарів з митної території України митна вартість визначається: якщо товари продані на умовах, відповідно до яких пункт поставки (відвантаження) знаходиться на митній території України (наприклад, EXW - Київ, або FCA - Чернігів), то до фактурної вартості додаються витрати по доставці вантажу до моменту перетину митного кордону України. При митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України та товарів, що вивозяться з митної території України (на які є переліки товарів, при імпорті та експорті яких необхідно узгодження митної вартості з відділом тарифів та митної вартості) перевірка митної вартості відділом тарифів та митної вартості є обов’язковою. Для достовірного визначення митної вартості відділ тарифів та митної вартості має право ініціювати проведення огляду товарів в відбору проб та зразків згідно з чинним законодавством. У разі неможливості визначення митної вартості плодоовочевих соків на підставі поданих документів та (або) у разі явної невідповідності заявленої митної вартості соків, міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах-експортерах цих товарів. Для визначення митної вартості може використовуватись інформація, якою володіє декларант, про вартість ідентичних чи подібних товарів, що ввезені раніше, їхню вартість на внутрішньому ринку, а також калькуляції та прейскуранти виробника. Використання такої інформації можливе, якщо на її підтвердження подано відповідні документи, наприклад комерційні, митні та платіжні, що належать до угод щодо ідентичних чи подібних товарів, а також рахунки, накладні тощо. Висновки експертних організацій щодо вартості товарів застосовуються тільки як допоміжний матеріал. Відповідальність за прийняття остаточного рішення несе посадова особа митниці, що здійснює митне оформлення товару. У виняткових випадках у разі неможливості при митному оформленні товару правильно визначити митну вартість на основі поданих документів, відділом тарифів та митної вартості митниці готуються матеріали з доповідною запискою та детальним викладенням причин та обставин, що не дали можливості визначити митну вартість, та направляються до відділу тарифів та митної вартості регіональної митниці для прийняття остаточного рішення. Надані декларантом інформація та документи, заявлені як комерційна таємниця або як конфіденційна інформація, можуть використовуватися тільки в митних цілях і не можуть розголошуватися посадовими особами митних органів в особистих цілях, передаватися третім особами, включаючи інші державні органи, без спеціального дозволу декларанта, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Розглянемо визначення митної вартості плодоовочевих соків на прикладі ввезення концентрованих сумішів соків “Апельсин-овочі” на митну територію України по ВМД № 1000 /3/ 268429. Згідно укладеного контракту № 29 ZK від 3.01.2003 р. СП у формі ТОВ “Дьолер-Україна” (м. Київ, Україна) отримало від “Doehler GmbH” Member of the Doehler Group, Darmstadt, Germany концентровані суміші соків “Апельсин-овочі” на умовах поставки FCA Дармштадт. До митного оформлення ВМД СП у формі ТОВ “Дьолер-Україна” надало декларанту разом з іншими документами (які зазначено у графі 44 даної ВМД) – 2.2730 б/н – автомобільну накладну, 3.3380 90662608 – комерційний інвойс, 4.4010 29ZK – зовнішньоекономічний контракт, 6.6001 26088707 СДПІ101-В/15-4306 – довідку про декларування валютних цінностей, 6.6020 UAI.003. Х16119-03 – сертифікат до Держстандарту України, 6.6860 А 224841 – сертифікат про походження невизначеної форми, 9.9020 10000/15197/548 – інші документи (Додаток В), згідно з якими фактурна вартість товару становить 7601,86 грн. Враховуючи курс (6,620905) євро на день оформлення ВМД робимо висновок, що митна вартість гранатового соку становить 4443,56 грн. 3.4. Порядок нарахування платежів на плодоовочеві соки При митному оформленні вантажів по експортно-імпортним операціям необхідно сплатити у встановленому порядку всі митні платежі. До митних платежів, які справляються митними органами, належать : 1. Митний збір за митне оформлення товарів. 2. Мито. 3. Утримання акцизного збору. 4. Нарахування та сплата податку на додану вартість при імпорті товарів. Внесення мита та митних зборів є обов’язковим для всіх суб’єктів підприємницької діяльності та інших організацій, якщо вони не звільнені від їх сплати діючими законодавчими актами. Нарахування митних платежів проводиться у графі 47 ВМД. У цій графі основного і додаткових аркушів ВМД проводяться нарахування митних платежів. У першій колонці “Вид” вказується тризначний шифр платежу, що нараховується по ВМД, відповідно до Класифікатора видів митних платежів. У другій колонці “Основа нарахування” вказується : при нарахуванні митних зборів загальна митна вартість товару, зазначена в графі 12; при нарахуванні мита митна вартість товару чи кількість товару, заявленого в графі 31, в залежності від виду основи для нарахування мита; при нарахуванні акцизного збору (у випадках, передбачених чинним законодавством України) митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів та мита або кількість заявленого в графі 31 товару в залежності від основи для нарахування акцизного збору; при нарахуванні податку на додану вартість (у випадках, передбачених чинним законодавством України) митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів, мита та акцизного збору. У третій колонці “Ставка” вказується : при нарахуванні митних зборів установлений розмір ставки митних зборів; при нарахуванні мита установлений розмір ставки мита згідно зі ставками Єдиного митного тарифу або у твердих ставках (наприклад, в ЕКЮ) з одиниці товару; при нарахуванні акцизного збору установлений розмір ставки у відсотках до обороту або у твердих ставках (наприклад, в ЕКЮ) з одиниці товару згідно з чинним законодавством; при нарахуванні податку на додану вартість установлений розмір ставки податку на добавлену вартість згідно з чинним законодавством. У четвертій колонці “Сума” вказується нарахована на основі зазначеної ставки сума відповідного митного платежу, що підлягає сплаті. У п’ятій колонці “Спосіб платежу” зазначається спосіб розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку. Порядок розрахунків митних зборів, мита, акцизного збору, податку на додану вартість наведено в Порядку справляння митних платежів. Розглянемо нарахування митних зборів. В колонці “Вид” зазначено вид митного збору згідно з класифікатором видів та ставок митних зборів : “010” – за митне оформлення товарів та інших предметів. Основою нарахування цього митного збору є митна вартість концентрованих сумішів “Апельсин-овочі”, яка зазначена у графі 12 ВМД і становить 7635,78 грн. У колонці “Ставка” – зазначено розмір ставки митного збору – 0,2%. Колонка “Сума” показує суму митного збору, що підлягає сплаті – 15,27 грн. Тобто розрахунок визначення митних зборів має вигляд : 7635,78 * 0,2 % 100 = 15,27 грн. П’ята колонка “Спосіб платежу” показує спосіб здійснення сплати митних зборів : “01” – безготівковий розрахунок через банківські установи. Розглянемо нарахування мита. Колонка “Вид” визначає вид платежу : “020” – ввізне мито. Основою нарахування мита є маса брутто об’єм концентрованих сумішів, який становить 2204,5 л. В колонці “Ставка” – зазначено розмір ставки ввізного мита, згідно “Єдиного митного тарифу України” та змін до нього. Так на досліджуваний концентрат ставка мита становить – 0,05 EUR. Колонка “Сума” показує суму ввізного мита, що підлягає сплаті – 729,79 грн. Розрахунок визначення мита має вигляд : МИТО =2204,5 * 0,05 = 729,79 грн. Спосіб здійснення сплати ввізного мита – “01” безготівковий розрахунок через банківські установи. Розглянемо нарахування податку на додану вартість. У першій колонці “Вид” зазначено шифр платежу : “028” – податок на додану вартість. У колонці “Основа нарахування” зазначено митну вартість концентрату, наведену у графі 45 ВМД – 4443,56 грн. Ставка податку на додану вартість – 20%. Отже, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті, становить : СПДВ = 4443,56 * 20 = 1034,67 грн. 100 Колонка “Спосіб платежу” показує спосіб платежу податку на додану вартість : “01” – безготівковий розрахунок через банківські установи. Отже графа 47 ВМД має наступний вигляд : Графа 47. Нарахування мита та митних платежів. Вид Основа нарахування Ставка Сума СП 010 7635,78 грн 0,2% 15,27 грн 01 020 2204,5 л 0,05 EUR 729,79 грн 01 028 5173,35 грн 20% 1034 грн 01 ВИСНОВКИ Т А ПРОЗИЦІЇ За результатами проведених досліджень можна зробити наступні висновки та пропозиції. Плодоовочеві соки є важливим продуктом харчування, так як нарівні із свіжими фруктами та овочами забезпечують організм людини набором всіх фізіологічно активних речовин – вітамінами, макро- та мікроелементами, поліфенолами, та багатьма іншими, які необхідні для нормальної життєдіяльності людини. Біологічні властивості їх такі, що вони не тільки самі по собі є харчовими продуктами, що легко засвоюються, але й сприяють при їх споживанні більш повній засвоюваності таких основних харчових речовин, як жири, білки, цукри, які містяться в інших харчових продуктах. Одним із основних зарубіжних постачальників фруктових соків до України є ВАТ “Експериментально – консервний завод” “Лебедянський” (Липецька обл., Росія). Асортимент яблучного соку, який постачається російським виробництвом представлений в основному яблучними соками торгових марок “Я” та “Тонус”. Результати досліджень свідчать про те, що за вмістом майже всіх поживних речовин яблучний сік торгової марки “Я” перевищує сік торгової марки “Тонус”. За органолептичними показниками якості яблучний сік т.м. “Я” (середній бал 4,8) переважає сік т.м. “Тонус” майже за всіма показниками (зовнішній вигляд, колір та смак). Виключенням є тільки аромат, менш виражений, але приємний, натуральний та властивий свіжим яблуком. без стороннього запаху (4 бали). Яблучний сік т.м. “Я” має вищий рівень якості, оскільки значення його комплексного показника якості є більш наближеним до одиниці яблучний сік т.м. “Тонус” має менший рівень якості по відношенню до попереднього. Крім того, яблучний сік т.м. “Я” по відношенню до яблучного соку т.м. “Тонус” має вищу конкурентоспроможність, що обумовлюється вищим ступенем відповідності споживчих властивостей яблучного соку т.м. “Я” ринковим потребам та витратами на їх задоволення. Отримані результати експертизи якості яблучних соків т.м. “Я” та “Тонус” в цілому відповідають вимогам, що пред’являються до них нормативно-технічною документацією. Головними факторами, що виливають на застосування тих, чи інших особливостей митного оформлення плодоовочевих соків, а також на нарахування митних платежів є: визначення коду за УКТ ЗЕД; встановлення митної вартості; визначення країни походження При перепуску через митний кордон України до митного оформлення товарів повинні бути пред’явлені: сертифікат відповідності або свідоцтво про визначення, санітарно-гігієнічний висновок, погодження на ввезення товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2003 році видане МОЗ України, декларація, належним чином засвідчені копії ліцензії, дозволи інших державних органів, якщо соки підлягають контролю цих органів, документи що підтверджують внесення відповідних митних платежів, інші документи вказані в декларації. При визначенні митної вартості плодоовочевих соків до неї включається ціна товару, зазначена в рахунку – фактурі, а також фактичні витрати, а саме: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України. Митна вартість соків відповідно до умов поставки, визначається двома методами: на основі віднімання вартості; на основі складання вартості. З метою оптимізації асортименту плодоовочевих соків та удосконалення митного їх оформлення при переміщенні через митний кордон України пропонуємо: підвищити обсяги вітчизняного виробництва плодоовочевих соків; інтенсивніше впроваджувати нові сучасні ресурсозберігаючі та безвідходні технології виробництва; вжити дієвих заходів рекламування вітчизняних виробників плодоовочевих соків та їхньої продукції, виробникам необхідно розширювати асортимент плодоовочевих соків; з метою захисту національного ринку та вітчизняного виробника впроваджувати методи тарифного та нетарифного регулювання імпортної продукції; з метою запобігання надходження на ринок України фальсифікованої та недоброякісної продукції, ввести обов’язкову експертизу соків в митних лабораторіях; з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу вжити заходи щодо запобігання контрабанди плодоовочевих соків; з метою більш ефективного застосування ставок імпортного мита слід достовірно визначати митну вартість, виходячи з якої відбувається нарахування усіх митних платежів. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ванькевич В.П., Малютина Л.М. и др. Хранение продовольственных товаров, М.: Экономика, 1983.-386 с. Гореньков Э.С. Производство конкурентоспособной плодоовощной консервированной продукции// Пищевая и перерабатывающая промышленность – 1997.-№ 7. с. 65-67. ГОСТ 16366-78. Соки плодовые и ягодные с мякотью. ГОСТ 18192-72. Соки плодовые и ягодные концентрированные. ГОСТ 285399-90 Соки плодовые и ягодные спиртованные. ГОСТ 656-79. Соки плодовые и ягодные натуральные. ГОСТ 657-79. Соки плодовые и ягодные с сахаром. “Експорт, імпорт, транзит . Митне оформлення товарів, О.В. Старцев, видавництво “Істина” 2001. Закон України “Про Єдиний Митний тариф” від 05.02.92 р. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 17.12.96 р. № 607/96-ВВ, від 11.09.97 р. № 331/97-ВР, від 18.11.97 р, № 642/97-ВР). Закон Української РСР (із змінами та доповненнями) “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. № 959-ХІІ. Закон України № 468/97 про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції від 17.07.97. Єдиний митний тариф України. Одеса: Інформ бізнес, 1994. 368 с. Колесников А.Ю. Методы анализа качества соков и сокосодержащих напитков// Пищевая и перерабатывающая промышленность. – 1997. - № 11. – с. 52-58. Колесников А.Ю. Ферментативный анализ в пищевой промышленности // Пищевая и перерабатывающая промышленность. – 1996. - № 11. – с. 24-30. Комаров В.И., Иванова Е.А. Современные методы определения качества и безопасности пищевых продуктов // Пищевая и перерабатывающая промышленность. – 1997 - № 11. – с. 8-12. Кононенко И.Е. Управление качеством продовольственных товаров в торговле – К.: Вища школа, 1981. – 273 с. Наказом ДМКУ ”Про затвердження Положення про зону митного контрорлю” від 06.05.95 р. № 198. Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин Мінсільгосппроду України від 25.09.96 р. № 72 на виконання Закону України ”Про карантин ролсни”, прийнятого Верховною Радою України 30.06.93 р. Накази ДМСУ від 26.06.99 р. № 393, від 08.12.99 р. № 771 та від 13.05.99 р. № 280. Наказ ДМСУ № 240 про затвердження Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення від 24 квітня 1999 р. Класифікація товарів відповідно до ”Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності”. Товарна номеклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Вид. друге.Москва, 1993. Пояснення до Товарної номеклатури зовншіньоекономічної діяльності. Вид. перше. Т. І-УІ. Москва. 1993. Наказ ДМСУ від 09.07.97 р. № 307 ”Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації”. Наказ ДМСУ від 30.01.98 р. № 40 ”Про введення нових класифікаторів видів митних та інших платежів, видів митних послуг, звілдьнень від сплати митних та інших платежів”. Наказ ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 ”Про затвердження порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. № 443/2883. Наказ ДМСУ від 30.06.98 р. № 380 ”Про затвердження порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі”. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 ”Про ставки митних зборів” (із змінами та доповненнями). постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574 ”Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію”. Наказ № 782 Про затвердження Примірного пложення про відділ тарифів та митної вартості в Порядків його роботи 2.12.1999 р. постанова КМУ № 323 Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД від 18 травня 1994 р. ЗВРУ № 2371-ІІІ 05.04.2001 Із змінами і доповненнями, від 12 липня 2001 р. Наказ ДМСУ № 69 Про внесення змін до Класифікатора видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень від 6 лютого 2002 р. постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 ”Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України”. Николаева М.Л., Карташова Л.В., Плодово-ягодные соки // Пища, вкус и аромат. – 2000. - № 2. – с. 2-4. Пильник О. Наукове забезпечення і конкурентоспроможність продукції // Харчова і переробна промисловість. – 2000. – травень-червень. – с. 10-11. Плодовые и овощные соки. Коллектив авторов, перевод с болгарского. М., изд-во «Пищевая промышленность», 1969. – 424 с. “Основи митного законодавства України”, С. Терещенко, Київ, ЗАТ “Август”, 2001. Сабуров Н.В., Антонов М.В. Хранение и переработка плодов и овощей. – М.: Сельхозиздат, 1962. – 402 с. Самсонова А.Н. Современная техника и технология производства яблочных натуральных и концентрированных соков. – М.: Пищевая промышленность, 1976. – 296 с. Самсонова А.Н., Ушева В.Б. Фруктовые и овощные соки (Техника и технология) – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1990. – 287 с. Сахаров Ю.В. Больше, чем просто сок // Пищевая промышленность. – 1999. - № 8. – с. 40-44. Скрипников Ю.Г. Производство плодово-ягодных вин и соков. – М.: Колос, 1983. – 256 с. Страхова С.А. Новое в технологии, производстве, ассортименте, качестве и хранении соков. – М.: МКИ, 1988. – 327 с. Страхова С.А. Новое в технологии, производстве, ассортименте, качестве и хранении соков. – М.: МКИ, 1988. – 327 с. Ступкин А.С., Семин О.А. Стандартизация и качество продовольственных товаров. – М.: Экономика, 1983, - 144 с. Тресслер Дональд. Химия и технология плодово-ягодных и овощных соков, М.: Пищепромиздат, 1957. – 580 с. Филипова П.Л., Володина Е.М., Колесников А.Ю. Роль фруктовых и овощных соков в профилактике заболеваний // Пищевая и перерабатывающая промышленность. – 1999. № 6. – с. 64-66. Химический состав пищевых продуктов: Книга 1: Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов. (Под редакцией проф., д-ра техн. наук И.М.Скурихина, проф., д-ра мед. наук М.И.Волгарева0. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ВО «Агропромиздат», 1987. – 224 с. Черноморский Г.А. Технология производства плодоягодных соков и экстрактов. – М.: Изд-во Центросоюза, 1961. – 186 с. Тези лекцій з основ митної справи / За ред. О.І.Корнейчука, І.Г.Бережника, М.М.Іванюка. Хмельницький: Хмельницький учбовий центр, 1996. “Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра.” Л.Деркач, документально-популярне видання, АТ “Книга” 2000 р. “Основи митної справи” навчальний посібник, В.А. Аргунов, Ю.П, Соловков, П.В.Пашко, державна митна служба України, Східна регіональна митниця 2000 р. Шобингер у. Плодово-ягодные и овощные соки: технология, химия, микробиология, аналитика, значение, законодательство. – М.: легкая и пищевая промышленность, 1982. – 787 с. PAGE PAGE 2 PAGE PAGE 36 PAGE PAGE 41 1. Підготовка посадовою особою митного органу запиту до митної лабораторії 2. Підготовка посадовою особою митного органу пакету документації на об’єкт досліджень (супровідні документи, сертифікати якості, нормативно-технічні дані тощо) 3. Відбір посадовою особою митного органу проб і зразків товару ( в разі необхідності) 4. Направлення посадовою особою митного органу зразків товару та документації на нього до митної лабораторії 5. проведення експертизи товару в митній лабораторії 6. Підготовка спеціалістом митної лабораторії висновку та протоколу досліджень 7. Направлення висновку митної лабораторії за результатами експертизи до митного органу

Похожие записи