Уроки з математики:

Знаходження суми і остачі, збільшення і зменшення числа накілька
одиниць, різницеве порівняння, знаходження невідомого доданка

План

І. Задачі на знаходження суми і остачі.

Підготовка учнів до ознайомлення із задачею на знаходження;

Підготовка учнів до ознайомлення із задачею на знаходження остачі;

Ознайомлення із задачами на знаходження суми й остачі;

Формування умінь і навичок розв’язувати задачі на знаходження суми й
остачі;

ІІ. Задачі на збільшення і зменшення числа н кілька одиниць.

Підготовка учнів до ознайомлення із задачею на збільшення числа на
кілька одиниць;

Ознайомлення із задачами на збільшення числа на кілька одиниць;

Підготовка учнів до ознайомлення із задачею на зменшення числа на кілька
одиниць;

Ознайомлення із задачею на зменшення числа на кілька одиниць;

Формування вмінь і навичок розв’язувати задачі на збільшення (зменшення)
числа н кілька одиниць.

ІІІ. Задачі на різницеве порівняння.

Підготовка учнів до ознайомлення із задачами на різницеве порівняння;

Ознайомлення із задачами на різницеве порівняння;

Формування вмінь і навичок розв’язувати задачі на різницеве порівняння.

IV. Задачі на знаходження невідомого доданка.

Підготовка учнів до ознайомлення із задачами на знаходження невідомого
доданка;

Ознайомлення із задачами на знаходження невідомого доданка;

Формування умінь і навичок розв’язувати задачі на знаходження невідомого
доданка.

V. Задачі на знаходження невідомого зменшуваного.

Підготовка учнів до ознайомлення із задачами на знаходження невідомого
зменшуваного;

Ознайомлення із задачами на знаходження невідомого зменшуваного;

Формування умінь і навичок розв’язувати задачі на знаходження невідомого
зменшуваного.

VІ. Задачі на знаходження невідомого від’ємника.

Підготовка учнів до ознайомлення із задачами на знаходження невідомого
від’ємника;

Ознайомлення із задачами на знаходження невідомого від’ємника;

Формування умінь і навичок розв’язувати задачі на знаходження невідомого
від’ємника.

Вступ

Застосовувати математичні методи і знання після закінчення школи будуть
усі. Тому вже в процесі вивчення математика має виступати перед учнями
не тільки як система логічних правил і дедуктивних доведень, а й як
метод пізнання, як засіб розв’язування питань практичного характеру.

Під математичною задачею розуміють будь-яку вимогу обчислити,
побудувати, довести що-небудь, що стосується кількісних відношень і
просторових форм, створених людським розумом на основі знань про
навколишній світ.

У системі навчання дітей початкових класів загальноосвітньої школи
переважають арифметичні задачі.

Задачі мають як навчальні, так і виховні та розвиваючі функції.

Навчальні функції задач спрямовані на формування системи математичних
знань, умінь і навичок на різних етапах її засвоєння. Початкове
розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних
операцій над предметними множинами. Засобом переходу від операцій над
множинами предметів до дій над натуральними числами є задачі.

Текстові задачі, що відображують конкретні життєві ситуації,
використовуються для ознайомлення школярів з певними математичними
поняттями та закономірностями, для з’ясування взаємозв’язків між словом
і символом. У деяких випадках формування теоретичних знань через задачі
може бути організоване у вигляді проблемної форми навчання.

Виховні функції задач дають змогу пов’язати навчання з життям,
ознайомити учнів з пізнавальне важливими фактами, виховують у дітей
свідоме ставлення до навчання, любов до Батьківщини, бажання зробити
власний внесок у загальну справу. Внутрішня краса самої математики,
оригінальність прийомів розв’язування задач збуджують у дітей естетичні
почуття.

Під розвивальними розуміють функції задач, спрямовані на формування в
учнів науково-теоретичного, зокрема функціонального, стилю мислення, на
оволодіння ними прийомами розумової діяльності.

У початкових класах в основному розглядають так звані текстові задачі, в
яких описується кількісний бік якихось явищ, а знаходження невідомого
зводиться до виконання певних арифметичних дій. В умові задач подаються
значення величин і деякі залежності (відношення) між цими значеннями,
причому ці залежності мають певні числові характеристики.

Розв’язування задачі сприяє розвиткові логічного мислення і мови учнів
,їх кмітливості, вміння встановлювати залежності між величинами, робити
правильні умовиводи, набувати елементарних навичок застосування аналізу
і синтезу. Педагогічна цінність цих задач полягає в тому, що вони
допомагають учителеві встановити тісний зв’язок між навчанням математики
і життям.

Під час розв’язування задач відбуваються різні види розумової діяльності
учнів. Встановлюючи зв’язки між даними і шуканими величинами, вони
аналізують умову задачі, визначають послідовність дій, синтезують цей
процес у вигляді плаву задачі, пригадують теоретичний матеріал, прийоми
виконання дій над числами та ін.

Щоб навчити учнів розв’язувати задачі, треба вести систематичну роботу
по формуванню в них умінь самостійно міркувати, вдумливо і раціонально
застосовувати набуті знання у навчальній і практичній діяльності. А це
можливо тільки при умові, якщо, розв’язування задач стане предметом
самостійної розумової роботи учнів.

Кожний учень повинен бути переконаний у тому, що над розв’язанням задачі
треба думати, він повинен навчитися самостійно аналізувати задачу,
знаходити способи її розв’язання.

Тільки систематичні вправляння учнів у самостійних пошуках шляхів
розв’язання задач навчать їх думати, сформують у них уміння розв’язувати
різні задачі.

Прості задачі різних видів передбачено програмою в кожному початковому
класі. Під час розв’язання простих задач у учнів формуються такі
поняття, як “всього”, “разом”, “на скільки більше”, “на скільки менше”,
“у скільки разів більше”, “у скільки разів менше” та ін.

Тема: Задачі на знаходження суми і остачі.

Мета: Формувати обчислювальні навички додавання і віднімання числа 4.
вчити креслити многокутники за зразком. Розвивати креслярські навички.
Виховувати товариськість, толерантність у взаємовідносин у командах.
Ознайомити учнів з текстовими задачами на знаходження суми і остачі;
навчити дітей вибирати потрібну дію; розвивати креслярські навички,
мислення; виховувати товариськість, акуратність.

Обладнання: Дві шкатулки, предмети, які служать призами, геометричні
фігури, креслярські інструменти, записи на дошці. Казковий герой,
наочність (сонечко і хмарки).

Хід уроку

І. Організаційна частина

Добрий день!

В добрий час,

Рада бачить, дітки вас.

Щоб урок пройшов немарно,

Треба сісти рівно й гарно.

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Дітки, сьогодні до нас на урок завітав хлопчик, який все хотів знати,
мав довгий носик і ключик до уміння.

Хто ж це?

Буратіно!

А що ж то за ключик був до уміння, ми дізнаємось, розв’язавши числа в
порядку зростання.

Скільки букв у слові знання?

Запишіть у зошит каліграфічно пів рядочка цифри 6.

ІІІ. Повторення вивченого

1. Усний рахунок

На дошці заготовлено для кожної команди структурні записи. Вчитель
розбиває клас на дві команди. Учні придумують назву своїй команді. Для
кожної команди на столі стоїть шкатулка, у яку будуть ставити
винагороди, які у ході роботи одержують команди.

2. Математичний диктант

На дошці вивішено сонечко, яке закрили математичні хмарки.

Дітки, що сталось з сонечком?

Якщо ми розв’яжемо приклади, тоді сонечко нам посміхнеться.

IV. Вивчення нової теми

1. Робота з підручником.

Розгляд і аналіз вправи 1 (с.57).

Діти, прочитайте задачу № 2 і визначте про що говориться в цій задачі.

Скільки було копійок?

Скільки витратили?

Складіть задачу. (Діти мовчки складають задачу).

Що питається в задачі?

Що зробили з копійками? (витратили).

Отже, яку дію будемо виконувати?

Скільки отримаємо?

2. Робота з зошитом

Учні записують задачу в зошит.

10 – 4 = 6

Відповідь. залишилось 6 копійок.

( Складання і розв’язання задачі 3.

( Запис в зошиті.

3. Гра “Хто прийшов у гості”

З кожної команди по 7 представників виходять до дошки. Роздаю кожній
групі гравців геометричні фігури, на звороті яких записано приклади.

4 + 4 – 2=

10 – 3 – 1 =

2 + 2 + 2 =

0 + 9 – 3 =

7 – 4 + 2 =

6 – 4 + 1 =

9 – 4 – 2 =

4 + 2 + 3 =

10 – 3 + 2 =

6 + 3 + 0 =

8 – 3 + 4 =

8 – 4 + 3 =

2 + 4 + 4 =

9 – 4 – 3 =

Учень записує на дошці приклад і відповідь, а геометричну фігуру
прикріплює на магнітну дошку. З усіх геометричних фігур команда має
сконструювати чоловічка і дати йому ім’я.

V. Закріплення вивченого

Вправа 4.

Учні визначають, як називається жовта фігура, і з’ясовують, що одна
сторона дорівнює 2 см, а другу – два з половиною сантиметри або 5
клітинок. Учні відмічають у зошитах три вершини трикутника і послідовно
їх сполучають. Показую креслення на дошці.

Двоє учнів виходять до дошки і креслять рожевий та голубий прямокутники.

VІ. Підсумок уроку.

Що нового дізнались на уроці?

Що найбільше сподобалось?

Представники команд рахують призи у свої шкатулках. Учитель оголошує
команду-переможця і дарує всім її членам закладки до книжок.

Тема. Задачі на знаходження невідомого зменшуваного.

Мета: ознайомити учнів із задачею на знаходження невідомого
зменшуваного;

розвивати обчислювальні навички, логічне мислення;

виховувати уважність, організованість, спостережливість.

Обладнання: казкові персонажі, картки з завданнями, геометричні фігури.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Діти, сьогодні до вас у гості завітали Білосніжка і сім гномів. Гноми
приготували багато цікавих завдань.

Білосніжка ознайомлює дітей з планом уроку.

На дошці девіз уроку:

Міркуємо – швидко,

відповідаємо – точно,

лічимо – правильно,

пишемо – гарно.

ІІ. Повторення вивченого.

Усний рахунок.

Гном Задумчик (виставляю на дошці малюнок) хоче порахувати разом з вами.

1. Було у Марини сім ягід малини.

Три ягоди з’їла

А скільки лишила? (Чотири)

2. Сім цукерок Тоня мала.

Дві цукерки Каті дала,

Дві – малій сестричці Олі.

Скільки їх лишилось в Тоні?

(Три)

3. Перевірка таблиць додавання і віднімання числа 7. Гра “Мовчанка”.
Вчитель показує цифру. Учні мовчки додають до неї 7 і на планшетах
показують відповіді.

2. Каліграфічна хвилинка

Гном Стидунчик соромиться зізнатися, що не вміє писати. Покажіть йому як
ви навчились писати цифри.

а) Письмо цифри 7.

Сьогодні ми повторимо письмо цифри 7. цифра 7 користується особливою
увагою серед свої цифр-друзів. Крім того, що ця цифра вважалася
священною, вона була ще й магічною, тобто чарівною. Щасливою почуває
себе людина, коли говорить, що вона на сьомому небі. У казках і легендах
нерідко зустрічаються семимильні чоботи і дракони з сімома головами.

Загадки

Тобі відомо і усім –

Днів у тижні рівно … (сім)

У музиці ноти є

Хто їх порахує,

Той відразу скаже всім

Умілиці цих нот аж…

(сім)

3. Математичний диктант

( Запишіть число, в якому 1 десяток і 7 одиниць.

( Запишіть число, в якому 7 десятків.

( Запишіть число, яке стоїть попереду 13.

( Запишіть число, яке стоїть після числа 18.

( Запишіть сусідів числа 11.

(17, 70, 13, 19, 10, 12)

ІІІ. Вивчення нової теми

1. Оголошення теми і мети уроку

Мудрунчик хоче сьогодні допомогти вам ознайомитись із здачами на
знаходження невідомого зменшуваного.

Але спочатку ми повторимо склад числа 8 з переходом через десяток.

2. Пояснення біля дошки знаходження суми, використовуючи властивість дії
додавання – перестановку.

3 + 8 = …

4 + 8 = …

5 + 8 = …

6 + 8 = …

3. Фізкультхвилинка.

Гном Веселунчик пропонує перепочити і трішки потанцювати.

Раз – піднятись, потягнутись.

Два – зігнутись, розігнутись

Три – тричі вдарили в долоні,

Головою три кивки.

На чотири вийшли звірі.

П’ять – тихесенько всі стоять,

Шість – за парту тихо сісти,

Сім – працюємо усі.

4. Робота з підручником

Гном Буркунчик постійно незадоволений чимось. Давайте покажемо йому, як
ми вміємо розв’язувати приклади і задачі.

Вправа 1.

Доповніть числа 3, 6 і 8, до 10 (усно)

Вправа 2 (усно)

Вправа 3 (з коментуванням)

Приклади 4

1 – з коментуванням;

2-3 – по варіантах.

Задача 5.

Учні читають задачу мовчки, а потім вголос.

Про що йде мова в задачі?

Скільки важить гуска?

Скільки кг важить порося?

Що питається в задачі?

Чи можемо ми дати зразу відповідь на запитання?

Якою дією розв’яжемо задачу?

6 + 8 = 14 (кг

(Розв’язок задачі записують на дошці та в зошитах).

Складання задачі за схемою

Схема: Було — ?

З’їли — ?

Залишилось — …

(Учні складають усно задачу).

Розв’язок цікавої задачі

Кішка Марселька

Вкрала сардельку

І одразу ж її з’їла.

Сардельки Марселька

Дуже любила.

Кіт із сусідньої квартири

Вкрав сардельки аж 4

Занявкала Марселька:

“Хочеться мені сардельки”.

Кіт був джентльменської родини,

Дав сусідці половину.

Скільки ж сардельок з’їла Марселька?

5. Робота з геометричним матеріалом

Гном Дрімунчик прокинувся і пропонує для вас завдання. Він хоче разом з
вами погратись і перевірити чи уважні ви та спостережливі.

( Гра “Що змінилось?”

На дошці прикріплені різні геометричні фігури. За командою вчителя
“Ніч”, діти закривають очі ,а в цей час вчитель забирає одну з фігур. По
команді “День” діти відкривають очі й називають, якої фігури нема.

IV. Підсумок уроку

Що нового дізнались на уроці, — хоче спитати у вас Чхунчик?

Чи сподобався вам урок?

Що найбільше вам сподобалось?

Висновки

Відкривши для себе Країну Знань, дитина одержує знання, які дуже важливі
для неї і стануть опорними в житті.

Одним з важливих елементів арифметики є вміння розв’язувати прості
текстові задачі.

За час проходження переддипломної практики в 3 класі я використовувала
методику розв’язування простих текстових задач. Мій малий досвід дає
можливість зробити такі висновки:

логічне мислення учнів при розв’язуванні таких задач постійно
вдосконалюється;

учні при вивченні тексту задачі особливу увагу звертають на життєву
ситуацію, про яку йдеться в задачі;

використання ілюстрацій, допомагає виявити величини, про які йдеться в
задачі, та з’ясувати зв’язки між ними;

вибір дії відбувається у дітей на підставі розуміння ними життєвих
подій, описаних у задачі – більше чи менше число треба взнати в задачі;

якщо одна величина більша від другої величини на скільки одиниць, тоді
друга величина менша від першої величини на стільки ж одиниць. (і
навпаки);

можна урізноманітнювати задачі, при можливості ускладнювати їх.

Щоб перевірити, як учні усвідомлюють умову задачі, задається їм
запитання або пропонується переказати всю задачу.

У класі учні вчаться записувати повну відповідь і короткі пояснення
розв’язання.

1. У каструлі вміщується 5 л води, а в банці – 3 л. На скільки більше
літрів води вміщується у каструлі, ніж у банці?

2 Мама купила 8 кг борошна і 2 кг крупів. На скільки кілограмів більше
мама купила борошна, ніж крупів?

1. На озері плавало 4 білих і чорних лебедів. На скільки менше білих
лебедів, ніж чорних плавало на озері.

2. Діти посадили 10 тополь, а кленів – на 4 менше .Скільки кленів
посадили діти?

1. Запиши пропущені числа.

7+ = 14 15– = 9 5+ = 12 – 7 = 8

Запиши пропущені числа

+ 7 = 17 — 6 = 9 — = 8 + =14

1. В одній вазі 5 квіток, а у другій – на три більше. Скільки всього
квіток у двох вазах?

2. В одному світильнику 3 лампочки, а в другому – на 2 більше. Скільки
всього лампочок в обох світильниках?

1. Тарасик і Оксанка знайшли 12 грибів. Тарасик знайшов 7 грибів.
Скільки грибів знайшла Оксанка?

2. В автобусі їхало 15 пасажирів. На зупинці 9 пасажирів вийшло. Скільки
пасажирів залишилось?

1. Записати відповіді.

– Збільшити на 2 числа: 1, 2, 8, 7.

– Зменшити на 4 числа: 4, 8, 6, 9.

2. Накреслити два відрізки: довжина одного 5 см, а другого – на 2 см
більша.

1. Задача. Олег намалював 9 кружечків, а Оксана на 2 менше. Намалювати
стільки кружечків, скільки їх намалювала Оксана.

2. Задача. Андрій намалював 8 квадратів, а Василь – 6. На скільки менше
квадратів намалював Василь?

1. Записати відповіді.

– Збільшити на 2 числа: 1, 2, 8, 7.

– Зменшити на 3 числа: 4, 8, 6, 7.

2. Задача. У двох каструлях 6 л води. В першій каструлі – 2 л. Скільки
літрів води у другій каструлі?

+ 4

– 4

1 4 6

10 7 5

8-4+2

4+4-1

7-4-3

6-4+3

2+4+3

13

Я

14 Н

11 Н

З

10

а 12

Н 15

Похожие записи