Реферат на тему:

Зміст та структура художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя
хореографії

Найважливіші функції у реалізації завдань виховання особистості
відводяться професійній майстерності вчителя. Тому першочерговим
завданням вищої педагогічної школи є формування духовності майбутнього
педагога, необхідною складовою якої виступає особистісний
художньо-естетичний досвід.

Залучення до здобутків української і світової культури, до різних видів
мистецтв, надбань народної творчості забезпечує художньо-естетичний
розвиток особистості, високу художньо-естетичну освіченість
підростаючого покоління, формує естетичні почуття і смаки,
світосприймання і погляди. Художньо-естетичний досвід визначається
вмінням бачити, відчувати й усвідомлювати прекрасне у мистецтві, зокрема
мистецтві хореографії. Мета нашої статті полягає у виокремленні
компонентної структури художньо-естетичного досвіду на основі аналізу
категоріального апарату дослідження.

Найбільш повно структурний зміст естетичного досвіду розглянуто
І.Зязюном. Основними складниками естетичного досвіду І.Зязюн називає
потреби, емоції та почуття, смаки, погляди, ідеали. “Естетичний досвід
через свої складові – спеціалізовані емоції і почуття, що обов’язково
зумовлюють вольову діяльність, регулює людську поведінку, спрямовує дії
людини на предмет, здатний задовольнити людську потребу” [3, с.75].

Деталізувавши перелік основних складників естетичного досвіду,
запропонованих І.Зязюном, отримаємо таку його будову: мотиваційна сфера
– потяг, потреба, інтерес, спонука, почуття; емоційна сфера – емоції,
почуття, переживання; ціннісно-орієнтаційна сфера – оцінки, смаки,
погляди, ідеали. І.Зязюн доводить, що згідно з сучасними уявленнями про
естетичне виховання як залучення людини до соціокультурного середовища,
естетичний досвід, впливаючи на всі компоненти особи, специфічно зв’язує
її зі світом. Тому в центрі уваги дослідників перебуває проблема
осмислення характеру цього зв’язку. Визначаючи естетичний досвід
“духовним утворенням”, І.Зязюн відносить його до складних психічних
явищ, які можуть розглядатися як системи, а, отже, і мати свою
компонентну структуру. Дослідники визначають компоненти естетичного
досвіду як підсистеми цього складного утворення.

Так, О.Олексюк [6] називає вихідними елементами в морально-естетичному
досвіді особистості почуття та переживання, оцінки, ідеали та мотиви. На
основі цих елементів в структурі морально-естетичного досвіду автор
визначає його компоненти, які являють собою підсистеми складного
духовного утворювання в сфері мистецтва. Найважливішим компонентом
морально-естетичного досвіду в сфері музичного мистецтва О.Олексюк
називає досвід сприйняття. Вона вважає, що це – стрижень
морально-естетичного досвіду, його системоутворююче ядро, що пронизує
всі інші структурні компоненти. Наступним компонентом
морально-естетичного досвіду в сфері музичного мистецтва, автор вважає
досвід освоєння категорій естетики, важливим моментом якого є знання
виразних можливостей музичних засобів у розкритті морально-естетичного
змісту, музичні добутки, що дозволяють глибше пережити, відчути характер
музики. Самостійний і дуже важливий компонент морально-естетичного
досвіду, на думку автора, є досвід оцінної та ціннісно-орієнтаційної
діяльності.

Т.Гризоглазова [1] визначає такі компоненти морального досвіду
особистості: 1) емоційно-почуттєвий компонент, сутність якого полягає в
активності й адекватності емоційно-почуттєвого прояву, зацікавленості,
співпереживання; 2) емоційно-усвідомлений компонент, сутність якого
визначається не тільки моральними знаннями і уявленнями, але й умінням
оцінювати з моральної точки зору багато життєвих ситуацій, вчинки і
якості людей, що завдяки оцінці, переплавляючи в моральній свідомості
особистості, викристалізовуються і перетворюються у визначені поняття;
3) музично-творча діяльність, у якій акумулюються емоційно-почуттєвий і
емоційно-усвідомлений компоненти морального досвіду.

С.Хлєбік [8], досліджуючи морально-естетичний досвід молодших школярів
засобами мистецтва, виділяє такі його структурні компоненти:
1) емоційно-перцептивний компонент морально-естетичного досвіду молодших
школярів, який тісно зв’язаний з особливостями їх емоційно-емпатійного
розвитку, як підкреслює дослідник, психологічною особливістю змісту
морально-естетичного досвіду молодших школярів засобами мистецтва є
перевага конкретно-образного мислення, емоційна вразливість, здатність
співпереживати емоційні стани однолітків і дорослих;
2) емоційно-когнітивний компонент морально-естетичного досвіду
особистості в мистецтві тісно зв’язаний з цілеспрямованим
удосконалюванням основних розумових навичок, тактичних способів
мислення, прийомів уяви, звідси, на думку автора, повноцінне сприйняття
морального змісту художнього твору; 3) емоційно-поведінковий компонент
розглядається автором у тісному зв’язку з формуванням навичок творчої
самореалізації школяра в художній діяльності як важлива умова формування
його системи саморегуляції поведінки.

Головною метою формування естетичного досвіду старшокласників Г.Карась
[5] вважає розвиток їх функціональних потреб у творчому спілкуванні з
фольклором, виявлення та врахування мотивів творчої діяльності, які, на
думку автора, виступають центральною ланкою ядра особистості.

Наступним важливим елементом формування естетичного досвіду особистості
у фольклорному колективі Г.Карась називає активне сприймання творів
фольклору. Автор наголошує, що в залежності від жанровості визначають
різні типи сприймання фольклору, такі як: слухове та зорове сприймання
художніх творів.

Важливим елементом формування естетичного досвіду особистості у
фольклорному колективі, Г.Карась називає розвиток її емоційно-чуттєвої
сфери (відчуття радості, творчої наснаги, захопленості творчим процесом,
розвиток здібностей до художньо-творчого переживання, співпереживання та
ін.).

Наступний елемент формування естетичного досвіду учасників фольклорного
колективу, на думку автора, є теоретичні знання сутності категорій
естетики та фольклорні знання. Цей елемент має суттєве значення,
оскільки накопичення систематизованих знань з фольклору та естетики
сприяє творчій діяльності особистості. Не менш важливим елементом
формування естетичного досвіду особистості дослідник вважає активну
ціннісно-орієнтаційну діяльність. Автор стверджує, що ця діяльність
виявляється у виборі та оцінці художніх творів, манері їх виконання, в
тій ролі, яку вони відіграють у житті особистості.

Розглядаючи структуру естетичного досвіду майбутнього вчителя музики,
Т.Скорик [7] звертає увагу на такі його елементи: досвід сприймання
музичних творів, досвід вербальної та виконавської інтерпретації та
творчу активність. Музичне сприймання автор розглядає у двох аспектах:
як суто психологічний процес відображення акустичної (звукової)
інформації та як специфічний вид духовно-практичної діяльності. Музичне
сприймання, на думку автора, є активний процес, в якому відображаються
пізнавальна та емоційна сфери особистості, її установки, досвід, знання.

Вербальна інтерпретація є одним з важливих елементів естетичного досвіду
майбутнього вчителя музики, тому що вміння говорити і розповідати про
музику є дуже цінним у діяльності вчителя. Автор уважає, що виконавський
досвід допомагає відчувати, сприймати музичний твір у русі, відтворювати
його в розвитку.

Із виконавством тісно пов’язана творча діяльність педагога. Т.Скорик
зазначає, що для вчителя головним є методична творчість – вміння
навчати, передавати учням свій естетичний багаж. Автор наголошує на
тому, що в результаті збагачення такого досвіду розвивається здатність
до естетичного оформлення результатів діяльності. Таким чином, Т.Скорик
виділяє такі компоненти естетичного досвіду майбутнього вчителя музики:
мотиваційний, когнітивний, операційно-практичний та діяльнісно-творчий.

Т.Завадська [2] розглядає музично-естетичний досвід людини як “вид
художньо-естетичного досвіду особистості і основу її музичної культури”,
а структуру музично-естетичного досвіду, на її думку, складають
мотиваційно-орієнтовний компонент, що включає музичні потреби, переваги,
знання; операційно-перцептивний компонент, що узагальнює музичні вміння
та здібності; контрольно-оцінювальний компонент, який характеризує
рівень розуміння людиною образного змісту музики, вміння естетично
оцінювати (володіння естетичною оцінкою) та інтерпретувати музичні
твори.

Структуру художньо-естетичного досвіду, згідно з О.Шевнюк [9],
становлять когнітивний компонент (художня ерудованість); афективний
компонент (художня емпатійність); сенсорний компонент (сприйнятливість
до художньої форми).

Аналіз існуючих теоретичних поглядів на проблему художньо-естетичного
досвіду дозволив виокремити такі його компоненти, принципові в
діяльності майбутнього вчителя хореографії: когнітивний –
художньо-естетичні знання з історії, теорії та практики хореографічного
мистецтва; аксіологічний – ціннісне ставлення до хореографічного
мистецтва; праксеологічний – професійно-хореографічні вміння. Модель
художньо-естетичного досвіду особистості представлено на рис.1.

hP

hP

hP

hP

hP

hP

hP

hP

тичного досвіду майбутнього вчителя хореографії представлений системою
узагальнених, цілісних мистецьких знань, що розкривають соціально
значущі смисли хореографічного мистецтва і спрямовують студентів на
творчу активність в сфері танцювального мистецтва.

Рис. 1. Модель художньо-естетичного досвіду особистості

Оскільки знання є відображенням об’єктивної дійсності, якостей предметів
і явищ, їх зв’язків і опосередковують ефективність і неперервне
удосконалення людської практики, то рівень сформованості досвіду людини
визначається характерним обсягом і глибиною знань.

Освітній потенціал хореографічних знань розкривається майбутньому
вчителеві своєю гуманітарною природою. Його особливість – у множинності
та діалогічності. Мистецьке знання є діалогічним, тому що воно
орієнтоване на пізнання смислів, які відкриваються у момент діалогічного
звернення від людини до людини, у момент емпатійного ототожнення себе із
співрозмовником, у момент співпереживання. Органічним результатом такого
процесу пізнання стає множинність істин, поліфонізм світобачення, які
розширюють горизонти художнього тезаурусу вчителя, формують його творчий
потенціал на основі оволодіння цілісними культурними надбаннями людства.
Тому когнітивний компонент художньо-естетичного досвіду майбутнього
вчителя хореографії охоплює не тільки знання про історію, закони,
принципи та технології хореографічного мистецтва, але й розгалужену
систему знань про інші види мистецтва – живопис, скульптура,
архітектуру, літературу, театр, музику.

Різні види мистецтва узагальнюють і синтезують найсуттєвіші та
найзначніші проблеми людського життя. Закріпленню у свідомості
різнопланових мистецьких знань сприяє емоційна забарвленість художньої
інформації, яка передбачає почуттєвий рівень реагування, що розширює
межі пізнання навколишнього світу, допомагає усвідомити його багатство.

Освоєння студентом мистецьких знань має бути також аналітичним за своїм
характером. Це дозволить повноцінно сформувати художньо-естетичний
досвід, опанувати необхідні прийоми і способи інтерпретації творів
хореографічного мистецтва. Засвоєні широкі мистецькі знання впливають на
формування уміння виділяти в хореографічному мистецтві соціально
значущих аспектів, аналізувати особливості змісту та художньої форми
його творів.

Оскільки художні знання не забезпечують їх прямої практичної реалізації,
постає потреба у цінностях як значеннях предмета для людини як суб’єкта.
Мотиваційну роль у практичній поведінці людини відіграють переживання,
емоції, почуття, які є психологічним субстратом і фундаментом ціннісного
відношення. Система таких відношень є необхідною силою пізнавального
розвитку людства, а, отже, має розглядатись як аксіологічний компонент
художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя хореографії. Останній
представлений досвідом емоційно-ціннісного ставлення до танцювального
мистецтва, який зумовлює характер інтеріоризації майбутнім фахівцем
цінностей хореографічного мистецтва і забезпечує формування
емоційно-ціннісних критеріїв його творчої діяльності.

Мистецькі цінності є змістом основних мотивацій людини. Ціннісна
свідомість учителя як відображення значення смислів творів мистецтва для
нього пронизує увесь практичний базис його педагогічної діяльності.
Аксіологічний компонент художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя
хореографії забезпечує умови для його вільного самовизначення у просторі
обраного виду мистецтва, вибору художніх інтересів і потреб. Однією з
найважливіших якостей майбутнього вчителя хореографії є вміння правильно
визначати естетичні цінності творів мистецтва й аргументовано пояснювати
своє ставлення до них. Учитель повинен навчити сприймати, оцінювати й
усвідомлювати ціннісні смисли творів мистецтва.

В.Бутенко, І.Зязюн, Л.Коваль, В.Мухіна, Г.Падалка, А.Ростовський,
О.Рудницька, О.Щолокова використовують ціннісні орієнтації як один із
критеріїв сформованості цілісного художньо-естетичного досвіду
студентів. Ці автори виявляють сутність художньо-естетичних цінностей як
взаємозв’язку інтересів, потреб, здібностей, смаків, установок особи, як
відображення певного виду ціннісно-орієнтаційної діяльності, зумовленої
рівнем розвитку естетичних відношень. Тому цілеспрямована ціннісна
регуляція в процесі навчання майбутнього вчителя хореографії вимагає
проникнення у сутність особи, структуру й динаміку її мотивацій, потреб,
смаків і установок, у сферу створення й відбору цінностей.

Виходячи з того, що художньо-естетичний досвід майбутнього вчителя
хореографії як результат минулої та необхідна умова наступної діяльності
є обумовлений активністю діяльності, в його структурі нами виділено
праксеологічний компонент. Виділивши чотири основні види людської
діяльності (пізнавальна, творча, ціннісно-орієнтаційна, комунікативна),
М.Каган стверджує, що всі вони об’єднуються, органічно зливаються у
мистецтві, в результаті чого народжується новий її вид – діяльність
художньо-естетична [4].

Художньо-естетична діяльність розглядається як специфічний вид
духовно-практичної (створення творів мистецтва) і духовної діяльності
(естетичне споглядання, естетичне сприймання, естетичне судження тощо).
Суть художньо-естетичної діяльності полягає в тому, що естетична
потреба, вимагаючи задоволення, створює установку на пошук особистісних
шляхів її реалізації. У процесі естетичного сприймання і творення
хореографічних образів виникає результат діяльності – конкретно-чуттєвий
танцювальний твір, який переживається суб’єктом, а також оцінюється
відповідно до уявлень про естетичний ідеал. Естетичні переживання і
оцінювання породжують естетичне ставлення до дійсності, яке дає поштовх
до більш творчої діяльності.

Художньо-естетична діяльність збагачує емоційну сферу студентів, формує
ціннісні орієнтації в галузі хореографічного мистецтва. Художня
діяльність студентів спроможна генерувати естетичні ідеї, збагачувати їх
змістову основу, допомагає знаходити способи і прийоми художньо-образної
виразності для передачі хореографічних образів.

Пізнавальна й оцінна підсистеми художньої діяльності майбутнього вчителя
хореографії, що представляють в її структурі пізнавальний і ціннісний
компоненти художньо-естетичного досвіду породжують духовний зміст
хореографічного мистецтва. Художня діяльність майбутнього вчителя
хореографії створює модель життєвої реальності, а не саму реальність.
Через художню діяльність людина вступає у певні зв’язки з зовнішнім
світом, у естетичні відношення з дійсністю, змінюючи при цьому саму
себе, власні здібності та внутрішній духовний світ. Змістом
художньо-естетичної діяльності майбутнього вчителя хореографії
виступають його професійно-хореографічні вміння.

Сформованість професійно-хореографічних вмінь майбутнього фахівця
забезпечує збагачення емоційно-почуттєвого, інтелектуального,
духовно-творчого досвіду, що виступає суттєвим фактором його цілісного
розвитку. Танцювальна діяльність майбутнього вчителя хореографії також
впливає на його психічний стан, створює правильні моторні звички,
зміцнює пам’ять, стійкість, зосередженість і розподіл уваги, стимулює
творчу фантазію. Оволодіння духовно-матеріальними здобутками людства,
закодованими в художніх образах, відбувається в результаті усвідомлення
відповідних знаків, значень і символів. Процес переходу їх у поле
особистісних смислів індивіда також можливий лише за умови власної
художньої діяльності.

На основі аналізу наукових джерел щодо компонентів естетичного досвіду
ми виокремили структуру художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя
хореографії в єдності таких його складових: когнітивного, аксіологічного
та праксеологічного. Аналіз цих компонентів визначає подальші напрямки
дослідження педагогічного аспекту зазначеної проблеми.

Література

1. Гризоглазова Т.И. Формирование нравственного опыта младших школьников
средствами музыкальной сказки. Дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01. – К.,
1994. – 133 с.

2. Завадская Т.Н. Формирование музыкально-эстетического опыта младших
школьников: Дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01. Киев. пед. ин-т им.
М.П.Драгоманова. – К., 1993. – 195 с.

3. Зязюн І.А. Естетичний досвід особи. Формування і сфери вияву. – К.:
Вища школа, 1976. – 172 с.

4. Каган М.С. Опыт системного анализа человеческой деятельности //
Философские науки. – 1970. – № 5. – С.43-53.

5. Карась Г.В. Формування естетичного досвіду старшокласників у
фольклорних колективах: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. –

Ів.-Франківськ, 1996. – 234 с.

6. Олексюк О.Н. Формирование нравственно-эстетического опыта студентов
вузов культуры в художественно-творческих коллективах: Дисс. … канд.
пед. наук: 13.00.01. – К., 1988. – 204 с.

7. Скорик Т.В. Формування естетичного досвіду студентів засобами музики:
Дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. – К., 1998. – 169 с.

8. Хлебик С.Р. Формирование нравственно-эстетического опыта младших
школьников средствами искусства: Дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 –
К., 1992. – 227 с.

9. Шевнюк О.Л. Формування художньо-естетичного досвіду майбутнього
вчителя: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1995. – 202 с.

Зміст художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя хореографії

Ціннісне ставлення до хореографічного мистецтва

Художньо-естетичні знання

Професійно-хореографічні вміння

Аксіологічний компонент

Когнітивний компонент

Праксеологічний компонент

Структура художньо-естетичного досвіду

Похожие записи